Вперше узагальнено філософсько-культурологічні й педагогічні передумови та практичні досягнення вальдорфської педагогіки в галузі естетичного виховання учнів. Висвітлено специфіку підготовки вчителів. Проаналізовано зміст естетичного виховання учнів вальдорфських шкіл на уроках академічного циклу (фізики, історії, географії тощо), рідної та іноземної мови, мистецтва (музики, евритмії, живопису, ліплення, малювання форм), художньої праці (рукоділля, виготовлення ляльок, гончарства), а також в процесі позаурочної роботи (театральної діяльності, календарних свят). Виокремлено методи, спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери, художньо-образного мислення та творчих здібностей учнів (міжвікові художні проекти, художнє формотворення, поліхудожні завдання тощо). Висвітлено позитивні та суперечливі аспекти вальдорфської педагогіки. Визначено ідеї, які не втратили практичної значущості та можуть застосовуватись у сучасній практиці естетичного виховання школярів. Експериментально доведено, що за умов відповідної адаптації доцільно застосовувати у процесі художньо-естетичного виховання учнів здобутки вальдорфської педагогіки.

  Скачати повний текст

Визначено педагогічні умови збагачення словника дітей 5-го року життя в процесі образотворчої діяльності: блочно-тематична організація занять з образотворчої діяльності на підставі інтеграції, відповідність методів збагачення словника основним етапам організації образотворчої діяльності (цілеспрямоване сприймання - обговорення змісту малюнка - малювання - художній коментар у процесі зображення - словесна оцінка малюнка), емоційна насиченість образотворчої діяльності за рахунок урізноманітнення засобів втілення образу; поступове уведення у словник дітей спеціальних термінів образотворчої діяльності й експериментальне перевірено їх оптимальність. Охарактеризовано рівні розвитку словника дітей 5-го року життя в процесі образотворчої діяльності: високий, достатній, середній, низький.

  Скачати повний текст

Вивчено способи запровадження методу моделювання з метою корекції конфліктної взаємодії в педагогічному колективі. Проаналізовано теоретико-методологічні та концептуально-методичні засади модельного вивчення та корекції конфліктної взаємодії. Встановлено, що моделювання як оперування образно-символічними, фізичними (матеріальними), математичними (зокрема, графоаналітичними) моделями є дієвим засобом профілактики неконструктивного розв'язання конфліктів та корекції реальної конфліктної поведінки в педагогічному спілкуванні. Проведено моделювання конфліктної взаємодії, яке здійснено з використанням способів графологічної репрезентації, ігрового моделюванння та символічного (проективного) малювання в організаційно-методичних форматах науково-методичного семінару вчителів і соціально-психологічного тренінгу. На достовірній емпіричній базі підтверджено ефективність методу моделювання в системі активного соціально-психологічного навчання педагогів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано загальну та спеціальну психологічну та педагогічну літературу, проект Державного стандарту освіти та навчальні програми з рельєфного малювання. Встановлено, що формування самоконтролю у сліпих учнів значно обтяжене сенсорною депривацією. Специфічність діяльності за порушень зорових функцій полягає, насамперед, у зміні сенсорного контролю. Візуальний контроль значно обмежений або зовсім відсутній, внаслідок його недостатності за рахунок компенсаційних процесів навички самоконтролю здійснюються з використанням збережених аналізаторів, найбільшої ваги за цього набувають м'язове та тактильне відчуття. Зазначено, що рука незрячого починає виконувати не тільки виконавчі функції, а й функції контролю. Описано особливості здійснення самоконтролю графічних рухів за параметрами: швидкість, розмах і сила; випереджального, поопераційного та підсумкового видів самоконтролю; встановлено чотири рівні сформованості самоконтролю (високий, середній, низький та нульовий). Визначено психологічні детермінанти самоконтролю у сліпих молодших школярів. Детально розкрито методологічні засади та зміст методики формування та корекції самоконтролю у сліпих молодших школярів. Зміст методики охоплює формування та розвиток: мотивації й установки на самоконтроль, самоконтролю графічних рухів за параметрами швидкості, розмаху та сили, випереджального, процесуального та підсумкового видів самоконтролю, а також навичок самооцінювання; активного сприймання, уваги, пам'яті, мислення; активізацію психомоторики. Аналіз результатів застосування формувальної методики виявляє наявність позитивних змін у ефективності здійснення образотворчої діяльності після експериментального навчання.

  Скачати повний текст

Розширено теоретичні та методичні уявлення про особливості розвитку та сутність психологічних механізмів саморегуляції поведінки у підлітковому віці. Визначено провідні психологічні механізми саморегуляції поведінки підлітків: ціннісні орієнтації, рівень домагань, локус контролю, потребу в досягненні успіху, мотивацію схвалення, прагнення до самоствердження та визнання. Виявлено критерії та рівні розвитку психологічних механізмів саморегуляції поведінки підлітків. Висвітлено внутрішньофункціональні зв'язки між вказаними механізмами. Відзначено, що домінуючими компонентами саморегуляції поведінки підлітків є ціннісні орієнтації, самоствердження, визнання. Доведено ефективність розробленої системи навчально-виховних заходів, яка включала в себе серії занять (моделювання ситуації, малювання, ігрові імітації, імпровізації, проекції) та психологічні техніки, вправи та прийоми щодо розвитку психологічних механізмів саморегуляції поведінки підлітків.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено музейну справу у Харківській губернії в 1864 - 1917 рр. Розкрито стан наукової розробки цієї проблеми. Проаналізовано історичні джерела. Висвітлено троїстий внесок земських установ усправу організації та подальшої діяльності українських музеїв, наукової та практичної музейної роботи. Розглянуто передумови заснування, організацію та діяльність головних музейних установ Харківської губернії. Визначено роль Харківського університету, Харківського історико-філологічного товариства, товариства розповсюдження в народі грамотності, Харківського церковно-археологічного товариства, міської школи малювання та живопису, губернського земства щодо розповсюдження музейної справи у межах Харківської губернії.

  Скачати повний текст

Доведено можливість здійснення у повному обсязі за умов початкової школи задуму Л.С.Виготського щодо розвитку в молодшого школяра писемного мовлення через гру та малювання. Виявлено евристичний потенціал уявлень, запропонованих Л.С.Виготським, Е.Еркіним про розбудову дитиною удаваної ситуації гри та дитяче малювання як процеси побудови текстів своєрідними засобами. Розкрито роль діалогу молодшого школяра за наявними та уявними співрозмовниками у становленні його суб'єктом писемного мовлення. Показано, що створення молодшим школярем вихідних засобів знакового опосередкування власної поведінки та послідовна трансформація ним цих засобів обумовлена наявністю та розв'язанням ним плідних суперечностей власного самовизначення у загальнолюдській та національній культурі.

  Скачати повний текст

Розглянуто петриківське хатнє малювання другої половини XIX - першої третини XX ст. як цілісне багатогранне явище українського народного мистецтва. Досліджено його витоки, форми, еволюцію, художні особливості. Виявлено міру поширення хатнього малювання на Катеринославщині. Визначено особливості його побутування та художню специфіку. Розкрито функціонування локальної петриківської традиції, окреслено форми її прояву, простежено розвиток. З'ясовано витоки петриківського хатнього малювання, розглянуто малювання в ансамблі традиційного житла, проаналізовано художні особливості. Досліджено корпус пам'яток, які тяжіють до станкового малювання, з'ясовано причини їх створення, проаналізовано художні особливості.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі на підставі проведених комплексних клініко-неврологічних та нейрофізіологічного досліджень вивчено особливості взаємозалежності стану рухової функції, зокрема дрібної моторики кисті та когнітивних функцій. Уперше визначено, що у праворуких пацієнтів у період наслідків ішемічного інсульту в лівій півкулі функціональна рухова спроможність страждає в більшій мірі, ніж при інсульті в правій півкулі головного мозку. Це стосується таких доменів функціональної незалежності, як «самообслуговування» та «соціальне пізнання»; відмічене вірогідне уповільнення швидкості руху паретичною рукою при лівопівкульному інсульті на відміну від правопівкульного інсульту. Уперше визначено, що дисфункція паретичної руки має суттєвий вплив на якість життя хворих після перенесеного ішемічного інсульту, що пояснюється головною роллю спритності рук у самообслуговуванні та функціональній незалежності пацієнтів. Визначено, що в період залишкових явищ після ішемічного інсульту переважали особи із помірними когнітивними порушеннями, а порушення в першу чергу розвивались в доменах виконавчих функцій і значно менше в домені «пам'ять». Уперше встановлена частота когнітивних порушень у період наслідків ІІ, що залежало від того, які саме скринінгові шкали були застосовані: 90,5% - при оцінюванні за MMSE, 85,3% – за FAB, 94,8% – за МоСА. Уперше виявлено вірогідне зниження швидкості руху паретичною рукою у праворуких пацієнтів при лівопівкульному інсульті на відміну від правопівкульного інсульту за даними тестів малювання ланцюжка; це уможливлює їх використання для діагностики ранніх проявів когнітивних порушень. Уточнено наукові дані, що порушення моторики верхньої кінцівки, особливо кисті, негативним чином позначається на когнітивному статусі пацієнтів з наслідками ішемічного інсульту, зокрема на виконавчих функціях. Уперше підтвердили роль когнітивні слухові викликані потенціали Р300 у діагностиці когнітивних порушень після ішемічного інсульту з міжпівкульною асиметрією у передньо-лобовій та задньо-скроневій ділянках. Процес прийняття рішення та запам'ятовування у хворих був суттєво сповільнений. Уперше виявлено наростання когнітивної дисфункції за результататми когнітивні слухові викликані потенціали Р300 залежно від ступеня неспроможності дистального та проксимального відділу верхньої кінцівки. Детальне дослідження когнітивного статусу із застосуванням тестів малювання ланцюжка, а також дослідження Р300 у хворих після перенесеного ішемічного інсульту може бути рекомендовано для своєчасного виявлення початкових порушень когнітивних функцій, коли загальноприйняті скринінгові шкали є недостатньо чутливими. Хворим, у яких не відбулося відновлення функціональної спроможності руки у ранній відновний період після ішемічного інсульту, слід проводити комплекси фізичної та медикаментозної терапії у пізній віддалений період. Додавання вправ для поліпшення функції рук до комплексу лікувальної фізкультури для пацієнтів після правопівкульного інсульту сприяє кращій загальній дієздатності, при лівопівкульного інсульту рекомендовано до комплексу вправ для загальної активності додати вправи для кисті і холін альфосцерат 400 мг 2 р/д упродовж 2 міс. Ключові слова: ішемічний інсульт; когнітивні порушення; порушення моторики руки; якість життя; когнітивні викликані потенціали; реабілітація. Галузь – медицина.^UThe dissertation work, based on complex clinico-neurological and neurophysiological research, studied the interdependence of motor function, including fine motor skills and cognitive functions. It was detected for the first time, that in right-handed patients during the period of the consequences of ischemic stroke in the left hemisphere, functional motor ability suffers to a greater extent than in right-hemispheric stroke. This applies to such domains of functional independence as "self-care" and "social cognition"; there is a probable slowdown in the speed of movement of the paretic arm in left-hemispheric stroke in contrast to right-hemispheric stroke. It was first determined that paretic arm dysfunction has a significant impact on the quality of life of patients after ischemic stroke, which is explained by the main role of dexterity in self-care and functional independence of patients. It was determined that in the period of residual effects after ischemic stroke, persons with moderate cognitive impairments dominated, and disorders primarily developed in the domains of executive functions and much less in the domain of "memory". For the first time, the frequency of cognitive impairments was established in the period of consequences of ischemic stroke, which depended on which screening scales were used: 90.5% - for evaluation by MMSE, 85.3% - for FAB, 94.8% - for MoCA. For the first time, a probable decrease in the speed of movement of the paretic arm was detected in right-handed patients with left-hemispheric stroke in contrast to right-hemispheric stroke according to the chain drawing tests; this allows their use for the diagnosis of early manifestations of cognitive impairments. Scientific data have been clarified, that impaired motility of the upper extremity, especially the hand, has a negative effect on the cognitive status of patients with the effects of ischemic stroke, in particular on executive functions. The role of cognitive auditory evoked potential P300 in the diagnosis of cognitive impairment after ischemic stroke with interhemispheric asymmetry in the posterotemporal and anterior-frontal areas was confirmed for the first time. The decision-making and memorization process in patients was significantly slowed down. For the first time, an increase in cognitive dysfunction was detected as a result of cognitive auditory evoked potential P300 depending on the degree of failure of the distal and proximal part of the upper limb. A detailed study of cognitive status using chain drawing tests, as well as the study of P300 in patients after ischemic stroke, may be recommended for early detection of initial cognitive impairment, when conventional screening scales are not sensitive enough. Patients in whom the functional capacity of the hand has not been restored in the early recovery period after ischemic stroke should undergo complexes of physical and drug therapy in the late long term. Adding exercises to improve hand function to the complex of therapeutic exercise for patients after right-hemispheric stroke promotes better overall performance. With left-hemispheric stroke, it is recommended to add exercises for the hands and choline alfoscerate 400 mg 2 t / d for 2 months to the complex of exercises for general activity. Key words: ischemic stroke; cognitive impairment; hand motility disorders; quality of life; cognitive evoked potentials; rehabilitation. Branch – medicine.

Творчість - обов'язкова умова всебічного розвитку людини, що робить життя емоційно насиченим і яскравим. У дитини творча діяльність пробуджує фантазію, вчить мріяти, створювати щось нове і незвичне. Малювання, створення нескладних виробів, складання віршів, історій чи казок, відтворення мелодії – всі ці види діяльності розвивають мислення, естетичний смак та уяву. Основою дитячої творчості є задатки дитини, які розвиваються в здібності під впливом певних умов. Оскільки кожна дитина є творчою, важливе місце під час організації її діяльності займає педагогічний супровід, де завданням педагога є своєчасне виявлення задатків кожної дитини. Наразі актуалізуються питання вдосконалення системи освіти, дитиноцентрованість, безперервність і наступність якої має сприяти загальному розвитку творчої особистості. Без залучення дітей до пізнання мистецтва важко здійснити творчий розвиток особистості. Водночас у дошкільній освіті до 2021 року (до появи нового стандарту дошкільної освіти – БКДО) класичне мистецтво не розглядалось як активний засіб розвитку дитини. Пасивне сприйняття дітьми творів мистецтва, відсутність розвитку емоційно-ціннісного ставлення до різних видів мистецтва не сприяло розвитку творчого потенціалу дітей та, відповідно, розвитку їх творчих здібностей в цілому.^UCreativity is a prerequisite for comprehensive human development, which makes life emotionally rich and vibrant. Children's creative activity awakens the imagination, teaches to dream, to create something new and unusual. Drawing, creating simple items, writing poems, stories or fairy tales, replaying a melody – all these activities develop thinking, aesthetic taste and imagination. The basis of children's creativity are the inclinations that develop their skills under the influence of certain conditions. Since each child is creative, an important place in the organization of its activities is occupied by pedagogical support, where the task of the teacher is timely identification of each child's talents. Nowadays, the issues of improving the education system are topical, the child-centeredness, continuity and continuity of which should contribute to the overall development of creative personality. Without the involvement of children in the cognition of art, it is difficult to carry out creative development of personality. At the same time, until 2021 in preschool education (until the emergence of a new standard of preschool education – BCPE) classical art was not considered as an active means of child development. Children's passive art works perception, the lack of development of emotionally valuable attitude to different types of art did not contribute to the development of children's creative potential and, accordingly, the development of their creative abilities in general.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до вирішення важливої й актуальної проблеми, що полягає в комплексному і всебічному висвітленні ґенези громадсько-просвітницької діяльності Єлисаветградського благодійного товариства поширення грамотності та ремесел. У роботі вперше, на основі аналізу джерел і сучасного осмислення проблеми, цілісно схарактеризовано громадсько-просвітницьку діяльність Єлисаветградського товариства поширення грамотності та ремесел; виявлено передумови створення громадських товариств на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – початку ХХ століття: політичні, економічні, соціокультурні, освітні; виокремлено етапи розвитку та основні напрями громадсько-просвітницької діяльності Єлисаветградського товариства поширення грамотності та ремесел: 1873–1877 рр. (товариство обмежувалось виключно опікою Єлисаветградського ремісничо-грамотного училища); 1878–1882 рр. – етап занепаду та бездіяльності товариства (рада товариства не скликалася навіть для розгляду та затвердження звітів та обрання посадових осіб Єлисаветградського ремісничо-грамотного училища, яким опікувалося товариство); 1894–1899 рр. – найбільш плідний період діяльності товариства (віднайдено нові джерела поповнення каси товариства, до навчальної програми Єлисаветградського ремісничо-грамотного училища введено навчальні дисципліни креслення і малювання, змінено умови вступу до підготовчого класу, покращено і поповнено склад учнівської та вчительської бібліотек училища, відкрито в місті безкоштовну народну бібліотеку-читальню, започатковано народний театр у вигляді загальнодоступних спектаклів, введено у практику роботи товариства запрошення професорів столичних вузів для читання лекцій в Єлисаветграді тощо); 1902–1914 рр. – вдруге змінивши статут, Єлисаветградське товариства поширення грамотності та ремесел продовжило освітньо-культурницьку діяльність (утримання ремісничо-грамотного училища, заснування дитячих садків, пропагування художнього мистецтва, влаштування художніх виставок, театральних вистав, концертів тощо); досліджено внесок членів товариства в розвиток освітніх процесів краю; узагальнено досвід організації дошкільної, професійно-технічної, мистецької освіти в системі роботи товариства в означений історичний період.^UThe dissertation provides the theoretical generalization and proposes a new approach to solving an important and actual problem, which is in a complex and comprehensive illumination of the genesis of public and educational activities of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts.For the first time, based on the analysis of sources and modern understanding of the problem, the public and educational activities of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts are comprehensively characterized; the preconditions for the establishment of public associations in the Yelysavethrad region in the second half of the XIX – early XX century were revealed: political, economic, socio-cultural, educational; the stages of the development and the main directions of public-educational activity of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts were clarified: 1873–1877 (the society was limited exclusively to the care of the Yelysavethrad Crafts and Literacy School); 1878–1882 – the stage of decline and inactivity of the society (the council of the society was not convened even for consideration and approval of reports and election of officials of Yelysavetgrad craft and literacy school, which was taken care of by the society. In fact, the school functioned independently); 1894–1899 – the most fruitful period of the society's activity (some new sources were found, replenishment of the society's treasury , a free public library-reading room was opened in the city, a national theater in the form of public performances was established, invitations of professors of metropolitan universities to give lectures in Yelysavethrad, etc. were introduced into the practice of the society; 1902–1914 – changing the regulations for the second time, the Yelysavethrad Society for the Dissemination of Literacy and Crafts continued educational and cultural activities (maintenance of a craft and literacy school, the establishment of kindergartens, the promotion of art, art exhibitions, theater performances, concerts, etc.); the contribution of the society members to the development of educational processes of the region is investigated; the experience of the organization of preschool, vocational and technical, art education in the system of work of the society in the specified historical period is generalized; the concept of «public associations», information on the activities of public associations in the Russian Empire; features of educational development in Yelysavethrad region of the specified period; the historiography of the problem was further developed; generalization of the experience of pedagogical and public-educational activity of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts in a specific historical period.

У дисертації здійснено комплексний порівняльний аналіз теоретичних положень та практичного досвіду реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення музики школярами в закладах загальної середньої освіти КНР для визначення перспективних напрямів використання педагогічно цінних ідей у сучасних умовах розвитку китайської та української загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена такими основними чинниками, як: процеси гуманізації освітнього процесу та особлива роль музичного мистецтва у розв’язанні цих завдань; значущість якісної музичної освіти школярів, яка здатна виховувати гармонійну особистість, її культуру і цінності; важливість формування у школярів цілісних знань та єдиної, цілісної картини світу; педагогічна доцільність порівняльних досліджень щодо реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення музики школярами в закладах загальної середньої освіти різних країн світу, зокрема КНР та України. На основі аналізу широкого спектру наукових джерел розкрито витоки ідеї реалізації міжпредметних зв’язків в музичній освіті в історикопедагогічній думці КНР та України, проаналізовано й уточнено суть основних понять, що стосуються проблеми дослідження: «міжпредметні зв’язки», «інтеграція», «освітня інтеграція»; схарактеризовано види та функції міжпредметних зв’язків у музичній освіті школярів. Розкрито міжпредметні зв’язки музичного мистецтва з різними навчальними предметами (мова і література, математика, історія, географія, краєзнавство, інформатика, образотворче мистецтво тощо). Схарактеризовано реалізацію міжпредметних зв’язків у змісті музичної освіти школярів у закладах загальної середньої освіти КНР через упровадження інтегрованих навчальних курсів, реалізацію зв’язків музичного мистецтва з іншими навчальними предметами, урахування регіональності у процесі вивчення музики школярами. Розкрито реалізацію міжпредметних зв’язків через організаційні форми (інтегровані уроки, проведення конкурсів, постанови музичних п’єс, вистав театру тіней, шоу талантів тощо) та методи (пальчикові ігри та різні ігрові вправи, метод «попутного» навчання, метод співу «по пальцях розкритої долоні», малюнок тушшю на рисовому папері за допомогою пензлика, малювання мелодії, метод проєктів, шумовий оркестр, складання пісень і віршів, порівняння пісень, написання мелодії до вірша, інсценізація, декламація, спів пісень, інтерпретація прослуханих музичних творів, визначення їх форми і жанру, сприймання та порівняння звучання музичних інструментів різних народів світу, зіставлення та порівняння музичних творів різних стилів тощо) музичної освіти школярів.^UThe thesis presents the comprehensive comparative analysis of the theoretical foundations and practical experience in implementing interdisciplinary connections in the process of music education for secondary school students in the People’s Republic of China in order to determine perspective directions for the use of pedagogically valuable ideas in the modern conditions of development of Chinese and Ukrainian general secondary education. The relevance of the study is caused by such main factors as: the processes of humanization of the educational process and the special role of musical art in solving these tasks; the importance of schoolchildren’s high-quality musical education, which is able to form a harmonious personality, his culture and values; the importance of forming schoolchildren’s integral knowledge and a single, integral picture of the world; the pedagogical expediency of comparative studies on the implementation of interdisciplinary connections in the process of music education for secondary school students in different countries of the world, in particular the People’s Republic of China and Ukraine. Based on the analysis of a wide range of scientific sources, the origins of the ideas of implementing interdisciplinary connections in music education in the historical and pedagogical thought of the People’s Republic of China and Ukraine have been revealed; the essence of the main concepts related to the research problem (“interdisciplinary connections”, “integration”, “educational integration”) has been analyzed and clarified; the types and functions of interdisciplinary connections in music education of schoolchildren have been characterized. The interdisciplinary connections of musical art with various educational subjects (language and literature, mathematics, history, geography, local history, computer science, art, etc.) have been characterized. The implementation of interdisciplinary connections in the content of music education for secondary school students in the People’s Republic of China through the introduction of integrated educational courses, the implementation of connections between musical art and other educational subjects and taking into account the regionality in the process of music education for secondary school students has been characterized. The implementation of interdisciplinary connections through organizational forms (integrated lessons, conducting competitions, staging of musical plays, shadow theatre performances, talent shows, etc.) and methods of musical education of schoolchildren (finger games and various game exercises, the method of “accompanying” learning, the method of singing “with the fingers of an open hand”, drawing with ink on rice paper using a brush, drawing a melody, project method, noise orchestra, composing songs and poems, comparing songs, writing a melody to a poem, staging, recitation, singing songs, interpreting listened musical works, defining their forms and genres, perception and comparison of the sound of musical instruments of different nations of the world, comparison of musical works of different styles, etc.).