Скачати повний текст

Проаналізовано механізми художнього втілення дискурсу ірраціонального - психічного та містичного. Аналіз психічного ірраціонального пов'язаний з показом психосвіту персонажів - дослідженням упливів інстинктів Еросу та Танатосу на поведінку дисгармонійних рефлектуючих особистостей, внутрішня нецілісність яких спричинює нестабільні психічні стани, появу ідеї-фікс "надлюдини". Опосередкованим виявом психічного ірраціонального став простір, позначений негативними конотаціями темного, "чужого", подвійного простору (реального й фантасмагоричного), представленого в міфологічній, символічній і психологічній складових. Конкретизовано опозиції "життя" / "смерть", "вічне"/ "минуще", "краса" / "потворність", "свій" / "чужий" як прояви "інобуття" під час аналізу тріади "Дім" - "Антидім" - "бездомність". Спостереження за перетворенням "Дому" як осередку Роду на хтонічний простір представлено як вивчення впливів психосвіту персонажів на динаміку процесу такої трансформації.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення теоретико-літературознавчих праць та ідейного контексту художніх творів проаналізовано систему етико-естетичних поглядів У.С.Моема. Зроблено висновок про еволюцію світогляду письменника від "чистого мистецтва" до "масової культури" через періоди захоплення іраціоналізмом і натуралізмом. Встановлено, що основними етико-еститичними вимогами до масового читача У.С.Моема були принципи розважальності, доступності, простоти стилю та втішливості. Показано, що як представник загальнолітературної для Великобританії тенденції подолання вікторіанської спадщини У.С.Моем ставив перед собою художні вимоги ідентичні завданням модерністського мистецтва. У творчості У.С.Моема виявлено художню адаптацію для масового читача проблематики, сюжетного та персонажного планів модерністського мистецтва, що є раннім зразком худжнього синтезу, характерного для подальшого розвитку мистецтва XX ст. Показано, що співвіднесення творчості У.С.Моема з масовою культурою визначається етико-естетичними настановами, на які автор спирається у творчому процесі: використання стереотипів, моралізаторство, адресація узгальнень, а також уявлення про ідеальний текст, який повністю задовольняє запити та вимоги розважальності, цікавості, доступності та "втішності". Виявлено, що центральними для етико-естетичної системи У.С.Моема є питання сенсу життя, критерії моральності, пошук естетичного ідеалу, місце літератури у суспільтві та вплив творчої особистості митця на вибір теми. Встановлено, що етико-естетичні вимоги розважальності, зображення "пристрастей та інстинктів" і "драматизації дії" обумовили у творчості У.С.Моема зміну художньо-методологічних орієнтирів та художнього пошуку від "чистого мистецтва" до реалістичної манери та перехід письменника до формуваня етико-естетичних задач, характерних для канонів масової культури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше на системному рівні комплексно досліджено злочини проти моральності. Запропоновано розв'язання певних дискусійних і практичних питань. Наведено пропозиції щодо законодавчого корегування системи злочинів у цілому та її окремих елементів, тобто конкретних складів злочинів, з метою уникнення певного перетинання їх ознак з ознаками інших видів злочинів та розмежування складів злочинів проти моральності з суміжними складами. Досліджено історію становлення та розвитку кримінального законодавства України щодо злочинів проти моральності. Проаналізовано ці злочини у порівняльно-правовому аспекті та виявлено певні недоліки та колізії чинного КК України. Запропоновано визначення поняття видового об'єкту злочинів, передбачених статтями 297 - 304 КК України, як моральнісних устоїв суспільства - сукупності суспільних відносин, що забезпечують певний паритет інтересів суспільства й окремих його членів у разі задоволення їх потреб та інстинктів на підставі існуючих моральнісних норм, принципів і правил. Наведено класифікацію цих злочинів.

  Скачати повний текст

Зазначено, що духовна криза суспільства була причиною пошуку німецьким філософом моралі для вільної людини на шляху руйнування традиційних цінностей, орієнтація на які знищує особистість на її віру у власні сили. На думку Ніцше, головною умовою вдосконалення людини є воля до влади, за допомогою якої слабкий зможе стати сильним. У філософії німецького мислителя не менш гостро поставлено питання щодо любові до ближнього, милосердя та співчуття. Ці поняття були притаманні психіці тогочасної людини, будь-який сумнів щодо їх доцільності спричиняв обурення у представників церкви й у простого обивателя. Згідно з Ніцше, найвище завдання людини полягає в тому, щоб бути цілісною індивідуальністю, шляхетною, мужньою та висококультурною особистістю. Людина є вільною та сильною, якщо усвідомлює себе особистістю. Лише за умови виконання всіх цих умов людина може бути вільною та моральною. Всю соціально-політичну історію Ніцше характеризував як боротьбу двох воль до влади - волі сильних видів, аристократичних панів і волі слабких - маси, рабів, юрби, череди. Аристократична воля до влади - інстинкт підйому: воля до життя. У зв'язку з цим Ніцше вказував на факт, зокрема, особистість, подолавши себе, стане прекрасним, могутнім надлюдським видом, здатним зробити життя цінним і сповненим сенсу.

  Скачати повний текст

Відзначено, що романна творчість В.Винниченка представлена на широкому історичному та літературному тлі кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано теми шлюбу, стосунків між статями, народження дітей, кохання. Розглянуто основні проблеми, що були в центрі уваги Винниченка-митця - гру інстинктів, боротьбу свідомого та позасвідомого, поєднання тваринного та людського, божого та диявольського начал у людині тощо. Романи В.Винниченка "Чесність з собою" (1911), "Рівновага" (1912), "По-свій" (1913), "Божки" (1914), "Заповіт батьків" (1914), "Хочу" (1915), "Записки кирпатого Мефістофеля" (1916) розглянуто у порівнянні з кращими творами українських, російських та західноєвропейських письменників.

  Скачати повний текст

Досліджено методолого-теоретичні питання розвитку емпатії людини. На засадах синтезу принципів природничонаукової та гуманітарної психології обгрунтовано концепцію розвитку емпатії. Емпатію розглянуто як системне явище у метасистемі людина - світ, що має структурні (рівні відображення емпатогенної ситуації та відповідні їм види емпатії), динамічні (механізми розвитку та форми емпатії), функціональні (емпатійні ставлення та їх типи) та хронологічні (вік) характеристики та біопсихосоціодуховну природу. Розглянуто структурно-динамічні моделі виокремлених видів емпатії - натуральної, елементарної, особистісно-смислової та трансфінітної. Доведено, що емоційне перемикання є базовим психологічним механізмом мікрогенези емпатії, виділено інстинктивні, рефлекторні, особистісні й трансцендентні механізми її динаміки, охарактеризовано типології емпатійних ставлень. Виявлено філогенетичні передумови емпатійності людини, досліджено особливості та закономірності її онтогенензу за умов продуктивного (нормального) та деструктивного (аномального) розвитку особистості, наведено результати порівняльного аналізу вивчення особливостей вікового розвитку емпатії на підставі запропонованих методик. Експериментально виявлено психофізіологічні, індивідуально-психологічні, типологічні та соціокультурні чинники емпатійного розвитку особистості. Розроблено програму психологічного сприяння актуалізації, корекції та розвитку емпатії особистості, проаналізовано результати її апробації у початкових класах загальноосвітньої школи.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу комплексно вивчити ксенофобію в Україні. Досліджено еволюцію даного феномену від біологічного інстинкту до соціально-політичного чинника. Проаналізовано сучасну множинну парадигму розуміння ксенофобії. Висвітлено проблему ксенофобії у наукових теоріях та інтерптерації її поняття в політичних і соціальних практиках. Запропоновано трактування ксенофобії як несприйняття будь-яких виявів "чужого", розширивши традиційні межі етнічного, релігійного та расового розуміння цього явища. Розкрито роль ксенофобії в Україні й історичні передумови ксенофобії у сучасному українському соціумі. Проаналізовано соціологічний вимір ксенофобії. Охарактеризовано індекс ксенофобії, його динаміку й особливості обчислення. Здійснено концептуальний аналіз причин, які призводять до підвищення рівня ксенофобії в Україні. Увагу приділено аналізу її конкретних проявів: від етнофобії (на прикладі стосунків між спорідненими етносами) до різновидів політичної ксенофобії. Досліджено особливості політичної ксенофобії, зокрема, використання її як політичного механізму тиску на опонентів або свідомість виборців. Вивчено динаміку й особливості антисемітизму як виду ксенофобії. Визначено правові засади та політичні механізми протидії всім її видам, перспективи подальшого вдосконалення нормативно-правової бази та політичних практик (утвердження толерантності, полікультурності).

  Скачати повний текст

Досліджено літературний процес кінця XIX - початку XX ст., проаналізовано типологічні та генетичні зв'язки творчості В.Винниченка з художниками-модерністами російської та західноєвропейської літератур. Визначено дві тенденції модернізації жіночого образотворення: зміна художньо-зображальних засобів та ідейно-смислових акцентів. Проаналізовано Щоденник та епістолярій В.Винниченка щодо виявлення специфіки авторського ставлення до жінки. Розглянуто форми модернізації В.Винниченком традиційного для української літератури образу жінки. Вперше здійснено системний аналіз характерів жінок у прозі та драматургії письменника 1902 - 1923 рр. з урахуванням здобутків екзистенційної філософії, психоаналізу та соціологічних концепцій початку XX ст. Доповнено та розширено наявну типологію жіночих образів, детально проаналізовано типи революціонерок у контексті діалектики соціального та природного, наведено нову інтерпретацію образу жінки, зокрема, "пушистих самочок", розглянуто їх рольові варіанти (самку-хижачку та матір). Визначено дві моделі поведінки жінок, які вдаються до сублімації материнскього інстинкту. Осмислено процес створення письменником художньої моделі жінки-ідеалу.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз стереотипів і настанов, що характеризують особливості світосприйняття та господарської поведінки українців, на підставі концепції сучасної західної та вітчизняної філософської думки розкрито зміст, а також значення терміна "господарський менталітет". Запропоновано модель ментальної структури та наведено типологію ментальності. Підкреслено, що етнічна ментальність відтворює певні стереотипи та настанови, які визначають особливості ставлення до праці, власності, а також підприємництва. Виокремлено головні риси українського господарського менталітету: індивідуалізм, завзятість у праці, розвинуті приватновласницькі інстинкти, толерантність до інших культур. Встановлено, що дані риси формувалися на підставі культурних архетипів під впливом географічних, соціально-історичних, релігійних та ідеологічних чинників. Досліджено сутність сучасних трансформацій українського господарського менталітету, які суттєво впливають на історичний вибір моделі соціально-економічної модернізації.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості романів Валер'яна Підмогильного "Місто" та "Невеличка драма" в контексті вітчизняного літературного процесу 20 - 30-х рр. XX ст. Висвітлено проблему сенсу людського буття як одну з головних у творчості письменника, визначено такі моделі буття героїв: прагматичні, модель буття як абсурду, модель життя Степана Радченка як шлях від волі до влади та торжества інстинктів. Дані моделі - засоби пізнання людини та життя в романах "Місто" й "Невеличка драма". Різнобічно досліджено буття героїв обох романів: духовне, біологічне, соціальне та психологічне. Проаналізовано образи творів крізь призму філософської естетики прагматизму, екзистенціалізму, вчень Г.Сковороди, А.Шопенгауера, Ф.Ніцше, З.Фрейда, М.Бердяєва та ін.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі встановлений взаємозв'язок між вмістом кардіоліпіну (КЛ), цераміду (ЦЕР) і фізіологічним станом тканин щурів лінії Вістар. Доведено, що вікове або експериментально індуковане накопичення ЦЕР супроводжується зниженням рівня КЛ в серці, печінці та мозку щурів. Так, встановлено зниження вмісту КЛ в серці та печінці 3-місячних щурів, при дії етанолу, збагачення насиченими жирними кислотами раціону, або внутрішньом'язовому введенні доксорубіцину. В той же час утримання щурів на калорійно-обмеженому раціоні, який попереджав накопичення ЦЕР з віком, запобігало зниженню рівня КЛ у серці, печінці та корі мозку 24-місячних щурів, зберігаючи вміст цього ліпіду на рівні 3-місячних тварин. Крім того, встановлено зниження вмісту КЛ при культивуванні клітин 3-місячних щурів у присутності екзогенних С2-, С16-, С18-церамідів, або препаратів які індукують накопичення ЦЕР – пальмітинової кислоти та доксорубіцину. Зменшення вмісту КЛ в гіпокампі 3-місячних щурів, викликане введенням С16-цераміду, супроводжувалось появою депресивно-подібних розладів поведінки щурів, подібних до спостережуваних у щурів старечого віку: зростанням тривожності, пригніченням локомоторної та дослідницької активності, ослаблення інстинктів догляду за собою. В той же час збільшення вмісту КЛ в мозку 24-місячних щурів шляхом введення N-ацетилцистеїну, який інгібує продукцію ЦЕР, призводило до корекції депресивно-подібної поведінки щурів. Додавання екзогенного КЛ до середовища культивування гепатоцитів, м'язової тканини і кори мозку старих щурів призводило до збільшення інсулін-стимульованого поглинання клітинами міченої глюкози та синтезу глікогену, що може свідчити про відновлення фізіологічного стану клітин та тканин старих тварин.^UIn the present work the interrelations between cardiolipin (СL) and ceramide (CER) levels and functional state of the Wistar line rats' tissues were investigated. It was shown that age-related or experimentally induced accumulation of CER is accompanied by a decrease in the level of CL in the heart, liver and brain of rats. Various models for endogenous CER level elevation in cells and tissues of young animals have been used. Doxorubicin administration in young rats resulted in a CL content decrease in heart and addition of this drug to the hepatocytes incubation media resulted in a CL content decrease in liver cells of 3-month-old rats compared to control rats or cells. To determine if the observed CL reduction was referred to the CER accumulation, the modulators of CER cell metabolism – imipramine, GW4869 or myriocin – were used. It was found that inhibition of the CER de novo synthesis pathways by myriocin resulted in CL and phosphatidic acid content normalization in hepatocytes of 3-month-old rats.In our work, the enrichment of the diet lipid component with saturated fatty acids from beef fat led to a decrease in CL content and to phosphatidic acid accumulation in tissues comparing with the rats received the standard diet. At the same time, diet caloric content limiting which is known to prevent CER content increase in aging cells, in turn, prevented CL levels reduction in heart, liver and brain of 24-month-old rats. In addition, intragastric ethanol administration to 3-month-old rats resulted in CL content decrease and fish oil n-3 polyunsaturated fatty acids or quercetin administration known to prevent CER accumulation prevented as well CL content reduction in heart and liver of ethanol-fed rats.To prove the CER role in CL exchange and content modulation, exogenous natural and synthetic CER were used in model experiments in isolated cells. It was determined that hepatocytes incubation with exogenous CER caused CL level decrease in liver cells of 3-month-old rats. At the same time, C2-ceramide addition to hepatocyte incubation medium in 3-month-old rats` cells led both to CL level decrease and a drop in isotope-labeled linoleic acid inclusion to newly synthesized CL as well as increase in content of phosphatidic acid, which is phospholipid synthesis precursor. The obtained data indicate that CER content increase in the cell causes CL level decrease, via CL remodeling inhibition, which in turn can lead to cell death and liver pathologies development. At the same time, perfusion of hearts of young rats with C16-ceramide led to CL content decrease in heart muscle tissue, thus the relationship between the CER and CL content was revealed in the rat heart.In order to reveal the role of endogenous brain CER in CL content age-related changes and brain functional state, the exogenous C16-ceramide effect on CL content in cortex and hippocampus of young rats was studied as well as brain functional state. For this purpose, young 3-month-old rats were given C16-ceramide by intranasal injection that led to CER level increase and CL content reduction in hippocampus, and emergence of some distinctive features in behavior of experimental rats such as increased anxiety, locomotor and research activity inhibition, and weakening of self-care instincts, which may indicate a depression-like state. At the same time, N-acetylcysteine (drug that reduces CER level by inhibiting neutral sphingomyelinase) administration in old rats led to CL level recovery and depressive-like behavior signs disappearance.To determined how the age-related changes in CL content influences on the physiological state of cells, the effects of exogenous CL on affect target cells ability to response adequately insulin signal were studied. It was determined that exogenous CL introduction into the cell incubation medium of 24-month-old rat liver, cortex or calf muscle cells increased basal glucose absorption and glycogen synthesis as well as sensitivity of these cells to insulin. In model experiments on isolated liver cells, it was found that exogenous CL addition to hepatocytes incubation medium in 3-month-old rats after doxorubicin or C16-ceramide CER accumulation induction leads to an increase in basal and insulin-stimulated glucose uptake and glycogen synthesis. Thus, the obtained data suggest that age-related CL content changes may play an important role in reducing insulin sensitivity in classical target tissues and in brain.

Дисертація є комплексним монографічним дослідженням особливостей механізму вчинення зґвалтувань, які знаходять відображення у вигляді криміналістичної характеристики цих злочинів, а також особливостей їх розслідування.На основі аналізу медичної, психологічної, соціологічної і криміналістичної літератури визначено сутність зґвалтувань як злочинів, у яких поєднується біологічне і соціологічне. Біологічний аспект зґвалтування ґрунтується на сексуальності людини, яка є вродженою потребою і функцією людського організму, програму якої закладено на рівні інстинкту. Соціологічний аспект зґвалтування полягає у виході особи за межі «норми» сучасної сексуальної поведінки, що проявляється в ігноруванні вільного волевиявлення іншої особи, застосуванні насильства для задоволення статевої потреби. З об'єктивної сторони зґвалтування проявляється у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи. Відсутність добровільної згоди визначається з урахуванням супутніх обставин, які могли негативно вплинути на волевиявлення особи.Ключовим фактором, який визначає особливості механізму вчинення зґвалтування і предмета доказування, визначається фактор наявності чи відсутності соціального зв'язку (знайомства) між злочинцем і потерпілою особою. Тому саме за цим фактором обґрунтовано доцільність криміналістичної класифікації зґвалтувань на: 1) зґвалтування, вчинені незнайомою потерпілій особою (відсутність будь-яких соціальних зв'язків); 2) зґвалтування, вчинені знайомою потерпілій особою. Тим самим створюються підстави для розроблення щодо вказаних класифікаційних груп зґвалтування окремих криміналістичних характеристик.Визначено особливості відкриття кримінального провадження щодо зґвалтування, які обумовлені багатозначністю статевої поведінки як жінки, так і чоловіка. Тому до внесення заявлених потерпілою відомостей про насильство до ЄРДР і початку досудового розслідування доцільним є проведення перевірочних дій: отримання детального пояснення від особи – заявника; огляд місця події; отримання пояснень від очевидців певних подій, що передували, супроводжували або настали після зґвалтування. Проаналізовано проблему своєчасного виявлення та подолання протидії розслідуванню як з боку підозрюваного (характер протидії залежить від наявності соціального зв'язку з жертвою), так і з боку потерпілої особи. Підкреслюється, що особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні зґвалтування обумовлені специфікою механізму його вчинення, в якому проявляються, з одного боку, задоволення природних сексуальних потреб людини (біологічний аспект), а з іншого – порушення суспільних правил сексуальної поведінки (соціологічний аспект).^UThe dissertation is a complex monographic study of the peculiarities of the mechanism of rape, which are reflected in the form of forensic characteristics of these crimes, as well as the peculiarities of their investigation.Based on the analysis of medical, psychological, sociological and forensic literature, the essence of rape as a crime that combines biological and sociological is determined. The biological aspect of rape is based on human sexuality, which is an innate need and function of the human body, the program of which is laid down at the level of instinct.The sociological aspect of rape is that a person goes beyond the "norm" of modern sexual behavior, which is manifested in ignoring the free will of another person, the use of violence to satisfy sexual needs. From the objective point of view, rape is manifested in the commission of sexual acts involving vaginal, anal or oral penetration into another person's body using the genitals or any other object without the voluntary consent of the victim. The absence of voluntary consent is determined taking into account the accompanying circumstances that could adversely affect the will of the person.The key factor that determines the features of the mechanism of rape and the subject of proof is the factor of the presence or absence of social connection (acquaintance) between the offender and the victim. Therefore, it is on this factor that the expediency of forensic classification of rapes into: 1) rapes committed by an unknown victim (lack of any social ties) is substantiated; 2) rapes committed by an acquaintance of the victim. This creates a basis for the development of certain classification groups for the rape of certain forensic characteristics.The peculiarities of the opening of criminal proceedings on rape, which are due to the ambiguity of sexual behavior of both women and men, have been identified. Therefore, before entering the information about the violence declared by the victim into the ERDR and the beginning of the pre-trial investigation, it is expedient to conduct verification actions: to obtain a detailed explanation from the applicant; review of the scene; obtaining explanations from eyewitnesses of certain events that preceded, accompanied or occurred after the rape.The problem of timely detection and overcoming of opposition to the investigation was analyzed both by the suspect (the nature of the opposition depends on the presence of a social connection with the victim) and by the victim.It is emphasized that the peculiarities of the tactics of individual investigative actions in the investigation of rape are due to the specific mechanism of its commission, which manifests itself, on the one hand, the satisfaction of natural sexual needs (biological aspect), and on the other - violation of social rules of sexual behavior (sociological aspect).

У роботі розкрито методологічне підґрунтя дослідження, поглиблено змістпсихологічної характеристики уваги як пізнавального процесу. Зазначено, що умолодших школярів на уроках іноземної мови довільна увага актуалізується черезобраз. Останній є не просто результатом уявлення, але й зоровим узагальненням, щосупроводжує мовленнєву експлікацію думки учня завдяки вказівним жестамвчителя.З урахуванням результатів теоретичного аналізу наукової літератури встановленовластивості, стадії, форми та типи довільної уваги особистості. Зазначено, що стадіямифункціонування довільної уваги виступають такі: первинна, предикативна тавторинна. Типами довільної уваги є фокальний та периферійний. До форм довільноїуваги відносимо механічну, інстинктивну, рефлексивну, вольову та післядовільну.Розроблено та успішно апробовано у процесі формувального експериментуструктурно-функціональну модель становлення довільної уваги молодших школярівзасобами іноземної мови. Розроблено й апробовано в ході формувальногоексперименту психологічний тренінг «Становлення довільної уваги молодшихшколярів на уроках іноземної мови», який містить три блоки вправ, покликаніактуалізувати характеристики довільної уваги молодших школярівекспериментальних груп. З'ясовано психологічні особливості, чинники та умови 22становлення довільної уваги молодших школярів у процесі навчання іноземної мови.Ключові слова: довільна увага, пізнавальні процеси, первинна довільна увага,предикативна довільна увага, вторинна довільна увага, фокальний тип,периферійний тип.^UThe dissertation deals with the problem of studying a process of the development ofvoluntary attention of junior schoolchildren in the process of learning a foreign languageby them. Taking into account the results of theoretical analysis of the scientific literature, thecharacteristics, stages, forms and types of voluntary attention of the individual wereestablished. It was noted that the stages of functioning of voluntary attention are such, as:a primary stage, predictive and secondary ones. The types of voluntary attention are focaland peripheral. The forms of voluntary attention include mechanical, instinctive, reflexive,volitional and post-voluntary ones.Psychological factors of the formation of voluntary attention of junior schoolchildren bymeans of a foreign language were determined: taking into account by the teacher thecharacteristics of voluntary attention through the formation of a symbolic or conditionalfield that develops simultaneously with the word, and giving importance to the “internalform” of the latter; the development and the complication of the internal form of speech,on the basis of which the formation of a foreign language expression of a junior pupiltakes place; the facilitation by the teacher voluntary attention, which creates an imagethat is based on the image in a paradigm of the situation of limited conditional field, and thereis a foreign language interaction. It is this mechanism that brings learning situations closerto real ones, which will be continued in a future life of pupils, will allow them to“transfer” knowledge, skills and abilities acquired at the lessons to further situations offoreign language interaction with native speakers in a cross-cultural space.Keywords: voluntary attention, cognitive processes, primary voluntary attention,predicative voluntary attention, secondary voluntary attention, a focal type, a peripheraltype.

Представлено основні положення адаптивно-конструювальної концепції реалізації почуття власності в соціальних практиках, яка на основі виявлених змістових і динамічних ознак почуття власності пояснює його реалізацію в соціальних практиках як коливання, балансування між рутинністю, буденністю, неусвідомленістю соціальних практик і прагненням до суб'єктних проявів та формування відповідальної особистості. В основу концепції покладено структурно-функціональну модель реалізації почуття власності в соціальних практиках, що відображає мотиви, чинники та способи актуалізації почуття власності в соціальних практиках; розкриває функції, етапи, соціально-психологічні механізми, типи, наслідки та ефекти реалізації почуття власності в соціальних практиках; дає змогу вивчити закономірності цього процесу.Обґрунтовано соціально-психологічну природу почуття власності, яке визначається як суб'єктивне емоційне переживання людиною належності їй певних об'єктів, що відображає зміст і значення, яке мають для неї реальні або абстрактні, конкретні або узагальнені об'єкти власності, тобто все те, що вона може назвати своїм. Це почуття виникає й розгортається в онтогенезі і реалізовується з різною мірою актуальності, валентністю, інтенсивністю протягом життя людини. Обгрунтовано, що почуття власності як конструкт самосвідомості особи, який реалізовується в соціальних практиках та постає одночасно чинником і наслідком міжособової взаємодії, є багатовимірним утворенням, специфіка якого визначається організацією його складових і гетерогенністю проявів. Введено в обіг поняття реалізації почуття власності в соціальних практиках, яке розуміється як спосіб прояву, утілення і зміни почуття власності особи протягом життя в процесі міжособової та групової взаємодії. Цей процес розпочинається на основі інстинктивних прагнень і потреб, що поступово викристалізовуються і трансформуються в процесі соціалізації та залучення особи до соціальних практик, під впливом яких вона засвоює суспільні норми та способи володіння, водночас їх конструюючи і зумовлюючи. Визначаються мотиви психологічного привласнення: прагнення до самоефективності, формування ідентичності, почуття територіальності, належності та відповідальності. Розкрито сутність соціально-психологічних механізмів реалізації почуття власності у соціальних практиках, що забезпечує двосторонню сутність цього процесу: засвоєння соціальних норм і цінностей як внутрішнього особистого досвіду; а також вплив особистих цінностей, досвіду та ставлення до власності на соціальні норми та соціальну практику. Показано, що актуалізація прояву почуття власності можлива шляхом посилення контролю над об'єктом власності, поглиблення інтимних знань про неї та самовкладення сил, знань, зусиль щодо об'єкту власності. Представлено верифіковані типи реалізації почуття власності в соціальних практиках, в основу яких покладено критерії сформованості/несформованості та актуалізованості/неактуалізованості.Визначено основні закономірності реалізації почуття власності в соціальних практиках. Обґрунтовано, що почуття власності реалізовується в різних вимірах психологічного простору особистості, одночасно розгортаючись у ньому і конструюючи та трансформуючи його. Почуття власності має адаптивний характер та балансує між реалізацією в соціальних практиках як унормованих, буденних, рутинних діях та актуалізованим проявом його в ситуаціях загострення потреби психологічного володіння чимсь або втрати об'єкта власності, що спонукає особу до суб'єктної активності і відповідальності. Реалізація почуття власності може відбуватися в трьох темпоральних перспективах, перманентно коливаючись між ними: актуальному, перспективному і ретроспективному.Реалізація почуття власності здійснюється в різних вимірах психологічного простору особистості: територіальності, тілесності, фінансовій сфері, матеріальних речах, соціальних контактах, ідеях, цінностях, думках, часовому режимі, віртуальному просторі, організаційній та громадянській сферах. За результатами емпіричних досліджень визначено, що найтиповіші соціальні практики, у яких реалізовується почуття власності. Емпірично досліджено особливості прояву почуття власності у віртуальному просторі та залежно від рівня психологічного тяжіння до бідності, рівня індивідуального та суспільного індивідуалізму/колективізму. Визначено особливості прояву почуття власності в умовах карантинних обмежень COVID-19. Представлено психологічні засоби гармонізації прояву почуття власності в сучасному суспільстві для роботи як на індивідуальному, так і на груповому рівнях.^UThe thesis presents the main statements of the adaptive-constructive concept of the sense of ownership realization in social practices. Based on identified semantic and dynamic ownership features, they explain its implementation in social practices as fluctuations, balancing between routine, ignorance of social practices, and the desire for subjective manifestations and responsible personality formation. The concept is based on a structural and functional model of the sense of ownership realization in social practices. It reflects the motives, factors and ways of the sense of ownership actualization in social practices; reveals the functions, stages, social-psychological mechanisms, types, consequences and effects of the realization of a sense of ownership in social practices; allows to study the patterns of this process.The social-psychological nature of the sense of ownership is substantiated. It is defined as a subjective emotional experience of a person belonging to specific ownership targets, which reflects the meaning and significance of real or abstract, concrete or generalized targets of ownership have for a person, everything that they can call as own. This feeling arises and unfolds in ontogenesis and is realized with varying degrees of relevance, valence, intensity throughout human life. It is substantiated that the sense of ownership is a construct of personal self-consciousness, which is realized in social practices and is both a factor and a consequence of interpersonal interaction. It is a multidimensional formation, which specificity is determined by the organization of its components and heterogeneity. The concept of the sense of ownership realization in social practices is introduced. It is understood as a way of manifestation, embodiment and change of person's sense of ownership during life in the process of interpersonal and group interaction. This process begins on the basis of instinctive aspirations and needs, which gradually crystallize and transform in the process of socialization and involvement of a person in social practices, under the influence of which a person learns social norms and ways of owning, while constructing and determining them. The motives of psychological appropriation are determined: the desire for self-efficacy, identity formation, a sense of territoriality, belonging and responsibility. The essence of social-psychological mechanisms of sense of ownership realization in social practices is revealed. They provide two-sided of this process: assimilation of social norms and values as internal personal experience; as well as the influence of personal values, experience and attitude towards property on social norms and social practice. It is shown that the actualization of the sense of ownership manifestation is possible by strengthening control over the ownership targets, deepening intimate knowledge about it and self-investment of forces, knowledge, efforts on the ownership targets. The verified types of the sense of ownership realization in social practices are presented. They are based on the criteria of formation-unformation and actualization-non-actualization.The main regularities of the sense of ownership realization in social practices are determined. It is substantiated that the sense of ownership realizes in different dimensions of the individual's psychological space, simultaneously unfolding in it and constructing and transforming it. The sense of ownership has an adaptive character and balances between the implementation in social practices as normalized, everyday, routine actions and its actualized manifestation in situations of exacerbation of the need for psychological possession of something or loss of property that motivates a person to subjective activity and responsibility. The sense of ownership realization can take place in three temporal perspectives, constantly oscillating between them: actual, perspective and retrospective. The sense of ownership realization is carried out in different dimensions of the individual's psychological space: territoriality, corporeality, financial sphere, material things, social contacts, ideas, values, thoughts, time regime, virtual space, organization, and civic sphere. It is empirically determined the most typical social practices in which the sense of ownership is realized. The peculiarities of the sense of ownership manifestation in the virtual space and depending on the level of psychological tends to poverty, the level of individual and social individualism/collectivism have been empirically studied. The peculiarities of the sense of ownership manifestation in the conditions of quarantine restrictions of COVID-19 are determined. Psychological means of harmonizing the sense of ownership manifestation in modern society for work at both individual and group levels are presented.

У дисертаційній роботі, що є завершеною науковою роботою, подано вирішення актуальної науково-прикладної задачі з обґрунтування методів підвищення результативності системи управління охороною праці на підприємствах лісового господарства на основі ризик-орієнтованого підходу, що передбачає удосконалення структури системи управління охороною праці, в основі якої знаходиться уніфікований цикл Шухарта-Демінга та формування ситуаційної обізнаності працівників на основі принципу: спостерігай – сприймай – зрозумій - вирішуй - дій.На основі проведеного аналізу встановлено, що Рамкова Стратегія ЄС вимагає від Держав-членів ЄС розглянути питання охорони здоров’я і безпеки праці (далі - ОЗіБП) в цільових напрямах: прогнозування та управління змінами, покращення профілактики та готовності до майбутніх викликів в ОЗіБП ЄС в таких сферах як, система управління ОЗіБП, професійні ризики, небезпечні речовини, захворювання, система охорони здоров’я, гендерне насильство та інспекція праці. Це дозволило, виходячи з концепції синергії ключових цілей-напрямів Рамкової Стратегії ОЗіБП, запропонувати нову модель для сталого розвитку підприємств лісового господарства, де присутній взаємозв’язок трьох складових, характерних для організації: економічної, безпеки праці та екології, де край кожного кола зон безпечної праці та екологічної безпечної складової - це межа прийнятного ризику (втрат), що тісно пов’язано з зоною економічного розвитку підприємства та одночасно є впливовими інструментами на його прибуток. Такий підхід вимагає сформувати усвідомлене відношенню до своїх зобов’язань. Для формування усвідомленого відношення були переглянуті безпекові компетенції працівників на основі стимулювання розвитку відповідних психічних (психомоторних) процесів, які пов’язані з інстинктом самозбереження, що передбачає формування відповідних навичок до виявлення потенційних небезпек на робочому місці. Зміну ставлення працівників до правил безпеки під час виконання виробничої діяльності пропонується сформувати через навик швидкої ідентифікації небезпеки, що дозволяє розширити ситуаційну обізнаність потенційних небезпек виробничого процесу. Для цього застосовано модель Гібсса, яка передбачає вирішення низки каскадних задач через алгоритм з пошуку небезпек (спостерігай) на робочому місці, вироблення навика з аналізу, обробки (сприймай), класифікації отриманої інформації для розуміння розвитку ситуації (розумій) та вироблення принципу прийняття рішення (вирішуй) для складання плану дій (дій). Для забезпечення зручності і мобільності навчання (у будь-який час у будь-якому місці без відриву від основної виробничої діяльності) було створено платформу «Електронного викладача», що дозволяє отримати відповіді на питання у межах навчального процесу в будь-який момент.^UThe thesis, which is a completed scientific work, presents a solution to an urgent scientific and applied problem of substantiating methods of increasing the effectiveness of the occupational safety management system at forestry enterprises based on a risk-oriented approach, which involves improving the structure of the occupational safety management system, based on the unified Schuhart-Deming cycle and the formation of situational awareness of employees based on the principle: observe - perceive - understand - decide - act.Based on the analysis, it was established that the EU Framework Strategy requires the EU Member States to consider the issue of health and safety at work (hereinafter - OHS) in the target areas: anticipation and management of changes, improvement of prevention and readiness for future challenges in the EU OHS in such areas as the OSH management system, occupational risks, hazardous substances, diseases, the health care system, gender-based violence and labour inspection. This made it possible, based on the concept of synergy of the key goals-directions of the OHS Framework Strategy, to propose a new model for the sustainable development of forestry enterprises, where there is an interrelationship of three components characteristic of the organization: economic, occupational safety and ecology, where the edge of each circle of safe zones labour and ecologically safe component is the limit of acceptable risk (losses), which is closely related to the area of economic development of the enterprise and at the same time is an influential tool for its profit. This approach requires forming an awareness of one's obligations. To form a conscious attitude, the safety competencies of employees were revised based on stimulating the development of appropriate mental (psychomotor) processes, which are associated with the instinct of self-preservation involving the formation of appropriate skills to identify potential hazards at the workplace. It is proposed to change the attitude of employees to safety rules during the performance of production activities through the skill of quick identification of hazard, which allows expanding situational awareness of potential hazards of the production process. For this, the Gibbs model is used, which involves solving a number of cascade problems through an algorithm for finding hazards (observe) at the workplace, developing the skill of analysis, processing (perceive), classifying the received information to understand the development of the situation (understand) and developing a decision-making principle (decide) to draw up a plan of action (actions). To ensure mobility (learning at any time; in any place; without separation from the main production activity) and convenience, the «Electronic Teacher» platform has been developed, which knows the answers to frequently asked questions, is able to conduct a conversation, within the educational framework process and ready to help at any time.

Унаслідок осмислення та аналізу нормативних освітянських документів, наукових джерел доведено та обґрунтовано важливість художньо-практичної діяльності в процесі формування творчих здібностей майбутнього дизайнера. Підтверджено, що формування творчих здібностей майбутніх дизайнерів у процесі фахової підготовки забезпечує реалізацію можливостей здобувача дизайнерської освіти як високопрофесійної особистості, здатної творчо думати, що дозволяє знайти нетрадиційні шляхи розв’язання проблем, та, своєю чергою, збільшує ефективність роботи й підвищує продуктивність; формування в здобувачів творчих здібностей, що сприяють самовираженню та висловленню індивідуальності через створення власних виробів та об’єктів художньої творчості; активізацію пізнавальної діяльності та самостійності; розвиток інтелекту майбутнього дизайнера, його критичного мислення, визначення ним власної комунікації; комунікативних умінь, тобто сприяє створенню підґрунтя для набуття фахових компетенцій, здатності до подальшої продуктивної творчої діяльності. Унаслідок теоретичного аналізу проблеми формування творчих здібностей майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін було виділено пріоритетні методологічні підходи: особистісно-орієнтований, творчий, синергетичний та діяльнісний; принцип відкритості до експерименту, вільного вибору творчих проєктів, співпраці та колективної творчості, відчуття свободи та інноваційності, інстинкту та емпатії, творчого відступу, інтегративності освітнього процесу. У межах дослідження розроблено та представлено структуру творчих здібностей майбутніх дизайнерів. Вона є багатофункціональною інтегрованою здатністю особистості та сукупністю структурних (мотиваційно-потребового, когнітивного, контекстуального, практичного) компонентів. На основі визначених критеріїв (мотиваційно-ціннісного, креативного, візуально-творчого, оцінювально–результативного) і відповідних їм показників виокремлено три рівні сформованості творчих здібностей майбутніх дизайнерів (репродуктивний, реконструктивний, творчий). Запропоновано етапи впровадження моделі формування творчих здібностей засобами художньо-проєктної діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін, а саме теоретико-підготовчий, діяльнісно-тренувальний та аналітико-творчий. Доведено необхідність переосмислення змісту та пошуку ефективних форм організації освітнього процесу в межах фахової підготовки, використання освітнього потенціалу художньо-проєктної діяльності, організації цілісної системи впливів освітнього середовища закладу вищої освіти на майбутнього дизайнера в процесі формування в нього творчих здібностей. Експериментальна частина роботи проводилася відповідно до розробленої програми дослідження, яка складалася з чотирьох етапів: діагностувальний, констатувальний, формувальний та узагальнювальний. Етапи формування творчих здібностей майбутніх дизайнерів засобами художньо-проєктної діяльності в процесі вивчення фахових дисциплін передбачали проведення лекційних і семінарських занять, позааудиторної роботи, науково-дослідницької діяльності майбутніх дизайнерів, індивідуальної та самостійної роботи майбутніх дизайнерів. Під час основного етапу було розроблено та впроваджено методичні рекомендації «Формування творчих здібностей майбутніх дизайнерів у процесі вивчення фахових дисциплін», апробовано навчально-методичні матеріали: здобувачі розробляли та виконували технічні завдання в рамках своєї дизайнерської творчості. Підсумковий етап (узагальнювальний) реалізації розробленої моделі передбачав здійснення поточного і підсумкового контролю в процесі фахової підготовки. Визначено кількісні та якісні показники сформованості творчих здібностей майбутніх дизайнерів у процесі фахової підготовки. Результати порівняльного аналізу засвідчили переваги інноваційної підготовки в експериментальних групах над контрольними. Дані статистики доводять достовірність висновків щодо результативності формувального експерименту.^UThe dissertation is devoted to the theoretical and experimental study of the problem of forming creative abilities of future designers through artistic and project activities in the process of studying professional disciplines. As a result of reflection and analysis of normative educational documents and scientific sources, the importance of artistic-practical activities in the process of forming the creative abilities of future designers has been substantiated and proven. It has been confirmed that the development of creative abilities in future designers during their professional training enables them to realize their potential as highly professional individuals capable of thinking creatively, finding unconventional solutions to problems, and thus increasing work efficiency and productivity. Additionally, the formation of creative abilities in students encourages self-expression and the expression of their individuality through creating their own works of art and design objects. It fosters an active cognitive process and promotes independence. The process of developing creative abilities also contributes to the intellectual growth of future designers, enhancing their critical thinking and defining their own communication style. It nurtures communicative skills, laying the groundwork for acquiring professional competencies and fostering the capacity for further productive creative activities. As a result of the theoretical analysis of the problem of forming the creative abilities of future designers in the process of studying professional disciplines, we have identified priority methodological approaches: person-centered, competency-based, culturological, and activity-based approaches. These approaches are supported by didactic principles such as humanization, systematicity and consistency, individualization, linking learning to real-life contexts, and the integrative nature of the educational process. Within the scope of the research, we have developed and presented the structure of creative abilities of future designers. This structure is a multifunctional integrated capacity of an individual, comprising various structural components: motivational-needs, cognitive, contextual, and practical components. Based on the defined criteria (motivational-value, creative, visual-creative, evaluative-resultant) and their corresponding indicators, three levels of formation of creative abilities of future designers have been distinguished (receptive, reproductive, constructive). The proposed model for the development of creative abilities through artistic and project activities in the process of studying professional disciplines involves the following implementation stages: theoretical and preparatory, activity and training, analytical and creative. The stages for implementing the model of forming creative abilities through artistic-project activity in the process of studying professional disciplines are proposed, namely the theoretical-preparatory stage, activity-training stage, and analytical-creative stage. The necessity of rethinking the content and exploring effective forms of organizing the educational process within professional training is substantiated. It emphasizes the utilization of the educational potential of artistic-project activity and the establishment of a comprehensive system of influences from the educational environment of higher education institutions on future designers to foster their creative abilities. The experimental part of the study was conducted in accordance with the developed research program, which consisted of four stages: diagnostic, exploratory, formative, and summative. The stages of fostering the creative abilities of future designers through artistic and project activities during the study of professional disciplines involved conducting lectures, seminars, extracurricular activities, and engaging students in scientific research. The main phase included the development and implementation of the program "Methodological Recommendations for Fostering the Creative Abilities of Future Designers through the Study of Professional Disciplines." Educational and methodological materials were tested, and students were assigned technical tasks within the scope of their design creativity. The concluding stage (synthesizing) of implementing the developed model involved conducting ongoing and final assessments during the professional training process. Quantitative and qualitative indicators of the formation of creative abilities of future designers during their professional training have been identified. The results of the comparative analysis demonstrated the advantages of innovative preparation in the experimental groups over the control groups. Statistical data provide evidence of the validity of the conclusions regarding the effectiveness of the formative experiment.