Вивчено одну з типових форм художнього тексту в музиці перехідних історико-стильових періодів, яку запропоновано визначати як автодескриптивний текст (АДТ). Його специфіка полягає в результуючій репрезентативності найрізноманітніших музично-мовних елементів усього попереднього періоду в їх синхронно-діахронних зв'язках, які подано a priori як дещо безпосередньо дане та таке, що не потребує роз'яснень. В цих текстах музично-мовний дискурс як узагальнення попереднього досвіду досягає граничної межі - дескрипції, яку неможливо спростувати чи підтвердити. Вперше запропоновано методику аналізу автодескриптивних текстів, яка репрезентує один з можливих різновидів сучасного текстологічного дослідження. Як прояв принципів конструювання АДТ в музиці розглянуто епоху пізнього бароко, уособлену в творчості І.С.Баха, що показано в аналітичних етюдах.

  Скачати повний текст

Досліджено комунікативно-прагматичні особливості англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації як базового чинника його творення. Розкрито комунікативно-прагматичний, метакомукативний та оцінний компоненти семантичної структури категорії авторизації з метою встановлення риторичних норм англомовного наукового дискурсу для здійснення міжсуб'єктної мовленнєвої взаємодії з науковою спільнотою й інформативного впливу на адресата. На підставі аналізу досліджуваного матеріалу висвітлено визначальну роль автора англомовного наукового дискурсу, в якому епістемічна / модальна оцінка вірогідності реалізується за допомогою різнорівневих мовних засобів категорично / некатегорично-стверджувальної авторизації. Виявлено та доведено їх метакомунікативну природу. Розглянуто метадискурсивні вирази та встановлено способи реалізації мовленнєвих стратегій і тактик побудови англомовного наукового лінгвістичного дискурсу, що характеризують автора як авторитарну / неавторитарну мовну особистість. Запропоновано дискурсивні й інтерпретативні стратегії, спрямовані на здійснення кооперативної мовленнєвої взаємодії у сфері наукового спілкування.

  Скачати повний текст

Визначено основні лінгвальні та позалінгвальні компоненти авторитарного дискурсу, проаналізовано комунікативні риси авторитарних особистостей, їх комунікативні стратегії та ідіолекти. Обгрунтовано, що основними критеріями авторитарності є особлива адресантно-адресатна конфігурація комунікативної ситуації, ілокутивна мета комуніканта здійснити авторитарний тиск чи домінувати у комунікації, порушення комунікативних максим, принципів кооперації та ввічливості, авторитетність. Досліджено мовну реалізацію авторитарної поведінки, ефективний і неефективний вплив авторитарного дискурсу.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному мовознавстві на матеріалі кількох мов індоєвропейського ареалу з використанням комплексного підходу здійснено аналіз агентивно-професійних назв жінок у протиставленні двох форм їх існування: лексикографічної (в словниках і класифікаторах професій) та узуальної (в мовних текстах різної стильової належності та даних експериментальних досліджень - опитувань одного з соціальних стратів мовців). Вивчено особливості творення агентивно-професійних назв жінок у классифікаторах професій у синхронії та діахронії та встановлено їх термінологічний статус. З'ясовано основні чинники, які впливають на функціонування назв жінок в узусі. З використанням результатів гендерного дослідження проблем агентивно-професійної номінації жінок вперше сформульовано поняття "фемінізм" стосовно осіб чоловічої статі. Розроблено й апробовано методику проведення експериментальних досліджень з вивчення дериваційного потенціалу мови у процесі творення назв осіб жіночої статі та семантики суб'єктивного словесного опису мовцями агентивно-професійних назв жінок та осіб чоловічої статі.

  Скачати повний текст

Проведено огляд існуючих методів підвищення розбірливості мови, які використовуються під час проектування цифрових слухових апаратів (СА). Удосконалено математичну модель завитки внутрішнього вуха з урахуванням особливостей патології нейросенсорної туговухості (НСТ) шляхом побудови комплексної моделі завитки внутрішнього вуха за даними аудіометричних обстежень. Удосконалено алгоритм процедури заглушення шумових перешкод на основі методу спектрального віднімання. Розроблено адаптивний метод підвищення розбірливості мови у слухових апаратах, який компенсує порушення частотної селективності за допомогою цифрової обробки мовних сигналів, що дозволяє покращити сприйняття мовних сигналів хворими на НСТ. Запропоновано й обгрунтовано основні медико-технічні вимоги до проектування цифрових СА. Розроблено програмне забезпечення для процесора Blackfin, за допомогою якого реалізований адаптивний метод підвищення розбірливості мови. Проведено оцінку впливу розробленого методу на сприйняття мови хворими на НСТ, результати аналізу показали ефективність розробленого методу.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонально-семантичні особливості адвербіального епітета в поетичному дискурсі представників національно-культурного відродження 1960-х рр. Визначено зумовленість стилістичного потенціалу прислівника його категоріальними ознаками та з'ясовано загальні особливості, яких набуває прислівник, виконуючи стилістичну функцію адвербіального епітета. Прислівникові епітети структуровано за 4-ма основними групами значень: емпіричні, раціональні, посилювальні та порівняльні. Проаналізовано кожну окрему семантичну групу та визначено найпродуктивніші з них для поетичного мовлення шістдесятників. Встановлено лексико-семантичні зв'язки між адвербіальними епітетами (синонімія, антонімія). Охарактеризовано функції адвербіальних повторів у творах шістдесятників і особливості використання таких повторів на різних рівнях мовної системи (фонетичному, лексичному та синтаксичному), досліджено прислівникові епітети-оказіоналізми в семантичному та морфологічному аспектах. Розкрито значення адвербіального епітета для формування стилістичних фігур - антитези, градації, ампліфікації. Виявлено роль прислівникового епітета як невід'ємного семантико-стилістичного складника метафоричного контексту.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз найтиповіших змін у лексико-семантичній системі української літературної мови кінця XX - початку XXI ст., що знайшли відображення у мові сучасних прозових текстів. Установлено специфіку активних лексико-семантичних процесів, а саме: запозичень, жаргонізації, лексичної реактивності, детермінологізації, а також процесів формування нових значень, семантичних конотацій та часових мовних ідентифікаторів аналізованого періоду. Висвітлено основні екстра- та інтралінгвальні чинники, що сприяли інтенсифікації якісних і кількісних змін у словниковому складі української мови, виявлено особливості взаємодії лексико-семантичних процесів у вербальній структурі прозового тексту, визначено місце досліджених мовних одиниць у словниковому складі сучасної української літературної мови та їх функціонально-стилістичні особливості. Запропоновано дефініцію поняття "лексико-семантичні процеси" та здійснено класифікацію активних лексико-семантичних процесів.

  Скачати повний текст

Здійснено функціонально-стилістичний аналіз фразеологічних одиниць в українській публіцистичній та художній прозі кінця XX - початку XXI ст. Сформульовано визначення явища фразеотворення як вторинної фразеологізації, синхронічної динаміки фразеологічного сладу мови. Розкрито зміст поняття "активні фразеотворчі процеси" на підставі визначення сутності семантичної структури фразеологічної одиниці як цілісної номінації за компонентної нарізнооформленості, а також функціонально-стилістичного чинника. Запропоновано трактування даного явища як оновлення, перетворення фразеологізмів шляхом модифікації відомих фразеологічних моделей методами нарощення, скорочення, субституції за контекстуальних умов. Встановлено функціональну гнучкість фразеологізмів. Запропоновано розмежування активних фразеотворчих процесів на два типи - інтенсивні та екстенсивні. Визначено основні мовні та позамовні чинники, що сприяють динамізації якісних і кількісних змін фразеологічного складу української мови. Виявлено тісний зв'язок між динамікою суспільного життя та її відображенням у мові, зокрема у фразеологічній підсистемі, яка найоперативніше реагує на позамовні чинники. Досліджено продуктивні джерела поповнення фразеологічного складу сучасної української мови.

  Скачати повний текст

Розглянуто складне речення як один з синтаксичних засобів оформлення мовленнєвого висловлювання в акті мовної комунікації, зокрема, досліджено можливості різних структурно-семантичних розрядів складного речення у структуруванні відповідного змісту у мовленнєвій діяльності. Встановлено основні комунікативні типи висловлювань, що утворюються на його грунті. Проаналізовано засоби оформлення лінійно-динамічної структури складного речення, особливості його функціонування в тексті. Висвітлено основні положення вчення щодо актуального членування речення, що розкривають природу даного явища та його призначення.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості наголошування іменників у поезії Лесі Українки. Визначено акцентні типи, зіставлено наголошування іменників слововжитку поетеси з мовною нормою кінця XIX - початку XX ст. і сучасною літературною нормою. Досліджено особливості функціонування наголосу як стилістичного засобу, а також як компонента ритміко-інтонаційної побудови поетичних творів Лесі Українки. Проаналізовано процес уніфікації наголосу в акцентних типах. Висвітлено варіантну, а також запропоновану акцентуацію. Проведено акцентуаційний аналіз, що дозволило здійснити характеристику загальних тенденцій акцентуаційних процесів у мові кінця XIX - початку XX ст. Виявлено вплив мови поетеси на кодифікацію українського наголосу. Установлено закономірності тенденції акцентуаційного розвитку іменників.

  Скачати повний текст

Уперше альтернативні питальні речення французької мови розглянуто в аспекті теорії інтегративної прагматики та рольової поліфонії, характерні тільки для аналізованих конструкцій. Досліджено структурні, семантичні та прагматичні особливості альтернативних питань у даній мові. Побудовано інваріантні мовні моделі та описано конкретні мовленнєві реалізації зазначеного типу речень.

  Скачати повний текст

Проаналізовано граматичні та семантичні структури аналітичних економічних термінів. На підставі різноаспектного розгляду економічних термінологічних словосполучень з'ясовано їх суть і місце в системі номінативних засобів мови, уточнено мовний статус аналітичних термінів, розширено й уточнено критерії термінологічності словосполучень. Виявлено шляхи творення досліджуваних одиниць, а також продуктивні моделі, за якими будуються економічні неоднослівні терміни. Запропоновано класифікацію аналітичних економічних номінацій за ступенем семантичної цілісності. Показано, що на всіх структурних рівнях кількісно переважають терміносполуки, в складі яких містяться як власне терміни, так і слова неспеціальної лексики. Охарактеризовано системні відношення в економічній термінології з визначенням основних зв'язків між її одиницями.

  Скачати повний текст

Досліджено англійську терміносферу ринкових взаємин, синтаматичні та парадигматичні особливості. Розглянуто соціолінгвістичні аспекти термінології, проблеми нормалізації англійських термінів даної фахової субмови. На підставі описово-аналітичного, контрастивного, статистичного методів дослідження висвітлено питання термінопланування та нормалізації термінології, подано класифікацію мовних інтерференцій. Розглянуто явища синонімії, полісемії, омонімії, антонімії, словотворчі моделі термінологічних одиниць та проблеми інтернаціоналізації даної терміносистеми. Визначено статус терміна, проаналізовано лексичну спряженість термінів англійської, німецької та української мов даної терміносфери, а також висвітлено особливості прагматичної реалізації термінологічних одиниць та питання реферування фахових текстів.

  Скачати повний текст

Вивчено англійські неологізми кінця XX ст. як складову мовної картини світу та виявлено особливості лінгвокреативної діяльності людини, вербальні механізми її адаптації до навколишньої дійсності. Здійснено спробу реконструювати одну з ділянок картини світу англомовного суспільства, провести класифікацію та описати ті його фрагменти, які з'явились в мові наприкінці минулого століття. На підставі когнітивного аналізу нової лексики трьох останніх десятиліть простежено специфіку формування світосприйняття носія англійської мови, яке склалося в результаті концептуалізації й категоризації ним навколишнього світу, що знайшло своє відображення в різносистемних та різноструктурних лінгвістичних одиницях. Розглянуто один з аспектів когнітивної категоризації - шляхи розвитку наявних у картині світу англомовного суспільства категорій - в тому вигляді, в якому вони реалізовані в поповненні англійської мови новими номінативними одиницями. Особливу увагу приділено опису номінативного та концептуального просторів неологічної картини світу (НКС) англомовного суспільства кінця XX ст., виявлено шляхи та способи номінації нових структурних типів знань. На підставі значного за обсягом мовного матеріалу (5483 неологізмів) показано, як відображається категоризація навколишньої дійсності в новій лексиці англійської мови і як може розглядатися ця лексика з когнітивної точки зору. В центрі її уваги знаходяться знання та досвід людини, тобто онтологічна (знання про світ) та аксіологічна (оцінка суб'єктом світу) картини світу в різних сферах діяльності.

  Скачати повний текст

Вивчено лексико-семантичну групу англійських прикметників волевиявлення з використанням антропоцентричного підходу до розробки мовної картини світу, на базі систематизації цієї групи лексики та виявлення принципів і особливостей її організації та функціонування. Виявлено статус і функціонування лексико-семантичної групи англійських прикметників з погляду семантики їх парадигматичних зв'язків, розглянуто взаємодію лінгвальних і екстралінгвальних факторів у формуванні лексичного значення одиниць групи, що досліджується. Розглянуто групи прикметників, утворених у процесі деривації одиниць з міжслівною та внутрішньослівною мотиваціями, описано макрокомпонентну структуру лексико-семантичного поля англійських прикметників волевиявлення. Проаналізовано умови реалізації даними прикметниками свого лексичного значення в структурі словосполучення. Досліджено особливості англійських прикметників, які мають функції арибута та предиката. Вивчено семантичні особливості образних значень та виявлено ступені образності прикметників волевиявлення.

  Скачати повний текст

Проведено лінгвостатистичне дослідження структурних і термінотвірних характеристик термінів в англомовних наукових текстах стосовно сфер штучного інтелекту, матеріалознавства й обробки металу, аерокосмічної технології, фінансово-економічної справи. Проаналізовано три категорії термінів, а саме: інтра-, екстрагалузеві та загальнонаукові. За результатами дослідження запропоновано тезу, що існує взаємозав'язок між структурними, термінотвірними характеристиками та категорією термінів, їх галузевою належністю. Установлено зв'язок між довжиною термінів різних категорій, галузей та їх частотою; афіксальними моделями та категорією терміна; термінотвірними типами та категорією терміна; частиномовними моделями та категорією терміна. Виявлено, що основна різниця між структурними та термінотвірними характеристиками інтрагалузевих термінів різних наукових дисциплін полягає у кількісних співвідношеннях частот мовних форм чи продуктивності термінотвірних моделей. Установлено, що відмінності між термінологіям різних наукових дисциплін зумовлюються позамовними чинниками. За результатами кластерного аналізу найближчою до термінології штучного інтелекту виявлено термінологію матеріалознавства й обробки металу.

  Скачати повний текст

Проведено прагмалінгвістичний аналіз англомовного чату як масової комп'ютерно-опосередкованої комунікації (КОК), що відбувається між тілесно не представленими співрозмовниками, які обмінюються письмовими повідомленнями в on-line режимі. З'ясовано, що фатична вмотивованість і фантомність учасників чату нарівні з високим темпом спілкування та нетривалістю фіксації текстового продукту зумовлює його структурну та мовну специфіку. Досліджено прояви універсальних мовних законів економії та надлишковості у чат-спілкуванні, зокрема, розглянуто компресію й експансію мовленнєвого ланцюга. Зроблено висновок, що скорочення, абревіація, технократичне письмо та ємотикони економлять час, місце та комунікативні зусилля чат-співрозмовників; мультиплікація графем і вербалізація кінем їх збільшують і підсилюють експресивне забарвлення реплік. Розкрито сутність чат-спілкування як прототипового зразка фатичної КОК, за допомогою якої співрозмовник реалізує ігровий імпульс комунікації, прагнення до емоційно насиченого та необтяжливого спілкування.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне вивчення англомовних текстів етичних кодексів, проаналізовано їх структурні, змістові, комунікативно-прагматичні та семантико-когнітивні особливості. Виокремлено й описано ознаки ділового, законодавчого, рекламного типів дискурсу, що актуалізуються у текстах етичних кодексів. Визначено основні функції, які виконують тексти етичних кодексів. Проаналізовано їх структурні та змістові особливості. Висвітлено лінгвопрагматичні характеристики текстів корпоративних етичних кодексів. Розглянуто засоби вираження деонтичної та алетичної модальності у текстах етичних кодексів. З'ясовано роль і специфіку адресантно-адресатної взаємодії, на підставі якої виділено два типи текстів етичних кодексів, а саме: внутрішньо та зовнішньо зорієнтовані. Виокремлено мовленнєві акти, наявні у текстах етичних кодексів. Описано стратегії та тактики, що застосовуються адресантом з метою регулювання поведінки адресата, а також проаналізовано дотримання адресантом принципів кооперації та ввічливості. Досліджено основні концепти ділової етики, визначені на підставі текстів етичних кодексів. Розкрито роль мовних засобів у процесі вербалізації базових концептів ділової етики у досліджених текстах. Запропоновано відповідні фреймові моделі.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження антонімічних відношень, які виникають між якісними прикметниками, з'ясовано специфіку їх мовної організації. Виявлено особливості розвитку та функціонування (паралельного або непаралельного) протиставних відношень між членами антонімічних пар. Розкрито теоретичні засади вивчення антонімії, проаналізовано її розвиток, формування та функціонування. Визначено склад і структуру лексико-семантичної групи параметричних якісних прикметників, внутрішня організація яких базується на протиставленні. Здійснено семантичний аналіз якісних прикметників, які протиставляються. На фактичному матеріалі простежено виникнення та функціонування протиставних відношень між якісними прикметниками. Вперше встановлено межі антонімії якісних прикметників шляхом виокремлення ряду контекстів, в яких один з членів загальномовного протиставлення функціонує без антонімічного йому слова. Виявлено та описано парадигматичні та синтагматичні характеристики антонімічних лексем.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості творення індивідуально-авторських антропонімів, функціонування оказіонального та прецедентного ономастиконів у творах А. Вознесенського та Є. Євтушенка. Внаслідок структурно-семантичного аналізу оказіоналізмів у текстах письмеників з'ясовано, що індивідуально-авторські оніми виконують інформаційно-естетичну функцію, кожна словотвірна морфема надає додаткового значення, здійснює характеризувальну функцію, словотворення оказіональних антропонімів має певні особливості, стилістичні та композиційні прийоми сприяють створенню експресивного ефекту. Визначено основні функціонально-сематичні характеристики прецедентних імен у текстах авторів, а саме: широку відомість їх денотатів, наявність високоімовірнісних конотативних ознак, входження оцінних ознак до імплікаційного значення, здатність до семантичних перетворень. Використання цих імен у текстах спрямовано на стандартну мовну особистість, що дозволяє їх застосовувати без додаткових конотацій, інтерпретацій, інтертекстових структур.

  Скачати повний текст