У процесі дослідження виявлено нові патогенетичні особливості розвитку поєднаної гастроентерологічної патології. Вперше сформульовано типи адаптивних реакцій, які утворюють з відомими параметрами вегетативної нервової системи цілісну, взаємопов'язану систему процесів пристосувальної спрямованості, за допомогою яких визначено провідні адаптаційні механізми за різних варіантів сполученої патології. Підтверджено фізіологічну значущість типу вихідного тонусу у вегетативній нервовій системі для оцінки ролі нервової та гуморальної ланок регуляторних механізмів у перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та хронічного гастродуоденіту, сполучених з хронічним холециститом і хронічним панкреатитом. Доведено, що відсутність регулювання функціональною пробою у третини хворих вказує на порушення рефлекторної захисної регуляції та може бути негативною прогностичною ознакою перебігу різних варіантів поєднаної патології органів травлення. Встановлено, що традиційна оцінка вегетативного забезпечення діяльності малоінформативна для визначення вегетативних зрушень та обгрунтування терапевтичної стратегії. Зроблено висновок, що питання про доцільність певної медикаментозної корекції захворювання необхідно вирішувати, зважаючи на загальні адаптаційні реакції організму.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання результатів хірургічного лікування гострокровоточивих гастродуоденальних виразок (ГКГДВ) шляхом оптимізації виконання антрумектомії з ваготомією (АЕ + ВТ). Виявлено, що на тлі зниження з 40,9 % до 3,6 % загальної оперативної активності збільшується з 18,4 % до 30,8 % внаслідок поширеної виразкової деструкції частка АЕ + ВТ у разі ГКГДВ. Проведено порівняльний аналіз частоти та структури ранніх післяопераційних ускладнень (РПУ). За результатами патоморфологічних досліджень доведено, що у слизовій оболонці антрального відділу спостережено гіперпластичні (73,7 %) або субатрофічні (26,3 %) зміни, а м'язовий шар зазнає гіпертрофії, склерозу та різноспрямованої орієнтації волокон, що негативно впливає на моторику шлунка. Розроблено та впроваджено раціональну тактику й алгоритм виконання АЕ + ВТ у разі ГКГДВ, завдяки яким зменшилась кількість РПУ з 28,9 % до 13,2 %, деструктивного панкреатиту з 5,1 % і летальність з 2,1 % до 0. У віддаленому (до 10-ти років) періоді досягнуто зменшення з 42,3 % до 21,2 %. кількості постваготомних і пострезекційних синдромів. За даними анкетування (SF-36) досягнуто покращання якості фізичного, психічного та загального статусів життя пацієнтів.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості та частоту поєднання кишкового дисбактеріозу, а також фізико-хімічної та хірургічної стадій холестеринового калькульозу. Розроблено лікувальні рекомендації хворим на кишковий дисбактеріоз у поєднанні з захворюваннями жовчного міхура. Виявлено особливості та частоту поєднання хронічного панкреатиту з екзокринною недостатністю підшлункової залози та кишкового дисбактеріозу в даної категорії людей. Наведено рекомендації для хворих на хронічний пакреатит із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози, що супроводжується кишковим дисбактеріозом. Досліджено особливості клінічного перебігу хронічних токсичних гепатитів, що супроводжуються дисбактеріозом кишечнику та супутніми захворюваннями жовчного міхура. Виявлено наявність зв'язку між захворюваннями кишечнику, асоційованими з кишковим дисбактеріозом і жовчного міхура на основі архівних даних. З'ясовано частоту наявності кишковго дисбактеріозу у військововслужбовців строкової служби III періоду.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано рекомендації щодо вибору тактики й об'єму оперативного втручання на підставі вивчення результатів лікування 103-х хворих на гострий панкреатит (ГП) і супровідну серцево-судинну патологію. Досліджено зміни електричної функції міокарда, показники скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) й антиоксидантної системи (АОС), а також гідратації тканин й ендогенної інтоксикації за різних форм панкреатиту та у разі наявності серцево-судинної патології за гострого панкреатиту. Визначено найбільш інформативні критерії ранньої діагностики та вибору об'єму лікування різних форм ГП з урахуванням тяжкості та прогнозу перебігу захворювання за наявності серцево-судинної патології. Наведено патогенетичне обгрунтування консервативної інтенсивної терапії та критерії оцінки її ефективності за різних форм ГП за умов супровідної серцевої патології. Розроблено показання та визначено об'єм оперативних втручань залежно від функціонального стану серцево-судинної системи та тяжкості й прогнозу перебігу ГП. Встановлено, що малий об'єм за відкритої лапаротомії та малоінвазивний метод з тиском карбоксиперитонеуму 8 - 11 мм рт. ст. є оптимальними методами оперативного лікування хворих з деструктивним панкреатитом та органічними захворюваннями серцево-судинної системи, використання яких сприяє зменшенню частоти, тяжкості інтра- й післяопераційних серцево-судинних ускладнень і покращанню післяопераційної реабілітації міокарда у даної категорії хворих.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність застосування нового вітчизняного синбіотика "Біфтоп" під час лікування кишкового дисбактеріозу та стеатогепатозу, що виникли на фоні хронічного панкреатиту (ХП) та цукрового діабету (ЦД). Запропоновано використання деяких ферментів та фруктози для визначення функціонального стану печінки за порушеної екзокринної й ендокринної функцій підшлункової залози. Вивчено інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту (ПОЛ - АОЗ) і стан мікробіоценозу у хворих на ХП та ЦД. Доведено високу ефективність біфтопу у лікуванні хворих на ХП та ЦД, зокрема, виявлено швидке відновлення мікробіоценозу кишечника, покращення глікогенізації печінки, її функціональних показників, а саме: нормалізацію ферментного спектра та стабілізацію системи ПОЛ - АОЗ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості дисбалансу гуморального антиендотоксинового імунітету у хворих на хронічний панкреатит (ХП) та його корекції з використанням пробіотиків та ентеросорбентів. Виділено два варіанти патогенезу ХП, а саме: імунокомплексний і залежний від ліпополісахаридзв'язувального білка. У всіх хворих на ХП визначено зниження мукозального антитільного потенціалу у вигляді зниження рівня секреторного антиендотокснового Ig A в слині, яке значною мірою має прояв у хворих з несприятливим перебігом ХП. Установлено, що застосування пробіотика лінекса й ентеросорбенту ентеросгелю призводить до покращання стану мукозального антиендотоксинового захисту, а саме: нормалізації рівня секреторного Ig A в слині протягом до трьох місяців після проведеного курсу лікування.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробці методичних підходів та вивченню теплового балансу органів черевної порожнини, удосконаленню діагностики гострих запальних захворювань органів черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит), оцінці перебігу післяопераційного періоду і запального процесу у рані методом дистаційної радіаційної динамічної теплометрії (ДРДТ). Вивчено густину теплового потоку із глибоких структур органів черевної порожнини на передню черевну стінку в залежності від конституції, статі, віку, сезонів року, часу доби, вживання їжі, професії, географічної довготи, широти, хвилювання океану у практично здорових людей-працівників морського транспорту і жителів берегової зони; у хворих з грижами передньої черевної стінки; при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини (апендицит, холецистит, панкреатит) з метою діагностики і контроля за перебігом післяопераційного періоду, оцінки регенерації і ступеня виразності запального процесу в операційній рані. Визначено можливості ДРДТ у фізіологічних дослідженнях у морській медицині та діагностичному алгоритмі при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини.

  Скачати повний текст

Розкрито можливості поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на гострий некротичний панкреатит (ГНП) шляхом впровадження патогенетично обгрунтованої диференційованої етапної практики ведення пацієнтів залежно від фази, варіантів перебігу захворювання з застосуванням запропонованого комплексу лікувальних заходів, удосконалення та розробки нових методів оперативних втручань. Обгрунтовано спосіб санації гнійно-септичних вогнищ у підшлунковій залозі з застосуванням термоструминного методу, проведено його клінічну апробацію. За результатами морфологічних і електронно-мікроскопічних досліджень розроблено оригінальний спосіб прогнозування ускладненого перебігу та методи лікування ГНП. Запропоновано диференційовану етапну тактику та стратегію лікування ГНП, які базуються на теорії фазового перебігу гострого панкреатиту. Наведено нові методи діагностики та консервативної терапії хворих на ГПН. Доведено ефективність відеоконтрольованої санації та дренування заочеревинного простору з використанням нефроскопа. Розроблено методи хірургічного лікування панкреонекрозу та профілактики гнійно-септичних ускладнень даного захворювання.

  Скачати повний текст

Досліджено питання діагностики та лікування посттравматичного панкреатиту у хворих за політравми. Проаналізовано результати лікування 88-ми потерпілих з ушкодженнями підшлункової залози. Виявлено епідеміологічні особливості травми підшлункової залози. Визначено основні маркери посттравматичного панкреатиту в динаміці. Доведено значимість показника титру антипанкреатичних антитіл і його роль у діагностиці цієї хвороби за різного ступеня тяжкості. Запропоновано компоненти інтенсивної терапії, що дозволило обмежити ступінь залучення ушкодженої тканини підшлункової залози до патологічного процесу, досягти оптимального знеболювання у післяопераційному періоді, реально одержати ранню активацію кишкової перистальтики, повністю уникнути використання наркотичних анальгетиків, зменшити вираженість інтексикації у гострому періоді травматичної хвороби, відрізнити стресову глікемію від панкреатогенної, зменшити екзогенне введення інсуліну. Використання запропонованої терапії дозволяє знизити частоту виникнення посттравматичного панкреатиту на 20,1 % та зменшити тяжкість його перебігу.

  Скачати повний текст

Запропоновано метод програмового розрахунку обсягу тканин, у яких відбувається запально-некротичний процес. Результити моніторингу ступеня іфікованості тканин не дозволили установити залежність переходу асептичного запалення до гнійної стадії. Визначено порогову величину обсягу некротичних структур, перевищення якої призводить до абсцедування. Уперше у хворих з постнекротичними ускладненнями гострого панкреатиту вивчено взаємозв'язок поширеності некротичних тканин зі ступенем інфікованості. Запропоновано критерій розрахунку обсягу рідинно-інфільтративних утворень у разі оцінювання ступеня тяжкості стану хворих. Доведено, що можливості спрямованої антибактеріальної профілактики для запобігання абсцедуванню обмежені обсягом некротичного осередку. Що є показанням для своєчасного оперативного лікування. Стосовно оперативного лікування запропоновано метод програмованих пункційних і мініінвазивних втручань, який передбачає етапність переходу до розширеного доступу з метою стабілізації стану пацієнта. Такий алгоритм використовується для лікування постнекротичних кіст підшлункової залози. Показано, що етапний підхід у хірургічній тактиці дозволяє стабілізувати стан хворих, запобігти переходу системної запальної реакції у септичний процес. Ефективність застосування малоінвазивної тактики зумовлена своєчасним адекватним дренуванням зони гнійного запалення, що сприяє покращанню стану пацієнтів та забезпечує можливість виконання програмованих оперативних об'ємніших втручань. Використання запропонованої комплексної лікувально-діагностичної програми у хворих з постнекротичними ускладненнями гострого панкреатиту дозволяє зменшити рівень післяопераційної летальності на 5,9 %.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено у практику нові способи діагностики некротичного панкреатиту (НП) та його ускладнень за визначенням концентрації метану в крові, ранньої ознаки запальної інфільтрації жирової клітковини заочеревинного простору - симптому "бахромчастості". Наведено результати застосування лікувальної тактики у хворих на гострий панкреатит, яка передбачає пріоритетне використання мініінвазивних методів, переважно в ензимо-токсичній фазі захворювання, за наявності локальних ускладнень НП і використання лапаротомних втручань - найчастіше у період гнійно-септичних ускладнень панкреонекрозу. Запропоновано спосіб лікування хворих із ферментним перитонітом за допомогою перитонеального діалізу з використанням полійонних розчинів, збалансованих з плазмою крові. Встановлено, що операцією вибору в період гнійно-септичних ускладнень є панкреатосеквестректомія з видаленням усіх некротизованих тканин підшлункової залози та парапанкреатичної клітковини, доповнена тривалим післяопераційним лаважем сальникової сумки. Застосування запропонованих підходів до діагностики та лікування дозволило зменшити післяопераційну летальність хворих з важким перебігом гострого панкреатиту з 26 до 11,6 %.

  Скачати повний текст

Вивчено поширеність випадків хронічного панкреатиту (ХП) серед хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Виявлено залежність перебігу захворювання від етіологічних чинників панкреатиту. Визначено стан медіаторів системи запалення, зміни показників перекисного окиснення ліпідів та активності системи антиоксидантного захисту. Досліджено порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету у даної категорії хворих. Встановлені біохімічні зміни у хворих на панкреатит на тлі ІХС, стабільної стенокардії II функційного класу відповідали таким змінам у хворих на ізольовану ІХС, стабільну стенокардію III функційного класу, що може негативно впливати на перебіг ІХС, сприяти прогресуванню стенокардії. Доведено клініко-лабораторну ефективність запропонованих методів лікування: фамотидин, пентоксифілін, креон, пролонговані форми нітросорбіду - для хворих на ХП на тлі ІХС, додатково - прополін - у разі алкогольного ХП, фраксипарин і ноотропіл - за умов ішемічного ХП, амізон - у випадку цитомегаловірусного ХП.

  Скачати повний текст

З'ясовано клінічні особливості, функціональні порушення, структурні зміни підшлункової залози (ПЗ) у хворих на постгастрорезекційний хронічний панкреатит (ПХП) з супутнім хронічним необструктивним бронхітом (ХНБ). Доведено, що за поєднаної патології високою є частота зовнішньосекреторної недостатності ПЗ (84,7 % випадків). За умов ПХП з супутнім ХНБ домінує гіпоферментація, а як найчастіший тип панкреатичної секреції є гіпосекреторний. У хворих з поєднаною патологією більше, ніш, ніж за половини випадків має місце зниження шлункової секреції, у третині випадків виявляють слабко виявлені передракові зміни слизової оболонки шлунка (СО). Хелікобактеріоз діагностовано у 53,8 % хворих. Проаналізовано взаємозв'язки між клінічними, функціональними та сонографічними даними у хворих з поєднаною патологією та виділено два основні варіанти патогенезу ПХП з супунім ХНБ. Доведено, що за ПХП на фоні ХНБ часто формується біліарний склад і конкремент у жовчному міхурі. Одержано дані щодо в'ялого торпідного перебігу ХНБ з супутнім ПХП. Доведено ефективність комбінації антигомотоксичних препаратів у лікуванні поєднаної патології.

  Скачати повний текст

Оцінено особливості перебігу різноманітних легеневих ускладнень різних форм гострого панкреатиту (ГП). Доведено, що у виникненні дихальної дисфункції основну роль відіграють цитокіни, хемокіни та молекули адгезії. Показано, що визначення показників зовнішнього дихання, кислотно-основної рівноваги, креатиніну, інтерлейкіну 18 дозволяє на ранніх стадіях захворювання прогнозувати виникнення легеневої дисфункції у хворих на ГП. З метою профілактики легеневих ускладнень доцільне призначення хворих на ГП дексаметазону та N-ацетилцистеїну, видалення панкреатит-асоційованої асцитичної рідини (ПААР). Евакуація ПААР покращує функцію печінки та нирок, зменшує ризик інфікування некрозів. У разі зворотних обструкційних порушень для профілактики післяопераційної легеневої патології важливим є введення <$Ebeta sub 2>-агоністів. За умов проведення діагностики післяопераційних легеневих ускладнень у хворих на ГП доцільне цитологічне дослідження рідини після бронхоальвеолярного лаважу. Для проведення лікування пневмонії у хворих на ГП запропоновано використовувати антибіотик "Левофлоксацин".

  Скачати повний текст

Представлено результати діагностики та хірургічного лікування ускладнень панкреатиту. Розроблено нові етапні операції з застосуванням ендовідеолапароскопічних технологій та інтервенційної сонографії, які забезпечують збереження анатомічної цілісності підшлункової залози та її функцій. Розроблено робочу клінічну класифікацію панкреатиту у гострому періоді, а також хірургічну класифікацію ускладнень у хронічному періоді захворювання. Створено стандартний протокол та алгоритм діагностики та хірургічного лікування у гострому та хронічному періодах панкреатиту. Доведено переваги запропонованої тактики, способів діагностики та лікування ускладнень панкреатиту у порівнянні з традиційними, що виявляється у зниженні летальності, післяопераційних ускладнень, зменшенні кількості повторних операцій в обох періодах, а рецидивів - у хронічному, а також покращенні якості життя та збереженні функції підшлункової залози.

  Скачати повний текст

Визначено основні причини хронічного біліарного панкреатиту, особливості морфологічних змін підшлункової залози. Dстановлено значення мікрохолехолітіазу, порушення імунітету в патогенезі захворювання. В експерименті на тваринах доведено можливість використання та визначено переваги методу електрозварювання біологічних тканин в біліарній хірургії. Створено алгоритм обстеження хворих, який визначає обсяг обстеження та можливості застосування мінімінвазивних методик лікування. Встановлено доцільність проведення одноетапного лапароскопічного лікування хронічного біліарного панкреатиту на тлі калькульозного холециститу, холедохолітіазу. Визначено особливості завершення втручання на жовчновивідних шляхах залежно від діаметра загальної жовчної протоки. Вивчено вплив різних операцій на якість життя хворих. Доведено переваги папілозберігаючих операцій у порівнянні з папілотомією, холедохоєюноанастомозу - у порівнянні з холеходуоденоастомозом, тимчасового внутрішнього дренування загальної жовчної протоки - у порівнянні з постійним. Завдяки впровадженню розробленої діагностичної програми та хірургічної тактики з пріоритетним застосуванням мініінвазивних технологій знизилась частота післяопераційних ускладнень з 10,3 до 3, 6 %, післяопераційна летальність - з 2,4 до 1,2 %.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати діагностичної й інтервенційної сонографії хворих на гостру хірургічну патологію органів черевної порожнини, такої як гострий панкреатит, обтураційна жовтяниця, гострий апендицит, гостра кишкова непрохідність і післяопераційні ускладнення. Встановлено ультразвукові критерії форм і ускладнень гострого панкреатиту, обтураційної жовтяниці, гострого апендициту, гострої кишкової непрохідності. Запропоновано діагностичні алгоритми ультразвукового дослідження печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози, кишечнику у разі гострого панкреатиту, гострого апендициту, гострої кишкової непрохідності та обтураційної жовтяниці. Розроблено УЗ-семіотику післяопераційних ускладнень черевної порожнини. Проведено ультразвукове доплерівське дослідження гемодинамічних показників спланхнічного басейну за гострого панкреатиту та обтураційної жовтяниці. Доведено переваги проведення інтервенційної сонографії у порівнянні з традиційними оперативними втручаннями за гострого панкреатиту, обтураційної жовтяниці та абсцесах черевної порожнини. Визначено показання й протипоказання, терміни та етапи проведення мініінвазивних оперативних втручань під ультразвуковим контролем за ускладнених форм панкреонекрозу, абсцесах черевної порожнини, проведенні черезшкірної черезпечінкової мікрохолецистостомії (холангиостомії) за обтураційної жовтяниці, а також методи та техніку виконання пункційно-дренуючих оперативних втручань під ультразвуковим контролем за даної патології.

  Скачати повний текст