Досліджено взаємну відповідальність особи та держави як різновид соціальної відповідальності, демократичного інституту демократичної, соціальної, правової держави за умов поглиблення політичної реформи, розбудови громадянського суспільства, інтеграції Української держави до світового та європейського політичного і правового простору. Запропоновано тезу, що перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління можливий лише за умови вдосконалення демократичного інституту взаємної відповідальності особи та держави, досягнення взаєморозуміння між різними гілками влади, президентом і урядом, владою та опозицією. Доведено, що демократизація суспільства, поглиблення політичної реформи створюють умови для нового, демократичного формату відносин між особою та державою, зокрема не патерналістських, а партнерських. На підставі проведеного аналізу інституту взаємної відповідальності особи та держави запропоновано розвинути теоретичний базис демократичної, соціальної, правової держави та розробити цілісну й ефективну наукову концепцію взаємної відповідальності особи та держави за умов розбудови української державності.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено проблематику взаємовідносин громадських організацій і держави за умов формування громадянського суспільства в Україні. Розкрито суть поняття "громадянське суспільства" та співвідношення його з державою. Наведено визначення поняття "громадська організація". Установлено характерні особливості громадських організацій, завдання та роль, яку вони виконують у суспільстві. Наведено класифікацію громадянських організацій за різноманітними критеріями, принципи їх діяльності. Увагу приділено аналізу стану державного регулювання створення та діяльності громадських організацій в Україні. Визначено межі втручання держави у їх функціонування в громадянському суспільстві. Розглянуто особливості взаємовідносин держави з окремими видами громадських організацій в Україні. На підставі аналізу результатів теоретичних і практичних досліджень, грунтуючись на нормах чинного законодавства, сформульовано шляхи вдосконалення правового регулювання створення та діяльності громадських організацій і оптимізації процесу формування громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вчення Гегеля про громадянське суспільство, виявлено й охарактеризовано його життєздатні елементи. Досліджено генезу філософсько-правових поглядів мислителя взагалі та його вчення про громадянське суспільство зокрема. Визначено місце філософії права у структурі "кінцевої редакції" системи Гегеля, показано роль його філософсько-правових студій у формуванні загально-філософських поглядів. Досліджено вплив загальнофілософських поглядів Гегеля на вирішення ним філософсько-правових проблем. Розглянуто структуру, основні принципи та категорії гегелівського вчення про громадянське суспільство. Здійснено порівняльне дослідження гегелівського вчення про громадянське суспільство з ідеями його попередників та конкретизовано особистий внесок ученого у розвиток даної теорії. Проаналізовано основні етапи засвоєння, критичні дослідження та подальший розвиток гегелівського вчення про громадянське суспільство. Окреслено можливості використання життєздатних елементів даного вчення сучасною вітчизняною філософсько-правовою наукою з метою правового забезпечення побудови громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Висвітлено науково-методологічні засади вивчення феномену громадського контролю. Визначено низку категорій і понять, що відображають генезис, зміст і призначення громадського контролю, його соціальну сутність. Розглянуто оптимальні підходи щодо науково-теоретичного осмислення ролі та місця громадського контролю у життєдіяльності суспільства. Виявлено логічні особливості соціокультурної детермінації даного феномену, що підтверджено змістовою спрямованістю інституту громадського контролю на розв'язання актуальних проблем суспільного розвитку. Доведено, що головною метою діяльності всіх суб'єктів громадського контролю має стати захист прав людини, створення умов для самореалізації її особистісного потенціалу. З'ясовано особливості форм державного та громадського контролю. Виявлено ціннісні орієнтири громадського контролю в сучасному суспільстві.

  Скачати повний текст

Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

  Скачати повний текст

Розроблено модель формування громадянського суспільства. Доведено пріоритетний вплив стану розвитку громадянського суспільства на процес гармонізації українського соціуму. З використанням синергетичного підходу розкрито сутність поняття "громадянське суспільство", визначено внутрішнє джерело його розвитку. Розглянуто сучасні уявлення про громадянське суспільтво, показано специфіку моделей аристотелівської та боденівської традицій. Розкрито сутність взаємозв'язку економіки та політики як закономірності розвитку громадянського суспільства, а взаємодії громадянського суспільства та держави - як закономірності розвитку соціуму. Досліджено вплив на державу та соціум громадянського суспільства як універсальної форми суспільної самоорганізації. Доведено небезпечність для України ліберальних моделей громадянського суспільства. Встановлено, що основною умовою гармонізації суспільного розвитку України є забезпечення системного підходу щодо оптимізації розвитку громадянського суспільства, держави та соціуму.

  Скачати повний текст

На підставі всебічного аналізу конкретних соціальних практик, а також класичної та новітньої соціально-філософської літератури доведено евристичний сенс розгляду проблеми держави та громадянського суспільства крізь призму їх конкретно-історичної взаємодії для побудови громадянського суспільства та демократичної правової держави в Україні. З'ясовано, що між державою та громадянським суспільством можуть існувати різні відносини - від антагонізму до взаємопідтримки, співробітництва, а "консенсус" держави та громадянського суспільства зникає, коли держава перетворюється з демократичної на авторитарну чи тоталітарну. Розкрито природу, структуру та внутрішню цінність громадянського суспільства як особливої політико-правової системи. Досліджено зміст та основні напрямки зміни завдань та функцій сучасної держави, поступове перетворення її до демократичної, соціально-відповідальної держави, з домінуванням в ній не репресивних, а субсидіарних функцій. Розкрито внутрішній механізм сутнісного взаємозв'язку феномену громадянського суспільства з такою фундаментальною умовою людського буття, як свобода. Розкрито, що головним атрибутивним чинником формування правової держави та громадянського суспільства є зрілість його соціальних відносин. Доведено, що інтенсивність процесу соціальної мобільності є одним з важливих показників зрілості правової держави та громадянського суспільства, втіленням такої їх принципової характеристики, як відкритість.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття "державно-правові засади громадянського суспільства" та обгрунтовано їх структуру. Згідно з виявленими критеріями вперше класифіковано державно-правові засади громадянського суспільства та виділено їх основні функції. Запропоновано періодизацію процесу становлення та розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній філософській і політико-правовій думці. Досліджено еволюційні зміни у визначенні основних державно-правових принципів залежно від ступеня зрілості громадянського суспільства та проаналізовано стан правового забезпечення формування його основних інститутів. Виявлено недосконалість правового регулювання у сфері економічного розвитку, внаслідок якої неможливе утворення "середнього класу" як основи громадянського суспільства. Вперше здійснено класифікацію його інститутів. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення конституційного законодавства як правової бази громадянського суспільства шляхом закріплення норм щодо поняття та визначення основних характеристик діяльності його інститутів та їх взаємодії з державними органами влади.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз правової спадщини І.І. Петрункевича. Вперше системно викладено погляди діяча на державу та право, запропоновано періодизацію основних етапів його громадської та політичної діяльності. Визначено методологічні підходи І.І. Петрункевича до проблем держави та права, які грунтуються на природно-правовій теорії в її оновленому варіанті початку XX ст., за яким права людини не є застиглими, а еволюціонують разом із розвитком суспільства. Досліджено його погляди на форму держави, співвідношення деражави та права, держави й особистих прав і свобод, а також погляди на організацію конституційної юстиції. Досліджено модель організації місцевого самоврядування, запропоновану І.І. Петрункевичем, шляхи правового вирішення національного питання. З'ясовано співвідношення державно-правових поглядів діяча з поглядами його сучасників. Встановлено ступінь співзвучності його ідей нашому часу.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичну реконструкцію основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса та Дж. Локка. Розглянуто місце соціальної філософії мислителів у становленні цієї ідеї, досліджено історико-філософський контекст її генезису. Висвітлено місце теорій суспільного договору Т. Гоббса та Дж. Локка в становленні концепту соціально-правової державності. Доведено значущість концепції верховного суверенітету як засадничої ідеї, що уможливлює рефлексію щодо свободи прав людини у даній філософії. Систематизовано спільні риси та відмінності соціально-філософських концепцій справедливості, рівності, загального блага. Виявлено зв'язок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса та Дж. Локка та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що на кожному з етапів розвитку громадянського суспільства ідеї правової держави відбивають відповідний рівень культури та реальну правову дійсність у конкретній країні та у світі в цілому. Встановлено, що стратегічною метою реалізації конституційної моделі правової держави в Україні є створення такої системи державної влади, яка б відповідала стандартам демократичної, правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою, враховувала потреби суспільства та кожної окремої особистості. Показано, що обов'язковою умовою поглиблення демократичних засад в управлінні державою є створення надійного механізму стримувань і противаг між законодавчою та виконавчою гілками влади та неухильне дотримання владними структурами Конституції України. Визначено, що основними напрямками реалізації коституційної моделі правової держави в Україні є конституційна, парламентська, адміністративна, муніципальна реформа, реформування виборчого законодавства та судоустрою. Аргументовано, що головним завданням сучасного українського конституціоналізму є поєднання конституційної моделі правової держави з реальною практикою державного будівництва.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення механізмів взаємодії влади та ЗМІ у контексті становлення громадянського суспільства в Україні. Досліджено сучасні наукові концепції функціонування мас-медіа та визначено можливості ЗМІ як контрольного ресурсу громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано шляхи підвищення соціальної відповідальності української преси. Досліджено проблеми доступу до інформації у контексті збереження права громадян України на приватне життя. Узагальнено існуючий досвід взаємодії органів влади та мас-медіа у контексті зміцнення інституцій громадянського суспільства. Визначено перспективи використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій у контексті підвищення ефективності державної інформаційної політики. Запропоновано напрями удосконалення механізмів взаємодії органів влади та ЗМІ як інституту громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості перехідного періоду від тоталітаризму до демократії, а також передумови утвердження демократичного політичного режиму в Україні. Обгрунтовано взаємозалежність демократії та законодавства, процесів демократизації і становлення національного законодавства. Відзначено, що за умов суспільних перетворень законодавство є базою, інструментом їх здійснення, відіграє головну роль у формуванні інститутів громадянського суспільства та правової держави, інтеграції України до європейського та світового співтовариства. Проаналізовано основні етапи, тенденції та закономірності в історії становлення законодавства України, що регламентує нові демократичні принципи та інститути. Зауважено, що сучасне національне законодавство є нестабільним, суперечливим, що перешкоджає демократичним змінам у суспільстві. Значну увагу приділено потребам удосконалення законотворчості, подолання колізій, систематизації, підвищення ефективності законодавства, імплементації норм міжнародного права й гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.

  Скачати повний текст

Розроблено та теоретично обгрунтовано нові методологічні підходи та механізми державного управління, спрямовані на оптимізацію взаємодії державної влади та громадянського суспільства, узагальнено існуючі тенденції демократизації їх відносин. Виявлено зміни змісту і функцій державного управління, що відбуваються в даному контексті. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення системи та технологій державного управління в Україні. З'ясовано, що динамічний підхід до системи державного управління передбачає багатовекторність прийнятих рішень, їх оптимізацію і мотиваційну ефективність. Сформовано новий інфраструктурний підхід щодо організації взаємодії державної влади та громадянського суспільства в Україні, який забезпечує найбільш ефективну реалізацію їх відносин.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади демократизації процесу вироблення державної політики, роль організацій громадянського суспільства як суб'єктів цього процесу. Здійснено аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення вироблення державної політики та місця в ньому організацій громадянського суспільства. Охарактеризовано основні ознаки, специфіку даних організацій як соціально-політичних інститутів. Розкрито зміст і характер їх участі у процесі вироблення суспільної політики. Проаналізовано європейську практику залучення інституцій громадянського суспільства до ухвалення рішень. Запропоновано підходи до демократизації процесу підготовки й ухвалення рішень органами державної влади в Україні у процесі вироблення суспільної політики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування, визначено й обгрунтовано основні напрями та механізми її оптимізації за умов формування громадянського суспільства в Україні. На підставі використання системного підходу досліджено процеси інституціоналізації органів місцевого самоврядування та їх взаємодії з суб'єктами громадянського суспільства як механізму державного управління. Вивчено й узагальнено позитивний досвід співпраці державної влади та політичних партій на всіх рівнях державного управління та в місцевому самоврядуванні країн розвиненої демократії й постсоціалістичних держав Європи, визначено напрями його впровадження в Україні. Обгрунтовано теоретико-методологічні підходи та наведено практичні рекомендації щодо організації механізмів взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування у процесі становлення громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано парадигми майбутнього світоустрою, розглянуто підходи, які сформувалися у вітчизняній і зарубіжній політико-правовій науці щодо осмислення феномена глобалізації. Визначено методологічні засади дослідження політико-правового та соціокультурного вимірів глобалізації, обгрунтовано їх ціннісний потенціал, комплексний характер взаємозв'язку та взаємовпливу, роль у формуванні інститутів глобального світоустрою та забезпеченні його гуманізації. Показано європейський потенціал системно-синергетичного методу в дослідженні глобалізаційних процесів. Показано особливості трансформацій політичних систем, держави, громадянського суспільства, соціальних інститутів і демократичних цінностей у контексті діалектики універсалізації та фрагментації. Надано політологічне визначення поняття глобалізації. Досліджено роль права, ідентифікації держави та самоідентифікації соціуму за умов глобальних трансформацій сучасності, забезпеченні полілогу культур. Обгрунтовано роль освіти та науки у становленні суспільства майбутнього.

  Скачати повний текст

Досліджено категорію "влада" як об'єкта дослідження правової науки, встановлено сутнісно-функціональні засади політичної влади та вивчено питання її легітимації як умови визнання та забезпечення дієвості. Надано характеристику держави як суб'єкта владних відносин, визначено межі та структуру державної влади, виокремлено поняття, зміст і різновиди функцій державної влади. В процесі дослідження політичної та державної влади конкретизовано визначення понять "політична влада", "функції політичної влади", "легітимація політичної влади", "функції державної влади". Охарактеризовано природу та сутність політичної влади, критерії легітимності влади, межі проведення державної влади. Запропоновано інтерпретацію комплексного аналізу місця держави в політичній системі суспільства та визначено зміст спільних і відмінних ознак політичної та державної влади, а також обгрунтовано тенденції та перспективи розвитку політичної і державної влади в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис та розвиток ідеї прав людини від її зародження за доби Ренесансу та Реформації (XV - XVI ст.) до її змістовного політико-правового оформлення в міжнародних актах XX ст. Розроблено розуміння людини як основи модерного політико-правового комплексу, тобто сукупності визначальних політико-правових ідей, норм та імперативів, що легітимують соціальні порядки. Проаналізовано світоглядні передумови формування ідеї прав людини, виокремлено етапи її еволюції та відповідні трансформації змісту. Розкрито спрямованість та особливості головних ліній опановування концепту невід'ємних людських прав. Визначено місце та роль концепту прав людини у становленні новоєвропейського громадянського суспільства, їх перетворення на універсальну політико-правову засаду життя сучасного людства. Доведено, що права людини зберігають потенціал інтерсуб'єктивної єдності людства, але їх майбутнє вирішальним чином залежить від розв'язання фундаментальних проблем, що виникають у процесі глобалізації.

  Скачати повний текст