У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні сутності та розкритті особливостей адміністративно-правових засад забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування, розроблені пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення норм адміністративного законодавства у відповідній сфері.Аргументовано, що забезпечення територіальної оборони – це комплексна, спільна діяльність спеціально уповноважених суб’єктів, яка спрямована на створення умов та гарантій для найбільш ефективної та повної реалізації суспільно та національно важливих заходів, які зумовлюють виникнення правовідносин щодо захисту державності, територіальної цілісності, політичної стабільності та підтримки добробуту українського населення. Відмічено, що особливостями забезпечення територіальної оборони України як об’єкта адміністративно-правового регулювання є: здійснюється спеціально уповноваженими суб’єктами, функціонування яких регулюється нормами адміністративного законодавства; у процесі відповідної діяльності використовується спеціальний набір адміністративно-правових форм та методів; передбачає реалізацію низки специфічних адміністративних процедур.Доведено, що метою забезпечення територіальної оборони в Україні, зокрема органами місцевого самоврядування, є створення сприятливих правових, організаційних, економічних, управлінських та інших умов для ефективної реалізації системи загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, здійснюваних у мирний час та в особливий період, а також функціонування механізму управління силами та засобами територіальної оборони. Відповідно до вказаної мети до завдань забезпечення територіальної оборони віднесено: організацію та управління територіальною обороною; контроль у сфері територіальної оборони; удосконалення територіальної оборони. До ключових принципів забезпечення територіальної оборони віднесено: 1) принцип територіальності; 2) принцип компетентності; 3) принцип законності; 4) принцип співпраці та взаємодії; 5) принцип доцільності.Встановлено, що систему суб’єктів забезпечення територіальної оборони України становлять: 1) Верховна Рада України – створює законодавчу основу забезпечення територіальної оборони України, а також здійснює парламентський контроль щодо стану виконання вимог законодавства в цій сфері силами комітетів Верховної Ради України; 2) Президент України та Рада національної безпеки і оборони України – відповідають за керівництво та контроль за функціонуванням всього сектору оборони і безпеки України, частиною якого є територіальна оборона; 3) Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямована на: побудову організаційно-управлінської архітектури територіальної оборони; визначення вектора розвитку та реалізації державної політики у сфері оборони та територіальної оборони України; 4) цільові суб’єкти реалізації територіальної оборони – обласні державні адміністрації, органи військового управління та правоохоронні органи; 5) органи місцевого самоврядування.Визначено, що органи місцевого самоврядування займають самостійне та особливе місце в системі суб’єктів забезпечення територіальної оборони України, оскільки саме вони забезпечують формування середовища для ефективної та дієвої реалізації завдань територіальної оборони на місцях у межах визначеного правового статусу та території відання, а отже, від ефективності роботи місцевого самоврядування безпосередньо залежить те, як оперативно буде здійснюватися територіальна оборона, її комплектування тощо.Обґрунтовано, що в системі правового регулювання забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування важливе місце відводиться нормам адміністративного права, адже саме за їх допомогою: а) визначають адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування взагалі та в контексті здійснення територіальної оборони зокрема; б) врегульовують адміністративні процедури забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування; в) закріплюють адміністративні форми та методи здійснення відповідної діяльності; г) встановлюють межі та напрями забезпечення територіальної оборони України органами місцевого самоврядування.Ключові слова: територіальна оборона, органи місцевого самоврядування, воєнний стан, адміністративно-правове регулювання, адміністративно-правовий статус, взаємодія, адміністративне законодавство.^UThe thesis provides a theoretical generalisation and a new solution to the scientific task of defining the essence and revealing the specific features of the administrative and legal framework for ensuring territorial defence of Ukraine by local self-government bodies, and develops proposals and recommendations for improving the administrative legislation in the relevant area.It has been argued that ensuring territorial defence is a complex, joint activity of specially authorized entities aimed at creating conditions and guarantees for the most efficient and complete implementation of socially and nationally important measures which give rise to legal relations for the protection of statehood, territorial integrity, political stability and support for the welfare of the Ukrainian population.It has been noted that the peculiarities of ensuring the territorial defence of Ukraine as an object of administrative and legal regulation are as follows: it is carried out by specially authorized entities whose functioning is regulated by administrative law; in the course of the relevant activities, a special set of administrative and legal forms and methods is used; it involves the implementation of a number of specific administrative procedures.It has been proved that the purpose of ensuring territorial defence in Ukraine, in particular by local self-government bodies, is to create favourable legal, organisational, economic, managerial and other conditions for the effective implementation of the system of national, military and special measures carried out in peacetime and in a special period, and also to function the mechanism of management of forces and means of territorial defence. In accordance with this goal, the tasks of ensuring territorial defence include: organisation and management of territorial defence; control in the field of territorial defence; improvement of territorial defence. The key principles of territorial defence include: 1) the principle of territoriality; 2) the principle of competence; 3) the principle of legality; 4) the principle of cooperation and interaction; 5) the principle of expediency.The author has established that the system of entities responsible for ensuring the territorial defence of Ukraine consists of: 1) the Verkhovna Rada of Ukraine - creates the legislative basis for ensuring the territorial defence of Ukraine, as well as exercises parliamentary control over the implementation of the requirements of the legislation in this area by the committees of the Verkhovna Rada of Ukraine; 2) the President of Ukraine and the National Security and Defence Council of Ukraine - are responsible for managing and controlling the functioning of the entire defence and security sector of Ukraine, of which territorial defence is a part; 3) the Cabinet of Ministers of Ukraine, ministries and other central executive authorities whose activities are aimed at: building the organisational and administrative architecture of territorial defence; determining the vector of development and implementation of the state policy in the field of defence and territorial defence of Ukraine; 4) target subjects of territorial defence - regional state administrations, military administration and law enforcement agencies; 5) local self-government bodies.The author has determined that local self-government bodies occupy an independent and special place in the system of entities ensuring territorial defence of Ukraine, since it is they who ensure the formation of an environment for effective and efficient implementation of territorial defence tasks on the ground within the limits of their legal status and territory of jurisdiction, and therefore, the efficiency of local self-government directly affects the promptness of territorial defence, its manning, etc.It has been substantiated that in the system of legal regulation of territorial defence of Ukraine by local self-government bodies, an important place is given to administrative law provisions, since they are used to: a) determine the administrative and legal status of local self-government bodies in general and in the context of territorial defence in particular; b) regulate administrative procedures for ensuring territorial defence of Ukraine by local self-government bodies; c) fix administrative forms and methods of carrying out relevant activities; d) establish the boundaries and directions of ensuring the territorial defence of Ukraine by local self-government bodies.Keywords: territorial defence, local self-government bodies, martial law, administrative and legal regulation, administrative and legal status, interaction, administrative legislation.

1.?Дисертація присвячена формуванню теоретичного підґрунтя та визначенню адміністративно-правових засад кадрового забезпечення діяльності судів в Україні, визначенню шляхів вдосконалення адміністративно-правового регулювання кадрового забезпечення діяльності судів з урахуванням: положень національної доктрини адміністративного права щодо змісту публічної служби у судах, змісту та особливостей відповідних інститутів адміністративного права, адміністративних процедур кадрового забезпечення діяльності судів; практики застосування відповідних норм; досвіду визначення та застосування правових засобів кадрового забезпечення діяльності судів за кордоном. В межах виконання роботи надано характеристику публічної служби в судах, розкрито її характер (професійний характер) та обсяг (стосується усіх посад публічної служби у судах), завдання та спрямованість, видову належність (є складовою публічної служби в органах судової влади). Виділено ознаки публічної служби в судах. Розкрито організаційно-забезпечувальні та правоохоронні завдання публічної служби у судах. Здійснено систематизацію публічної служби в судах. Розкрито вплив особливостей публічної служби в судах на кадрове забезпечення діяльності судів, що здійснюється через: перелік суб’єктів, уповноважених здійснювати кадрове забезпечення; форми прийняття управлінських рішень щодо кадрового забезпечення; процедури кадрового забезпечення. Здійснено систематизацію процедур кадрового забезпечення діяльності судів. Здійснено систематизацію принципів кадрового забезпечення діяльності судів за критерієм виду публічної служби в судах: суддівської, адміністративної та мілітаризованої (Служба судових розпорядників та Служба судової охорони). Надано характеристику принципів для кожного виду публічної служби в судах з урахуванням його специфіки. Виокремлено загальні та специфічні ознаки суб’єкта кадрового забезпечення діяльності судів. Здійснено систематизацію суб’єктів кадрового забезпечення діяльності судів. Обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення більш активної ролі суду у комплектуванні посади керівника апарату суду. Здійснено систематизацію адміністративних процедур кадрового забезпечення діяльності судів за критеріями: місця посад, на забезпечення яких спрямовані адміністративні процедури, у штатному розписі суду; складових проходження державної служби у суді. Здійснено систематизацію сфер світового досвіду кадрового забезпечення діяльності судів, що є перспективними до імплементації. Здійснено систематизацію напрямів розвитку адміністративно-правового регулювання кадрового забезпечення діяльності судів за критерієм сфери їх впливу: оптимізація загальних положень щодо кадрового забезпечення діяльності судів; оптимізація кадрового забезпечення діяльності судів у вузькому або у широкому сенсі^UThe dissertation is devoted to the formation of the theoretical basis and determination of the administrative and legal framework for staffing of courts in Ukraine, and to identifying ways to improve the administrative and legal regulation of staffing of courts, taking into account: the provisions of the national administrative law doctrine on the content of public service in courts, the content and features of the relevant administrative law institutions, administrative procedures for staffing of courts; the practice of applying the relevant administrative law instruments. Within the framework of this work, the author characterizes the public service in courts, reveals its nature (professional nature) and scope (applies to all positions of public service in courts), tasks and focus, and type of affiliation (it is a component of the public service in the judiciary). The author identifies the features of public service in courts. The organizational, support and law enforcement tasks of the public service in courts are revealed. The author systematizes the public service in courts. The author reveals the impact of the peculiarities of public service in courts on the staffing of courts' activities, which is carried out through: the list of entities authorized to carry out staffing; forms of making managerial decisions on staffing; staffing procedures. The author systematized the procedures for staffing the courts. The principles of court staffing were systematized according to the criterion of the type of public service in courts: judicial, administrative and militarized (the Court Bailiffs Service and the Court Security Service). The author characterizes the principles for each type of public service in courts with due regard for its specifics. The general and specific features of the subject of court staffing are highlighted. The author systematizes the subjects of court staffing. The author substantiates the need for legislative consolidation of a more active role of the court in staffing the position of the chief of staff of the court. The author systematizes the administrative procedures for staffing the courts by the following criteria: the positions to be staffed by administrative procedures in the court staffing table; components of the civil service in the court. The author systematizes the areas of international experience in court staffing which are promising for implementation. The author systematizes the areas of development of administrative and legal regulation of court staffing by the criterion of their scope of influence: optimization of general provisions on court staffing; optimization of court staffing in a narrow or broad sense

Дисертація присвячена формуванню теоретичного підґрунтя та визначенню адміністративно-правових засад кадрового забезпечення діяльності судів в Україні, визначенню шляхів вдосконалення адміністративно-правового регулювання кадрового забезпечення діяльності судів з урахуванням: положень національної доктрини адміністративного права щодо змісту публічної служби у судах, змісту та особливостей відповідних інститутів адміністративного права, адміністративних процедур кадрового забезпечення діяльності судів; практики застосування відповідних норм; досвіду визначення та застосування правових засобів кадрового забезпечення діяльності судів за кордоном. В межах виконання роботи надано характеристику публічної служби в судах, розкрито її характер (професійний характер) та обсяг (стосується усіх посад публічної служби у судах), завдання та спрямованість, видову належність (є складовою публічної служби в органах судової влади). Виділено ознаки публічної служби в судах. Розкрито організаційно-забезпечувальні та правоохоронні завдання публічної служби у судах. Здійснено систематизацію публічної служби в судах. Розкрито вплив особливостей публічної служби в судах на кадрове забезпечення діяльності судів, що здійснюється через: перелік суб’єктів, уповноважених здійснювати кадрове забезпечення; форми прийняття управлінських рішень щодо кадрового забезпечення; процедури кадрового забезпечення. Здійснено систематизацію процедур кадрового забезпечення діяльності судів. Здійснено систематизацію принципів кадрового забезпечення діяльності судів за критерієм виду публічної служби в судах: суддівської, адміністративної та мілітаризованої (Служба судових розпорядників та Служба судової охорони). Надано характеристику принципів для кожного виду публічної служби в судах з урахуванням його специфіки. Виокремлено загальні та специфічні ознаки суб’єкта кадрового забезпечення діяльності судів. Здійснено систематизацію суб’єктів кадрового забезпечення діяльності судів. Обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення більш активної ролі суду у комплектуванні посади керівника апарату суду. Здійснено систематизацію адміністративних процедур кадрового забезпечення діяльності судів за критеріями: місця посад, на забезпечення яких спрямовані адміністративні процедури, у штатному розписі суду; складових проходження державної служби у суді. Здійснено систематизацію сфер світового досвіду кадрового забезпечення діяльності судів, що є перспективними до імплементації. Здійснено систематизацію напрямів розвитку адміністративно-правового регулювання кадрового забезпечення діяльності судів за критерієм сфери їх впливу: оптимізація загальних положень щодо кадрового забезпечення діяльності судів; оптимізація кадрового забезпечення діяльності судів у вузькому або у широкому сенсі.^UThe dissertation is devoted to the formation of the theoretical basis and determination of the administrative and legal framework for staffing of courts in Ukraine, and to identifying ways to improve the administrative and legal regulation of staffing of courts, taking into account: the provisions of the national administrative law doctrine on the content of public service in courts, the content and features of the relevant administrative law institutions, administrative procedures for staffing of courts; the practice of applying the relevant administrative law instruments. Within the framework of this work, the author characterizes the public service in courts, reveals its nature (professional nature) and scope (applies to all positions of public service in courts), tasks and focus, and type of affiliation (it is a component of the public service in the judiciary). The author identifies the features of public service in courts. The organizational, support and law enforcement tasks of the public service in courts are revealed. The author systematizes the public service in courts. The author reveals the impact of the peculiarities of public service in courts on the staffing of courts' activities, which is carried out through: the list of entities authorized to carry out staffing; forms of making managerial decisions on staffing; staffing procedures. The author systematized the procedures for staffing the courts. The principles of court staffing were systematized according to the criterion of the type of public service in courts: judicial, administrative and militarized (the Court Bailiffs Service and the Court Security Service). The author characterizes the principles for each type of public service in courts with due regard for its specifics. The general and specific features of the subject of court staffing are highlighted. The author systematizes the subjects of court staffing. The author substantiates the need for legislative consolidation of a more active role of the court in staffing the position of the chief of staff of the court. The author systematizes the administrative procedures for staffing the courts by the following criteria: the positions to be staffed by administrative procedures in the court staffing table; components of the civil service in the court. The author systematizes the areas of international experience in court staffing which are promising for implementation. The author systematizes the areas of development of administrative and legal regulation of court staffing by the criterion of their scope of influence: optimization of general provisions on court staffing; optimization of court staffing in a narrow or broad sense.

Дисертація є першим в українській правовій науці дослідженням, в якому сформульовано цілісну концепцію адміністративно-правового забезпечення безпеки мореплавства в Україні, яка базується на використанні адміністративних засобів для реалізації загальновизнаних міжнародних норм та стандартів. У дисертації уперше: визначено історико-правовий базис формування сучасних підходів до розуміння категорії «безпека мореплавства» та організаційно-правових механізмів її забезпечення; охарактеризовано особливості застосування норм національного адміністративного права у реалізації міжнародних зобов'язань та стандартів щодо забезпечення безпеки мореплавства; визначено на підставі теоретичних розробок, законодавства та міжнародних угод провідну роль принципу забезпечення безпеки для правового регулювання мореплавства; оновлено підходи до розуміння ролі та значення комплексного підходу до забезпечення безпеки мореплавства; охарактеризовано стан правового забезпечення безпеки морського рибальства в Україні, виявлено вади нормативно-правового забезпечення цієї діяльності. Також уперше: визначено, охарактеризовано та доповнено можливості застосування чинних міжнародно-правових норм і норм національного законодавства України у сфері забезпечення безпеки мореплавства до автономних суден; сформульовано закономірності та основні напрями формування сучасної моделі адміністративно-правового забезпечення безпеки мореплавства в Україні; охарактеризовано інституціоналізацію системи органів управління безпекою мореплавства в Україні та визначено, що зміни в інституційному механізмі забезпечення безпеки мореплавства в Україні відбувалися дуже динамічно, із намаганням побудувати єдину, цілісну систему управління цим важливим аспектом мореплавства, без якого є неможливим ефективне використання морських транспортних коридорів та отримання прибутків від морських перевезень вантажів і пасажирів; класифіковано та розкрито форми і методи публічного адміністрування безпеки мореплавства в Україні. Доведено, що адміністративно-правова складова забезпечення безпеки мореплавства полягає в безпосередній участі держави (її органів, посадових осіб та уповноважених організацій) у всіх процесах, під час яких здійснюється забезпечення безпеки мореплавства. Зазначено, що забезпечення безпеки мореплавства є неможливим без належного правового регулювання, активної участі держави та уповноважених нею органів, реалізації ними владних повноважень. Законодавство та публічне адміністрування є визначальними факторами в системі державного і наддержавного механізму забезпечення безпеки мореплавства. Вони ґрунтуються на нормах міжнародних угод та мають їм відповідати, адже мореплавство за своєю природою є переважно міжнародним видом людської активності, охоплює більшість країн світу та здійснюється на потужній, сформованій упродовж століть міжнародно-правовій основі. Відзначено роль і значення людського фактора та важливість комплексного підходу до забезпечення безпеки мореплавства через формування загальносвітового адміністративного механізму контролю такої безпеки державами порту, державами прапора та прибережними державами. Комплексність підходу до забезпечення безпеки мореплавства забезпечує її загальносвітове та внутрішньодержавне багатовекторне адміністрування у сферах конструкції, обладнання і придатності до плавання суден; комплектування, умов праці і навчання екіпажів суден з урахуванням застосовних міжнародних документів; користування сигналами, підтримання зв'язку й запобігання зіткненням.Запропоновано такі шляхи вдосконалення адміністративно-правового механізму забезпечення безпеки мореплавства: чіткий розподіл повноважень між усіма публічними (державними) суб'єктами системи забезпечення безпеки мореплавства в Україні; формування на локальному рівні (у морських портах України) працездатних та ефективних структур забезпечення безпеки мореплавства за відсутності нехарактерних для морської діяльності провідних морських держав механізмів і дублювання повноважень; відпрацювання узгоджених механізмів державної політики у сфері забезпечення безпеки мореплавства; створення постійних консультативних органів за участю відповідних інститутів громадянського суспільства; ефективна контрольна діяльність; забезпечення необхідного фінансування; концептуальна модернізація й удосконалення стратегічного планування заходів, спрямованих на оновлення адміністративно-правового механізму забезпечення безпеки мореплавства в Україні, зокрема визначення першочергових завдань на короткострокову перспективу за чітко окресленими напрямами та з визначеними термінами виконання, а також забезпеченням провідної ролі Морської адміністрації у цьому.^UThe dissertation is the first study in Ukrainian legal science, which formulates a holistic concept of administrative and legal support of maritime safety in Ukraine, which is based on the use of administrative means to implement generally accepted international norms and standards.In the dissertation for the first time: the historical and legal basis of the formation of modern approaches to understanding of a category “maritime safety” and organizational and legal mechanisms of its provision is defined; the peculiarities of the application of the norms of national administrative law in the implementation of international obligations and standards for ensuring the maritime safety are described; on the basis of theoretical developments, legislation and international agreements the leading role of the principle of safety for the legal regulation of shipping is determined; the approaches to understanding the role and importance of an integrated approach to maritime safety are updated; the state of legal provision of maritime safety in Ukraine is characterized, defects of normative-legal maintenance of this activity are revealed. Also for the first time: the possibilities of application of the current international legal norms and norms of the national legislation of Ukraine in the field of ensuring maritime safety to autonomous vessels are defined, characterized and supplemented; the regularities and main directions of formation of the modern model of administrative and legal provision of maritime safety in Ukraine are formulated; the institutionalization of the maritime safety management system in Ukraine is characterized and it is noted that changes in the institutional mechanism for maritime safety in Ukraine have been very dynamic, with efforts to build a single, integrated management system for this important aspect of navigation, without which it is impossible to effectively use maritime transport corridors income from sea freight and passengers; forms and methods of public administration of maritime safety in Ukraine are classified and disclosed.It is proved that the administrative and legal component of the provision maritime safety consists in the direct participation of the state (its bodies, officials and authorized organizations) in all processes during which maritime safety is ensured.It is noted that ensuring the provision maritime safety is impossible without proper legal regulation, active participation of the state and its authorized bodies, the exercise of their powers. The legislation and public administration are prominent factors in the system of state and supranational mechanism for ensuring maritime safety. They are based on the norms of international agreements and must comply with them, because shipping is by nature a predominantly international type of human activity, covers most countries of the world and is carried out on a strong, centuries-old international legal basis.The role and importance of the human factor and the importance of an integrated approach to the provision of maritime safety through the formation of a global administrative mechanism for controlling such security by port states, flag states and coastal states are noted. The complexity of the approach to ensuring the maritime safety provides its global and domestic multi-vector administration in the areas of design, equipment and seaworthiness of ships; staffing, working conditions and training of ship's crews, taking into account applicable international documents, use of signals, maintaining communication and preventing collisions.The following ways to improve the administrative and legal mechanism of the provision of the maritime safety are proposed: a clear division of powers between all public (state) subjects in the system of maritime safety in Ukraine; formation at the local level (in the seaports of Ukraine) of workable and effective structures for ensuring the maritime safety in the absence of uncharacteristic for maritime activities of the leading maritime states mechanisms and duplication of powers; working out of the coordinated mechanisms of the state policy in the field of provision of maritime safety; creation of permanent advisory bodies with the participation of relevant civil society institutions; effective control activities; providing the necessary funding; conceptual modernization and improvement of strategic planning of measures aimed at updating the administrative and legal mechanism for the provision of maritime safety in Ukraine, in particular the definition of priorities for the short term in clearly defined areas and deadlines, as well as ensuring the leading role of the Maritime Administration in this.

Досліджено адміністративно-правове регулювання Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (ЗСУ). Охарактеризовано адміністративно-правовий статус Служби правопорядку. Розглянуто правову основу функціонування Військової служби (ВС) правопорядку у ЗСУ й її основні завдання та права у сфері зміцнення законності, правопорядку та військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ й інших військових формувань. Детально досліджено організацію ВС правопорядку у ЗСУ, порядок її комплектування, правове регулювання проходження ВС у службі правопорядку та заходи щодо забезпечення законності в діяльності служби правопорядку. Висвітлено адміністративно-правові заходи забезпечення процесу діяльності служби правопорядку, правового регулювання застосування військовослужбовцями служби правопорядку спеціальних засобів під час виконання службових обов'язків.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола джерел комплексно досліджено історію заснування та функціонування архівних центрів української еміграції в Польщі, Чехословаччині, Австрії та Франції у міжвоєнний період, з'ясовано їх організаційну структуру та функції. Визначено джерела комплектування документальних колекцій, організацію їх зберігання та опрацювання. У порівняльному аспекті проаналізовано діяльність Українського національного музею-архіву, Українського історичного кабінету та Музею визвольної боротьби України в Празі, Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі й осередку Національного музею у Відні. Висвітлено склад їх архівних зібрань. Досліджено процес переміщення українських еміграційних колекцій у роки Другої світової війни та у повоєнний період. Визначено основні місця їх сучасного зберігання в Україні та за кордоном. З'ясовано інформаційний потенціал і джерельне значення матеріалів з еміграційних колекцій для дослідження актуальних проблем української історії XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність бібліотек різного підпорядкування, визначено їх роль у культурно-духовних процесах Катеринославщини, розглянуто форми та напрями діяльності, простежено динаміку розвитку статистичних бібліотечних даних. Висвітлено процес формування та розвитку земських бібліотек і народних безкоштовних читалень, міських громадських бібліотек, мережі навчальних бібліотек, що зберігали значні за обсягом і цінні за змістом книжкові та періодичні зібрання за галузевими та мовними ознаками. Відтворено картину становлення та розвитку бібліотек наукових товариств, музейного закладу та нелегальних гуртків. Проаналізовано кількісний і тематичний зміст приватної колекції Г.П. Алексєєва, виявлено джерела комплектування та стан розвитку особових бібліотек катеринославських культурно-освітніх діячів.

  Скачати повний текст

Розглянуто бібліотечну селекцію як системне явище, що сформувалося за умов змін у зовнішньому середовищі. Визначено основні етапи розвитку теорії бібліотечного відбору, передумови його трансформації у бібліотечну селекцію документів та її місце в технологічному циклі формування бібліотечного фонду в різні історичні періоди і на основі конкретизації його основних процесів обгрунтовано кількісний склад та змістове наповнення основних видів бібліотечної селекції за умов інформатизації. Проаналізовано особливості первинного відбору окремих носіїв інформації та сформульовано основні орієнтири визначення співвідношення між документами в процесі комплектування фонду. Описано технологію бібліотечної селекції з урахуванням функцій бібліотечних установ за умов інформатизації. Охарактеризовано електронну систему бібліотечної селекції як перспективний напрям діяльності вітчизняних бібліотек. Визначено основні аспекти покращення підготовки фахівців бібліотечної сфери. Висвітлено діяльність з формування фондів, організації їх зберігання та використання на основі бібліотечного відбору як технології, яка в процесі переходу до інформаційного рівня соціальних комунікацій трансформується в інтегративний процес бібліотечної селекції в єдиному інформаційному просторі.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи розвитку та напрями бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності видатного вітчизняного ученого-історика, книгознавця, бібліографа, публіциста, редактора, директора бібліотеки Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові І.Кревецького. Запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності ученого. Проаналізовано процес становлення І.Кревецького як науковця, бібліотекаря та бібліографа. Досліджено діяльність І.Кревецького у бібліотеці Наукового товариства ім. Т.Шевченка (НТШ) у Львові та Всенародній бібліотеці України (ВБУ) у Києві у контексті загальнополітичних, економічних і культурних процесів, що відбувалися в країні. Здійснено тематико-типологічний аналіз науково-бібліографічної спадщини ученого, яка загалом нараховує понад 230 рецензій, опублікованих на сторінках трьох львівських часописів - "Записок НТШ", "ЛНВ" та "Нової зорі". Створено бібліографічний покажчик наукових праць І.Кревецького. Висвітлено суттєвий внесок ученого у розвиток національно-культурного життя західноукраїнських земель першої половини XX ст. Проаналізовано теоретико-методологічні дослідження, здійснені І.Кревецьким у ВБУ у Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки. Розкрито актуальність наукових ідей і поглядів І.Кревецького, показано їх вплив на розвиток сучасного бібліотеко- та бібліографознавства.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-соціальні аспекти становлення та розвитку інженерно-педагогічної освіти в Україні. Проаналізовано досвід підготовки педагогічних кадрів для професійно-технічної школи у країнах Європи. Визначено вимоги Болонської декларації. Систематизовано основні концептуальні та методологічні засади та принципи, за якими можливе реформування інженерно-педагогічної освіти України. На підставі визначених сучасних проблем, що стосуються підготовки та комплектування професіонально-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) інженерно-педагогічними кадрами, ретельного методологічного аналізу психолого-педагогічної складової підготовки, а також удосконаленого комплексу вимог до освітньо-кваліфікаційних характеристик даних кадрів запропоновано модель неперервної багаторівневої інженерно-педагогічної освіти в Україні та здійснення її реалізації шляхом впровадження мережі регіональних багаторівневих інженерно-педагогічних навчальних комплексів, діяльність яких має спрямовуватися на задоволення потреб регіональних ПТНЗ у педагогічних кадрах різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

  Скачати повний текст

Доведено, що військова справа в слобідських полках розвивалася в руслі загальноукраїнської козацької традиції, але їй була притаманна і певна специфіка (першорядна роль кінноти, фортифікацій тощо). Показано вплив військового критерію на процес заселення Слобідської України XVII - XVIII ст., досліджено зміни, що відбувалися в козацькому середовищі в цей період під впливом все тіснішої інкорпорації даного війська до загальноросійських імперських військових структур. Проаналізовано військову організацію, комплектування, забезпечення, роди військ та озброєння слобідського козацтва. Приділено увагу історії воєн і збройних конфліктів XVII - XVIII ст., у яких брали участь слобідські козаки, що залучалися до численних обтяжливих походів як досвідчена та ефективна іррегулярна кіннота.

  Скачати повний текст

Досліджено військово-політичну діяльність видатних українських гетьманів П. Сагайдачного та Б. Хмельницького у контексті створення та розвитку українського козацького війська за умов захисту українських земель і їх звільнення від чужоземного панування. Проведено порівняльне вивчення військово-політичної діяльності гетьманів і з'ясовано, що саме завдяки їх зусиллям в Україні була створена якісно нова армія, яка відрізнялась від інших тогочасних військових формувань принципами організації, навчання, комплектування та виховання вояків і мала власну козацьку школу воєнного мистецтва. Розкрито роль П. Сагайдачного та Б. Хмельницького у становленні та використанні українського козацького війська у досліджуваний період. Охарактеризовано соціально-економічне становище козацтва у першій половині XVII ст., висвітлено погляди П. Сагайдачного та Б. Хмельницького на досягнення прав і вольностей козацтва за умов польського панування та утвердження незалежного державного статусу українських земель. Проаналізовано військово-політичні концепції П. Сагайдачного та Б. Хмельницького, визначено їх відмінності у порівнянні з аналогічними теоріями іноземних держав даного періоду.

  Скачати повний текст

Досліджено життєвий і творчий шлях В.О.Романовського як історика, джерелознавця, історіографа, археографа, подвижника архівної справи в Україні, фундатора навчальної літератури з архівознавства, педагога. Розкрито внесок ученого у розробку проблем історії України, зокрема, фінансово-економічного устрою Гетьманщини другої половини XVII - початку XVIII ст., джерелознавства, архівістики та інших спеціальних галузей історичної науки. Визначено пріоритетні напрями досліджень історика. Описано процес становлення В.О.Романовського як історика та архівіста, висвітлено фактори, що вплинули на формування його наукових поглядів, характер та зміст наукових студій. Проаналізовано архівознавчу спадщину науковця, розроблені ним проблеми історії, теорії і практики архівної справи, методи комплектування, описування та збереження архівних документів.

  Скачати повний текст

У дисертації запропоновано концепцію видів публічного адміністрування, яка базується на структурному підході і обумовлює необхідність ревізії правового забезпечення діяльності публічних адміністрацій відповідно до принципу людиноцентризму, з урахуванням тенденцій децентралізації та зниження довіри до представників публічної влади у суспільстві постмодерну. Публічне адміністрування в інструментальному аспекті визначено як правовий спосіб забезпечити потреби, інтереси та інші інтенції фізичних та юридичних осіб, шляхом законодавчого та підзаконного закріплення статусу публічних адміністрацій, їх формування та комплектування, постановки цілей та планування їх діяльності, безпосередньої правозастосовної діяльності та контролю різних рівнів за її здійсненням. Сформульовано поняття виду публічного адміністрування як автономної та незалежної від суб’єктивного сприйняття галузі діяльності публічних адміністрацій, у ході якої вони шляхом реалізації своєї компетенції досягають цілей та відповідності місії свого функціонування. Запропоновано у якості класифікаційного критерію виокремлення видів публічного адміністрування їх територіальний масштаб, значущість якого в умовах децентралізації перманентно підвищується, і визначено наявність правових прогалин, пов’язаних із здійсненням публічного адміністрування територіальними громадами.Обґрунтовано, що правовий режим воєнного стану обумовлює активне використання втручального публічного адміністрування, однак можна прогнозувати, що післявоєнне відновлення України потребуватиме широкого арсеналу фасілітивних методів публічного адміністрування, за допомогою яких можна запобігти втрат, притаманних централізованому розподіленню ресурсів. Удосконалено характеристику онтології публічного адміністрування охарактеризовано у двох аспектах: структурному та динамічному. Структурний аспект складається з побудови публічної адміністрації з ієрархічним характером, інституалізацією виконуваних функцій та компетенційними властивостями посадових осіб, і структури процесу публічного адміністрування, який передбачає постановку мети, окреслення завдань, вибір суб’єктів, наділення їх відповідними функціями та повноваженнями, планування і контроль за їх діяльністю, вибір критеріїв оцінки їх діяльності та проведення самого процесу оцінювання відповідно до обраних критеріїв. Динамічний аспект онтології публічного адміністрування представляє собою ціннісну та предметну спрямованість діяльності публічної адміністрації у межах наявної у певній державі публічної політики відповідно до конкретної сфери суспільних відносин.Визначено періодизацію розвитку категорії публічного адміністрування у національній правовій науці.Сформульоване авторське розуміння відмінностей між публічним адмініструванням і державним управлінням.Запропоновано класифікацію видів публічного адміністрування: за цільовим критерієм: надання публічних послуг, забезпечення публічної безпеки і правопорядку та нормотворча діяльність, спрямована на створення (зміцнення) правових механізмів реалізації прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб; за критерієм направленості: зовнішні (надання публічних послуг, забезпечення публічної безпеки та правопорядку) і внутрішні (розробка і затвердження підзаконних правових актів, в яких визначено компетенцію посадових осіб публічних адміністрацій у сфері публічного адміністрування, процедури здійснення публічного адміністрування тощо); за критерієм територіального масштабу: загальнодержавні, регіональні, місцеві види публічного адміністрування; за критерієм юридичних наслідків: види публічного адміністрування, які тягнуть і не тягнуть за собою настання юридичних наслідків для фізичних і юридичних осіб.Удосконалено підходи до сутності зовнішніх видів публічного адміністрування, виокремлених за критерієм направленості, що реалізуються у взаємодії з іншими суб’єктами, які не належать до публічної адміністрації, зміст діяльності яких значною мірою визначається закріпленою у правових актах компетенцією, а також розуміння внутрішніх видів публічного адміністрування як комплексу дій, спрямованих на створення нормативно-правових, кадрових, технологічних, інформаційних та інших умов, необхідних для реалізації компетенції публічної адміністрації.Визначено шляхи провадження досвіду щодо застосування окремих видів публічного адміністрування у Німеччині, Швейцарії, Норвегії, Литві та Албанії, а також здобутки у досліджуваній сфері Організації економічного співробітництва та розвитку.Дістала подальшого розвитку характеристика видів публічного адміністрування, виокремлених за критерієм юридичних наслідків, які запропоновано розуміти як сукупність фасілітивних, контрольних та інших видів публічного адміністрування.Запропоновано зміни та доповнення до законодавчих та підзаконних правових актів, якими регулюються правовідносини, пов’язані із застосуванням видів публічного адміністрування.^UThe dissertation proposes a concept of types of public administration, which is based on a structural approach and determines the need to revise the legal support of public administrations in accordance with the principle of human-centeredness, taking into account the decentralization trends and the decrease of trust in representatives of public authorities in postmodern society.Public administration in the instrumental aspect is defined as a legal way to ensure the needs, interests and other intentions of individuals and legal entities, through legislative and sub-legal consolidation of the status of public administrations, their formation and staffing, setting goals and planning their activities, direct law enforcement activities and control of various levels its implementation. The concept of a type of public administration is formulated as an autonomous and independent of the subjective perception of the field of activity of public administrations, during which they achieve the goals and compliance with the mission of their functioning through the implementation of their competence. Their territorial scale is proposed as a classification criterion for distinguishing types of public administration, the significance of which is permanently increasing in conditions of decentralization, and the presence of legal gaps related to the implementation of public administration by territorial communities is determined.The characterization of the ontology of public administration has been improved and characterized in two aspects: structural and dynamic. The structural aspect consists of the construction of a public administration with a hierarchical nature, the institutionalization of the performed functions and the competent properties of officials, and the structure of the public administration process, which involves setting a goal, outlining tasks, selecting subjects, assigning them the appropriate functions and powers, planning and control over their activities, the selection of evaluation criteria for their activities and the evaluation process itself in accordance with the selected criteria. The dynamic aspect of the ontology of public administration represents the value and objective orientation of the activity of public administration within the limits of public policy available in a certain state in accordance with a specific sphere of social relations.The periodization of the development of the category of public administration in national legal science is determined.Formulated author's understanding of the differences between public administration and public administration.The classification of types of public administration is proposed: according to the target criterion: provision of public services, provision of public security and law and order, and rule-making activities aimed at creating (strengthening) legal mechanisms for the realization of the rights, freedoms and interests of individuals and legal entities; according to the criterion of orientation: external (provision of public services, ensuring public security and law and order) and internal (development and approval of subordinate legal acts, which define the competence of public administration officials in the field of public administration, procedures for public administration, etc.); according to the criterion of territorial scale: national, regional, local types of public administration; according to the criterion of legal consequences: types of public administration that entail and do not entail the onset of legal consequences for individuals and legal entities.Approaches to the essence of external types of public administration, distinguished by the criterion of orientation, which are implemented in interaction with other subjects that do not belong to public administration, the content of whose activities are largely determined by the competence enshrined in legal acts, as well as the understanding of internal types of public administration, have been improved as a set of actions aimed at creating regulatory, personnel, technological, information and other conditions necessary for the implementation of the competence of public administration.Ways of implementing experience in the application of certain types of public administration in Germany, Switzerland, Norway, Lithuania and Albania, as well as achievements in the researched field of the Organization for Economic Cooperation and Development, are determined.The characteristics of types of public administration, distinguished by the criterion of legal consequences, which are proposed to be understood as a set of facilitative, control and other types of public administration, received further development.Changes and additions to legislative and by-law legal acts regulating legal relations related to the application of types of public administration are proposed.

Встановлено, що індивідуальні відмінності учнів загальноосвітньої школи передусім визначаються інтелектуальними та творчими здібностями. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено, що виявлення зазначених здібностей під час комплектування профільних класів можливе за умови застосування спеціальних діагностичних методик та є необхідним для здійснення індивідуалізації навчально-виховного процесу. Розроблено й апробовано експериментальну технологію діагностування інтелектуальних і творчих здібностей, яка дозволяє на основних перехідних етапах розвитку дітей - від молодшого до середнього, та від середнього до старшого шкільного віку - визначити рівень розвитку здібностей, їх предметну спрямованість, індивідуальні особливості сприйняття та переопрацювання інформації, а також індивідуальний тип взаємозв'язку творчих та інтелектуальних здібностей.

  Скачати повний текст

Вперше з застосуванням соціологічного підходу здійснено розгляд "дідівщини" як амбівалентного соціокультурного явища та з'ясовано специфічні механізми та форми його відтворення в армійському середовищі. Відзначено актуальність досліджуваної проблеми в зв'язку з переходом Збройних Сил України до комплектування за контрактом. Виявлено приховані механізми, способи та методи (поведінкові стереотипи з елементами міфологізації, неформальні ритуали, ранжирування військовослужбовців за терміном служби), які забезпечують стале існування і відтворення "дідівщини" в армійському середовищі. Досліджено знаково-символічні, художньо-графічні форми її прояву, зокрема "дембельскі" альбоми, вірші, татуювання, графіті як способу прояву творчості військовослужбовців строкової служби. Встановлено, що стабільність існування даного явища підтримується намаганням військовослужбовців задовольнити свої різноманітні культурні потреби та інтереси. Показано, що офіційно схвалена система міжособистих взаємовідносин неспроможна викорінити "дідівщину" в армійському середовищі. Доведено імовірність відтворення даного соціокультурного явища (в тому чи іншому вигляді) під час переходу до контрактної системи комплектування Збройних Сил України. Сформульовано комплекс практичних рекомендацій щодо легалізації неформальних ритуалів, удосконалення офіційно існуючої системи заохочень та стягнень, ліквідації практики покарань посадових осіб за фактом "дідівщини" в солдатському середовищі.

  Скачати повний текст

Розглянуто діяльність етнографічного відділу Волинського науково-дослідного музею (ВНДМ) в 1920 - 1931 рр. Проаналізовано комплекс науково-теоретичних праць із музейної справи, написаних завідувачем етновідділу ВНДМ В.Г. Кравченком, а також висвітлені в них теоретичні положення щодо формування музейних закладів, роботи музеїв із фондами й експонування музейних предметів. Розкрито проведені етновідділом заходи в справі дослідження традиційно-побутової культури населення Східної Волині. Розкрито особливості підготовки наукових кадрів через систему аспірантури. Досліджено роботу працівників даного відділу ВНДМ із комплектування фондів, обліку, вивчення та забезпечення збереженості музейних предметів, оформлення постійних і тимчасових експозицій. Охарактеризовано форми та напрями роботи етновідділу зі школами, гуртками, музеями та краєзнавцями-аматорами.

  Скачати повний текст

Досліджено процес забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів засобами шкільної бібліотеки. Висвітлено погляди вчених на роль бібліотеки навчального закладу як центру задоволення потреб в інформації. Проаналізовано теоретичні праці з питань функціонування бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу (шкільний бібліотечно-інформаційний центр, бібліотека-медіатека). Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення та задоволення інформаційних потреб, досліджено їх зміст і структуру, а також інформаційно-комунікативну діяльність учнів старших класів. Визначено специфіку діяльності бібліотекарів шкільних бібліотек, запропоновано модель підвищення їх кваліфікації за умов післядипломної освіти, розкрито складові їх професійної компетентності. Розроблено модель діяльності даної бібліотеки з ефективного забезпечення інформаційних потреб старшокласників, структурними елементами якої є дослідження потреб учнів в інформації, комплектування фонду, підвищення професійної компетентності шкільного бібліотекаря, формування бібліотечно-інформаційних умінь старшокласників.

  Скачати повний текст

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання розробки моделей, методів та інструментальних засобів комплектування аварійно-рятувальної техніки на основі еволюційної парадигми.Розроблено модель пошуку оптимального варіанту комплектування аварійно-рятувальної техніки, у якій, враховано ретроспективні дані про частоту та ефективність застосування комплектних елементів; удосконалено метод комплектування аварійно-рятувальної техніки на базі нечітких експертних висновків; удосконалено еволюційні методи визначення оптимального варіанту комплектування аварійно-рятувальної техніки на основі принципу домінування та застосування штрафної функції.Основні положення, одержані в дисертації, спрямовані на подальший розвиток технологій оптимізації процесів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Розроблені моделі та методи складають методологічну базу процесів прийняття рішень щодо комплектування аварійно-рятувальної техніки.^UIn the dissertation the actual scientific task of development of models, methods and tools of acquisition of emergency rescue equipment on the basis of an evolutionary paradigm is solved.The search model for an optimum variant of a complete set of emergency rescue equipment in which, retrospective data on frequency and efficiency of application of complete elements is developed; the method of completing emergency rescue equipment on the basis of fuzzy expert opinions has been improved; evolutionary methods for determining the optimal variant of completing rescue equipment based on the principle of dominance and application of the penalty function have been improved.It is established that the acquisition of rescue equipment can be attributed to the problems of multicriteria optimization, which are solved in the conditions of financial and resource deficit. The main consequences of its solution are:- ensuring the effective and complete implementation of a set of emergency rescue operations in a limited area, which is to ensure the safety of people, eliminate the consequences of accidents and minimize material damage;- ensuring acceptable layout solutions, as the list of equipment for emergency rescue work is quite large and a significant number of elements are interchangeable.The ideas, principles, models, methods and tools that are used or could be used to form the optimal sets of rescue equipment are analyzed. It is shown that this problem has much in common with the known problems of packaging in containers, the problem of the backpack and others. The main difference is that the task of completing rescue equipment is difficult to formalize and poorly structured, it has both quantitative and qualitative indicators and criteria, as well as restrictions on the overall dimensions of both the carrier and equipment elements.Since it is impossible to guarantee the existence of an optimal (acceptable) solution to the problem of completing emergency equipment, the use of penalty functions is proposed and their structural and parametric identification is carried out. The use of such functions allows you to some deterioration of the objective function and offer a variant of rescue equipment, which may not be the best solution to our problem, but satisfies the limitations.It is proposed to determine the priority of equipment elements of a certain class using the analytic hierarchy process based on the prioritization of criteria and procedures for determining the competence of experts. Since the task of acquisition is multi-criteria, it is proposed to include the criterion of relevance in the criteria for determining the optimal set. Models of equipment relevance indicators are constructed, as well as the relevance factor of the equipment element is determined and a model is developed to determine the relevance factor of the set of emergency rescue equipment for a certain emergency situation. It is proposed to calculate the total urgency of the equipment set for all emergencies as the average value of the urgency of the kit for each emergency, provided they are equivalent, or as a weighted value otherwise. Numerical modeling based on the developed algorithm allowed to draw conclusions about the relevance and, consequently, the priority of equipment elements, as well as to assess the degree of provision of emergency rescue units with emergency rescue equipment in various emergencies.The main provisions obtained in the dissertation are aimed at further development of technologies for optimizing the processes of emergency response. The developed models and methods form the methodological basis of decision-making processes for the acquisition of rescue equipment.

Проаналізовано історичний досвід кадрового забезпечення середньої та вищої школи Радянської України у 1920 - 1930-х рр. З'ясовано причини виникнення кадрового дефіциту у загальноосвітній і вищій школі УСРР у даний історичний період. Охарактеризовано організаційні форми, визначено політико-ідеологічні завдання, тактико-стратегічний курс радянської модернізації системи освіти, проаналізовано вплив даного процесу на кадрове забезпечення загальноосвітньої та вищої школи республіки. Розглянуто заходи радянської влади щодо забезпечення науково-педагогічними кадрами вищої та середньої школи республіки. Визначено причини, спрямування та масштаби репресій проти науково-педагогічної інтелігенції УСРР у часи панування тоталітарного режиму. Виявлено, що протягом 1920 - 1930-х рр. в Україні було репресовано понад 20 тис. учителів і викладачів загальноосвітньої та вищої школи. Встановлено причини виникнення, особливості функціонування та фактори припинення такого специфічно радянського освітньо-ідеологічного експерименту, як заснування Інституту червоної професури (ІЧП) при ВУЦВК. Охарактеризовано соціальні джерела комплектування складу слухачів ІЧП, зроблено порівняльне дослідження їх освітньо-культурного рівня із дореволюційною професурою.

  Скачати повний текст