The United Nations began as an alliance during World War II. Eventually, however, the UN came to approximate a universal organization - i.e., open to and aspiring to include all States. This presents a legal question, for Article 4 of the Charter contains substantive criteria to limit admission of States to the UN and no formal amendment has touched that part of the Charter. This book gives an up-to-date account of admission to the UN, from the 1950s ‘logjam’ through on-going controversies like Kosovo and Taiwan. With reference to Charter law, the book considers how Article 4 came to accommodate universality and what the future of a universal organization in a world of politically diverse States might be.

From examining the role of the lawyer and the lawyer-client relationship, to evaluating changes in legislation and industry-wide and addressing the need for innovation, this book pulls readers through all facets of the successful practice of law.

  Текст у форматі PDF 1.75 Мб

Рецензия  Текст у форматі PDF 0.10 Мб

I was first attracted to Friedrich Nietzsche as an undergraduate at Brigham Young University. He represented a radical independence of thought to me, and I wrote my senior honors paper on what then seemed the most provocative of his ideas. As a graduate student in intellectual history at the University of Chicago, I decided to write my dissertation about Nietzche as well. By that time, the fog of adolescent enthusiasm had cleared somewhat, and the categories of psychoanalysis came naturally to hand as a means of explaining his unusual manner of thinking. Fortunately, Professor William McNeill, my adviser, countenanced and even encouraged my interest in psychobiography. The psychoanalytic focus of the dissertation also led me to a rewarding association with D r. George Moraitis of the Institute for Psychoanalysis in Chicago, who helped me to appreciate my own psychological involvement with Nietzsche as well asto avoid some of the pitfalls of historical diagnosis. I became dissatisfied with my psychoanalytic treatment of Nietzsche's life as I realized that it did not suffice to illuminate the conjuncture of his ideas. Nietzsche had carefully constructed both his life and his works as monuments of creativity and had cast himself in the role of the genius. I began to explore the theory of genius, which had become, in the nineteenth century, a veritable ideology, a vehicle for conveying the grand aspirations of unusual individuals to the culture at large. Many writers and artists employed it, both to marshal their own energies and to construct themselves and their oeuvres to fit this new archetype of creative life, thus making themselves recognizable to the public. The question of how Nietzsche became a genius, or how he constructed himself as a genius, linked what I knew about his unique personality to the cultural category of genius, a socially constructed role. Nietzsche learned about it from widely revered examx pIes like Goethe and Schiller. With his need fo r fa therly mentors, he fa stened his attention upon these men and emulated them. And after an extended apprenticeship to Schopenhauer and Wagner, he assumed the mantle of genius fo r himself. With th is understanding Nietzsche's development, I was in a position to write a quite dIoolt rent book. In fa ct, I found that the complementary relationShIp of personal psychology and the culture of ge nius provides a strategy fo r investigating many other great and unique creative figures. I had a research agenda that went far beyond Nietzsche. I have a great many fr iends and colleagues to thank fo r th eir confidence in me and my gradually developing project, and for their fri endship. Thanks first to my far-flung fr ends who believed that I could bring this to fru ition; to fo rmer colleagues in the Department of History at the University of North Carol ina; in the Department of German at the University of Pittsburgh; and in the Departments of History at Appalachian State University and the University of North Carolina at Wilmington; and finally to my current colleagues at Miami University in Oxfo rd, Ohio. In the years SInce I began to write this book, I have incurred many other debts too personal to mention here, but no less gratefully re membered. For her sustaining confidence I am particularly grateful to Joyce Seltzer at The Free Press. Without her encouragement during the last several years, this book might not have been published. Without her intellectual advice and editorial criticism, it would bemuch less satisfactory than it is. To my daughter Laura, who can hardly know how uch she has helped with the book, I dedicate it.

  Текст у форматі PDF 4.42 Мб

  Текст у форматі PDF 1.64 Мб

Ч. 1

У довіднику комплексно розкривається історія створення, розширення, інституційна структура Європейського Союзу, становлення його правової бази та загальні відомості про держави-члени ЄС. Також, книга висвітлює основні етапи побудови відносин Україна - ЄС, напрями співпраці, формування євроінтеграційної політики України та перспективи набуття Україною членства в ЄС. Видання орієнтоване на Центри івропейської інформації для швидкого отримання відвідувачами інформації з євроінтеграційної проблематики. Також матеріали довідника можуть бути використані учнями і, особливо, студентами, які навчаються за напрямками "державне управління", "міжнародні відносини", "політологія", "історія".

Монографію присвячено березільській культурі, яка постала в процесі реформування українського театру Лесем Курбасом (1887–1937). Вперше у вітчизняному театрознавстві феномен цієї культури розглядається в своїй унікальній цілісності і вражаючому структурному розмаїтті на тлі бурхливого мистецького процесу кінця 1910 — початку 1930-х років ХХ століття. У книзі відтворена творча практика Молодого театру (1917–1919), Кийдрамтеатру (1920–1921), Мистецького Об'єднання «Березіль» (1922–1926), театру «Березіль» (1926–1933). Особливу увагу приділено аналізу першої української режисерської школи та професійному становленню таких режисерів як Ф. Лопатинський, Б. Тягно, Г. Ігнатович, В. Василько, Я. Бортник, Л. Дубовик, В. Скляренко, Б. Балабан, К. Діхтяренко та ін. Проаналізовано всі вистави цієї режисерської генерації та вистави Л. Курбаса в контексті програмних цілей березільської сценічної культури актуальної до сьогодні. Книга розрахована на практиків, теоретиків театру, студентів профільних творчих ВУЗів, а також усіх тих, хто цікавиться історією української авангардної культури.

Це друге видання, доповнене й розширене, навчального посібника з історії української державності Раїси Іванченко — відомого сучасного історика, письменника, автора численних історичних розвідок та історичних романів з проблем історії України. У роботі відстоюється наукова позиція державності українського народу, починаючи із Трипільської цивілізації. Посібник містить цікаві документи на підтвердження думки автора. Посібник розрахований на широке коло читачів — учнів, студентів, учителів, усіх, хто цікавиться проблемами становлення й еволюції державницької історії упродовж майже півторатисячолітнього періоду нашого минулого

Кн. 1 : Перші десятиріччя ХІХ ст.. - 1995. - 369 с.

Т. 1. - 2006. - 939 с.

Т. 1. - 2006. - 800 с.

У хрестоматії "Історія українського правопису: XVI—XX століття" представлені наукові та публіцистичні статті, а також граматичні праці, що відображають основні етапи становлення української орфографії та специфічних рис українського алфавіту; особливо детально висвітлено перебіг навколоправописних дискусій XIX—XX ст. Хрестоматія містить також короткі відомості про осіб, які так чи інакше свого часу вплинули на цей процес. Видання є надзвичайно актуальним в умовах сучасної правописної полеміки, що точиться в Україні, оскільки воно відображає традицію формування української правописної системи на наукових засадах із урахуванням неповторних особливостей української літературної мови; подає прецеденти розв'язання багатьох конфліктних правописних питань, пошуку й віднайдення розумних компромісів між різними українськими правописними традиціями з метою створення єдиного для цілої України орфографічного кодексу та багато в чому пояснює засади й причини запропонованих сьогодні змін в українському правописі. Хрестоматія призначена для філологів (науковців, викладачів, студентів), а також для всіх, хто не байдужий до проблем сучасного українського правопису, цікавиться історією його формування й прагне осмислити його сучасний стан.

Даний фундаментальний бібліографічний покажчик відображає історію найстарішого вищого навчального закладу України за 200 років його існування. Покажчик складається з трьох частин та висвітлює історію університету відповідно за 1804- 1917, 1917-1980, 1980-2006 рр. Бібліографічний покажчик буде корисний усім, хто цікавиться історією Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, розвитком науки в Харківському університеті й в Україні, історією вищої освіти, становленням та розвитком журналістики і художньої літератури в Україні. Покажчик приверне увагу і тих, хто хоче довідатися про створення і подальше існування таких відомих закладів міста Харкова, як астрономічна обсерваторія, ботанічний сад, зоопарк, художній музей, музей природи та ін. Читач, який вивчає історію інших харківських вузів, зокрема Харківського медичного університету та Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, знайде у покажчику багатий матеріал про їх історичне коріння.

Ця книжка розповідає про невідомі сторінки життя та діяльності керівника Служби безпеки Організації українських націоналістів (бандерівців) Миколи Арсенича. На основі архівних документів, спогадів очевидців, наукової та публіцистичної літератури зроблено спробу реконструювати життєвий шлях М.Арсенича від гімназійних років до посмертно одержаного звання генерала контррозвідки ОУН(б). Зокрема, показано роль М.Арсенича у становленні та розбудові Служби безпеки ОУН(б), проаналізовано його причетність до репресій у повстанському середовищі та розкрито ставлення до співпраці з політичними союзниками в боротьбі за створення Української Самостійної Соборної Держави. Для науковців, викладачів вузів і шкіл, студентів і всіх, хто цікавиться історією українського національно-визвольного руху другої половини ХХ ст.