Людська душа потребує єднання зі світом, тому міф завжди буде органічною часткою культури. До світогляду нашого народу увійшли вірування та уявлення багатьох поколінь, які жили на території сучасної України й належали до різних племен та археологічних культур. Давні збирачі, мисливці, рибалки, скотарі й землероби залишили відлуння своїх вірувань у тому багатогранному комплексі, який ми звемо українською традиційною культурою. Ця книжка є оригінальною спробою систематизовано представити найхарактерніші й найцікавіші образи, що існували у віруваннях і магічній практиці українського етносу.

Книжка містить кілька есе, в яких автор аналізує праці Ж.-П. Сартара, А. Камю, поетичні твори М. Рільке, досліджує різні етнічні та філософські проблеми. У своїй сукупності ці твори Габріеля Марселя дають уявлення про новий для флософії ХХ ст. підхід до проблем існування людини, який можна умовно назвати «філософією конкретності». Розрахована на викладацьку і студентську аудиторію та на всіх, хто цікавиться проблемами філософії.

The most authoritative account ever written of how an ordinary juvenile delinquent named Charles Manson became the notorious murderer whose crimes still shock and horrify us today. More than forty years ago Charles Manson and his mostly female commune killed nine people, among them the pregnant actress Sharon Tate. It was the culmination of a criminal career that author Jeff Guinn traces back to Manson’s childhood. Guinn interviewed Manson’s sister and cousin, neither of whom had ever previously cooperated with an author. Childhood friends, cellmates, and even some members of the Manson Family have provided new information about Manson’s life. Guinn has made discoveries about the night of the Tate murders, answering unresolved questions, such as why one person on the property where the murders occurred was spared. Manson puts the killer in the context of his times, the turbulent late sixties, an era of race riots and street protests when authority in all its forms was under siege. Guinn shows us how Manson created and refined his message to fit the times, persuading confused young women (and a few men) that he had the solutions to their problems. At the same time he used them to pursue his long-standing musical ambitions, relocating to Los Angeles in search of a recording contract. His frustrated ambitions, combined with his bizarre race-war obsession, would have lethal consequences as he convinced his followers to commit heinous murders on successive nights. In addition to stunning revelations about Charles Manson, the book contains family photographs never before published.

It is widely assumed that Americans care little about income inequality, believe opportunities abound, admire the rich, and dislike redistributive policies. Leslie McCall contends that such assumptions are based on both incomplete survey data and economic conditions of the past and not present. In fact, Americans have desired less inequality for decades, and McCall's book explains why. Americans become most concerned about inequality in times of inequitable growth, when they view the rich as prospering while opportunities for good jobs, fair pay, and high quality education are restricted for everyone else. As a result, they favor policies to expand opportunity and redistribute earnings in the workplace, reducing inequality in the market rather than redistributing income after the fact with tax and spending policies. This book resolves the paradox of how Americans can express little enthusiasm for welfare state policies and still yearn for a more equitable society and forwards a new model of preferences about income inequality rooted in labor market opportunities rather than welfare state policies

Благонадійні в 1940-х чи 1950-х роках підручники, романи, опери, картини нібито безнадійно застаріли, а грізні викривальні постанови ЦК КПРС «у галузі культури» припали пилом. Та все-таки події, що їх аналізує канадський історик з Університету Вікторії Сергій Єкельчик, сьогодення стосуються безпосередньо. Утверджені за тих часів концепції дружби народів СРСР та українсько-російського братерства чинні у політичному дискурсі дотепер. Ба більше, зужиті ідеологеми тяжіють і над найзатятішими опонентами всього «совєтського» в сучасній Україні: ті також вірять в об’єктивне існування нації як органічної спільноти й так само уявляють історію як природний лінійний розвиток нації на шляху до здобуття державности (тільки справжньої, а не у формі «Української РСР»). Концепція «возз’єднання» України з Росією 1654 року вже великою мірою скомпрометована, але й далі живе поняття «возз’єднання» всіх українських етнічних земель у складі Української РСР протягом 1939–1945 років, – а саме сталінські ідеологи вперше описали ці події такою мовою. Цю книжку, що її вперше надрукувало видавництво Торонтського університету у 2004 році, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці та культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру й на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтеліґенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить Сергій Єкельчик, що тогочасні російсько-українські стосунки – однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали. Попри твердження цілої пострадянської української історіографії, сталінський варіянт української культури не був результатом придушення «природних» національних почуттів місцевої інтеліґенції. Республіканська бюрократія та інтеліґенція, які інтерпретували туманні, проте потужні сиґнали з Кремля, були, як запевняє дослідник, головними гравцями у формуванні сталінської історичної уяви, а шістдесятники підхопили відновлення національного наративу не тому, що були вродженими націоналістами, а тому, що виросли в сталінській імперії пам’яті, а ця імперія не змогла виробити ненаціональної версії минулого.

Книжку Сергія Єкельчика, канадського історика з Університету Вікторії, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці й культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру і на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтелігенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить автор, що тогочасні російсько-українські стосунки — однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали.

Кн. 1 : 1936–1947. - 2011. - 630 с.

До видання, підготовленого до 75-річчя Інституту історії України НАН України, вміщено документи, що дають уявлення про багатовимірне життя Інституту та доробок науковців за період від часу заснування установи у 1936 р. до 1991 р., коли із здобуттям Україною незалежності відбувся історіографічний злам. У першій книзі опубліковані документи, що розкривають життя Інституту та його співробітників у найтрагічніше десятиліття його існування — від відомої постанови ЦК КП(б)У від 23 липня 1936 р. про заснування науководослідної установи історичного профілю в системі Академії наук УСРР — до іншої, сумнозвісної постанови ЦК КП(б)У “Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР” від 29 серпня 1947 р. Упорядники чимало уваги приділи реконструкції втраченого архіву Інституту періоду до 1943 р.; висвітленню діяльності структурних підрозділів Інституту, в тому числі його Львівського відділу; мовою документів намагались показати життя істориків в роки окупації України вермахтом як в евакуації в Уфі, так і в окупованих Києві та Львові; а також відобразити особливості історіографічного процесу перших повоєнних років. Багато документів виявлені недавно і публікуються вперше.

Т. 2. - 658 с.

Головні герої книжки молодого історика, викладачки Києво-Могилянської академії Катерини Диси – уявлення ранньомодерного українського населення Речі Посполитої про відьомство і чари, звинувачення у відьомстві, а також конфлікти, що призводили до таких звинувачень. На читачів чекає вельми захоплива інтелектуальна, а почасти й «детективна» екскурсія за лаштунки судових процесів, адже самі суди, доводить авторка, – то лише оболонка, а судові документи, які потрапити до рук історика, проходили кілька своєрідних фільтрів: слова відьми записував (власне, переказував і витлумачував) писар, тому запис не конче був тотожний відповіді на запитане; не завжди зрозуміло, який сенс вкладали в ті чи ті слова підсудні, свідки, судді, врешті, невідомо, яким тоном і з якою інтонацію вони ті слова вимовляли...

У навчальному посібнику проаналізовано головні політичні доктрини, що визначали політичне життя окремих країн і світу загалом упродовж минулого століття та на початку нового тисячоліття. Значну увагу приділено як традиційним, уже майже класичним концепціям – лібералізму, консерватизму, комунізму, соціал-демократії, так і новітнім – неофемінізму, екологізму тощо. Розглянуто широке коло актуальних публікацій, документів, практичних політичних явищ щодо кожної політичної доктрини. Запропонована автором інтерпретація концепцій і політичної практики не завжди відповідає усталеним уявленням, що дозволяє по-новому осмислити низку політичних феноменів. Для студентів, викладачів, аспірантів вищих закладів освіти, усіх, хто цікавиться історією політичних вчень.

Підсумком творчої праці Левка Легкого — відомого аналітика, який займається тематичною статистикою вже майже півстоліття, — стало перше в Україні й уже тим унікальне довідкове видання "Історія світового футболу". У книзі подано ретроспективу зародження популярної гри, основні зміни в її правилах, а також становлення ФІФА та регіональних футбольних конфедерацій. З енциклопедичною скрупульозністю автор висвітлює основні події, що відбувалися упродовж усіх 18 чемпіонатів світу, наводить вичерпну інформацію про чемпіонати Європи, здобутки національних збірних окремих країн; знайомить із хронологією виникнення літніх та зимових олімпійських змагань (передусім футбольних) і досягненнями славетних олімпійських спортсменів. Окремо відображено не менш цікаві матеріали про розвиток футболу в Росії і незалежній Україні, участь клубів у боротьбі за єврокубки, яскраву еру легендарного Валерія Лобановського та історію шкіряного м'яча в Галичині з кінця XIX століття. Щедро проілюстрована кількома сотнями унікальних архівних фото "Історія світового футболу" розширить Ваші уявлення про цю справді народну гру. Ви довідаєтесь про відомі чи досі незнані баталії на зелених килимах планети, Європи, рідного краю. У семи розділах книги обсягом близько 600 сторінок подано багатий аналітичний і статистичний матеріал, котрий стане у пригоді спортивним журналістам, коментаторам, викладачам, студентам профільних вищих навчальних закладів та спортивних шкіл, — зрештою, усім любителям цієї неперевершеної гри мільйонів.

У монографії висвітлено сучасні уявлення про завдання і місіте історичного ландшафтознавства в системі географічних наук, його розвиток (переважно в Україні), теоретичні положення та методологічні засади. Головну увагу приділено методиці антропогенно-ландшафтних реконструкцій недокументованого періоду давнього природокористування. Наведено приклади історико-ландшафтного регіонального аналізу та застосування його результатів при вирішенні наукових та прикладних питань сучасної географії, охорони та раціонального використання навколишнього середовища. Для географів, археологів, істориків, краєзнавців і фахівців з охорони довкілля, студентів географічних та історичних факультетів.

  Текст у форматі PDF 4.65 Мб

В підручнику, підготовленому колективом кафедри акушерства і гінекології Української медичної стоматологічної академії, наведені вичерпні дані про фізіологічне та патологічне акушерство, гінекологічні захворювання, які передбачені програмою для стоматологічних факультетів, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України. Висвітлено сучасні уявлення про фізіологію вагітності та пологів. Описано етіологію, патогенез, клініку, діагностику, лікування основних видів акушерської та гінекологічної патології, зокрема пізні гестози, невиношування та переношування вагітності, фетоплацентарну недостатність, аномалії скоротливої діяльності матки, акушерські кровотечі, запальні захворювання жіночих статевих органів, порушення менструальної функції. Викладені основи оперативного акушерства, сучасні методи планування сім'ї.

Книга представляет собой цикл лекций д-ра Марии-Луизы фон Франц, всемирно признанного специалиста в области психологии алхимии, прочитанных студентам института Юнга в Цюрихе в 1959 году. Автор живо и увлекательно повествует о вопросах материи и духа, науки и религии, реальности и проекции. Книга рассказывает о психологических мотивах средневековой алхимической культуры и вводит читателя в образный мир алхимии и самого «изготовителя» философского камня. Книга рассчитана не только на психологов и специалистов в гуманитарной сфере, но и на самый широкий круг читателей, интересующихся вечными загадками человеческого бытия.

Хрестоматія знайомить з найважливішими явищами літературного життя античності. У посібнику представлені твори, що репрезентують основні жанри давньогрецької та давньоримської літератури: міфологічні сказання, епічні поеми, лірика (декламаційна, пісенна), байка, драма (трагедія, комедія), художня біографія, сатира, роман. Пропонований посібник, сподіваємось, стане при нагоді у користуванні підручниками з історії античної літератури, доповнюючи їх живим і барвистим словом. Хрестоматія призначена для використання у навчальних цілях, для самостійної роботи, а також при підготовці до семінарських занять та іспитів із античної літератури.

У практичному посібнику «Апоптоз і рак: від теорії до практики» розглядаються останні досягнення у вивченні клітинних та молекулярних механізмів апоптозу. Крім того, описані наявні методи виявлення та дослідження апоптотичних клітин in vitro та in vivo, значення апоптозу в розвитку злоякісних новоутворень та використання модуляторів апоптозу для лікування онкологічних хворих. Смерть живих організмів є предметом зацікавлення не лише природодослідників, але й філософів. Постійно виникає питання, чому смерть є неминучою і в багатьох випадках наперед запрограмованою. В останні три десятиліття наші уявлення про смерть клітин тканин та органів піддалися серйозному переосмисленню. Цьому сприяли відкриття, зроблені незалежно двома групами вчених, які використовували різні об'єкти та підходи у своїх дослідженнях. Очевидно, тут доречно згадати слова відомого фізика Макса Планка про те, що головною рисою кожної нової наукової ідеї є певне поєднання двох різних за суттю явищ. На початку 70-х років минулого століття австралійський вчений Джон Керр вперше описав особливості ультраструктурних змін, що відбуваються в клітинах ссавців під час їх фізіологічної загибелі, що не викликана дією якогось патогенетичного чинника. Пізніше він та його колеги (А. Віллі та А. Кюрі) з Едінбургу в Шотландії систематизували дані, що стосуються цього явища, та запропонували термін «апоптоз» для його позначення. Приблизно у той самий час інші вчені з Великої Британії - Сідней Пренер та його співробітник Джон Салстон, а також американець Роберт Горвіц, займаючись вивченням мікроскопічного грунтового хробачка Caenorhabditis elegans, ідентифікували гени, що контролюють загибель клітин під час розвитку цього примітивного організму. Значний інтерес до апоптозу на початку 90-х років минулого століття привів до виявлення у ссавців генів, подібних до «генів смерті» у нематоди (С. elegans). Після цих праць тема апоптозу стала не лише популярною, але й надзвичайно плідною. У комп'ютерній інформаційній системі PubMed станом на грудень 2004 року знаходилося біля 92000 наукових статей, в яких вживається термін «апоптоз» - слово, яке ще не так давно було малознайомим широкому колу природодослідників. Виявлення явища апоптозу стало справді революційним у біології і його можна порівняти з такими важливими відкриттями, як, наприклад, існування клітинного циклу. Тому першовідкривачі апоптозу стали розглядатися як імовірні претенденти на отримання Нобелівської премії з фізіології та медицини. Перед комітетом, який присуджує такі премії, стояло складне завдання. У результаті ретельного розгляду цього питання 10 грудня 2002 року в річницю смерті Альфреда Нобеля на церемонії вручення премії його імені перед королем Швеції стояли С. Бренер, Сер Дж. Салтсон і Р. Горвіц. Зараз це вже історія, хоч дискусії з приводу правомірності саме такого вибору Нобелівського комітету не припиняються. У книзі «Апоптоз і рак: від теорії до практики» узагальнені найновіші відомості про закономірності та механізми загибелі клітин евкаріютичних організмів. Порівнюються різні форми такої загибелі - апоптоз, який ще називають запрограмованою або фізіологічною смертю клітини, автофагія і некроз - патологічна смерть клітин. Практичний посібник «Апоптоз і рак: від теорії до практики» розрахована на фахівців у різних галузях біології та медицини. Вона буде корисною не лише для лікарів-онкологів, але й для широкого кола читачів, які цікавляться новинками в галузі природничих наук.

Бізнес-план - це поширений у ринковій економіці інструмент менеджменту, основа конкретної маркетингової, фінансової, матеріально-технічної, кадрової політики сучасного бізнесу. Бізнес-план - це візитна картка, за якою потенційні партнери по бізнесу оцінюють шанси на успіх підприємницької справи, це мова ведення переговорів з закордонними партнерами та майбутніми інвесторами. В умовах ринкової економіки жодне підприємство не може працювати стабільно та прибутково без ретельно складеного плану. Процес планування дозволяє уявити весь комплекс майбутніх операцій підприємницької діяльності та запобігти небажаним подіям. Особливо важливе бізнес-планування у виробничій та комерційній діяльності, де потрібні як передбачення на довгострокову перспективу, так і ґрунтовні попередні дослідження, що передують плануванню. При виході на ринок підприємець повинен реально уявляти можливі результати своєї діяльності, критично оцінювати власні можливості, правильно розподіляти цілі за часом, навчитися ефективно використовувати ресурси тощо. Досвід роботи вітчизняних підприємств свідчить, що в умовах швидких змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі, посилення конкурентної боротьби, прискорення темпів науково-технічного прогресу тощо планування роботи суб'єктів підприємницької діяльності набуває все більшого значення. Сьогодні успіх будь-якої справи, в тому числі і виходу підприємства на ринок з новим продуктом чи послугою, неможливий без повного і чіткого уявлення про перспективи підприємницької справи, без розробки надійних попередніх орієнтирів і реального плану дій. Серед актуальних завдань бізнес-плану - отримання відповідей на питання: як почати свою справу; як ефективно організувати виробництво; як забезпечити просування товару на ринок; коли будуть отримані перші прибутки; як зменшити ризик від реалізації запропонованої комерційної ідеї; як вижити і перемогти в конкурентній боротьбі тощо. В даному навчальному посібнику розглянуто основні питання побудови та розробки бізнес-плану, який повинні вміти складати студенти, що навчаються за спеціальністю "Менеджмент організацій” та студенти технічних спеціальностей, що мають наміри розпочати власну справу.

Це перший в українській лексикографії словник-довідник, присвячений одному із складних розділів сучасної української орфографії — написанню слів і номінативних словосполучень з великої чи малої літери. Він включає географічні назви, назви політичних та громадських організацій, адміністративні найменування, назви посадових осіб, церковно-календарних та народних свят, знаменних дат, міфологічні, астрономічні, церковні, теологічні назви, документоніми тощо. Словник укладено згідно з правилами чинного "Українського правопису" (1993). Щодо написання тих груп назв, які зазначений правописний кодекс не охоплює, автор пропонує власні рішення, продиктовані усталеною практикою написання тих чи інших мовних одиниць з великої або малої літери.