Здійснено удосконалення методу рейтресинга, що дозволило вирішити проблему підвищення точності та збільшення обсягу інформації про абераційний стан ока, одержаної в результаті проведення аберометрії його оптичної системи. Здійснено теоретичне узагальнення методу рейтресингу. Розроблено багаторакурсний рейтресинговий аберометр і обгрунтовано принцип його дії. Експериментально апробовано метод багаторакурсної аберометрії ока, використання якого дозволяє виявляти всі типи аберацій. Показано можливості застосування даного засобу для визначення причин появи первинних аберацій реального ока з характерною для нього оптичною системою просторового типу. Експериментально підтверджено підвищення точності аберометрії за рахунок фільтрувальних властивостей подвійної церніковської апроксимації функції хвильової аберації ока. Створено математичний апарат для обчислення стандартних офтальмологічних параметрів вад зору. Розроблено методи оцінки якості зображення та обсягу псевдоакомодації на основі використання компонентів тензора другого гауссового моменту від функції розсіювання точки на сітківці. Обгрунтовано шляхи підвищення точності метода та апаратної точності рейтресингової аберометрії ока. Сформульовано рекомендації щодо коректного позиціонування аберометра відносно ока пацієнта.

  Скачати повний текст

Розглянуто диференційований підхід до призначення антиагрегантів у хворих зі стабільною і прогресуючою стенокардією напруги з урахуванням індивідуальної чутливості пацієнтів. Запропоновано експрес-метод визначення чутливості до ацетилсаліцилової кислоти (АСК) та критерії ефективності антитромбоцитарної терапії. Показано доцільність комбінованої антитромбоцитарної терапії у хворих з прогресуючою стенокардією напруги протягом більше трьох місяців та протягом 30-ти діб у хворих з важким перебігом стабільної стенокардії напруги з метою відновлення якісного складу тромбоцитів та зменшення їх функціональної активності. Зазначено, що дисліпідемія призводить до значних порушень морфофункціональних та агрегаційних властивостей тромбоцитів, що сприяє підвищенню активності тромбоцитарного гемостазу. Встановлено, що порушення ліпідного обміну істотно впливають на ефективність антиагрегантної терапії за рахунок зменшення чутливості до АСК, а додаткове призначення симвастатину сприяє зростанню чутливості до АСК.

  Скачати повний текст

Враховуючи результати обстеження та лікування пацієнтів з переломами довгих кісток з'ясовано, що після перенесених післяопераційних ускладнень регенераторні властивості кісткової тканини значно знижуються, що призводить до розвитку хибних суглобів. На основі експериментальних досліджень встановлено, що використання ембріональної кісткової тканини сприяє більш активному перебігу репаративного остеогенезу, формуванню та перебудові сформованого регенерату. Розроблено методику прогнозування на базі теорії непарних множин, що дозволяє з високою вірогідністю передбачити розвиток уповільненої консолідації довгих кісток та хибних суглобів на основі анамнестичних та об'єктивних даних, одержаних під час обстеження хворого. Клінічно доведено, що застосування ембріональної кісткової тканини є ефективним методом стимуляції репаративного остеогенезу за ускладнених переломів довгих кісток.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему лікування опіків у дітей віком до 7-ми років. Досліджено стан гормональних і вільнорадикальних реакцій у разі розвитку опікової хвороби (ОХ) різного ступеня тяжкості. Встановлено, що очищення від некрозу в стадії опікового шоку підвищує ефективність мікроциркуляції безпосередньо у ранах, що є особливо важливим для дітей віком до 3-х років, які мають найменший функціональний резерв капілярного кровообігу. Виявлено, що тотальне закриття ран тимчасовим і постійним ауто- та ксенопокриттям після хірургічного очищення дозволяє зберегти їх епітелізаційний потенціал. Обгрунтовано необхідність проведення дослідження динаміки ендотоксикозу за допомогою автоматизованого розрахунку гематологічних індексів, що дозволяє прогнозувати небезпечні тенденції перебігу ОХ та ефективність лікування. Проведено порівняльнй клінічний аналіз перебігу ОХ у 457-ми дітей молодшого віку. Встановлено високу ефективність системи активного хірургічного лікування щодо профілактики розвитку явища поліорганної недостатності (ПОН). Під час проведення операцій у післяшоковому періоді та у разі застосування традиційного лікування втричі частіше (54,5 % та 50,9 % відповідно у групах) у порівнянні з оперованими в стадії шоку (15,1 %) зафіксовано багатокомпонентну ПОН. Доведено, що запропонована система лікування є ключовим кроком органозаощаджуючого напрямку, за рахунок якого в чотири рази знижено вторинне поглиблення опікових ран, удвічі - тяжкість перебігу ОХ та її ускладнення. Встановлено зменшення кількості випадків сепсису в 1,7 раза, летальних наслідків серед пацієнтів, оперованих у стадії опікового шоку, не зафіксовано. Встановлено, що середній ліжко-день зменшився в 1,8 раза (у 1,5 раза у випадку надтяжких опіків). Виявлено, що застосування обраної тактики хірургічного лікування сприяє зниженню кількості інвалідизованих рубцевих деформацій з 42,1 % до 18,2 %.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості обміну нуклеотидів та вуглеводів у випадку виразкової хвороби та раку шлунка. Встановлено вікові особливості активності маркерних ферментів як в нормі, так і за досліджуваних патологічних станів. Показано, що пацієнтів з виразковою хворобою та супутнім розвитком предракових змін активність ферментів глікозу й обміну нуклеотидів наближається до їх активності у хворих на рак шлунка, що дозволяє віднести їх до групи півищеного онкологічного ризику, особливо після 40-ка років. Виявлено порушення метаболізму еритроцитів, які можуть сприяти розвитку їх морфофункціональних змін. Запропоновано ферментативні тести щодо формування груп підвищеного онкоризику та для прогнозування розвитку ускладнень виразкової хвороби.

  Скачати повний текст

Вирішено проблему удосконалення діагностики, лікування, профілактики позаматкової вагітності у жінок фертильного віку. Виділено фактори ризику настання даної патології та запропоновано метод прогнозування розвитку захворювання. Одержано дані про закономірність гормонального профілю та наведено ультразвукові діагностичні критерії для прогресуючої трубної вагітності (ПТВ), а також алгоритм обстеження хворих із підозрою на ектопічну вагітність. Розроблено медикаментозне лікування ПТВ, шляхом трансвагінального сальпінгоцентезу з використанням індивідуальної дози метотрексату, що сприяє збереженню репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку. Визначено критерії відбору пацієнток для консервативного лікування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено молекулярно-генетичні та біохімічні особливості метахроматичної лейкодистрофії (МЛД). Створено базу даних мутацій у гені арилсульфатази А (АСА) та розроблено стратегію молекулярно-генетичного дослідження спектра мутацій, що обумовлюють розвиток МЛД у хворих в Україні. Встановлено, що сумарна чатота цих мутацій серед пацієнтів в Україні менша за середньоєвропейську та складає 20 %. У результаті секвенування послідовності гена АСА трьох пацієнтів ідентифіковано три нові місенс-мутації і одну місенс-мутацію, яку раніше було описано у іспанського пацієнта з пізньою інфантильною формою МЛД. Визначено частоту розповсюдженості алеля псевдодефіциту арилсульфатази А серед населення України. Проведено аналіз біохімічного методу діагностики МЛД, на основі чого визначено чинники, що впливають на результат визначення активності АСА і стандартизовано умови проведення аналізу з метою запобігання діагностичних помилок. Запропоновано нову модифікацію методу визначення активності АСА, що дозволить диференціювати дійсний дефіцит, псевдодефіцит АСА та встановлювати гетерозиготне носійство. Визначено рівні нормальної активності АСА для населення України. Вперше розроблено алгоритм обстеження осіб у разі підозри на наявність або обтяженість МЛД.

  Скачати повний текст

Встановлено частоти та спектр найпоширеніших мутацій гена ТРБМ серед хворих на муковісцидоз, які мешкають на Заході України: delF508 (екзон 10) - 47,6 %, W1282X (екзон 20) - 3,2 %; G542X (екзон 11) - 2,4 %; N1303K (екзон 21) - 2,4 %; CFTRdele2,3(21kb) - 1,6 %. Вперше на підставі аналізів обстежених хворих ідентифіковано мутацію 272del11 (екзон 14а). Показано, що наявність у генотипі мажорної мутації delF508, особливо у гомозиготному стані, асоціюється з важкими клінічними проявами захворювання та вищим ступенем летальності, на відміну від пацієнтів з іншими генотипами. За результатами досліджень встановлено значний генетичний та клінічний поліморфізм випадків муковісцидозу, доведено необхідність проведення молекулярно-генетичного аналізу щодо знайдення гена ТРБМ у разі діагностування цього захворювання.

  Скачати повний текст

Розроблено оптимальний варіант анастезіологічного забезпечення слухопокращувальних отомікрохірургічних втручань, який можна використовувати за умов стаціонару одного дня. Виявлено недоцільність використання атропіну сульфату перед отомікрохірургічними втручаннями. Математичний аналіз варіабельності ритму серця визнано якісним моніторингом стану пацієнта в периопераційному періоді. Тепінг-тест і оцінка оперативної пам'яті дозволили швидко та легко оцінювати ступінь реадаптації хворих. Виявлено переваги седації пропофолом перед седацією тіопенталом і доцільність використання пропофолу у разі анестезіологічного забезпечення отомікрохірургічних втручань за умов стаціонару одного дня.

  Скачати повний текст

Розроблено програму анестезіологічного забезпечення трансуретральних резекцій (ТУР) передміхурової залози (ПЗ), що знижує розвиток ТУР-синдрому, визначено її ефективність. Розглянуто зміни центральної та переферичної гемодинаміки під час ТУРПЗ. Досліджено вплив трансуретральних резекцій передміхурової залози на функціональний стан нирок та систему гемостазу. Доведено, що інтраопераційна інфузія гіпертонічного розчину натрію хлориду знижує небезпеку виникнення ТУР-синдрому. За результатами дослідження доопераційного періоду функціонального стану нирок (за кліренсом натрію) виявлено пацієнтів зі зниженими резервними можливостями волюморегулювальної системи, визначено групу ризику за можливим розвитком ТУР-синдрому. Запропоновано патогенетично обгрунтований спосіб корекції порушень гемодинаміки та водно-електролітного обміну у ході проведення ТУРПЗ.

  Скачати повний текст

Вперше у вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості за допомогою методу вивчення кліренсу вільної води (КВВ) діагностовано преренальну або ренальну форму порушення функції нирок. Вперше науково обгрунтовано комплекс інфузійно-трансфузійної терапії із застосуванням препаратів групи гідроксиетилкрохмалю (ГЕК) у пацієнток з прееклампсією різного ступеня тяжкості. Визначено роль ступеня метаболічних і гіпоксичних порушень у діагностиці ступеня тяжкості прееклампсії. Удосконалено методику діагностики ступеня тяжкості прееклампсії на підставі комплексного дослідження центральної гемодинаміки, ступеня метаболічних і гіпоксичних порушень, КВВ, колоїдно-онкотичного тиску плазми крові. Розроблено алгоритм вибору оптимального виду анестезії у вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості на підставі виявленого типу центральної гемодинаміки, ступеня метаболічних і гіпоксичних порушень, форми порушення функції нирок. На підставі проведених досліджень КВВ, проби Реберга - Тареєва у пацієнток з прееклампсією різного ступеня тяжкості обгрунтовано доцільність застосування у комплексі інфузійно-трансфузійної терапії розчинів ГЕК у післяопераційному періоді. Розроблено додаткові критерії оцінювання ступеня тяжкості прееклампсії, на базі яких створено алгоритм вибору комплексної інтенсивної терапії та вибору оптимального методу анестезії, що дозволило підвищити ефективність інтенсивної терапії й анестезії у пацієнток з переекламсією різного ступеня тяжкості.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми діагностики та хірургічного лікування різних форм аномалії Ебштейна (АЕ) з використанням ехокардіографії, ангіокардіографії та рентгенографії. Досліджено клінічні, гемодинамічні і морфологічні особливості різних типів АЕ, наведено результати різних методів їх хірургічного лікування (протезування трикуспідального клапана, пластичних операцій на клапані, відновлення конфігурації правого шлуночка). Розроблено алгоритм діагностики та хірургічного лікування АЕ. На підставі вивчення симптоматики захворювання розроблено та впроваджено в клінічну практику комплексну систему діагностики аритмій з використанням електрофізіологічного дослідження, що дозволяє виявити пацієнтів із супутнім синдромом перезбудження та визначити показання до переривання додаткових провідних шляхів на доопераційному етапі. Проведено порівняльний аналіз безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування у пацієнтів з АЕ та встановлено переваги пластичних операцій у порівнянні з протезуванням трикуспідального клапана.

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз і одержано дані про особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого та встановлено фактори ризику розвитку порушень мікробіоценозу пологових шляхів у жінок. Уперше для вагітних з таким мікробіоценозом пологових шляхів розроблено прогностичну таблицю щодо виникнення фетоплацентарної недостатності (ФПН), що дозволило прогнозувати її виникнення у зазначених пацієнток, а також своєчасно здійснювати профілактичні заходи. Розроблено та впроваджено до практики жіночих консультацій медичних закладів патогенетично обгрунтовані діагностичні та лікувально-профілактичні заходи для обстежених вагітних, які базуються на вивченні певних показників імунного та гормонального гомеостазу й активності ферментів з використанням хофітолу, свічок бетадину, віферону й ацилакту, що дозволило покращити перебіг вагітності, пологів, стан плода та новонародженого.

  Скачати повний текст

Подано комплексне оцінювання факторів, що впливають на частоту виникнення гнійно-септичних ускладнень у дітей раннього віку під час абдомінальних операцій, і вивчено їх прогностичну цінність. Доведено важливість факторів ризику, пов'язаних з соматичним станом дитини й анестезіологічним забезпеченням, їх вплив на частоту розвитку післяопераційних інфекційних ускладнень. Запропоновано шкалу прогнозування гнійно-септичних ускладнень та розроблено схему й алгоритм антибіотикопрофілактики в дітей раннього віку під час абдомінальних операцій втручань. Показано ефективність антибіотикопрофілактики як методу запобігання гнійно-септичним ускладненням у дітей раннього віку під час абдомінальних операцій. Засвідчено домінування в дітей раннього віку системних гнійно-септичних ускладнень над локальними, на відміну від ускладнень у пацієнтів дорослої вікової категорії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності комплексної інтенсивної терапії хворих з гострою церебральною недостатністю (ГЦН), зумовленою тяжкою черепно-мозковою травмою або мозковим інсультом шляхом розробки індивідуальних методик проведення фармакологічної та нефармакологічної антигіпоксичної терапії на підставі вивчення функціонального стану центральної нервової системи та гуморального статусу. Наведено дані обстежень 120-ти хворих з ГЦН різного генезу, яким проведено комплекс антигіпоксичної терапії. Під час сеансів гіпербаричної оксигенації (ГБО) з використанням методу дослідження варіабельності серцевого ритму та методу інтегрального кількісного аналізу електроенцефалографії патернів доведено, що раннє неповне парентеральне харчування пацієнтів з ГЦН може бути визначено як опосередкована церебропротекція внаслідок зниження катаболічних процесів. Обгрунтовано доцільність використання препаратів мексидолу або тіоцетаму у фармакологічній антигіпоксичній терапії. Внесено науково-обгрунтовані рекомендації щодо оптимізації антигіпоксичної терапії у пацієнтів з ГЦН з застосувнням мексидолу або тіоцетаму, раннього неповного парентерального харчування, ГБО.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему лікування хворих на флегмони щелепно-лицьової ділянки (ЩЛД). Вивчено перебіг та загоювання гнійних ран м'яких тканин ЩЛД у трьох клінічних групах хворих, у кожній по 30 пацієнтів: чоловіків та жінок, віком від 18-ти до 60-ти років без супутньої соматичної патології. У всіх групах спостерігалась різна локалізація вогнища запалення, з його поширенням на одну та дві ділянки; ураження однієї анатомічної ділянки спостерігалось у 31,1 % хворих, двох ділянок - у 68,9 %; у 72,2 % виявлено одонтогенні флегмони; у 27,8 % - неодонтогенні флегмони, зокрема, у 14,5 % - остеофлегмони, у 10 % - аденофлегмони, у 3,3 % випадків зустрічались гнілосно-некротичні форми; переважала піднижньощелепна локалізація флегмон (у 53,8 % випадків). Розкрито особливе значення у патогенезі даного захворювання процесу зниження реактивності організму та порушення регуляції імунної відповіді у разі гнійної інфекції. Запропоновано новий патогенетично обгрунтований спосіб лікування флегмону ЩЛД з використанням препарату лімфоміозот H. Встановлено, що в результаті застосування даного способу лікування флегмон ЩЛД спостерігається швидше очищення рани від гнійного ексудату і загоєння вторинним натягненням, з менш вираженими проявами інтоксикації, скороченням післяопераційного періоду, який перебігав без ускладнень; підвищувалась активність показників клітинної і гуморальної ланок імунітету. За результатами проведених досліджень у разі флегмонів ЩЛД, для підвищення резистентності організму та скорочення термінів лікування показано застосування лімфоміозоту H безпосередньо перед хірургічним втручанням та після нього, до зникнення клінічних проявів захворювання.

  Скачати повний текст

Обстежено 98 пацієнтів, хворих було рандомізовано на три клінічні групи. У першу групу увійшли 25 хворих, які одержували стандартну терапію, у другу групу - 49 хворих, які одержували специфічну імунотерапію алергенами (СІТ), у третю - 24 хворих, які поряд з СІТ одержували курс лікування пробіотиками. Зазначено, що рівень антиендотоксинових антитіл, ліпополісахарид-зв'язувального білку (LBP) вивчали в периферичній крові й індукованому мокротинні. Визначено, що ефективна СІТ супроводжується зростанням рівня анти-ET-IgA в 2,3 раза, нормалізацією рівня секреторного анти-ET-slgA і зниженням концентрації LBP у мокротинні та IgE в крові. Низька клінічна ефективність СІТ (нонреспондери) асоціюється з ригідністю показників антиендотоксинового імунітету в крові та мокротинні. Встановлено, що після СІТ алергенами, повний контроль астми зберігається у 79,6 % хворих. Сумісне застосування пробіотиків з СІТ алергенами призводить до підвищення ефективності СІТ на 12,1 %. У хворих на бронхіальну астму, які одержали СІТ алергенами з курсом пробіотиками, виявлено більш низький рівень LBP в індукованому мокротинні та більш значуще зниження рівня IgE після лікування.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, досліджено та впроваджено у практику амбулаторної анестезіології новий метод антистресорного захисту пацієнток, основою якого є індивідуалізація складу премедикації у разі виконання короткочасних гінекологічних операцій під наркозом малими дозами кетаміну. Класифіковано рівні напруженості стресорних реакцій організму в процесі оперативного втручання, встановлено характеристики та показники для оцінювання напруженості стресорних реакцій. Запропоновано інтегральний індекс напруженості стресорних реакцій - ІНСР. Досліджено розроблені комбінації компонентів премедикації: сибазону, сибазону з кетановом, сибазону зі стадолом, дормікуму, дормікуму зі стадолом для різних початкових рівнів стресу пацієнток. Особливу увагу приділено вивченню запропонованого варіанта премидикації з застосуванням анальгетика - кетанова, що суттєво підвищило антистресорну активність премедикації. Наведено практичні рекомендації щодо складу премедикації для різних рівнів стресу з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтки.

  Скачати повний текст

Розв'язано задачу обгрунтування вибору антикоагулянтної терапії з застосуванням низькомолекулярних гепаринів для відновлення ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь. Доведено ефективність і доцільність застосування еноксапарину у пацієнтів цієї категорії та встановлено можливість скорочення тривалості терапії. Виявлено, що 5,75 % пацієнтів з фібриляцією передсердь мають тромбоемболічні ускладнення в анамнезі та становлено недостатнє використання ними антикоагулянтів. Доведено можливість проведення ранньої кардіоверсії на фоні застосування еноксапарину після виключення тромбозу та предикаторів тромбоутворення у вушку лівого передсердя за допомогою черезстравохідної ехокардіографії та мультиспіральної комп'ютерної томографії серця. У разі досягнення швидкості трансмітрального кровотоку значення 50 см/с і більше у хворих з відновленним синусовим ритмом установлено можливість дострокової відміни антикоагулянтної терапії. Під контролем системи згортання крові доведено безпечність короткочасної терапії еноксапарином протягом 3 - 7-ми днів до та після кардоверсії з урахуванняи групи ризику виникнення тромбоемболій. Як найбільш інформативні показники тромбоутворення виявлено розчинний фібрин-мономер і D-димер. Підтверджено більш прогнозований і стабільний антикоагуляційний ефект еноксапарину у порівнянні з варфарином, його більшу ефективність у профілактиці тромбоемболічних ускладнень (0 % у разі застосування еноксипарину та 4,8 % - варфарину) та безпеку (геморагічних ускладнень 1,3 % проти 14,5 % відповідно).

  Скачати повний текст