Узагальнено експериментальні дані щодо внутрішньовидової мінливості сосни звичайної, закономірностей росту та стану штучних соснових деревостанів, створених з насіння різного географічного походження за умов Західного Полісся України з метою виявлення перспективних екотипів для культивування у цьому регіоні. Наведено лісівничо-таксаційні характеристики насаджень 40-річних географічних культур сосни звичайної та розглянуто особливості вікової динаміки. За параметрами імпедансу та поляризаційної ємності оцінено життєвість дерев різних екотипів за нових умов культивування. Проаналізовано основні біометричні характеристики дерев, їх крон і окремих органів. Виявлено парні кореляційні залежності між основними таксаційними, морфологічними й анатомічними показниками, географічною довготою та широтою місць збору насіння для закладання географічних культур. Визначено райони доцільної заготівлі лісового насіння для створення лісових культур у дослідженому регіоні. Розроблено регіональні таблиці щодо росту Буцинських і Ростанських географічних лісових культур сосни звичайної.

  Скачати повний текст

Досліджено економічну суть валютно-курсової політики України, розроблено класифікацію чинників валютного курсоутворення, розглянуто теорії регулювання обмінного курсу держави. Визначено рівень неофіційної доларизації вітчизняної економіки загалом, і в розрізі кредитного та депозитного секторів відкритої економіки України. Встановлено особливості проведення валютно-курсової політики за умов режиму інфляційного таргетування, запропоновано поетапний перехід від наявного змішаного режиму валютного курсоутворення до керованого плавання обмінного курсу гривні, що відповідатиме потребам і реаліям національної економіки.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми розвитку галицької фортепіанної музики для домашнього музикування XIX ст. Наголошено на важливості місцевих традицій для даного розвитку, що висвітлено у контексті європейських мистецьких новацій. Вивчено велику кількість нотного матеріалу, здійснено його систематизацію, що дозволило висвітлити музично-історичний процес у Галичині. Базуючись на матеріалі фортепіанних творів з львівських нотних колекцій, уперше в українському музикознавстві введено поняття стильового напряму "бідермаєр". Охарактеризовано стильові риси галицького музичного бідермаєра за результатами досліджень його жанрового репертуару, музичної мови, виконавських музично-виражальних засобів. Результати дослідження дозволяють усвідомити галицьку музику в європейському контексті, деталізовано її особливості. Обгрунтовано роль тогочасних досягнень у подальшому розвитку української музичної культури.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню та визначенню ролі імунних та ендокринних порушень у хворих на міастенію відповідно до клінічної форми захворювання, морфологічних змін тимуса. Розглянуто ефективність плазмаферезу у хворих після тимектомії у разі відновлення міастенічних розладів. Обгрунтовано доцільність вивчення імунних та ендокринних показників для удосконалення діагностики міастенії та оцінки стану хворих. На підставі проведених досліджень доведено, що імунні та ендокринні порушення у хворих на міастенію суттєво відрізняються відповідно до клінічної форми захворювання та пухлинної патології вилочкової залози. Ступінь даних порушень найбільш виражено у хворих генералізованою міастенією з пухлинами тимуса, а найменша - у хворих з локальною формою міастенії без пухлинної патології залози. Виявлено, що рівень аутоантитіл до нативної ДНК відображає процес переходу локальних змін у генералізовані та підвищується відповідно до тяжкості перебігу міастенії. Науково обгрунтовано доцільність використання плазмаферезу у комплексному лікуванні хворих на міастенію після неефективної тимектомії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми формалізації задач внутрішньофірмового менеджменту на основі використання математичного апарату теорії ігор. Розкрито один із підходів до прогнозування діяльносі підприємств в умовах переходу до ринку. Розроблено моделі, призначені для удосконалення функціонування виробничих підприємств на основі більш повного використання внутрішніх резервів та врахування діяльності на ринку конкуруючих фірм.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив строків сівби, тривалості дня та їх взаємодії, а також агроекологічних умов вирощування у двох географічних пунктах на зміну тривалості фази "сходи - цвітіння", періоду вегетації та основних елементів продуктивності у 60 колекційних сортозразків та 27 селекційних номерів сої.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто закономірності перебігу трофічних (нагромадження та відтікання вуглеводів, їх перетворення в азотвмісні сполуки, відновлення нітратів, нагромадження вітамінів C і групи B), ензиматичних (активності оксидоредуктаз і ферментів вуглеводного обміну), фітогормональних (активність ГК, ІОК, ЦК і АБК) процесів у листках ДДР, КДР і ФРН за різної тривалості дня, та у ярих, озимих яровизованих і неяровизованих рослин за весняної сівби. У ДД і КД сортів озимої пшениці за неяровизувальної температури за умов різної тривалості фотоперіоду та за переривання темного періоду світлом у короткоденному фотоперіодичному циклі досліджено процеси нагромадження та відтікання вуглеводів і перетворення їх у азотвмісні сполуки, а також активність оксидоректаз і ферментів вуглеводного обміну. Висвітлено концепцію, за якою фотоперіодичний контроль розвитку рослин проводиться шляхом встановлення специфічного поєднання перебігу трофічних, фітогормональних і ензиматичних процесів, як комплементарної системи регуляції росту та розвитку рослин. Зазначено, що за сприятливої тривалості дня це співвідношення оптимальне, а це обумовлює достатню забезпеченість апікальних меристем продуктами асиміляції, за якої відбувається прискорення морфогенетичних процесів і більш ранній перехід рослин до генеративного стану, а несприятливий фотоперіод порушує це співвідношення, що проявляється у гальмуванні розвитку рослин. Визначено, що яровизаційний контроль розвитку озимих рослин реалізується через активізацію метаболічних процесів за яровизації, що є одним з головних чинників експресії Vrn, яка зумовлює на наступних етапах онтогенезу зростання інтенсивності та зростання збалансованості у перебігу трофічних, фітогормональних і ензиматичних процесів, що є чинником нормального перебігу морфогенезу й обумовлює перехід озимих рослин до колосіння. Зазначено, що озимі неяровизовані рослини не здатні колоситися тому, що у них дані процеси інгібовані. Встановлено поліморфізм короткоденних культур сої та проса, а також озимої пшениці за фотоперіодичною реакцією. Наведено, що для озимої пшениці властиві ті ж фотоперіодичні групи, що і для рослин ярого типу розвитку - ДДР, КДР і ФРН. З'ясовано закономірності успадкування фотоперіодичної реакції у сої, проса й озимої пшениці. Розроблено методи виявлення у вихідному матеріалі фотоперіодично нейтральних генотипів сої, проса та кукурудзи та методи посилення диференціації вихідного матеріалу озимої пшениці за морозостійкістю.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.12 – фізіологія рослин.  Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України. – Харків, 2021.У дисертації показана залежність темпів розвитку, інтенсивності ростових процесів, формування біомаси і динаміки асиміляційних показників від алельного стану генів Е (E1/e1, E2/e2, E3/e3) у генотипі ізогенних за цими генами ліній сої культурної (Glycine max (L.) Merr), сорту Clark за різного фотоперіоду. Вперше виявлено відмінності характеру впливу довгого (16 годин) і короткого (9 годин) фотоперіоду на вміст, активність і співвідношення фітогормонів (ІОК, ГК і АБК) у листках і апікальних меристемах стебла ізоліній сої, що дозволило з'ясувати зміни балансу між їх накопиченням, відтоком та/або гідролізом під впливом фотоперіоду різної тривалості. Ефекти як довгого, так і короткого фотоперіодів залежали від стану Е генів (E1/e1, E2/e2, E3/e3) у генотипі, що свідчить про взаємозв'язок генетичного і фітогормонального контролю розвитку сої. Встановлена модифікуюча дія короткого фотоперіоду на прояв ефектів Е генів відносно вмісту, активності і балансу фітогормонів у досліджуваних ізоліній. Сформульоване нове положення щодо можливої реалізації ефектів Е генів на ріст та розвиток сої через взаємодію з гормональною системою, зокрема, через вплив на фітогормональний статус рослин. Результати дослідження можуть стати підґрунтям для розробки нових методів та агроприйомів регуляції темпів розвитку рослин сої.Ключові слова: сої культурної (Glycine max (L.) Merr), короткий і довгий фотоперіод, Е гени, ріст, темпи розвитку, фітогормональний баланс, АБК, ІОК, ГК.^UThe dissertation work is devoted to find out the patterns of growth and assimilation processes, the phytohormonal status of soybean isogenic by E genes lines (Glycine max (L.) Merr) cv. Clark under different photoperiod influence. The effects of individual E genes (E1/e1, E2/e2, E3/e3) on the development rate, the intensity of growth and assimilation processes, the content, activity and ratio of phytohormones (IAA, GA and ABA) in the leaves and the stems apical meristems (SAM) of soybean isolines have been studied under different photoperiodic conditions.The aim of the study was to find out the effect of the photoperiod duration on the growth, development, morphogenesis, activity, content and balance of phytohormones in the leaves and stems apical meristems in isogenic by E genes soybean lines. The following tasks were to establish the effect of different photoperiod duration on the rate of transition to flowering of isogenic lines, the dynamics of morphophysiological processes in isolines, the content, activity and balance of phytohormones in leaves and stems apical meristems of isolines; to find out the connection between phytohormonal balance and the allelic state of E genes of isogenic soybean lines at different photoperiods.All experiments used isogenic by E genes lines of soybean (Glycine max (L.) Merr), created in the genotype of cv. Clark  short day (genotypes E1E2E3, E1e2e3) and day neutral (genotypes e1E2e3, e1e2E3, e1e2E3).Phenological observations have shown the dependence of the development rate on the allelic state of the E genes (E1 / e1, E2 / e2, E3 / e3) in the genotype of soybean isolines at different photoperiodic conditions. Thus, in a long photoperiod, the difference in the duration of the vegetative phase (Ve R2) between isogenic lines was manifested. Under these conditions, lines with dominant alleles of E genes in the genotype (one or all three) have been flowering later than lines with recessive alleles of these genes. The latest flowering occurred in the lines E1e2e3 and E1E2E3, which have E1 gene in the genotype. That is, the effects of E genes on the rate of soybean development were phenotypically manifested in a long day.Morphophysiological studies of the intensity of growth processes, the formation of biomass and the dynamics of assimilation indices have shown the dependence of the intensity of these processes on the photoperiod duration and the allelic state of E genes in the genotype of isolines. During the experiment, these indicators increased in all lines, regardless of the photoperiod duration and their genotype by E genes. However, in the short photoperiod, the increase in the main stem height and the number of leaves, as well as the accumulation of dry mass was much smaller than in the long photoperiod. During the studied ontogenetic period (two weeks) in all isolines, regardless of the genotype by E genes and the duration of the photoperiod, the assimilation processes increased. The RGR and NAR under the short day decreased in the first week and then increased in the second week of the experiment. The degree of change in the indices varied depending on the isoline genotype by E genes. The LAR and LWR were lower under the short day in SD lines. These indices were the same in the ND lines under short and long day. Under the short photoperiod the SLA in SD lines was higher, and in ND lines it was practically the same for both photoperiods.For the first time, differences in the effect of long (16 hour) and short (9 hours) photoperiod on the content, activity and ratio of phytohormones (IAA, GA and ABA) in the leaves and the stem apical meristems (SAM) of soybean isolines have been detected. This helped to clarify the changes in the balance between phytohormone accumulation, outflow and / or hydrolysis under the influence of different photoperiod durations. It was shown that the effects of both long and short photoperiods depended on the state of E genes (E1/e1, E2/e2, E3/e3) in the genotype, which indicates the relationship between genetic and phytohormonal control of soybean development. The modifying effect of the short photoperiod on the E genes effects on the content of IAA, GA and ABA, as well as their balance in the leaves and SAM of soybean isolines has been established. A new thesis has been formulated about the possible realization of the E genes effects on the soybean growth and development through interaction with the hormonal system through influence on the phytohormonal status of plants. The results of the study can be the basis for the development of new methods and agricultural techniques for regulating the rate of soybean development.Key words: soybean (Glycine max (L.) Merr), long and short photoperiod, E genes, growth, the development rate, phytohormonal status, IAA, ABA, GA.