В пособии анализируются вопросы, представляющие интерес для исследователя текста: система конститутивных свойств текста, особенности его референциальной, коммуникативной и интенциональной семантики, дискурсивные параметры, идеологические, социальные и этические характеристики автора и читателя, «на рубеже сознания» которых происходит «событие текста», теоретические и методологические подходы к интерпретации текста, выработанные в ходе развития научной мысли наиболее известными литературно-критическими школами. Ключевые понятия теории текста уточняются в контексте «антропологического поворота» гуманитаристики. Предназначено студентам, магистрам, аспирантам, специалистам-филологам и преподавателям гуманитарных дисциплин.

Книга "Дискурс-анализ. Теория и метод" предлагает подробное и общедоступное описание дискурс-анализа как теоретической и методической основы социальных исследований. Авторы работы - ведущие специалисты Дании и Швеции в области исследования коммуникации. Объединяя три центральных подхода: теорию дискурса Лакло и Муффа, критический дискурс-анализ и дискурсивную психологию, авторы выясняют взаимосвязь между ключевыми формами дискурс-анализа, объясняют философские основания, теорию и методологию каждого подхода; рассматривают дискурс-анализ в контексте различных социальных исследований. Книга представляет чрезвычайно полезное практическое руководство для исследователей в области коммуникации, культуры, лингвистики, социальной психологии и социологии, а также студентов и аспирантов, специализирующихся в лингвистике и журналистике.

Монографію присвячено методологічним проблемам рецепції європейського досвіду як цілеспрямованого процесу селекції, осмислення і прагматичного опрацювання теорії і практики. Предметна увага приділяється гносеологічним аспектам гуманізації історичної свідомості і, зокрема, процесу реконструкції критичного мислення на складному етапі демократичної трансформації. Окреслюються можливості розширення філософських горизонтів теоретико-методологічного аналізу історичних явищ і процесів. В контексті проблеми раціональності акцентується евристичний потенціал взаємодії історії та логіки. Наголошується зростання ролі дискурсивної етики у справі відновлення цілісності історичного світогляду. Розглядаються функціональні аспекти історичного досвіду під кутом зору еволюції соціального змісту європейської ідеї. Пропонується актуальне узагальнення досвіду соціальних перетворень у країнах Центрально-Східної Європи. Підкреслюється особлива роль європейських соціальних стандартів як системного чинника українського культурно-цивілізаційного вибору

Ч. ІІ : Вибрані тексти. - С. 230 - 254

Підручник присвячено висвітленню проблем сучасної практичної філософії як прикладної етики, які розробляють на засадах комунікативної парадигми К. -О. Апель, Ю. Габермас, Д. Бьолер, В. Кульман, П. Ульріх, В. Гьосле. Це проблеми дискурсивного обгрунтування принципів моралі, взаємовідношення універсалістських норм з цінностями традиційних етосів соціокультурних життєвих форм, функціонування моральних належностеи у системах сучасного суспільства — політиці, економіці, науці тощо. Зміст комунікативної теорії розкривається у порівнянні з класичною філософією моралі, а також на тлі дискусій її представників з теоретиками постмодернізму, неоконсерватизму, комунітаризму, неомарксизму, системної теорії тощо. Обґрунтовується значення комунікативної етики відповідальності для ціннісної переорієнтації та духовно-морального оновлення суспільства, розв'язання політичних та етнічних конфліктів, вирішення екологічних проблем. Праця містить також переклади статей провідних представників комунікативної філософії К. -О. Апеля, Ю. Габермаса, В. Гьосле. Підручник розраховано на студентів та аспірантів, які вивчають практичну та соціальну філософію, політологію, соціологію, етику. Книга адресована усім, хто цікавиться питаннями філософії моралі та етики.

Рефлексия предельных оснований разума, сознания и культуры – традиционная незадача философии. Диагноз конца метафизики, рациональности, дискурсивности и рефлексивности в последнее время ставился столь часто и в столь разных ситуациях, что возникает сомнение в его точности. Ныне же тематизация рефлексии – вновь актуальна, ибо понятие рефлексии столь же укоренено и распростра нено в языке современной философии, сколь и сомнитель но ее радикальное отрицание. И возврат исследовательско го интереса к ней свидетельствует не об утрате рефлексией объяснительного потенциала и исчерпанности схватывать и удерживать в понятии актуальные процессы и события, а лишь о кризисе определенного ее вида: рефлексии классического типа.

У пропонованому курсі лекцій розкрито особливості використання експериментального методу в психології, охарактеризовано основні етапи експериментального дослідження психіки, а також можливості квазіексперименту й кореляційного підходу у виявленні закономірностей психічної реальності. Для студентів — майбутніх психологів, викладачів і всіх, хто бажає підвищити компетентність у психологічному експериментуванні.

Монографія присвячена аналізу на українському матеріалі одного з нових, стимульованих викликами глобалізаційної ери, суспільно-політичних феноменів — регіональних ідентичностей. Регіональний вимір ціннісних орієнтацій і політичних проекцій простежений на широкому історичному фоні, у контексті складних «переідентифікацій», що супроводять становлення нових інституційних форм і дискурсивних практик. У фокусі уваги автора — проблема ідентифікаційних криз, пов’язаних з різноспрямованістю регіональних самоідентифікацій, мовних уподобань, конструктів історичної пам’яті. Розрахована на політиків, науковців, журналістів — усіх, кого цікавлять складні й неоднозначні реалії українського буття.

Проблеми культури міжособистісних і міжгрупових відносин основоположні для кожного соціуму. В Україні вони набули особливої ваги внаслідок «розколотості» культурного простору, різноспрямованості політичних орієнтацій, конфлікту інтерпретацій у системі історичного мислення. Автори книжки вбачали свою головну мету у заповненні відчутної прогалини в теоретико-методологічному й інструментально-виховному осмисленні етнокультурних параметрів мультикультуралізму, а також у концептуалізації поняття «етнополітична культура» і включення його у різноманітні дискурсивні практики. Монографія розрахована на фахівців, тих, хто навчається, широке коло читачів.

В середине 1950-х гг. Р. Барт написал серию очерков о «всеобщей» современной мифологизации. «Мифологии» представляют собой блестящий анализ современной массовой культуры как знаковой системы. По мнению автора, образ жизни среднего француза «пропитан» мифологизмами. В книге Р. Барт семиотически объясняет механизм появления политических мифов как превращение истории в идеологию при условии знакового оформления этого процесса. В обобщающей части работы Р. Барта — статье «Миф сегодня» предлагается и объяснение, и метод противостояния современному мифологизированию — создание новейшего искусственного мифа, конструирование условного, третьего уровня мифологии, если под первым понимать архаико-традиционную, под вторым — «новую» (как научный класс, например, советскую). В исследованиях Р. Барта ведущим определением мифа является слово. Все, что покрывается дискурсом, может стать мифом, так как «наш мир бесконечно суггестивен». Р. Барт, расширительно трактуя созидательную силу «буржуазного» мифотворчества, рассматривал мифы как составляющие конструкты всех культурных и социополитических феноменов Франции. Миф, в соответствии со взглядами Р. Барта, является маркирующей качественной характеристикой «анонимного» современного буржуазного общества, при этом мифологизация — признак всех социумов.

Предметом аналізу у цій доповіді є образ України в російському історичному дискурсі. Термін «історичний дискурс» означає комплекс сталих, культурно, ідеологічно і політично обумовлених стандартних мовних практик стосовно минулого, які є основою культурних стереотипів, що впливають на формування політичних рішень і дій, на стан суспільної свідомості, на ставлення політиків, аналітиків і ширшого загалу до України та українців. Автори зосереджуютьсяпереважно і передусім на росій- ському матеріалі. Дискурсивні практики, що побутують в українському історіографічному, дидактичному та медійному просторах згадуються винятково для окреслення інтелектуального, культурного і політичного контекстів. Зокрема, думка українських істориків щодо репрезентацій української історії в російському історіографічному та публічному дискурсах згадується в тих випадках, коли йдеться про дискусії та проекти спільних видань. Українська історіографія та образ Росії у ній не є предметом докладного аналізу.

Проблеми культури міжособистісних і міжгрупових відносин основоположні для кожного соціуму. В Україні вони набули особливої ваги внаслідок «розколотості» культурного простору, різноспрямованості політичних орієнтацій, конфлікту інтерпретацій у системі історичного мислення. Автори книжки вбачали свою головну мету у заповненні відчутної прогалини в теоретико-методологічному й інструментально-виховному осмисленні етнокультурних параметрів мультикультуралізму, а також у концептуалізації поняття «етнополітична культура» і включення його у різноманітні дискурсивні практики. Монографія розрахована на фахівців, тих, хто навчається, широке коло читачів.

  Текст у форматі PDF 2.65 Мб

  Текст у форматі PDF 4.25 Мб

  Текст у форматі PDF 5.65 Мб

Видання містить навчальні матеріали для викладання теми «Стратегії управління людськими ресурсами, формування та розвиток навичок електронного урядування», а також самостійної роботи тих, хто навчається. Розкрито поняття: компетенція, компетентність, модель компетенцій, європейська рамка е-компетенцій, європейська рамка кваліфікацій, національної рамки кваліфікацій, європейські ІКТ-профілі. Аналізується стратегія управління трудовими ресурсами як управління компетенціями, взаємодоповнюючі концепції: Європейська рамка е-компетенцій, Європейська рамка кваліфікації, Європейські ІКТ-профілі, та співвідношення їх з національної рамкою кваліфікації. Узагальнено на базі світового досвіду підходи до формування та розвитку навичок електронного урядування у публічних службовців. Описано кваліфікаційні вимоги до інформаційної компетентності публічних службовців. Для студентів і слухачів спеціальності «Публічне управління та адміністрування», слухачів курсів підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, студентів, що опановують питання електронного врядування та електронної демократії.

  Текст у форматі PDF 4.42 Мб

  Текст у форматі PDF 10.36 Мб