Vol. 140 : McKe-McLm. - 2751 p.

Vol. 2 : F-L. - 524 p.

Т. 2, Кн. 9 : Наукові товариства. Культурно-мистецькі установи: музеї, виставки, колекції. - 201 с.

  Текст у форматі PDF 4.17 Мб

Даний фундаментальний бібліографічний покажчик відображає історію найстарішого вищого навчального закладу України за 200 років його існування. Покажчик складається з трьох частин та висвітлює історію університету відповідно за 1804- 1917, 1917-1980, 1980-2006 рр. Бібліографічний покажчик буде корисний усім, хто цікавиться історією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, розвитком науки в Харківському університеті й в Україні, історією вищої освіти, становленням та розвитком журналістики і художньої літератури в Україні. Покажчик приверне увагу і тих, хто хоче довідатися про створення і подальше існування таких відомих закладів міста Харкова, як астрономічна обсерваторія, ботанічний сад, зоопарк, художній музей, музей природи та ін. Читач, який вивчає історію інших харківських вузів, зокрема Харківського медичного університету та Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, знайде у покажчику багатий матеріал про їх історичне коріння.

Перед Вами – чотиримовний (англійсько-німецько-французько-український) “Словник термінології Європейського Союзу”, що став результатом термінологічної роботи проекту “Лабораторія наукового перекладу”. Словник було створено під час 14-х багатогодинних термінологічних семінарів, протягом яких експерти “Лабораторії” обговорювали вміщені до словника терміни та терміносполуки. Проект, що тривав у липні-грудні 2005 року, було здійснено громадською організацією “Молодіжний гуманітарний центр” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та сприяння Національного університету Києво-Могилянська академія. Експертами “Лабораторії наукового перекладу” та учасниками семінарів стали фахівці з європейського права, спільних політик ЄС, міжнародної політики, світової економіки та міжнародних освітніх програм, а також професійні філологи, перекладознавці та термінознавці . Об’єднавши представників найширшого кола дисциплін, координатори “Лабораторії” прагнули відповісти на найбільший виклик перекладацького та термінотворчого процесу: його засадничу міждисциплінарність. Особливості цього словника Істотною рисою цього словника є його багатомовність. Нинішній Європейський Союз, що об’єднує 27 європейських країн, має 23 офіційні мови, кожна з яких відбиває частинку багатої та розмаїтої культури ЄС. Термінологія Європейського Союзу також не формувалася з огляду на одну-єдину мову: часто вона була результатом не тільки політичних, економічних і соціальних, але й лінґвістичних компромісів. З цієї причини у перекладі термінології ЄС неможливо уникнути компаративного підходу. Але якщо аналіз ключових понять терміносистеми ЄС в кожній з 23-х офіційних мов є завданням надмірним, то порівняння термінологічних версій, уживаних в трьох робочих мовах ЄС - англійській, французькій та німецькій – виявилося дуже корисним. Дуже часто саме порівняння різних мовних версій могло наштовхнути на те чи інше перекладацьке рішення. Англійські, німецькі та французькі версії було взято з офіційних текстів Європейського Союзу: джерел первинного та вторинного права ЄС, офіційних багатомовних словників Союзу та офіційних прес-релізів інституцій ЄС. Оскільки більшість цих документів мають різномовні паралельні версії, робота над Словником змогла використати справжній багатомовний потенціал термінології ЄС. Українські версії були витворені в результаті тривалих та гострих дискусій термінологічних семінарів “Лабораторії наукового перекладу”. Нинішнє видання складається з трьох частин. У першій вміщено, власне, чотиримовний Словник термінології ЄС, упорядкований за англійською абеткою. У другій ви знайдете німецький, французький та український покажчики, що дозволить здійснювати пошук за кожною з цих мов. З огляду на те, що проблеми транскрипції та транслітерації чужомовних імен залишається однією з ключових у справі перекладу, у третій ми вмістили список імен основних діячів нинішнього ЄС та його історії.

Бібліографічний покажчик містить відомості про захищені у спеціалізованій вченій раді Інституту історії України НАН України за 1991−2011 рр. дисертації на здобуття вчених ступенів кандидата та доктора історичних наук за трьома спеціальностями: 07.00.01 − «Історія України», 07.00.02 − «Всесвітня історія», 07.00.06 − «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни». Видання розраховане на науковців, викладачів, аспірантів.

  Текст у форматі PDF 3.85 Мб

  Текст у форматі PDF 5.44 Мб

  Текст у форматі PDF 2.86 Мб

  Текст у форматі PDF 4.28 Мб

Посібник висвітлює процес зародження, розквіту та падіння візантійської цивілізації, починаючи з поширення християнства та перетворення його на панівну релігію і закінчуючи падінням Візантійської імперії в результаті завоювань османів. У книзі вміщено додатки, покажчики, ілюстрації та карти. Для студентів витих навчальних закладів, викладачів шкіл, коледжів, гімназій, богословів, семінаристів і всіх тих, хто цікавиться історією світових цивілізацій.

Старослов’янсько-український навчальний словник, що містить 9000 слів, репрезентує лексичний склад найдавніших старослов’янських пам’яток і покликаний допомогти теологам та філологам вивчати оригінальні старослов’янські тексти. Своєрідними додатками до словника слугують: «Старослов’янська парадигматика в таблицях», «Список скорочених написань у старослов’янських текстах Х-ХІІ ст.», покажчик «Із топонімії Святого письма».

Покажчик укладено за хронологічним принципом. Усі випуски переглянуто de visu. Для оптимізації пошуку необхідної інформації покажчик розділено на 2 частини: 1) Хронологічний покажчик (розпис вихідних даних за випусками); 2) Алфавітний покажчик публікацій. Всього у бібліографії представлено 421 позиція із 20 випусків «Історіографічних досліджень»

  Текст у форматі PDF 4.94 Мб

  Текст у форматі PDF 3.89 Мб

  Текст у форматі PDF 3.08 Мб

  Текст у форматі PDF 1.93 Мб

Видання містить бібліографічні описи монографій, брошур, збірників наукових праць, навчальних посібників, довідкових видань, словників, бібліографічних покажчиків, авторефератів дисертацій, виданих установами Секції суспільних і гуманітарних наук у 2003–2008 роках.