Досліджено антропологічні основи сучасного проповідування основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму. Методологічно обгрунтовано та практично розроблено методику якісного контент-аналізу антропологічної проблематики християнської проповіді, який дозволив охарактеризувати зміни змісту проповідей, форми та прийоми конфесійного проповідництва. Біблійне вчення про людину та соціальні доктрини церков є антропологічною основою змісту сучасної християнської проповіді. На їх підставі виділено антропологічну проблематику, загальну для проповідей усіх християнських церков. За допомогою порівняльного аналізу соціальних доктрин церков окреслено загальні проблеми та завдання, які ставить перед проповідниками всіх конфесій "виклик часу" на межі тисячоліть. Аналіз гомілетики дозволив визначити формальні ознаки та богословсько обгрунтовані критерії християнської проповіді, які в кожній конфесії визначають "норму", відносно якої відбуваються трансформації проповідування за сучасних умов. На підставі контент-аналізу православних, католицьких і протестантських проповідей, матеріалів конкретних опитувань та інших соціологічних досліджень виділено конфесійний інваріант сучасного християнського проповідування.

  Скачати повний текст

В праці здійснено історіософське релігієзнавче дослідження духовної самоідентифікації українців в культурно-цивілізаційному оточенні - між спільнотами східно- та західнохристиянських традицій - на основі аналізу передумов виникнення й тенденцій розвитку українського греко-католицизму. Доведено, що феномен українського греко-католицизму був породжений проблемою непослідовного, з огляду на природні духовні зв'язки та пріоритети культурного спілкування, самовизначення українських християн між християнським Сходом і Заходом. З'ясовано: пошуки власної ідентичності в греко-католицькому середовищі, які характеризуються наступом "західників" та демаршами "восточників", є авангардним проявом аналогічних процесів в рамках всієї України. Виявлено, що українським стратегічним націодержавним інтересам відповідає не посередництво між самоцінними світами, християнським Сходом і Заходом, уособленими для українців насамперед сусідніми народами - російським та європейськими, а скріплення суверенного поступу України - члена європейської спільноти адекватною духовною самоідентифікацією українців.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен грошей, який розглядається як ціннісний за своєю природою соціальний прояв у культурі. Обгрунтовано ідею про аутентичність аксіології як методології пізнання феномену грошей. Розглянуто презентовані в історико-філософській думці гносеологічні підходи до розуміння й опису природи та сутності грошей. Простежено еволюцію розвитку філософської думки про гроші в будь-яку історичну епоху. Відбудовано онтологію грошей на базі атрибутивної моделі світу. Наведено світоглядно-конфесійні підходи до господарської етики (православ'я, протемтантизму, юдаїзму, католицизму), яка і формує етичний вимір грошей. Розглянуто вплив грошей на становлення особистості в контексті сенсу життя індивіда, його смислоустрою.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування художнього стилю неоромантизму в середовищі письменників-вісниківців, які об'єднувалися навколо націоналістичного журналу "Вісник" (у 1922 - 1932 рр. - "Літературно-науковий вісник"), що виходив у Львові за редакцією критика і політичного ідеолога Д. Донцова у 1922 - 1939 рр. Обгрунтовано необхідність поняття "вісниківство" як такого, що повніше та точніше пояснює культурне та літературне явище, якиим була різноманітна творчість співробітників "Вісника": істориків, філософів, політичних ідеологів, культурологів, критиків, письменників, мистецтвознавців, соціологів, етнографів. Вісниківський неоромантизм був течією у масштабному комплексі художніх явищ у напрямі неоромантизму в українській літературі кінця XIX - першої половини XX ст. Рекомендовано поняття "Празька школа" використовувати для означення підтечії у вісниківстві - творчості кількох письменників-неоромантиків, які менше політизували свою творчість. Відзначено роль Є. Маланюка, Л. Мосендза, О. Ольжича, О. Теліги, Ю. Липи, Ю. Клена, "пражан" - Н. Лівицької-Холодної, О. Лятуринської, М. Чирського, Зореслава, І. Ірлявського. Зазначено, що світогляд неоромантиків-націоналістів формувався на засадах філософії ірраціоналізму та волюнтаризму. Тому вони не сприймали ні позитивістських теорій народництва (побутового реалізму - в літературі), ні раціоналістично-експериментаторських аспектів естетики модернізму (декаденства й авангардизму - в літературі); у творчості орієнтувалися на європейських неоромантиків і парнасців - К. Гамсуна, Р. Кіплінга, П. Валері, Ш. Морра, Ж. Ередіа, А. Сюллі-Прюдома та ін., засвоїли водночас деякі моменти деякі моменти стилю модернізму від європейських і російських символістів. Тому їх можна назвати "консервативними модерністами". Велике значення для вісниківців мала християнська духовність, навіть католицизм, вони глибоко засвоїли естетику та поетику українського неокласицизму. Показано своєрідний синтез неокласики та неоромантики в їх творчості. Зазначено, що центральною особливістю їх поетики є оригінальна художня неоготика, тобто рекультивація традиційного європейського героїзму та містицизму, монументалізму й аристократичної вишуканості в мистецтві. Проведений систематичний аналіз творчості вісниківців дає змогу повніше представити літературний процес української еміграції та Галичини в міжвоєнний період, визначити його особливості, тенденції, пріоритети.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано положення, що хоча історично поширення католицизму у В'єтнамі пов'язане з колоніальною експансією європейців, водночас це був неоднозначний, суперечливий процес, бо руйнувалися традиційні культурні цінності, але разом з тим відбувалася взаємодія з іншою культурою, яка несла світоглядні засади та гуманістичні цінності європейської цивілізації. З використанням компаративістських методик розглянуто особливості сприйняття світу, світовідчуття та праксеологію цінностей католицизму, буддизму, конфуціанства та традиційних народних релігій В'єтнаму. Визначено причини релігійних конфліктів, особливості національної ментальності та соціально-політичних позицій прихильників та противників католицизму в контексті подій, що мали місце в переломні періоди історії В'єтнаму. Розкрито на прикладі в'єтнамської історії проблеми, що виникають у зв'язку з толерантною плюралістичною позицією представників державної влади стосовно релігійних інститутів, соціальної поведінки представників різних релігій, а також доведено можливість поширення принципів толерантності та плюралізму на міжрелігійні відносини.

  Скачати повний текст

Визначено лінгвокультурні аспекти перекладу, зумовлені різницею італійської та української культур і особливостями українського католицизму. Досліджено особливості відтворення релігійних концептів. Проаналізовано прескриптивну позицію Церкви стосовно перекладання. Окреслено герменевтичний підхід до перекладу сучасних релігійних текстів. Обгрунтовано правомірність виділення релігійного перекладу як особливого виду перекладу. Доведено, що неврахування відмінностей його засад від засад світського перекладу призводитиме до десакралізації тексту перекладу.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз проблеми культурно-цивілізаційної ідентичності українського народу в історичному аспекті. На підставі аналізу концепцій А. Тойнбі, Ф. Фукуями, С. Гангігтона обгрунтовано тезу, що релігія - ідеологія - цінності, вони є чинниками діяльності етносів як суб'єктів історичного процесу, коли кожний наступний чинник заперечує попередній у контексті діалектичного заперечення. Досліджено роль релігійно-конфесійної належності українського народу та визначено, що православ'я було домінантною ознакою його культурно-цивілізаційної ідентифікації. Зауважено, що прийняття християнства сприяло становленню східно-православної цивілізації, а конфесійний поділ на православ'я та греко-католицизм зумовив культурно-цивілізаційний розділ України. Зроблено висновок, що Україна перебуває у центрі Європи, але в метаісторичному аспекті вона опинилася на культурно-цивілізаційному розломі за віссю Схід - Захід. На її території західноєвропейська та російська (євразійська) цивілізація вступають у взаємодію та багаторазово переломлюються у характері та долі українського народу. Міфологеми східно-західної належності як історично ретроспективні смисли зумовлюють суперечності та парадокси сучасної української культурно-цивілізаційної ідентичності.

  Скачати повний текст

Досліджено роль конфесіональних версій у сучасній філософії права та сформульовано методологічні критерії світського аналізу філософсько-правових концепцій релігійних мислителів. Висвітлено ідейний контекст формування французької філософії права на прикінці XIX - XX ст. На підставі філософсько-правового аналізу енцикліки Aeterni Patris показано її роль у реставрації та поширенні філософії Фоми Аквінського у сучасній філософії та у філософії права, зокрема. На матеріалі "Суми теології" проаналізовано базову томістську модель філософії права, на якій базувалась концепція Ж. Марітена. Розглянуто твори найвидатнішого представника французької католицької філософії Ж. Марітена та показано його внесок у формування сучасної концепції прав людини. Висвітлено еволюцію філософсько-правової проблематики у теорії та методології сучасного католицизму до феноменології, герменевтики та постмодерністського дискурсу, внаслідок якої неотомізм у його чистому вигляді перестав бути магістральним напрямком каатолицької філософсько-правової думки. Визначено зміст і специфіку французької католицької філософії права в її національному та світовому контексті. Встановлено ідейну наступність між поглядами Ж. Маритена та Президента Франції Н. Саркозі стосовно взаємодії держави та церкви та державною політикою уряду Франції теперішних часів. Показано можливі напрямки взаємодії християнської та світської філософії права в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено філософсько-релігієзнавчий компаративний аналіз соціальних доктрин ісламу та Римо-католицької церкви. Зроблено спробу здійснити повне та системне дослідження мусульманської та католицької соціальних доктрин шляхом з'ясування та порівняння їх ідентифікаційних складових. Соціальна доктрина Римо-католицької церкви є сукупністю вчень і роздумів у суспільній сфері періоду кінця XIX ст. до сьогодення. Стосовно мусульманської соціальної доктрини, не зважаючи на розбіжності в ісламських суспільних концепціях, їх доктринальні принципи є єдиними. Зазначено щодо доцільності вивчення експлікації концептуальних передумов католицизму й ісламу та їх соціальних доктрин. Акцентовано увагу на властивій їм моральній спрямованості. Зроблено висновок, що суспільна сфера може стати важливим і плідним простором для міжрелігійного діалогу та співпраці ісламу та Римо-католицької церкви.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз неотомістичної концепції прав людини, відображеної у документах та інших джерелах соціальної доктрини католицизму. Проаналізовано еволюцію праворозуміння неотомізму у ХХ ст. На основі розгляду теоретико-методологічних, ціннісно-антропологічних і соціально-етичних основ даної концепції розкрито евристичні можливості інтерпретації поняття гідності людини у католицизмі, подано загальнотеоретичну характеристику феномену прав людини у сучасному неотомізмі. Визначено внесок природно-правової доктрини католицизму у загальноцивілізаційний процес осмислення антропологічних основ прав людини та встановлено вплив міжнародно-правової ідеології прав людини на її соціальну доктрину.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси інституціоналізації Римо-Католицької Церкви (РКЦ) в незалежній Україні. Виявлено основні дослідницькі установки з напряму висвітлення діяльності даної конфесії. Запропоновано ефективний варіант теорії інституціоналізації релігії (у викладі Н. Лумана), взятий у перспективі його застосування до реалій РКЦ в суверенній Україні. Розглянуто особливості інституційного становлення дієцезій РКЦ в незалежній Україні, динаміку їх розвитку, особливості керівництва та функціонування. Проаналізовано утворення, діяльність і принципи керівництва сучасних дієцезій в їх ретроспективі. Визначено основні напрями, сучасні проблеми та перспективи розвитку благочинної діяльності РКЦ в Україні. Висвітлено специфіку становлення та функціонування католицьких закладів освіти, які діють на території України.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і спрямованість Східної політики Папського престолу у контексті геополітичних трансформацій на землях Русі після золотоординської навали. Визначено дискурс Східної політики Папського престолу з урахуванням монголо-татарського фактора та спроби встановлення церковної унії в Галицько-Волинському князівстві як інструмента Східної політики папства. У даному аспекті досліджено католицьку експансію на галицько-волинських землях після втрати незалежності Галицько-Волинського князівства, показано роль католицизму в геополітичних трансформаціях на українських землях після Кревської (1385 р.) та Городельської (1413 р.) уній. Існування Галицької митрополії в XIV ст. розглянуто як вияв прагнення Південно-Західної Русі до церковної самостійності, а її ліквідація - як наслідок геополітичних змагань Великого князівства Литовського та політично-церковних сил, що створювали централізовану Московську державу, які згодом почали міждержавну (московсько-литовську) боротьбу за митрополичу Київську кафедру.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії здійснено системний аналіз діяльності радянських органів державної безпеки, спрямованої на ліквідацію Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на західноукраїнських землях. До наукового обігу залучено значну кількість архівних документів радянських органів державної безпеки, що раніше не використовувались у вітчизняній і зарубіжній історіографії, що дозволило в новому аспекті висвітлити стратегічні наміри партійно-державного апарату СРСР щодо УГКЦ та ліквідацію унії. Аргументовано, що ліквідаційний процес був штучно створений, ініціатором якого виступила радянська влада з метою досягнення внутрішньополітичних і міжнародних цілей Кремля у контексті його імперської політики, та реально зводився до насильницької ліквідації греко-католицизму. Показано, що боротьба з УГКЦ була складовою та одним з способів утвердження комуністичного режиму на Західній Україні. Показано роль спецслужб як провідної, невід'ємної та надзвичайно важливої частини партійно-державного апарату, яка діяла притаманними їй методами таємного збору інформації, провокацій, тиску та репресій. Зроблено висновок, що ліквідація Львівської митрополії в Галичині так само, як і Мукачівської єпархії в Закарпатті була здійснена всупереч волі духовенства та віруючих Церкви карально-репресивними методами та шляхом штучного формування антикатолицької громадської думки й розпалювання міжконфесійної ворожнечі.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу ролі традиційних українських конфесій (православ'я та греко-католицизму) в політиці держави, в діяльності політичних партій, громадських організацій, рухів та їх впливу на процеси формування нації та державотворення виділено характерні особливості прояву релігійного фактора в Україні та доведено, що релігійні процеси суттєво впливали на політичний розвиток України. Розкрито важливість світоглядного потенціалу релігії. Зроблено спробу прогнозування подальшого розвитку державо-церковних відносин та пошуку оптимальної моделі релігійно-політичної системи для України. Розроблено ряд рекомендацій для забезпечення їх нормального співіснування політичних і релігійних організацій для вдосконалення законодавства про свободу совісті, та діяльності законодавчої та виконавчої влади, політичних, громадських та релігійних організацій і діячів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що ідеологія галицького консерватизму базувалась на доктрині греко-католицизму як національно орієнтованої християнської конфесії, що зумовило наявність потужної клериканської складової галицького консерватизму, який формувався під впливом або безпосередньо представниками греко-католицького кліру. Установлено, що Українська греко-католицька церква відігравала провідну роль у створенні суспільно-політичних структур консервативного напрямку у Галичині в період 1900 - 1939 рр., що позначилося на їх програмових засадах, напрямках і формах діяльності. На базі конкретно-історичного матеріалу показано, що християнський світогляд, як складова ідеологічних засад консерватизму, сприяв збереженню духовності у галицькому суспільстві і за умов відсутності власної державності - історичних і культурних традицій галицького українства, його самоідентифікації як складової частини української нації. Проаналізовано форми та методи діяльності суспільно-політичних інститутів християнсько-консервативного спрямування, їх місце та роль у Галичині, стосунки з громадськими, політичними та церковними закладами.

  Скачати повний текст

Розглянуто філософсько-релігієзнавчий аспект соціального вчення основних християнських конфесій на території України - православ'я, католицизму та протестантизму в контексті релігійного модернізму. Зазначено, що для проведення дослідження використано комплексний метод, що інтегрує дві соціальні парадигми: модерністську і постмодерністську, які репрезентуються в релігійній сфері двома генетично пов'язаними парадигмальними поняттями - релігійним модернізмом і релігійним постмодернізмом. Відтворено систему антропологічних і соціальних поглядів християнського богослов'я як загальної змістової бази православної, католицької і протестанської соціальних концепцій. Проаналізовано соціальні вчення католицизму, православ'я та протестантизму як системи практичної модернізації ставлення християнських конфесій до соціальних викликів часу. Встановлено наявність в кожному з основних напрямків християнства власних потенціальних можливостей та специфічних методів модернізації.

  Скачати повний текст

Соціальне вчення католицизму у трьох його вимірах - теоретичному, історичному, практичному проаналізовано у контексті розвитку від теоцентризму до антропоцентризму. Розкрито зміст протестантської трудової етики, яка утвердила у суспільній практиці типово буржуазні норми та цінності, стала світським вираженням нового християнського символу віри, оформленням у релігійному обрамленні буржуазного політико-правового порядку. Доведено, що соціальна концепція Російської православної церкви побудована на різкому протиставленні теоцентричної духовної традиції російського православ'я та європейського антропоцентричного гуманізму, слов'янсько-православної національно-культурної ідентичності та секуляризованої, уніфікованої, глобалізованої Європи, російського народного православ'я з державним статусом і міжнародних стандартів прав людини, європейської концепції свободи совісті.

  Скачати повний текст

Досліджено процес історичного становлення католицизму на Поділлі, формування та розвитку Кам'янець-Подільської дієцезії. Проаналізовано види взаємодії представників Римо-католицької Церкви (РКЦ) з автохтонним населенням, їх вплив на культурне життя краю. Здійснено класифікацію форм соціокультурної діяльності РКЦ в залежності від їх комунікативної спрямованості та домінуючих завдань на масові, спеціалізовані, та професіоналізовані. Визначено основні етапи розвитку форм соціокультурної діяльності РКЦ від її появи на Поділлі до сьогодення. Розкрито особливості соціокультурної ситуації та з'ясовано специфіку відповідних форм такої діяльності на кожному етапі їх розвитку на теренах краю. Вивчено розмаїття форм соціокультурної діяльності РКЦ у період незалежності України.

  Скачати повний текст

Проаналізовно особливості Східної політики Ватикану на прикладі розвитку дипломатичних відносин Святого Престолу з Росією та СРСР, визначено їх головну проблематику, а також розглянуто еволюцію уніоністичної доктрини Католицької Церкви, з'ясовано місце та роль Греко-Католицької церкви, зокрема, її глави - митрополита Галицького Андрея Шептицького у поширенні католицизму в Росії. Встановлено взаємозв'язок зовнішньополітичних завдань державних інститутів влади та напрямів релігійної політики, що супроводжувалися використанням відповідних засобів для їх реалізації.

  Скачати повний текст

Проведено цілісне релігієзнавче, філософське та історіософське дослідження сутності, витоків і становлення релігійного феномена українського католицизму. З використанням системно-комплексного підходу проаналізовано генезис, становлення та сучасний стан українського католицизму й основоположні парадигми його ідентичності. З'ясовано історіософські, духовно-культурні, літургійно-обрядові, інституційно-церковні, богословсько-еклезіологічні, суспільно-соціальні засади й особливості ідентичності та перспективи розвитку українського католицизму. Обгрунтовано історичну притаманність і функціонування в українському католицизмі основоположних характеристик його ідентичності, а саме: христоцентричності, вселенськості та помісності, що розглядаються як важлива триєдина основа екуменічних взаємин у сучасному українському християнстві. Розкрито сутність ідентичності українського католицизму, показано його роль у сучасному українському суспільстві та світі у контексті аджорнаменто. Доведено, що феномен українського католицизму є невід'ємним, типово національним чинником українського релігійного процесу, що базується на здобутках і спадщині київської християнської традиції.

  Скачати повний текст