Обгрунтовано теоретико-методологічні засади адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності за умов формування інформаційного суспільства. Визначено специфіку комунікаційних технологій, що висвітлюють певні етапи розвитку системи соціальних комунікацій: документальний, інформаційний, когнітивний. Досліджено використання комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній діяльності України, визначено місце даних технологій у структурі технологій інформаційного суспільства. Проведено порівняльний аналіз комунікаційних технологій. Виявлено напрями модернізації технологічного компонента професійної свідомості бібліотекаря з урахуванням стану та тенденцій розвитку комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері. Запропоновано концепцію адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери.

  Скачати повний текст

Проаналізовано аксіологічні та практичні аспекти особистісного становлення суспільно-відповідального суб'єкта культурно-освітньої діяльності. Розглянуто потребу інформаційного суспільства у аспекті головної ролі соціокультурного процесу як універсальної форми самоусвідомлення суспільства та формування ціннісно-орієнтованої особистості. Виявлено динаміку культурно-етичних підстав у процесі становлення особистості відповідно до етапів трансформації свідомості, а саме: індивід - індивідуальність - особистість. Розвинуто антропологічну концепцію (аксіологічний вимір), визначено спеціалізовану галузеву концепцію культурної діяльності (праксеологічний вимір). Узагальнено процесуальний характер функціонування даної концепції з ретрансляції, інтерпретації та розповсюдження культури до єдиної метапрофесійної діяльності, зміст якої характеризується поняттям "культуртрегерська діяльність та культуртрегер". Запропоновано будувати сучасну культурно-мистецьку освіту на засадах філософського осмислення співпраці суб'єктів освітнього процесу з використанням розробленої концепції, яка дозволяє розкрити суть діяльності культуртрегера (бібліотекаря, редактора, журналіста, перекладача, екскурсовода), який виконує професійне завдання у контексті існуючого ціннісно-орієнтованого надзавдання на моральнісних засадах.

  Скачати повний текст

Зазначено, що термін - це слово чи словосполучення, що виражає певне наукове поняття. Термінологічний словотвір відображає переважно свідомий, соціально прискорений процес термінотворчості. Засвоєння іншомовних термінів є показником певної фази запозичення світових культурних цінностей. Опрацьовані у європейському мовознавстві вимоги до стандартизації семантики та структури термінів передбачають послідовне проведення принципів номінації, оцінки, уніфікації. Проникнення первісно англійської термінології Інтернету до словників інших мов розглянуто як прояв процесів інтернаціоналізації за сучасних умов. Комп'ютерна термінологія у мовах різних систем формується стихійним шляхом, а також внаслідок цілеспрямованих заходів на основі словотвірних засобів конкрентної національної мови, шляхом калькулювання або прямого запозичення. Критерії формування термінів, затверджені Академією мови та літератури Ірану, свідчать про її подальшу пуристичну орієнтацію. Наявність англійських елементів у текстах перськомовного Інтернету є пояснимим явищем. Певна група назв-"етикеток" нового засобу масової інформації виявляє свої властивості як номенклатура. За критерієм структури загальною тенденцією є відповідність простому англійському терміну простого перського, а складному англійському - складного перського. Для перських термінів-словосполучень у комп'ютерній галузі властиве збереження перських граматичних (синтаксичних) морфем і вплив англійського прототипу. За семантичною характеристикою перська комп'ютерна лексика має адекватне відтворення англомовного оригінального масиву термінів.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи розвитку та напрями бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності видатного вітчизняного ученого-історика, книгознавця, бібліографа, публіциста, редактора, директора бібліотеки Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові І.Кревецького. Запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності ученого. Проаналізовано процес становлення І.Кревецького як науковця, бібліотекаря та бібліографа. Досліджено діяльність І.Кревецького у бібліотеці Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові та Всенародній бібліотеці України (ВБУ) у Києві у контексті загальнополітичних, економічних і культурних процесів, що відбувалися в країні. Здійснено тематико-типологічний аналіз науково-бібліографічної спадщини ученого, яка загалом нараховує понад 230 рецензій, опублікованих на сторінках трьох львівських часописів - "Записок НТШ", "ЛНВ" та "Нової зорі". Створено бібліографічний покажчик наукових праць І.Кревецького. Висвітлено суттєвий внесок ученого у розвиток національно-культурного життя західноукраїнських земель першої половини XX ст. Проаналізовано теоретико-методологічні дослідження, здійснені І.Кревецьким у ВБУ у Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки. Розкрито актуальність наукових ідей і поглядів І.Кревецького, показано їх вплив на розвиток сучасного бібліотеко- та бібліографознавства.

  Скачати повний текст

Розглянуто статус вигуків у системі частин мови, їх місце у цій системі, взаємодію з іншими членами цієї системи. Установлено комунікативно-прагматичні значення англійських вигуків: конвенційно-обумовлені та контекстуально-обумовлені. Серед вигуків/вигукових висловлень з конвенційно-обумовленими прагматичними значеннями проаналізовано вигуки-директиви та вигуки-експресиви. Установлено, що вигуки-директиви за своїм складом неоднорідні та відрізняються за ступенем категоричності, вживаністю в офіційній і неофіційній обстановці, за соціальним статусом комунікантів. Зазначено, що вигуки-експресиви відбивають багатий експресивний фонд сучасної англійської мови - від формул соціального етикету до емоційних реакцій і оцінок. Показано, що вигуки з контекстуально-обумовленим прагматичним значенням залежать від контексту, ситуації, в яких виявляється їх конкретне значення. Вони класифікуються за емоційними характеристиками. Проаналізовано прагматичне варіювання та прагматичний синкретизм вигуків, їх місце у дискурсі. Виявлено типи прагматично істотних зв'язків вигукових висловлень з іншими компонентами дискурсу, зокрема відношення прагматичного узгодження й прагматичного неузгодження, особливості інтеракціональних ходів у процесі спілкування.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови виховання в учнів підліткового віку культури спілкування засобами мовного етикету. Визначено критерії та показники рівнів вихованості комунікативної культури. Розроблено організаційно-педагогічну модель виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету. Встановлено й експериментально апробовано методику діагностики рівнів вихованості школярів. Розглянуто, що матеріали дослідження впроваджено в даному й апробованому факультативному курсі "Морально-духовні скарби українського й англійського мовного етикету", який запроваджено в межах організаційно-педагогічної моделі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виділено основні аспекти мовленнєвого етикету, з'ясовано сутність поняття "мовленнєвий етикет дітей молодшого шкільного віку". Обгрунтовано роль сім'ї у вихованні даного явища в молодших школярів. Визначено й охарактеризовано критерії, компоненти та показники вихованості мовленнєвого етикету в молодших школярів, виявлено рівні вихованості даного явища в них. Досліджено сучасну практику виховання мовленнєвого етикету в учнів 1 - 4-х класів за умов сім'ї. Розроблено модель оптимізації процесу виховання мовленнєвого етикету у дітей молодшого шкільного віку в сім'ї.

  Скачати повний текст

Досліджено процес забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів засобами шкільної бібліотеки. Висвітлено погляди вчених на роль бібліотеки навчального закладу як центру задоволення потреб в інформації. Проаналізовано теоретичні праці з питань функціонування бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу (шкільний бібліотечно-інформаційний центр, бібліотека-медіатека). Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення та задоволення інформаційних потреб, досліджено їх зміст і структуру, а також інформаційно-комунікативну діяльність учнів старших класів. Визначено специфіку діяльності бібліотекарів шкільних бібліотек, запропоновано модель підвищення їх кваліфікації за умов післядипломної освіти, розкрито складові їх професійної компетентності. Розроблено модель діяльності даної бібліотеки з ефективного забезпечення інформаційних потреб старшокласників, структурними елементами якої є дослідження потреб учнів в інформації, комплектування фонду, підвищення професійної компетентності шкільного бібліотекаря, формування бібліотечно-інформаційних умінь старшокласників.

  Скачати повний текст

Встановлено ступінь моральної заданості в етикетній імперативності, що редукує себе в систему соціальної комунікативності. Проаналізовано структурні складові етикету, його функціональне значення в організації й упорядкуванні соціальних зв'язків, колективних й індивідуальних видів поведінки. З'ясовано роль даного соціокультурного феномену у формалізації культурних еталонів і цивілізованих стереотипів моральних відносин, формуванні уявлень про належне в раціонально-емоційній сфері моральної свідомості.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню комунікативних принципів в англійській та китайській мовах на основі корпусу зразків, узятих із живого мовлення, під кутом зору лінгвопрагматики. Мета роботи полягає в тому, щоб досягти глибшого розуміння прагматичних принципів, що використовуються в різних культурах, шляхом компаративного аналізу комунікативних принципів, розроблених у лінгвістичній прагматиці країн Заходу та Китаю, а також на основі порівняльного дослідження комунікативних актів китайською та англійською мовами розробити принцип збереження взаємин і довести, що цей прагматичний принцип визначає типові особливості комунікативних актів китайською мовою і також притаманний комунікативним актам англійською мовою.^UThis thesis is devoted to the research of conversational principles in English and Chinese languages on the basis of the real corpus of conversations taken from live speech in the aspect of linguistic pragmatics. The research aims of this thesis are to achieve a deeper understanding of pragmatic principles used in different cultures through a comparative analysis of conversational principles developed in the linguistic pragmatics of Western countries and China; based on a contrastive study of speech acts in Chinese and English to develop the Relation Saving Principle, and to prove that this pragmatic principle determines the typical features of Chinese conversations and is inherent in English conversations.

Досліджено етикетизацію сучасного англо-американського наукового дискурсу як специфічну функціонально-комунікативну категорію, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта щодо поліпшення ефективності комунікації. Засобами передачі категорії етикетизації є комплекс вербальних текстуальних структурно-композиційних та інтерперсональних комунікативних одиниць, ряд яких є культурно забарвленими, а також невербальні візуально-риторичні засоби. До мовних засобів передачі етикетизації належать апроксиматори, індикатори епістемічної модальності, поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення, умови, засоби вираження деперсоналізації, волюнтативної й деонтичної модальності, а також оцінні та емоційно-експресивні номінації, риторичні запитання і гіпофори. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності на рівнях слова, речення й тексту та через структурування тексту. Стратегіями етикетизації є "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, виявлення солідарності з адресатом, привертання його уваги, полегшення декодування інформації.

  Скачати повний текст

Розглянуто етикетні латиномовні твори української літератури, написані протягом XVI - XVIII ст., а саме різноманітні види етикетної поезії: панегірики (енкомії), епіталами, генеліакони, епіцедії, патетичні вірші, парамітетику, які оспівували людину, її земне життя і здобутки. До наукового обігу введено тексти української латиномовної етикетної поезії зазначеного періоду, здійснено їх опрацювання та детальне вивчення, що дало змогу реконструювати цілісну картину поступу українського письменства та простежити його тісний зв'язок з суспільними процесами.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено зіставному лексико-семантичному аналізу іменників на позначення етикету в українській, англійській та угорській мовах. Розроблено нову методику типологічного дослідження лексико-семантичних полів, що базується на поєднанні лінгвістичних методів з математичними теоріями. Виділено кількісні та якісні параметри міжмовного зіставлення іменників. Накреслено шляхи теоретичного і практичного розв'язання проблеми лінгвокультурологічного підходу до когнітивного аспекту вивчення міжмовних контактів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано наукову доцільність застосування гендерного підходу в історико-етнологічних дослідженнях української культури, що сприяє їх більшій об'єктивності та цілісності. Якісний зміст стереотипу фемінінності українців відповідає патріархальному канону внаслідок дії архаїчних та християнських світоглядних чинників. Висвітлено становище жінки у подружжі, зумовлене її значними майновими правами. Господарські обов'язки жінки визначені традиційним гендерним розподілом праці у сім'ї. В особистих стосунках та етикеті простежено дію подвійного морального стандарту поведінки чоловіків та жінок. Процес гендерної соціалізації дівчат завідчує етнокультурну специфіку форм та способів формування жіночої ідентичності в українській сім'ї (у ритуалах, іграх, іграшках, трудовому вихованні). Періоди життя жінки та її функції у сім'ї дозволили класифікувати базові соціально-вікові статуси (дівчинка, дівчина, жінка, баба) та ключові соціальні ролі (дружина, мати, господиня). Усталений сценарій реалізації жінкою гендерної програми передбачав життя у подружжі, тоді як самотні жінки (вдови, покритки) розглядались як соціальна аномалія. Розкрито особливості поведінки та контактів із соціальним оточенням згаданих категорій жінок.

  Скачати повний текст

Дослідження проведено у руслі когнітивно-комунікативного підходу до мови, що визначає його актуальність. Виявлено вербалізовану в сучасній англійській мові концептуальну модель неправди. Розглянуто комунікативну ситуацію неправди через змінні соціально-прагматичного контексту, виявлені та систематизовані мовленнєві стратегії, завдяки яким неправда знаходить своє дискурсивне втілення. Побудова концептуальної моделі здійснюється шляхом прототипічного моделювання на рівні дискурсу, що дозволяє чітко визначити прототип і маргінальні різновиди неправди. Виявлено, що гендерний параметр є найбільш вагомим соціальним параметром, який зумовлює використання прототипного та маргінальних різновидів неправди. Види неправди реалізуються через певні мовленнєві стратегії або групи мовленнєвих стратегій. Найбільший арсенал стратегій має прототипна неправда та різновиди неправди, що знаходяться найближче до неї - біла та етикетна неправди.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано комунікативні засоби відображення соціального статусу особи в художній прозі І. Франка. Побудовано теоретичну модель опису категорії "соціальний статус особи", яка передбачає характеризування вербальних (мовленнєвих і мовних) і невербальних засобів за асиметричних ситуацій спілкування. У соціально-комунікативному аспекті розглянуто матеріал дослідження та систематизовано мовленнєві засоби відображення соціального статусу особи, зокрема, категоричні, некатегоричні та пом'якшені директивні акти, оцінні акти, етикетні формули. Виявлено мовні засоби відображення зазначеного статусу на рівні найменування адресата мовлення з вищим і нижчим соціальним статусом (граматичні та лексичні маркери). Виокремлено соціально релевантні ознаки невербальної поведінки учасників комунікативного акту в межах просодики, кінесики, такесики та проксеміки. Зроблено певні висновки стосовно вербальних і невербальних засобів відображення соціального статусу особи, виявлених на матеріалі творів І. Франка.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретичних положень іпрактичних рекомендацій щодо розширення концептуальних засад розвиткуцифрових компетенстностей кадрів органів публічної влади. У межахдослідження на основі аналізу чинного законодавства, вітчизняних стратегічноконцептуальних документів, теорії і практики публічного управліннясформульовано комплекс науково-практичних висновків та пропозицій щодовдосконалення системи механізмів публічного управління розвитку цифровихкомпетентостей публічних службовців.У роботі узагальнено теоретичні підходи щодо трактування поняття«кадровий потенціал», уточнено його складові, етапи управління такимпотенціалом, наведено авторське визначення поняття «кадровий потенціалорганів публічної влади». Зокрема, під кадровим потенціалом органів публічноївлади запропоновано розуміти відкриту змінну систему, яка представленасукупністю кількісного і якісного складу працівників з відповіднимипрофесійними компетентностями та навичками з метою досягнення цілейсталого розвитку громади, міста, регіону й країни. Акцентовано, що в умовахстрімкого розвитку «цифрової України» одним із ключових факторів впливу наформування кадрового потенціалу є цифровізація процесів діяльності органівпублічної влади, тому на перші позиції його фаховості виходять цифровікомпетентності.За результатами аналізу публікацій вітчизняних і зарубіжних учених,експертів, організацій та стратегічно-концептуальних документів зроблено3висновок, що в основу поняття «цифрова компетентність» покладено низкубазових елементів, таких як знання цифрових технологій та уміння працювати зними. Сформульовано авторське визначення понять: 1) «цифрові компетентностіпублічних службовців» – це поєднання знань, умінь, навичок і цифровогоетикету використання цифрових технологій в органах публічної влади увнутрішньому та зовнішньому цифровому середовищі професійної діяльності;2) «цифровий етикет публічних службовців» – це набір правил та нормповедінки, дотримання яких є обов’язковим для персоналу органів публічноївлади у комунікативних процесах цифрового формату професійної діяльності.Запропоновано опис професійних цифрових компетентностей публічнихслужбовців, що може бути використано під час розробки відомчих стандартіворганів публічної влади, посадових інструкцій їх працівників. Розкритокомплекс механізмів розвитку цифрових компетентностей публічнихслужбовців, у складі якого виділено: нормативно-правовий, інституційноорганізаційний, матеріально-технологічний, мотиваційно-кадровий.Проаналізовано нормативно-правові акти в контексті цифровізації сферипублічного управління та розвитку цифрових компетентностей публічнихслужбовців. З’ясовано, що: 1) в Україні наявне відповідне законодавство дляцифрового формату роботи органів публічної влади з бізнесом та громадянами;2) Закони України, ухвалені протягом 2021–2022 рр., мають прямий стосунокдо процесів цифровізації сфери публічного управління; 3) у Національнійпрограмі інформатизації (2023 р.) одним із пріоритетних завдань сферипублічного управління є підготовка кадрового потенціалу відповідноїкваліфікації зі знаннями й навичками цифрових технологій, умінням працюватиз відомчими автоматизованими інформаційними системами. Відзначенопосилення інституційно-організаційної складової механізмів розвитку цифровоїУкраїни: створено Міністерство цифрової трансформації (2019 р.), введенопосаду заступника керівника відповідного органу з питань цифрового розвитку,цифрових трансформацій і цифровізації; у Верховній Раді створено Комітет зпитань цифрової трансформації.4Моніторинг цифрових інструментів у вітчизняних органах публічноївлади засвідчив, що частина їх реалізовані на платформі «Дія», зокрема«Державні послуги онлайн», «Дія. Цифрова освіта», «Дія. Відкриті дані», «Дія.Цифрова громада», «Інтегрована система електронної ідентифікації», а інші –на вебпорталах міністерств, відомств та інших центральних органів виконавчоївлади. Встановлено, що цифрові трансформації у сфері публічного управлінняперебувають в активні фазі, в органах публічної влади впроваджено значнийдіапазон цифрових інструментів і зараз на часі – інтенсифікація використання їхгромадянами, бізнесовими структурами та публічними службовцями.^UThe dissertation is devoted to the substantiation of theoretical provisions andpractical recommendations regarding the expansion of the conceptual foundations todevelop the digital competences of public authorities’ personnel. A set of scientificand practical conclusions and proposals to improve the system of publicadministration mechanisms aimed at the development of digital competencies ofpublic servants was formulated within the framework of the study, based on theanalysis of current legislation, domestic strategic and conceptual documents, theoryand practice of public administration,The paper summarizes the theoretical approaches to the interpretation of the«personnel potential» concept, specifies its components, management stages of suchpotential, offers the author's definition of the concept of «personnel potential ofpublic authorities». In particular, the staff potential of public authorities is proposedto be understood as an open variable system, which is represented by a set ofquantitative and qualitative personnel with appropriate professional competences andskills in order to achieve the goals of sustainable development of the community, city,region and country. It is emphasized that in the conditions of the rapid developmentof «digital Ukraine», one of the key factors influencing the formation of personnelpotential is the digitization of the operation of public authorities, therefore, digitalcompetences figure high on the priority listBased on the results of the analysis of the publications of domestic and foreignresearchers, experts, organizations, and strategic conceptual documents, it was8concluded that the concept of «digital competence» is based on a number of basicelements, such as knowledge of digital technologies and the ability to work withthem. The author's definition of the concepts is formulated as: 1) «digitalcompetences of public servants» is a combination of knowledge, abilities, skills anddigital etiquette of using digital technologies by public authorities in the internal andexternal digital environment of professional activity; 2) «public servants’ digitaletiquette» is a set of rules and norms of behavior, whose observance is mandatory forthe personnel of public authorities in the communicative processes of the digitalformat of professional activity. A description of the professional digital competenciesof public servants is proposed, which can be used during the development ofdepartmental standards for public authorities, job instructions of their employees. Thecomplex of mechanisms for the development of digital competences of publicservants is suggested, which includes: normative-legal, institutional-organizational,material-technological, and motivational-personnel aspects.Regulatory acts in the context of digitalization of the sphere of publicadministration and the development of digital competences of public servants areanalyzed. It was found that: 1) Ukraine has the appropriate legislation for the digitalformat of public authorities' work with businesses and individuals; 2) Laws ofUkraine, adopted during 2021–2022, are directly related to the processes ofdigitization of the sphere of public administration; 3) in the National InformatizationProgram (2023), one of the priority tasks in the field of public administration is thepreparation of personnel potential with appropriate qualifications that includeknowledge and skills of digital technologies, the ability to work with departmentalautomated information systems. The strengthening of the institutional andorganizational component of the mechanisms for the development of digital Ukrainewas noted: the Ministry of Digital Transformation was created (2019), the position ofdeputy head of the relevant body for digital development, digital transformations anddigitalization was introduced; the Verkhovna Rada has established a Committee onDigital Transformation.9The monitoring of digital tools used by domestic public authorities confirmthat some of them are implemented on the Diya platform, in particular, «Governmentservices online», «Diya. Digital education», «Diya. Open data», «Action. Digitalcommunity», «Integrated system of electronic identification», and others - on the webportals of ministries, departments and other central executive bodies. It has beenestablished that digital transformations in the field of public administration are in anactive phase, a significant range of digital tools has been implemented in publicauthorities, and now is the time to intensify their use by individuals, businessstructures and public servants.

Вперше визначено місце та роль пізнього вікторіанського дискурсу (ПВД) у соціокультурному просторі Великої Британії кінця XIX ст. Змодельовано концептуальний простір ПВД, у якому виділено й описано ментальні одиниці різного ієрархічного та ціннісного статусу з наголосом на шляхах і способах їх мовної об'єктивації. Розкрито дискурсотвірний потенціал концептів ПВД в єдності їх генеративних, комбінаторних і регулятивних властивостей, з'ясовано етикетні та тактико-стратегічні особливості комунікативної культури ПВД. Висвітлено мовленнєву специфіку таких конвенціонально значущих компонентів і принципів ПВД як ввічливість, комплімент, гендерна зумовленість спілкування.

  Скачати повний текст

Зроблено порівняльний аналіз лексико-семантичної структури російських та англійських дієслів мовлення. Виділено елементарні одиниці значення (семи) дієслів мовлення за допомогою компонентного аналізу та здійснено їх класифікацію. Дієслова мовлення поділяються на три класи: нейтральні (ядерні, наприклад, говорить, произносить), дескриптивні (які характеризують зовнішній аспект мовлення, тобто особливості артикуляції, наприклад, заикаться, шепелявить) та конкретизуючі (що описують внутрішні аспекти мовних актів, одним з найважливіших є комунікативна мета того, хто говорить), до складу яких входять дієслова спілкування (беседовать), повідомлення (сообщать), волевиявлення (приказывать), емоційного впливу (ругать) і мовного етикету (приветствовать). Структуру значення цих дієслів вивчено комплексно з урахуванням особливостей граматичної будови кожної з мов. Проаналізовано та порівняно семантику категорій граматичного виду, перехідності, зворотності, та засоби передачі в обох мовах кількісно-часових значень. У російській та англійській мовах зазначена лексико-семантична група є численним класом. Більшість сем характерні для обох мов, можуть відрізнятися лише варіанти їх комбінування.

  Скачати повний текст