Обгрунтувано поняття "материнська ідентичність", визначено її структуру, зміст і типи (цілісна материнська ідентичність, дифузна материнська ідентичність та нерозвинена материнська ідентичність). Побудовано й апробовано модель емпіричного дослідження специфіки використання технік арт-терапії для дослідження материнської ідентичності. Верифіковано системи критеріїв якісно-кількісної обробки тематичних малюнків "Я - мама", "Я і моя дитина", "Я - жінка". Досліджено психологічні особливості становлення материнської ідентичності вагітних жінок, які виношують першу дитину, другу та третю-шосту дитину. За результатами емпіричного дослідження материнської ідентичності вагітних жінок за допомогою арт-терапевтичних засобів підтверджено високий психодіагностичний потенціал малюнкових методів і виявлено принципову необхідність розробки та впровадження диференційованої відповідно до психологічної типології материнської ідентичності системи психологічної допомоги вагітним жінкам.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок інфантилізму з психологічною імпотенцією та розроблено методи їх корекції. Розкрито психологічний зміст інфантилізму та психологічної імпотенції, виявлено джерела їх формування, пов'язані з едіпальними залежностями. Доведено особливу роль у даному процесі періоду розвитку від 2-х до 6-ти років, в якому дитина особливо гостро преживає табу на вільне виявлення енергії лібідо, що призводить до її блокування й імпортування. З'ясовано, що інфантилізм і психологічна імпотенція деструктують поведінку суб'єкта, зумовлють ригідність вчинків, пасивність, несамостійність, депресивність. Виявлено глибинні детермінанти формування інфантилізму та тенденцію до психологічної смерті, встановлено їх взаємозв'язок з психологічним захистом, регресивними проявами та принципом задоволення. Доведено ефективність використання системно упорядкованих методик активного соціально-психологічного навчання, адекватних поставленій задачі щодо виявлення глибинних детермінант інфантилізму та психологічної імпотенції у їх взаємозв'язках з метою запобігання та нівелювання регресивних наслідків даних процесів.

  Скачати повний текст

Розглянуто глибиннопсихологічні аспекти дослідження витоків агресивності особистості. За допомогою такого методу групової психокорекції як активне соціально-психологічне навчання (АСПН) визначено глибиннопсихологічні передумови виникнення агресії суб'єкта, основою яких є взаємодія внутрішніх тенденцій психіки на межі свідомого та несвідомого рівнів. Виявлено зв'язок першопричин агресії з неусвідомлюваними суперечностями психіки, об'єктними відношеннями індивіда, енергією лібідо та мортідо, дуалізмом потягів "до життя" та "до смерті". Встановлено інфантильні витоки проявів агресії, їх зв'язок з об'єктними відношеннями. Запропоновано визначення поняття агресії, розкрито його глибиннопсихологічний зміст та виявлено можливості упередження агресивних проявів особистості завдяки психокорекції за методом АСПН.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості використання метафоричності казки у процесі активного соціально-психологічного навчання (АСПН) з метою глибинно-психологічного пізнання особистісних проблем учасників АСПН. Проаналізовано теоретичні підходи до поняття метафори, виявлено зв'язок метафоричності казки з внутрішньою суперечністю психіки суб'єкта - автора казки. Виявлено можливості аналізу метафоричного змісту казки для об'єктивування неусвідомлених змістів психіки, взаємопов'язаних з інфантильним досвідом суб'єкта. Експериметально досліджено діагностичні та корекційні можливості використання казок. Розроблено методичні рекомендації щодо використання прийому казки в АСН з метою глибинно-психологічної корекції майбутніх психологів-практиків. Обгрунтовано необхідність застосування засобу метафоричності казки у професійній підготовці практичних психологів.

  Скачати повний текст

Конкретизовано теоретико-концептуальні положення психодинамічної теорії. Обгрунтовано феномен та структуру особистісної психокорекції. Визначено можливості активного соціально-психологічного навчання (АСПН) у професійній корекції психолога. Здійснено організацію та проведення всіх етапів емпіричного й експериментального досліджень результативності особистісної психокорекції. Установлено стійкий взаємозв'язок особистісної відкоректованості практичного психолога з рівнем його професіоналізму. З'ясовано труднощі психокорекції психолога-початківця, спричинені особистісними характеристиками та специфікою групового психокорекційного процесу. Змодельовано схему структури особистісної психокорекції. Доведено психокорекційний ефект глибинно-психологічної роботи засобами АСПН. Запропоновано новий прийом особистісно-професійної психокорекції психолога-початківця, яким є безпосередня супервізія професійної роботи. Наголошено на визначенні критерія особистісної відкоректованості психолога-практика як основного орієнтира для майбутніх практичних психологів у особистісно-професійному становленні.

  Скачати повний текст

Установлено, що інтерпретація, яка здійснюється в межах психодинамічного підходу, сприяє систематизації й узагальненню емпіричного матеріалу шляхом виявлення ітеративних, інваріантних характеристик поведінки, що уможливлює об'єктивування індивідуально-неповторної семантики її глибинної детермінованості та через розширення самосвідомості суб'єкта сприяє поглибленню саморефлексії та розвиткові соціально-перцептивного інтелекту. Доведено взаємозв'язок між адекватною, діагностично спроможною інтерпретацією, яка базується на професіоналізмі психолога, й ефективністю психокорекції. Визначено необхідність проходження майбутніми психологами курсу глибинної психокорекції за методом активного соціально-психологічного навчання (АСПН) як важливу передумову оволодіння майстерністю інтерпретації.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості застосування арт-терапевтичних технік у методі активного соціально-психологічного навчання, що передбачають цілісне пізнання психіки суб'єкта в її свідомих і несвідомих виявах, спрямованість на пізнання феномену психічного в його індивідуальній неповторності, динамічну впорядкованість і систематизованість суперечливих тенденцій. Визначено доцільність використання арт-терапевтичних методів у роботі з майбутніми психологами-практиками в контексті нівелювання деструктивних тенденцій.

  Скачати повний текст

Побудовано модель системогенезу групових психотерапевтичних феноменів у психотерапії. Охарактеризовано особливості розвитку групових феноменів у котерапевтичній практиці. Для котерапії розроблено метод спільної роботи, що одержав назву структурної редукції означальних. Визначено та досліджено феномени структурно-семіотичних і змістовно-смислових трансформацій дискурсу. Вперше впроваджено поняття узагальнених групових феноменів: реципрокного простору феноменологічних станів і феноменів трансформацій дискурсу у межах сформованої на сеансі семіосфери. Узагальнено уявлення про механізм формування групових феноменів. Застосовано поняття символічного конституювання клієнта, на підставі даного поняття уточнено розуміння ефективності психотерапії.

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасні наукові підходи до визначення психологічного консультування як засобу оптимізації державно-управлінського процесу. Запропоновано системну практичну модель психологічного супроводу державно-управлінської діяльності, в якій визначено етапи, види та зміст діяльності. Зазначено, що модель психологічного консультування в органах державної влади включає визначення цілей, завдань, сфери застосування, перелік функцій, методів, інструментів упровадження, орієнтована на вдосконалення процесу управління та підвищення психологічної компетентності державних службовців. Визначено, що для впровадження технологій психологічного консультування в органах державної влади України необхідне розв'язання інформаційних (роз'яснювальних), мотиваційних, організаційних, теоретико-методологічних, кадрових, фінансових та інших питань. Встановлено, що психологічне консультування в органах державної влади має власну специфіку, урахування якої є обов'язковою умовою його ефективності.

  Скачати повний текст