A New Yorker cartoon depicts a pair of Puritans in stiff collars, doublets, and cloaks leaning over the rail of the Arbella as it made landfall in the New World. One says, “My immediate goal is to worship God and celebrate His Creation, but long-term, I plan to get into real estate.”

Ice Cream: A Global History takes the reader on a vibrant trip through ice cream history, stretching from ancient China to modern-day Tokyo. As befits a food so strongly identified with celebration, the story of ice cream is a lively one – food and travel journalist Laura B. Weiss examines how this delicious indulgence became a global sensation. Ice Cream tells of chimpanzees wooed with ice cream cones, humour-loving World War ii German diplomats, and sundaes with names such as 'Moonlight on the Ganges' and 'Sweetheart Lovey-Dovey Supreme'. The account is populated by Chinese emperors, English kings, former slaves, women inventors, shrewd entrepreneurs, Italian immigrant hokey-pokey ice cream vendors and gourmand American First Ladies. Today American brands dominate the world ice cream market, but vibrant ice cultures like Italy's continue to thrive, and new ones, like Japan's, flourish through unique homegrown twists to the beloved treat.

Інструкція містить сучасні методи хіміко-технологічного контролю технологічних процесів лікеро-горілчаного виробництва, якості сировини, напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, інгредієнтів і готових напоїв з метою підвищення якості продукції, її стійкості, зменшення виробничих втрат, раціонального використання сировини. За останні роки підвищені вимоги до якості продукції, розроблені нові і зняті з виробництва непопулярні у споживачів види напоїв, вдосконалені технологічні процеси. Для хіміко-технологічного контролю лікеро-горілчаного виробництва розроблені нові, більш прогресивні методи аналізу що відповідають сучасному рівню розвитку аналітичної техніки, вдосконалені існуючі методи контролю, в виробництві введені нові стандарти на правила приймання і методи аналізу В хіміко-технологічний контроль лікеро-горілчаного виробництва включені нові методи аналізу та показники, які раніше не визначалися. Інструкцію з хіміко-технологічного контролю лікеро-горілчаного виробництва підготовлено в Українському науково-дослідному інституті спирту і біотехнології продовольчих продуктів (УкрНДІспиртбіопрод). Хіміко-технологічний контроль лікеро-горілчаного виробництва - це визначення комплексу показників, які характеризують хімічний склад та фізико-хімічні властивості сировини та матеріалів, напівфабрикатів, готових напоїв та відходів лікеро-горілчаного виробництва, і встановлення відповідності отриманих результатів значенням, що приведені у відповідних нормативних документах. Хіміко-технологічний контроль відіграє важливу роль у виробничій діяльності заводу, так як дозволяє керувати технологічним процесом, забезпечити його стабільність, високий вихід та необхідну якість готової продукції. При оцінці якості сировини і готової продукції користуються такими поняттями, як якість, показник якості, базовий показник якості, рівень якості. Якість продукції - це сукупність тих властивостей, які обумовлюють її придатність до споживання за призначенням. При оцінці якості однієї і тієї ж продукції, але різного призначення, із всієї множини властивостей вибирають лише ті, які дозволяють досягти відповідної мети.

У навчально-методичному посібнику викладені основні поняття і закономірності мікроекономічного аналізу. Його зміст охоплює всі теми типової навчальної програми з дисципліни «Мікроекономіка». Наприкінці теоретичного викладення кожноїтеми запропоновані різнопланові прктичні завдання з коментарями до вирішення і тести з відповідями. До кожної теми додається список рекомендованої літератури. Для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання.

  Текст у форматі PDF 10.17 Мб

Большинство французов должны были дождаться мая 1968 г., чтобы узнать, что они живут в «обществе потребления». Американцы узнали это на двенадцать лет раньше, но анализы социологов вроде Гэлбрейта информировали в конечном счете только элиту, и потребовались некоторые политические события – в особенности война во Вьетнаме – для того, чтобы начался более широкий пересмотр ситуации, выросло ее понимание или, во всяком случае, возникли душевные сомнения. Этот феномен до такой степени трудно очертить, что иногда хочется спросить себя, существует ли он реально, или он изобретен для нужд социальной критики. Реально существуют богатые народы и те, которые скромно претендуют на то, что находятся «на пути к развитию», но речь не об этом: в некоторых очень бедных странах встречаются островки типичного «сверхпотребления» и, наоборот, некоторые государства с относительно высоким уровнем потребления (например, Германская Демократическая Республика) не имеют почти никаких черт общества потребления. Линия демаркации проходит в другом месте: Жан Бодрийяр думает, что именно носители информации – СМИ, как сегодня любят выражаться, прочерчивают эту линию. В тот момент, когда они сами становятся привилегированными объектами потребления, в момент, когда рекламное послание впитывается с наслаждением и в первую очередь, происходит вступление в социально экономическую организацию, отличную от той, которая существовала до середины XX в. Обществом потребления является то, где не только есть предметы и товары, которые желают купить, но где само потребление потреблено в форме мифа.

  Текст у форматі PDF 2.91 Мб

Дмитриев Алексей Николаевич, доктор геолого-минералогических наук, кандидат физико-математических наук, специалист по глобальной экологии и быстропротекающим геофизическим явлениям (включая уфологические), ведущий научный сотрудник. Объединённого института геологии, геофизики и минералогии СО РАН. Более 20 лет автор работал консультантом по внеземным явлениям в специализированных организациях. Данная книга явилась результатом работы сотрудников международной ассоциации «Мир через культуру» над выступлением автора на ежегодной научно-педагогической конференции ассоциации в г. Екатеринбурге в 1999 году.

Проблема оптимума накопления и потребления занимает одно из центральных мест в экономической науке. Несмотря на это, свойства оптимума, его количественная определенность изучены еще недостаточно полно и глубоко. Сама постановка вопроса говорит о том, что перед нами экстремальная задача, требующая для своего решения использования аппарата математического анализа. Тем не менее методы, адекватные постановке проблемы, почти не применяются. Настоящая работа представляет собой попытку вычисления и аналитического изучения оптимальной нормы производственного накопления с помощью более или менее абстрактных математических моделей. Конкретизация и совершенствование моделей оптимума накопления и потребления - важная задача той области экономической науки, которая изучает количественную сторону законов и явлений. Вместе с тем требует дальнейшего развития и экономическая теория, трактующая вопрос о взаимоотношении накопления и потребления в процессе развития коммунистической общественной формации. Хотелось бы еще раз подчеркнуть эту мысль в связи с тем, что в ряде экономико-математических исследований моделирование не влечет за собой построения теоретических положений, не приводит к познанию закономерностей, присущих данному экономическому процессу. Следует полностью согласиться с экономистами, отстаивающими точку зрения, согласно которой познавательная роль экономико-математических методов в оптимальном планировании должна резко повыситься. Совершенно очевидно, что гносеологическая ценность моделирования, ставящего исключительно расчетные цели, значительно снижена. Оптимальное планирование как область экономической кибернетики должно прежде всего стремиться к познанию законов функционирования экономики на оптимальном уровне, к построению общей теории оптимального развития. Эта теория, конечно, может строиться только на прочном фундаменте политической экономии социализма, используя наше знание основного экономического закона социализма, закона планомерного, пропорционального развития народного хозяйства, закона стоимости и других законов, глубже проникая в механизм действия этих законов. Уже упоминалось о необходимости сближения .моделей оптимального планирования с теорией расширенного воспроизводства, которое должно произойти на основе исключительно широкого применения инструментария как современной, так и классической математики. Это сближение поднимает оптимальное планирование на новый уровень, придав ему тот мощный теоретический импульс, который неизбежно должен привести к глубокому познанию экономических законов (в том числе н новых), к созданию экономико-математической теории развития народного хозяйства и использованию ее в практике планирования экономики коммунизма.