Зазначено, що збільшення в раціоні лактуючих корів частки нерозщеплюваного в рубці протеїну від 29,7 до 41,2 % за екструзії ріпакового шроту, від 31,7 до 43,9 % за екструзії соєвого шроту та від 28,5 до 39,5 % за екструзії соняшникової макухи зумовлює зростання концентрації білкових і зменшення концентрації вільних амінокислот у вмісті рубця та надходження більшої кількості протеїну у дванадцятипалу кишку. Встановлено, що у корів, яким згодовували екструдовані корми, зменшувалися втрати азоту з калом і сечею та збільшувалось використання його в організмі. За використання в годівлі корів екструдованих високопротеїнових кормів у плазмі артеріальної крові підвищується концентрація метаболітів білкового обміну та посилюється їх використання молочною залозою у синтезі компонентів молока. Збільшення споживання коровами нерозщеплюваного в рубці протеїну екструдованих ріпакового шроту, соєвого шроту та соняшникової макухи підвищує надої корів на 8,9; 15,2 і 13,8 %. Витрати кормового протеїну на синтез молока зменшувались на 10,8-11,3 %, покращувалась репродуктивна функція корів.

  Скачати повний текст

Розроблено спосіб одержання стабілізованої форми ферментного препарату амілолітичного спектру дії глюкоамілази Г20х шляхом іммобілізації на носії аеросилі, а також модифіковано метод іммобілізації цього ферменту на цеоліті шляхом заміни у рідкій фазі ацетатного буферу з pH 5,0 на дистильовану воду, що покращує технологічність і здешевлює процес одержання препарату. Іммобілізована глюкоамілаза стійка у діапазоні pH 1,5 - 8,0 і зберігає каталітичну активність як у сильно кислому (pH 1,5), так і лужному (pH 8,0) середовищах; в цих умовах нативний фермент повністю інактивується. Збагачення раціонів молодняку великої рогатої худоби іммобілізованою на цеоліті глюкоамілазою активує біосинтетичні процеси у організмі телят (збільшується концентрація РНК, підвищується активність Ас Ат та каталази), що сприяє підвищенню продуктивності тварин на 10,0-22,1%.

  Скачати повний текст

Розроблено біотехнологію виробництва T-2 токсину й обгрунтовано максимально допустимий рівень (МДР) у кормах для молодняку великої рогатої худоби (ВРХ) для умов відгодівлі. Удосконалено методику очищення, кристалізації та ідентифікації T-2 токсину. Досліджено чутливість телят до цього токсину за умов гострого та хронічного перебігу експериментального T-2 токсикозу. Визначено коефіцієнт кумуляції T-2 токсину в організмі тварин. Максимально недіюча, підпорогова та порогова концентрації T-2 токсину в кормах для молодняку ВРХ відповідно мають значення у межах: 0,53 - 0,8; 1,07 - 1,6; 2,13 - 3,2 мг/кг. Допустима добова доза очищеного T-2 токсину у кормах для телят становить і,53 мг/кг. Теоретично й експериментально обгрунтовано МДР T-2 токсину у кормах для молодняку ВРХ за умов відгодівлі. Розроблено науково-технічну документацію стосовно виробництва токсину, що дозволяє забезпечувати лабораторії різних профілів T-2 токсином для мікологічних досліджень.

  Скачати повний текст

Одержано результати, які розширюють та поглиблюють сучасні уявлення про вікові та тканинні особливості накопичення мікроелементів, вільнорадикальних процесів, можливість їх корекції в організмі, розширюють розуміння механізмів активності антиоксидантної системи. Запропоновано для підвищення імунного статусу організму молодняка тварин вводити тіометалоглобулін дозою 0,5 см /кг ваги тіла дворазово через добу в перші дні життя, особливо поросятам, з метою профілактики аліментарних анемій та гіпоглобулінемій. Встановлено, що для молодняка тварин різних видів рекомендується додавати до раціону комплексний препарат біотам щоденно дозою 20 мг/кг ваги тіла для попередження розвитку аліментарних анемій та підвищення неспецифічної резистентності.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив підгодівлі бугайців гуматом натрію та гуматом натрію у поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду на інтенсивність перебігу фізіологічних процесів в організмі тварин, їх продуктивність та якість одержаної від них продукції. Вивчено вплив підгодівлі гуматом натрію та гуматом натрію у поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду в різних пропорціях на якість продукції. Встановлено, що корекція раціонів дослідних бугайців гуматом натрію у поєднанні з метіонатами кобальту та йоду позитивно впливає на гематологічні показники, активність ферментів переамінування, інтенсивність обміну речовин в організмі тварин, не викликаючи порушень їх клінічного стану. Вивчено вплив підгодівлі на продуктивність та забійні якості яловичини. Встановлено, що підгодівля бугайців гуматом натрію у поєднанні з метіонатами кобальту та йоду покращує харчову цінність, фізико-хімічні та санітарні показники одержаної від них яловичини. Розраховано економічний ефект і розроблено методичні рекомендації щодо комплексного використання гумату натію з метіонатами кобальту та йоду для відгодівлі великої рогатої худоби у відповідних дозах.

  Скачати повний текст

Використання гідрогумату коровами у дозі 100 мг на кг живої маси протягом 21 доби зумовило зростання кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка, фракцій альбумінів, білкового коефіцієнта та каротину. У газоенергетичному обміні спостережено збільшення споживання кисню та енергетичних витрат у разі зниження вентиляції легень. У лактуючих корів згодовування гідрогумату сприяє ефективнішому використанню поживних речовин раціону, а також впливу на синтетичні процеси у печінці й у молочній залозі та молочну продуктивність. У глибокотільних корів - підвищує резистентність, попереджує післяродові захворювання, а також стимулює репродуктивну функцію. Лікування катаральних маститів у корів гідрогуматом у комбінації з мастицидом або пластизолом сприяє нормалізації показників крові та молока, стимуляції метаболічних процесів під час лікування катаральних маститів у корів, а також скороченню терміну лікування.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію та фосфору, особливості газоенергетичного обміну, а також розподілу та використання енергії в організмі бугайців і теличок абердин-ангуської та волинської м'ясної порід від 8-ми до 18-ти місячного віку за різних рівнів енергетичного живлення. Одержано нові дані про оптимальний вміст обмінної енергії у раціонах молодняку м'ясної худоби. Встановлено, що у разі підвищення її рівня на 15 % за рахунок високоенергетичних концентрованих кормів покращується перетравність органічних речовин, засвоєння азоту та кальцію з кормів, знижуються втрати енергії тощо.

  Скачати повний текст

Вивчено аспект використання енергії, поживних і мінеральних речовин кормів молодняком великої рогатої худоби (ВРХ) української чорно-рябої молочної породи, ураженим інфекційним ринотрахеїтом, на господарських і оптимізованих за вітамінним і мінеральним складом раціонах. Установлено, що тварини, вражені герпесвірусом інфекційного ринотрахеїту, більше споживають сухої речовини на 100 кг живої маси, але гірше перетравлюють органічну речовину та її складові, зокрема, телички та бички більше втрачають енергії з теплом відповідно на 20,0 та 31,3 % у порівнянні з умовно здоровими, внаслідок чого на 38,5 і 39,8 % менше відкладається енергії в прирості їх живої маси. За результатами проведених досліджень установлено оптимальну кількість використання в раціонах уражених герпесвірусом тварин преміксу "Лутамікс ВРХ С Екс" виробництва ТзОВ "Західноукраїнська аграрна компанія", вітамінів і селену. Згодовування раціонів, збагачених цим преміксом, сприяє підвищенню відкладення енергії у прирості живої маси на 23,9 % у порівнянні з використанням у годівлі молодняка ВРХ типових для регіону раціонів, в результаті чого зростають середньодобові прирости тварин на 18,2 %.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо розробки рецептів спеціальних балансувальних білково-мінерально-вітамінних домішок (БМВД) і вивчення ефективності їх застосування для годівлі телят м'ясних порід у зимовий і літній періоди за умов західного Лісостепу України. Встановлено позитивний вплив розроблених БМВД до літніх і зимових раціонів на перетравність поживних речовин кормів, баланс азоту, кальцію та фосфору в організмі телят на підсисі віком 90 - 110 і 180 - 200 днів. На підставі комплексного оцінювання з'ясовано, що оптимальною дозою БМВД для раціонів м'ясних телят на підсисі є 60 г/кг сухої речовини, яка забезпечує збільшення приростів живої маси телят на 24,2 - 27,6 % й економічний ефект у розрахунку на одну голову 75,1 грн у літній та 70,9 грн у зимовий періоди, а окупність однієї гривні становить, відповідно, 2,22 і 2,04 грн.

  Скачати повний текст

Встановлено, що суха післяспиртова барда в раціонах корів має вищу продуктивну дію у порівнянні з гороховою дертю, що проявляється в збільшенні вмісту жиру на 0,1 %, що дає можливість додатково одержати від корови 0,6 л молока базисної жирності за добу. Проаналізовано, що кормова добавка жиромол на основі сухої післяспиртової барди за невизначеного надою молока та вмісту в ньому білка сприяє збільшенню вмісту жиру в молоці корів у порівнянні з бардою на 0,29 %, що підтверджує її високу біологічну цінність. Визначено, що згодовування сухої післяспиртової барди з зерна кукурудзи в порівнянні до дерті горохової сприяє підвищенню приростів живої маси молодняка за відгодівлі на 4,9 % та зменшує витрати корму на одиницю продукції. Розкрито, що використання сухої післяспиртової барди на кормові цілі забезпечує економічну ефективність виробництва молока та яловичини.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено взаємозалежність між вмістом йоду та селену у кормах і певними біохімічними показниками (вмістом йоду і селену, концентрацією тиреоїдних гормонів, активністю глутатіонпероксидази, вмістом продуктів перекисного окиснення ліпідів: білків і ліпідів) у крові великої рогатої худоби (ВРХ) в окремих районах ландшафтних зон західного регіону України - Карпат, Прикарпаття, Лісостепу. На підставі одержаних результатів зроблено висновок про нестачу досліджуваних мікроелементів та значні коливання концентрації йоду в кормах ВРХ у певних районах Прикарпаття, а також про взаємозв'язок між вмістом цих мікроелементів та концентрацією тироксину й активністю глутатіонпероксидази у крові ВРХ, виявлено значні відмінності у відношенні тироксин/трийодтиронін, які не обумовлені вмістом йоду та селену у кормах. Установлено, що перинатальне введення великій рогатій худобі селену у формі селеніту натрію спричинює підвищення його концентрації, а також концентрації трийодтироніну у сироватці крові та посилення активності глутатіонпероксидази в еритроцитах. З'ясовано, що введення селену досліджуваним тваринам призводить до зниження концентрації гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду, до змін у складі білків і ліпідів у крові.

  Скачати повний текст

Досліджено питання покращання якісних і кількісних показників спермопродукції бугаїв-плідників з використанням вітамінно-мінерального преміксу КВМ-1БП у їх раціонах. Установлено збільшення кількості повноцінних еякулятів та їх об'єму, підвищення рухливості та концентрації сперміїв за згодовування преміксу. Виявлено зниження кількості патологічних форм сперміїв та зростання кріорезистентності сперми, що дозволило одержати більшу кількість спермодоз, придатних для подальшого використання. Установлено вірогідно більший вміст певних мікроелементів (міді, цинку, кобальту, марганцю) у крові та спермі бугаїв. Науково обгрунтовано доцільність використання у раціонах бугаїв преміксу КВМ-1БП.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження доведено, що комплексне застосування гідрогумату та мінеральних сполук міді, кобальту та йоду коровам під час лактації та телятам голштинської породи покращує їх функціональний стан. За цих умов підвищується продуктивність, що обумовлює високий економічний ефект.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто питання обгрунтування нових аспектів мікроелементної годівлі тільних корів щодо підвищення їх продуктивності, якості продукції, забезпечення реалізації генетичних потенцій пренатального росту та розвитку телят, розробки нових форм сполук мікроелементів та вивчення механізму їх дії. Наведено нові результати впливу мікроелементної підгодівлі корів у період сухостою (хелатними сполуками міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном) на обмін речовин в їх організмі та процеси внутрішньоутробного розвитку плода. Виявлено у динаміці зміни складу молозива від початку лактації до десятого дня, а також позитивний вплив мікроелементів у формі хелатних сполук з метіоніном на відновлення секреторної функції молочної залози. Визначено оптимальну дозу метіонату міді, цинку і кобальту у раціонах сухостійних корів.

  Скачати повний текст

В роботі проведена порівняльна оцінка кормів і технологій їх виробництва за показниками валової, обмінної енергії, затратами сукупної енергії, коефіцієнтами енергетичної ефективності та біоенергетичної оцінки в величинах продукції тваринництва. Встановлено математичний зв'язок вмісту протеїну, обмінної енергії, клітковини та інших показників хімічного складу корму з продуктивною його дією на принципі лібіхівського "закону мінімуму" (Лібіх Ю.,1840).

  Скачати повний текст

Наведено дані про існування взаємозв'язку між дефіцитом мікроелементів (кобальту, міді, цинку, марганцю) у грунтах, воді та кормах і крові корів з рівнинного, передгірського та гірського регіонів Івано-Франківщини. Доведено, що недостатність мікроелементів негативно впливає на ряд біохімічних процесів і фізіологічних функцій організму корів. Зокрема, виявлено порушення гемопоезу, метаболізму білків і вітамінів (А і Е), антиоксидантного статусу та формування неспецифічної резистентності. Встановлено, що дефіцит мікроелементів та його негативний вплив на організм більше виражений у корів з гірської та передгірської зон Івано-Франківщини у порівнянні з рівнинною. Показано позитивний вплив мінерально-вітамінного преміксу "МультВітаМікс" на корекцію мінеральної та вітамінної недостатності, гемопоезу, антиоксидантного статусу, білкового обміну, природної резистентності у корів з різних біогеохімічних провінцій Івано-Франківщини.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено вплив застосування сапоніту, а також сапоніту з селеном на продуктивність і відтворювальну здатність корів. Розроблено комплексні мінеральні (КМД) та вітамінно-мінеральні домішки на основі сапоніту для балансування раціонів корів у стійловий і пасовищний періоди, досліджено їх вплив на обмінні процеси в організмі та продуктивність, а також значущість вживання сапоніту та розробленої мінеральної домішки на адаптивні зміни, що відбуваються у структурі та функціях рубця, сітки, книжки, сичуга, печінки та наднирників у бичків на відгодівлі. Установлено, що згодовування коровам сапонітових домішок у кількості 17 г - 20 г на 1 кормову одиницю раціону сприяє підвищенню середньодобових надоїв на 7 % - 17 % та відтворювальній здатності корів. Показано, що згодовування сапоніту і КМД-2 бичкам на відгодівлі підвищує їх середньодобові прирости на 7,3 % - 18,8 %, суттєво не впливає на морфологічні та біохімічні показники крові та посилює функціональну активність деяких структур органів травної системи тварин.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу різної кількості нативної соняшникової та ріпакової олій і виготовлених на їх основі кальцієвих солей жирних кислот у разі їх додавання до раціону лактуючих корів на жирнокислотний склад ліпідів плазми крові та молока, молочну продуктивність, харчову та біологічну цінність молока. Встановлено, що за продуктивною та метаболічною дією ріпакова олія та виготовлені з неї кальцієві солі жирних кислот у разі додавання їх до раціону корів не відрізняються від соняшникової олії та виготовлених з неї кальцієвих солей жирних кислот. Вплив кальцієвих солей, виготовлених з ріпакової і соняшникової олій, у разі додавання їх до раціону корів, на вміст ліпідів і поліненасичених жирних кислот у плазмі крові та молока, молочну продуктивність та якість молока виражений значно більше за вплив нативних олій. Продуктивна та метаболічна дія ріпакової та соняшникової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот, а також економічна ефективність їх застосування в годівлі корів залежать від їх кількості в раціоні.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості утворення окремих ізомерів ненасичених жирних кислот у рубці й їх використання для синтезу ліпідів молока за різного вуглеводного та ліпідного складу раціону корів. З'ясовано, що за високого вмісту у раціоні концентрованих кормів у ліпідах вмісту рубця та молока зростає частка ізомерів транс10-18:1 і транс10,цис12-18:2, що негативно впливає на жирність молока. Додавання біказбонату натрію до раціону з високим вмістом концентрованих кормів, а також до раціонів з різним співвідношенням цукру та крохмалю, сприяє більш інтенсивному перебігу процесів біогідрогенізації ненасичених жирних кислот у вмісті рубця, збільшенню кількості транс11-18:1 і цис9,транс11-18:2 кислот у складі ліпідів молока та підвищує вміст жиру у молоці. Визначено, що заміна частини зернових концентратів макухою сприяє збільшенню у молоці кількості транс11-18:1 і цис9,транс11-18:2 кислот.

  Скачати повний текст