"Теорія естетики" видатного німецького філософа. соціолога та музикознавця Теодора Адорно (1903-1969) не менш суперечлива й певною мірою парадоксальна. ніж світ, у якому ми живемо. Автор поєднує найвищий ідеалізм із суто догматичним матеріалізмом та детермінізмом. Попри неактуальну нині полемічну спрямованість і свій характер "речі в собі". твір буде цікавий усім, хто прагне збагнути незбагненне, наблизитись до розуміння тієї великої загадки, яку називають мистецтвом.

Дисертацію присвячено визначенню основних характеристик еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, що під впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі постали у ХІХ–ХХ століттях. На основі історико-філософського топологічного аналізу ключових положень про досвід, висунутих у межах західної філософії від Античності до ХХ століття, відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського поняття досвіду. Докладно проаналізовано особливості філософського аналізу досвіду у Канта та Геґеля, що заклали рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням між епістемологічним та герменевтичним підходами. Було встановлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду в термінах фактичності та історичності в основних течіях філософії Заходу ХІХ–ХХ ст. На основі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. в дисертації в систематичному вигляді було представлено цілісну концепцію еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст., яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду в філософських позиціях неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології і герменевтики, та особливості впливу цих підходів на формуванням завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

Александр Александрович Любищев (1890-1972) не имел академических званий, но он оставил гигантское рукописное наследие, по мере публикации которого имя его стало упоминаться рядом с именами К. Линнея, Н. Вавилова, В. Вернадского. Широкому кругу читателей А. А. Любищев известен по повести Д. Гранина «Эта странная жизнь», не раз переизданной. «Линии Демокрита и Платона в истории культуры» — центральное философское сочинение А. А. Любищева, над которым он начал работать еще в 1917 году. Будучи чрезвычайно эрудированным человеком, автор на большом числе исторических примеров и с поразительной тщательностью показывает плодотворность идеалистического мировоззрения в отличие от материалистического. Для широкого круга читателей, склонных к философскому осмыслению действительности.

Проблеми філософсько-естетичної спадщини І. Канта не втрачають свого значення і зараз. Сьогодні нам особливо близькі думки філософа про гуманістичному зміст естетичного ідеалу, про красу як «символ моральності» і «вільної гри» душевних сил людини як основі естетичної насолоди, про роль людського спілкування у пробудженні інтересу до прекрасного, про моральний значенні естетичного сприйняття природи та ін . Не маючи перекладів творів Канта на українську мову, ми маємо тим не менше свідчення досить широкого засвоєння його ідей діячами української культури. Вже з самого початку XIX ст. естетику в Харківському університеті викладають професора, близько знайомі з поглядами Канта. Так, явний вплив кантівської естетики простежується в підручнику харківського професора Л. Якоба. Почавшись у період становлення в Україні естетики як самостійної галузі філософських знань та академічної дисципліни, знайомство з Кантом залишається і далі необхідним елементом освіченості. Серед тих, хто висловлює оригінальні судження щодо кантівської філософії, не тільки фахівці-філософи, а й письменники, громадські діячі - І. Я. Франка, П. А. Грабовський.

Стан термінологічної справи будь-якої держави відображає її цивілізованість. Тому кожна держава особливо дбає про стан національної фахової мови, який віддзеркалюється у державних стандартах. Технологія творення термінологічних стандартів в ідеальному випадку повинна бути тривалим і практично виваженим процесом. Адже термінологічний стандарт – це результат спочатку лексикографічного усталення, визначеного наявними словниками та їхнім ”часом життя”, а потім практичного унормування усталеної термінології, відображеної у підручниках, навчальних посібниках, наукових працях, монографіях тощо. Попри це термінологічні стандарти, опираючись на досвід, повинні передувати галузевим, або, принаймні, виходити з ними одночасно, але вже з узгодженою (хай навіть не цілком усталеною) термінологією. У ширшому аспекті процес унормування стандартизації національних термінологій повинен переходити у загальносвітовий процес гармонізації – встановлення відношень еквівалентності між термінологіями держав у рамках одної чи кількох мов, що необхідно для кращого порозуміння на всіх рівнях міждержавних стосунків – політиці, науці, культурі, торгівлі, спорті тощо.

Дві праці Дмитра Донцова (1883-1973) - відомого вченого, ідеолога українського націоналізму, мислителя ХХ ст. - написані у 1938-1944 рр. Автор окреслює ідеал нової суспільності, ставить дороговкази для українців: розвивати героїчні традиції нашого народу, формувати еліту високої національної свідомості, державницького мислення, яка прагне безоглядно служити своєму народові.

Т. 1 : Теория неравновесных систем: термодинамика. - 2002. - 240 с.

Книга посвящена выдающемуся немецкому философу, представителю немецкого классического идеализма. Фридрих Вильгельм Шеллинг рано сформировался как творческая личность. В 23 года ему было присвоено звание профессору. Труды Шеллинга оказали значительное влияние на формирование русской философской мысли начала XIX века.

На творчество великого немецкого мыслителя, жизненному пути которого посвящено настоящее издание, существуют полярные точки зрения. Одни полагают, что с тех пор, как люди мыслят, не было такой всеобъемлющей системы философии, как система Гегеля. Другим его творческое наследие представляется бессмысленным шарлатанством и напыщенной галиматьей. Предлагаемая читателю книга широко известного в России и за рубежом ученого и писателя А.В.Гулыги наряду с интереснейшими биографическими сведениями содержит объективный анализ основных сочинений философа.

Жизнь Канта – основоположника немецкой классической философии – почти лишена внешних событий, она однообразна, протекает в основном в четырех стенах, за письменным столом. Однако как поучительна эта жизнь! Прежде всего это история самовоспитания – физического и духовного. Девиз Канта «Если ты не повелеваешь своей натурой, она повелевает тобой!» актуален для всех поколений.

В состав настоящего сборника входит ряд ранних произведений К. Маркса и Ф. Энгельса, не включённых во второе издание их сочинений. Примыкая к первому тому сочинений, сборник даёт дополнительный материал для изучения процесса перехода Маркса и Энгельса от идеализма к материализму и от революционного демократизма к коммунизму. В сборник входит также незаконченная работа Маркса «Экономическо-философские рукописи 1844 года», написанная уже с материалистических и коммунистических позиций.

В книге подробно анализируется философия древнегреческого Востока и Запада эпохи развития рабовладельческой демократии; освещается возникновение идеализма и атомического материализма, философия Платона, Аристотеля, а также учения эллинистической эпохи и Древнего Рима (скептицизм, материализм Эпикура, материализм Древнего Рима, греческий и древнеримский стоицизм, продолжения идеалистической традиции, в том числе неоплатонизм).

В 1738 вышла в свет знаменитая работа Даниила Бернулли "Гидродинамика, или Записки о силах и движениях жидкостей (Hydrodynamica, sive de viribus et motibus fluidorum commentarii)", в которой сформулированы основы механики жидкости. В этом сочинении Бернулли впервые ввел понятия работы и коэффициента полезного действия, представил уравнение стационарного движения идеальной жидкости (уравнение Бернулли), изложил идеи кинетической теории газов.