Досліджено проблеми визначення змісту і сутності соціальної держави, притаманних їй принципів та виконуваних функцій. Проаналізовано її місце та співвідношення з традиційними засадами державного ладу. Обгрунтовано необхідність становлення соціального права. Зроблено комплексний аналіз моделей соціальної держави, визначено особливості її формування в Україні, а також запропоновано шляхи розбудови.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис поняття соціальної, правової держави та громадянського суспільства у світовій та вітчизняній політичній думці. Відзначено провідну роль суспільства у формуванні соціальної, правової держави у контексті сучасних світових державотворчих процесів. Окреслено місце, значення держави у становленні демократичного суспільства в Україні, засновуючись на реаліях сучасного суспільно-політичного життя. Доведено необхідність синхронної побудови в Україні громадянського суспільства, соціальної, правової держави і ринкової економіки як важливих елементів єдиної системи. Розкрито значення та можливості соціальної, правової державності у забезпеченні політичних, громадянських, соціально-економічних і культурних прав людини, стабільного розвитку суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено історичну генезу ідеї взаємодії громадянського суспільства і правової держави у вітчизняній політико-правовій думці. Проаналізовано сучасний стан розробки проблеми вітчизняною та зарубіжною наукою. Сформульовано визначення громадянського суспільства. Розглянуто теоретико-методологічні засади ролі громадянського суспільства у розбудові правової держави та значення принципів правової держави щодо формування громадянського суспільства. У контексті новітнього українського досвіду розкрито правові засади формування економічної основи громадянського суспільства, функціонування політичних партій і громадських організацій. Теоретично висвітлено питання щодо меж і форм державного регулювання суспільних процесів і контролю за державою з боку суспільства.

  Скачати повний текст

Науково досліджено зміст поняття соціальної справедливості, яка за сучасних умов є визначальним чинником демократизації та стабілізації суспільного розвитку, подолання наслідків тоталітарного режиму, зародження цивілізованих засад розбудови української державності. Соціальну справедливість розглянуто як юридичну категорію, в якій критерій розподілу матеріальних і соціальних благ має гуманістичний характер та відповідає вимогам природного права людини. Обгрунтовано концепцію правової соціальної держави, діяльність якої спрямована на соціальний захист населення, забезпечення соціально-економічних прав людини. Розкрито особливості законодавчого забезпечення оптимального співвідношення економічної ефективності та соціальної справедливості у процесі створення соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні. Аргументовано значення принципів соціальної справедливості у діяльності міліції.

  Скачати повний текст

Розглянуто роль утопії як специфічної форми державно-управлінської свідомості в процесі формування й реалізації державної політики. Досліджено вплив утопічних феноменів на соціальні технології реалізації державної влади й управління. Виявлено низку малодосліджених аспектів, що стосуються особливостей взаємодії утопії з теорією та практикою державного управління. Наведено орігінальне тлумачення взаємозв'язку утопії і політичної ідеології. Розроблено власну періодизацію новітньої політичної історії України. Узагальнено особливості впливу світоглядно-утопічних трансформацій на характер змін політичної ідеології часів радянської "перебудови".

  Скачати повний текст

Визначено поняття правового закону, його суть, зміст та юридичні ознаки. Сформульовано принципи правового закону. Наголошено на особливому соціальному значенні нормативності правового закону, як регулюючої системи, за допомогою якої може бути досягнуто постійне відтворення у суспільному житті загальнолюдських цінностей та ідей. Сформульовано мету правового закону, яка полягає в реалізації об'єктивності права в суб'єктивну форму його вираження, адекватну суверенній волі всього народу та науково обгрунтованим началам. В контексті вимог Конституції України акцентовано увагу на взаємовпливі правового закону та держави, необхідності реалізації дії принципу верховенства права через підпорядкування держави положенням Конституції та правовим законам України. Запропоновано ієрархію правових законів за ознаками фундаментальності норм, ступенем розкриття конституційних принципів, повноти волевиявлення народу, особливості процедури прийняття та приналежності до національної системи законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності становлення громадянської злагоди та наведено характеристику кожної з них, виявлено передумови необхідності й можливості управління громадянською злагодою на регіональному рівні, розроблено концептуальну модель регіонального управління громадянською злагодою. Запропоновано концепцію моделювання управління громадянською злагодою в регіоні та надано методичні рекомендації щодо реалізації регіональної моделі у формі конфедерації суспільно-політичних організацій як управління громадянською злагодою з боку громадян.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що на кожному з етапів розвитку громадянського суспільства ідеї правової держави відбивають відповідний рівень культури та реальну правову дійсність у конкретній країні та у світі в цілому. Встановлено, що стратегічною метою реалізації конституційної моделі правової держави в Україні є створення такої системи державної влади, яка б відповідала стандартам демократичної, правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою, враховувала потреби суспільства та кожної окремої особистості. Показано, що обов'язковою умовою поглиблення демократичних засад в управлінні державою є створення надійного механізму стримувань і противаг між законодавчою та виконавчою гілками влади та неухильне дотримання владними структурами Конституції України. Визначено, що основними напрямками реалізації коституційної моделі правової держави в Україні є конституційна, парламентська, адміністративна, муніципальна реформа, реформування виборчого законодавства та судоустрою. Аргументовано, що головним завданням сучасного українського конституціоналізму є поєднання конституційної моделі правової держави з реальною практикою державного будівництва.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис та розвиток ідеї прав людини від її зародження за доби Ренесансу та Реформації (XV - XVI ст.) до її змістовного політико-правового оформлення в міжнародних актах XX ст. Розроблено розуміння людини як основи модерного політико-правового комплексу, тобто сукупності визначальних політико-правових ідей, норм та імперативів, що легітимують соціальні порядки. Проаналізовано світоглядні передумови формування ідеї прав людини, виокремлено етапи її еволюції та відповідні трансформації змісту. Розкрито спрямованість та особливості головних ліній опановування концепту невід'ємних людських прав. Визначено місце та роль концепту прав людини у становленні новоєвропейського громадянського суспільства, їх перетворення на універсальну політико-правову засаду життя сучасного людства. Доведено, що права людини зберігають потенціал інтерсуб'єктивної єдності людства, але їх майбутнє вирішальним чином залежить від розв'язання фундаментальних проблем, що виникають у процесі глобалізації.

  Скачати повний текст

На основі авторського визначення правової культури, що грунтується на принципах природного права, її людиноцентричного змісту, орієнтованого на загальнолюдські цінності, проаналізовано стан розбудови української держави в перехідний період її розвитку за умов подолання кризи і започаткування стабілізаційного стану в суспілстві та у контексті європейського вибору. Особливу увагу приділено питанням правового забезпечення теорії та практики демократичних перетворень, поглиблення політичної та правової реформ, що сприяють розбудові правової соціальної держави. Доведено, що правова культура - це засіб та міра гуманізації суспільства, критерій правової оцінки правопорядку, правоохоронної діяльності, умова існування правової держави та знаряддя її розбудови та вдосконалення.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичну реконструкцію основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса та Дж. Локка. Розглянуто місце соціальної філософії мислителів у становленні цієї ідеї, досліджено історико-філософський контекст її генезису. Висвітлено місце теорій суспільного договору Т. Гоббса та Дж. Локка в становленні концепту соціально-правової державності. Доведено значущість концепції верховного суверенітету як засадничої ідеї, що уможливлює рефлексію щодо свободи прав людини у даній філософії. Систематизовано спільні риси та відмінності соціально-філософських концепцій справедливості, рівності, загального блага. Виявлено зв'язок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса та Дж. Локка та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність, завдання, ознаки та різновиди соціальної держави. Проаналізовано співвідношення властивостей правової та соціальної держави. Надано характеристику предмету, методу регулювання та системно-структурному статусу соціального права як самостійної галузі права. Значну увагу приділено сучасним тенденціям розвитку та діяльності соціальної держави, зокрема, розширенню участі приватного бізнесу та недержавних неприбуткових організацій у виконанні її функцій в гуманітарній сфері та розгортанню її діяльності щодо забезпечення соціального партнерства.

  Скачати повний текст

Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

  Скачати повний текст

З'ясовано природу легітимаційно-договірної теорії держави та права. Виявлено суть деліберативної демократії, нових "поділу влад", типу "громадськості" та підходу до тлумачення феномену громадського суспільства. Розкрито космополітичний характер демократичного громадянства як основного інституту права ЄС. Проаналізовано зміст основних прав і свобод українського громадянина в контексті вимог Ради Європи та ЄС. Розкрито принципи, форми та методи діяльності українських державних інституцій з охорони основних прав і свобод людини і громадянина, розглянуто проблеми оптимізації правоохоронної діяльності та міжнародного співробітництва у галузі захисту прав людини та основних свобод.

  Скачати повний текст

На підставі всебічного аналізу конкретних соціальних практик, а також класичної та новітньої соціально-філософської літератури доведено евристичний сенс розгляду проблеми держави та громадянського суспільства крізь призму їх конкретно-історичної взаємодії для побудови громадянського суспільства та демократичної правової держави в Україні. З'ясовано, що між державою та громадянським суспільством можуть існувати різні відносини - від антагонізму до взаємопідтримки, співробітництва, а "консенсус" держави та громадянського суспільства зникає, коли держава перетворюється з демократичної на авторитарну чи тоталітарну. Розкрито природу, структуру та внутрішню цінність громадянського суспільства як особливої політико-правової системи. Досліджено зміст та основні напрямки зміни завдань та функцій сучасної держави, поступове перетворення її до демократичної, соціально-відповідальної держави, з домінуванням в ній не репресивних, а субсидіарних функцій. Розкрито внутрішній механізм сутнісного взаємозв'язку феномену громадянського суспільства з такою фундаментальною умовою людського буття, як свобода. Розкрито, що головним атрибутивним чинником формування правової держави та громадянського суспільства є зрілість його соціальних відносин. Доведено, що інтенсивність процесу соціальної мобільності є одним з важливих показників зрілості правової держави та громадянського суспільства, втіленням такої їх принципової характеристики, як відкритість.

  Скачати повний текст

Проаналізовано правосвідомість, її поняття, суть, структуру, функції та зв'язок з правовим менталітетом. Розглянуто правосвідомість як універсальну філософсько-правову категорію, що відіграє стратегічну роль для нашої країни у перехідний період її розвитку, відповідає її європейському вибору. Досліджено механізм формування правосвідомості та систему правової освіти й правового виховання. Доведено, що розв'язання проблеми фомування правосвідомості громадян України значною мірою залежить від ефективності функціонування інститутів громадянського суспільства, правового забезпечення їх діяльності, формування та реформування інститутів народовладдя, впровадження виборчої системи європейського зразка, реформування системи правоохоронних органів. Зроблено висновок, що правовий прогрес в Україні можливий за умови одночасного формування правосвідомості громадян і розбудови громадянського суспільства у процесі здійснення політичної та правової реформ.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано суть правового регулювання, що практично виявляється на суспільному рівні шляхом правового закріплення державного та суспільного ладу, а також суб'єктному рівні, що визначає природу суспільно-структурованих інтересів, та індивідуальному рівні, який є шляхом закріплення та реалізації прав і свобод. Визначено межі правової сфери, які характеризують можливості правового впливу. Доповнено структуру предмету правового регулювання елементами: реальна поведінка суб'єктів права; реалізація права без правовідносин; характер зв'язків між суб'єктами. Визначено три рівні прояву предмету правового регулювання: гносеологічного, наукового та функціонального. Охарактеризовано ефективність сучасного законодавства як поєднання статистичного, динамічного та евристичного аспектів ефективності. Обгрунтовано значення стимулів та заохочень як комплексних засобів досягнення мети правового регулювання. Визначено ступінь залежності ефективності правового регулювання від факторів: особисті та суспільні інтереси, рівень демократичності владних інститутів, соціальна корисність норми та інтенсифікація правового впливу. Запропоновано характеристику методу правового регулювання як системи взаємодіючих способів впливу на суспільні відносини - зобов'язань, заборон, дозволів, заохочень та рекомендацій.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні аспекти ролі правової культури у формуванні правової, соціальної держави, зокрема суть, поняття, функції та структуру даної культури. Розглянуто чинники її взаємозв'язку з політикою, економікою та правом. На підставі аналізу юридичної літератури щодо співвідношення правової культури особи з її правосвідомістю та загальним світоглядом з'ясовано умови, що є необхідні для підвищення правової культури. Визначено основні завдання сучасної правової, соціальної держави, реалізація яких дає змогу підвищити дану культуру громадян. Висвітлено чинники, які призвели до появи стійких тенденцій криміналізації економіки.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості перехідного періоду від тоталітаризму до демократії, а також передумови утвердження демократичного політичного режиму в Україні. Обгрунтовано взаємозалежність демократії та законодавства, процесів демократизації і становлення національного законодавства. Відзначено, що за умов суспільних перетворень законодавство є базою, інструментом їх здійснення, відіграє головну роль у формуванні інститутів громадянського суспільства та правової держави, інтеграції України до європейського та світового співтовариства. Проаналізовано основні етапи, тенденції та закономірності в історії становлення законодавства України, що регламентує нові демократичні принципи та інститути. Зауважено, що сучасне національне законодавство є нестабільним, суперечливим, що перешкоджає демократичним змінам у суспільстві. Значну увагу приділено потребам удосконалення законотворчості, подолання колізій, систематизації, підвищення ефективності законодавства, імплементації норм міжнародного права й гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.

  Скачати повний текст

Розроблено та теоретично обгрунтовано нові методологічні підходи та механізми державного управління, спрямовані на оптимізацію взаємодії державної влади та громадянського суспільства, узагальнено існуючі тенденції демократизації їх відносин. Виявлено зміни змісту і функцій державного управління, що відбуваються в даному контексті. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення системи та технологій державного управління в Україні. З'ясовано, що динамічний підхід до системи державного управління передбачає багатовекторність прийнятих рішень, їх оптимізацію і мотиваційну ефективність. Сформовано новий інфраструктурний підхід щодо організації взаємодії державної влади та громадянського суспільства в Україні, який забезпечує найбільш ефективну реалізацію їх відносин.

  Скачати повний текст