Перед читачем книга, що стосується епохи Кучми. Характеризуючи її наведу, хоча й розлогу, проте, гадаю, доволі точну, цитату з своєї програмної статті 2000 року "Проект Україна. Підсумки десятиріччя". Розділ, який я хочу навести, називається - "Украдена Україна", бо Кучма будував не ту Україну, про яку дусалося її творцям, а олігархічне "Государство Украина": Отож - "Олігархічно-номенклатурна візія "проекта государства Украина" Вище уже згадувалося про те, що єдиного "проекту Україна", заснованого на загальнонаціональному консенсусі, немає, як немає і загальнонаціонального консенсусу. Натомість, є декілька досить відмінних пропозицій до "проекту Україна", які не тільки далекі одна від одної, але й прямо протилежні. Однак це не означає, що насправді не здійснюється один з них. Реальний стан справ в Україні можна вважати завершенням олігархічно-номенклатурного "проекту Україна" у формі "государства Украина". Стаґнархія (поєднання олігархії і стаґнації - авт.) вже практично втілила цей проект у життя і майже цілком ним задоволена. Вона зберегла владу, консолідувалася довкола державної монополії як єдине політичне ціле, успішно пережила перехід від планової до державно-капіталістичної економіки, здійснила і завершує перерозподіл власности. В принципі, вона не зацікавлена ні у знищенні державної монополії, ні у впровадженні "громадянського суспільства", яке може їй загрожувати. Водночас стаґнархія зробила все, щоб позбавити Україну ЕС-івської перспективи, яка поклала б край проектові "государства Украина". Стаґнархія не зацікавлена у цивілізуванні економічної політики в Україні, тому всерйоз сприймати проголошення "европейського вибору" Україною не варто. Єдиним дискомфортом для стаґнархії є неприйняття такого стану справ Заходом, хоча здоровий політичний цинізм стратегічних партнерів дозволяє їм до певного часу закривати очі на ці незначні недоліки "государства Украина". Саме тому проект "государства Украина" частково підтримують з політичних, антиросійських та почасти анти-ЕС-сівських міркувань США. Для ЕС цей проект неприйнятний і незрозумілий. З найближчих сусідів тільки Польща все ще делікатно не відмежовується від нього, як-от Чехія чи Словаччина, оскільки має власні конкретні ґеополітичні інтереси в Україні. Так само частковою підтримкою проект "государства Украина" користується і з боку РФ, як такий, що фактично торує шлях до реінтеґрації Росії+ та "государства Украина". Ясна річ, не можна не бачити й інших тенденцій. Частина українських стаґнархів не зацікавлені у перерозподілі влади і власности в Україні на користь потужніших російських олігархів, тому вони можуть саботувати реінтеґрацію з Росією+ так само ефективно, як і зближення з ЕС. Остаточного рішення щодо напрямку розвитку - на Схід чи на Захід - у рамках проекту "государства Украина" не може бути. Сама суть проекту полягає у тому, щоб не рухатися нікуди, бо тоді мають бути змінені правила гри для владних еліт, необхідно перерозподілити власність, а отже, й владу. Великий західний чи російський капітал вмить роздушать слабі капітали українських "новых русских".

Роман Петренко - учасник Українського Опору на Волині від 17 вересня 1939 року до відновлення совєтської окупації у 1943-1944 рр. Живучи після війни на еміґрації, Роман Петренко прочитав книжку свого близького знайомого Тараса Боровця «Армія без держави» і побачив у ній історію визвольної боротьби на Волині у «кривому дзеркалі» того ж автора. Книжка Р.Петренка - це одна із «загублених ланок» з ланцюга, без якої не можна писати правдивої історії про Український визвольний рух. Автор збирав матеріяли й документи, які б підтвердили правду про події, учасником яких він був. Він знав Т.Боровця, знав Волинське Полісся, міг докладно простежити, документально пройти слідами «армії без держави». Крім власних спогадів автора, використано маловідомі документи, що зберігалися у еміґрантів, штабі ОУН у Мюнхені та закритих архівах СССР, Польщі, Східної Німеччини, Чехо-Словаччини.

У колективній монографії розглядається виникнення й роз виток порівняльного літературознавства в різних європейських країнах (зокрема у Франції, Німеччині, Великобританії, Іспанії, Україні, Росії, Польщі, Чехії, Словаччині) та у США. Виходячи із наднаціональних інваріантів літературної компаративістики, автори зосереджують увагу на проблематиці методології й методі національних шкіл цієї галузі науки, її міждисциплінарних зв’язках, історії й сучасному стані. Для літературознавців, викладачів, аспірантів, студентів.

  Текст у форматі PDF 1.36 Мб

Переважно на недоступних раніше для дослідників архівних та інших джерелах розглядаються маловідомі питання історії заснування та наукової, педагогічної і культурно-освітньої діяльності першого вищого учбового закладу і другої наукової установи української еміграції міжвоєнного періоду — Українського вільного університету. Розраховано на науковців, викладачів і студентів вузів, всіх, хто цікавиться історією української еміграції.

Кн. 1. - 2013. - 388 с.

У пропонованому виданні йдеться про утвердження загальноукраїнскої етнонімії та розвиток етноідентифікаційних процесів у середовищі українців-русинів Закарпаття і Східної Словаччини; Висвітлюються питання історичних витоків та ідейних джерел закарпатського регіонального сепаратизму й сучасних виявів політичного русинства; аналізуються мовні, етнокультурні та етнодемографічні процеси на Закарпатті. У збірнику репрезентовано дослідження відомих вітчизняних і зарубіжних учених із проблем етногенезу та розвитку лінгвокультурних реалій закарпаття в історичній ретроспективі. Сподіваємося, що книга викличе інтерес не лише науковців, а й широкого загалу громадськості, усіх, хто цікавиться українською ентнічною історією і культурою.

Підручник висвітлює новітню історію Албанії, Болгарії, Боснії і Герцеговини, Греції, Македонії, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Хорватії, Чехії та Чорногорії. Оцінки історичних подій, явищ та фактів наводяться в підручнику з позицій, які поділяються більшістю сучасних вітчизняних і зарубіжних фахівців та віддзеркалюють нове бачення цілої низки проблем історії країн Центральної та Південно-Східної Європи у XX сторіччі. Підручник адресований викладачам, аспірантам і студентам історичних та інших гуманітарних факультетів університетів і педагогічних інститутів, а також усім, хто цікавиться всесвітньою історією.