Людська душа потребує єднання зі світом, тому міф завжди буде органічною часткою культури. До світогляду нашого народу увійшли вірування та уявлення багатьох поколінь, які жили на території сучасної України й належали до різних племен та археологічних культур. Давні збирачі, мисливці, рибалки, скотарі й землероби залишили відлуння своїх вірувань у тому багатогранному комплексі, який ми звемо українською традиційною культурою. Ця книжка є оригінальною спробою систематизовано представити найхарактерніші й найцікавіші образи, що існували у віруваннях і магічній практиці українського етносу.

National, European and international concepts and strategies concerning the legal and ethical framework of chimera and hybrid research are still largely missing, even though they are absolutely necessary in order to use the potential of chimera and hybrid research effectively and efficiently for the benefit of science and society. The outcome of the CHIMBRIDS-Project successfully sheds light on the chances and risks of this research and provides legal solutions to existing problems in order to help decision-makers fulfil their tasks in an informed and efficient manner. This comprehensive volume details the complete results, contributed by 40 scholars from 10 member states of the European Union, Canada, China, Israel, Japan, Switzerland and the US, with descriptive reports of the legal situation in specific countries and in-depth analysis of all scientific, medical, ethical and legal implications of chimera and hybrid research.

Situational Analysis: Grounded Theory After the Postmodern Turn provides an innovative approach to grounded theory useful in a wide array of qualitative research projects. Extending Anselm Strauss’s ecological social worlds/arenas/discourses framework, this book offers researchers three kinds of maps that place an emphasis on the range of differences rather than commonalities, as found via the traditional grounded theory approach. These maps include situational, social worlds/arena, and positional maps.

The most authoritative account ever written of how an ordinary juvenile delinquent named Charles Manson became the notorious murderer whose crimes still shock and horrify us today. More than forty years ago Charles Manson and his mostly female commune killed nine people, among them the pregnant actress Sharon Tate. It was the culmination of a criminal career that author Jeff Guinn traces back to Manson’s childhood. Guinn interviewed Manson’s sister and cousin, neither of whom had ever previously cooperated with an author. Childhood friends, cellmates, and even some members of the Manson Family have provided new information about Manson’s life. Guinn has made discoveries about the night of the Tate murders, answering unresolved questions, such as why one person on the property where the murders occurred was spared. Manson puts the killer in the context of his times, the turbulent late sixties, an era of race riots and street protests when authority in all its forms was under siege. Guinn shows us how Manson created and refined his message to fit the times, persuading confused young women (and a few men) that he had the solutions to their problems. At the same time he used them to pursue his long-standing musical ambitions, relocating to Los Angeles in search of a recording contract. His frustrated ambitions, combined with his bizarre race-war obsession, would have lethal consequences as he convinced his followers to commit heinous murders on successive nights. In addition to stunning revelations about Charles Manson, the book contains family photographs never before published.

It is widely assumed that Americans care little about income inequality, believe opportunities abound, admire the rich, and dislike redistributive policies. Leslie McCall contends that such assumptions are based on both incomplete survey data and economic conditions of the past and not present. In fact, Americans have desired less inequality for decades, and McCall's book explains why. Americans become most concerned about inequality in times of inequitable growth, when they view the rich as prospering while opportunities for good jobs, fair pay, and high quality education are restricted for everyone else. As a result, they favor policies to expand opportunity and redistribute earnings in the workplace, reducing inequality in the market rather than redistributing income after the fact with tax and spending policies. This book resolves the paradox of how Americans can express little enthusiasm for welfare state policies and still yearn for a more equitable society and forwards a new model of preferences about income inequality rooted in labor market opportunities rather than welfare state policies

  Текст у форматі PDF 1.12 Мб

  Текст у форматі PDF 0.94 Мб

У монографії подано наукові повідомлення, матеріали науково-практичних семінарів, проведених РМ АРК і МАУП впродовж 2002-2003 років, у яких аналізується взаємодія органів влади та засобів масової комунікації. Паблік рилейшнз розглядається як складова державного управління та міжнародного і міждержавного спілкування. Для студентів, фахівців і науковців у сфері сучасної комунікації, працівників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.

  Текст у форматі PDF 4.77 Мб

Recent and ongoing developments in science and technology--such as the prevention and treatment of disease through genetics and the development of increasingly sophisticated computer systems with wide-ranging applications--hold out the promise of vastly improving the quality of human life, but they can also raise serious ethical, legal, and public policy questions. The thirteen essays in this volume address these questions and related issues from a variety of perspectives.

Благонадійні в 1940-х чи 1950-х роках підручники, романи, опери, картини нібито безнадійно застаріли, а грізні викривальні постанови ЦК КПРС «у галузі культури» припали пилом. Та все-таки події, що їх аналізує канадський історик з Університету Вікторії Сергій Єкельчик, сьогодення стосуються безпосередньо. Утверджені за тих часів концепції дружби народів СРСР та українсько-російського братерства чинні у політичному дискурсі дотепер. Ба більше, зужиті ідеологеми тяжіють і над найзатятішими опонентами всього «совєтського» в сучасній Україні: ті також вірять в об’єктивне існування нації як органічної спільноти й так само уявляють історію як природний лінійний розвиток нації на шляху до здобуття державности (тільки справжньої, а не у формі «Української РСР»). Концепція «возз’єднання» України з Росією 1654 року вже великою мірою скомпрометована, але й далі живе поняття «возз’єднання» всіх українських етнічних земель у складі Української РСР протягом 1939–1945 років, – а саме сталінські ідеологи вперше описали ці події такою мовою. Цю книжку, що її вперше надрукувало видавництво Торонтського університету у 2004 році, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці та культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру й на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтеліґенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить Сергій Єкельчик, що тогочасні російсько-українські стосунки – однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали. Попри твердження цілої пострадянської української історіографії, сталінський варіянт української культури не був результатом придушення «природних» національних почуттів місцевої інтеліґенції. Республіканська бюрократія та інтеліґенція, які інтерпретували туманні, проте потужні сиґнали з Кремля, були, як запевняє дослідник, головними гравцями у формуванні сталінської історичної уяви, а шістдесятники підхопили відновлення національного наративу не тому, що були вродженими націоналістами, а тому, що виросли в сталінській імперії пам’яті, а ця імперія не змогла виробити ненаціональної версії минулого.

Книжку Сергія Єкельчика, канадського історика з Університету Вікторії, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці й культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру і на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтелігенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить автор, що тогочасні російсько-українські стосунки — однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали.

"Манускрипт з вулиці Руської" Романа Іваничука - це справжній шедевр про середньовічний Львів. І доки існуватиме Львів і притягуватиме до себе людей незбагненною магією, доти кожне нове покоління буде читати цей самобутній роман, щоб глибше відчути таїну славного міста. Це видання «Манускрипту з вулиці Руської» приходить до читача в первісній редакції, без цензорських купюр та втручання.

  Текст у форматі PDF 11.46 Мб

  Текст у форматі PDF 2.85 Мб

Кн. 1 : 1936–1947. - 2011. - 630 с.

До видання, підготовленого до 75-річчя Інституту історії України НАН України, вміщено документи, що дають уявлення про багатовимірне життя Інституту та доробок науковців за період від часу заснування установи у 1936 р. до 1991 р., коли із здобуттям Україною незалежності відбувся історіографічний злам. У першій книзі опубліковані документи, що розкривають життя Інституту та його співробітників у найтрагічніше десятиліття його існування — від відомої постанови ЦК КП(б)У від 23 липня 1936 р. про заснування науководослідної установи історичного профілю в системі Академії наук УСРР — до іншої, сумнозвісної постанови ЦК КП(б)У “Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР” від 29 серпня 1947 р. Упорядники чимало уваги приділи реконструкції втраченого архіву Інституту періоду до 1943 р.; висвітленню діяльності структурних підрозділів Інституту, в тому числі його Львівського відділу; мовою документів намагались показати життя істориків в роки окупації України вермахтом як в евакуації в Уфі, так і в окупованих Києві та Львові; а також відобразити особливості історіографічного процесу перших повоєнних років. Багато документів виявлені недавно і публікуються вперше.