Данный сборник содержит материалы Международного круглого стола на тему: «65 лет с начала депортации жителей Украины в Казахстан», который состоялся 20 ноября 2012 года на базе Карагандинского государственного технического университета (Республика Казахстан). Начиная с 1947 года в Казахстан было депортировано около 500 тыс украинцев. В том числе, 171,5 тыс. человек – «семьи участников банд ОУН, пособники членам ОУН и члены их семей, кулаки-националисты и их семьи»; около 300 тыс. украинцев, возвратившихся из лагерей Германии и выселенных «за государственную измену» на спецпоселениев восточные районы СССР. В Казахстане с большим вниманием относятсяк сохранению исторической правды о периоде тоталитарного режима. По инициативе Президента Нурсултана Назарбаева установлен День памятижертв политических репрессий и массового голода - 31 мая, открыты музейно-мемориальные комплексы, поставлены монументы, пострадавшим в тегоды, осуществляется научно-образовательная и публицистическая работа. Государство оказывает значительное содействие для сохранения памяти о жертвах сталинских репрессий - представителей разных стран и национальностей. В частности, были установлены памятные знаки украинцам, грузинам, азербайджанцам, полякам, литовцам (на месте лагеря "АЛЖИР"), а также чеченцам, японцам, корейцам, немцам, туркам и другим репрессированным народам из 15 республик бывшего СССР (с. Спасское, с. Долинка Карагандинской области). Научно-образовательными учреждениями и общественностью Казахстана осуществляется активная поисковая работа и по теме «Голодомора», в том числе и в Казахстане, где в1932-33 гг. погибло почти 40% населения. С обретением независимости Республики Казахстан активно осуществляется реабилитация многих репрессированных лиц, которая сопровождается поддержкой со стороны государства и местных органов власти.Поэтому организаторы круглого стола посвятили выпуск данного сборника Дню Первого Президента Республики Казахстан, благодаря которому в Казахстане стало возможным не только проведение таких мероприятий, но и то, что с первых лет новейшей истории независимой Республики и поныне реализуется последовательная деятельность органов государственной власти по увековечиванию памяти невинно пострадавших людей, созданию благоприятного климата в стране для осуществления мирного труда каждого труженика, проживающего на её территории. Поставленные цели, по мнению участников, достигнуты. Но главный итог его работы: впервые в качестве отдельной страницы трагической истории репрессий в СССР обсуждена тема массовой депортации украинского населения в Казахстан после Второй мировой войны. 4 Эта тема актуальна для всех, кто интересуется историей политических репрессий и судьбами миллионов людей, насильственно изгнанных со своей земли.

Ця книжка розповідає про невідомі сторінки життя та діяльності керівника Служби безпеки Організації українських націоналістів (бандерівців) Миколи Арсенича. На основі архівних документів, спогадів очевидців, наукової та публіцистичної літератури зроблено спробу реконструювати життєвий шлях М.Арсенича від гімназійних років до посмертно одержаного звання генерала контррозвідки ОУН(б). Зокрема, показано роль М.Арсенича у становленні та розбудові Служби безпеки ОУН(б), проаналізовано його причетність до репресій у повстанському середовищі та розкрито ставлення до співпраці з політичними союзниками в боротьбі за створення Української Самостійної Соборної Держави. Для науковців, викладачів вузів і шкіл, студентів і всіх, хто цікавиться історією українського національно-визвольного руху другої половини ХХ ст.

Спогади Михайла Бажанського - журналіста і політичного діяча присвячені різним сферам життя Карпатської України у 1930-1940 рр.

Т. 1. - 680 с.

Напередодні війни між націонал-соціялістичною Німеччиною і совєтсько-комуністичною Росією всі українські політичні групи на теренах під німецькою імперською займанщиною стреміли до відновлення української держави. Проте щодо концепції осягнення цієї мети, ці групи поділялися на два табори: один складався з людей переконаних, що українська держава постане, в першу чергу, внаслідок боротьби самих українців власними силами; а другий табір - гуртував людей, які вважали, що рішальним чинником буде позитивне ставлення Німеччини до ідеї відновлення української держави на руїнах російської імперії. В першому таборі рушійною силою була Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери. Ця організація гарячково працювала над розбудовою незалежної української політичної та збройної сили, її тисячні кадри мали бути готові на революційні чини, згідно із заповітом ОУН: "Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї!". Другий табір головну увагу присвячував переконуванню німців у доцільності й користі для них дати підтримку концепції побудови української держави. Головним представником цього табору був ПУН під проводом полк. А.Мельника.

ЮрІЙ Борець-Чумак уже відомий українським читацьким кругам Із своєї першої повісті "У вирі боротьби", яка появилася 1971 р. у видавництві Спілки Української Молоді. Спогади "Рейд без зброї" може підказувати читачеві зосередження автора на житті упістів на Заході. Але так воно не є на ділі. Будучи відданим бойовиком української визвольної справи, автор постійно повертає в Україну, а сторінки його опогадів заповнені даними про визначних людей підпілля, події, геройську боротьбу. Це надає його спогадам особливу вартість для виховних і дослідницьких потреб. Описані автором підпільники й епізоди подій по обидвох сторонах "залізної заслони" пригадують про незрівняне геройство Воїнів України і реалістично насвітлюють дійсність на теренах під московською займанщиною і в світі. Цікаво і кольористо зафіксував автор свої і своєї дружини враження і спостереження з "рейду без зброї" довкола світу, зустрічей та розмов з багатьома українськими діячами та друзями з ОУН і УПА.

Книга "Борці за волю України" написана на основі спогадів людей, які були членами ОУН і вояками УПА, звичайно, були використані і спогади учасників національно-визвольної боротьби 1939-1950 років. А героями оповідань є партизани і жителі Прикарпаття.

Розкрито історію створення та фінансово-господарську роль грошових документів ОУН і УПА – бофонів. Кольоровим друком найбільш повно подано всі відомі боністам в Україні та за кордоном грошові документи та боргові зобов’язання борців за незалежність України. Основу колекції становлять бофони, що мали служити прототипом майбутніх українських грошей. Конфісковані радянськими органами державної безпеки, вони описані й узяті на спеціальний облік у Галузевому державному архіві СБ України. Для науковців, політиків, широких кіл громадськості, всіх, хто цікавиться історією національно-визвольної боротьби українського народу у ХХ ст.

Спогади отамана Поліської Січі, засновника і першого провідника Української Повстанської Армії (від липня 1943 р. — Українська Народна Революційна Армія), що постала 22 червня 1941 року, започаткувавши новий етап визвольних змагань під освяченими українською кров'ю прапорами, виповнюють прогалину в наших знаннях про події з часів Другої світової війни. Автентична УПА на чолі з отаманом Тарасом Бульбою-Боровцем вела збройну боротьбу як з гітлерівськими, так і зі сталінськими «визволителями», не підпорядковуючись жодній політичній партії і визнаючи тільки єдино законну владу — Уряд Української Народної Республіки в екзилі

Монографія є першою узагальнюючою працею, в якій на основі широкого кола маловідомих документів ОУН та УПА, радянських і польських спецслужб, компартії більшовиків розглядається розвідувальна, контррозвідувальна, диверсійно-терористична діяльність руху українських націоналістів, Української повстанської армії, їхнє співробітництво зі спецслужбами іноземних держав. Вільна від ідеологічних нашарувань, книга подає захоплюючу розповідь про таємний фронт національно-визвольних змагань і буде цікава не тільки для професійних істориків та військових, а й для всіх, хто цікавиться потаємними сторінками минулого України.

Монографія є першою узагальнюючою працею , в якій на основі багатьох невідомих широкому загалові документів ОУН та УПА , радянських спецслужб і компартії більшовиків розглянуто протиборство в розвідувальній і контррозвідувальній сферах між спецпідрозділами руху українських націоналістів та спеціальними органами й військами СРСР в контексті «холодної війни» в післявоєнному світі. Вільна від ідеологічних нашарувань, супроводжена унікальними фотодокументами, книга подає захопливу розповідь про таємний фронт національно-визвольних змагань і буде цікавою не тільки професійним історикам та військовим, але й усім, хто цікавиться таємними сторінками минулого України XX століття.

Міфам радянської пропаганди протистоять твори, написані на основі архівних матеріалів, мемуарних і наукових джерел. Нариси, статті згруповано "навколо" вузлових подій в історії України ХХ сторіччя. Українська революція 1917-1921 років: її просвітлий час і трагічний фінал. Більшовицький терор: Голодомор, Соловки, "розстріляне відродження"... Друга світова війна: правда про звитяги і про ціну перемоги над нацизмом. Повоєнна боротьба в СРСР: бойові операції чекістів і героїка визвольного руху ОУН та УПА. Для всіх, хто цікавиться історією, її драматичними й маловідомими сторінками.

Документи та матеріали ОУН, які зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України та Архіві ОУН у Нью-Йорку, висвітлюють події, що стосуються проголошення Акта про відновлення Української держави 30 червня 1941 року у Львові. Крім того, вміщено велику кількість свідчень про встановлення української влади на звільнених від більшовицького режиму територіях, подано поіменні списки учасників похідних націоналістичних груп на схід. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією українських національно-визвольних змагань у роки Другої світової війни.

У монографії доктора історичних наук, професора Ужгородського національного університету М. Вегеша «Карпатська Україна. Документи і факти» на основі введених до наукового обігу архівних та опублікованих джерел, мемуарів, матеріалів періодики, величезного масиву монографічної літератури, системно висвітлюються взаємопов'язані проблеми комплексної теми: міжнародне становище Закарпаття наприкінці 30-х років минулого століття та вплив міжнародного фактору на соціально-економічний, суспільно-політичний і національно-культурний розвиток краю, аналізуються головні етапи еволюції державно-правового статусу Підкарпатської Русі — Карпатської України. Читач знайде для себе чимало маловідомих фактів з історії становлення автономних урядів, Карпатської Січі, діяльності ОУН на теренах Карпатської України. Значне місце в монографії відводиться Президенту Карпато-Української держави Августину Волошину.

Питання місця і ролі Організації Українських Націоналістів в українському визвольному русі досі залишається одним із найбільш дискусійним в історіографії. Важливим аспектом цієї проблеми є ставлення ОУН до євреїв, що досі не знаходило належного висвітлення в працях істориків. Пропонована увазі читачів робота є чи не першою, де головним об’єктом дослідження обрано саме формування позиції українських націоналістів щодо єврейського населення протягом 1920-1950 років. Опираючись на багатий джерельний матеріал, зокрема документи ОУН та УПА, які вперше вводяться в науковий обіг, автор переконливо спростовує численні стереотипи, що побутують як в історіографії, так і в суспільній свідомості.

У своїй книзі Любомир Гірняк - один з діячів ОУН на Закарпатті - розповідає про становлення та падіння Карпатської України, подальші поневіряння в угорських в'язницях та свою діяльність під час Другої світової війни.