Досліджено особливості функціонування автономної нервової системи (АНС), наведено загальну характеристику її типів (симпато-, нормо- та парасиматотонічного). Проаналізовано морфофункціональні закономірності фізичного розвитку та фізичну підготовленість студентів і професійних спортсменів залежно від переважання типу автономної нервової ситеми (АНС). Проведено порівняльний аналіз морфофункціональних показників юнаків і дівчат з різними типами АНС. З'ясовано, що домінування симпатотонічного типу АНС забезпечує більшу ефективність виконання роботи швидкісного типу, переважання нормотонічного типу - краще виконання силової роботи, а парасиматотонічного - роботи на витривалість.

Представлено результати педагогічного експерименту, спрямованого на обгрунтування ефективності диференційованого навчання плаванню дітей молодшого шкільного віку з різними властивостями основних нервових процесів. Доведено, що за умови диференціації учнів на однорідні групи за рівнем інтегральної оцінки нервових процесів якісно зростає ефективність початкового навчання складнокоординаційним плавальним рухам.

Наведено деякі способи диференційованого підходу до фізичного виховання молодших школярів з урахуванням індивідуальних особливостей нервової системи. Досліджено особливості показників частоти скорочень серця в стані динамічного спокою та під час фізичного навантаження невеликої потужності в хлопчиків шести років із різними властивостями нервових процесів. Урахування індивідуальних показників властивостей нервових процесів надає змогу реалізувати диференційований підхід у дозуванні фізичних навантажень на уроках фізичної культури та прогнозувати наслідки впливу фізичних навантажень на організм кожної дитини.

Описан разработанный авторами и апробированный метод комплексного тестирования состояния нервно-мышечной системы (НМС) спортсменов, основу которого составляет прыжковый тест. Отмечено, что существующие прыжковые методы тестирования не позволяют раскрыть в полной мере резервов НМС, обеспечивающих высокий уровень физической работоспособности различного характера при выполнении скоростно-силовой работы до стойкого снижения работоспособности. Определена врожденная предрасположенность систем исполнения и управления локомоторными движениями к нагрузкам различного характера а также уровень резервных возможностей НМС в процессе долговременной адаптации к физическим нагрузкам. Выявлены морфофункциональные особенности адаптации и дезадаптации мышц к нагрузкам различной направленности, особенности проявления декомпенсированного управления. Подытожено, что выявленные показатели состояний НМС являются важными для научно обоснованного отбора и спортивной ориентации, для профилактики перегрузки организма спортсмена.

Описано розроблений авторами та апробований метод комплексного тестування стану нервово-м'язової системи (НМС) спортсменів, основу якого складає стрибковий тест. Відзначено, що наявні стрибкові методи тестування не дозволяють розкрити в повній мірі резервів НМС, що забезпечують високий рівень фізичної працездатності різного характеру за виконання швидкісно-силової роботи до стійкого зниження працездатності. Визначено вроджену схильність систем виконання і управління локомоторними рухами до навантажень різного характеру а також рівень резервних можливостей НМС у процесі довгострокової адаптації до фізичних навантажень. Виявлено морфофункціональні особливості адаптації та дезадаптації м'язів до навантажень різної спрямованості, особливості прояву декомпенсованого управління. Підсумовано, що виявлені показники станів НМС є важливими для науково обгрунтованого відбору і спортивної орієнтації, для профілактики перевантаження організму спортсмена.

The article presents a complex technique of estimating predispositions of sportsmen's nervo-muscular system to loadings of various characters. High standing jumps of the maximal height up to the state of descent in working capacity on the tenzometric dynamo platform were carried out as a testing loading.

Розглянуто результати багаторічних досліджень, присвячених вивченню психофізіологічних станів, що виникають за умов спортивної діяльності. Досліджено особливості формування психофізіологічної організації системи переробки інформації у спортсменів високої кваліфікації. Розглянуто питання психофізіологічних особливостей зорового сприйняття у спорті. Досліджено динаміку психофізіологічних і вегетативних функцій у спортсменів на різних етапах підготовки. Проаналізовано підходи до регулювання та коректування психофізіологічних станів, що виникають за умов змагальної і тренувальної діяльності елітних спортсменів.

Відзначено важливість системного інтегрального підходу до оцінювання показників активності та тонусу вегетативної нервової системи спортсменів, яка забезпечує адекватний перебіг адаптаційних процесів через регуляцію діяльності всіх вісцеральних систем організму. В результаті обстеження спортсменів визначено комплексні вегетативні критерії фізичної працездатності за допомогою методики, яка дозволила проаналізувати варіабельність серцевого ритму, вегетативне забезпечення артеріального тиску та варіабельність спонтанного дихання. На основі узагальнення даних обстеження виявлено та охарактеризовано достатньо чіткі відмінності вегетативного забезпечення за високого рівня PWC.

Отмечена важность системного интегрального подхода к оценке показателей активности и тонуса вегетативной нервной системы спортсменов, которая обеспечивает адекватное протекание адаптационных процессов через регуляцию деятельности всех висцеральных систем организма. В результате обследования спортсменов определены комплексные вегетативные критерии физической работоспособности с помощью методики, которая позволила проанализировать вариабельность сердечного ритма, вегетативное обеспечение артериального давления и вариабельность спонтанного дыхания. На основе обобщения данных обследования выявлены и охарактеризованы достаточно чёткие отличия вегетативного обеспечения при высоком уровне PWC.

The importance of system integrated approach to evaluation of activeness and tone of the athletes' autonomic nervous system, which ensures an adequate flow of adaptive processes through the regulation of the activities of all visceral systems. During the survey of athletes were identified complex vegetative criteria of physical work capacity using a method allowing to analyze heart rate variability, vegetative variability of blood pressure and spontaneous breathing. On the basis of summarizing the survey data revealed and characterized sufficiently clear differences in vegetative providing at a high level PWC.

Розглянуто питання зв'язку функціональної рухливості нервових процесів волейболістів високої кваліфікації з успішністю ігрової діяльності та виконання тактико-технічних прийомів гри у нападі та захисті. Встановлено, що волейболісти з високими показниками функціональної рухливості нервових процесів характеризувалися високою успішності ігрової діяльності відносно гравців з низьким рівнем досліджуваної типологічної властивості. Наведені результати є новими так як розкривають та доповнюють сучасні наукові дані про роль функціональної рухливості нервових процесів у формуванні ігрової майстерності волейболістів високої кваліфікації.

Дослідженню фізіологічні закономірності й особливості формування психофізіологічних властивостей і фізичного розвитку спортсменів різного віку, які займаються волейболом. З'ясовано, що у спортсменів-волейболістів, так і їх однолітків не спортсменів, формування морфо-функціональних, когнітивних, сенсомоторних, нейродинамічних і психомоторних властивостей підпорядковується закономірностям неперервного розвитку, нерівномірного та гетерохронного характеру їх формування. Встановлено у спортсменів особливості вдосконалення психофізіологічних характеристик в онтогенезі, які вирізняються більш динамічним і випереджаючим характером та вищим їх рівнем розвитку, а також високою пластичністю формування. Зокрема показано, що у підлітків і юнаків спортсменів психофізіологічні функції та нейродинамічні властивості поступово розвиваються і досягають свого найвищого рівня у зрілому віці 20 - 25 років. Уперше для психофізіологічних функцій і нейродинамічних властивостей установлено вікові періоди більш інтенсивного (15 - 17 років) і сповільненого їх розвитку (20 - 25 років). Доведено, що у підлітків 14 - 15, юнаків 16 - 17 і 18 - 19 та спортсменів зрілого віку 20 - 25 років існує високий ступінь залежності прояву психофізіологічних властивостей, а також успішності ігрової діяльності від генетично детермінованих індивідуально-типологічних особливостей ЦНС. Установлено, що ФРНП і ВНП є базовими властивостями ЦНС, що визначають характер взаємодії психофізіологічних функцій у формуванні функціональної системи ігрової діяльності волейболістів. Уперше за допомогою методів математичного моделювання - МГУА та кореляції - виявлено зв'язок морфо-функціональних, психофізіологічних, нейродинамічних і психомоторних властивостей з успішністю ігрової діяльності спортсменів-волейболістів. Побудовано багатопараметричні психофізіологічні моделі волейболістів різного віку, сформовано структуру їх ігрової підготовленості. Результати дослідження впроваджено у практику психофізіологічного супроводу тренувального процесу дитячих, юнацьких і професійних команд із волейболу, а також у підготовку тренерських кадрів у закладах вищої освіти України.