Досліджено антропологічні основи сучасного проповідування основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму. Методологічно обгрунтовано та практично розроблено методику якісного контент-аналізу антропологічної проблематики християнської проповіді, який дозволив охарактеризувати зміни змісту проповідей, форми та прийоми конфесійного проповідництва. Біблійне вчення про людину та соціальні доктрини церков є антропологічною основою змісту сучасної християнської проповіді. На їх підставі виділено антропологічну проблематику, загальну для проповідей усіх християнських церков. За допомогою порівняльного аналізу соціальних доктрин церков окреслено загальні проблеми та завдання, які ставить перед проповідниками всіх конфесій "виклик часу" на межі тисячоліть. Аналіз гомілетики дозволив визначити формальні ознаки та богословсько обгрунтовані критерії християнської проповіді, які в кожній конфесії визначають "норму", відносно якої відбуваються трансформації проповідування за сучасних умов. На підставі контент-аналізу православних, католицьких і протестантських проповідей, матеріалів конкретних опитувань та інших соціологічних досліджень виділено конфесійний інваріант сучасного християнського проповідування.

  Скачати повний текст

В праці здійснено історіософське релігієзнавче дослідження духовної самоідентифікації українців в культурно-цивілізаційному оточенні - між спільнотами східно- та західнохристиянських традицій - на основі аналізу передумов виникнення й тенденцій розвитку українського греко-католицизму. Доведено, що феномен українського греко-католицизму був породжений проблемою непослідовного, з огляду на природні духовні зв'язки та пріоритети культурного спілкування, самовизначення українських християн між християнським Сходом і Заходом. З'ясовано: пошуки власної ідентичності в греко-католицькому середовищі, які характеризуються наступом "західників" та демаршами "восточників", є авангардним проявом аналогічних процесів в рамках всієї України. Виявлено, що українським стратегічним націодержавним інтересам відповідає не посередництво між самоцінними світами, християнським Сходом і Заходом, уособленими для українців насамперед сусідніми народами - російським та європейськими, а скріплення суверенного поступу України - члена європейської спільноти адекватною духовною самоідентифікацією українців.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен грошей, який розглядається як ціннісний за своєю природою соціальний прояв у культурі. Обгрунтовано ідею про аутентичність аксіології як методології пізнання феномену грошей. Розглянуто презентовані в історико-філософській думці гносеологічні підходи до розуміння й опису природи та сутності грошей. Простежено еволюцію розвитку філософської думки про гроші в будь-яку історичну епоху. Відбудовано онтологію грошей на базі атрибутивної моделі світу. Наведено світоглядно-конфесійні підходи до господарської етики (православ'я, протемтантизму, юдаїзму, католицизму), яка і формує етичний вимір грошей. Розглянуто вплив грошей на становлення особистості в контексті сенсу життя індивіда, його смислоустрою.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування художнього стилю неоромантизму в середовищі письменників-вісниківців, які об'єднувалися навколо націоналістичного журналу "Вісник" (у 1922 - 1932 рр. - "Літературно-науковий вісник"), що виходив у Львові за редакцією критика і політичного ідеолога Д. Донцова у 1922 - 1939 рр. Обгрунтовано необхідність поняття "вісниківство" як такого, що повніше та точніше пояснює культурне та літературне явище, якиим була різноманітна творчість співробітників "Вісника": істориків, філософів, політичних ідеологів, культурологів, критиків, письменників, мистецтвознавців, соціологів, етнографів. Вісниківський неоромантизм був течією у масштабному комплексі художніх явищ у напрямі неоромантизму в українській літературі кінця XIX - першої половини XX ст. Рекомендовано поняття "Празька школа" використовувати для означення підтечії у вісниківстві - творчості кількох письменників-неоромантиків, які менше політизували свою творчість. Відзначено роль Є. Маланюка, Л. Мосендза, О. Ольжича, О. Теліги, Ю. Липи, Ю. Клена, "пражан" - Н. Лівицької-Холодної, О. Лятуринської, М. Чирського, Зореслава, І. Ірлявського. Зазначено, що світогляд неоромантиків-націоналістів формувався на засадах філософії ірраціоналізму та волюнтаризму. Тому вони не сприймали ні позитивістських теорій народництва (побутового реалізму - в літературі), ні раціоналістично-експериментаторських аспектів естетики модернізму (декаденства й авангардизму - в літературі); у творчості орієнтувалися на європейських неоромантиків і парнасців - К. Гамсуна, Р. Кіплінга, П. Валері, Ш. Морра, Ж. Ередіа, А. Сюллі-Прюдома та ін., засвоїли водночас деякі моменти деякі моменти стилю модернізму від європейських і російських символістів. Тому їх можна назвати "консервативними модерністами". Велике значення для вісниківців мала християнська духовність, навіть католицизм, вони глибоко засвоїли естетику та поетику українського неокласицизму. Показано своєрідний синтез неокласики та неоромантики в їх творчості. Зазначено, що центральною особливістю їх поетики є оригінальна художня неоготика, тобто рекультивація традиційного європейського героїзму та містицизму, монументалізму й аристократичної вишуканості в мистецтві. Проведений систематичний аналіз творчості вісниківців дає змогу повніше представити літературний процес української еміграції та Галичини в міжвоєнний період, визначити його особливості, тенденції, пріоритети.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення, що хоча історично поширення католицизму у В'єтнамі пов'язане з колоніальною експансією європейців, водночас це був неоднозначний, суперечливий процес, бо руйнувалися традиційні культурні цінності, але разом з тим відбувалася взаємодія з іншою культурою, яка несла світоглядні засади та гуманістичні цінності європейської цивілізації. З використанням компаративістських методик розглянуто особливості сприйняття світу, світовідчуття та праксеологію цінностей католицизму, буддизму, конфуціанства та традиційних народних релігій В'єтнаму. Визначено причини релігійних конфліктів, особливості національної ментальності та соціально-політичних позицій прихильників та противників католицизму в контексті подій, що мали місце в переломні періоди історії В'єтнаму. Розкрито на прикладі в'єтнамської історії проблеми, що виникають у зв'язку з толерантною плюралістичною позицією представників державної влади стосовно релігійних інститутів, соціальної поведінки представників різних релігій, а також доведено можливість поширення принципів толерантності та плюралізму на міжрелігійні відносини.

  Скачати повний текст

Визначено лінгвокультурні аспекти перекладу, зумовлені різницею італійської та української культур і особливостями українського католицизму. Досліджено особливості відтворення релігійних концептів. Проаналізовано прескриптивну позицію Церкви стосовно перекладання. Окреслено герменевтичний підхід до перекладу сучасних релігійних текстів. Обгрунтовано правомірність виділення релігійного перекладу як особливого виду перекладу. Доведено, що неврахування відмінностей його засад від засад світського перекладу призводитиме до десакралізації тексту перекладу.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз проблеми культурно-цивілізаційної ідентичності українського народу в історичному аспекті. На підставі аналізу концепцій А. Тойнбі, Ф. Фукуями, С. Гангігтона обгрунтовано тезу, що релігія - ідеологія - цінності, вони є чинниками діяльності етносів як суб'єктів історичного процесу, коли кожний наступний чинник заперечує попередній у контексті діалектичного заперечення. Досліджено роль релігійно-конфесійної належності українського народу та визначено, що православ'я було домінантною ознакою його культурно-цивілізаційної ідентифікації. Зауважено, що прийняття християнства сприяло становленню східно-православної цивілізації, а конфесійний поділ на православ'я та греко-католицизм зумовив культурно-цивілізаційний розділ України. Зроблено висновок, що Україна перебуває у центрі Європи, але в метаісторичному аспекті вона опинилася на культурно-цивілізаційному розломі за віссю Схід - Захід. На її території західноєвропейська та російська (євразійська) цивілізація вступають у взаємодію та багаторазово переломлюються у характері та долі українського народу. Міфологеми східно-західної належності як історично ретроспективні смисли зумовлюють суперечності та парадокси сучасної української культурно-цивілізаційної ідентичності.

  Скачати повний текст

Досліджено роль конфесіональних версій у сучасній філософії права та сформульовано методологічні критерії світського аналізу філософсько-правових концепцій релігійних мислителів. Висвітлено ідейний контекст формування французької філософії права на прикінці XIX - XX ст. На підставі філософсько-правового аналізу енцикліки Aeterni Patris показано її роль у реставрації та поширенні філософії Фоми Аквінського у сучасній філософії та у філософії права, зокрема. На матеріалі "Суми теології" проаналізовано базову томістську модель філософії права, на якій базувалась концепція Ж. Марітена. Розглянуто твори найвидатнішого представника французької католицької філософії Ж. Марітена та показано його внесок у формування сучасної концепції прав людини. Висвітлено еволюцію філософсько-правової проблематики у теорії та методології сучасного католицизму до феноменології, герменевтики та постмодерністського дискурсу, внаслідок якої неотомізм у його чистому вигляді перестав бути магістральним напрямком каатолицької філософсько-правової думки. Визначено зміст і специфіку французької католицької філософії права в її національному та світовому контексті. Встановлено ідейну наступність між поглядами Ж. Маритена та Президента Франції Н. Саркозі стосовно взаємодії держави та церкви та державною політикою уряду Франції теперішних часів. Показано можливі напрямки взаємодії християнської та світської філософії права в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному дослідженню політико-правової доктрини Хрестоносного руху доби Середньовіччя в контексті аналізу її теоретико-методологічних та історико-правових детермінантів становлення та розвитку на основі розробленої авторської концепції її доктринальних засад.Автором проаналізовано місце та роль Хрестоносного руху в системі державно-правових регуляторів суспільно-політичного життя християнського світу в добу Середньовіччя, досліджено ідейні засади та доктринальні особливості Хрестоносного руху в теологічній та політико-правовій думці Середньовіччя та значення Хрестоносного руху для суспільно-політичного та державно-правового розвитку Європи.Виокремлено концептуальні засади формування політико-правової доктрини Хрестоносного руху доби Середньовіччя в контексті яких досліджено вплив Хрестоносного руху на розвиток канонічного права та юридичної науки, головні чинники Папської реформації в добу Середньовіччя та історико-правові засади становлення духовно-лицарських орденів.В роботі відображено значення політико-правової доктрини Хрестоносного руху для розвитку етнічних українських земель. З'ясовано роль християнства та вплив католицизму на державотворчі процеси Київської Русі та Галицько-Волинської держави, а також політико-правові аспекти європейської інтеграції Київської Русі та Галицько-Волинської держави в період Хрестоносного руху.^UThe dissertation is devoted to the complex research of the political and legal doctrine of the Crusades of the Middle Ages in the context of the analysis of its theoretical-methodological and historical-legal determinants of formation and development on the basis of the developed author's concept of its doctrinal principles.The author analyzes the place and role of the Crusades in the system of state and legal regulators of socio-political life of Christendom in the Middle Ages, explores the ideological principles and doctrinal features of the Crusades in theological and political thought of the Middle Ages and the importance of the Crusades for socio-political legal development of Europe.The conceptual bases of formation of political and legal doctrine of the Crusades of the Middle Ages in the context of which the influence of the Crusades on the development of canon law and jurisprudence, the main factors of the Papal Reformation in the Middle Ages and historical and legal bases of formation of spiritual and knightly orders are singled out.The paper reflects the importance of the political and legal doctrine of the Crusades for the development of ethnic Ukrainian lands. The role of Christianity and the influence of Catholicism on the state-building processes of Kievan Rus and Galicia-Volyn state, as well as political and legal aspects of European integration of Kievan Rus and Galicia-Volyn state during the Crusades are clarified.

Здійснено філософсько-релігієзнавчий компаративний аналіз соціальних доктрин ісламу та Римо-католицької церкви. Зроблено спробу здійснити повне та системне дослідження мусульманської та католицької соціальних доктрин шляхом з'ясування та порівняння їх ідентифікаційних складових. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви є сукупністю вчень і роздумів у суспільній сфері періоду кінця XIX ст. до сьогодення. Стосовно мусульманської соціальної доктрини, не зважаючи на розбіжності в ісламських суспільних концепціях, їх доктринальні принципи є єдиними. Зазначено щодо доцільності вивчення експлікації концептуальних передумов католицизму й ісламу та їх соціальних доктрин. Акцентовано увагу на властивій їм моральній спрямованості. Зроблено висновок, що суспільна сфера може стати важливим і плідним простором для міжрелігійного діалогу та співпраці ісламу та Римо-католицької церкви.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі підведено підсумок релігієзнавчо-філософського осмислення постсекулярної духовно-соціальної реальності й екуменічного руху як специфічної богословської формули і суспільно-релігійної моделі повернення до витоків, ідеї та практики відновлення внутрішньої єдності серед вірян та зміцнення сили і впливу Церкви на суспільні запити сучасного світу й людини. Здійснено комплексне філософсько-релігієзнавче осмислення змісту, ідейно-смислових і ціннісних концептів постсекулярної екуменічної парадигми Католицької Церкви. Проведено ґрунтовний релігієзнавчий аналіз соціально-практичного потенціалу екуменізму як домінантного напрямку і форми реалізації постсекулярної парадигми католицизму в умовах сучасних глобальних процесів і трансформацій, що мають свої суперечливі вияви на світовому, регіональному та локальному рівнях.За результатами релігієзнавчого аналізу, із застосуванням еклезіально-богословської методології, витлумачено зміст екуменічної доктрини католицизму, увиразнено праксеологічний характер, доведено його кайрологічну спрямованість, а також те, що інституалізація екуменізму саме в такій формі нерозривно пов’язана з втіленням у життя рішень Другого Ватиканського собору. Зроблено особливий акцент на індуктивності пастирського служіння, коли цьому досвіду передують не загальновідомі й усталені в пастораті правила та гіпотетичні твердження, а можливість його безпосереднього набуття (вдосконалення), служачи в спільноті, яка має постійно нові запити, виклики тощо.^UIn general, the dissertation summarizes the religious-philosophical understanding of the post-secular spiritual and social reality and the ecumenical movement as a specific theological formula and socio-religious model of returning to the origins, the idea and practice of restoring internal unity among believers and strengthening the power and influence of the Church on the social demands of the modern world and a person.A comprehensive philosophical and religious understanding of the content, ideological, semantic and value concepts of the post-secular ecumenical paradigm of the Catholic Church was carried out. A thorough religious analysis of the socio-practical potential of ecumenism as a dominant direction and form of realization of the post-secular paradigm of Catholicism in the conditions of modern global processes and transformations, which have their contradictory manifestations at the world, regional and local levels, has been carried out.According to this approach, ecumenism takes the form of a complete axiological system containing ideas and practical guidelines that contribute to the sustainable development of humanity, national states, and peoples with their aspirations to preserve their own spiritual and cultural identity.It is proved that, ecumenism, on the one hand, appears as a doctrine with all the concepts, features and criteria characteristic of its structural and functional nature, as well as clearly established forms of its objectification and influence, and on the other hand, a set of concrete tools and practical means for its implementation and achievement of the set goal, remaining from the point of view of religious-methodological conceptualization a phenomenon that is clearly quite difficult to assess both from the standpoint of scientific discourse and purely ecclesial-theological analysis. the modern theological projection of the Catholic ecumenical paradigm is built on the postmodern program of social service of the Catholic Church, which is based on the Christ – and anthropocentric idea of the philosophical interpretation of the post-secular ecumenical paradigm with its dominant – ecclesiological, eucharistic and soteriological aspects.

Здійснено системний аналіз неотомістичної концепції прав людини, відображеної у документах та інших джерелах соціальної доктрини католицизму. Проаналізовано еволюцію праворозуміння неотомізму у ХХ ст. На основі розгляду теоретико-методологічних, ціннісно-антропологічних і соціально-етичних основ даної концепції розкрито евристичні можливості інтерпретації поняття гідності людини у католицизмі, подано загальнотеоретичну характеристику феномену прав людини у сучасному неотомізмі. Визначено внесок природно-правової доктрини католицизму у загальноцивілізаційний процес осмислення антропологічних основ прав людини та встановлено вплив міжнародно-правової ідеології прав людини на її соціальну доктрину.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси інституціоналізації Римо-Католицької Церкви (РКЦ) в незалежній Україні. Виявлено основні дослідницькі установки з напряму висвітлення діяльності даної конфесії. Запропоновано ефективний варіант теорії інституціоналізації релігії (у викладі Н. Лумана), взятий у перспективі його застосування до реалій РКЦ в суверенній Україні. Розглянуто особливості інституційного становлення дієцезій РКЦ в незалежній Україні, динаміку їх розвитку, особливості керівництва та функціонування. Проаналізовано утворення, діяльність і принципи керівництва сучасних дієцезій в їх ретроспективі. Визначено основні напрями, сучасні проблеми та перспективи розвитку благочинної діяльності РКЦ в Україні. Висвітлено специфіку становлення та функціонування католицьких закладів освіти, які діють на території України.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і спрямованість Східної політики Папського престолу у контексті геополітичних трансформацій на землях Русі після золотоординської навали. Визначено дискурс Східної політики Папського престолу з урахуванням монголо-татарського фактора та спроби встановлення церковної унії в Галицько-Волинському князівстві як інструмента Східної політики папства. У даному аспекті досліджено католицьку експансію на галицько-волинських землях після втрати незалежності Галицько-Волинського князівства, показано роль католицизму в геополітичних трансформаціях на українських землях після Кревської (1385 р.) та Городельської (1413 р.) уній. Існування Галицької митрополії в XIV ст. розглянуто як вияв прагнення Південно-Західної Русі до церковної самостійності, а її ліквідація - як наслідок геополітичних змагань Великого князівства Литовського та політично-церковних сил, що створювали централізовану Московську державу, які згодом почали міждержавну (московсько-литовську) боротьбу за митрополичу Київську кафедру.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії здійснено системний аналіз діяльності радянських органів державної безпеки, спрямованої на ліквідацію Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на західноукраїнських землях. До наукового обігу залучено значну кількість архівних документів радянських органів державної безпеки, що раніше не використовувались у вітчизняній і зарубіжній історіографії, що дозволило в новому аспекті висвітлити стратегічні наміри партійно-державного апарату СРСР щодо УГКЦ та ліквідацію унії. Аргументовано, що ліквідаційний процес був штучно створений, ініціатором якого виступила радянська влада з метою досягнення внутрішньополітичних і міжнародних цілей Кремля у контексті його імперської політики, та реально зводився до насильницької ліквідації греко-католицизму. Показано, що боротьба з УГКЦ була складовою та одним з способів утвердження комуністичного режиму на Західній Україні. Показано роль спецслужб як провідної, невід'ємної та надзвичайно важливої частини партійно-державного апарату, яка діяла притаманними їй методами таємного збору інформації, провокацій, тиску та репресій. Зроблено висновок, що ліквідація Львівської митрополії в Галичині так само, як і Мукачівської єпархії в Закарпатті була здійснена всупереч волі духовенства та віруючих Церкви карально-репресивними методами та шляхом штучного формування антикатолицької громадської думки й розпалювання міжконфесійної ворожнечі.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу ролі традиційних українських конфесій (православ'я та греко-католицизму) в політиці держави, в діяльності політичних партій, громадських організацій, рухів та їх впливу на процеси формування нації та державотворення виділено характерні особливості прояву релігійного фактора в Україні та доведено, що релігійні процеси суттєво впливали на політичний розвиток України. Розкрито важливість світоглядного потенціалу релігії. Зроблено спробу прогнозування подальшого розвитку державо-церковних відносин та пошуку оптимальної моделі релігійно-політичної системи для України. Розроблено ряд рекомендацій для забезпечення їх нормального співіснування політичних і релігійних організацій для вдосконалення законодавства про свободу совісті, та діяльності законодавчої та виконавчої влади, політичних, громадських та релігійних організацій і діячів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що ідеологія галицького консерватизму базувалась на доктрині греко-католицизму як національно орієнтованої християнської конфесії, що зумовило наявність потужної клериканської складової галицького консерватизму, який формувався під впливом або безпосередньо представниками греко-католицького кліру. Установлено, що Українська греко-католицька церква відігравала провідну роль у створенні суспільно-політичних структур консервативного напрямку у Галичині в період 1900 - 1939 рр., що позначилося на їх програмових засадах, напрямках і формах діяльності. На базі конкретно-історичного матеріалу показано, що християнський світогляд, як складова ідеологічних засад консерватизму, сприяв збереженню духовності у галицькому суспільстві і за умов відсутності власної державності - історичних і культурних традицій галицького українства, його самоідентифікації як складової частини української нації. Проаналізовано форми та методи діяльності суспільно-політичних інститутів християнсько-консервативного спрямування, їх місце та роль у Галичині, стосунки з громадськими, політичними та церковними закладами.

  Скачати повний текст

АНОТАЦІЯКузнєцова М. М. Соціальне виховання учнівської молоді у християнських конфесіях народів Північного Приазов'я – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки. – Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Мелітополь, 2020.У дисертації на основі теоретичного аналізу проблеми розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність методики соціального виховання учнівської молоді в християнських конфесіях народів Північного Приазов'я. У дослідженні представлено теоретичне осмислення когнітивного потенціалу культурних практик представників різних релігій, коли особливості національного характеру та релігійні уподобання формують певні ментальні зразки, які відіграють роль приписів для поведінки в даному культурному співтоваристві, а також соціокультурні константи. Відтак в умовах сучасного інформаційно-комунікативного суспільства пошук шляхів і методів для створення ситуації оптимальної згоди, діапазону толерантності є ключовим завданням як державної політики, так і сучасної методичної науки, спрямованої на досягнення соціальної довіри як чинника економічного зростання, соціальної стабільності та особистої безпеки. Дослідження охоплює комплекс проблем, пов'язаних з аналізом предметно-змістовних і категоріально-формальних способів соціального виховання учнівської молоді, зокрема й у прагматичному вимірі – через процесуальність соціального виховання (основні механізми соціалізації, соціальний вплив на вихованця, програми й методики соціального розвитку тощо), а також через змістовність (ідеї соціального виховання, теорії соціалізації, закони, основні підходи до соціального виховання тощо). Цей комплекс може бути вагомим арсеналом для представників соціально-культурної сфери, сучасних учителів та працівників соціальної служби, вихователів недільних шкіл тощо.З'ясовано, що більшість представників Північного Приазов'я належали до християнських течій (православ'я, протестантизм, католицизм), і саме ці представники мали найбільший вплив на соціальне виховання людей, прищеплюючи їм норми християнської етики. В умовах розмаїтого релігійного середовища проблема соціального виховання набуває особливої гостроти, оскільки не завжди учні демонструють високий рівень соціальної відповідальності, соціальної вихованості та соціальної активності, а отже, не завжди можуть вільно спілкуватися, розкриваючи себе як людину соціальну, долаючи ті соціальні бар'єри, що виникають перед нею. Встановлено, що соціальне виховання учнівської молоді зумовлюється не лише причинами суперечностей у процесах її соціалізації. Серед сукупності різноманітних проблем виокремлено низку найактуальніших, що перебувають у політичній, економічній, релігійній, культурній площині. Наразі в парадигмі соціального виховання в християнських конфесіях більшої ваги набувають процеси трансформації в релігійній сфері України, зумовлені як державною політикою в сфері релігій, так і релігійними потребами самого суспільства. Доведено, що в народів Північного Приазов'я, як і в інших європейських народів, склалася своєрідна система соціального виховання, а християнська релігія постала її духовною основою. Ключем до нормалізації взаємин у соціумі, а відтак благополуччя, є дотримання християнських заповідей любові. Взаємозв'язки між представниками різних релігій і етнічних груп, які з давніх часів переселилися на територію Північного Приазов'я, мають привернути до себе більше пильної уваги з боку фахівців соціальної сфери, сфери освіти і культури.На підставі аналізу широкої парадигми наукових досліджень, що висвітлюють безпосередньо або опосередковано торкаються означеної теми, нами виокремлено положення про те, що проблему соціального виховання учнів можна розв'язати в процесі освітньої діяльності, при цьому слід звернути увагу на низку ідей, зокрема формування соціальної відповідальності, набуття досвіду реалізації соціальних умінь.У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; вказано на зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання й методи дослідження; означено джерельну базу; окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; висвітлено апробацію та впровадження результатів дослідження; виокремлено особистий внесок здобувача та подано структуру й обсяг дисертаційної роботи.^UABSTRACTKuznietsova M. M. Social education of student youth in Christian denominations of the peoples of the Northern Azov region.− Qualification research paper, manuscript.Thesis for Doctor of Philosophy Degree (PhD): Specialty 011 − Educational, Pedagogical Sciences. − Bogdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University, Melitopol, 2020.In the dissertation on the basis of the theoretical analysis of a problem the efficiency of a technique of social education of student youth in Christian denominations of the peoples of the Northern Azov region is developed, theoretically substantiated and experimentally checked.The work presents a theoretical understanding of the cognitive potential of cultural practices of representatives of different religions, when features of national characteristics and religious preferences form certain mental patterns that play the role of prescriptions for behavior in a given cultural community, as well as socio-cultural constants. Therefore, in modern information and communication society, finding ways and methods to create a situation of optimal agreement, the range of tolerance is a key task of both public policy and modern methodological science aimed at achieving social trust as a factor of economic growth, social stability and personal security. The research covers a range of issues related to the analysis of substantive and categorical-formal ways of social education of student youth, including in a pragmatic dimension - through the procedural nature of social education (basic mechanisms of socialization, social impact on student, programs and methods of social development, etc.) , as well as through content (ideas of social education, theories of socialization, laws, basic approaches to social education, etc.). This complex can be an important arsenal for representatives of the socio-cultural sphere, modern teachers and social services, educators of Sunday schools and more.It was found that most of the representatives of the Northern Azov region belonged to Christian denominations (Orthodoxy, Protestantism, Catholicism) and these representatives had the greatest impact on the social education of people by instilling them the norms of Christian ethics. In a multi-religious surroundings, the problem of social education becomes particularly acute, because students do not always demonstrate a high level of social responsibility, social accomplishment and social activity, and therefore cannot always communicate freely, reveal themselves as a social person, overcome those social barriers that appear in front of them.Social education of student youth is determined not only by the causes of contradictions in the processes of its socialization. Among the set of various problems, a number of the most relevant ones are singled out, which are in the political, economic, religious, and cultural planes. Currently, in the paradigm of social education in Christian denominations, the processes of transformation in the religious sphere of Ukraine, due to both the state policy in the field of religions and the religious needs of society itself, are gaining more importance. It is proven that the peoples of the Northern Azov region, as well as other European nations, have a peculiar system of social education, and Christian religion has become its spiritual basis. The key to the normalization of relations in society, and, consequently, well-being, is the observance of Christian commandments of love. Relations between people of different religions and ethnic groups, who moved to the territory of the Northern Azov region, from ancient times should attract more attention from specialists in the social sphere, education and culture.Based on the analysis of a broad paradigm of scientific research that directly or indirectly affects this topic, we have identified that the problem of social education of students can be solved in the process of educational activities, with attention to a number of ideas, including the formation of social responsibility , gaining experience in implementing social skills. The relevance and feasibility of the study is substantiated in the introduction; the connection of work with scientific programs, plans, topics is indicated; the object, subject, purpose, tasks and methods of research are defined; the source base is indicated; the scientific novelty and practical significance of the obtained results are outlined; the approbation and implementation of research results are covered; the personal contribution of the author is indicated and the structure and volume of the dissertation work are given.

Розглянуто філософсько-релігієзнавчий аспект соціального вчення основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму в контексті релігійного модернізму. Зазначено, що для проведення дослідження використано комплексний метод, що інтегрує дві соціальні парадигми: модерністську і постмодерністську, які репрезентуються в релігійній сфері двома генетично пов'язаними парадигмальними поняттями - релігійним модернізмом і релігійним постмодернізмом. Відтворено систему антропологічних і соціальних поглядів християнського богослов'я як загальної змістової бази православної, католицької і протестанської соціальних концепцій. Проаналізовано соціальні вчення католицизму, православ'я та протестантизму як системи практичної модернізації ставлення християнських конфесій до соціальних викликів часу. Встановлено наявність в кожному з основних напрямків християнства власних потенціальних можливостей та специфічних методів модернізації.

  Скачати повний текст

Соціальне вчення католицизму у трьох його вимірах - теоретичному, історичному, практичному проаналізовано у контексті розвитку від теоцентризму до антропоцентризму. Розкрито зміст протестантської трудової етики, яка утвердила у суспільній практиці типово буржуазні норми та цінності, стала світським вираженням нового християнського символу віри, оформленням у релігійному обрамленні буржуазного політико-правового порядку. Доведено, що соціальна концепція Російської православної церкви побудована на різкому протиставленні теоцентричної духовної традиції російського православ'я та європейського антропоцентричного гуманізму, слов'янсько-православної національно-культурної ідентичності та секуляризованої, уніфікованої, глобалізованої Європи, російського народного православ'я з державним статусом і міжнародних стандартів прав людини, європейської концепції свободи совісті.

  Скачати повний текст