Словник містить близько 35 тисяч слів і словосполучень. Ці слова увійшли в українську мову в різні часи з різних мов. У словнику представлено іншомовні слова, що зустрічаються в повсякденному житті, а також терміни із різних галузей знань. Словникова стаття містить граматичну та стилістичну інформацію про запозичення, фіксує його значення, що склалися давно, а також ті, що розвинулися в останні роки. Новизну пропонованої лексикографічної праці визначає подання словотвірних можливостей кожного із запозичень, прикладів уживання слова. Словник розрахований на широке коло читачів.

У Словнику-довіднику подаються офіційні імена, уживані в Україні,та їх варіанти, включено відомості про їх походження, правила правопису українських і російських прізвищ. Імена ілюструються уривками з поетичнихтворів, народних пісень тощо. Видання сувенірне. В ім’я здавна вкладався глибокий духовний зміст. Його вибір для новонародженої дитини був традиційною вірою в магічну силу слова й власного імені. Недарма ж великі українські князі носили такі славні імена, як Володимир (володар світу і людей), Ізяслав (той, хто славу здобуває), Святослав, Мстислав, Ярополк… Духовна міць, яка входила в них через надані ймення, робила князів непереможними. Адже в іменах завжди містилося добре віщування, побажання добробуту, захисту Богів, надія на кращу синовню чи доччину долю. І, мабуть, немає матері, яка б не назвала свою гарну доньку Любомирою (яку в миру люблять), Світланою (світлою, чистою) або Миланою (яка для всіх мила, якою милуються). Обираючи майбутнє ймення для дитини, батьки хотіли, щоб разом з ним вона отримала і захисника згори, божого охоронця. Так, вважалося, що Мирослави присвячені Богові Миру, Ярослави – Ярилу, а про Богуславів і Богданів дбатимуть Боги, які подарували родині бажану дитинку. Вважалося також, що той, хто назве немовля непривабливим іменем як-от Неждан, Нелюбима, Немира, збереже її від злого ока, яке, нібито, не зверне уваги на дитину, яку не ждали або не люблять. Але вже доведено, що подібні ймення тільки заважатимуть людині в житті, адже несуть в собі силу-силенну негативу. Дослідники вважають, що імена творилися за допомогою первісного арійського способу, який передбачає врахування всього комплексу релігійних та соціальних уявлень давнього суспільства. Навіть вважається, що імена були розподілені за кастовими прошарками, що зараз вже втратило своє значення. Крім того, імена могли втілювати як верхній, так і нижній Божественний світ. У давніх українців не було чітко вираженого протиборства між “темним” і “світлим”, кожне начало мало власне призначення, і від їх взаємодії творилося життя. Ще в давні часи, як засвідчують джерела, був звичаєвий набір двоосновних імен. Але й ці складові частини імен могли формуватися з більш простих елементів, які також слід враховувати, бо вони можуть іноді давати відмінне тлумачення. Існують імена, в яких виражено побажання здобути славу (Святослав, Ростислав), бути мужнім і відважним воїном (Ратимир, Ратибор, Ярополк), проявляти миролюбність (Миролюб, Любомир). Імена, які висловлюють гостинність (Гостирад, Милогост, Доброгост), можна пояснити і як очікування в родині бажаної дитини, яка прийшла на цей світ добрим гостем. Є імена, що втілюють любов батьків до Бога, який послав їм дитину і через відповідне ім’я дбатиме про неї (Богумил, Богуслав, Богурад), а також побажання на майбутнє позитивних рис характеру своїй дитині (Доброслав, Добромисл).

У цій книзі вміщені кращі зразки прислів'їв, приказок та загадок українського народу. Створені протягом багатьох століть, аж до наших днів, вони відображають його історію, побут, героїзм, подвиги. Ці золоті зерна народної мудрості служать великій справі виховання ідейно-естетичних смаків народу, особливо дітей.

Яке прикметникове означення вибрати до слова? З яким епітетом найчастіше вживається той чи інший іменник? На ці запитання читач знайде відповідь у цій книзі. Є тут епітетні словосполучення більш звичні, часто повторювані, є індивідуально-авторські, за якими вимальовуються яскраві образи. Деякі означальні словосполучення виступають як фразеологізми, усталені вислови.

Книга спогадів про Івана Світличного - шістдесятника, друга, вчителя, порадника, критика, редактора, перекладача, поета, громадського діяча, правозахисника, багаторічного політв’язня — ЛЮДИНУ. Згадують люди різні за віком, освітою, національністю, поглядами, але всіх об’єднує любов і повага до Івана. У нього не було розходжень між тим, що говорив і як він жив. Він знав про життя щось дуже важливе, може вирішальне... Ці слова прочитає на форзаці чудової книги той, кому пощастить взяти її в руки. Книга створена з великою любов’ю та являє собою зразок книжкового мистецтва. Упорядники - Леоніда і Надія Світличні, художнє оформлення - Іван Гаврилюк і Богдан Сорока.

У посібнику розглядаються основи безпеки життєдіяльності як комплекс взаємозв'язків у систвмі «людина - життєве середовище» різного рівня. Значна увага приділена людині, її фізіологічним та психологічним особливостям, медико-біологічним та соціальним проблемам здоров'я. Висвітлюються основні аспекти взаємодії в системі «людина — життєвв середовище», джерела небезпеки та породжені ними фактори, що призводять до порушення життєдіяльності людей у повсякденних умовах виробництва й побуту та спричиняють надзвичайні ситуації. Наведена характеристика природних, техногенних, соціально-політичних та комбінованих небезпек. Особливу увагу приділено питанням запобігання надзвичайних ситуацій, організації дій для усунення їхніх негативних наслідків, наданню першої долікарської допомоги потерпілим, питанням організації та управління безпекою життєдіяльності. Кількісні характеристики техногенних небезпек, ступінь їх впливу, конкретні методи та способи попередження або зниження їх негативних наслідків представлені в загальному вигляді. Пояснюється такий підхід тим, що ці питання будуть опрацьовані при наступному за «Безпекою життєдіяльності» (БЖД) вивченні навчальних дисциплін: «Охорона праці», «Охорона праці в галузі», «Цивільна оборона». Навчальний посібник відповідає навчальній програмі нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для вищих закладів освіти I-IV рівнів акредитації, затвердженої Міністерством освіти України 4 грудня 1998 р. Розрахований на студентів та викладачів. Може бути використаний як підручник на курсах підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, представництв галузевих міністерств.

Вихід у світ першого видання «Атласу анатомії людини» Френка Неттера в 1989 р. став значною подією для всіх, хто вивчає і викладає анатомію. Майже одразу ця книга стала однією із найпопулярніших у медичному світі. Така ситуація зберігається й донині. Цей успіх став можливий завдяки величезному художньому талантові доктора Неттера, чіткій роботі медичного видавництва і порадам доктора Шерон Коласино (Оберґ). Я радий, що взяв участь у роботі над другим виданням «Атласу анатомії людини», «Інтерактивним атласом анатомії» та «Інтерактивним атласом клінічної анатомії». Навіть через 10 років після виходу першого видання атласу на нього зберігається, як і раніше, дуже великий попит. Ми почали працювати над другим виданням, незважаючи на шалений успіх першого, для того, щоб покращити його якість. Працюючи над другим виданням, ми намагалися не збільшувати обсяг книги, не змінювати стиль написання, адже студенти вважають, що саме завдяки цим характеристикам книга користується такою популярністю. Найпомітнішою зміною стала поява нових ілюстрацій самого Неттера (рис. 288, 430, 432 і 511) та доктора медицини Карлоса Мачадо (див. новий розділ «Поперечні перерізи», рис. 512-525). Ці ілюстрації мають велике значення з огляду на сучасний стан анатомії; вони містять деталі, які допоможуть студентам вивчати анатомію на пошарових зрізах. Це особливо важливо у зв'язку з повсюдним впровадженням у клінічну практику сучасних засобів отримання зображень. Доктор Мачадо вніс зміни у низку рисунків, опираючиь на дані, що були виявлені завдяки комп'ютерній і магнітно-резонансній томографії. Значно змінені розділи з анатомії таза і промежини, зокрема замінено застарілу концепцію про будову сечо-статевої діафрагми, уточнено деякі особливості будови зовнішнього сфінктера сечівника. Значні зміни внесені в термінологію. Я вдячний докторові Дуан Гейне (розділ «Центральна нервова система») та докторові Роберту Леонарду (всі інші органи й системи), котрі неоціненно допомогли в цій роботі. Незважаючи на те, що майже всі анатоми користуються чинною анатомічною номенклатурою, клініцисти схильні вживати епоніми, тому найвідоміші та найпоширеніші з них зазначені у дужках. Хочу висловити величезну подяку видавцям Джині Дінґл і Томасові Муру за їхню участь у роботі, а також нашому керівнику Сенді Пурренгейдж за те, що вона змушувала нас оперативно виконувати свою роботу. Особлива подяка моїй дружині Мюріел Деллі (все ще Деллі) за те, що вона зберегла сімейне вогнище, за терпимість до мене, до моїх проектів і тих незліченних годин, що я віддаю роботі.

Подана нижче добірка документів має на меті ознайомити читачів із специфікою мовної політики, яку провадив радянський режим на теренах УРСР. Упорядники свідомі того, що збірник не може претендувати на повноту і всеохопність матеріалу. Нашим завданням було поставити проблему і заохотити майбутніх дослідників до пошуку ширшої інформації і наукового її опрацювання. Добираючи матеріали з радянських партійних документів і мовознавчих публікацій ми надавали перевагу тим, які стосувалися внутрішньомовної політики — заборон вживати певні слова, словосполучення, словотвірні й морфологічні форми, синтаксичні конструкції, оскільки саме цей аспект мовної політики КПРС ще не дістав належного опрацювання за джерельними даними. Орієнтація на зазначену проблематику зумовила й обмеження поданих матеріалів переважно хронологічними рамками 1930-х і 1970-х років, оскільки саме в ці десятиліття Москва застосовувала найбрутальніші методи у неоголошеній війні з українською нацією, до яких належала й низка репресивних заходів у сфері мововжитку. Відкриває збірник скорочена версія доповіді Миколи Скрипника на Першій всеукраїнській конференції культурно-освітніх робітників нацменшостей 20 травня 1931 року. Її подано для загального уявлення про засади мовно-освітньої програми М. Скрипника, що становили головний об’єкт нищівної критики в наступних погромницьких акціях 1930-х років. Завершує видання словник репресованої лексики, укладений на базі опублікованих у збірнику документів.

Книга "Моя країна - Україна" запрошує юних читачів у подорож по рідній країні, в доступній формі знайомить з історією України, її державним устроєм, символікою, природними багатствами та культурою, даючи цілісне уявлення про Україну як незалежну демократичну державу. Мета книги - прищепити юним читачам почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини, гордості за рідну землю. Ці почуття і сформовані під їх впливом риси характеру - чесність, мужність, благородство, відданість - актуальні в усі часи, а надто в такий непростий період розвитку, який переживає Україна сьогодні.

Книга містить вибрані твори видатного німецького філософа, мистецтвознавця, соціолога, критика, одного із найориґінальніших мислителів ХХ ст. Вальтера Беньяміна (1892 — 1940). Пропоновані есеї, що стали класикою сучасної теорії культури, захоплюють широтою інтересів автора, несподіваним підходом до аналізу предмета, дивують проникливістю його соціально-культурної візії. Публікацію відкриває передмова Теодора Адорно, написана для першого посмертного видання творів Беньяміна, яка є ключем до його самобутнього філософського світогляду. Всі ці твори українською мовою виходять вперше.

Книжка присвячена питанням управління інтелектуальною власністю на всіх етапах її життєвого циклу: від ідеї до конкретного результату - отримання прибутку. Ці питання виникають у кожній компанії, що прагне створити конкурентноздатні товари та послуги й одержати максимальний прибуток. Тут детально розглянено практичні питання створення, набуття прав, комерціалізації та захисту прав на об'єкти права інтелектуальної власності. Книжка розрахована на держслужбовців, менеджерів промислових підприємств і наукових центрів, винахідників та студентів вищих навчальних закладів, які цікавляться питаннями комерціалізації результатів досліджень і розробок, стратегічного розвитку компанії й управління інноваціями.

"Михайло Петрович Драгоманов. 1841-1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів" — літературно-науковий збірник, у якому подано різноманітний матеріал з України та з-за кордону, що висвітлює життя і творчість М.Драгоманова, його внесок у розвиток філософської, громадсько-культурної та естетичної думки України, співпрацю з європейським науковим світом. Уклав і видав М.Павлик 1896 у Львові до 30-річчя творчої праці М.Драгоманова. Збірник містить і матеріали посмертного пошанування М.Драгоманова. "Тим часом як ювілей Михайла Драгоманова зворушив і згорнув докупи усі радикальні елементи Русі-України, смерть його потрясла до глибини душі ще далеко ширші кола — і своїх, і чужих". Ці дві тенденції знайшли вияв у матеріалах збірника. Перша, ювілейна, частина знайомить із святковими заходами, промовами представників різних товариств, інституцій, партій, в яких вимальовується живий образ М.Драгоманова. Подаються привіти й промови емігрантів з Росії (А.Ляхоцького, С.Степняка-Кравчинського, Ф.Вовка та ін), українських письменників, громадсько-культурних діячів з Галичини (Наталі Кобринської, В.Стефаника, Д.Лукіяновича та ін.), вчених з європейських країн: А.Рамбо, Л.Леже, Г.Парі (Франція), В.-К.Морфілла (Англія), Ю.Полівки (Чехія) та ін. Друга частина — скорботно-траурна — охоплює матеріали преси, що стосуються смерті та похоронів вченого, подає мовою оригіналу надгробні промови, некрологи з українських та зарубіжних газет, а також три автобіографії М.Драгоманова та бібліографічний покажчик його творів, укладений М.Павликом. У першій та другій частинах збірника вміщені поетичні твори-привіти вченому, серед них вірші*. "Була доба, питали ясні мрії", "Поклон Тобі від нас, земляче дорогий", "Дорогій пам'яті М.П.Драгоманова" (автори їх з політичних міркувань не названі).

Ці методичні поради — перша спроба комплексно розглянути весь процес підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук: від вибору теми кваліфікаційної праці до її прилюдного захисту. Розкриваються основи методології наукової творчості, викладаються методика написання та правила оформлення рукопису дисертації й автореферату, розглядається порядок прилюдного захисту дисертації. Матеріали видання узгоджені з чинними нормативними документами ВАК України щодо організації процесу атестації Наукових кадрів вищої кваліфікації. Для аспірантів, здобувачів наукового ступеня, які працюють над дисертацією, та їхніх наукових керівників, а також для кожного, хто хоче підвищити культуру своєї наукової роботи.

У книзі аналізуються причини і перебіг українсько-польського міжнаціонального конфлікту, що за часів Другої світової війни охопив землі спільного проживання двох народів. У центрі уваги – протистояння Української повстанської армії і Армії Крайової, а також антинімецька і антирадянська боротьба останньої на західноукраїнських землях. Своє завдання автор убачив у поданні й аналізі відомої йому інформації про ці події, яка міститься в доступних українських, радянських, польських, німецьких архівних документах.

“Наше життя і боротьба” — книга спогадів провідного члена Організації Українських Націоналістів Василя Галаси. Відображений в мемуарах життєвий шлях автора є надзвичайно цікавим джерелом з історії українського визвольного руху 1930-1950 років. Становлення організованого націоналістичного руху на Тернопільщині 1930-их – початку 1940-их років, розгортання масової збройної боротьби ОУН та УПА на Закерзонні 1944–1947 рр., завзяте протистояння українських повстанців сталінському режиму на Волині в кінці 1940 та на початку 1950 років — всі ці події ретельно описані Василем Галасою у його спогадах. Книга також є цікавим доповненням до спогадів дружини автора Марії Савчин “Тисяча доріг”.

Зросійщення, зубожіння й вульгаризація української мови набули критичного стану. Вони поряд з федералізацією, двомовністю і сепаратизмом є загрозою національній безпеці України. У цій публікації коротко проаналізовано ці шкідливі явища і висловлено думки щодо способів очищення української мови від русифікаційного й аборигенного бур'яну.

В даному посібнику на допомогу кл. керівникам 5-6 класів вміщено добірку розроблених і проведених класними керівниками багатьох областей України годин класного керівника на різноманітну тематику, яка відповідає віковим особливостям молодших підлітків. Ці матеріали можуть бути творчо використані в практичній роботі як початкуючих, так і досвідчених класних керівників.

Вип. 2. - 232 с.

Одеському національному університету імені І. І. Мечникова виповнюється 145 років. І всі ці роки цей вищий навчальний заклад готував випускників високого рівня, сприяв відродженню національної культури і формував наукову еліту українського суспільства. Бібліотека продовжує випуск енциклопедичного словника університету "Випускники Одеського (Новоросійського) університету". Другий випуск, який містить близько 400 славних імен його вихованців за період з 1865 по 2010 рр., розрахований на істориків науки, науковців, студентів та тих, хто цікавиться історією університету.

Перед читачем книга, що стосується епохи Кучми. Характеризуючи її наведу, хоча й розлогу, проте, гадаю, доволі точну, цитату з своєї програмної статті 2000 року "Проект Україна. Підсумки десятиріччя". Розділ, який я хочу навести, називається - "Украдена Україна", бо Кучма будував не ту Україну, про яку дусалося її творцям, а олігархічне "Государство Украина": Отож - "Олігархічно-номенклатурна візія "проекта государства Украина" Вище уже згадувалося про те, що єдиного "проекту Україна", заснованого на загальнонаціональному консенсусі, немає, як немає і загальнонаціонального консенсусу. Натомість, є декілька досить відмінних пропозицій до "проекту Україна", які не тільки далекі одна від одної, але й прямо протилежні. Однак це не означає, що насправді не здійснюється один з них. Реальний стан справ в Україні можна вважати завершенням олігархічно-номенклатурного "проекту Україна" у формі "государства Украина". Стаґнархія (поєднання олігархії і стаґнації - авт.) вже практично втілила цей проект у життя і майже цілком ним задоволена. Вона зберегла владу, консолідувалася довкола державної монополії як єдине політичне ціле, успішно пережила перехід від планової до державно-капіталістичної економіки, здійснила і завершує перерозподіл власности. В принципі, вона не зацікавлена ні у знищенні державної монополії, ні у впровадженні "громадянського суспільства", яке може їй загрожувати. Водночас стаґнархія зробила все, щоб позбавити Україну ЕС-івської перспективи, яка поклала б край проектові "государства Украина". Стаґнархія не зацікавлена у цивілізуванні економічної політики в Україні, тому всерйоз сприймати проголошення "европейського вибору" Україною не варто. Єдиним дискомфортом для стаґнархії є неприйняття такого стану справ Заходом, хоча здоровий політичний цинізм стратегічних партнерів дозволяє їм до певного часу закривати очі на ці незначні недоліки "государства Украина". Саме тому проект "государства Украина" частково підтримують з політичних, антиросійських та почасти анти-ЕС-сівських міркувань США. Для ЕС цей проект неприйнятний і незрозумілий. З найближчих сусідів тільки Польща все ще делікатно не відмежовується від нього, як-от Чехія чи Словаччина, оскільки має власні конкретні ґеополітичні інтереси в Україні. Так само частковою підтримкою проект "государства Украина" користується і з боку РФ, як такий, що фактично торує шлях до реінтеґрації Росії+ та "государства Украина". Ясна річ, не можна не бачити й інших тенденцій. Частина українських стаґнархів не зацікавлені у перерозподілі влади і власности в Україні на користь потужніших російських олігархів, тому вони можуть саботувати реінтеґрацію з Росією+ так само ефективно, як і зближення з ЕС. Остаточного рішення щодо напрямку розвитку - на Схід чи на Захід - у рамках проекту "государства Украина" не може бути. Сама суть проекту полягає у тому, щоб не рухатися нікуди, бо тоді мають бути змінені правила гри для владних еліт, необхідно перерозподілити власність, а отже, й владу. Великий західний чи російський капітал вмить роздушать слабі капітали українських "новых русских".