Досліджено теоретико-методологічні аспекти проблеми активізації самовиховання студентів гуманітарних факультетів університету. На підставі аналізу існуючих концепцій і підходів до даної проблеми визначено місце та роль самовиховання у формуванні особистості студентів гуманітарних факультетів університету, його зміст, структуру та функції. Обгрунтовано та розроблено теоретичну модель активізації процесу самовиховання зазначених студентів, критерії та рівні розвитку їх самовиховної активності. Розглянуто та впроваджено до практики роботи гуманітарних факультетів університету (виховний процес і педагогічну підготовку) основних положень експериментальної методики активізації цього процесу. Розкрито суть і зміст анкет і тестів, творчих робіт, діагностичних завдань, рівень виконання яких є показником динаміки розвитку самовиховної активності студентів. Розроблено й впроваджено до масової педагогічної практики спецкурс для студентів гуманітарних спеціальностей "Основи самовиховання студента університету", методичні рекомендації для викладачів і студентів щодо активізації процесу самовиховання студентів, апробовано методику їх роботи з щоденником самовдосконалення, написання особистісно-професійних автопортретів та створення програм життєтворчості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему особистісно орієнтованого виховання студентів як сучасної моделі розвитку індивідуальності. Визначено особистісний підхід як головну тенденцію сучасної педагогічної теорії та практики навчального процесу у ВНЗ. Доведено, що роль соціокультурного середовища ВНЗ проявляється у спроможності створювати умови для особистісного росту кожного студента. Зазначено, що створення даних умов викликане потребами формування нової генерації фахівців - здатних до професійної діяльності, високої культури, з розвинутими індивідуальними здібностями, гуманними особистостями, які спроможні концептуально осмислювати та проектувати власну освітньо-виховну діяльність, а також здатні брати на себе відповідальність за прийняття рішень, вмінні відстоювати власну позицію. Доведено, що на можливість отримання значних результатів у вихованні студентської молоді можна розраховувати на основі встановлення органічно цілісного освітньо-виховного простору як організованої ефективної педагогічної системи, що реалізується за позааудиторних умов і допомагає студентові реалізуватись як особистість та орієнтуватись на індивідуальний розвиток. Визначено основні критерії особистісно орієнтованого виховання студентів, зокрема, мотиваційно-ціннісний, орієнтовно-поведінковий, емоційно-чуттєвий. Наголошено, що особистісно орієнтоване виховання студентської молоді потребує відповідних педагогічних умов, критичного аналізу, відбору і конструювання особистісно значимого змісту і засобів виховання з направленням на загальнолюдські, національні, естетичні, морально-етичні цінності, творчу самореалізацію.

  Скачати повний текст

Вперше визначено й обгрунтовано педагогічні умови активізації впливу самовиховання на розвиток студентської молоді: усвідомлення нею значущості самовиховання у становленні особистості, формування адекватної самооцінки, створення сприятливих умов кожному студентові для активного самовираження, орієнтація на розвиток усіх структурних компонентів особистості, узгодженість педагогічних впливів на самовиховання студентів з основними етапами його становлення. Уточнено структуру самовиховання, його показники та рівні вираженості. Розвинуто уявлення про етапи самовиховання студентської молоді та сутність педагогічного керівництва на кожному з них.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми розвитку професійної самосвідомості майбутніх викладачів ВНЗ у процесі магістерської підготовки. Визначено сутність цього явища як складної інтегративної системної професійної якості, що забезпечує відображення у професійній Я-концепції викладача особливостей його професійної самоорганізації у межах науково-дослідної, методичної, викладацької, організаційної діяльності та їх усвідомлення на основі професійно-педагогічної рефлексії. Розкрито структуру професійної самосвідомості як єдності професійної Я-концепції, професійної самоорганізації та професійної рефлексії. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено сукупність педагогічних умов, що забезпечують ефективність розвитку професійної самосвідомості майбутніх викладачів ВНЗ у процесі магістерської підготовки.

  Скачати повний текст

Визначено компонентну структуру формування професійного самоусвідомлення майбутніх фахівців технічних ВНЗ у взаємодії її компонентів: мотиваційного, рефлексивного, змістово-процесуального, регулятивно-особистісного. Висвітлено критерії й охарактеризовано рівні. Розроблено експериментальну модель реалізації педагогічних умов формування професійного самоусвідомлення майбутніх фахівців технічних ВНЗ (актуалізація настанови на професійну діяльність майбутніх інженерів у контексті формування професійного самоусвідомлення; використання інтерактивних методів навчання в педагогічному процесі технічних ВНЗ; самомоніторинг щодо самовдосконалення професійно-значущих якостей майбутніх фахівців).

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні та методичні засади формування та розвитку суб'єктивності у майбутніх юристів у вищому навчальному закладі (ВНЗ) у процесі вивчення ними психолого-педагогічних дисциплін. Визначено його концептуальну засаду - гуманістичну філософію освіти, основною ідеєю якої є суб'єктивність студента за навчально-виховного процесу. Виявлено сучасний зміст понять "суб'єкт" і "суб'єктність" щодо особистості майбутнього юриста у контексті вимог сучасних гуманістичних концепцій навчання. За результатами проведеного формувального експерименту запропоновано умови формування та розвитку суб'єктності у майбутніх юристів у ВНЗ.

  Скачати повний текст

Узагальнено відомості про становлення поняття правового самовиховання, наведено визначення правового самовиховання студентської молоді, визначено зміст, цілі, завдання, мотиви такої діяльності. Проаналізовано причини, форми та методи правового самовиховання студентів. Шляхом проведення анкетування визначено стан правового самовиховання сучасної студентської молоді, узагальнено основні проблеми та запропоновано відповідні заходи з удосконалення реалізації такого процесу. Обгрунтовано взаємну залежність процесів формування громадянського суспільства в Україні та функціонування студентського самоврядування як його інституту з правовим самовихованням студентської молоді.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості адаптації студентів-першокурсників у вищих навчальних закладах. Виявлено суттєвий вплив емоційного стану та емоційної стабільності особистості, її самооцінки та рівня самостприйняття, вольвої активності, комунікативних умінь і ступеня інтеграції образу "Я" на пристосування до нових умов життєдіяльності. Встановлено, що рівень адаптації особистості залежить від ступеня узгодженості мети і результатів діяльності, оволодіння її новими формами, психічного пристосування, формування та розвитку адекватної самооцінки, рольового моделювання та створення Я-концепції. Розроблено систему практичних психологічних заходів, спрямованих на подолання негативних дезадаптаційних переживань студентів, досліджено їх ефективність. Наведено методичні рекомендації для викладачів та вузівських практичних психологів для здійснення ефективної корекції дезадаптаційних переживань студентів.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз проблеми формування та реалізації духовно-творчого потенціалу особистості за умов трансформаційного стану українського суспільства. Життєвий процес в Україні характеризується як вкрай суперечливий. Його пронизують кризові процеси в економіці, політиці, соціокультурній сфері. Визначено особливості формування та реалізації духовно-творчого потенціалу студентської молоді: життєвий потенціал формується в далекому від оптимальних характеристик плані. Суперечливими впливами на формування духовно-творчого потенціалу молоді позначаються стан навколишнього середовища, загальний спосіб і стиль життя, стан розвитку освіти, культури, виховання. Сформовано практичні пропозиції щодо оптимізації життєвого процесу, формування духовно-творчого потенціалу молоді, її творчої самореалізації, досягнення успіху та свободи.

  Скачати повний текст