Досліджено проблему вираження авторської свідомості у художніх творах Т.Осьмачки. Здійснено спробу визначити основні механізми об'єктивації автора у ліричних, епічних і ліро-епічних творах письменника, виявити специфіку функціонування суб'єкта вислову як модифікації авторського голосу на різних структурних рівнях художьої системи. Вивчено ліричну поезію Т.Осьмачки в аспекті співвідношення та взаємодії форм вираження авторської свідомості. Охарактеризовано ліричну особистість, репрезентантами якої є різні типи суб'єктів мовлення, а також розглянуто стратегію об'єктивації авторської свідомості у повістевій прозі митця, його поемах, оповіданні "Психічна розрядка". З'ясовано особливості функціонування суб'єкта мовлення у процесі зображення фабульних подій і розкриття психологічної сфери. Виявлено структури, що об'єктивують авторську свідомість на рівні конструювання моделі просторово-часового континууму. Творчість Т.Осьмачки розглянуто в її формально-змістовій єдності, як художню систему.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення широкої джерельної бази досліджено агітаційно-пропагандистську діяльність органів німецької окупаційної влади серед населення України у 1941 - 1944 рр. Визначено місце психологічної війни на східних територіях у довоєнній стратегії керівників III рейху. Показано особливості організації та специфіку функцій центрального керівництва агітаційно-пропагандистською роботою німецької окупаційної влади в Україні. Встановлено компетенцію окупаційної адміністрації у сфері психологічної війни, а також обов'язки відділів пропаганди органів місцевого управління. Досліджено функціонування видавничо-друкарської системи, радіо- та кіномережі в Україні. Визначено загальну кількість періодичних видань, що друкувались на території рейхскомісаріату та військової зони окупації. Розглянуто вплив агітаційно-пропагандистських заходів німецької окупаційної влади, зокрема періодичних видань, радіо, кіно, дрібної друкованої продукції й образотворчого мистецтва на свідомість населення окупованої території. Зроблено висновок про неефективність німецької агітаційно-пропагандистської політики в Україні у період Другої світової війни.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію інтертеоретичних структур когнітивного простору людини. Проаналізовано причини, що протидіють інтегруванню феномену цілісності у простір міждисциплінарного дискурсу. Зазначено, що метатеоретичне виродження ліній демаркації стає наслідком епістемологічної невизначеності філософського антропологізму, розроблення інтертеорії когнітивної дії усталює апроксимацію до синтетичної філософії людини та дозволяє виявити межі інтеграції антропологічного принципу. Особистість як інтенціональна система організована згідно з принципом редукції до стану невизначеності (мережної архітектури). Активні та пасивні наміри подвійно ущільнюють каузальні зв'язки світу. Поле когнітивної взаємодії семантичного вузла у життєвому світі оформляється за допомогою інтенціональної геометрії. Геометричну форму інтенцій, правила їх посилення, інваріанти фіксують когнітивні наміри природничих наук, когнітивні теорії мови, моралі, суспільства, комунікації. Можливість їх практичного впровадження досліджено на прикладі еволюції поглядів на природу "ефіру" (вкладеність семантичних мереж концептів). Відображення інертеоретичних структур науки та філософії ілюмінує "інтеграційні межі" особистості: цілісність монади інтенціонального вузла, діади каузальних інтенцій світу та тріади когнітивних інтенцій тіло - інтенція - свідомість.

  Скачати повний текст

Пояснено причини виникнення арабо-ізраїльських війн та їх наслідки, проаналізовано процес збройного протистояння на території Палестини. Увагу приділено питанням, присвяченим виникненню, розвитку та бойовим акціям організацій палестинського руху опору, з'ясовано еволюцію поглядів та ставлення до Ізраїлю всередині палестинського руху опору. Виявлено причини кризи всередині руху опору в 1970-х Ч 1980-х рр. Проаналізовано феномен інтифади 1987 року, причини, перебіг і наслідки. Розглянуто переговорний процес між сторонами конфлікту. Проаналізовано хід палестино-ізраїльських переговорів у 1990-х рр., політична ситуація при уряді Ехуда Барака в Ізраїлі до і після початку інтифади аль-Акса, а також новий виток конфронтації після приходу до влади в Ізраїлі уряду Арісля Шарона.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий ракурс осмислення біблійного символізму, зокрема біблеїзмів як лінгвокультурологічних одиниць, що мають не лише мовне наповнення, а і зберігають у часі інформацію культурно-національного характеру. Здійснено порівняльний аналіз біблеїзмів, що побутують у російській і французькій мовах, що дозволило розкрити механізм творення та збереження етнокультурної специфіки окремої нації, формування рис національної самобутності та толерантності, що базуються на засадах християнського етносу. Висвітлено формування основних концептів простору біблійної культури у аспекті семіотики. Зроблено висновок, що сучасні культурно-національні картини світу активно використовують вирази, джерелом яких є Біблія, незалежно від того, чи відбувся процес фразеологізації біблеїзму на рівні тексту-джерела (Біблії) або у більш пізніших текстах. Свідомість людини сприймає їх у готовому вигляді або переосмислює, надаючи їм нові значення. Зазначено щодо позанаціональної схильності людської свідомості до збереження "заповітних смислів" у вигляді сталих мовних виразів, що використовується у сфері інформаційних технологій (ЗМІ, телевізійних новинах, рекламі). Зауважено, що факти асиметрії складу біблеїзмів у кожній культурно-національній картині світу відображають особливості культурної свідомості французького, російського й українського соціуму, які зумовлюють різницю їх культурних традицій.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему формування буденно-музичної свідомості як соціокультурного феномену, який має естетичні характеристики та функціонує як самостійна сфера буття-у-світі. Досліджено діалектику генезису, розкрито сутність й особливості функціонування буденно-музичної свідомості. Проаналізовано стан сучасної соціокультури, для характеристики якого у науковий обіг введено поняття "пост-культура". З'ясовано, що буденно-музична свідомість за умов пост-культури набуває значення своєрідного простору інобуття естетичного. Здійснено дослідження буденно-музичної свідомості як специфічної знакової спільності, яка має інтонаційну природу. Виявлено, що у процесі формування буденно-музичної свідомості має місце процес символізації, який не досягає рівня символу. Розглянуто часову проблематику буденно-музичної свідомості. З'ясовано, що буденно-музична свідомість є сферою реалізації "досвіду темпоральності", що відтворюється у культурі та є основою музичної комунікації за умов розвитку соціокультури та її специфічної посткультурної стадії.

  Скачати повний текст

Досліджено внесок В.Кучабського в розвиток української історіографії консервативної течії в суспільно-політичній думці України. Вперше в українській історіографії розкривається консервативно-політична концепція державотворення, аналізуються спадщина В.Кучабського з історії української державності 1917-1921 рр., українсько-польських та українсько-російських відносин; простежується складний і суперечливий процес формування консервативної ідеології в лоні національної демократії, яка в умовах незалежності пріоритетними визнає ідеї національної держави, приватної власності, національно-культурної ідентичності українського народу, прав людини.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу історичних витоків ваххабізму доведено, що ця релігійно-політична течія сприйняла ідеологічні установки секти хариджитів (VIII ст.) і погляди наступника їх ідей Ібн Таймії (XIV ст.), які були розвинуті й узагальнені засновником ваххабізму Ібн Абд аль-Ваххабом у XVIII ст. Розкрито концептуальні відмінності ісламу та ваххабізму у віросповідній і обрядовій сферах, доведено, що, незважаючи на використання однакового термінологічного комплексу, вони є протилежними ідеологічними системами. На підставі вивчення структури, діяльності та методів ідеологічної роботи прибічників радикально-екстремістських організацій, доведено, що такі сучасні організації будують свою роботу у режимі повної таємничості. Їх особливістю є наявність у складі однієї організації легальних і нелегальних підрозділів, в яких проводять релігійну, культурну, політичну та благодійницьку діяльність, залучають нових прибічників, а також проводять терористичну діяльність, беруть участь у бойових діях у "гарячих точках". Детально вивчено рух ваххабістів у сучасній Росії, що дозволило виділити й описати три основні періоди їх діяльності: друга половина 1980-х - 1995 рр. - онайомчий, за якого відбувалася систематична поява іноземних місіонерів у Росії та формування перших осередків прибічників ваххабізму; 1995 - 1999 р. - інституціалізації й активної діяльності представників радикально-екстремістських організацій; з 1999 р. до наших днів - час поступового спаду легальної діяльності представників радикально-екстремістських організацій і переходу ваххабітів до нелегальної діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано суть сучасного ваххабізму, його трансформації внаслідок зміни геополітичної ситуації у світі, насамперед на теренах північного Кавказу, у південних регіонах Росії та на півдні України. Визначено роль і місце цього віровчення у новітніх релігійних процесах. Ваххабізм розглянуто як одну з релігійних течій сунітського ісламу, яка набула радикальних рис у другій половині XX - на початку XXI ст. Грунтовно досліджено твори засновника цього руху Мухаммеда Ібн Абд аль-Ваххаба та його послідовників, які основним завданням їх вчення вважали необхідність знайти правильний шлях духовного розвитку правовірних мусульман. Проаналізовано історичну спадщину первинних рухів в ісламі: хариджитів, салафітів, суфіїв, ідеологічна основа яких була використана ваххабітами у ході формування власної ідеології. Зроблено висновок, що соціально-економічна ситуація на Аравійському півострові та боротьба арабів проти Османської імперії об'єктивно сприяли виникненню цього руху. Висвітлено сучасний стан ваххабізму та його поширення у різних мусульманських країнах та державах світу.

  Скачати повний текст

Вивчено вербальні та невербальні засоби впливу російської реклами на свідомість споживача з метою спонукання його до придбання товару. На підставі аналізу друкованих рекламних оголошень дореволюційного, радянського та сучасного періодів про продаж харчових продуктів виявлено тенденції розвитку російського рекламного тексту. Визначено вплив екстралінгвальних чинників на його структуру та словниковий склад у різні історичні періоди. Виявлено потенціал системно-структурних елементів рекламного повідомлення у процесі впливу на свідомість реципієнта. Розроблено лінгвосеміотичну модель розвитку російського рекламного тексту. Проаналізовано особливості різних рівнів рекламного тексту - від графічного до текстолінгвістичного. Виявлено спільні та розбіжні риси цих рівнів у різні історичні епохи. Визначено роль невербального компонента рекламного тексту у процесі впливу на свідомість і підсвідомість реципієнта. За результатами дослідження зроблено висновок, що рекламне оголошення формувалось як особливий жанр масмедійного тексту, суттєво збільшилось семантичне навантаження вербального компонента за рахунок скорочення довжини речення та тексту загалом, а також через зміну функції рекламного повідомлення від інформативної до функції впливу та навіювання. Для реалізації спонукальної інтенції рекламісти трьох історичних періодів використовували вербальні та невербальні засоби впливу на свідомість споживачів. Загалом, спонукальна інтенція модифікувалася від відкритих закликів до прихованих, непідконтрольних свідомості форм навіювання.

  Скачати повний текст

Визначено сутність і механізм функціонування за умов сучасної правової держави інституту політичної відповідальності, який заснований на принципі взаємної відповідальності державної влади та громадянина. Обгрунтовано сутність політичної відповідальності, що полягає у застосуванні політичних санкцій до суб'єктів політики, що порушують політичні норми, домовленості та не дотримують взятих на себе політичних зобов'язань. Втсановлено, що політична відповідальність державної влади перед громадянами є сукупністю легітимних політичних заходів, що забезпечують примус влади до виконання прийнятих зобов'язань і схвалених суспільством програм, а у поєднанні з політичною відповідальністю громадян перед державною владою вона є необхідним інструментом стабілізації політичних відносин. З'ясовано, що у сучасній правовій державі діє презумпція політичної відповідальності народу, який не може існувати поза державно-організованим порядком. Обгрунтовано, що всі громадяни певної держави колективно відповідальні за результати її дій.

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизація церковно-релігійного середовища та десекуляризація культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність та ін., що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей та ін. раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і релігійних критеріїв в українському просторі: історія відносин політики та релігії, держави та церкви свідчить, що у період занепаду державності релігія виступала вагомим критерієм самоідентифікації українського народу, впливала на процеси державотворення. Показано, що за умов розбудови української державності, національного та духовно-культурного відродження взаємодія політики та релігії є складною, суперечливою: кризові процеси відчутно позначились на міжконфесійних відносинах, призвели до світоглядної невизначеночті, політизації церковно-релігійного середовища.

  Скачати повний текст

Проаналізовано громадсько-політичну та культурно-просвітницьку діяльність Є.Х.Чикаленка. Визначено чинники формування його світогляду та становлення громадської позиції. Розглянуто діяльність Є.Х.Чикаленка в українських громадах і революційних гуртках, українській демократичній партії та Товаристві українських поступовців. Розкрито політичні погляди Є.Х.Чикаленка, досліджено процес їх трансформації. Доведено прогресивне значення його участі у демократичних виданнях: "Київській старовині", Літературно-науковому віснику, "Раді", зокрема, щодо вирішення українського питання. Відтворено основні віхи видавничої, публіцистичної та благодійницької діяльності Є.Чикаленка. Показано його внесок в інтеграцію українського громадського руху у світовий. Розкрито значення наукової діяльності Є.Х.Чикаленка, зокрема в період еміграції. Висвітлено суттєвий внесок Є.Х.Чикаленка у розвиток суспільно-політичного життя в Україні у кінці XIX - на початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми та шляхи відтворення вищої освіти України у процесі її євроінтеграції. Висвітлено системні реформування та розкрито теоретичні засади розвитку вищої освіти України у XXI ст. Визначено економічні складові, напрямок і порядок проведення системних реформ. Обгрунтовано необхідність інтеграції даної освіти до європейського освітнього простору. Проведено аналіз використання народногосподарського потенціалу освіти, здійснено систематизацію показників економічної та соціально-економічної ефективності освіти, а також досліджено тенденції стосовно потенціалу вищої освіти України. Установлено, що якість є його невід'ємною складовою, має міжнародне визнання та є основою визнаних стратегій розвитку вищої освіти як філософська та політична категорія. З'ясовано керівну роль держави у забезпеченні якості даної освіти. Зроблено висновок, що обгрунтування й актуалізація поняття якості вищої освіти зумовлене створенням державних стандартів і визначенням процедур розрахунків індикаторів якості, що відповідають вимогам Болонського процесу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості військової та громадсько-політичної діяльності М. Омеляновича-Павленка (1878 - 1952 рр.) в українському національно-визвольному русі першої половини XX ст. Висвітлено його участь в бойових операціях російсько-японської та Першої світової війн, військово-організаційну діяльність на чолі Збройних сил УНР і ЗУНР 1918 - 1920 рр. Наведено результати дослідження громадсько-політичної діяльності у Польщі, Німеччині, Чехо-Словацькій республіці, Франції. Охарактеризовано військово-історичні студії М. Омеляновича-Павленка з воєнної історії України XX ст. Показано цінність політичного досвіду та творчого доробку генерала М. Омеляновича-Павленка для сучасного процесу державотворення в Україні.

  Скачати повний текст

Комлексно досліджено процес військово-політичної діяльності Директорії УНР. Основним напрямом військово-політичної діяльності Директорії було забезпечення життєздатності політичного режиму даного національно-демократичного органу, поглиблення української національно-визвольної революції, пошук УНР свого місця в геополітичній системі інтересів після Першої світової війни. Під військово-політичною діяльністю керівництва другої УНР слід мати на увазі низку військових, дипломатичних, державотворчих, економічних та інших кроків у зазначений період за умов перманентної зовнішньої агресії та внутрішньої контрреволюції. Розглянуто практичну діяльність Директорії в згаданих сферах суспільно-політичного життя України. Зроблено висновки й узагальнення щодо здобутків і прорахунків Директорії УНР.

  Скачати повний текст

Визначено місце Д.Палієва (1896 - 1944 рр.) в українському національно-визвольному русі першої половини XX ст. Простежено процес формування суспільно-політичних поглядів військовика на тлі соціально-економічного та політичного життя в Західній Україні досліджуваного періоду. Висвітлено його участь у бойових операціях Першої світової війни, військово-організаційну діяльність у період становлення Збройних сил ЗУНР і УНР 1918 - 1920 рр. Досліджено роль Д.Палієва у формуванні праворадикального табору національно-визвольного руху в Західній Україні у міжвоєнний період, його участь у формуванні дивізії "Галичина". Проаналізовано наукові студії Д.Палієва з воєнної історії України XX ст., насамперед Першолистопадової революції 1918 р. на західноукраїнських землях. Показано цінність політичного досвіду та творчого доробку військового діяча для сучасного процесу державотворення в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено військові та політичні аспекти діяльності Організації Українських Націоналістів на початковому етапі Другої світової війни. Встановлено особливості та найбільш характерні риси українського повстання проти Польщі у вересні 1939 р. на Західній Україні. Визначено характерні особливості кадрової роботи та розбудови військових структур українського підпілля в 1939 - 1941 pp. Висвітлено протистояння ОУН і радянських спецслужб на території західних областей України. З'ясовано напрями підготовки та здійснення антирадянського повстання в 1940 - 1941 pp.

  Скачати повний текст

Досліджено військово-політичну діяльність видатних українських гетьманів П. Сагайдачного та Б. Хмельницького у контексті створення та розвитку українського козацького війська за умов захисту українських земель і їх звільнення від чужоземного панування. Проведено порівняльне вивчення військово-політичної діяльності гетьманів і з'ясовано, що саме завдяки їх зусиллям в Україні була створена якісно нова армія, яка відрізнялась від інших тогочасних військових формувань принципами організації, навчання, комплектування та виховання вояків і мала власну козацьку школу воєнного мистецтва. Розкрито роль П. Сагайдачного та Б. Хмельницького у становленні та використанні українського козацького війська у досліджуваний період. Охарактеризовано соціально-економічне становище козацтва у першій половині XVII ст., висвітлено погляди П. Сагайдачного та Б. Хмельницького на досягнення прав і вольностей козацтва за умов польського панування та утвердження незалежного державного статусу українських земель. Проаналізовано військово-політичні концепції П. Сагайдачного та Б. Хмельницького, визначено їх відмінності у порівнянні з аналогічними теоріями іноземних держав даного періоду.

  Скачати повний текст

Досліджено передумови формування похідних груп Організації українських націоналістів (ОУН) у початковий період Другої світової війни та їх військово-політичної діяльності на окупованій території України в 1941 - 1943 рр. Базуючись на результатах вивчення джерельної бази, розкрито передумови розгортання зазначеної діяльності похідних груп. Розглянуто суть військово-політичної діяльності ОУН стосовно формування похідних груп та її програмні рішення у початковий період Другої світової війни. Проаналізовано її суть і зміст щодо створення мережі осередків на окупованій Україні. Визначено напрями, форми та методи діяльності осередків ОУН стосовно формування збройних загонів. Розкрито особливості розгортання збройного опору німецьким окупантам та тактики бойових дій.

  Скачати повний текст