Для групи виділених штамів вперше оцінено здатність до адгезії та гемаглютинації, а також вплив вуглеводів на ці процеси. Виділено групу штамів, адгезія яких не залежала від D-манози. Встановлено вплив pH, пепсину, трипсину, хімотрипсину та лізоциму на здатність вилучених штамів лактобацил до міжклітинної взаємодії. Вперше досліджено антикомплементарну активність у бактерій роду Lactobacillus та показано повну її втрату за умов тривалого зберігання. Показано позитивний вплив перорального прийому живих клітин окремих штамів лактобацил на фагоцитарну та окиснювальну активність перитонеальних макрофагів мишей, досліджено його динаміку. Показано здатність окремих штамів лактобацил стимулювати продукцію сироваткового інтерферону, а також готовність спленоцитів та макрофагів до продукції інтерферонів різних класів.

  Скачати повний текст

Проведено скринінг штамів з бактеріоциноподібною активністю серед 67-ми культур молочнокислих бактерій. Відібрано Lactobacillus plantarum УКМ B-2705. Досліджено дію нативної та сконцентрованої антибактеріальної речовини даного штаму, яка проявлялась по відношенню до представників роду Lactobacillus, а також клінічно значущих умовно-патогенних мікроорганізмів, зокрема, до штамів Enterococcus faecalis, E.faecium, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus vulgaris, Salmonella entrica. Встановлено, що антагоністичний фактор білкової природи, термолабільний, активний в діапазоні pH 2,0 - 8,0, не кодується плазмідою, його молекулярна маса більше 10 кДа. Обгрунтовано припущення, що антагоністична речовина відноситься до групи II або III, але не до групи IV (складні бактеріоцини) і не до групи I (пептиди із розміром до 5 кДа) згідно класифікації бактеріоцинів молочнокислих бактерій. Початок виділення в середовище бактеріоциноподібної речовини зафіксовано в експоненційній фазі росту культури-продуцента, максимальне його накопичення - в стаціонарній. Культура-продуцент протестовано згідно основним вимогам ВООЗ до потенційно пробіотичних штамів. На підставі використання генетичних методів підтверджено приналежність штаму до виду Lactobacillus plantarum. Проведено тестування чутливості штаму щодо впливу 57-ми антибіотиків різних груп та різного механізму дії та показано резистентність до 32-х з них, зокрема, до аміноглікозидів, фторхінолонів, антифунгальних, деяких пеніцилінів, цефалоспоринів, фузидину, ванкоміцину, поліміксину. Встановлено високоадгезивні властивості мікроорганізма до клітин букального епітелію людини та показано гліколіпідну природу адгезинів. З урахуванням виявлених антагоністичних та адгезивних властивостей обгрунтовано можливість застосування штама L. plantarum УКМ B-2705 у складі пробіотиків.

  Скачати повний текст

Здійснено таксономічне дослідження молочнокислих бактерій, що зберігаються в Українській колекції мікрооганізмів. Показано, що гетерогенність властивостей лактобактерій створює значні труднощі під час їх ідентифікації. З врахуванням даних, одержаних з використанням фенотипових методів, і на підставі розширеної характеристики штамів, яку склали завдяки молекулярно-генетичним методам, установлено видову належність штамів, які мали неясне таксономічне положення. Виявлено гетерогенність головної ознаки - ферментації вуглеводнів у встановленні таксономічного положення представників роду Lactobaccillus на видовому та внутрішньовидовому рівні. Представлено результати нумеричного аналізу властивостей молочнокислих бактерій з визначеним таксономічним положенням. Знайдено ендонуклеази рестрикцій, що виявляють гетерогенність гена 16S pРНК деяких видів молочнокислих бактерій. Під час проведення визначення їх видової належності використано новий підхід з застосуванням комплексу RAPD-праймера та праймера-термінатора, що розширив характеристики штамів на генетичному рівні. На підставі аналізу нуклеотидних послідовностей даних бактерій, узятих з бази даних GENBANK, показано, що придатним для визначення на видовому рівні є ген 16S pРНК, на рівні споріднених видів - спейсерна ділянка 16S-23S pРНК. На основі полімеразної ланцюгової реакції створено експрес-систему для ідентифікації промислово важливих штамів лактобацил, що відносяться до виду L. plantarum. Розроблено комп'ютерну програму мовою програмування C++Builder для ідентифікації молочнокислих бактерій, що дозволяє автоматизувати обчислення, стосовно приготування розчинів та проведення електрофорезу.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено вплив основних технологічних параметрів та умов культивування виробничих штамів лактобактерій на накопичення біомаси, лізовамість клітин та рівень прояву антагоністичної, онкопротекторної та імуномодулювальної активності вихідної субстанції з метою наступного використання для одержання препаратів з широким спектром терапевтичної активності готових препаратів. Визначено можливість проведення керованого біосинтезу для одержання за виробничих умов біомаси молочнокислих бактерій з переважно заданими властивостями. З'ясовано їх антибіотичну дію та показано можливість зміни рівня онкопротекторної й імуномодулювальної активності. Доведено високий рівень індивідуальної мінливості клітин продуцентів, показано необхідність використання більшої кількості критеріїв для відбору культур-претендентів з метою віднесення їх до пробіотичних штамів. Запропоновано додаткову характеристику чутливості клітин до дії літичних ферментів як одного з показників стабільності властивостей пробіотичної культури. Установлено залежність чутливості клітин до дії літичного ферментного комплексу та лізоциму від умов культивування - складу ферментаційного середовища та ряду технологічних параметрів. Показано різнонаправленість регулювання процесів накопичення біомаси, формування антагоністичного комплексу й імуномодулювального потенціалу продуцента.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст