Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії досліджуються та узагальнюються актуальні проблеми природокористування в АПК. Подано значний масив статистичної інформації, яка характеризує ефективність використання, відтворення та охорони навколишнього природного середовища. Запропоновано авторський варіант концептуальної моделі забезпечення сталого еколого-збалансованого розвитку АПК. Розглянуто методологічні засади формування екологічної культури особистості. Розкрито педагогічні умови забезпечення ефективності процесу формування екологічної культури. Намічено основні напрямки діяльності та заходи для формування екологічної культури населення. Розрахована на науковців, фахівців природокористування в АПК, викладачів, вчителів біології, аспірантів і студентів аграрних й педагогічних навчальних закладів освіти та педагогів, яких цікавлять проблеми соціально-екологічної тематики.

В монографии определён понятийно-категориальный аппарат исследование, сформировано системное представление о сельских территориях, раскрыты теоретические и методологичесике основы их классификации, охарактеризованы тенденции, стратегические направления и политика интегрированного развития этих природных и социально-пространственных образований. Издание рассчитано на преподавателей, научных работников, аспирантов, студентов, всех тех, кого беспокоит будущее украинского села и страны в целом.

Обґрунтовано методологічні основи розвитку ринку землі як форми доступу сільськогосподарських виробників до земельних ресурсів, суспільно-економічного механізму її переходу до більш продуктивного використання. Удосконалено методологічні та методичні підходи ринкової оцінки стосовно ділянок, використовуваних у сільськогосподарському виробництві. Здійснено аналіз сучасних інституційних та економічних умов формування та функціонування ринку сільськогосподарських угідь в Україні, інтересів основних груп його учасників (сільськогосподарських підприємств та особистих селянських господарств). Розроблено методологію формування інституційних та економічних механізмів регулювання ринку земель. Розрахована на науковців, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, оцінювачів та інших фахівців ринкової інфраструктури, зацікавлених у розвитку ринку сільськогосподарських земель.

У монографії висвітлені теоретико-методологічні засади землеустрою сільських територій, напрями упорядкування ринкових земельних відносин, що складаються в Україні внаслідок аграрної та земельної реформ. Обґрунтовано підхід, який базується на сучасних методах геоінформаційно-картографічного моделювання параметрів соціально-економічного та екологічного стану і використання земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу держави. Застосовано технології геоінформаційно-картографічного моделювання стану земельних ресурсів і їх господарського використання; методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, фондової, картографічної інформації, даних ДЗЗ про земельні ресурси і землекористування, працересурсний та економічний потенціал сільської місцевості, соціальні та господарські проблеми села; абстрактно-логічного та математико-статистичного аналізу; опитування та анкетування, історико-географічних порівнянь; економічного, кореляційного, факторного і кластерного аналізу; землевпорядного проектування; групування, районування та прогнозування змін стану землекористувань, чисельності населення і медико-географічної ситуації в сільській місцевості тощо. Наукове видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.

У монографії проаналізовано сучасний стан і тенденції використання земельних ресурсів у сільському господарстві. Встановлено, що деградація ґрунтів нині є однією з найважливіших виробничо-екологічних проблем, передумовою неможливості досягнення високої еколого-економічної ефективності використання земель у майбутньому. Запропоновано методику визначення суспільних утрат від деградації земель, яка базується на обчисленні частки капіталізованого рентного доходу, що втрачається при зниженні родючості ґрунту за різних ступенів деградації земель, а також витрат на відновлення родючості порушених і малопродуктивних земель. Обґрунтовано науково-методичний підхід до визначення економічної ефективності ґрунтоохоронних заходів у сучасних ринкових умовах, який базується на одержанні додаткового доходу за рахунок приросту врожаїв сільськогосподарських культур на захищених земельних ділянках. Наукове видання розраховане на дослідників, аспірантів, магістрів факультетів землевпорядкування вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців з землеустрою, моніторингу, агрономів, працівників сфери державного управління земельними ресурсами та органів місцевого самоврядування.

До збірника увійшли результати досліджень вітчизняних та іноземних науковців, аспірантів і студентів, які висвітлюють актуальні аспекти інноваційного розвитку аграрного сектора України та інших країн. Розраховано на вчених, викладачів, аспірантів та фахівців, які займаються питаннями інноваційного розвитку аграрного сектора економіки.

У монографії обґрунтовано теоретико-методологічні засади сталого розвитку сільських територій. Розглянуто концептуальні основи забезпечення соціально-екологічного розвитку села, обґрунтовано наукові основи їх реалізації в Україні. Здійснено комплексний аналіз ключових соціальних і екологічних проблем та їх впливу на формування сприятливих умов життєдіяльності сільських мешканців. Особливу увагу приділено перспективним напрямам та пріоритетам соціо-еколого-економічних перетворень сільських територій, що відбуваються в Україні в умовах поглиблення процесів євроінтеграції та децентралізації. Монографія розрахована на науковців, працівників соціальної сфери, державних службовців, викладачів, аспірантів, студентів, широкого кола фахівців.

У монографії охарактеризована сутність концептуальних підходів до вирішення проблем землеустрою сільських територій в умовах реформування земельних відносин, оцінено іноземний досвід землеустрою сільських територій, сформульовано організаційно-правові засади землевпорядного забезпечення формування різнорангових сільськогосподарських землекористувань. Подана інформація про геоінформаційно-картографічні технології, які використовуються при землеустрої сільських територій. Наукове видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.

Висвітлено результати досліджень стану і використання земельних ресурсів, економічних, демографічних, соціальних та екологічних проблем сільської місцевості України. Оцінено зміни працересурсного потенціалу села за час земельної реформи, обґрунтовано концептуальні засади вирішення проблем землеустрою сільських територій на етапі трансформаційних змін. Видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

У монографії висвітлені концептуальні засади вирішення проблем сільських територій України: землевпорядкування, оптимізації використання земельно-ресурсного потенціалу, охорони земель і відтворення родючості ґрунтів, покращення демографічної і медико-географічної ситуації, зниження соціальної напруги і соціальних негараздів. Дослідження базувалися на аналізі параметрів соціально-економічного, демографічного та екологічного стану сільської місцевості, характеру використання її земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу тощо. В них застосовувалися методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, архівної та фондової інформації, даних ДЗЗ, тематичних карт, які відображали стан і характер використання земельних ресурсів, наявний працересурсний та економічний потенціал села, соціальні, господарські та екологічні проблеми сільської місцевості. Важлива роль в оцінюванні та відображенні гостроти проблем сільської місцевості, обґрунтуванні напрямків і засад їх вирішення відводилася методам геоінформаційно-картографічного моделювання, районування та прогнозування. Наукове видання розраховане на дослідників, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців у сфері землеустрою та управління природокористуванням, працівників органів місцевого самоврядування, усіх тих, кому не байдужа доля українського села і її мешканців.

У монографії висвітлені теоретико-методологічні засади землеустрою сільських територій, напрями упорядкування ринкових земельних відносин, що складаються в Україні внаслідок аграрної та земельної реформ. Обґрунтовано підхід, який базується на сучасних методах геоінформаційно-картографічного моделювання параметрів соціально-економічного та екологічного стану і використання земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу держави. Застосовано технології геоінформаційно-картографічного моделювання стану земельних ресурсів і їх господарського використання; методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, фондової, картографічної інформації, даних ДЗЗ про земельні ресурси і землекористування, працересурсний та економічний потенціал сільської місцевості, соціальні та господарські проблеми села; абстрактно-логічного та математико-статистичного аналізу; опитування та анкетування, історико-географічних порівнянь; економічного, кореляційного, факторного і кластерного аналізу; землевпорядного проектування; групування, районування та прогнозування змін стану землекористувань, чисельності населення і медико-географічної ситуації в сільській місцевості тощо. Наукове видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.

У доповіді проаналізовано сучасний стан і проблеми ресурсного забезпечення аграрної сфери в Україні, зокрема, питання використання земель сільськогосподарського призначення, формування і застосування трудового потенціалу сільських територій, техніко-технологічного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Представлено тенденції та особливості розвитку органічного виробництва сільськогосподарської продукції в Україні та світі як перспективного напрямку забезпечення попиту на високоякісну продукцію, розвитку ресурсозберігаючого землеробства. На основі проведеного аналізу визначено пріоритетні напрями та шляхи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу аграрного сектору.

Розглянуто організаційно-економічні аспекти державного управління в аграрній сфері, питання державної підтримки сільськогосподарського виробництва, перспективи розвитку агропромислового виробництва на кооперативних і кластерних засадах. Визначено стратегічні напрями сучасної державної аграрної політики України.

Визначені цілі регіональної політики Європейських країн, основні тенденції розвитку сільських територій в країнах Європи. Розглянуто проблеми на шляху інтеграції аграрної політики України в загальноєвропейську. Наведені основні фактори, що обмежують конкурентоспроможність аграрного сектору економіки. Запропоновані заходи щодо підвищення ефективності аграрної політики України.

У контексті сучасної зовнішньої політики України та з огляду на підписання «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» (далі − Угода), велике значення мають норми та правила прийняті у ЄС. Це стосується багатьох сторін життя, у тому числі й функціонування сільських територій, особливо нівелювання диспропорцій та забезпечення їх сталого розвитку. Важливим є вивчення способів та методів забезпечення сталого розвитку сільських територій країн-кандидатів на вступ до ЄС (оскільки велика їх частина, як і Україна, має радянське минуле) з точки зору можливості використання досвіду для розвитку сільських територій України за вимогами та нормами Спільноти.

Документ присвячений висвітленню питань формування теоретичних засад виокремлення, ідентифікації та структуризації виробничого потенціалу сільської території на основі багатофункціональності земель за їх цільовим призначенням. У ньому розкрито особливості становлення на європейських засадах сучасної системи Державного земельного кадастру як офіційної інформаційної бази, в якій багатофункціональність конкретної сільської території відображається структурою категорій земель та угідь відповідно до локалізованої в межах адміністративно-територіального утворення економічної діяльності. На основі застосування відомостей Державного земельного кадастру розроблено та апробовано алгоритм оцінювання виробничого потенціалу сільської території у сфері сільськогосподарської діяльності та порівняльної оцінки ефективності його використання в розрізі регіонів держави. Виявлено, що явними лідерами за рівнем використання виробничого потенціалу у сфері сільськогосподарської діяльності є області, які мають найнижчі його обсяги: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька та Тернопільська області. Запропонований алгоритм оцінки виробничого потенціалу сільських територій забезпечує отримання результатів, що можуть застосовуватися для проведення моніторингу та прогнозування змін під впливом господарської діяльності; розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо здійснення більш раціонального поточного і перспективного використання соціально- економічного потенціалу сільських територій; створення умов для повноцінної життєдіяльності сільського населення у екологічно збалансованому природному середовищі; оперативного задоволення інформаційних потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що підвищуватиме їх адміністративну спроможність щодо сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій відповідно до положень Угоди про асоціацію з ЄС.

Вивчення європейського досвіду як в плані виявлення спільних рис, так у плані виокремлення особливостей, продиктованих національними або регіональними особливостями, має певне значення для узагальнення досвіду, виявлення тенденцій та закономірностей, вироблення принципів і кроків вітчизняної аграрної реформи і аграрної політики. У записці узагальнено досвід розвитку аграрної економіки в країнах ЄС та можливості його використання в Україні.