Віктор Григорович Дубровський (7 червня 1876, Фастів — після 1936) — український лексикограф. Псевдоніми та криптоніми — Д-ий, Баламут Юрко, Рудик Хома, Юрко, Roman. Закінчив Університет Святого Володимира в Києві (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1920-х pоках працював редактором в Інституті української наукової мови ВУАН. У 1930 репресований (за сфабрикованою «справою СВУ») і висланий в Алмати (1932-36), де вдруге був заарештований і висланий у північні райони СРСР. Подальша доля невідома (Вікіпедія). Упорядкував: * «Українсько-російський словник» (1909, перевидання — 1914, 1917, 1918 під назвою «Словник українсько-московський», «Словник московсько-український»), * «Російсько-український технічний словник. З додатком сільськогосподарських термінів» (1925, доп. вид. 1926), * «Словник термінів з обсягу культури та технології цукрових буряків» (1920). * Автор праці «Московсько-українська фразеологія. (Практичний підручник до вивчення української мови)» (1917). Пропонований словник є доповненим перевиданням чи не найкращого дореволюційного словника «Українсько-російський словник» (1909). Словник буде корисним як мовцям так і пересічним українцям.

Т. 1. - 1921. - 129 с.

Микола Онуфрійович Лоський (1870-1965) належить до тієї плеяди російських релігійних філософів, які прагнули створити оригінальні філософські системи, що завершують собою вікову традицію російської релігійно-філософської думки. Як зазначав В.В. Зіньківський, "Лоський справедливо визнається главою сучасних російських філософів ... Він чи не єдиний російський філософ, який побудував систему філософії в самому точному сенсі слова".

О.Шахматов займався у тому числі й питанням історії української мови, якому і присвячена пропонована книга. Шахматов брав участь у складанні декларації Петербурзької АН «Про скасування обмежень малоруського друкованого слова» (1905 — 1906) (див. також Заборона українського слова в Росії. Реферат Петербурзької Академії наук (1916) [PDF]). Це було в згоді з політичними поглядами Шахматова: як типовий російський ліберал (член партії конституціоналістів-демократів) він обстоював культурні права народів Росії, але при умові недоторканости Рос. Імперії. Відповідно, коли 1917 Україна йшла до незалежності, Шахматов зайняв різко негативну позицію. Початки української мови автор виводив з «південного наріччя» «спільнодавньоруської» мови. Шахматов вважав витоки української мови у загальних рисах автохтонними (хоч часом містив їх між Прутом і дол. Дніпром, а часом далі на північ, у середньому Подніпров'ї). Не зважаючи на вразливі місця у теорії Шахматова, його історично-генетичні концепції підкуповували своєю цілісністю, включенням колосальної кількости фактів, синтетичністю. На кілька десятиліть вони визначили трактування цих проблем у східньослов'янському мовознавстві, навіть у противників Шахматова; жодна мовознавча школа не мала такого впливу в Росії — СССР у першій половині 20 ст., як школа Шахматова.

О.Шахматов займався у тому числі й питанням історії української мови, якому і присвячена пропонована книга. Шахматов брав участь у складанні декларації Петербурзької АН «Про скасування обмежень малоруського друкованого слова» (1905 — 1906) (див. також Заборона українського слова в Росії. Реферат Петербурзької Академії наук (1916) [PDF]). Це було в згоді з політичними поглядами Шахматова: як типовий російський ліберал (член партії конституціоналістів-демократів) він обстоював культурні права народів Росії, але при умові недоторканости Рос. Імперії. Відповідно, коли 1917 Україна йшла до незалежності, Шахматов зайняв різко негативну позицію. Початки української мови автор виводив з «південного наріччя» «спільнодавньоруської» мови. Шахматов вважав витоки української мови у загальних рисах автохтонними (хоч часом містив їх між Прутом і дол. Дніпром, а часом далі на північ, у середньому Подніпров'ї). Не зважаючи на вразливі місця у теорії Шахматова, його історично-генетичні концепції підкуповували своєю цілісністю, включенням колосальної кількости фактів, синтетичністю. На кілька десятиліть вони визначили трактування цих проблем у східньослов'янському мовознавстві, навіть у противників Шахматова; жодна мовознавча школа не мала такого впливу в Росії — СССР у першій половині 20 ст., як школа Шахматова.

Малося на думці випустити у світ одночасно два словники: Російсько- український й Українсько-російський, але з технічних причин нам не пощастило цього зробити, бо в Київських друкарнях не знайшлося відповідної кількости шрифтів і наголосів. Тому-то Українсько-російський словник вийде із запізненням.

Малося на думці випустити у світ одночасно два словники: Російсько- український й Українсько-російський, але з технічних причин нам не пощастило цього зробити, бо в Київських друкарнях не знайшлося відповідної кількости шрифтів і наголосів. Тому-то Українсько-російський словник вийде із запізненням.

Советское радио - могучее орудие идейно-политического и культурного воспитания нашего народа. Оно пропагандирует самые передовые идеи - идеи марксизмаленинизма, осведомляет слушателей о политических событиях в нашей стране и во всем мире, дает правдивое освещение их.Радио знакомит народ с достижениями отечественной науки, с выдающимися произведениями советской литературы и искусства. Великое изобретение русского ученого А.С.Попова нашло широкое применение в науке и технике, в промышленности и сельском хозяйстве. В.И.Ленин называл радио газетой без бумаги и без расстояний. В письме к товарищу И.В.Сталину о развитии радиотехники Владимир Ильич Ленин подчеркивал огромное пропагандистское и агитационное значение радио, которое может «передавать речи, доклады и лекции, делаемые в Москве, во многие сотни мест по Республике в отдаленные от Москвы на сотни, а при известных условиях, и тысячи верст». Товарищ Сталин, Центральный Комитет большевистской партии, советское правительство уделяют большое внимание развитию советского радиовещания.

Т. 1 : А - Жюри. - 1953. - 506 с.

Один из первых русских марксистов, друг Ленина и Крупской, Виктор Курнатовский более полжизни провел в тюрьмах и на каторге, в ссылке и в изгнании. Сломленный тяжелой болезнью, он не дожил до торжества рабочего дела, которому отдал все силы, знания, жизнь. Книга Г. Волчека и В. Войнова - первая художественно-документальная биография замечательного революционера-большевика

Словник містить найбільш поширені на території України власні імена людей. Він повинен сприяти встановленню й закріпленню певних норм у написанні власних імен людей в офіційному та розмовно-побутовому вжитку.

Віршований трактат Буало «Мистецтво поетично» належить до найвидатніших пам'яток світової естетичної думки. Твір майже на три століття пережив свою історичну епоху і літературну практику, яка його породила. Минав час, змінювалися художні погляди в суспільстві, а «Мистецтво поетичне» не втратило інтересу навіть тепер, коли наука про поезію збагатилась на основі революційної теорії марксизму і досягнень реалістичного мистецтва.

Книгой коллектива авторов «Поход Маркузе против марксизма» издательство открывает новую серию «Против буржуазной идеологии» Теоретические построения Маркузе, предлагающего в противовес марксизму собственные пути и методы разрешения противоречий современного общества, получили на Западе довольно широкое распространение среди студенчества и значительной части интеллигенции. Авторы, подвергнув критическому разбору основные работы Маркузе, раскрывают истинное содержание его концепции, реакционный смысл его антимарксистских идей, их опасную роль в современном революционном движении.

Фридрих Энгельс, друг и ближайший соратник Карла Маркса, один из основателей научного коммунизма, принадлежит к самым выдающимся ученым и революционным деятелям в истории человечества. Трудно назвать такую отрасль науки об обществе, которая не была бы связана с именем Энгельса. «Нельзя понять марксизм и нельзя цельно изложить его, — говорил Ленин, — не считаясь со всеми сочинениями Энгельса»1. Теоретическая и практическая революционная деятельность Энгельса началась в годы, когда в Западной Европе назревали буржуазно-демократические революции. Однако уже к этому времени буржуазия перестала быть революционным классом и становилась политически реакционной силой. Первые самостоятельные выступления пролетариата показали, что на историческую арену вышел новый революционный класс.

Книга рассказывает о всеобщей политической стачке на севере Англии в августе 1842 г. Она вошла в историю как первое выступление пролетариата в национальном масштабе. В возникновении марксизма как научной теории борющегося пролетариата существенную роль сыграло обобщение многовекового опыта освободительной борьбы народных масс против угнетения и эксплуатации и прежде всего обобщение опыта рабочего движения европейских стран первой половины XIX в. В этом отношении чартистское движение, естественно, привлекает к себе внимание историков марксизма. События 1842 г. в Англии обозначили высшую точку политического развития европейского пролетариата домарксовой эпохи. Об этом говорят самостоятельность и массовость, идейный уровень и степень организованности, достигнутые в этот период передовыми представителями английских рабочих.