Індекс рубрикатора НБУВ: П040.216я54

Шифр НБУВ: Ж29209 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Створено нові ресурсозберігальні технології видалення й обробки стоків з одержанням органічних добрив і кормової домішки під час промислового виробництва свинини. Розроблено технологію гноємістких відходів з одержанням органічних добрив і кормових домішок, обгрунтовано теорію створення ресурсозберігальних систем обробки стоків з блоком механічного розділення, визначено напрямки розробки й удосконалення технологій і створено технічні засоби їх реалізації. Визначено ефективні параметри самопливної системи видалення стоків безперервної дії з донним шибером і технології обробки стоків та одержання кормової домішки. Визначено напрями та зміст подальшого розвитку й удосконалення технологій і засобів механізації підготовки стоків до використання під час промислового виробництва свинини, які забезпечують суттєве зниження витрат ресурсів і забруднень довкілля у процесі підготовки стоків до утилізації, розкрито їх економічне та соціальне значення для народного господарства України. Наведено рекомендації щодо використання результатів наукового дослідження для проведення реконструкції діючих і будівництва нових очисних споруд на комплексах і фермах з промисловим виробництвом свинини.

Проаналізовано біоенергетичну природу основних процесів виробництва продукції тваринництва в контексті вирішення проблем енергоощадності. Охарактеризовано нормативну базу систем видалення, обробки, підготовки та використання екскрементів сільськогосподарських тварин. Розглянуто енергоощадні засоби та технологічні рішення прибирання, утилізації та знезараження екскрементів. Увагу приділено проблемам очищення тваринницьких стоків, біоенергетичному виробництву біогазу з гною, а також можливостям біологічної обробки екскрементів з метою одержання кормових дріжджів.

Проанализирована биоэнергетическая природа основных процессов производства продукции животноводства в контексте решения проблем энергосбережения. Охарактеризована нормативная база систем удаления, обработки, подготовки и использования экскрементов сельскохозяйственных животных. Рассмотрены энергосберегающие средства и технологические решения уборки, утилизации и обеззараживания экскрементов. Уделено внимание проблемам очистки животноводческих стоков, биоэнергетическому производству биогаза из гноя, а также возможностям биологической обработки экскрементов с целью получения кормовых дрожжей.

Обгрунтовано концепцію проектування сільськогосподарських біоконсервативних комплексів на підставі ценологічного підходу та використання базових біотехнологічних операцій. Запропоновано методологію аналізу та синтезу основних параметрів і режимів виконання біотехнологічних процесів та обладнання для їх реалізації на базі розроблених математичних моделей й запропонованих критеріїв оптимізації біотехнологій і обладнання. Удосконалено методи системної розробки біотехнологічних процесів і обладнання для їх реалізації у складі біоконверсних комплексів. Розроблено систему експертного багатофакторного аналізу для вибору конструкційних параметрів обладнання, яке технічно забезпечує біотехнологічні альтернативи у сільськогосподарському виробництві, що основана на формуванні бази знань нечіткої логіки.

Обгрунтовано оптимальну норму застосування оксиду кальцію та параметри термохімічного процесу знезаражування безпідстилкового гною (БПГ) для виготовлення екобезпечної й агрономічно ефективної гноє-вапняної суміші. Досліджено особливості температурного режиму процесу знезаражування БПГ за різного вмісту оксиду кальцію, визначено теплотвірну здатність оксиду кальцію як компонента-регулятора гігієнічної якості гноє-вапняної суміші. Встановлено закономірності знезаражування БПГ під впливом оксиду кальцію та розроблено математичну модель зміни ступеня екобезпеки гноє-вапняної суміші за гельмінтологічними показниками. Досліджено вплив різного вмісту оксиду кальцію на агроекологічні показники знезараженої гноє-вапняної суміші. Апробовано ефективність використання гноє-вапняної суміші у хмелярстві як способу екобезпечної утилізації БПГ.

Встановлено, що хімічний склад, фізичні властивості та санітарно-гігієнічні показники екскрементів корів, свиней та курок-несучок, а також гнойових стоків підприємств за інтенсивних технологій виробництва продукції тваринництва характеризуються підвищеним вмістом органічної речовини, сирого протеїну та золи, великою кількості забруднень, дрібнодисперсних фракцій залишків корму, значним бактеріальним обсіменінням та наявністю антибактеріальних засобів. Поглиблено теоретичні аспекти біотехнологій переробки відходів тваринницьких підприємств за аеробних умов, мезо - та термофільного режимів, а також твердофазної біоферментації гною та посліду. Виконаними дослідженнями з удосконалення способів очистки рідкого гною та стічних вод тваринницьких підприємств, які засновані на використанні біологічних способів елімінації забруднень шляхом використання активного та симбіотичного мулу, мікроводоростей оптимізовані параметри процесу біоферментації біомаси. Встановлено, що застосування в процесах очистки стічних вод симбіотичного мулу, а за доочистки їх освітленої фракції - мікроводоростей посилює вилучення забруднювальних компонентів та покращує санітарно-гігієнічні показники очищеної рідини. Запропоновано аеробно-термофільну стабілізацію осадів за біоферментації рідкого гною. Вперше вивчений вплив швидкості розбавлення та параметрів рециркуляції активного мулу на активність асоціації мікроорганізмів, запропоновано способи спрямованого впливу цих параметрів на процес біоферментації. Розроблено методику розрахунку вихідних даних процесу біоферментації гнойових стоків. Доведено, що засто

сування біодобавок та пристроїв для аерації за компостування скорочує термін дозрівання гною, втрати органічної речолвини та азоту та викиди шкідливих газів у повітря.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.21 + Л328

Рубрики:

Гній	Органічні та органо-мінеральні добрива

Шифр НБУВ: РА388084 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено схему технологічної лінії обробки гноєвмісних відходів підприємств з виробництва тваринницької продукції та результати апробації її елементів.

Приведена схема технологической линии обработки навозсодержащих отходов при производстве животноводческой продукции и результаты апробации ее элементов.

Наведено результати реологічних та фізико-механічних властивостей соломистого слабо розкладеного гною, визначено теорію руху. Надано характеристику соломистого гною. Проведено аналіз існуючих досліджень і зроблено висновки стосовно проектування робочих органів валкувача органічних добрив. Побудовано реологічну модель слабо розкладеного гною за вологості 65 - 85 % з відображенням властивостей середовища - пружність, пластичність та в'язкість. Визначено залежність насипної щільності від вологості та соломистості, що надало змогу зробити висновки стосовно коефіцієнта тертя ковзання. Побудовані графіки надають змогу стверджувати, що досліджуваний матеріал можна віднести до групи твердоподібних тіл, котрі мають граничні напруження здвигу. Виходячи з цього, пластичність буде тим більша, чим краще матеріал зберігає свою форму, тобто, чим більше граничне напруження здвигу. З іншого боку, матеріал має вважатися більш пластичним, якщо він легше деформується і обробляється за межею течії, тобто якщо у нього буде менша пластична в'язкість. Це підтверджує, що ущільнення маси гною проходить за рахунок зменшення пористості, видавлювання води, відбувається наче б то більш щільніша укладка часток. При цьому взаємні здвиги відсутні, а перебудова структури супроводжується без розриву зв'язків, в наслідок чого в матеріалі виникають площини здвигів, які сприяють зникненню склепоутворення перед робочими органами валкувача.

Рассмотрен вопрос повышения эффективности получения однородной массы жидких стоков за счет изыскания перспективной конструктивно-технологической схемы оборудования.

Запропоновано технологію переробки рідкого гною.

Наиболее острой проблемой в животноводстве является повышение заболеваемости животных и охрана окружающей среды от загрязнения воздушными выбросами и навозными стоками. Утилизация и переработка жидкого навоза является одной из основных проблем, с которой сталкиваются на животноводческих фермах и комплексах, при использовании гидравлического способа уборки навоза. Приведены исследования процесса перемешивания жидкого навоза в закрытых навозохранилищах.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.21

Рубрики:

Гній

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - обгрунтування техніко-технологічного рішення утилізації побічних продуктів тваринного походження відповідно до Закону України "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною" від 07.04.2015 року № 287-VIII з отримання високоякісних біологічно активних добрив за використання мікробіологічного реактора із самоочисним іммобілізатором активної біомаси. Методи досліджень - інтенсивність процесу утилізації відходів тваринництва оцінювалась за вмістом біогазу в кінцевих продуктах процесу метанового зброджування анаеробним способом. Для оптимізації параметрів метаногенезу було застосовано метод іммобілізації ферментів, під час якого відбувається стабілізація каталітичної активності. Іммобілізований фермент має обмежену можливість для конформаційних перебудов, швидше розчинного знаходить найкоротший шлях до функціонально активної конформації. Дослідженнями утилізації побічних продуктів тваринництва (рідких і твердих гнойових відходів) для виробництва з них високоякісних біодобрив встановлено: доцільність та необхідність використання біотехнологій утилізації відходів тваринництва, які дають змогу ефективного знезараження гнойових відходів з отриманням високоякісних біологічно активних добрив та енергетичного ресурсу (біогазу) для раціонального виробництва сільськогосподарської продукції; наведено основні аспекти знезараження твердого гною, розділення гною на рідку і тверду фракції, а також біологічного очищення рідкої фракції гною метановим зброджуванням; розроблено технологічну лінію утилізації рідких і твердих гнойових відходів з використанням мікробіологічного реактора із самоочисним іммобілізатором активної біомаси; наведені прогнозні розрахунки економічної ефективності запропонованої технології. Висновки: техніко-технологічне рішення раціональної переробки рідких відходів тваринництва з використанням мікробіологічного реактора із самоочисним іммобілізатором активної біомаси завдяки комбінованому використанню рідких та твердих відходів тваринництва на малій сімейній фермі для виробництва молока на 10 корів та свиноферми на 50 свиней для відгодівлі та аналіз показників економічної ефективності запропонованого рішення показав, що технологічний процес з переробки відходів тваринництва (гною від свиней та корів) є досить прибутковим з рентабельністю 38 % і періодом окупності 2 роки, що є новим напрямком забезпечення екологічної складової технологічних процесів сільськогосподарського виробництва.

Науково обгрунтовано і практично доведено екологічну доцільність та ефективність застосування органо-мінеральних добрив із відходів кролівництва в агроценозах кукурудзи звичайної в умовах Правобережного Лісостепу, що забезпечує зростання біопродуктивності агроценозів та поліпшення якості продукції. Розроблено методику переробки органічних відходів кролівництва методом вермикультивування в органічні добрива, визначено оптимальний склад і співвідношення компонентів субстрату для черв’яків Е. foetida. Встановлено агрохімічну характеристику вермикомкостів, отриманих із відходів кролівництва та інших сільськогосподарських відходів. Наведено результати досліджень щодо впливу цих компостів та органо-мінеральних добрив на їх основі на врожайність та якість кукурудзи. Виявлено, що внесення у газони культурфітоценозів витяжки із верми компосту збільшує урожайність пажитниці багаторічної, знижує пригнічення розчином NaCl трав’янистих рослин. Це дає змогу отримати якісний травостій із проективним вкриттям до 100%. Встановлено оптимальні дози внесення вермикомпосту для перетворення штучно забруднених NaCl урботехноземів у родючі грунтосуміші.

Розглянуто технологічні рішення з обробки (переробки) рідкого гною свиней в країнах ЄС, США, Росії та Китаї. Встановлено спільні для різних країн тенденції у практиках поводження з рідким гноєм та законодавчо-нормативних актів, якими вони регулюються.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.21,022 + П040.9 сапропель

Рубрики:

Гній	Інші удобрювальні засоби різного складу

Шифр НБУВ: ДС47620 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.21,022

Рубрики:

Гній

Шифр НБУВ: ДС50132 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.21,022 + П040.9 сапропель

Рубрики:

Гній	Інші удобрювальні засоби різного складу

Шифр НБУВ: ДС47620 Пошук видання у каталогах НБУВ