Наукова публікація українського вченого Мирона Кордуба, що дає опис знання про топоніми та їх історичне значення у гуманітарних науках.

У книжці викладено короткі відомості про виникнення прізвищ на Україні, про семантику, будову, відмінювання, правопис і наголошування українських прізвищ. Основною частиною довідника є словничок, у якому зібрано близько чотирьох тисяч прізвищ, у написанні, відмінюванні й наголошенні яких можуть виникати труднощі. Разом з початковою формою того або іншого прізвища зазначено форми родового, давального й орудного відмінків однини та називного й родового множини, форми жіночих прізвищ, відмінні від форм прізвищ чоловіків; у кожній формі визначено наголос. Довідник розрахований на вчителів, журналістів, а також на тих працівників навчальних закладів і установ, які мають справу з оформленням особових документів.

Осадча-Яната Наталія (1891—1982) — український ботанік, фармаколог і фольклорист, автор термінологічних словників Академії Наук у Києві, професор (ботанічна номенклатура). Дружина Янати Олександра Алоїзовича — українського агронома і ботаніка, академіка АН УРСР. Його найфундаментальніші праці, насамперед з народної ботанічної номенклатури, Наталя Осадча-Яната, яка після арешту чоловіка залитися без роботи і засобів до існування, вивезла до Сполучених Штатів, де й видала. Сама вона працювала в Українській Вільній Академії Наук, здобувши визнання як фахівець з медичної ботаніки.

Монографія присвячена порівняльному вивченню синонімії в окремих випадках в українській і російській мовах. Наводяться приклади художнього, наукового та ділового мовлення.

Книжка розповідає про історію виникнення в українській мові низки запозичених слів, насамперед тих, з якими при переході від мови до мови відбувалися різні "пригоди" - зміна форми, значення, забарвлення, вживання. Слова погруповано за тематичним принципом в окремі статті.

У монографії висвітлюються онтологічні й функціональні властивості сучасної української фраземіки у зв'язку з теоретичними проблемами загальної фразеології. На основі системного підходу до мовних явищ розглядається питання про статус фразеологічних одиниць у системі мови з погляду їх взаємодії з різними структурними рівнями мови — лексичним, морфологічним і синтаксичним. Для науковців і спеціалістів.

Історія виникнення і побутування імен та прізвищ тісно пов'язана з історією народу, з особливостями його матеріальної і духовної культури. У брошурі розглядається походження українських імен і прізвищ, історичні етапи становлення прізвищ, роль народних говірок у формуванні цієї лексичної групи. Висвітлюються питання правопису імен і прізвищ у сучасній українській мові. Розрахована на лекторів, пропагандистів, викладачів вузів, вчителів, студентів філологічних факультетів, широке коло читачів.

Науково-методичні матеріали (вип. 7) присвячені надзвичайно актуальному на сьогоднішній день питанню - формуванню українських термінології. Збірник складений колективом авторів під загальною редакцією віце-президента Міжнародної організації з уніфікації термінологічних неологізмів, генерального секретаря Міжнародної асоціації термінологічних банків, доктора філологічних наук, професора Л. О. Пономаренко.

Автором було опрацьовано метрики всіх сіл північних схилів Західних Карпат і на їх основі створено «Словник прізвищ галицьких лемків XVIII сторіччя». Вивчення цих джерел ще раз підтвердило приналежність лемків до українського народу, дало можливість заперечити «волоської колонізації» Карпат. Видання розраховане на науковців та всіх, хто цікавиться історією рідного краю.

В монографії розглядається загальна проблематика зіставної лексикології. Характеризуються семантичні особливості лексики української і російської мов, оцінні компоненти значення і образні функції слів у літературному та етнокультурному просторі, який створюється засобами порівнюваних мов. Для науковців, викладачів вузів, учителів, аспірантів, студентів, широкого читацького загалу.

Кн. 1 : Теоретичні аспекти. - 1999. - 486 с.

У пропонованій монографії вперше досліджуються як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні чинники, які впливають на побудову та стандартизацію термінів у національних терміносистемах, на їхню зовнішню та внутрішню форми, виявляються механізми термінологічного планування з точки зору соціолінгвістики, роль свідомого та підсвідомого у втручанні в мову з метою лексичної модернізації та стандартизації, досліджуються мовні інтерференції як соціолінгвістичний чинник у формуванні терміносистем. Книга буде корисною для науковців-термінологів, соціолінґвістів, фахівців зі стандартизації терміносистем, у навчальному процесі лінгвістичних вузів та факультетів.

Стан термінологічної справи будь-якої держави відображає її цивілізованість. Тому кожна держава особливо дбає про стан національної фахової мови, який віддзеркалюється у державних стандартах. Технологія творення термінологічних стандартів в ідеальному випадку повинна бути тривалим і практично виваженим процесом. Адже термінологічний стандарт – це результат спочатку лексикографічного усталення, визначеного наявними словниками та їхнім ”часом життя”, а потім практичного унормування усталеної термінології, відображеної у підручниках, навчальних посібниках, наукових працях, монографіях тощо. Попри це термінологічні стандарти, опираючись на досвід, повинні передувати галузевим, або, принаймні, виходити з ними одночасно, але вже з узгодженою (хай навіть не цілком усталеною) термінологією. У ширшому аспекті процес унормування стандартизації національних термінологій повинен переходити у загальносвітовий процес гармонізації – встановлення відношень еквівалентності між термінологіями держав у рамках одної чи кількох мов, що необхідно для кращого порозуміння на всіх рівнях міждержавних стосунків – політиці, науці, культурі, торгівлі, спорті тощо.

Науково-методичні матеріали присвячені проблемам фахових слів та словосполучень, зокрема етимології, термінологічному сленгу, вживанню в "нерідному" контексті, перекладу, абревіації. Значну питому вагу займають розвідки, пов'язані з обчислювальною технікою. Збірник складений колективом авторів (викладачів, ад'юнктів, курсантів) за загальною редакцією професора Лілії Олександрівни Пономаренко. Викладений матеріал призначений для викладачів, ад'юнктів, курсантів і всіх тих, хто цікавиться питаннями термінології.

Біблія — найпоширеніша у світі книжка, з якої наш народ протягом століть поповнював фразеологічний запас української мови, збагачуючи її. Крилаті вислови у цьому виданні подаються не в алфавітному порядку, а в такій послідовності, в якій вони вжиті у Біблії, так що читач матиме змогу уявити, як побудовано Біблію, яким є зміст і стиль викладу кожної частини. У висловах фіксуються зміни у змісті й формі, які відбулися за час їх існування в українській мові; усі наявні значення висловів ілюструються цитатами з творів українських письменників. Для широкого кола читачів, не байдужих до мовного багатства.

Книга містить широкий матеріал про значення та походження багатьох назв українських поселень.

Пошук українського слова. — цикл популярних бесід про лексику нашої мови, розрахований стати у пригоді шукачам якісного українського слова. Він знайомить з найтиповішими помилками зрусифікованого українського мовлення. Заразом накреслює напрями вживання самобутніх українських словотворчих моделей, творення конкурентоздатної української термінології. Проаналізовано конкретні лексичні пошуки деяких лексикографів. Окремі міркування не позбавлені дискусійності. Адресовано шанувальникам українського слова та всім небайдужим до долі української мови в Україні.

Київ. Короткий топонімічний довідник — довідкове видання, що містить відомості щодо декількох сотень назв київських місцевостей, передусім тих, за словами авторів, де зараз існує житлова або промислова забудова і які становлять найбільший інтерес щодо походження своїх назв та історичної долі. Основне коло питань, які прагнули висвітлити автори довідника — це визначення територіальних меж певної місцевості (район міста, перелік основних вулиць і площ, які пролягають по її території), походження назви, основні віхи історії, сучасний вигляд і перелік інших міських об'єктів, які втілили в собі назву цієї місцевості. Довідник розрахований на широке коло читачів.