Розглядається маловідомий етап розвитку наукової реставрації станкового живопису в Україні - 1920-1940 рр. Дисертацію присвячено діяльності київської школи, однак для визначення основних тенденцій розвитку музейного напряму реставрації в Україні залучено матеріал по інших регіонах, зокрема, пов'язаний з діяльністю львівської школи реставрації. Визначено і охарактеризовано два періоди розвитку музейного напряму реставрації станкового живопису в Україні (Київ): 1920-1930; 1930-1940 рр. До наукового обігу введено невідомі досі факти і архівні документи з історії художньої культури України, зокрема, в галузі музейної справи, охорони пам'яток, реставрації творів мистецтва з українських музейних зібрань, частина опублікованих раніше даних скоригована відповідно до архівних документів. Вперше обгрунтовується застосування поняття "музейний напрям" до реставрації станкового живопису в Україні 1920-1940 рр.; визначено особливості київської школи реставрації станкового живопису (1920 - першої половини 1930-х рр.).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі виникнення та еволюції німецького пейзажного жанру доби Відродження в контексті докорінної перебудови світогляду. Розглянуто проблему концептуальної цілісної та стадіальної неповторності німецького живописного та графічного пейзажу, а також чинники, що зумовлюють унікальність даного явища. Вперше запропоновано комплексний аналіз арсеналу стилістичних засобів, адекватних своєрідній концепції німецького ренесансного пейзажу, а саме: закономірностей композиційної побудови в контексті ідейного навантаження, міри реальності краєвидів, багаторівневості символічних структур німецького пейзажу та специфіки емоційного сприйняття традиційних категорій. У науковий обіг введено нові підходи до комплексного аналізу національного варіанту пейзажу в системі жанроутворюючих впливів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено осмисленню особливостей співвіднесення двох планів естетичної свідомості - візуального та вербального, іконопису і словесності - в культурі України XVI - XVIII століть. Простежено еволюцію світоглядних та художньоестетичних завад українського іконописного мистецтва на прикладах полемічної словесності. Розглянуто український іконографічний канон стилю бароко як посередник між релігійною словесністю (канонічними та апокрифічними Євангеліями) та живописом (іконою). Значну увагу приділено естетичним аспектам взаємодії вербального та візуального планів літургії. З цією метою розкрито символіку літургії як сакрально-естетичного феномена, проаналізовано її смисл та значення для української спільноти XVI - XVIII століть. Розглянуто іконостас як образне вираження літургії, а також усієї православної художньо-релігійної культури, що через свій зв'язок із божественним як досконалим, стає естетично та богословськи всеохоплюючим. Досліджено проблему взаємодії сакрального слова та образу в системі літургійного дійства.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен аромату як культурної складової одоративного фону навколишнього світу. Обгрунтовано, що аромат можна розглядати як прасимвол епохи, як смислоутримуючу форму, здатну уособлювати психологічний і естетичний контекст. Досліджено й охарактеризовано засоби передачі одоративної інформації в культурі та мистецтві на матеріалі мовних даних і деяких жанрах живопису, зокрема, в натюрморті. Культурну сенсорику людини розглянуто на засадах екологічного підходу, що не передбачає розподілу чуттів на "вищі" та "нижчі", а дозволяє вивчати сприйняття як активне вичерпання інформації, яка існує у довкіллі. Встановлено, що в європейській культурі у ситуації аудіо-візуального пресингу триває традиційне ставлення до одоративної складової як до маргінальної за природних і культурних умов, перебування нюху в сенсорній ієрархії на нижніх щаблях носить штучний характер.

  Скачати повний текст

Запропоновано системний аналіз художніх втілень смерті у поезії першої половини ХІХ ст. Виділено особливості романтичної свідомості, які вплинули на формування образу смерті. Розкрито причини підвищеного інтересу романтичної літератури до смерті як до явища та як до персони. З'ясовано, що російська романтична поезія уявляє смерть божеством найвищого рівня (позитивні та негативні антропоморфні типи), в пушкінському варіанті смерть зображено божеством другого рівня. Розглянуто варіанти інтерпретації поетами добового та річного календарних циклів, що асоціюються з загробним життям. Вперше визначено символи смерті, які є знаковими у творчості Пушкіна і Жуковського. Особливу увагу приділено втіленню ідеї смерті у пейзажній ліриці К.М.Батюшкова: елементи мистецтва (живопису, скульптури, театрального дійства) проникають у лірику. Містична віра в можливість спілкування живих з душами померлих зробила цвинтар зосередженням культу мертвих: явлення душі на цвинтарі - улюблена тема романтичної поезії. Уперше виявлено основні риси ідеального з точки зору російської романтичної поезії поховання.

  Скачати повний текст

Вперше системно досліджено поетику творчості Ю.Боршоша-Кум'ятського (джерела, шляхи формування, особливості світогляду, поетичну модель світу, систему образів та їх опозицій, рецепцію традиційних сюжетів і образів, жанрово-стильову своєрідність). Розглянуто складну еволюцію письменника, простежено пантеїстичні засади його світогляду. Встановлено, що пріоритетним джерелом образного арсеналу творів Ю.Боршоша-Кум'ятського була біблійна, слов'янська та інші міфології. Зазначено, що тенденція до синтезу мистецтв (музики, живопису, танцю) є однією з суттєвих ознак індивідуального стилю письменника.

  Скачати повний текст

Розглянуто нефігурований живопис України 1990-х рр. у контексті естетико-культурної традиції абстракціонізму та філософсько-теоретичного дискурсу сучасного мистецтва. Досліджено світоглядно-естетичні програми п'ятнадцяти художників-нефігуративістів. Визначено ключові культорологічні та естетичні параметри українського нефігуративу 1990-х рр. у світлі системного уявлення про теоретичну традицію абстракціонізму. Здійснено порівняльно-культурологічний аналіз даного явища з феноменом американського експресіонізму.

  Скачати повний текст

Розглянуто основний комплекс ідей, що формувався під впливом синтоїстських вірувань, буддизму, даосизму, конфуціанства і суттєво вплинув на формування культурних і естетичних стереотипів японців. Визначено генетичний зв'язок сюжетно-тематичного репертуару доби Токугава з класичною поетичною творчістю. Проаналізовано вплив писемності на формування художньої культури.

  Скачати повний текст

Визначено вплив греко-римських і близькосхідних танцювальних традицій на ритуальний танець у ранньохристиянській культурі. Проаналізовано танцювальні епізоди з ранньохристиянських першоджерел, які були прикладом для християн прийнятих танцювальних рухів. Наведено деякі приклади ранньохристиянських ритуальних танців. Відзначено, що Августин Аврелій у своєму трактаті "про музику" дав визначення християнського сприйняття ритуального танцю, розробив теорію "розумних" ритмів. Показано роль ритуального танцю у взаємодії релігії та мистецтва хореографії, живопису, музики, поезії. Показано, що ритуальний танець відігравав суттєву роль у складному процесі становлення ранньохристянської культури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Подано цілісну психологічну характеристику особливостей художнього сприймання учнями старших та середніх класів допоміжної школи творів живопису різних жанрів (зокрема, виявлено своєрідність емоційно-особистісного ставлення розумово відсталих підлітків до образотворчого мистецтва, визначено показники, критерії та рівні розвитку в них художнього сприймання). Зазначено найбільш вагомі у корекційному відношенні педагогічні умови активізації інтелектуальної діяльності та емоційної сфери розумово відсталих підлітків у процесі художньо-естетичного виховання на уроках образотворчого мистецтва та у позакласній роботі (поетапне формування художнього сприймання; використання спеціальних корекційних прийомів педагогічного управління пізнавальною діяльністю учнів). Удосконалено критерії відбору творів живопису для роботи з учнями 5 - 6-х класів допоміжної школи, а також теорію корекційної спрямованості навчально-виховного процесу допоміжної школи на основі особистісного підходу до розумово відсталих учнів, формування в них вищих психічних функцій, забезпечення єдності їх інтелектуального та емоційного розвитку.

  Скачати повний текст

Виявлено синкретизм власне поетичного, живописного та музичного начал, взаємопроникнення прийомів у поетиці І.Северянина. Встановлено, що синестетичність є основним фактором формування структури поетичного образу. Проведено паралелі між естетикою лірики поета та живописом кінця XIX - початку XX ст. (російського та західноєвропейсього). Вперше здійснено аналіз живописно-зображального начала в творчості літератора, докладно розглянуто особливості відтворення пейзажу, портрету, інтер'єра, колористики, а також своєрідно перенесені до поетичної сфери живописні прийоми, що в них застосовуються. Розглянуто музичність лірики митця - від звуків до музичних асоціацій, виділено віршовий твір ("Друга симфонія"), композиція якого створена відповідно до законів сонатно-симфонічної форми. Досліджено психологізм, визначено основні особливості структури образів і прийомів художньої типізації. Визначено вплив скандинавського імпресіонизму на лірику І.Северянина.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито зміст поняття "мистецтво перехідної доби", що демонструє ознаки дезінтеграції, кризи та хаосу, а також потенції оновлення. Зазначено, що процеси естетичної переорієнтації, які спостерігалися наприкінці ХІХ - початок ХХ ст., багато в чому подібні до тих, що мають місце і зараз. На підставі узагальнення знань про минуле визначено деякі закономірності розвитку сучасної художньої культури. Сформульовано найважливіші показники мистецтва "несталих" та "нестабільних" часів, а також за даними вивчення кількох видів мистецтва (літератури, живопису, музики) визначено тип художнього мислення перехідної доби.

  Скачати повний текст

Розглянуто українські хоругви XVII - XVIII ст. як оригінальне малодосліджене явище національної культури та мистецтва. З'ясовано генезу таких витворів, виділено типи хоругов за призначенням, розглянуто характерні риси кожного типу. Досліджено зміст та ідею зображення на хоругвах у контексті суспільно-культурного життя того часу. Виділено основні іконографічні образи та сюжети на таких пам'ятках, проаналізовано їх специфіку, зважаючи на особливості українських хоругов XVII - XVIII ст.: відображення історичних мистецьких стилів, тенденції орнаментики, стилістики малярства, формальних характеристик та техніко-технологічних варіантів виконання. З урахуванням особливостей іконографічного зображення та стилістики живопису для деяких пам'яток встановлено авторство відомих за конкретними іконами та іконостасними комплексами майстрів відповідного періоду.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу мистецтвознавчо-культурологічних видань і літературно-мистецьких творів другої половини XIX - початку XX ст. досліджено взаємозв'язки народопісенної та професійної творчості митців Галичини. З'ясовано, що професійне мистецтво живилося темами, сюжетами, мотивами народної творчості, що сприяло появі нових художніх методів, жанрів і стилів. Саме у другій половині XIX ст. естетика була повністю спрямована на фольклор. Встановлено, що посилене переосмислення народного мистецтва сформувало українську національну літературу, національну художню школу. Були створені професійні театралізовані вистави, сюжетну основу яких складала народна пісня. Розглянуто регіональні особливості української пісні та її переосмислення у літературі, живописі, графіці, театрі. Систематизовано літературно-мистецькі твори, в яких простежуються взаємовпливи народної та професійної творчості, порівнюється їх поетика, що розкриває національну своєрідність художнього життя та мистецького процесу в Галичині. Детально охарактеризовано творчість письменників, художників, драматургів, які визначили характерні особливості розвитку художнього процесу в даному регіоні.

  Скачати повний текст

Досліджено художню природу та причини виникнення у російському живописі кінця XIX - початку XX ст. тенденції перетворення станкової картини у панно. Наведено методику аналізу творів живопису з символічною структурою художньої образності, до яких належить картина-панно. Вперше з наукових позицій, у повному обсязі проаналізовано ключові твори російського живопису даних століть : "Демон повалений" М.О.Врубеля, "Смарагдове намисто" В.Е.Борисова-Мусатова, "Масляна" (1916, ДРМ) Б.М.Кустодієва, зміст яких розкрито у контексті сучасного їх світогляду. Систематизовано формально-стилістичні ознаки картини-панно та охарактеризовано їх художній сенс. Запропоновано інтерпретацію причин виникнення тенденції перетворення станкової картини у панно у російському живописі кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження творчого методу видатного англійського художника Гейнсборо на основі аналізу культурно-історичної і національної самобутності англійського суспільства XVIII ст. На основі економічних, політичних, соціальних, культурних, релігійних, національних особливостей англійського етносу XVIII ст. окреслено витоки художньої своєрідності творів майстра, критично переосмислено найважливіші ідеї та відкриття європейських художніх шкіл. Здійснено стилістичний аналіз творчості, на підставі якого визначено своєрідність та унікальність стилю Гейнсборо. Висвітлено нові напрями в живописі, оптичні експерименти з моделювання "імпресіоністичних" ефектів, які здійснив Гейнсборо. Досліджено маловивчені твори в графіці, мариністиці. Розкрито місце і значення творчості Гейнсборо у розвитку англійського та європейського мистецтва.

  Скачати повний текст

Визначено роль фольклорної, музичної, живописної символіки в творенні образів культурних феноменів. Розроблено власну концепцію символу як образу макросвіту, сконцентрованого у мікросвіті слова. На підставі вивчення системи символів в образній структурі української новелістики виведено наукові парадигми "Символ-що-творить-Новелу" й "Новела-що-творить-Символ". Шляхом мікроаналізу новел установлено, що, символічний образ перебуває в нерозривному зв'язку з усіма елементами новелістичної оповіді, і це дає підстави для визначення особливостей індивідуального стилю новеліста. Розкрито роль його творчості в формуванні естетичної доктрини українського неоромантизму, символізму, імпресіонізму, експресіонізму.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення експресіонізму в західноєвропейській культурі початку XX ст., визначено його найважливіші ознаки. Проаналізовано, якими шляхами експресіонізм трансформувався майже в усі види мистецтва та визначив принципово нові підходи до розробки в творах літератури, музики, живопису, театру, кінематографа складних психо-фізіологічних станів людини (тривожності, страху смерті, крику, болю, божевілля, передчуття трагедії). Встановлено, що експресіонізму властива тенденція до синтезу видів мистецтва (живопис - танець, живопис - музика, література - живопис), яка виразно модифікується у синтез як співтворчість і збагачує мистецьку практику. Вперше в українському мистецтвознавстві цілісно проаналізовано досвід використання експерсіоністичних художньо-виражальних засобів у таких видах мистецтва, як живопис, театр, кіно, хореографія та показано, що твори українських митців не копіювали західні моделі, а значною мірою відображали національні традиції, витоки яких сягають часів міфо-поетичного світоставлення.

  Скачати повний текст