Запропоновано археографічне та палеографічне дослідження й опис давнього кириличного нотованого уривка з фондів Інституту рукопису НБУВ (ф. 235, № 10), який є складовою кодексу Стихирара мінейного нотованого ХІІ ст. (ДІМ, Син. 279; РДБ, Григ. 47). Рукопис репрезентує найдавніший вид безлінійного знаменного нотопису, що використовувався в богослужбових кириличних співочих рукописах періоду Київської Русі.In the article an archaeographical and palaeographical research and description of an old cyrillic notated manuscript fragment of Institute of Manuscript of VNLU (f. 235, № 10) is offered. The fragment is a valuable part of the notated code of Stychyrar minejny that dates from ХІІ century (SHM, Sin. 279; RSL, Grig. 47). The manuscript under investigation represents the oldest type of non-staff notation that was used in liturgical cyrillic singing books of the period of Kyivan Rus.

  Повний текст PDF     Цитування публікації