Вперше встановлено специфічні зміни параметрів метаболічного гомеостазу та стану вегетативної нервової системи (ВНС). Запропоновано диференційоване комплексне лікування з урахуванням інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів, активності антиоксидантної системи, стану ВНС та віку, яке за ефективністю достовірно відрізняється від аналогічного за стандартною методикою. На основі виявлених закономірностей запропоновано нові принципи лікування, ефективність якого достовірно відрізняється від стандартного.

  Скачати повний текст

Подані результати дослідження порушень ритму та провідності у 154 хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН). Встановлено, що розвиток життєво-небезпечних шлуночкових екстрасистол у хворих на хронічний гломерулонефрит пов'язаний з вираженою, тяжкою або термінальною хронічною нирковою недостатністю (ХНН), наявністю артеріальної гіпертензії, гіпертрофії або дилатації лівого шлуночка серця та ішемічною хворобою серця. На частоту розвитку надшлуночкових екстрасистол впливають виражена, тяжка або термінальна ХНН, дилатація лівого передсердя. Не встановлено суттєвої різниці порушень провідності у хворих на ХГН у порівнянні з хворими гіпертонічною хворобою або здоровими. Тривале застосування аміодарона дозволяє уникнути життєво-небезпечних шлуночкових екстрасистол, пропранолола або верапаміла - надшлуночкових екстрасистол.

  Скачати повний текст

Вперше визначено, що у хворих на коморбідну з остеоартрозом (OA) артеріальну гіпертензію (АГ) спостерігалися три типи ортостатичних реакцій (OP) систолічного артеріального тиску (CAT) і діагностичного артеріального тиску (ДАТ) за переважання гіпертензивного та три типи добового профілю (ДП) CAT з переважанням non-dipper, чотири типи ДП ДАТ з переважанням dipper. Доведено, що коморбідна з OA АГ у порівнянні з ізольованою, незалежно від типів ОР і ДП АТ, характеризувалася більшими частотами виникнення більш важких ступенів і стадій АГ та серцевої недостатності (СН). Вперше встановлено, що коморбідність АГ з OA не впливала на вихідні показники варіабельності серцевого ритму (ВСР), але за цього порушувала реакції на ортостаз. Вперше продемонстровано, що адекватний контроль АТ забезпечує поліпшення показників ВСР у хворих з різними типами ОР і ДП АТ з відновленням правильних реакцій на ортостаз. Вперше вивчено міграцію OP АТ у хворих на коморбідну з OA АГ на етапах терапії та встановлено, що міграція CAT у більшій мірі відбувалася в гіпертензивний тип, ДАТ - в гіпотензивний. Показано, що хворим з гіпотензивною й ізотензивною OP, dipper і night-peaker ДП CAT і night-peaker ДП ДАТ - необхідна більш інтенсивна антигіпертензивна терапія.

  Скачати повний текст

Встановлено, що для хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), коморбідну з виразковою хворобою (ВХ), характерними є зниження загальної потужності варіабельності серцевого ритму (ВСР) та зсув симпатовагального балансу в бік низькочастотних коливань у більшій мірі, ніж у разі ізольованої АГ, з найбільшим проявом в підгрупах з ізотензивним і гіпотензивним типами ортостатичної реакції (OP) систолічного артеріального тиску (CAT) і діастолічним артеріальним тиском (ДАТ) і добовим профілем (ДП) CAT і ДАТ за типами non-dipper, night-peaker. Встановлено, що у хворих на сукупну патологію є всі три типи OP CAT і ДАТ з превалюванням гіпертензивного типу CAT і ДАТ. Визначено, що у хворих з коморбідністю АГ і ВХ спостерігаються три ДП CAT (dipper, non-dipper, night-peaker) і всі чотири типи ДП ДАТ з переважанням патологічних типів ДП CAT (non-dipper, night-peaker) і оптимального типу ДП ДАТ (dipper).

  Скачати повний текст

Проведено дослідження автономної регуляції серцевого ритму на підставі вивчення циркадної динаміки, спектрального та часового аналізу варіабельності, турбулентності серцевого ритму у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) після перенесеного інфаркту міокарда. Надано докладну характеристику інформативності неінвазивних маркерів автономної дисфункції в залежності від віку, статі, клінічної форми та варіантів перебігу ІХС, частоти серцевих скорочень, шлуночкової аритмії та базисної терапії. Досліджено взаємозв'язок низки параметрів добового моніторування ЕКГ із структурно-функціональним станом лівого шлуночка за даними ехокардіографічного обстеження. Доведено предиктивну здатність клініко-функціональних показників відносно комбінованої кінцевої точки дослідження.

  Скачати повний текст

Уперше визначено, що гострий одонтогенний біль є фактором ризику розвитку стрес-індукованої ішемії міокарда та порушень ритму серця, артеріальної гіпертензії. За умов гострої психоемоційної напруги проведено комплексний поглиблений аналіз результатів моніторування ЕКГ й артеріального тиску, параметрів варіабельності серцевого ритму, визначення рівнів катехоламінів у плазмі крові, показників вегетативної регуляції, гематологічного гомеостазу, що дало змогу оцінити функціональний стан серцево-судинної системи обстежених осіб. Показано можливість використання аналізу показників варіабельності серцевого ритму за гострої психоемоційної напруги для стратифікації груп ризику пацієнтів з надлишковою реакцією серцево-судинної системи на гострий одонтогенний біль. Розроблено новий діагностично значущий критерій варіабельності серцевого ритму - індекс адаптації. Науково обгрунтовано тактику щодо вибору індивідуального призначення терапевтичних заходів у разі стрес-індукованої ішемії міокарда. Доведено, що визначення функціонального стану серцево-судинної системи за умов гострої психоемоційної напруги у пацієнтів групи ризику сприяє своєчасному проведенню корекції порушених процесів адаптації та запобігає розвитку серцево-судинних патологій.

  Скачати повний текст