Монографію присвячено березільській культурі, яка постала в процесі реформування українського театру Лесем Курбасом (1887–1937). Вперше у вітчизняному театрознавстві феномен цієї культури розглядається в своїй унікальній цілісності і вражаючому структурному розмаїтті на тлі бурхливого мистецького процесу кінця 1910 — початку 1930-х років ХХ століття. У книзі відтворена творча практика Молодого театру (1917–1919), Кийдрамтеатру (1920–1921), Мистецького Об'єднання «Березіль» (1922–1926), театру «Березіль» (1926–1933). Особливу увагу приділено аналізу першої української режисерської школи та професійному становленню таких режисерів як Ф. Лопатинський, Б. Тягно, Г. Ігнатович, В. Василько, Я. Бортник, Л. Дубовик, В. Скляренко, Б. Балабан, К. Діхтяренко та ін. Проаналізовано всі вистави цієї режисерської генерації та вистави Л. Курбаса в контексті програмних цілей березільської сценічної культури актуальної до сьогодні. Книга розрахована на практиків, теоретиків театру, студентів профільних творчих ВУЗів, а також усіх тих, хто цікавиться історією української авангардної культури.

Дана публікація є навчальним посібником для культурно-освітніх установ та аматорських гуртків. Вона розглядає головні чинники існування аматорського театру, основні принципи та умови його роботи, починаючи від його працівників до технічних особливостей (облаштування сцени, освітлення, грим, костюми). Матеріал викладений так, що дає можливість крок за кроком осягнути, що ж власне таке театр і з чого він починається. Також підручник містить приклади із класичних п'єс (таких як “Шельменко-денщик”), допоміжні малюнки та схеми (як у розділі про побудову сцени).

Т. 1. - 2009. - 544 с.

Настоящее издание посвящено правовым, техническим, управленческим и бухгалтерским вопросам организации и проведения выставочной деятельности. Книга затрагивает такие существенные моменты, как бюджетирование выставки, управление затратами, кастинг и тренинг персонала и т. д. Уделено внимание и недостаточно освещенным в литературе сторонам выставочной деятельности: дизайну павильона, выбору музыки, еде и напиткам, одежде, косметике и бодиарту для стендистов. Издание рассчитано в первую очередь на маркетологов и рекламистов, а также на студентов, обучающихся по специальностям 350700 «Реклама» и 350400 «Связи с общественностью».

Цією книжкою Даніель Бовуа, один з найвідоміших західних істориків, чиї наукові інтереси пов’язані з Україною, підсумовує цикл праць, які він сам назвав «малою українською трилогією». Цей глибоко занурений у джерела, а разом з тим стилістично розкутий і пронизаний ідеєю соціальної справедливості текст не залишить байдужим ні того історика, який вважає за недоцільне виставляти минулому моральний рахунок за сучасними розцінками, ні того, хто шукає в минулому соціальних правд. Ширший читач, своєю чергою, знайде тут ще не надто частий у вітчизняному історіописанні скептицизм і критицизм, які ріднять автора з його улюбленим мислителем – Вольтером.

  Текст у форматі PDF 25.60 Мб

Данное учебно-практическое пособие знакомит с основами новой учебной дисциплины, раскрывающей принципы и технологию рекламной деятельности в современных информационно-библиотечных учреждениях. Даются конкретные практические рекомендации по организации рекламных кампаний, методики подготовки текстов библиотечно-библиографической рекламы, создания рекламных произведений разнообразных жанров: аннотированных каталогов, темпланов, плакатов, выставок, сообщений в периодике, на радио, телевидении. Данное пособие предназначено студентам ВУЗов и колледжей культуры и искусств, аспирантам и преподавателям, интересующихся этой проблематикой, а также библиотекарям-практикам, повышающим свою квалификацию.

Найбільшим ударом для української національності під Росією був Емський указ, який забороняв друкувати книжки українською мовою, недопускав їх ввозу в межі імперії, забороняв стенічні вистави українською мовою тощо.

В 1919 році минуло триста літ від часу, як у Камінці Струмиловій в 1619 році на ярмарку, що припадав на святого Івана Хрестителя, виставлено польську драму Якуба Ґаватовича, на тему смерти згаданого святого, а при ній дві українські інтермедії. Обидві вони е найдавніїцими досіль опублікованими українськими драматичними сценами. І хоч від найдавніших часів були в українських народніх обрядах, передовсім у звязку з колядою та Різдом Христа й мясницями, гарні елементи або й почини чисто народньої комедії, все-таки історія української комедії починається властиво від 1619 р.

У своїй праці Михайло Возняк досліджує українські інтермедії - комедійні вистави 17-18 ст., а також вертеп. Надає зразки тогочасних інтермедій та комедійних діалогів.

Даний нарис присвячений українському килимарству. Автором праці є Микола Голубець — український історик, архівіст, краєзнавець, мистецтвознавець, поет, прозаїк та бібліограф. У цій праці українське килимарство порівнюється із еталонним зразком даного ремесла — східними килимами. Розглядається техніка виготовлення килимів, історія розвитку промислу. Показана роль мистецько-промислової спілки у Косові ‘‘Гуцульське мистецтво’’ у відродженні автентичного українського килиму. В книзі міститься велика кількість ілюстрацій (знімків килимів).

У монографії вперше у вітчизняному театрознавстві шляхом формально-логічних умовиводів створено світоглядно-естетичну модель рубежу ХІХ–ХХ ст. з одночасною акцентуацією її окремого — театрального — сегменту. Обрана для дослідження методологія дискурс-аналізу дозволила, по-перше, остаточно відкоригувати мистецтвознавче визначення дискретної та водночас неперервної практики реалізму — на переконання авторки, стильового мейнстріму української духовної культури ХХ ст., по-друге, сформувати український порядок реалістичного дискурсу з урахуванням явищ та артефактів широкого європейського і російського ідейно-мистецького контексту. Дослідження фундоване на емпіричному матеріалі значного обсягу. Це — численні свідоцтва про суспільні та мистецькі події, відгуки критиків на вистави, спогади про творчу діяльність окремих митців та театральних труп, публіцистичний доробок українських драматургів, їхні драматичні опуси тощо. У книзі зокрема проаналізовані індивідуальні творчі манери провідних українських авторів (І. Франка, І. Карпенка-Карого, Б. Г рінченка, Л. Яновської, С. Васильченка, Г. Хоткевича, Л. Старицької-Черняхівської, В. Винниченка, Лесі Українки, С. Черкасенка, В. Пачовського, О. Олеся) і представлені варіативні підходи українських постановників до їхньої драматургічної продукції, відтак, — особливості тогочасного процесу естетичної комунікації в українському сценічному мистецтві. Розрахована на фахівців у галузі театрознавства, історії та теорії культури.

Дана публікація є альбомом виставки мистецького об'єднання під назвою Пражська група. Відкриває видання вступна стаття українського історика мистецтва і театру Дмитра Антоновича. Стаття подана двома мовами (французькою та українською) і розповідає про тогочасний стан українського мистецтва, причини появи Пражської групи і, власне, про саму виставку, репродукції картин з якої містяться в альбомі.

У своєму трактаті відомий французький просвітник Дені Дідро намагається довести, що актор для того, щоб приголомшити глядачів, повинен бути абсолютно нечутливою людиною.

В развитии выставочной отрасли заинтересованы производители, продавцы, посредники и потребители товаров и услуг. В книге подробно рассматриваются три этапа выставочной деятельности: подготовка, участие, оценка эффективности. Вы узнаете теоретические основы и освоите практические приемы эффективной работы на каждом этапе, и эти знания помогут избежать типичных и нетипичных ошибок. Все рекомендации основаны на личном опыте автора, который неоднократно организовывал выставки и участвовал в них. Материал иллюстрирован конкретными примерами решения задач, с которыми сталкиваются многие стендисты. Читателя приятно удивят некоторые оригинальные приемы, предлагаемые в книге.

Т. 1 : присвячений Миколі Лисенкові. - 1930. - 206 с.