Текст у форматі PDF 40.80 Мб

[Кольорова вкладка]  Текст у форматі PDF 53.50 Мб

  Текст у форматі PDF 3.34 Мб

Практичний посібник " Як знайти роботу" опубліковано за фінансової підтримки Міністерства у справах міжнародного розвитку Великої Британії (DFID) в рамках програми "Демократизація України: програма малих проектів." Її мета полягає у сприянні розвитку спроможності громад впливати на прийняття владних рішень, зокрема у сфері надання соціальних послуг та розбудові партнерських зв’язків між громадами та іншими зацікавленими сторонами: місцевою владою, засобами масової інформації тощо.

У пропонованому навчально-практичному посібнику детально і систематизовано на основі чинного законодавства і практики його застосування розкриваються основні аспекти прав водія транспортного засобу, автовласника й автомобіліста, а також механізми їх реалізації і захисту. Авторами розглядаються загальні положення, які необхідно знати кожному водієві: права при купівлі авто та його технічному обслуговуванні, реєстраційному оформленні прав власності на нього, проходженні державного технічного огляду і страхуванні цивільної відповідальності; які податки і збори мають сплачувати автовласники і хто здійснює контроль за цим, які існують режими користування авто та як їх потрібно оформлювати тощо. Окрему увагу приділено правам водія при зупиненні транспортного засобу інспектором ДАІ та основні дії при притягненні його до юридичної відповідальності. На допомогу читачу водієві наводяться зразки написання скарг та позовних заяв, а також термінологічний словник з основними поняттями і дефініціями в межах розглядуваної проблематики та узагальнення судової практики захисту прав і застосування законів.

Підвищення ефективності вищої школи неможливе без запровадження інноваційної моделі навчання з використанням сучасних комп’ютерних, інформаційних та комунікативних технологій, нарощування дослідницького потенціалу як основи підготовки майбутніх фахівців. Навчальне видання „Електротехніка. Лінійні кола. Лабораторний практикум за змішаною формою виконання” має за мету внести вклад у комп’ютеризацію системи вищої освіти, зокрема під час вивчення дисципліни „Електротехніка”, а саме, сформувати у студентів наукову базу і надати знання у галузі наукових досліджень та практичній діяльності не тільки у спеціалізованих лабораторіях на навчально- дослідних стендах, але й зорієнтувати студентів на використання комп’ютерних засобів як основного інструмента інженерних розрахунків.

Штефан Михайло Йосипович —доктор юридичних наук, професор кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченко, академік Академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України. Визнаний фахівець з питань цивільного процесу, цивільних процесуальних засобів захисту прав, свобод та інтересів громадян, прав юридичних осіб і держави. Є автором понад 130 наукових праць. Рецензенти: Підопригора О. А. — доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Шевченко Я. М. — доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України (Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН УКраїни)

Так само як людина — істота біологічна — не може існувати без повітря, вона як істота суспільна не може жити без політики. Це твердження, на перший погляд, може здатися безпідставно перебільшеним, оскільки є чимало людей, які ставляться до політики зневажливо, вважають її брудною справою. Проте це зовсім не означає, що такі люди стоять поза політикою. Не цікавлячись політикою, не виступаючи її суб'єктом, вони за будь-яких умов залишаються об'єктом політики, зазнають впливу політичних інститутів: держави, політичних партій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації тощо та осіб, які їх представляють. Політика є діяльністю з керівництва та управління суспільством на основі публічної влади. її соціальне призначення полягає в узгодженні багатоманітних і суперечливих інтересів і потреб індивідів та людських спільнот, забезпеченні їх співіснування в межах єдиного суспільства, в організації суспільного життя. Виконує це призначення передусім держава як головний політичний інститут. Якби не було держави зі встановленими нею загалыюобов 'язковими правшами суспільної поведінки (правовими нормами), дотримання яких забезпечується силою державного примусу, в суспільстві запанували б анархія і хаос, сила й насильство, «війна всіх проти всіх», як визначав додержавшій стан людства видатний англійський філософ XVII ст. Т. Гоббс. Саме держава надає суспільству організованості, об 'єднує людей на основі спільних інтересів та цінностей у цілісне утворення, надає суспільному життю цілеспрямованого характеру. Жити в суспільстві й бути вільним від політики, впливу держави неможливо. Але залежність індивідів, суспільства в цілому від держави може бути різною. В одному разі суспільство змогло підпорядкувати собі державу, поставити її на службу суспільному благові, досягти завдяки мудрому державному керівництву країни висот у своєму розвитку, в іншому — держава вивищувалася над суспільством, чинила над ним насильство, а можновладці використовували державну владу насамперед у власних інтересах. Характер відносин між суспільством і державою вирішальною мірою залежить від політичної культури членів суспільства як сукупності їхніх знань про політику, ціннісних орієнтацій і поведінки стосовно неї. У кінцевому підсумку політика, влада завжди роблять з людьми те, що вони їй дозволяють, а держава і правителі є такими, яким є саме суспільство. Недарма кажуть, що кожен народ має таких правителів, яких заслуговує. Формування політичної культури членів суспільства, набуття ними політичних знань і навичок політичної поведінки є важливою умовою функціонування політики, насамперед держави, в інтересах суспільства. Природа створила людину так, що вона дбає передусім про власні інтереси. Політики як люди, чия діяльність пов язана з використанням публічної влади, також: не є винятком. Для того щоб політики якомога більше дбали про суспільні інтереси і якнайменше використовували владу у власних інтересах, потрібний постійний і пильний контроль громадськості за здійсненням влади, діями політиків. А це також вимагає від громадян політичних знань. Оволодівати політичною наукою, отже, потрібно для того, щоб не бути лише пасивним об'єктом політики, об'єктом політичного маніпулювання з боку охочих до влади людей, а впливати на здійснення влади як у суспільних, так і у власних інтересах. Роль і значення політики та наукових знань про неї особливо зростають у переломні історичні періоди, коли зазнають докорінних перетворень самі основи суспільного життя, ідеали, цінності, світоглядні орієнтації людей. Саме такий період кардинальних змін переживає нині українське суспільство. Необхідність політологічних знань в сучасних умовах актуалізується й тим, що сучасні політичні технології, особливо ті, що пов 'язані з проведенням виборчих кампаній і формуванням іміджу політичних лідерів та реалізуються за допомогою електронних засобів масової інформації, створюють широкі можливості для маніпулювання масовою та індивідуальною політичною свідомістю. Протистояти такому маніпулятивному впливу можна тільки на основі глибоких наукових знань про політику. Головне призначення пропонованого підручника полягає в тому, щоб допомогти студентам — майбутнім фахівцям різних сфер суспільної діяльності — оволодіти систематизованими науковими знаннями про політику, які склали б основу їхньої демократичної політичної культури. Такі знання потрібні кожній освіченій людині. Вони сприятимуть формуванню здатності самостійно аналізувати політичні явища і процеси, визначати своє місце в них. Підручник, звичайно, не претендує на всеосяжне висвітлення проблем політичної науки. У ньому аналізуються лише найважливіші, вузлові проблеми політології, насамперед ті, що стосуються сутності політики, інституціоналізованих і персоналізованих форм її здійснення. Значна увага приділяється також історії становлення і розвитку політичних ідей як за рубежем, так і в Україні. В окремих главах подається матеріал про здійснення політики, політичної влади в Україні. Підручник розрахований на поглиблене вивчення науки про політику і може бути використаний студентами всіх спеціальностей вищих навчальних закладів, у тому числі спеціальності «Політологія». Його побудовано таким чином, що кожен структурний елемент може бути темою окремого виступу на семінарському занятті, реферату, контрольної чи курсової роботи. В разі необхідності наявний теоретичний матеріал можна розширити завдяки літературним джерелам, список яких наведено до кожної теми. Ці джерела слугуватимуть вихідними і в написанні дипломних та дисертаційних робіт, підготовці до складання кандидатських іспитів із спеціальностей політичних наук. Авторське бачення структури, тематики і проблематики курсу «Політологія» може прислужитися викладачам політології у вищих навчальних закладах при власному визначенні тематики і проблематики навчального курсу з політології. Ознайомлення із систематизованим викладенням у підручнику проблем теорії політикиі буде корисним і тим, хто обрав політику своїм фахом, tie перебільшуючи значення науки про політику для політичної практики, все ж таки можна стверджувати, що багато наявних у нинішньому українському суспільстві негараздів спричинені невисоким професіоналізмом наших політиків, відсутністю у них глибоких політологічних знань і як наслідок -низьким рівнем політичної культури. Політика і наука про неї в Україні все ще існують нарізно, а державна політика в багатьох и проявах здійснюється без належного теоретичного обгрунтування, нерідко методом спроб і помилок. Рядові громадяни, зі свого боку, ще не зайняли активної позиції стосовно влади і продовжують залишатися її пасивними об єктами, очікуючи від неї за сформованою ще за соціалізму звичкою всіляких соціальних благ. Політика є одним із таких видів людської діяльності де кожен вважає себе фахівцем, тому що всі члени суспільства і кожний окремо так чи інакше стикаються з нею. Судити про політику можуть і повинні всі. Тож хай ця праця прислужиться тому, щоб такі судження робилися зі знанням справи

Дослідженно поняття, особливості та форми державного примусу у правовій системі держави. Виявленно співвідношення державного примусу та засобів правового забезпечення законності. Розкрито поняття та типологію правової системи України. Визначено особливості функціонування державного примусу у межах правової системи України. Матеріали цієї праці можуть бути використані студентами, аспірантами, викладачами.

Обчислювальна мережа – це інтегрована, територіально розподілена система, яка складається із множини взаємодіючих робочих ЕОМ та підсистеми зв’язку для передачі даних. Існують і такі визначення комп’ютерних мереж: Комп’ютерна мережа (computer network) – це група комп’ютерів, об’єднаних між собою за допомогою засобів зв’язку або іншого середовища передачі даних з метою здійснення обміну інформацією та її обробки. Комп’ютерна мережа – це система розподіленого опрацювання інформації, яка складається як мінімум з двох комп’ютерів, котрі взаємодіють між собою за допомогою засобів зв’язку.

Архітектура комп’ютера – абстрактне уявлення комп’ютера, яке відображає його логічну і схемотехнічну організацію, включаючи в себе: Структурну схему комп’ютера, будову й організацію його функціональних пристроїв та елементів; Організацію і розрядність інтерфейсів усіх компонентів комп’ютера; Програмний модуль, набір і досяжність його регістрів; Архітектуру, організацію й засоби адресації пам’яті; Систему і формати машинних команд комп’ютера; Засоби представлення і формати даних комп’ютера; Системні ресурси комп’ютера і обробку переривань. Структурно ПК являє собою системну плату зі слотами розширення для комутації додаткових пристроїв за допомогою контролерів (адаптерів). Основними слотами на сьогоднішній день є: PCI (розрядність відповідає розрядності процесора), AGP (розрядність 32 біт), USB (Universal Serial Bus), ISA (Industry Standard Architecture, розрядність – 8 або 16 біт), застарілі і на переважній більшості ПК, які зараз випускаються, слоти ISA взагалі відсутні. Найширшого використання набув слот РСІ; Внутрішня системна шина ПК створює простір магістралей для прийому-передачі трьох типів сигналів: адресації, даних, управління. Розрядність адресної шини (до 64) формує простір прямого доступу до постійної, оперативної, віртуальної пам’яті. Кількість бітів шини даних (64, 128, 256) визначає можливості ПК виконувати арифметико-логічні операції над бітами (додавання, множення, зсув, пересилка). Сигнали шини управління призначені для автоматичної обробки штатних ситуацій, які пов’язані з перетворенням потоків інформації між компонентами ПК і периферійними пристроями, обробкою переривань. Системна плата, крім слотів, має гніздо процесора, порти клавіатури, миші та інших пристроїв уведення/виведення, мікросхеми (чіпи) BIOS і системної логіки, гнізда для пам’яті. BIOS служить для управління процесом обміну інформацією і знаходиться в чіпах ROM системної плати. Інші карти визначаються функціональним призначенням.

Монографія присвячена дослідженню навколишнього природного середовища (довкілля), а також природних, антропогенних та соціокультурних екологічних публічних просторів м. Києва. Столиця України представляє собою цілий ряд малодосліджених кластерів її території: трансформація природного та антропогенного ландшафтів, особливості довкілля та природокористування у топоніміці міста, аудит історичних та сучасних картографічних матеріалів, як документальних літописів екологічної історії міста, екологія туристсько-рекреаційного та рекреаційно-екскурсійного природокористування природних зон, історія та географія екологічних катастроф та їх генезис. Відповідне дослідження об’єднане у розроблену комплексну парадигму вивчення довкілля та простору м. Києва – обсерваційний моніторинг. Для його реалізації та розв’язання відповідних наукових задач були успішно апробовані сучасні технології геодезії, картографії, фотограмметрії, геоінформаційних систем та технологій. Основою наукових досліджень є еколого-географічні та картографічні рекогностувальні експедиції, які були проведені протягом останніх двадцяти років. Був накопичений величезний за об’ємом фактологічний еколого-географічний матеріал (база даних). Це абриси експедицій, архів стародавніх та сучасних карт, матеріали аерокосмічної зйомки та дистанційного зондування м. Києва. Розроблений та застосований інструментарій технологій полігонного та камерального моніторингу м. Києва: укладена карта ландмарків – реперів еколого-географічних та природоохоронних обсервацій, обґрунтовані нові наукові дефініції: довкілля-простір м. Києва, екологічне києвознавство, інновінг-інструментарій обсерваційного моніторингу великого міста. Вивчені особливості проєктування еколого-туристичних стежок (на прикладі вул. Оболонська набережна). Досліджені маловідомі еколого-гідрографічні об’єкти: каскад озер Почайна, штучні еколого-гідрологічні об’єкти публічних просторів (фонтани та водограї). Окремо вивчені технології створення геоінтелектуальної системи прийняття екологічних рішень у м. Києва. Укладена серія статистичних еколого-моніторингових карт. Представлений широкий опис унікальних та ексклюзивних об’єктів природного та публічного просторів м. Києва із метою їх залучення в систему міського екологічного (зеленого) та урбаністичного (промислового) туризму, рекреації, релаксації, інтерпретації природної та культурної спадщини м. Києва засобами ГІС та ДЗЗ.

Монографія буде корисною дослідникам м. Києва: екологам-природоохоронцям, києвознавцям-географам, історикам, картографам, екскурсоводам та гідам-інтерпретаторам, а також спеціалістам у галузі геоінформаційного еколого-географічного картографування великих міст.

У посібнику розглянуто питання з історії становлення і розвитку плаката в системі візуальної комунікації. Проведено аналіз образотворчих засобів композиції плаката та найважливіших чинників, що впливають на виразність і дієвість художнього (рекламного) образу. Видання містить матеріали з методики підготовки фахівців у майстерні плаката. Призначається для студентів вищих художніх і дизайнерських навчальних закладів, а також графіків, дизайнерів, рекламістів.

У монографії сформульовані концептуальні положення нової методології екологічного моніторингу – обсерваційної, парадигма якої ґрунтується на розроблених системах і математичних моделях реального та віртуального моніторингу довкілля за допомогою ландмаркових систем наземного, підземного, повітряного, водного та космічного базування. Представлені новітні технічні та технологічні висновки щодо метризації довкілля-простору, розробки геопросторових моделей обсерваційних систем моніторингу на прикладі м. Києва. Зазначається, що обсерваційні дослідження поділяються на класичні (традиційні) та неоновітні, застосовуючи концепти теорії конверсійного моделювання довкілля-простору із апробуваннням алгоритму обсерваційних сценаріїв результатів рекогностування із застосуванням краудсорсингових технологій цифрового картографування. Представлені та відтворені нові можливості дешифрування, ідентифікації та інтерпретації даних дистанційного зондування Землі та оперативних геопросторових моделей мережі інфраструктури екологічних обсервацій, що отримали дефініційне обґрунтування як еколандмарки. Визначені та знайшли підтвердження засади та концепції розробленої теорії формалізованого обсерваційного еколого-географічного картографування. Розроблена серія техноекологічних карт м. Києва, апробація проведена на проблемних полігонах геостаціонарних екологічних досліджень м. Києва.

Розрахований на науковців природничих та технічних наук, що займаються інноваційними проблемами реалізації проведення екологічного моніторингу засобами цифрової геодезії та картографії, геоінформаційних систем та аерокосмічних технологій. Монографія рекомендована здобувачами різних ступенів вищої освіти закладів вищої освіти галузей знань «Геодезія та землеустрій», «Природничі науки» та «Науки про Землю» і спрямований на формування картографічних вмінь та геопросторової компетентності засобами ГІС та ДЗЗ.

Праця видатного славіста Юрія Шевельова (Шереха) про внесок Галичини у формування української літературної мови написана під час перебування вченого у Львові в 1943—1944 pp. У науковій розвідці простежується інтенсивність галицьких мовних впливів на нову українську літературну мову в різні історичні періоди. Матеріал ілюстровано прикладами використання галицизмів у мові П. Куліша, М. Старицького, М. Коцюбинського, Лесі Українки та ін. Книга й досі залишається єдиним, а тому надзвичайно цінним дослідженням у цій мовній ділянці.

Поява «Історичної фонології української мови» Юрія Шевельова в українському перекладі --- то велике свято мовознавства на Україні. Англійською мовою ця праця вийшла друком ще 1979 р.; і хоча адресатом її були всі славісти, та зі зрозумілих причин вона призначалася насамперед читачеві українському --- а той упродовж багатьох років не мав до неї доступу. Слід підкреслити, що «Історична фонологія української мови» Ю. Шевельова вирізняється з поміж аналогічних досліджень розмаїтістю розглянутої в ній тематики, широтою погляду на пояснювані мовні явища, багатством використаного історичного та діалектного матеріалу, деталізованим викладом фактів. Усе це доповнюється оглядом попередніх інтерпретацій, завдяки чому для багатьох явищ витворюються своєрідні міні монографії. Утім, «Історична фонологія української мови» не є сукупністю монографій; або, беручи точніше, вона є чимось більшим, ніж просто сукупність монографій. У книзі застосовано монографічний, синтетичний спосіб потрактування досліджуваної проблеми в усій її цілості. Автор послідовно описує доісторичний розвиток української фонологічної системи, її еволюцію від "протоукраїнського" до "давньоукраїнського" періоду, відтак --- системні зміни, що зумовили перехід до наступних етапів: "ранньосередньоукраїнського", "середньоукраїнського", "пізньосередньоукраїнського" та "новітнього". З тонким розумінням подано культурно історичне тло мовних процесів, для кожної виокремленої епохи докладно описано джерельну базу. Дуже корисною є наведена бібліографія найважливіших праць до кожного розділу. У книзі показано розвиток звукових явищ в окремих діалектах і розвиток діалектної фонологічної системи з ареального погляду. Отже, вона також містить у собі --- в повному сенсі слова --- історичну діалектологію української мови в ділянці фонології: це стосується як розгляду окремих явищ, так і підсумкової синтези, запропонованої в прикінцевому розділі.

Дотеперішні дослідники творчости Василя Стефаника переважно вбачали в ньому оборонця покривджених соціальною несправедливістю галицьких селян, абож, спираючися на писання другого, вже повоєного періоду його творчости, - борця за національне визволення. Проте такі традиційні інтерпретації недостатні і не можуть вже нас сьогодні задовільнити. Часто витворюється враження, що деякі критики намагалися втиснути мистецьку індивідуальність письменника у Прокрустове ложе власних естетичних уподобань, а передусім - політичних переконань, нехтуючи не раз ориґінальним світом його своєрідної творчої уяви. Щойно коли усвідомимо собі глибоко полісмисловий характер Стефаникових творів, зможемо відкрити в них вселюдські перспективи, їхню універсальну вартість. Одна з головних вад традиційних інтерпретацій полягає в тому, що вони не розглядають дорібку Стефаника на тлі духовости його власної, себто сучасної йому европейської доби. стефаник був емоційно глибоко зв'язаний з українським селом, з якого він вийшов, але водночас його світогляд був співзвучний з тим світоглядом, що оволодів Европою на переломі 20 сторіччя, себто з течією екпресіонізму. Цей експресіоністичний світогляд наближував Стефаника до передових літературних і мистецьких кіл Заходу, але відчужував його від тогочасної галицької інтеліґенції, якій часто було важко зрозуміти його творчість. Велич творчости Стефаника саме в тому, що він зумів створити синтезу національного первня з уселюдським, отже, поєднати любов до української людини з модерним світоглядом та з модними на той час засобами мистецького вияву. Точніше: він прищепив експресіонізм на український ґрунт, втілив його в українську народну тематику, до того ж надихав його чаром української природи та фольклору. В межах цієї праці не було можливості вичерпно розглянути всі твори Стефаника, в яких проявляються характеристичні риси його експресіоністичної манери. Завдання звужено до деяких вибраних творів і проблем, до висвітлення спорідненості письменника з естетичним та етичним світоглядом тогочасної мистецької епохи, не забуваючи її передових мистців, теоретиків і письменників, а далі до аналізи Стефаникових стилістичних засобів і структури його творчого вияву.

У посібнику культура спілкування розглядається як інструмент професійної діяльності менеджера і основа формування корпоративної культури організації. Висвітлюються етичні засади, психологічна природа, засоби і техніка спілкування. Розглядаються особистісний вплив менеджера на культуру спілкування та взаємодії, вплив національних особливостей ділових культур на спілкування з партнерами, а також роль менеджменту у формуванні культури організації. Наводяться практичні поради менеджеру, які допоможуть йому краще пізнати себе та інших людей і внести відповідні корективи у свою діяльність і діяльність організації. Для студентів денної, заочної та дистанційної форм навчання, які готуються стати менеджерами. Посібник стане у нагоді всім, кого цікавлять проблеми підвищення культури спілкування.

У навчальному посібнику розглядаються основні положення та визначення у сфері метрології з урахуванням нових стандартів ДСТУ. Дається аналіз похибок вимірювань фізичних величин. Наводиться точнісна ієрархія засобів вимірювальної техніки, класифікація їх і порядок передачі одиниць вимірювання від еталонів до технічних засобів вимірювання, розкриваються методи перевірки засобів вимірювання. За змістом посібник відповідає типовій програмі з навчальної дисципліни "Метрологія та основи вимірювань". Посібник розрахований на студентів і викладачів вищих навчальних закладів. Книга буде корисною також спеціалістам з автоматизації виробничих процесів і комп'ютерно-інтегрованих систем, науково-технічним працівникам.

  Текст у форматі PDF 1.62 Мб