Дисертацію присвячено вирішенню наукової проблеми дослідженнясинтезу мистецтв в храмовій архітектурі Китаю. Актуальність вивченнятрадиційної архітектури стародавнього Китаю особливо визначається в їївпливі на сучасний художній процес. Розробка цього питання в архітектурнійтеорії в східно-європейській науковій спільноті залишається актуальною івимагає подальших досліджень. Наукові зусилля в цьому напрямку не лишедопоможуть розширити розуміння архітектурної спадщини Китаю, але йнададуть підстави для розробки нових концепцій та технік у галузі архітектурита містобудування.^UThe dissertation addresses the scientific problem of studying the synthesis ofarts in the temple architecture of China. The relevance of exploring the traditionalarchitecture of ancient China is particularly defined by its influence on thecontemporary artistic process. The development of this issue in architectural theorywithin the Eastern European scientific community remains relevant and requiresfurther research. Scientific efforts in this direction will not only help broaden theunderstanding of China's architectural heritage but also provide grounds fordeveloping new concepts and techniques in the fields of architecture and urbanplanning.

Дисертацію присвячено зіставному вивченню написів на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах.Актуальність роботи визначено необхідністю ґрунтовних мовознавчих досліджень написів на одязі та потребою комплексного студіювання такого лінгвістичного феномену.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше аргументовано визначено категорійний статус аналізованого явища та здійснено комплексний зіставний аналіз структури та семантики написів на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах.Напис на одязі потрактовано як новий жанр презентаційного дискурсу, який актуалізується у специфічному тексті мінімального обсягу – мікротексті, і спрямований на реалізацію потреби особистості в самопрезентації.У дисертації проаналізовано структурні особливості написів на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах. З’ясовано, що на структурному рівні текстові принти на вбранні характеризуються мультимодальністю, що виявляється в межах трьох інформаційних каналів, основним із яких є вербальний, а візуальний та просодичний виступають допоміжними засобами структурної організації аналізованих мікротекстів.Визначено, що на вербальному рівні написи на одязі в англомовній та україномовній лінгвокультурах структурно представлені одиницями різних рівнів (словоформами, словосполученнями, реченнями та надфразними єдностями), які є ізоморфними для обох аналізованих мов. Найбільшою структурною групою є мікротексти, побудовані за моделлю речення, дещо кількісно поступаються написи рівня словосполучення, написи­словоформи та написи­надфразні єдності характеризуються найнижчою продуктивністю.Встановлено, що на невербальному рівні структурної організації написів на одязі перевага надається фонетично­ритмічним елементам, найпродуктивнішим із яких є алітерація у мікротекстах англійською мовою та асонанс в україномовних принтах. Полікодовість у текстових принтах на вбранні найчастіше виявляється у використанні цифр, замість числівників, представниками обох лінгвокультур.Проведений аналіз засвідчив, що написи на одязі мають ізоморфні та аломорфні риси, причому ізоморфні структурні моделі та допоміжні засоби структурної організації переважають. Це дозволяє стверджувати, що виділені спільні структурні характеристики формують особливості жанру презентаційного дискурсу і сприяють реалізації потреби особистості в самопрезентації. Зазначене втілюється високою продуктивністю коротких високоінформативних написів; великою кількістю текстів, що спрямовують увагу реципієнта на першу особу однини – носія одягу; допущенням помилок та вживанням полікодових елементів з атрактивною метою; використанням фонетично­ритмічних засобів, що сприяють запам’ятовуванню напису, його експресивності та легкості розуміння.Наявність аломорфних моделей, додаткових елементів та особливостей певних структурних груп спричинена, у першу чергу, лінгвальними факторами: більша кількість англомовних написів, виражених прикметниками та прикметниковими словосполученнями, а також побудова мікротекстів за моделями словосполучень з прийменниками, зумовлена аналітичністю англійської мови. Синтетична природа української мови спричинює граматичну різноманітність дієслівних словоформ та наявність моделі іменникового словосполучення з прикметником у постпозиції. Переважання чоловічої рими в англомовних написах на одязі, велика кількість алітерованих мікротекстів в англомовній та асонованих в україномовній лінгвокультурах зумовлені фонетичними особливостями аналізованих мов. Традиція використання спеціального символу на позначення єднального сполучника та наявність в англійській мові словоформ або їхніх частин, омонімічних з числівниками, сприяє більшому різноманіттю англомовних полікодових написів на одязі.^UThis thesis focuses on comparative study of inscriptions on clothing in English and Ukrainian linguocultures.The relevance of the study is determined by the necessity of thorough linguistic study of inscriptions on clothing and the need for the comprehensive analysis of such linguistic phenomenon.The scientific novelty of the research is predetermined by the fact that it is the first attempt to argumentatively define the status of the phenomenon under study and conduct a comprehensive comparative analysis of the structure and semantics of clothing inscriptions in English and Ukrainian linguocultures.The inscription on clothing is defined as a new genre of presentational discourse, which is realised in a specific text of minimal size – a microtext and is aimed at the fulfillment of the personality’s need for self­presentation.The study outlines the structural peculiarities of inscriptions on clothing in English and Ukrainian linguocultural environment. It proves that text prints on clothing are structurally characterized by multimodality, which is transmitted through three information channels, the main of which is verbal, while visual and prosodic ones serve as auxiliary means of structural organization in the analysed microtexts.It was determined that on the verbal level, inscriptions on clothing in English and Ukrainian linguocultures are structurally represented by units of different levels (word forms, word combinations, sentences, and complex syntactic entities), which are isomorphic for both languages under analysis. The highest productivity is demonstrated by microtexts which have a sentence structure, units represented by word combinations are less numerous, while microtexts expressed by word forms and complex syntactic entities are characterized by the lowest productivity.It was established that at the non­verbal level of clothing inscriptions structural organization, the preference is given to phonetic­rhythmic elements, the most productive of which are alliteration in English microtexts and assonance in Ukrainian prints. Polycoding in text prints on clothing is most often displayed in the use of numbers instead of numerals by representatives of both linguocultures.The conducted analysis proved that the inscriptions on clothing have isomorphic and allomorphic features, moreover, isomorphic structural models and auxiliary means of structural organization prevail. This allows to assert that common structural characteristics form the features of the presentation discourse genre and contribute to the realization of the personality’s need for self­presentation, embodied in high productivity of short, highly informative inscriptions as well as a large number of texts which attract the recipient’s attention to the first person singular – the wearer of the clothing; making mistakes and using polycode elements; the use of phonetic and rhythmic means which contribute to the memorization of the inscription, its expressiveness and ease of perception.

Дисертація є комплексним дослідженням національної симпозіумної практики межі ХХ–ХХІ ст. в її кореляції з еволюцією світової пластики. Враховуючи активну динаміку українських симпозіумів, мета дослідження – встановити роль скульптурних симпозіумів у процесі формування головних тенденцій еволюції сучасної української скульптури, а саме концептуальних дизайн-об’єктів і творів, орієнтованих на художньо-образну епістему; визначити місце та значення симпозіумного руху України в контексті світової скульптурної практики, зокрема міжнародного симпозіумного руху, на зламі ХХ–ХХІ ст. Зазначена тема потребує подальшого вивчення в українському і закордонному мистецтвознавчому дискурсі, зокрема у контексті негативних наслідків комодифікації культурного продукту під впливом неоліберальної економіки. Атрибуція та систематизація репрезентативної об’єктної бази дослідження оприявнили факт повної втрати або пошкодження деяких пленерних скульптур. Незрозумілим залишається їх стан на тимчасово окупованих територіях України. Вказано, що започаткуванню симпозіумного руху на українських теренах сприяли нові умови містобудівного та соціального характеру, а також поступова еволюція й вихід пластики в публічний простір. Засновником українського симпозіумного руху (1986) став київський скульптор Ю. Синькевич.З’ясовано, що першому (1986-1990-ті) етапу національного симпозіумного руху властивий історизм художньої свідомості скульпторів, спричинений пошуками ними «українського стилю» та активізацією процесу національної самоідентифікації в українському суспільстві. Певні митці поколінь 1960-х і 1970-х оновлювали свою пластичну лексику завдяки праці у твердих матеріалах без проміжних моделей та зверненню до модерністської традиції. Натомість деякі представники молодого покоління, становлення якого припало на більш демократичний період другої половини 1980-х, сприймало актуалізацію національних художніх кодів у постмодерністській площині. Другий етап (2000-ті) характеризується більшою концептуалізацією симпозіумної практики та підпорядкуванням її стратегіям public art і артринку. Цим наративам глобалізації протистояли концепції окремих симпозіумів, орієнтованих на етнонаціональний дискурс і трансцендентальну естетику. Завважено, що еволюція міжнародного симпозіумного руху віддзеркалює перехід від автономної артепістеми модернізму до концептуально-просторового сприйняття скульптури в межах «розширеного поля» постмодернізму. Серед головних світових симпозіумних тенденцій виявлено: уніфікацію та концептуалізацію художньої мови, дизайнизацію та загальну комерціалізацію. Доведено, що сьогодні міжнародний симпозіумний рух не є в авангарді формальних і стилістичних новацій світової скульптурної практики. Утім, його інституціоналізація, динамічне поширення світом, а також сприяння сталому міському розвитку доводить культурно-мистецьку релевантність симпозіумного явища. Попри свою специфіку поступ українського пленерного руху суголосний актуальним процесам у міжнародному симпозіумному русі та світовій скульптурній практиці. Порівняльний аналіз парадигм національних симпозіумів продемонстрував перспективність насамперед приватної та гібридної симпозіумних моделей, котрі взорують на актуальні тенденції світової культуріндустрії та віддають пріоритет проєктам сontemporary art. Проте основа українського симпозіумного руху – муніципальна модель – залишається затребуваною. Національна симпозіумна практика можу бути визначена як мистецтво в публічному просторі / громадських місцях (art in public places), котре має неабиякий соціокультурний потенціал і здатне у межах руху сталого урбанізму сприяти створенню безпечних та інклюзивних міст, що є надважливим у контексті повоєнного відновлення України. Введено в науковий вжиток репрезентативну вибірку ландшафтних творів українських митців, які нині є активними учасниками міжнародного симпозіумного руху. Їхня творчість успішно інтегрується у світовий артпростір, а закордонний пленерний досвід стимулює оновлення їхньої пластичної мови.Українські симпозіуми віддзеркалюють чотири актуальні стильові стратегії національної скульптури: контемпорарну абстрактно-концептуальну редукцію; елліністично-орієнтовану скульптуру з приматом трансцендентальної естетики та українського кордоцентризму; кітч і натуралістичну гаптику. Однак вони вже не грають таку роль у модернізації пластичного мислення скульпторів, як це було у 1980–1990-х.^UThe dissertation is a comprehensive study of the national symposium practice at the turn of the twentieth and twenty-first centuries in its correlation with the evolution of world plastic art. Taking into account the active dynamics of Ukrainian symposia, the objective of the work is to establish the role of sculptural symposia in the process of forming the main trends in the evolution of contemporary Ukrainian sculpture, namely conceptual design objects and works focused on the artistic and figurative episteme; to determine the place and significance of the Ukrainian symposium movement in the context of world sculptural practice, particularly the international symposium movement, in the late twentieth and early twenty-first centuries. This topic requires further study in the Ukrainian and foreign art historical discourse, in particular in the context of the negative consequences of the commodification of cultural products under the influence of the neoliberal economy. The attribution and systematisation of the representative object base of the study revealed the fact of the complete loss or damage of some plein air sculptures. Their condition in the temporarily occupied territories of Ukraine remains unclear. It is noted that the symposium movement in Ukraine was facilitated by new urban planning and social conditions, as well as the gradual evolution and entry of plastic into public space. The founder of the Ukrainian symposium movement (1986) was the Kyiv sculptor Y. Synkevych.It has been found that the first (1986-1990s) stage of the national symposium movement was characterised by the historicism of the sculptors' artistic consciousness, caused by their search for a "Ukrainian style" and the intensification of the process of national self-identification in Ukrainian society. Certain artists of the 1960s and 1970s updated their plastic vocabulary by working in solid materials without intermediate models and by referring to the modernist tradition. On the other hand, some representatives of the younger generation, whose formation took place in the more democratic period of the second half of the 1980s, perceived the actualisation of national artistic codes in the postmodernist plane. The second stage (2000s) is characterised by a greater conceptualisation of symposium practice and its subordination to the strategies of public art and the art market. These narratives of globalisation were opposed by the concepts of individual symposia focused on ethno-national discourse and transcendental aesthetics.It is noted that the evolution of the international symposium movement reflects the transition from the autonomous artepistem of modernism to the conceptual and spatial perception of sculpture within the "expanded field" of postmodernism. Among the main global symposium trends are the unification and conceptualisation of the artistic language, designing and general commercialisation. It is proved that today the international symposium movement is not at the forefront of formal and stylistic innovations in the world sculptural practice. Nevertheless, its institutionalisation, dynamic spread around the world, as well as the promotion of sustainable urban development, proves the cultural and artistic relevance of the symposium phenomenon. Despite its specificity, the development of the Ukrainian plein air movement is in line with current processes in the international symposium movement and world sculptural practice.A comparative analysis of the paradigms of national symposia has demonstrated the prospects of private and hybrid symposium models, which look at current trends in the global cultural industry and give priority to contemporary art projects. However, the basis of the Ukrainian symposium movement, the municipal model, remains in demand. The national symposium practice can be defined as art in public space / public places, which has a significant socio-cultural potential and is able to contribute to the creation of safe and inclusive cities within the sustainable urbanism movement, which is crucial in the context of Ukraine's post-war recovery.A representative sample of landscape works by Ukrainian artists who are now active participants in the international symposium movement is introduced into scientific use. Their work is successfully integrated into the world art space, and their foreign plein air experience stimulates the renewal of their plastic language. Ukrainian symposia reflect four current stylistic strategies of national sculpture: contemporary abstract-conceptual reduction; Hellenistic-oriented sculpture with the primacy of transcendental aesthetics and Ukrainian cordocentrism; kitsch and naturalistic hapticism. However, they no longer play the same role in the modernisation of sculptors' plastic thinking as they did in the 1980s and 1990s.

Дисертація є одним із перших у вітчизняній науці кримінального права спеціальним комплексним дослідженням теоретичних та практичних аспектів принципів чинності кримінального закону в просторі.Визначено поняття, зміст та ознаки принципів чинності кримінального закону в просторі у кримінальному праві. Досліджено зміст, поняття та ознаки принципів чинності кримінального закону в просторі у кримінально- правовій доктрині. З'ясовано генезис становлення принципів чинності кримінального закону в просторі в кримінально-правовій доктрині та законодавстві України. Проаналізовано місце і роль принципів чинності кримінального закону у просторі в системі принципів кримінального права. Запропоновані авторські визначення універсального (космополітичного) та реального принципів чинності кримінального закону в просторі. Обґрунтовано, що екстратериторіальність є проміжною між територіальним та універсальним принципом, тоді як екстериторіальність є проміжною між територіальним та реальним принципами, коли реальний принцип виступає як виняток з територіального принципу. Встановлено значення принципів чинності кримінального закону у просторі. Окреслено шляхи вирішення проблем реалізації принципів чинності кримінального закону в просторі у сфері кримінальної правотворчості. Сформульовані науково-обґрунтовані пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавства України у сфері реалізації принципів чинності кримінального закону у просторі.^UDissertation is one of the first in the Ukrainian science of criminal law with a special complex study of theoretical and practical aspects of the principles of criminal law in expanse.Define the concept, content and features of the principles of the operation of the criminal law in expanse in criminal law. The content, concept and features of the principles of the operation of the criminal law in expanse in the criminal law doctrine are also investigated. The genesis of the formation of the principles of the operation of the criminal law in expanse in the criminal law doctrine and legislation of Ukraine has been clarified. The place and role of the principles of operation of the criminal law in expanse in the system of principles of criminal law are analyzed. The proposed author's definitions of the universal (cosmopolitan) and real principles of the operation of criminal law in expanse. It is substantiated that extra territoriality is intermediate between the territorial and universal principle, while extraterritoriality is intermediate between the territorial and real principles, when the real principle acts as an exception to the territorial principle. The significance of the principles of operation of the criminal law in expanse has been established. The work reveals the content, directions of implementation and outlines ways to solve the problems of implementing the principles of the operation of the criminal law in expanse in the field of criminal lawmaking. Scientifically substantiated proposals have been formulated for making amendments and additions to the legislation of Ukraine in the field of implementing the principles of the operation of the criminal law in expanse.

Дисертація присвячена встановленню колоїдно-хімічних закономірностей адсорбційного та флотаційного вилучення ПАР різного типу (неіоногенні – Твіни, аніонна – додецилсульфат натрію, катіонні – хлориди додециламонію та додецилпіридинію) із розбавлених індивідуальних та багатокомпонентних водних розчинів. Розраховано склад змішаного адсорбційного шару та параметри міжмолекулярної взаємодії ПАР згідно моделі Рубіна–Розена при адсорбції сумішей Твін – ДДСН і Твін – ХДДП на межі поділу фаз розчин – тверде тіло та розчин – повітря. Виявлено в розчинах сумішей НПАР – АПАР синергетичний, а в деяких сумішах НПАР – КПАР антагоністичний ефект в процесі адсорбції на парафіні. Вперше здійснено експериментально-модельний аналіз ізотерм адсорбції досліджуваних індивідуальних ПАР та їх сумішей на парафіні за допомогою основних рівнянь адсорбції та ізотерм поверхневого натягу розчинів двокомпонентних систем (ПАР + спирт) і трикомпонентних систем (ПАР1 + ПАР2 + спирт) з використанням моделі Файнермана–Міллера. Визначено оптимальні умови проведення флотаційного вилучення досліджуваних ПАР із багатокомпонентних водних розчинів (вплив природи та кількості введених реагентів, співвідношення компонентів суміші, значення рН середовища). Одержані результати можуть бути рекомендовані підприємствам текстильної, лакофарбової, паперової, хімічної, вугільної, нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості для вдосконалення технологій вилучення ПАР.^UThe dissertation work is devoted to the establishment of colloid-chemical laws of adsorption and flotation isolation of various types of surfactants (nonionic – Twееns, anionic – sodium dodecylsulfate, cationic – dodecylammonium and dodecylpyridinium chlorides) from diluted individual and multicomponent aqueous solutions. The composition of the mixed adsorption layer and parameters of the intermolecular interaction of surfactants were calculated according to the Rubin – Rosen model for the adsorption of mixtures of Tween – sodium dodecylsulfate and Tween – dodecylpyridinium chloride at the interface of the solution – solid and solution – air. The synergistic effect in solutions of mixtures of nonionic – anionic surfactants, and in some mixtures of nonionic surfactants – cationic surfactants antagonistic effect, in the process of adsorption on paraffin has been found. For the first time, an experimental-model analysis of adsorption isotherms of the investigated individual surfactants and their mixtures on paraffin using the basic adsorption equations and surface tension isotherms of solutions of two-component systems (surfactant + alcohol) and three-component systems (surfactant1 + surfactant2 + alcohol) using the Fainerman – Miller model has been performed. The optimal conditions for the flotation isolation of the investigated surfactants from the multicomponent aqueous solutions (influence of the nature and quantity of the introduced reagents, the ratio of the components of the mixture, the pH value of the medium) have been determined.The obtained results can be recommended to enterprises of textile, paint and varnish, paper, chemical, coal, oil production and oil refining industries to improve surfactant isolation technologies.

У дисертації проаналізовано ігрову скульптуру як елемент художньої системи постмодернізму. Зокрема, уточнено дефініцію «ігрова скульптура» саме у культурологічному та мистецтвознавчому значенні з урахуванням художньо-естетичних особливостей, привнесених постмодерністськими практи-ками, та удосконалено розуміння функціональної специфіки ігрової скульптури. Детально простежено культурні та соціально-історичні умови, що розкривають генезу, специфіку еволюції та основні практичні досягнення у формотворчій функціональності ігрової скульптури. Проаналізовано ігрову скульптуру як закономірний етап розвитку художньої культури постмодерну. Досліджено основні мистецькі форми, характерні для ігрової скульптури часів модер-ністського експерименту з функціональністю скульптури як простору для ризику, відкриттів, розвитку та розваг дитини. Вивчено основні характерні риси ігрової скульптури в річищі постмодерністських тенденцій та сучасної концепцій формотворчості скульптурної форми як симбіозу мистецтва і популізму. Як характерні риси сучасної ігрової скульптури у дослідженні розглянуто синтез елементів архітектури, ландшафту та дизайну, а також застосування нових матеріалів.^UThe dissertation analyzes play sculpture as an element of the artistic system of postmodernism. In particular, the definition of the concept of “play sculpture” in the cultural and art sense was clarified, considering the artistic and aesthetic features introduced by postmodern practice that led to a better understanding of the functional specifics of play sculpture. Detailed account of the cultural, social and historical conditions reveals the genesis, evolution, and specificity of the main practical achievements in introducing the functions of play into sculpture. Play sculpture is analyzed as a natural stage of development of the art culture of postmodernism. The main art forms characteristic of the play sculpture (modernist experiment with the functionality of sculpture) are explored presenting modernist sculpture as a space for risk, openness, and development of a child. The key features of play sculpture formed under postmodern tendencies are studied, as well as the contemporary concepts of formation of creativity in sculptural form as a symbiosis of art and national creative spirit. As characteristic features of modern play sculpture, the study examines the synthesis of elements of architecture, landscape and design, as well as the use of new materials. The general playful tone of artistic discourse was the result of modernist fascination with primitive art. Such art was perceived as an opposition to culture and civilization. Experimenting with form and materials, simplification, generalization, and abstraction in primitivism deconstructed the form and image into their basic elements and morphological units, the latter process later produced general polymorphism in art. The attitude of artists to the play as a strategy of transformation allowed to combine play methods and artistic experiments, which led to the destruction of the academic figurative tradition and established notions of art. The broader use of play strategies in the art of modernism conceptually transformed the phenomenon of play, made it possible to perceive it outside the play mode of the work. This created a favorable artistic and aesthetic background, which contributed to the emergence of playable sculpture. The most important methods of turning art into play are: deconstruction, dehumanization, conceptual pluralism, radical metaphor, ironic reflection, etc. The postmodernist plays covered other spheres of cultural space, carnivalized everyday life, and allowed the spectator-player to go beyond it, to break the rules and roles of everyday life. In art, the play compensated the lack of content in the artwork, transformed the artistic narrative into performative actions. The play created a new concept of a large-scale synthesis of fine art and other types of creative activities. The experiments of avant-garde artists with the functions of the artworks formed a basis for adaptation of sculptural composition to children's dynamic games. The creative discoveries of E. Möller-Nielsen, the author of the first play sculptures, inspired many artists to experiment with the play functions of the sculptural form. Play sculpture of that time combined the style of modernist artworks and the functionality of design. Scenario of the children's play in the space of sculpture became the basis for the creation of plastic composition. During the time, the features of the play sculpture were location at the playground and focus on the children's anthropometric data. The composition provided a zone of play communications and spaces, half-hidden from the observers. The sculpture had an abstract or figurative-stylized form and was made of affordable materials. Thus, it was recognized as beneficial for child development.Since the late 1960s, the form of play sculpture for children's motor development has been in crisis. In a few years, such sculpture disappeared from the playgrounds altogether. The adoption of regulations regarding the standardization of playgrounds and stricter requirements to the functional safety of equipment were the key cause of this crisis of play sculpture. For the artists, the opportunity to experiment with form disappeared, therefore, the creation of a play sculpture that was complicated by the safety requirements and standards became a rather technical than artistic task. Thus, in development of play sculpture two major stages of may be defined: the first one — before the regulations on safety and standardization were introduced, and the second — after this event. The use of play functionality in the creation of neo-avant-garde sculpture proves that the play functions of many neo-avant-garde artworks were focused on the task of playful communication between adults, therefore, such pieces are proposed to be considered the play sculpture.

Дисертацію присвячено дослідженню сучасного стану та трансформацій механізму визнання та виконання іноземних арбітражних рішень у понад 120 юрисдикційних практиках з метою виявлення ефективних стратегій удосконалення такого механізму, спираючись на дослідження національних варіацій його імплементації та консолідацію доктринальної бази, що включає роботи понад 100 провідних фахівців у сфері арбітражу.У роботі розглядаються питання еволюції міжнародного арбітражу як способу розв'язання спорів у сфері міжнародних приватноправових відносин, зокрема, становлення арбітражу як інституту, тенденції до делокалізації та автономії арбітражу у контексті транснаціонального права. Проблеми механізму визнання та виконання іноземних арбітражних рішень розглядаються, враховуючи їх міждисциплінарний характер, що склався на перетині міжнародного приватного права та цивільного процесуального права. У роботі досліджується низка проблемних питань визнання та виконання іноземних арбітражних рішень та шляхи удосконалення їх регулювання, зокрема щодо: арбітрабільності та публічного порядку; дії ефектів арбітражного рішення як res judicata, stare decisis, lis pendens, erga omnes; процесуальних аспектів механізму визнання та виконання арбітражних рішень (строки, підсудність, судові витрати, форма заяви, особливості судового розгляду, тощо) та матеріальних аспектів (зокрема, визнання та виконання скасованих арбітражних рішень).Для забезпечення ефективної та збалансованої універсалізації національних практик та забезпечення визнання транснаціонального характеру арбітражу на локальному рівні розглянуто перспективи розроблення Типового закону про розгляд справ щодо визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, що буде закріплювати стратегію поведінки національного суду як гаранту арбітражних рішень, який вирішуючи такі справи здобуває транснаціональну юрисдикцію.У роботі розглянуто проблеми імплементації механізму визнання та виконання іноземних арбітражних рішень в Україні, зокрема, особливості формування нормативного регулювання, судової практики та стратегій оптимізації застосування механізму. В результаті оброки бази судової практики України вперше розроблено Довідник судової практики у справах про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, який включає 547 судових рішень за 2015–2020 рр., які представлені у 6 таблицях за роками та у 75 графіках. Довідник увійшов як додаток до дисертаційної роботи.^UThe thesis is devoted to research of current situation and transformations of the mechanism of recognition and enforcement of foreign arbitral awards in more than 120 jurisdictional practices in order to develop effective strategies of mechanism's improvement, basing on research of national variations of its implementation and consolidation of doctrine that include works of over than 100 prominent experts in arbitration.The thesis considers issues of evolution of international arbitration as a method of dispute resolution in field of international private relations, in particular, development of arbitration as an institute, tendencies to delocalization and autonomy of arbitration in context of transnational law. Problems of the mechanism of recognition and enforcement of foreign arbitral awards have been analysed, considering their inter-disciplinary nature that has been developed at the intersection of international private law and civil procedural law.The thesis studies a number of problematic issues of recognition and enforcement of foreign arbitral awards and ways of improvement of their regulation, in particular: arbitrability and public policy; effects of arbitral award as res judicata, stare decisis, lis pendens, erga omnes; procedural aspects of the mechanism of recognition and enforcement of arbitral awards (limitations, jurisdiction, court fees, form of claim, features of court consideration, etc.) and substantive aspects (by example of the issue of recognition and enforcement of annulled arbitral awards).In order to ensure effective and balanced universalization of national practices and to ensure recognition of transnational nature of arbitration at local level, there are considered the prospects of development of the Model Law on consideration of cases on recognition and enforcement of foreign arbitral awards that would enshrine the strategy of national court's behavior to act as a guarantor of arbitral awards, while the court acquires transnational jurisdiction through consideration of such cases.The thesis considers the problems of implementation of the mechanism of recognition and enforcement of foreign arbitral awards in Ukraine, in particular, features of legal regulation, court practice and strategies of improvement of the mechanism's application. Upon processing of case law database of Ukraine, the Guide on Case Law in field of recognition and enforcement of foreign arbitral awards has been developed. It includes 547 court decisions of 2015–2020, that have presented in 6 schemes by years and in 75 diagrams. The Guide has been included into the thesis as its annex.

Дисертація присвячена теоретичному узагальненню і новому вирішенню актуального завдання внутрішньої медицини – підвищення ефективності діагностики гіпертонічної хвороби (ГХ), поєднаної з гіпотиреозом та ожирінням, на підставі вивчення клінічних особливостей перебігу, ліпідного метаболізму та рівня лептину, активності синдромів запалення, ендогенної інтоксикації та адаптації, тривожності та депресії.. Було здійснено обстеження 130 пацієнтів основної групи з ГХ, гіпотиреозом та ожирінням та 99 пацієнтів груп контролю: 43 пацієнти з ГХ, ожирінням та збереженою функцією щитоподібної залози, 36 пацієнтів з гіпотиреозом та ожирінням без ГХ, 20 пацієнтів з ГХ, гіпотиреозом та нормальною масою тіла та 20 практично здорових осіб відповідного вікового та гендерного складу. Отримані нові дані про особливості взаємного обтяження за умов поєднання ГХ з гіпотиреозом та ожирінням, коли погіршення контролю артеріального тиску супроводжувалось дилятацією лівого шлуночка з діастолічною дисфункцією; поглиблення гіпофункції щитоподібної залози – зростанням ступеня гіпертензії, подовженням електричної систоли, схильністю до тромбозу, нирковою дисфункцією; збільшення маси тіла та порушення ліпідного метаболізму – сповільненням атріовентрикулярної провідності, поглибленням гіпотиреозу і пригніченням конверсії тироксину у трийодтиронін та недостатнім контролем гіпотиреозу левотироксином. Розширені наукові погляди на вираженість активності синдромів запалення, ендогенної інтоксикації та адаптації за умов поєднаного перебігу ГХ з гіпотиреозом та ожирінням. Показано, що погіршення процесів адаптації чітко асоціювалися із прогресуванням артеріальної гіпертензії та ожиріння. Вперше встановлено, що при потрійній коморбідності дисфункція вегетативної нервової системи асоціювалася з розвитком депресивного синдрому, поглиблення якого супроводжувалося вищими значеннями артеріального тиску та гіршою контрольованістю гіпотиреозу.^UThe thesis focuses on the theoretical generalization and new solution of the topical issue of internal medicine – enhancement of the efficacy of the diagnostics of hypertension disease (HD) comorbid with hypothyroidism and obesity based on studying the specific clinical features of the course, lipid metabolism and leptin levels, activity of inflammation response syndromes, endogenous intoxication and adaptation, anxiety and depression. The research followed up a cohort of 130 patients with HD, hypothyroidism and obesity in the experimental group and 99 patients in the control groups (43 patients with HD, obesity and preserved thyroid function, 36 patients with hypothyroidism and obesity without HD, 20 patients with HD, hypothyroidism and normal body weight and 20 healthy persons of the corresponding age and gender. New data was obtained on the specific features of mutual aggravation in cases of comorbidity of HD with hypothyroidism and obesity, when a worse control of blood pressure levels was accompanied by left ventricular dilatation with diastolic dysfunction; the advanced hypofunction of the thyroid gland was associated with progressing arterial hypertension, prolonged electrical systole, predisposition to thrombosis, renal dysfunction; increase in the body weight and disturbed lipid metabolism combined with delayed atrioventricular conduction, advanced hypothyroidism and suppressed conversion of free thyroxine into triiodothyronine and insufficient control of hypothyroidism with levothyroxine. The research expanded the scholarly views on the severity of the inflammation response, endogenous intoxication and adaptation for cases of HD comorbid with hypothyroidism and obesity. It was shown that disturbed adaptation processes were clearly associated with progressing arterial hypertension and obesity. It was discovered that in cases of the triple comorbidity, vegetative dysfunction was associated with the development of a depressive syndrome, the advancement of which was accompanied by higher levels of blood pressure and worse control of hypothyroidism.

Стрельцов В.О. Геологія покладів рибекітизованих магнетитових кварцитів Криворізького басейну – на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 – геологія металевих і неметалевих корисних копалин.– Державна установа «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України», Київ, 2020.Залізорудні рибекітові метасоматити – найбільш поширений різновид натрієвих метасоматитів Первомайського, Ганнівського, Жовторіченського, Артемівського, Петрівського та інших родовищ Кривбасу. Вони складають 91% від загальної кількості метасоматично змінених бідних магнетитових руд; відповідний показник егіринових метасоматитів – 8%, альбітових – 1%. Продуктивна товща Первомайського родовища на 40% складена рибекітовими метасоматитами. Для їх тіл характерна зональність, яка формувалась внаслідок різної інтенсивності рибекітизації магнетитових кварцитів. У розрізах метасоматичних тіл фіксуються закономірні зміни мінерального, хімічного складу, структури, текстури та інших властивостей бідних магнетитових руд. Загальною тенденцією було суттєве спрощення їх мінерального складу зі зростанням інтенсивності метасоматичних змін через заміщення рибекітом квар-цу, гематиту, другорядних мінералів; магнетит також частково заміщувався рибекітом; кумінгтоніт псевдоморфно заміщувався магнезіорибекітом. Відбувалось вдосконалення морфології, анатомії індивідів і агрегатів магнетиту. Зміна складу та структурна, текстурна перебудова магнетитових кварцитів обумовили закономірні зміни показників їх збагачення: як позитивних (зростання вмісту заліза в складі одержуваного концентрату з 66-67 до 68-69 мас.%), так і негативних (зменшення виходу концентрату з 52-53 до 40-41%, зростання вмісту заліза в складі відходів збагачення з 8-9 до 20-21 мас.%). Результати роботи використовуються для корегування існуючої геолого-технологічної класифікації руд Первомайського, Ганнівського та інших родовищ метасоматично змінених магнетитових кварцитів, актуалізації методів картування рудних покладів.Ключові слова: залізисто-кремниста формація, Криворізький басейн, рибекітові метасоматити, геологія, склад і збагачуваність руд.^UStreltsov V.О. Geology of riеbeсkitized magnetite quartzites deposits in Kryvyi Rih basin – manuscript copyright.Thesis for a Candidate Degree in Geological Sciences, specialty 04.00.11 – Geology of metallic and non-metallic minerals.– State Institution «Institute of Environmental Geochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine», Kyiv, 2020.Ferriferous riеbeсkite metasomatites represent the most common variety of sodium metasomatites of Pervomayske, Hannivkа, Zhovtа Richkа, Artemivkа, Petrove and other Kryvbas deposits. They account for 91% of the total metasomatically altered low-grade magnetite ores; the amount of аegіrine metasomatites is 8%, albite metasomatites one is 1%. 40% of the Pervomaiskе deposit productive strata сonsist of riеbeсkite metasomatites. Zonation is considered to be a typical feature for their bodies, it was formed as a result of varying degree riebeckitization of magnetite quartzites. Regular changes in the mineral, chemical composition, structure, texture and other properties of low-grade magnetite ores are noticed іn the sections of metasomatic bodies. There was a general tendency towards a significant simplification of their mineral composition with increasing intensity of metasomatic changes due to the replacement of quartz, hematite, minor minerals with riеbeсkite; magnetite was also partially replaced with riеbeсkite; cummingtonite was pseudomorphically replaced with magnesioriеbeсkite. The morphology, anatomy of the individuals and aggregates of magnetite were improved. The change in composition, structurе and texturе alteration of magnetite quartzites caused regular changes in their beneficiation indexes: both positive (increase in iron content in the obtained concentrate from 66-67 to 68-69 mass.%) аnd negative (decrease in concentrate yield from 52-53 to 40-41%, increase in the iron content in the beneficiation waste from 8-9 to 20-21 mass.%). The results of the work are used to improve the existing geological and technological classification of ores of Pervomayskе, Hannivkа and other deposits of metasomatically modified magnetite quartzites, and to update methods for ore mapping.Key words: banded-iron formation, Kryvyi Rih basin, riеbeсkite metasomatites, geology, ore composition and ore preparation characteristics.

Дисертація присвячена актуальній проблемі формування здоров'язбережувальної компетентності студентів вищих технічних навчальних закладів не лише у процесі фізичного виховання, але й загалом, під час отримання освітніх послуг.У дисертації розкрито зміст та структуру формування та методики використання здоров'збережувальної компетентності у процесі фізичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів інформаційно-комунікаційних спеціальностей, її теоретико-методологічні підходи, принципи, форми, методи та засоби.Розроблено концепцію системи здоров'збережувальної компетентності у процесі фізичного виховання студентської молоді на основі індивідуального підходу, а також послідовності і неперервності її застосування, в якій виокремлено та охарактеризовано загальнодидактичні та спеціальні принципи. Визначено, експериментально перевірено та згруповано педагогічні умови, зокрема: організаційно-педагогічні, дидактичні та психолого-педагогічні. Згідно кореляційного аналізу визначені показники, що найбільш характеризують рівень фізичної підготовленості та показники біологічного віку студентів.Науково обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель застосування здоров'збережувальної компетентності у процесі фізичного виховання студентів, який включає методологічно-цільовий, змістово-процесуальний та діагностично-результативний розділи і ґрунтується на методології системного, синергетичного, діяльнісного, особистісно-орієнтованого, інтегративно-інноваційного та компетентнісного підходів.^UThe thesis is devoted to the up to date problem of formation of health - saving competence of students of information and communication specialties not only in the process of physical education, but also in general, when receiving educational services.The thesis describes the content and structure of the methodology of using health-saving competence in the process of physical education of students of higher education institutions of information and communication specialties, its' theoretical and methodological approaches, principles, forms, methods and means.The concept of the system of health-saving competence in the process of physical education of student youth has been developed on the basis of consistency, individual approach, as well as continuity of its application, where general and the special principles have been outlined and characterized. Conducting our research, we studied the students' motivation to use physical exercises and various forms of active recreation to promote health, dynamics of biological age, and an increase of mental capacity.A key feature of the proposed methodology is the implementation of the physical and educational program during physical education classes, training in theoretical disciplines and independent training, the formation of students' health and safety competence.Under the methodical system of application of health-saving competence, we see the introduction in the process of physical education of students the forms, means and methods of application of health-improving and cultural technologies, mechanisms of their design in the health-saving educational space of the institution of higher education with the help of modern innovative pedagogical technologiesThe pedagogical conditions have been determined, experimentally tested and grouped, in particular: organizational-pedagogical, didactic and psychological-pedagogical. According to the results of correlation analysis, the indicators that most characterize the level of physical fitness and the students' biological age have been determined.The model of application of health-preserving competence in the process of physical education of students is scientifically substantiated, developed and experimentally tested, which includes methodological-targeted, substantive-procedural and diagnostically-effective sections and is based on the methodology of systematic, synergetic, activity, personality-oriented, integrative-innovative and competence approaches.It was improved: existing theoretical and methodological principles of application of the means of health-saving competence in the process of physical education in institutions of higher education; the structure of information significant indicators of professionally applied physical fitness of students of information and communication specialties.Approaches to the analysis of the existing physical and fitness technologies have been further developed; scientific principles of modern information and communication technologies using during monitoring of the state of health, the level of physical fitness and indicators of the biological age of students both in the process of physical education and during theoretical classes.The practical significance of the results of the thesis research is the development, experimental verification and implementation in the practice of higher education institutions of a complex of educational and methodological support. The textbook, educational manuals, methodical recommendations that help to increase the efficiency of scientific and pedagogical staff in higher education institutions of Ukraine have been developed.The theoretically substantiated methodical system of application of the means of health-saving competence in the process of physical education of students has proved its effectiveness in the conditions of pedagogical experiment. The methodology for determining the level of health-saving competence of students who participated in the research has been adapted. The system of criteria and indicators, constructed in relation to theoretically substantiated requirements, is correlated with the structure of the methodological system of application of health-saving competence in the process of physical education of students: motivational-value component – with motivational criterion, cognitive component – with content criterion. The results of the study of the state of formation of health-saving competence of students of higher education institution according to defined criteria are presented.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладної проблеми – встановленню закономірностей фото-, термо- та адсорбційно-стимульованих електронних процесів у наносистемах на основі кремнію. Досліджено структурні та фрактальні характеристики кремнієвих наносистем, їх молекулярну структуру. Встановлено механізми впливу радіаційного опромінення ізотопом 226Ra на фотолюмінесцентні та електричні властивості поруватого кремнію і плівкових нанокомпозитів на його основі. Вивчено вплив орієнтації нанокристалів кремнію на оптико-люмінесцентні властивості системи кремнієвих наноструктур у епоксидній матриці. Продемонстровано можливість керування спектром багатосмугової фотоемісії структур поруватий кремній/ZnO шляхом зміни енергії квантів збудження. Вивчено особливості ефекту поля у поруватих напівпровідниках з циліндричною формою пор. Встановлено, що поверхневий потенціал і дебаєвська довжина екранування зменшуються зі збільшенням кривизни поверхні. Показано, що перерозподіл носіїв заряду може спричинити інверсію типу провідності, глибина якої залежить від густини поверхневого заряду та радіуса пор. Зареєстровано утворення фоточутливих електричних бар'єрів у структурах на основі поруватого кремнію внаслідок адсорбційного легування поруватого шару. Виявлено підвищення електропровідності та фотоерс, а також розширення спектральної фоточутливості структур внаслідок осадження електропровідних полімерів і наночастинок металів, графену та ZnO. Досліджено процеси перенесення та релаксації заряду у фрактальних структурах поруватого кремнію і наносистемах на його основі. Виявлено стрибкоподібний механізм перенесення заряду через систему локалізованих станів поблизу рівня Фермі у температурному діапазоні 12–120 К і актива-ційний механізм провідності у діапазоні 120–300 К. Визначено енергію акти-вації провідності неорганічних та органічно-неорганічних кремнієвих нано-систем. На основі температурних залежностей струму деполяризації визначено енергетичний розподіл густини заповнення локалізованих станів та іденти¬фіковано природу електрично активних дефектів. Вивчено сенсорні властивості наносистем на основі поруватого кремнію. Проаналізовано концентраційні залежності адсорбційної чутливості та визна-чено часові характеристики сенсорних елементів. Продемонстровано можли-вість ідентифікації газу і визначення його концентрації на основі аналізу сукупного відклику імпедансу елементів мультисенсорної системи.^UDissertation addresses scientific and applied problem related to the study of regularities of light, temperature and adsorption stimulated electronic processes in silicon-based nanosystems. Main regularities of the formation of nc-Si – dielectric, nc-Si – semiconductor, nc-Si – conductor and also hybrid organic-inorganic porous silicon-based nanosystems with predictable structural, optical and electrical properties were studied to establish the mechanisms of environmental influence on the electronic processes in silicon nanostructures. Using AFM and SEM methods structural and fractal properties of obtained nanosystems were studied. Molecular structure and mechanisms of interaction between the components of porous silicon based inorganic and organic-inorganic systems were investigated by means of Fourier IR spectroscopy. The mechanisms of influence of irradiation from 226Ra isotope on the photoluminescent and electrical properties of porous silicon and silicon-based film nanocomposites have been established. The influence of silicon nanocrystals orientation on optical-luminescent properties of silicon nanostructures in epoxy matrix was studied. It is demonstrated that nanocrystals shape anisotropy leads to anisotropy in photoluminescence polarization and effective refraction index of the nanosystem as a whole. Optical properties of the nanosystems are analyzed in the frame of effective medium model with cylindrical particles shape. The possibility of controlling the spectrum of multi-band photoemission of the porous silicon – zinc oxide nanosystems by adjusting the excitation energy is demonstrated. Peculiarities of the field effect in porous semiconductors with cylindrical pore shape were studied. Dependencies of electrostatic potential on the coordinate were analyzed for different pore radius, interpore distance and surface charge density. It is established that surface potential and Debye screening length decrease with increasing surface curvature. It is demonstrated that redistribution of charge carriers not only changes the electric conductivity of the porous layer but can also cause the inversion of the conductivity type. The inversion depth depends on the surface charge density and pore radius and can extend even through the entire layer. The possibility of controlling electronic parameters of silicon nanostructures by means of adsorption of chemically active or polar molecules from vapor or liquid phases was demonstrated. The formation of photosensitive electrical barriers in porous silicon-based structures due to adsorption doping of porous layer has been found. The effect of modification of porous layer by metallic nanoparticles having different inner work function and the influence of ZnO and graphene nanosheets deposition on electrical and photoelectrical properties of porous silicon structures was studied. It was established that incorporation of metals and graphene into porous silicon leads to the increase in conductivity and photoinduced voltage of sandwich structures due to the passivation of silicon nanocrystals and the formation of additional conductive channels in the porous layer. The expansion of spectral photosensitivity of porous silicon based structures due to ZnO deposition is revealed. Charge transport and relaxation processes in porous silicon based nanostructures were studied. Electrical conductivity mechanisms were established for the wide range of temperatures. Fractal structures based on porous silicon were shown to have several mechanisms of conductivity. Hopping charge transport via the system of localized states near the Fermi level in the temperature range of 12–120 K was revealed. At higher temperatures, activation mechanism of electric conductivity is dominating which is characterized by different activation energies in the temperature ranges of 120–200 K and 220–290 K. Activation energy of the electric conductivity for porous silicon in the low temperature region was found to be around 0.05 eV. The increase in activation energy due to oxide or polymer passivation of silicon nanostructures and graphene nanoparticle deposition was detected. Energy distribution of the localized states population density in porous silicon nanostructures was determined by means of thermally stimulated depolarization method. The nature of electrically active defects was identified and it was established that the change of silicon nanocrystals surface passivation causes a redistribution of the density of states in different energy ranges. The sensory properties of nanosystems based on porous silicon have been studied. Dependencies of adsorption sensitivity on the concentration were analyzed and time characteristics of sensor elements were determined. The possibility of gas identification based on overall impedance response of the multisensory system was demonstrated.

У дисертації вперше у вітчизняній науці міжнародного права обгрунтувано концепцію уніфікації міжнародного права як універсального механізму його сучасного розвитку та з'ясовано впливи міжнародно-правової уніфікації на українське законодавство. Визначено основні етапи розвитку інституту міжнародно-правової уніфікації, нові методологічні підходи до дослідження міжнародно-правової уніфікації, зокрема з'ясовано потенціал та обмеження сучасних парадигм її концептуалізації, а також обґрунтовано включення концепції фрагментації до методології її дослідження. Розкрито сутність сучасних методів уніфікації міжнародного права, зокрема розглянуто міжнародні організаційно-правові засоби уніфікації як міжнародного, так і внутрішньодержавного права. Визначено основні форми та механізми участі міжнародних судів у міжнародно-правовій уніфікації, зокрема особливу увагу приділено дослідженню уніфікаційного ефекту судового тлумачення. З'ясовано роль національної судової практики в міжнародно-правовій уніфікації. Виокремлено і надано юридичну оцінку міжнародно-правовим підставам уніфікації українського законодавства. Охарактеризовано особливості уніфікації українського законодавства на основі міжнародних договорів України та аргументовано можливості такої уніфікації на основі актів міжнародного «м'якого» права та інших міжнародних актів рекомендаційного характеру.^UThe thesis is devoted to the theoretical generalization of modern theories and practices of international legal unification and the development of methodological foundations of the concept of international legal unification as a universal mechanism of the modern international law development. The main stages of the development of the institute of international legal unification are identified, new methodological approaches to the study of international legal unification, in particular, the potential and limitations of modern paradigms of its conceptualization are clarified, as well as the inclusion of the concept of fragmentation in the methodology of its study is substantiated. The essence of modern methods of the unification of international law is revealed, in particular, the international organizational and legal means of unification of both international and domestic law are considered. The basic forms and mechanisms ofparticipation of international courts in international legal unification are highlighted, in particular, special consideration is given to the study of the unifying effect of thejudicial interpretation. In addition, emphasis is placed on the national judicial practice impact on the international legal unification. The features of the unification of the Ukrainian legislation on the basis of international treaties of Ukraine are characterized and the possibility of such unification on the basis of acts of international «soft» law and other international acts of advisory nature is argued.

Досліджено роль ацетилювання α-тубуліну при реалізації аутофагії у клітинах A. thaliana, індукованої стресовими факторами абіотичної природи(голодування, осмотичний і сольовий стреси, ультрафіолет В). На морфологічному, транскрипційному та біохімічному рівнях показано розвиток аутофагії у відповідь на дію цих чинників. Встановлено, що інгібування стрес-індукованої аутофагії викликає підвищення кількості клітин у стані програмованої клітинної загибелі, що ілюструє роль аутофагії як адаптивного механізму. Продемонстровано суттєве підвищення рівнів ацетильованого α-тубуліну під впливом абіотичних стресових факторів, а також показано, що ацетилювання α-тубуліну забезпечує більш міцну його взаємодію тубуліну з білком аутофагії Atg8, що підтверджує функціональну роль мікротрубочок у реалізації аутофагії. Встановлені закономірності впливу стресових чинників на експресію генів α-тубуліну та білка atg8 і генів ферментів, залучених до ацетилювання тубуліну (ацетилтрансфераза elp3 та деацетилази hda14 і hda6). Виокремлено рослинні кінезини, вірогідно залучені до розвитку аутофагії та проаналізовано закономірності їх експресії під впливом досліджуваних абіотичних факторів. Встановлено тканиноспецифічний характер ацетилювання α-тубуліну як модифікації, котра у відповідь на вплив абіотичних стресів найбільш виражено проявляється у молодих та меристематичних тканинах, а також у тканинах коренів (кореневому чохлику, епідермісі та перициклі).^UThe role of post-translational acetylation of α-tubulin in the realization of stress-induced autophagy in A. thaliana cells was investigated. It was shown on the morphological, transcriptional and biochemical levels, that the development of autophagy is induced as a response to abiotic stress influence. It was found that an inhibition of stress-induced autophagy causes an intensification of programmed cell death development, which illustrates the role of autophagy as an adaptive mechanism. A significant increase in the level of acetylated a-tubulin was detected under the influence of abiotic stress. Moreover, it was shown that acetylation of α-tubulin provides a stronger interaction of tubulin with Atg8, an autophagy protein, which altogether confirms the functional role of microtubules in the realization of stress-induced autophagy. The regularities of the influence of stress factors on the expression of α-tubulin genes and the atg8, as well as on the enzymes involved in the acetylation of the tubulin (acetyltransferase elp3, deacetylases hda14 and hda6) have been established. The plant kinesins that are likely to be specific for the realization of stress-induced autophagy have been identified and the patterns of their expression under the influence of the abiotic factors were analyzed. Stress-induced α-tubulin acetylation was shown as a tissue-specific modification, which is most pronounced in young and meristic tissues, as well as in root tissues (root cap, epidermis and pericycles).

Досліджуються об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину. З нової точки зору автором стверджується необхідність на законодавчому рівні закріпити положення про потерпілих від посягання на життя представника іноземної держави мають особливий, специфічний статус, визначений їх спеціальними владно-розпорядчими повноваженнями з сфері міждержавних та міжнародних відносин, що забезпечується системою особливих привілей та імунітетів щодо особистої недоторканості та гарантій їх виконання, і це вимагає спеціального міжнародного захисту прав і свобод таких осіб. Уточнюється і по новому формулюється зміст поняття осіб, які мають спеціальний міжнародний захист у статтях 443, 444 КК України, такими особами визнаються глава іноземної держави, уряду, глави дипломатичних представництв, консульських установ та інші офіційні представники іноземної держави, а також керівники та офіційні представники міжнародних та міждержавних організацій, які наділені міжнародно визнаними привілеями та імунітетами під час виконання ними своїх службових обов'язків у міжнародно-правових відносинах. Автором по новому сформульовано зміст поняття провокації війни (як мети посягання на життя представника іноземної держави або іншої особи, яка має міжнародний захист) як бажання винного ініціювати збройний конфлікт, військові дії (юридично або фактично розпочаті) між державами (групами держав) як суб'єктами міжнародного права. Така провокація є найнебезпечнішою формою провокації міжнародних ускладнень. Автором стверджується, що суб'єкт злочину, передбаченого статтею 443 КК України іноді керується не тільки власними мотивами, а виконує доручення певної організації, співробітником якої він є або ж діє за її спеціальним завданням. В даному випадку можна говорити про співучасть інших учасників такої організації, що полягає у діях, спрямованих на готування та реалізацію суспільно небезпечного діяння, передбаченого статтею 443 КК України. Аналізуються проблемні питання співвідношення посягання на життя представника іноземної держави з суміжними злочинами КК України. Пропонується внесення змін до КК України з метою його удосконалення. Зокрема, запропоновано нову редакцію статті про посягання на життя представника іноземної держави у КК України.^UThe dissertation is devoted to the study of the problems of the criminal-legal characterization of the attack on the life of a representative of a foreign state.Protecting the theoretical provisions concerning criminal liability for encroachment on the life of a representative of a foreign state. The objective and subjective features of this crime are investigated. From a new point of view, the author argues that the need to establish at the legislative level the provisions on victims of an encroachment on the life of a representative of a foreign state have a special, specific status, defined by their special power and regulatory powers in the field of interstate and international relations, which is secured by a system of special privileges and immunities regarding personal immunity and guarantees of their implementation, and this requires special international protection of the rights and freedoms of such persons. It clarifies and formulates the content of the concept of persons with special international protection in Articles 443, 444 of the Criminal Code of Ukraine, such persons are recognized by the head of a foreign state, the government, heads of diplomatic missions, consular offices and other official representatives of a foreign state, as well as heads and official representatives international and interstate organizations that are endowed with internationally recognized privileges and immunities in the performance of their official duties in international legal relations. The author formulates in a new way the meaning of the concept of provocation of the war (as the object of encroachment upon the life of a representative of a foreign state or another person having international protection) as the will of the perpetrator to initiate an armed conflict, military action (legally or actually initiated) between states (groups of states) the subjects of international law. Such provocation is the most dangerous form of provocation of international complications. The author claims that the subject of a crime envisaged by Article 443 of the Criminal Code of Ukraine is sometimes guided not only by his own motives, but also fulfilling an order of a certain organization whose employee he is or acts according to his special task. In this case, we can speak about the complicity of other participants in such an organization, which consists in actions aimed at preparing and implementing a socially dangerous act envisaged by Article 443 of the Criminal Code of Ukraine. Problematic issues of the ratio of encroachment on the life of a representative of a foreign state with related offenses of the Criminal Code of Ukraine are analyzed. It is proposed to amend the Criminal Code of Ukraine in order to improve it. In particular, a new version of the article on encroachment on the life of a representative of a foreign state in the Criminal Code of Ukraine was proposed.

Досліджено вокальну та громадсько-культурну діяльність музиканта, оперного та концертно-камерного співака, педагога М. О. Менцинського (1875 - 1935 рр.). Вперше залучено до наукового обігу нові документально-історичні матеріали, які сприяють поглибленню знання про його життя та творчість. Висвітлено різноманітні аспекти процесу творчого становлення митця як співака та громадсько-культурного діяча. З'ясовано впливи зарубіжних вокальних шкіл на формування української вокальної школи. Розкрито зміст та охарактеризовано творчий доробок співака. Доведено, що постать М. О. Менцинського посідає особливо неповторне місце в українській та європейській музичній культурі.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано основні етапи розвитку моніторингу якості вищої освіти США. Визначено структуру моніторингу її якості, особливості його проведення в процесі природничо-наукової підготовки фахівців в американських університетах. Виокремлено критерії та показники її якості за чотирма складовими (якість навчальних досягнень суб'єкта освітнього процесу, якість об'єкта надання освітніх послуг, якість процесу надання освітніх послуг, якість результату діяльності освітньої системи). Розкрито сутність, етапи, напрями, види, рівні, основні методи та форми організації моніторингу. Виокремлено прогресивні ідеї американського досвіду з проведення моніторингу якості природничо-наукової освіти, що можуть бути рекомендовані у разі реформування вищої освіти України.

  Скачати повний текст

Вперше проведено системний аналіз теоретико-методологічних підходів до соціально-комунікативної інтерпретації феномену сучасного мистецтва. Запропоновано специфічний вимір у дослідженні сучасних художніх практик крізь призму "економіки символічного обміну", що адекватно висвітлює утилітарно-прагматичну роль сучасного мистецтва. Обгрунтовано розуміння віртуальної реальності як нового середовища для інноваційних художніх практик і художніх комунікацій, через які відображаються сутність та умови прояву рольової специфіки мистецтва в контексті "всепроникаючої" інтерактивності. Доведено взаємозв'язок мистецьких технологій і бізнес-комунікацій в аспекті застосування творчих методик під час створення комунікативних продуктів, технік, технологій; розкрито значення креативу для ефективності бізнес-процедур.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто процес становлення молоді в контексті філософсько-освітніх, аксіологічних та історичних проблем, а також основні аспекти процесу соціалізації молоді, включеного до загальносоціалізаційного контексту особистості. Встановлено, що підняття вікових меж молодості попри свій позитив має і негативне забарвлення, яке проявляється у посиленні патронажу над молоддю з боку суспільства та держави, що ускладнює процеси становлення суб'єктної молоді. Визначено, що на процес становлення молоді впливають такі основні об'єктивні чинники, як політико-економічні та соціокультурні тенденції глобального характеру та трансформаційні суспільні процеси внутрішнього характеру. Доведено, що самореалізація молоді, її суб'єктність найповніше відбуваються через молодіжний рух як формального характеру, так і неформальної молодіжної ініціативи.

  Скачати повний текст

Для умов південно-західного Лісостепу України удосконалено технологію вирощування цукрових буряків шляхом застосування елементів біологічної системи землеробства й основного обробітку грунту, внесення альтернативних органічних та оптимальних мінеральних добрив і контролювання забур'янення у системі догляду за посівами. Встановлено, що внесення альтернативних видів органічних добрив сприяє підвищенню вмісту у грунті азоту, який легко гідролізується, рухомого фосфору й обмінного калію. Виявлено, що біологічна активність грунту за кількістю мікроорганізмів на фоні полицевого та чизельного способів його обробітку перевищує контроль на 28,3 та 30 %. У разі впровадження даного варіанта врожайність коренеполодів становить 33,7 т/га, а збір цукру - 5,37 т/га.

  Скачати повний текст