Досліджено особливості сприйняття медичних, етнографічних, лексикографічних, географічних, мовознавчих, літературознавчих і релігійних ідей вченого в інтелектуальному середовищі Російської імперії, а потім у СРСР. Виявлено своєрідність поглядів унікального діяча в світовому інтелектуальному просторі, поглиблено уявлення про проблеми, які обговорювалися передовими людьми Росії й України в XIX ст., - на головному етапі більш ніж 50-річної письменницької, лексикографічної, наукової та суспільно-публіцистичної діяльності В. Даля. Обгрунтовано, що особливості естетичної системи, виробленої ним в процесі трактування слів, складання тематичних замальовок до словника, написання роману, повістей, літературних нарисів, посібників, щоденників, листування з провідними письменниками, вченими, поетами та публіцистами, значною мірою впливали на ідеологічні та суспільно-політичні процеси в Російській імперії у 1920 - 1970-ті рр.

  Скачати повний текст

Розглянуто політичну діяльність К.Серторія - відомого діяча епохи кризи Римської республіки та становлення імперії (у другій половині II - I ст. до н. е.). Значну увагу приділено аналізу діяльності політика та полководця у контексті розвитку політичних і системних практик, які уможливлювали трансформаційні процеси у римському суспільстві. Зазначено, що К.Серторій як політик перехідного періоду був носієм позасистемних практик. Досліджено питання, взаємопов'язані з діяльністю К.Серторія, а саме: висвітлення участі полководця у політичній боротьбі 80-х рр. як періоду формування в ньому носія позасистемних практик, вплив зазначених практик на зміст і методи політичної діяльності К.Серторія в Іспанії під час Серторіанської війни (80 - 71 рр. до н. е.). По-новому трактовано певні традиційні для серторіанської тематики питання, а саме: позицію різних груп провінціалів під час утвердження влади К.Серторія над римськими провінціями в Іспанії, співвідношення вищої влади в серторіанській державі, заходи провінційної політики К.Серторія під час Серторіанської війни та процес розпаду серторіанського руху.

  Скачати повний текст

Предмет дослідження – особливості атрибутивно-стильової детермінації життєстійкості особистості. Методи дослідження. З метою вирішення поставлених дослідницьких завдань та забезпечення об'єктивності дослідження в роботі використана низкаметодів: теоретичні методи – теоретичний аналіз джерел, системно-структурний аналіз та інтерпретація отриманих даних; емпіричні методи – методи спостереження, моделювання, аналізу результатів діяльності, психодіагностичні методики.Для визначення атрибутивно-стильової предиспозиції поведінкової активності особистості використано: шкала дисфункціональних установок А.Бека-А.Вейсман (Beck's Dysfunctional Attitudes Scale); тест атрибутивнихстилів (Л. Рудіна); шкала базисних переконань (WAS) Ронні Янов-Бульмана (стандартизація М. Падун, А. Котельникова).Для встановлення особливостей життєстійкості та ресурсності особистості використано: тест життєстійкості (Hardiness Survey, Maddi) в адаптації М.Алфімової та В. Голімбет; опитувальник SVF120 (В. Янке, Г.Ердманн, адаптація Н. Водоп'янової); методика вимірювання психологічної захисту (Пилюгіна Є.Р., Сулейманов Р.Ф.); Я-структурний тест Аммона; короткий опитувальник Темної тріади (The Short Dark Triad, SD3). Методи математичної статистики: t-критерій; факторний аналіз; множинне лінійне моделювання; кореляційний аналіз. Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою комп'ютерного забезпечення SPSS для Windows (версія 22.0).Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, щовперше встановлено атрибутивно-стильові предиспозиції життєстійкості особистості; доведено, що життєстійкість особистості обумовлена базисними переконаннями, дисфункцінальними установками, атитюдами, механізмами психологічних захистів; співвіднесено емпіричні кореляти атрубутивних стилів; порівняно особливості розподілу та функціонування дисфункціональних установок, атрибутивних стилів та базисних переконань ВПО – чоловіків та жінок; встановлено атрибутивно-стильову обумовленість перебігу неклінічних форм порушення поведінки, конструктивності, деструктивності тадефіцитарності Я-функцій; визначено, що у жінок-переселенок атрибутивнообумовленими чинниками життєстійкості виступають: негативістична ізоляційна незалученість; прагматичний афективний контроль; проактивна нарцисична стратегія, у чоловіків-переселенців: нарцисична ворожа незалученість; маскулінна домінантна політичність; стабільна проактивність;пасивна відстороненість; уточнено: зміст зануреності, контролю та прийняття ризику як компонентів життєстійкості; перебіг неклінічних форм порушення розладів адаптації внутрішньо переміщених осіб; дістали подальшого розвитку уявлення про: атрибутивно-стильову обумовленість у переселенців до інтерналізації проблем; функціонування когнітивно-смислових спотворень; параметризації каузальності на рівнях стабільності, глобальності, контролю. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені моделі життєстійкості особистості на рівні предикторів та ефекторівможуть бути використані в роботі центрів та служб з підтримки, соціальнопсихологічної реабілітації різних груп населення, а також в програмах підвищення кваліфікації психологів, соціальних працівників.^UThe subject of research - features of attributive and stylistic determination of personality vitality. Research methods. In order to solve the research tasks and ensure the objectivity of the research in the work used a number methods: theoretical methods - theoretical analysis of sources, system-structural analysis and interpretation of the obtained data; empirical methods - methods of observation, modeling, analysis of performance, psychodiagnostic techniques. To determine the attributive and stylistic predisposition of behavioral activity of the individual used: A. Beck's dysfunctional attitudes scale (A. Beck's Dysfunctional Attitudes Scale); attributive test styles (L. Rudina); Ronnie Yanov-Bulman scale of basic beliefs (WAS) (standardization by M. Padun, A. Kotelnikov).To establish the features of vitality and resourcefulness of the individual used: vitality test (Hardiness Survey, Maddi) adapted by M. Alfimova and V. Golimbet; SVF120 questionnaire (V. Yanke, G. Erdmann, adaptation by N. Vodopyanova); methods of measuring psychological protection (Pilyugina ER, Suleymanov RF); Ammon's self-structural test; The Short Dark Triad (SD3). Methods of mathematical statistics: t-test; factor analysis; multiple linear modeling; correlation analysis. Statistical data processing was performed using computer software SPSS for Windows (version 22.0). The scientific novelty of the results of the dissertation research is thatattributive-stylistic predispositions of personality vitality were established for the first time; it is proved that the vitality of the individual is due to basic beliefs, dysfunctional attitudes, attitudes, mechanisms of psychological protection; empirical correlates of attributive styles are correlated; compare the features of the distribution and functioning of dysfunctional attitudes, attributive styles and basic beliefs of IDPs - men and women; the attributive and stylistic conditionality of the course of non-clinical forms of behavioral disorders, constructiveness, destructiveness and deficiency of self-functions; it is determined that in women-migrants attributively conditioned factors of viability are: negativistic isolation; pragmatic affective control; proactive narcissistic strategy, in immigrant men: narcissistic hostile non-involvement; masculine dominant politics; stable proactivity; passive detachment; specified: the content of immersion, control and acceptance of risk as components of viability; the course of non-clinical forms of disorders of adaptation disorders of internally displaced persons; received further development of the idea of: attributive and stylistic conditionality of migrants to the internalization of problems; functioning of cognitive-semantic distortions; parameterization of causality at the levels of stability, globality, control. The practical significance of the obtained results is that the developed models of personality vitality at the level of predictors and effectors can be used in the work of support centers and services, socio-psychological rehabilitation of various groups, as well as in training programs for psychologists, social workers.

Об'єкт – саботаж як соціально-політичне явище. Мета – виявлення специфіки проявів саботажу в політичному процесі сучасної України. Методи – структурно-функціональний, конфліктний, інституційний, аналітико-синтетичний, ретроспективний та ін. Теоретичні і практичні результати – виявлено специфіку прояву саботажу в політичному процесі України та запропоновано стратегії запобігання цій практиці. Новизна – виокремлено домінантні форми саботажу в політичному процесі; виявлено основні характеристики при аналізі його проявів: деструктивність/конструктивність, явність/латентність, спрямованість (на організації, групи, окремих індивідів, процеси тощо); аргументовано, що саботажу притаманний поліаспектний характер (саботаж ідентифікується як суспільно-політичне явище, як політична практика, як супутній елемент політичного процесу, як поведінкова стратегія); виявлено специфіку проявів саботажу в політичному процесі сучасної України, зокрема, в електоральному процесі та у процесі реформування місцевого самоврядування (реформа децентралізації); обґрунтовано, що саботаж є певною ознакою радикальних соціальних змін та має місце в трансформаційних суспільствах. Ступінь упровадження – розробка стратегій щодо попередження саботажу в політичному процесі сучасної України. Сфера використання – владні структури при прийнятті політичних рішень, пов'язаних з державотворчими стратегіями та управлінням суспільством; політичні партії; громадські організації; аналітична та навчальна діяльність.^UObject – the sabotage as a socio-political phenomenon. The objective – is revealing the specifics of manifestations of sabotage in the political process of modern Ukraine. Methods – structural-functional, conflict, institutional, analytical-synthetic, retrospective, etc. The theoretical and practical results – revealed the specifics of the manifestation of sabotage in the political process of Ukraine and proposed strategies to prevent this practice. The novelty – the dominant forms of sabotage in the political process are singled out; the basic characteristics are revealed in the analysis of its manifestations: destructiveness / constructiveness, clarity / latency, orientation (on organizations, groups, individual individuals, processes, etc.); it is argued that sabotage is characterized by a poly-dimensional character (sabotage is identified as a socio-political phenomenon, as political practice, as an accompanying element of the political process, as a behavioral strategy); revealed the specifics of manifestations of sabotage in the political process of modern Ukraine, in particular, in the electoral process and in the process of reforming local self-government (decentralization reform); It is substantiated that sabotage is a sign of radical social change and takes place in transformational societies. The rate of implementation – development of strategies to prevent sabotage in the political process of modern Ukraine. The scope of application – the power structures when making political decisions related to state-building strategies and community management; political parties; the NGOs; the analytical and educational activities.

Розглянуто політологічні аспекти державного регулювання общинних відносин на півдні України у другій половині XIX ст. Проаналізовано сучасний стан вивчення даної проблеми та визначено подальші напрямки її дослідження. На підставі аналізу значної кількості історичних джерел визначено особливості формування політики держави відносно селянської громади. Наведено характеристику селянської громади як станового інституту політичної системи феодального суспільства. Показано, що селянська громада використовувалась самодержавством для регулювання усіх сторін селянського життя. Проаналізовано особливості державної політики регулювання господарських відносин у селянській громаді південного регіону України. Висвітлено політичні аспекти специфічних форм взаємодії держави та селянської громади на півдні України у другій половині XIX ст. Показано суттєву роль православної церкви в нормалізації державно-общинних відносин. Розглянуто специфічні форми державно-правового регулювання сімейних відносин у селянських громадах, такі як державне втручання у сімейно-правові, господарські, внутрішньосімейні відносини, контроль через громаду за моральним станом селянського суспільства.

  Скачати повний текст

Розкрито уявлення про стратагемне мислення як іманентно людський спосіб організації суспільно-політичної дії, спрямованої на досягнення мети за умов протиборства через застосування непрямих маневрів. Виявлено природу стратагемного мислення як здатність індивидів оперувати факторами рефлексивної реальності. Розкрито зміст через теорії ігор як низки мисленнєвих операцій, що уможливлюють побудову стратегічної пастки. Створено концептуальну схему застосування стратагемного мислення в політичній діяльності. Підтверджено історичну укоріненість стратагемного мислення в політичній діяльності, обгрунтовано можливість оптимізації прийняття політичних рішень засобами стратагемного мислення через узгодження утилітарних і деонтологічних аспектів політики тощо.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні напрямки політики англійської держави щодо профспілок у 1950 - 1980-і рр. Досліджено три форми державної політики у сфері промислових відносин. Проаналізовано основні чинники, що зумовили вибір британськими урядами певної тактики відносно профспілкового руху - політичні настанови консервативної та лейбористської партії. Описано особливості соціально-економічного розвитку країни. Розкрито ступінь впливу тред-юніонів на економічні та політичні процеси британського суспільства. Розглянуто особливості законодавчих актів, які складали основу профспілкової політики. Визначено наслідки діяльності консервативних і лейбористських урядів у сфері промислових відносин.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена наданню кримінологічної характеристики і розробці комплексу заходів запобігання злочинам, пов'язаним з перешкоджанням службовій діяльності працівників правоохоронних органів.У роботі аналізуються наукові підходи до розуміння перешкоджання службовій діяльності працівників правоохоронних органів. З'ясовано предметну сутність досліджуваного явища, а саме розкрито поняття «службова діяльність працівників правоохоронних органів». Вона, як і будь-яка інша суспільна діяльність, має складатись з певних елементів: суб'єктів і учасників, об'єктів, змісту, мети, результатів та ін. Узагальнивши існуючі в науковій літературі погляди на цю проблему, визначається кожен з елементів. Надається перелік істотних ознак, які притаманні явищу перешкоджання службовій діяльності працівників правоохоронних органів.Досліджено сучасний стан перешкоджання службовій діяльності працівників правоохоронних органів. Вказано, що з кожним роком рівень цих злочинів поступово збільшується. Відмічено, що у структурі перешкоджання службовій діяльності працівникам правоохоронних органів переважають корупційні правопорушення і злочини, передбачені ст. ст. 345, 342, 369-2 КК України. Відзначається, що описувана група злочинів розповсюджена на територіях м. Києва, Дніпропетровської, Харківської, Одеської, Житомирської, Львівської, Донецької та Луганської областей.Виділено наступні категорії осіб, які вчиняють перешкоджання службовій діяльності працівників правоохоронних органів: радикально налаштовані соціальні групи населення і окремі громадяни; правопорушники і злочинні об'єднання; безпосередні начальники і вищестоящі керівники; органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи, політичні партії, громадські об'єднання, а також суб'єкти господарювання; інші правоохоронні органи та їх посадові і службові особи, що виконують спільне завдання протидії злочинності. Досліджено наслідки перешкоджання службовій діяльності працівників правоохоронних органів. Дослідження криміногенних детермінантів перешкоджання службовій діяльності працівників правоохоронних органів будувалось на аналізі економічних, політичних, організаційно-управлінських, соціально-психологічних і нормативно-правових чинників. Умовно їх можна поділити на внутрішньоситсемні, які функціонують всередині правоохоронної системи, та зовнішньосистемні, які, відповідно, виникають і розвиваються в суспільстві. Аргументується, що віктимна поведінка, наряду з іншими детермінаційними чинниками, є однією з причин вчинення групи злочинів перешкоджання службовій діяльності працівників правоохоронних органів. Віктимна поведінка працівників правоохоронних органів, як зовнішній прояв віктимності, частіше за все виражається трьома її типами: позитивною, провокуючою та пасивною. Визначається, що основними напрямами загальносоціального запобігання перешкоджанню службовій діяльності працівників правоохоронних органів є підвищення результативності правоохоронної діяльності та управління правоохоронними органами, дотримання законності і прав людини, забезпечення державного захисту працівників правоохоронних органів, а також зниження рівня соціальної напруги і нетерпимого ставлення певною частиною суспільства до працівників правоохоронних органів.Спеціально-кримінологічний напрямок, своєю чергою, включає встановлення повного кола осіб, які виявляють схильність перешкоджати службовій діяльності працівників правоохоронних органів, джерел антисуспільного впливу на них, причин та умов, що породжують на сприяють злочинній поведінці з метою цілеспрямованого корегуючого впливу на їх свідомість і волю, а також зменшення можливостей для вчинення злочинів. Заходи профілактики передбачають запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в центральних апаратах і територіальних управліннях, чіткий розподіл повноважень і посадових обов'язків в системі правоохоронних органів, створення незалежної управлінської вертикалі, забезпечення прозорості правозастосовної діяльності правоохоронних органів, а також громадський контроль за дотриманням прав людини під час досудового розслідування та виконання кримінальних покарань. Обґрунтовується, що віктимологічна профілактика злочинів, пов'язаних із перешкоджанням службовій діяльності працівників правоохоронних органів має будуватись на належній професійній підготовці майбутніх правоохоронців і підвищенні кваліфікації існуючих кадрів, належному технічному оснащенні службової діяльності правоохоронців і забезпеченні їх засобами особистої безпеки, завчасному виявленні і усуненні соціально-психологічних факторів, які впливають на ефективність їхньої діяльності і, на кінець, проведенні просвітницької роботи серед населення з боку самих правоохоронців, ЗМІ, інформаційної роботи керівництва правоохоронних органів зі своїми підлеглими.^UThe thesis is devoted to the provision of criminological characteristics and the development of a set of measures for the prevention of crimes related to the interfering of the official activity of law enforcement officers. The concept of crimes related to the interfering of the official activity of law enforcement officers is provided; the main forms and methods of their commission are defined. A list of essential features that are inherent in the phenomenon of the interfering of the official activity of law-enforcers is given. Depending on the object of criminal influence, the following types of interference of the official activity of law enforcement officers are distinguished. Analysis of the current state of crimes related to the obstacle of the official activity of law enforcement officers was provided. The increasing of the level of crimes related to the obstacle pf the official activity of law enforcement officers was recorded. It has been established that in the structure of the phenomenon being studied, the encroachments, stipulated by Art. 345 of the Criminal Code of Ukraine, Art. 342 of the Criminal Code of Ukraine and Art. 369-2 of the Criminal Code of Ukraine. During recent times, the tendency towards the predominance of these crimes in the structure of interfering of the official activity of law enforcement officers persists.The consequences of committing crimes related to the interfering of the official activity of law enforcement officers for the state of law and order in the state are investigated. The damage caused by these crimes can be physical, material and moral-psychological. As a result of the study of the statistics of victims of law enforcement officers, it is concluded that the National Police officers are predominant among them. The cumulative effect of these consequences reduces the activity and initiative of law enforcement officers, adversely affects the results of activities in the field of combating crime, leads to the accumulation of unsolved criminal crimes over the past years, damages the business reputation of the law enforcement system as a whole, as well as the prestige of the profession.The complex of criminological determinants of the phenomenon of obstructing the official activity of law enforcement officers is considered. Research of criminological determinants of interfering of the official activity of law enforcement officers was based on the study of economic, political, organizational and managerial, socio-psychological and regulatory factors. Conditionally, they can be divided into internal ones, which function within the law-enforcement system, and external, which, accordingly, arise and develop in society. The influence of the attitude of civil society and the state to the effectiveness of law enforcement agencies on the commission of crimes related to the obstacles to the official activity of law enforcement officers has been clarified. A number of measures of a general social, special criminological and victimological nature have been formed, aimed at preventing the commission of crimes related to the interfering of the official activity of law enforcement officers.

Розкрито сутність політичної субкультури хакерів за умов сучасного інформаційного суспільства, встановлено діалектичний характер взаємозв'язку її структури та функцій. Досліджено синергетичний механізм інституціоналізації субкультури хакерів у політичній сфері. Виявлено ознаки розвиту політичної субкультури хакерів в Україні та з'ясовано напрями оптимізації української державної політики відносно політичної діяльності хакерської субкультури.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання впровадження єдиної європейської валюти - євро. Досліджено практичну інформацію про Європейський економічний та валютний союз (ЄЕВС) - нову систему міжнародних розрахунків, економічні та соціально-політичні аспекти введення нової валюти, її значення для європейського бізнесу та банківських систем. Розглянуто сучасний стан функціонування ЄЕВС, зокрема проблематика та наслідки переходу від використання екю, яке існувало протягом багатьох років для безготівкових розрахунків до введення євро. Обгрунтовано економічні аспекти практичного використання євро в межах Європейською Союзу (ЄС) та за його межами. Визначено характер та рівень співробітництва України та ЄС, в розрізі соціально-економічних наслідків для нашої країни за умов загальноекономічної інтеграції.

  Скачати повний текст

Запропоновано нове тлумачення характеру повстання Переяславського полку 1666 р. як національно-визвольної боротьби переяславського козацтва проти наступу московського самодержавства. Введено до наукового обігу, а також по-новому кутом зору проаналізовано архівний матеріал стосовно участі полку у воєнних кампаніях Російської держави XVIII ст. Наведено нову концепцію військово-політичної історії Переяславського полку та представлено оригінальну її періодизацію. З'ясовано структуру та адміністративно-територіальні зміни в полку протягом його існування; відповідно до історичних та географічних особливостй формування сотень полку запропоновано їх класифікацію.

  Скачати повний текст

Досліджено питання зародження кібернетичної науки та її становлення в Україні, створення та розвитку матеріально-технічної та наукової бази, підготовки наукових та технічних кадрів в галузі кібернетики. Визначено вплив досягнень кібернетичної науки на розвиток економіки країни. Проаналізовано основні причини помилок, допущених у процесі розвитку кібернетики в Україні, вказано на наслідки цих прорахунків. Запропоновано власну концепцію розвитку вітчизняної кібернетичної науки.

  Скачати повний текст

З використанням архівних матеріалів з Центрального державного архіву Республіки Болгарія та Дипломатичного архіву Міністерства зовнішніх справ Народної Республіки Болгарія (НРБ), а також опублікованих джерел і літератури досліджено еволюцію зовнішньої політики Болгарії у 1985 - 1991 рр., виділено її основні етапи, а саме: 1985 - 1987 рр., 1988 - 1989 рр., 1990 - 1991 рр. Висвітлено розвиток відносин країни у політичній, економічній і науковій сферах з провідними державами світу: СРСР, США, ФРН, Францією, Великобританією. Проаналізовано переорієнтацію зовнішньої політики Болгарії на Європейський Союз (ЄС) і НАТО в 1989 - 1991 рр. внаслідок впливу економічних, політичних і міжнародних факторів. Простежено трансформацію зовнішньої політики НРБ на Балканах, міждержавні протиріччя, що впливали на зовнішньополітичний курс країни, співробітництво балканських країн.

  Скачати повний текст

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю аналізу зовнішньополітичного курсу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії як однієї з ключових держав постбіполярного періоду. У демократичній державі політичний консенсус є результатом домовленостей між політичними силами, які представляють інтереси груп виборців. Велика Британія є однією з найстаріших парламентських демократій світу. Вестмінстерська система дозволяє громадянам захищати свої політичні інтереси та сприяла перетворенню Великої Британії на наддержаву в ХІХ ст. У ХХ ст. відбувався закономірний процес зменшення впливу Великої Британії у світовій політиці. Сполучене Королівство почало поступатися за економічними й військовими параметрами Сполученим Штатам Америки. Сполучене Королівство адаптувалося до Ялтинсько-Потсдамської системи, в якій Велика Британія залишалася провідною державою та ключовим союзником США в НАТО. У постіндустріальну епоху Велика Британія вступила лідером Британської Співдружності, постійним членом Ради Безпеки ООН та одним з провідних технологічних, економічних та культурних центрів світу. Після розпаду соціалістичного табору британська держава і надалі брала активну участь у світовій політиці та зберігала статус провідної держави, у якій продовжувалися дискусії щодо питань євроінтеграції та співпраці у сфері колективної безпеки, які вимагали пошуку політичного компромісу. Тема наукового дослідження органічно пов’язана з проблемою формування зовнішньої політики країн ЄС і НАТО у постбіполярний період. Велика Британія, як одна з провідних держав Заходу, відігравала ключову роль у формуванні зовнішньополітичних позицій НАТО та ЄС, корелюючи свої інтереси з іншими країнами євроатлантичного співтовариства. Дослідження особливостей формування британської зовнішньої політики дозволяє краще зрозуміти контекст формування та реалізації зовнішньополітичного курсу європейських країн у межах євроатлантичної системи колективної безпеки.У дисертації проведено порівняльний аналіз політики консервативного кабінету Дж. Мейджора та лейбористських урядів Т. Блера і Г. Брауна. На основі залучення до наукового обігу малодосліджених матеріалів (політичні маніфести британських політичних партій) проаналізовано еволюцію зовнішньополітичних доктрин британських політичних партій. Визначено ієрархію різних напрямків британської зовнішньої політики та їх територіальну спрямованість. На основі аналізу засідань британського парламенту охарактеризовано ключові питання британської зовнішньополітичного дискурсу та їх сприйняття британським істеблішментом. Досліджено ставлення ключових британських політичних сил до проблеми участі Сполученого Королівства у військових інтервенціях в регіональні конфлікти. Розглянуто еволюцію політики Сполученого Королівства щодо країн що розвиваються. Поглиблено наукову інтерпретацію особливостей формування європейського вектору британської зовнішньої політики та цілей та інтересів британської політики щодо країн пострадянського простору та КНР. Уточнено співвідношення внутрішніх та зовнішніх чинників формування зовнішньої політики урядів Сполученого Королівства. Окреслено роль державних інститутів і політичних партій у британському зовнішньополітичному процесі. Визначено характер впливу основних політичних партій та парламентських фракцій на зовнішню політику урядів Сполученого Королівства. Охарактеризовано роль регіональних партій автономних адміністративно-територіальних регіонів Сполученого Королівства у зовнішньополітичному процесі. Дисертація є самостійним дослідженням, у якому викладено авторське бачення специфіки формування британської зовнішньої політики. Представлене дослідження є першою в українській історіографії працею, яка розглядає внутрішньополітичні чинники, що зумовлюють британський зовнішньополітичний курс.Наукове осмислення формування зовнішньої політики Великої Британії щодо ключових проблем міжнародних відносин дає можливість заповнити певну прогалину в історіографії британського зовнішньополітичного процесу, використати напрацьований історичний матеріал, окремі положення та висновки дисертаційного дослідження для підготовки узагальнюючих наукових праць та підручників з новітньої історії країн Європи. Матеріали дисертації можуть використовуватися для розробки нормативних і спеціальних курсів у вищих навчальних закладах з міжнародних відносин та політичної історії зарубіжних країн.^UThe relevance of the topic of this research is determined by the need of the in-depth analysis of the United Kingdom foreign policy formation and development which reflected its role as an important actor of the post-bipolar world. The UK is one of the oldest democracies of the world. The Westminster system of government allowed the British citizens to protect their interests and contributed to the rise of Great Britain into a global superpower in the 19th century. The achievement of a political consensus on foreign policy matters is regarded as the result of an informal agreement between political groups representing the interests of voters.United Kingdom’s influence had declined in the 20th century as a result of the global changes. Great Britain had yielded military and economic leadership to the United States of America. The United Kingdom had adapted to the Yalta-Potsdam system of international relations and remained a major world power and significant US ally in NATO.United Kingdom is a major economic, technologic and cultural power of the postindustrial age. Great Britain played an active role in international relations. The British establishment had an active internal debate on the topics of eurointegration and security cooperation.The topic of the scientific research is organically connected with the problem of the formation of the foreign policy of the EU and NATO countries in the postbipolar period. The United Kingdom, as one of the leading states of the West, played significant part in shaping the foreign policy positions of NATO and EU, correlating its interests with other countries of the Euroatlantic community. The study of the peculiarities of the formation of British foreign policy allows better understanding of the context of the formation and implementation of the foreign policy course of European countries within the framework of the Euroatlantic system of collective security.The dissertation, for the first time in Ukrainian historiography, characterized evolution of the foreign policy doctrines of British political parties on basis of examination of the new documents (political manifestos of the British political parties). The important topics of British foreign policy discourse and its interpretation by the British establishment were analyzed. The author researched the position of the British political parties on the topic of military intervention in the regional conflicts. The British policy on the developing countries was also considered. The research of the specifics of the formation of British foreign policy has considerable academic and theoretical significance that improves understanding of the global processes that occur in the system of international relations.

Проаналізовано ціннісні аспекти міжкультурної комунікації на особистісному рівні, визначено шляхи та принципи адекватної інтерпретації змісту та специфіки інонаціональної культури як умови її розуміння. Зазначено, що сучасний процес глобалізації й інтенсифіації культурних контактів України в міжнародному масштабі у всіх сферах життя - політичній, економічній, соціальній, культурній - з максимальною гостротою виявив проблему вивчення ціннісних аспектів міжкультурної комунікації. Визначено нагальність потреби кооперації між культурами, а також пошуку формальних умов і можливостей для досягнення домовленностей на всіх рівнях вироблення визначеної суспільної думки щодо потреб міжкультурного спілкування, і, насамперед, формування такого менталітету, в основі якого є ідея цінності будь-якої культури та стилю життя. Встановлено, що необхідність осмислення здатності власної культури незалежної України до діалогу з іншими культурами пов'язана з пошуком його оптимальних форм і напрямків. Проаналізовано специфіку ціннісних і комунікативних аспектів культур, виявлено та описано типи культури (традиційну, модерн, постмодерн), що обумовлюють особливості процесів комунікації. Описано психологічні втрати першої фази міжкультурної комунікації в ситуації культурного шоку, визначено шляхи виходу з цього фрустраційного стану, проаналізовано можливі негативні та позитивні наслідки культурного шоку. Досліджено цінності, які складають фундамент спілкування, визнаючи вибір партнера, ступінь довіри, рівень відвертості та результат спілкування, а також охарактеризовано особливості міжкультурного спілкування на вербальному та невербальному рівнях. Розглянуто загальні методологічні передумови вивчення прикладних аспектів міжкультурної комунікації, а саме, проблеми індивідуальної поведінки в ситуації контакту культур.

  Скачати повний текст

В умовах політичних криз особливого значення набувають ефективні способи впливу на громадську думку та формування об’єктивної картини світу. Діяльність політичних акторів та учасників процесів політичного управління і представництва в умовах антикризової менеджерської діяльності вимагає нестандартних підходів та задіяння високоефективних засобів роботи з політичною аудиторією. Політичний перфоманс поєднує в собі мистецькі та креативні задуми із засобами політичної доцільності та досягнення необхідних антикризових результатів що необхідно сучасній Україні в умовах російської агресії.Ключові слова: антикризова політична комунікація, антикризова політична стратегія, політичний перфоманс, політичні трансформації, політичний ризик, політичні технології, політична криза, політичний менеджмент, політичні актори, політичний акціонізм^UIn the conditions of political crises, effective methods of influencing public opinion and forming an objective picture of the world become especially important. The activity of political actors and participants in the processes of political management and representation in the conditions of anti-crisis managerial activity requires non-standard approaches and the use of highly effective means of working with a political audience. Political performance combines artistic and creative ideas with the means of political expediency and achieving the necessary anti-crisis results that modern Ukraine needs in the conditions of Russian aggression.Keywords: anti-crisis political communication, anti-crisis political strategy, political performance, political transformations, political risk, political technologies, political crisis, political management, political actors, political actionism

Дисертацію присвячено дослідженню діяльності українських емігрантських політичних партій у І Чехословацькій республіці (1918-1938). У роботі розглянуто процес формування чехословацької концепції українського питання, вивчено особливості політичної системи країн-реципієнта у контексті їх впливу на емігрантські політичні партії, проаналізовано діяльність українських політичних партій у міжвоєнні роки з оглядом на її значення для діаспори, країни аоселення та України.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності та специфіку розвитку протестантської періодики в Україні у 1920-х рр. у контексті суспільно-політичних подій даного періоду. Визначено найбільш суттєві сусільно-політичні та конфесійні фактори, що формували ідеї й обставини здійснення видавничих проектів. Розглянуто закономірності становлення й етапи розвитку періодичних видань церков баптистів, євангельських християн, християн євангельської віри, адвентистів сьомого дня. Досліджено вплив церковних центрів на реалізацію видавничих проектів. Обгрунтовано тезу про визначальний вплив на протестантську періодику непівського та тоталітарного векторів партійно-державної політики. Проаналізовано публікації протестантських видань України, в яких розглянуто ключові суспільно-політичні події та зміни даного періоду. Показано неоднозначність і висвітлено еволюцію ставлення церков до радянської держави, військової служби, змін антирелігійної та національної політики. Показано суттєву роль журналів у зміцненні організаційної єдності релігійних спільнот, соціальному вихованні віруючих, пропагуванні християнських цінностей. Охарактеризовано ресурси реалізації видавничих проектів, показано роль їх лідерів і керівних органів у даному процесі. Розглянуто соціальну базу, що забезпечувала розвиток видань і впливала на формування позицій редакцій і керівництва церков. До наукового обігу залучено нові комплекси джерел - зокрема, журнали Всеукраїнського об'єднання адвентистів сьомого дня ("Благовестник") і Харківського обласного союзу євангельских християн ("Евангелист"), а також окремі документи ЦК КП(б)У, які суттєво вплинули на закриття релігійних видань.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу стратегічних інтересів України щодо країн Співдружності встановлено пріоритетні сфери відносин і перспективні напрямки співпраці з ними України. Критично проаналізовано проблемні питання, що характеризують відносини України з державами Співдружності Націй у політичній, економічній, культурній сферах. Запропоновано практичні заходи їх вдосконалення. Шляхом ретроспективного порівняльного аналізу досліджено історичні підстави сучасного співробітництва України з країнами Співдружності, висловлено пропозиції щодо доцільності врахування досвіду співпраці з ними, набутого УРСР, у процесі розбудови стосунків з зазначеними країнами. На підставі проведеного дослідження сформульовано практичні рекомендації щодо розвитку стосунків з цими державами, зокрема, стосовно важливості врахування специфічних особливостей бізнес-культури та законодавства країн Співдружності, єдиної мови спілкування, сприятливого географічного положення, використання інституцій Співдружності Націй на користь українського бізнесу.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток вітчизняної сатиричної графіки у Галичині другої половини XIX - початку XX ст. На основі аналізу еволюції образної структури простежено художньо-стильові особливості сатиричної графіки. Вперше комплексно розглянуто сатиричну графіку як мистецьке явище у політичній та в побутовій сферах життя галицького суспільства. Визначено специфіку жанру карикатури не лише в масовій друкованій пресі, але і в рукописній сатиричній періодиці, в альбомному рисунку. Розглянуто у порівняльній перспективі творчість відомих художників-графіків і митців-аматорів. Характерними рисами сатиричної графіки визначено її утвердження як окремого жанру образотворчого мистецтва, вироблення синтезованих форм образотворчості.

  Скачати повний текст