Дисертація присвячена дослідженню культурної пам'яті як чинника формування національної ідентичності, яка відображена в народно-пісенних практиках Полтавщини. У роботі здійснено огляд наукових праць, присвячених дослідженню культурної пам'яті та ідентичності. Здійснено теоретичне осмислення понять «культурна пам'ять», «регіональна ідентичність», «національна ідентичність», «народно-пісенна практика» і «регіоніка», з'ясовано особливості їх трактування у різних наукових дискурсах. Зазначено, що народно-пісенні практики відіграють культуротворчу роль у формуванні регіональної ідентичності, оскільки тісно пов'язані з історичним буттям етносу та особливостями його генези. Розглянуто історико-культурні передумови формування пісенної культури Полтавщини, зокрема фольклорні засади пісенної творчості та сучасне культурно-мистецьке середовище Полтавського краю. Визначено, що народно-пісенні практики існують із давніх часів, вони сформувалися на основі старовинних обрядових пісень і є відображенням світогляду людини, її ставлення до природи та навколишніх явищ. З'ясовано, що значний внесок у фольклорну складову музичної культури Полтавщини ХVIII–ХІХ століть зробили братства незрячих старців-музикантів, діяльність яких сприяла започаткуванню національної ідентичності. Подано коротку характеристику колективів Полтавщини та окремих виконавців, а також вихідців з полтавського краю, які пропагують народно-пісенну творчість в Україні та за її межами, тим самим підтримуючи українські діаспори. Окреслено способи репрезентації ідентичності народно-пісенними засобами. Обґрунтовано значущість народно-пісенних практик для формування національної ідентичності. З'ясовано внесок представників української діаспори, вихідців із Полтавщини, у розвиток української культури шляхом збереження, створення нових і пропагування народної пісні в межах кордонів інших держав. Виявлено, що чималу роль у формуванні української нації відіграв Т.Г. Шевченко, який заклав основи сучасної української мови, використовуючи елементи народних пісень, книжкову мову старих авторів та селянське просторіччя та зобразив українців незалежною нацією. Простежено гендерний дискурс в українських народних піснях, зокрема відображається роль жінки (її зовнішності, віку, рис характеру, соціального статусу) у формуванні культурної пам'яті та національної ідентичності. У дисертації вперше в культурології обґрунтовано роль культурної пам'яті крізь призму народно-пісенної творчості, як чинника формування національної ідентичності, яка полягає у реактуалізації культурно-історичного минулого нації. Звернення до першоджерел, зокрема народної пісні, уможливлює механізм збереження національної цілісності, трансформуючись через емоційну складову пісенного виконавства в культурну пам'ять, яка формує власне ідентичність. Культурна пам'ять у поєднанні з опредмеченим в ній історичним досвідом у результаті становитимуть основу національної ідентичності. Поглиблено понятійно-категоріальний інструментарій культурологічного дослідження, зокрема уточнено поняття «культурна пам'ять», «національна ідентичність», «регіональна ідентичність» і «регіоніка». Введено поняття «мовчазна пам'ять» і «глибинність культурної пам'яті». Мовчазну пам'ять трактуємо як інформаційно-символічні змісти, образи минулого, які законсервовані у часі, побутують лише на родинному рівні, зберігаючи свою цінність і сакральний зміст. Глибину культурної пам'яті розглядаємо через символізм музично-поетичного полотна, яку можна виміряти кількістю писемних першоджерел, зафіксованих носіїв, які підтверджують наші дослідницькі теорії. Виявлено формуючі чинники пісенної культури Полтавщини та їх вплив на національну ідентичність. Визначальним чинником інтенсивного розвитку культури досліджуваного регіону стали народно-пісенні практики. Наголошено на необхідності відродження витоків пісенної культури – як важливого фактору розвитку сучасної, освіченої особистості. Ключові слова: культурна пам'ять, регіональна культура, національна ідентичність, регіональна ідентичність, мовчазна пам'ять, народна пісня, українська фольклористика, регіоніка, народно-пісенні практики, Полтавщина, фольклор.^UThe dissertation is devoted to the research of cultural memory as a factor of formation of national identity, which is reflected in the folk song practices of Poltava region. The paper reviews scientific works devoted to the study of cultural memory and identity. The theoretical comprehension of the concepts of “cultural memory” and “regional identity”, “national identity”, “folk song practice” and “regionalism”; the features of their interpretation in scientific sources are clarified. Attention is focused on the relationship between these concepts. It is noted that folk song practices play a cultural and creative role in the formation of regional identity, since it is closely related to the historical development of the ethnos and its genesis. The historical and cultural preconditions of formation of song culture of Poltava region, in particular folklore bases of formation of song creativity and modern cultural and artistic environment of Poltava region are considered. It is determined that folk song practices have existed since ancient times, they were formed on the basis of ancient ritual songs and are a reflection of a person's worldview, his attitude to nature and environmental phenomena. It was found that a significant contribution to the folklore component of the musical culture of Poltava region of the 18th-19th centuries was made by the brotherhoods of the blind elders-musicians, whose activities contributed to the establishment of the national identity. A brief description of the groups of Poltava region and individual performers, as well as people from the Poltava region, who promote folk songs in Ukraine and abroad, thereby supporting the Ukrainian Diasporas. The ways of expressing identity by folk songs are outlined. The significance of folk song practices for the formation of national identity is substantiated. The contribution of representatives of the Ukrainian Diaspora, natives of Poltava region, to the development of Ukrainian culture by preserving, creating new and promoting folk songs within the borders of other states has been clarified. It is revealed that a significant role in the formation of the Ukrainian nation was played by T.G. Shevchenko, who laid the foundations of the modern Ukrainian language, using elements of folk songs, the literary language of old authors and peasant commonplace, and portrayed Ukrainians as an independent nation. The gender discourse in Ukrainian folk songs is traced; in particular, the role of women (her appearance, age, character traits, social status) and songs in the formation of cultural memory and national identity is reflected. In the dissertation, for the first time in cultural studies, substantiates the role of cultural memory through the prism of folk songs, as a factor in the formation of national identity, which consists in the re-actualization of the cultural and historical past of the nation, is perceived distorted and preserved fragmentarily. The appeal to primary source, in particular the folk song, makes a mechanism for the preservation of national integrity, transforming through the emotional component of song performance into cultural memory, which forms the identity itself. Cultural memory combined with historical experience will result in national identity and conscious being. The conceptual and categorical toolkit of culturological research have been deepened, in particular, the concepts of “cultural memory”, “national identity”, “regional identity” and “regionalism” has been clarified. The concept “silent memory” and “depth of cultural memory” have been introduced. We interpret the silent memory, as information-symbolic meanings, the images of the past, preserved in time, exist only at the family level, preserving their value and sacred meaning. We consider the depth of cultural memory through the symbolism of the musical and poetic canvas, which can be measured by the number of written primary sources, recorded carriers, confirming our research theories. The formative factors of the song culture of Poltava region and their influence on the national identity are revealed. Folk-song practices became the determining factor of intensive development of culture of the studied region. Emphasis is placed on the need to revive the origins of song culture – as an important factor in the development of modern, educated personality.Key words: cultural memory, regional culture, national identity, silent memory, folk song, Ukrainian folklore, regional studies, folk song practices, Poltava region, folklore.

Проведено компаративний аналіз фундаментальних принципів європейської Реформації та віросповідних основ українського євангельського протестантизму. Розкрито специфіку відображення спільних богословських засад у соціальній позиції протестантизму. Виявлено, що євангельські церкви поєднують у своїй соціальній позиції східні та західні традиції та є чинником крос-культурного богословського синтезу, інкультурації ідей європейської Реформації у православній культурі. З'ясовано, що секуляризація протестанських церков у Європі й Америці обумовлює негативну реакцію українських протестантів, які знаходяться на стадії визначення своєї ідентичності між традиціоналізмом і західним модернізмом. Виявлено, що євангельські церкви в Україні зберігають ознаки маргінальної субкультури на сучасному етапі формування їх нової ідентичності. Проаналізовано основні тенденції соціально-політичного розвитку євангельського протестантизму у контексті євроатлантичної інтеграції України, побудови громадянського суспільства та налагодження партнерських відносин між державою та євангельскими конфесіями.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано тезу про релігійну (християнську) навантаженість культурної ідентичності Модерну, охарактеризовано основні соціальні форми її реалізації. Запропоновано нове тлумачення концепції культурної ідентичності. З'ясовано, що ідентичність є певним набором соціальних інтеракцій. Обгрунтовано значення культурної ідентичності як функції опанування культурними сенсами у соціальному просторі. Вперше визначено три найважливіші підвалини модерної ідентичності: історія, наука, екзистенційний вимір, які детермінують її форму. Доведено, що історія визначає межі та простір розвитку усього людства та забезпечує єдність асерторично розгалужених процесів. З'ясовано, що наука є єдиною легітимною методологією прагматичного освоєння реальності. Аргументовано, що екзистенційний вимір конститує спосіб життя, суголосний модерній раціональності та формує певний етос суспільної поведінки. Доведено, що саме у цих трьох вимірах реалізується культурна ідентичність Модерну. Зроблено висновок, що культурна ідентичність Модерну грунтується на автентичних християнських засадах.

  Скачати повний текст

Розглянуто розвиток проблеми ідентичності у європейській філософії XX ст. Показано, які проблемні моменти у процесі цього розвитку були ключовими, альтернативні варіанти вирішення зазначених проблем, що існували у певний час. Разом з позитивною оцінкою кожної конкретної концепції особистості й оцінкою її ролі під час історичного розвитку, показано її структурні недоліки, що вказувало на необхідність створення більш нових і плідних за своєю пояснювальною силою концепцій. Вказано на необхідність створення більш нової концепції особистісної ідентичності, у якій буде повною мірою враховано етичний сенс самозасвідчення особистості. Зазначені підходи та концепції продемонстровано на прикладі аналізу етичних позицій героїв романів російського письменника Ф.Достоєвського. Показано, що магістральною етичною колізією для цього автора є проблема співвіднесення загального блага та самоствердження індивідуалізованої особистості. Показано, що ця етична проблема, яка у самого М.Достоєвського не знаходить задовільного етичного вирішення, насправді може бути ефективно вирішена саме за рахунок прийняття до уваги моменту самозасвідчення.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз феномену ідентичності соціального суб'єкта у контексті соціокультурних трансформацій, в основу якого покладено уточнені концептуальні уявлення про сутність феномену ідентичності соціального суб'єкта та форми його прояву за умов сучасних соціокультурних трансформацій. Обгрунтовано сутність і розкрито особливості соціальних систем трансформативного типу. Досліджено динаміку маргінальної свідомості соціальних суб'єктів транзитивних суспільств, для яких оптимальним рішенням у справі соціокультурного транзиту вважається модернізація на основі власної національної ідентичності або модернізація без вестернізації. Доведено, що мультикультуралізм, як культурний плюралізм, з політики загравання з національними меншинами закономірно виростає до права соціальних суб'єктів на вибір власної ідентичності, що закріплюється правовою нормою свободи совісті, отже, відповідальністю за наслідки самовизначення.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена літературознавчому дослідженню репрезентації теми історичної пам’яті у романах сучасних польських письменників. У першому розділі дисертації висвітлено особливості cучасного дискурсу історичної пам’яті та концепції відомих авторів. Підкреслено постійне переосмислення історії з урахуванням сучасних цінностей. Особливість змін історичної пам’яті в посттоталітарних суспільствах, зокрема в Польщі, розглянуто в контексті переходу до демократії. Аналізовано ключові теми в польському історичному дискурсі та нелінійний процес їх трансформації. Досліджено роль літератури в подоланні травми, яка стає інструментом переборювання посттравматичного синдрому та виконує "терапевтичну" Простежено художні прийоми і способи, за допомогою яких письменники створюють бажану рецепцію художніх творів. Другий розділ дисертації відображає трансформацію парадигми історичної пам’яті у творах сучасних польських прозаїків. Подано ретроспективний огляд літератури історичної пам’яті у Польщі за період після закінчення війни до теперішнього часу. Відзначено зміни в літературознавчих інтерпретаціях художніх творів про Другу світову війну та її травматичні наслідки. Розглянуто нові підходи до художнього відображення історичних подій у сучасному польському романі. На зміну заідеологізованості, стереотипним офіційним наративам у трактуванні історичних подій на перший план виходить опрацювання раніше табуйованих тем, осмислення індивідуальної історичної пам’яті, рефлексії про травматичний досвід, дослідження проблем міжпоколіннєвих зв’язків і постпам’яті. Домінуючою темою сучасних меморіальних творів у Польщі є історична пам’ять жертв Голокосту. Простежено роль і значення гендерного виміру насильства тоталітарного режиму у польському романі, відзначено появу багатьох жіночих імен серед сучасних письменників Польщі. У романах, написаних жінками, особливо підкреслюється вплив постпам’яті, переданої наступним поколінням жертв. Для реалізації нової перспективи історичного дискурсу розробляються відповідні художні засоби. У третьому розділі дисертаційної роботи представлено аналіз романів сучасних польських письменників у контексті історичної пам’яті. Проведений літературознавчий аналіз дозволив виявити нові тенденції у репрезентації історичної пам’яті у романах. Основною сферою досліджень сучасних польських прозаїків є індивідуальна пам’ять, яка може не збігатися з колективними уявленнями про історичні події. У романі "Сонька" Іґнація Карповича висвітлено переосмислення історичних подій через індивідуальну пам'ять, підкреслено необхідність оповіді про травму. "Дім з вітражем" Жанни Слоньовської досліджує формування ідентичності під впливом пам'яті та історичних подій. Лукаш Сатурчак у "Ґаліції" аналізує проблеми історичної пам'яті українсько-польського прикордоння через призму індивідуальної пам'яті. Родинна сага Йоанни Батор "Піщана Гора" осмислює травми післявоєнної міграції та вплив історичного минулого на три покоління жінок. Роман "Секретик" Бриґіди Хельбіґ пропонує новий погляд на ідентичність та асиміляцію німецьких переселенців у Польщі після Другої світової війни. Характерним явищем польської прози сучасності є розвиток гендерно маркованої нарації у творах про реалії і наслідки війни. Жінки-письменниці прози другого покоління уцілілих жертв фашизму у своїх романах, часто з автобіографічними елементами, тематизують вимушене мовчання, переданий через постпам’ять страх, який відчувається на підсвідомому рівні, шляхи подолання успадкованих травм. Здійснений текстуальний аналіз творів польських письменниць – Зити Рудзької, Аґати Тушинської, Моніки Шнайдерман – дав можливість виокремити специфіку жіночої нарації про травми жертв війни і Голокосту. Виявлено, що в аналізованих романах письменники не уникають гострих тем стосунків між поляками і євреями в час Голокосту, антисемітизму частини польського суспільства, відсутності емпатії до Іншого.^UThe dissertation is devoted to the literary study of the representation of the theme of historical memory in the novels of modern Polish writers. The first chapter of the dissertation explores the peculiarities of contemporary discourse on historical memory and the concepts put forth by renowned authors. It emphasizes the ongoing reinterpretation of history in light of modern values. The distinct changes in historical memory in post-totalitarian societies, particularly in Poland, are examined in the context of the transition to democracy. Key themes in Polish historical discourse and the nonlinear process of their transformation are analyzed. The role of literature in overcoming trauma is investigated, as it becomes an instrument for overcoming post-traumatic syndrome and serves a "therapeutic" function. The artistic techniques and methods through which writers create the desired reception of their works are traced.The second chapter of the dissertation reflects the transformation of the paradigm of historical memory in the works of modern Polish novelists. A retrospective review is presented of the historical memory literature in Poland from the end of the war to the present. Changes in literary interpretations of the works of art about the Second World War and its traumatic consequences are noted. New approaches to the artistic representation of historical events in the modern Polish novels are considered. Instead of ideologisation, stereotypical official narratives in the interpretation of historical events, discussion of previously taboo topics, understanding of individual historical memory, reflection on traumatic experience, research of problems of intergenerational relations and post-memory come foreward. The dominant theme of contemporary memorial works in Poland is the historical memory of the victims of the Holocaust. Most of the works were written by representatives of the second generation of Holocaust survivors. The role and significance of the gender dimension of the violence of the totalitarian regime in the Polish novels is traced, the appearance of many female names among modern Polish writers is noted. In novels written by women, the impact of post-memory passed on to subsequent generations of victims is particularly emphasized. Appropriate artistic means are being developed to implement a new perspective of historical discourse. The third chapter of the dissertation presents an analysis of modern novels by Polish writers in the context of historical memory. The literary analysis made it possible to reveal new trends in the representation of historical memory in novels. The primary focus of research for contemporary Polish prose writers is individual memory, which may not align with collective perceptions of historical events. In Ignacy Karpowicz's novel "Sonka," the reinterpretation of historical events through individual memory is highlighted, emphasizing the necessity of narrating trauma. Żanna Słoniowska's "The House with the Stained-Glass Window" explores the formation of identity under the influence of memory and historical events. Łukasz Saturczak analyzes issues of historical memory along the Ukrainian-Polish border through the prism of individual memory in "Galicia." Joanna Bator's family saga, "Sand Mountain," reflects on the traumas of post-war migration and the impact of historical past on three generations of women. Brygida Helbig's novel "The Little Secret" offers a new perspective on the identity and assimilation of German resettlers in Poland after World War II. A characteristic phenomenon of modern Polish prose is the development of gender narrative in the novels about the realities and consequences of war. Women prose writers of the second generation of survived victims of fascism in their novels, often with autobiographical elements, thematize forced silence, transmitted through post-memory fear that is felt on a subconscious level, ways to overcome inherited traumas. The textual analysis of the works of Polish writers - Zyta Rudzka, Agata Tuszyńska, Monika Shneiderman - made it possible to single out the specifics of women’s narratives about the trauma of victims of war and the Holocaust. It was found that in the analyzed novels the writers do not avoid the hot topics of relations between Poles and Jews during the Holocaust, anti-Semitism of a part of Polish society, lack of empathy for the Other.

Обгрунтувано поняття "материнська ідентичність", визначено її структуру, зміст і типи (цілісна материнська ідентичність, дифузна материнська ідентичність та нерозвинена материнська ідентичність). Побудовано й апробовано модель емпіричного дослідження специфіки використання технік арт-терапії для дослідження материнської ідентичності. Верифіковано системи критеріїв якісно-кількісної обробки тематичних малюнків "Я - мама", "Я і моя дитина", "Я - жінка". Досліджено психологічні особливості становлення материнської ідентичності вагітних жінок, які виношують першу дитину, другу та третю-шосту дитину. За результатами емпіричного дослідження материнської ідентичності вагітних жінок за допомогою арт-терапевтичних засобів підтверджено високий психодіагностичний потенціал малюнкових методів і виявлено принципову необхідність розробки та впровадження диференційованої відповідно до психологічної типології материнської ідентичності системи психологічної допомоги вагітним жінкам.

  Скачати повний текст

Вивчено мікробні асоціації у випадках ендометритів, маститів у корів і шлунково-кишкових, респіраторних захворювань новонароджених телят у дванадцяти господарствах восьми районів Луганщини. Встановлено, що у фермерських біоценозах циркулює від трьох до шости умовно патогенних видів бактерій, які викликають різноманітні патології в корів і новонароджених телят. Ідентичність бактерій, виділених від корів і телят, підтверджується антигенною спорідненістю бактерій у разі різних захворювань, відсутністю антагонізму між бактеріями, ізольованими з одного господарства та позитивним впливом інактивованого полібактеріну, виготовленого з культур бактерій, які циркулюють у даному господарстві. Показано, що під впливом антропогенних факторів і факторів зовнішнього середовища відбувається зміна головних співчленів паразитоценозу, їх кількості в асоціаціях, антогоністичних властивостей, а також зміна чутливості мікрофлори до антибіотиків. Виготовлено експериментальну серію інактивованого полібактеріну. Вперше вивчено клітинні та гуморальні фактори імунної відповіді в корів і телят на введення інактивованого полібактеріну, виготовленого з культур бактерій, які циркулюють у даному господарстві.

  Скачати повний текст

Розкрито історичну обмеженість компартменталізму. З'ясовано, що затьмарення особистісно-біографічного аспекту філософії є характерним лише для певних епох (для середньовіччя і Нового часу). Виявлено, що спроби біографів-редукціоністів пояснити діяльність філософа впливом певних нефілософських чинників (соціально-класова ідентичність, душевні або фізичні хвороби) ігнорують таку фундаментальну рису філософського мислення, як прагнення самодостатності. Розглянуто порівняльно-генетичному аналізі вузлові аспекти легітимації біографічної складової у загальній філософській думці кінця XIX - початку XXI ст. Узагальнено досвід і розглянуто пізнавальний потенціал такого напряму сучасної гуманістики, як новий історизм.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток взаємодії придніпровської композиторської, виконавської та педагогічної шкіл від витоків до сьогодення. Визначено сутність явища в історичному аспекті. Розглянуто творчі практики як рухливу субстанцію, здатну змінюватися під впливом часу, суспільно-політичних реалій та художньо-естетичних переваг, лишаючи незмінною одну рису - національну ідентичність. Обгрунтовано важливість врахування феномену взаємодії творчих практик як чинника, що складає особливість регіональної композиторської, педагогічної та виконавської шкіл.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі виховання ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів засобами народної педагогіки.На засадах теоретичного аналізу досліджуваної проблеми уточнено сутність понять «ціннісне ставлення до Батьківщини», «виховання ціннісного ставлення до Батьківщини», «вихованість ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів»; визначено базові цінності – любов до Батьківщини, безкорисливе піклування, самоповага. З'ясовано потенціал народної педагогіки в освітньому процесі початкової школи у контексті виховання ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів. Визначено структурні компоненти вихoвaності цiннiсного стaвлення дo Бaтькiвщини, а саме: когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий. Розроблено критерії («знання про ціннісне ставлення до Батьківщини»; «бажання виявляти ціннісне ставлення до Батьківщини»; «прояв цiннiсного стaвлення до Батьківщини у реальній діяльності» з відповідними показниками, схарактеризовано рівні (високий, достатній, середній, низький) вихованості ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів засобами народної педагогіки. Охарактеризовано психологічні механізми (національна самосвідомість та національно-культурна ідентичність) та функції виховання ціннісного ставлення до Батьківщини. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов виховання ціннісного ставлення до Батьківщини у молодших школярів засобами народної педагогіки. Розроблено й апробовано проєктну виховну технологію для молодших школярів «Культурна спадщина мoєї Бaтькiвщини», яка передбачає доцільне використання різноманітних форм і методів виховної роботи.^UThe thesis research is devoted to the problem of cultivation of a values-based attitude towards the Motherland among younger schoolchildren by means of folk pedagogy. On the basis of a theoretical analysis of the problem under study, the essence of the concepts of «values-based attitude towards the Motherland», «cultivation of the values-based attitude towards the Motherland», «educatedness of the values-based attitude towards the Motherland among younger schoolchildren» was clarified. The potential of folk pedagogy in the educational process of elementary school in the context of cultivation of a values-based attitude towards the Motherland in younger schoolchildren was revealed.The structural components of educatedness of the values-based attitude towards the Motherland are determined, namely: cognitive, emotional-value, behavioral.Criteria have been developed («knowledge of the values-based attitude towards the Motherland»; «desire to show the values-based attitude towards the Motherland»; «demonstartion of the values-based attitude towards the Motherland in real activity» with relevant indicators; the levels (high, sufficient, middle, low) of educatedness of the values-based attitude towards the Motherland in younger schoolchildren by means of folk pedagogy, psychological mechanisms (national self- awareness and national-cultural identity) and functions of cultivation of the values-based attitude towards the Motherland are characterized.The effectiveness of pedagogical conditions for educating the values ​​of the Motherland in junior schoolchildren by means of folk pedagogy is theoretically substantiated and experimentally tested. The project educational technology for junior schoolchildren "Cultural heritage of my Motherland" which provides expedient use of various forms and methods of educational work is developed and tested.

Виявлено змістовні характеристики гендерних установок хлопців і дівчат з повних/неповних родин стосовно статеворольового самовизначення, а також майбутньої професії, подружнього життя. Виявлено протиріччя у змісті цього самовизначення старших підлітків, зокрема, гендерно відповідна структура "Я-реального" дівчат не співвідноситься з їх уявленнями про особистісні риси "ідеальної" людини, згідно з якими надається більша перевага вираженості чоловічих якостей. Розглянуто питання стосовно впливу умов первинної соціалізації на характер процесу ідентифікації старших підлітків і на особливості вибору ними стратегій соціального сприйняття. Доведено існування виражених порушень у процесі статеворольової ідентифікації хлопців з неповних родин, життєві орієнтири яких відрізнялися невизначеністю та розмитістю. Систематизовано теоретичні та методичні підходи щодо статевої соціалізації як проблеми психосексуального та гендерного розвитку особистості. Висвітлено проблему статеворольових орієнтацій у становленні особистості старших підлітків. Розкрито психологічний зміст понять "Я-концепція", "статеворольове самовизначення особистості", "гендерна ідентичність", "статеворольова соціалізація", "гендерна соціалізація".

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню соціокультурних конструктів гендеру та сексуальності у релігійних і соціально-політичних практиках та візуальній культурі Давнього Риму (I ст. до Р.Х. – I ст. після Р.Х.).У XX столітті в США та Європі почали відбуватися трансформаційні процеси (сексуальна революція, феміністські рухи, боротьба проти расової сегрегації та інше), які повністю змінили гендерну ідентичність та розділили такі поняття як стать і гендер. Модифікація поглядів на сексуальність та статеворольову парадигму дала поштовх до нових розвідок у цій темі, що на сьогодні є перспективним науковим фронтиром.Актуальність дослідження зумовлена запитами сучасного суспільства в якому відбувається перегляд місця гендеру та сексуальності в історії, що не можливо зробити без звернення до античності, зокрема давньоримської історії.У дисертації прослідковано історіографію питання та екстраговано три ключові стадії: 1 стадія (XVIII ст. – 1929 р.) закладання підоснови для наукового дослідження гендеру та сексуальності греко-римської цивілізації; 2 стадія (1929 – 1960 рр.) вплив школи Анналів (1929 р.) та створення засад філософії фемінізму (фр. вчена С. де Бовуар). Актуалізація наукового напрямку «Історія жінок» в контексті досліджень повсякдення; 3 стадія (1960 р. – по теперішній час) соціокультурні трансформації («сексуальна революція», друга хвиляфеміністичних рухів, проблеми расової сегрегації) та як наслідок активізація розвідок з даної тематики. Також визначено, що в науковій розробці проблеми превалює два напрямки: 1) М. Фуко та його послідовники (дискурс сексуальності, влада/підкорення); 2) Феміністичний, сформований С. Померой.^UThe thesis is devoted to the complex study of socio-cultural constructs of gender and sexuality in religious and socio-political practices and visual culture of ancient Rome (I century BC – I century AD).In the twentieth century, transformational processes (sexual revolution, feminist movements, the fight against racial segregation) took place in the United States and Europe, which completely changed gender identity and divided concepts such as sex and gender. The modification of views on sexuality and gender-role paradigm has given impetus to new research on this topic, which today is a promising scientific frontier.The relevance of the study is due to the demands of modern society, where the place of gender and sexuality in history is being revised, which is impossible without going back to antiquity, in particular, ancient Roman history.The thesis traces the historiography of the issue and extracts three key stages: Stage 1 (XVIII century – 1929) laying the basis for the scientific study of gender and sexuality of Greco-Roman civilization; Stage 2 (1929 – 1960) the influence of the Annals school (1929) and the creation of the basics of the feminist philosophy (French scientist S. de Beauvoir). The actualization of the scientific direction “Women's History” in the context of everyday research; Stage 3 (1960 – present) socio-cultural transformations (“sexual revolution”, the second wave of feminist movements, problems of racial segregation) and as a result, the enhancement of research on this topic. In addition, the study specifies that two directions prevail in the scientificdevelopment of the problem: 1) M. Foucault and his followers (discourse of sexuality, power/subjugation); 2) Feminist, formed by S. Pomeroy.

Вперше в українському літературознавстві здійснено огляд основних теоретико-літературних аспектів гендерного дискурсу (культурно-екзистенціального, психоаналітичного, семіотичного). З'ясовано, що література non-fiction є різновидом письменства на межі художності та документальності, розуміння якого залежить від компетенції реципієнта. Запропоновано класифікацію художньої літератури як такої, що відтворює історичну та автобіографічну правду, та літератури non-fiction, спрямованої на читача. На матеріалі щоденників і псевдощоденників встановлено ознаки, що мають змогу розрізняти художні тексти та тексти літератури non-fiction. Виокремлено функції щоденника стосовно автора (самопізнання, самовираження, самоспогладання, самоувічнення, фіксаційна, розважальна, компенсаторна, літературно-творча) та щодо умовного адресата (пізнавальна, дешифрувальна, естетична, ігрова, катарсична). Осмислено гендерну ідентичність суб'єкта як складову частину психологічної та мовної індивідуальності автора щоденника. На основі конкретних текстів літератури non-fiction досліджено особливості проявлення queer-суб'єктивності, а також фемінної та маскулінної суб'єктивностей. З'ясовано гендерні сереотипи та їх роль у гендерній самоідентифікації письменників, репрезентованій у щоденниках.

  Скачати повний текст

Проаналізовано становлення гуманітарного ідеалу науковості, його вплив на інтегративні процеси у сучасній науці та її гуманітаризацію. Ідеал науковості гуманітарного знання розглянуто як синтез філософських уявлень про природу людини, суспільствознавчо-аналітичних описів і пояснень соціальних інтеракцій індивидів і власне гуманітарного осягнення розумом духовних засад людського буття. Розкрито значення в утвердженні наукового статусу гуманітарного знання сцієнтистських, герменевтичних і аксіологічних обгрунтувань. Показано, що конституювання норм його науковості відбувається на підставі ціннісно-смислової специфікації універсально-епістемних критеріїв і взаємодоповнюваності в ньому когнітивного та ціннісного, пояснювального та змістового моментів. Цим забезпечується загальнонаукова ідентичність ідеалу знання про світ людини та його гуманітарну особливість. Значну увагу приділено питанням методологічного потенціалу гуманітарного ідеалу науковості, значущість якого розкрито у контексті актуалізації проблем людини та формування постнекласичної наукової раціональності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості геологічної будови приштокових зон та перспективи їх нафтогазоносності у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, із родовищ якої ведеться основний видобуток газу в Україні. Встановлено, що товщини відкладів нижньої кори та байоського ярусу середньої юри збільшуються над соляними штоками, а деякі їх значення співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермі та карбону. Виявлено ідентичність співвідношення числових значень товщини цих відкладів над контуром соляних штоків і за їх межами на тектонічно неактивних ділянках та його збільшення приблизно у півтора раза. Втановлено чітку закономірність збільшення коефіцієнта діаметра свердловини з наближенням до соляних штоків. На підставі статистичного аналізу значень даного коефіцієнта в приштокових зонах виділено підзони з різним відносним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла внаслідок впливу процесу розвитку соляних штоків. З'ясовано, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона приштокових блоків крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), що утворилися в результаті прориву осадових порід соляними штоками. Встановлено порядок використання приштокових зон у пошуково-розвідувальному бурінні. Наведено оцінку прогнозних ресурсів вуглеводнів у перспективних приштокових блоках.

  Скачати повний текст

Розкрито історію геологічного розвитку платформної частини території України у рифеї на основі вивчення процесів магматизму, дислокаційного метаморфізму, метасоматозу, стратиграфічних розривів рифейських відкладів і знахідок у них залишків викопних організмів. Виділено чотири етапи, які за часом прояву подій та процесів зіставляються з діастрофічними та седиментаційними циклами, що проявилися на інших континентах світу. Вивчено три стадії рифейського рифтогенезу, які проявилися у закладанні на різних гіпсометричних рівнях від'ємних структур, та умови нагромадження у них доплитного осадового чохла. Уточнено об'єм і межі стратиграфічних підрозділів на основі вивчення літологічного складу рифейських осадочно-вулканогенних порід, послідовності та перерв у їх нагромадженні, а також результати мікропалеофітологічних досліджень. Проведено зіставлення стратиграфічних розрізів платформної частини території України з розрізами рифею Східно-Європейської платформи та інших регіонів. Зроблено висновок про ідентичність тектонічних режимів і палеогеографічних обстановок у межах розвитку континентальної кори. Визначено умови концентрації рудної речовини у структурах фундаменту та у розрізах осадового чохла. Надано оцінку перспективності рифейського періоду щодо корисних копалин.

  Скачати повний текст

Розроблено новий метод синтезу сполук на основі амінних комплексів нікелю (II) та міді (II) та іонів поліоксометалатів, з використанням якого одержано 23 нові комплекси. На підставі даних рентгеноструктурного аналізу встановлено, що аніони оксометалатів утворюють координаційні зв'язки лише з іонами міді (II). Показано, що у кристалічних гратках окремих сполук є вакантний простір, доступний для входження адсорбатів. Проведено систематичне вивчення кінетичних і термодинамічних особливостей реакцій гетерофазної взаємодії одержаних полікристалічних сполук з парами води, метанолу, етанолу, ацетону та ацетонітрилу. Продемонстровано стехіометричність та оборотність вивчених процесів. З'ясовано, що їх кінетичні характеристики описуються моделлю лінійної рушійної сили масопереносу і кінетичні профілі реакцій апроксимуються моно- або біекспоненційними залежностями, а це свідчить про наявність одного або двох енергетичних бар'єрів, які лімітують процес дифузії. На підставі кінетичних даних встановлено, що механізми взаємодій не залежать від природи полярних молекул. Вперше для металокомплексних сполук одержано кінетичні характеристики процесів десорбції молекул спиртів і показано ідентичність механізмів ад/десорбції. На підставі одержаних результатів обгрунтовано припущення про структурну природу енергетичних бар'єрів, що визначаються топологією пористої будови кристалічних решіток. Встановлено, що синтезовані сполуки ефективно зв'язують аміак за умов низької вологості. Показано принципову роль присутності у газовій парі води у визначенні кінетичних особливостей даних процесів.

  Скачати повний текст

З використанням сучасних методів досліджень встановлено захисний ефект термостабільного антишокового компоненту жовтка при дії низьких температур на спермії. В модельних дослідженнях доведено ідентичність його біологічної дії при кріоконсервації статевих клітин в порівнянні з нативним жовтком. Установлена можливість хіміко-термічної стерилізації середовища з жовтком. На цій основі розроблено і випробувано в виробничих умовах з позитивними результатами довгозбережне середовище і способи його виготовлення. Воно підвищує санітарно-гігієничний рівень роботи племінних підприємств, запобігає поширенню заразних і незаразних захворювань, які розповсюджуються з жовтком, а також забезпечує раціональне використання жовтка і всіх компонентів при виготовленні середовища для кріоконсервації сперми бугаїв. Розроблено асептичний спосіб та пристрій для оцінки рухливості сперміїв в еластичних упаковках з метою підвищення санітарно-гігієнічного рівня роботи пунктів штучного осіменіння.

  Скачати повний текст

Базуючись на аналітичному та числовому моделюванні досліджено параметри систем симетричного xDSL-доступу дуплексних двопроводових направляючих систем телефонної мережі загального користування (ТМЗК). Запропоновано класифікацію систем симетричного xDSL-доступу та виконано порівняльний аналіз прийому стикувальних лінійних кодів 2BIQ; TC-PAM; CAP-модуляції та HDB-3 систем плезіохронної цифрової ієрархії (ПЦІ). Обгрунтовано ідентичність дослідження параметрів регенераторів систем xDSL-доступу та ПЦІ. Опрацьовано інтегральний спосіб поелементного прийому символів цифрового сигналу за умов девіації фази стробувальних імпульсів та рівня порога прийняття рішення й одержано розрахункові формули. Досліджено пристрої синхронізації розімкненого та замкненого типів з фазовою автопідстройкою частоти. Розроблено структурні та функціональні схеми регенераторів, що працюють за умов корекції "одиночних" символів до тривалості дво- і однотактового інтервалу за "базою". Проаналізовано методи розподілу напрямів передачі цифрових сигналів по двопроводових електропровідних багатопарних кабелях ТМЗК та запропоновано й аналітично досліджено спосіб дисперсійно-мостового розподілу, на підставі адаптації фазових співвідношень між зустрічними цифровими потоками з кратністю напівтактового інтервалу, оцінено якість передачі інформації за ймовірністю помилкового прийому.

  Скачати повний текст