Показано доцільність застосування до музики сучасної феноменологічної інтерпретації тіла як не протипокладеного душі/духу, що полягає у можливості легітимізації тілесної компоненти у філософії музичної культури. Запропоновано тезу про античну предуготовленість людського тіла до мистецтва, яка є необхідною передумовою існування мистецтва взагалі та музики зокрема. Виявлено, що "потяг" до "замовчування" тіла в музиці зумовлений онтологічною розбіжністю між раціональним і чуттєвим, духовним і тілесним, іманентною всій європейській метафізичній традиції, і позначився на концептуальному баченні музики. Проаналізовано філософські тексти про музику Шеллінга та піфагорійців, Гегеля та Шопенгауера, Аристотеля, Платона та Канта та показано наявність стійких опозицій "душа/дух - тіло", "раціональне - чуттєве", "розумне задоволення - фізична насолода", де слабкий термін піддавався систематичному витісненню. Розкрито тенденції позитивної інтерпретації тілесного аспекту музичної реальності в текстах С.К'єркегора, Ф.Ніцше, Т.Адорно, що вказує на деструкцію опозиційних структур і дозволяє розглядати філософські передумови "музичної тілесності". Висвітлено генеалогічний зв'язок між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови. Запропоновано положення про темпоральну естетизацію слухацької тілесності у процесі музичного сприйняття, а також ідею про те, що в музичному творі містяться метазвукові перцептивно-афективні структури, які означують "позамузичні" смисли музичного дискурсу (наведено "робоче" визначення музичного перцепту й афекту), - в чому набули розвитку ідея Р.Інгардена про іманентність "емоційних якостей" музичного твору, а також ідеї Ж.Дельоза і Ф.Гватарі про "перцепт і афект" як "Форми думки" мистецтва.

  Скачати повний текст

Проаналізовано системи антропологічних поглядів мислителів східної патристики. Показано, що антропологія східної патристики розроблена на основі єдиної системи філософських категорій і є вченням про людську природу та два способи її існування. Людина осмислюється представниками східної патристики як створена Богом нерозривна єдність розумної, вольової, афективно-чуттєвої душі та живого тіла. Довершеність людини тлумачиться ними як богоподібність доброчесної та мудрої особистості. Відхилення від шляху духовного самовдосконалення спричиняє дезінтеграцію душі в пристрастях. Процес реінтеграції включає доброчесний праксис, природне споглядання Бога і створеного світу та містичне єднання з Абсолютом.

  Скачати повний текст

Визначено ключові особливості парадигми валеологічного мислення: цілісний підхід до здоров'я людини, що об'єднує медичний, соціальний, психологічний, екологічний та духовний аспекти, гармонія людини і природи та розгляд людини як частини Космосу, єдність розуму душі та тіла людини, а також єдність холістичного та індивідуального підходів. Досліджено закономірність переходу медико-біологічного поняття "здоров'я" у філософську категорію, а також з'ясовано онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти категорії "здоров'я".

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток краєзнавчої бібліографії Полтавського регіону на прикладі просвітницьких осередків, навчальних закладів, музеїв, книгозбірень, громадських товариств, архівної комісії, земства. Визначено місце і роль видавничої та інформаційно-бібліографічної діяльності просвітницьких закладів у становленні та розвитку краєзнавчої бібліографії Полтавщини, пробудженні національної самосвідомості, піднесенні освітнього і культурного рівня місцевого населення. Виявлено й розглянуто значний масив краєзнавчих видань, які сьогодні є цінним джерелом історії Полтавщини та України у цілому.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження типологічних і виконавських аспектів вокального циклу як значущої складової частини жанрової сфери камерного вокального мистецтва у межах європейської музичної культури XIX - XX ст. Акцентовано увагу на творах вітчизняних і зарубіжних-авторів, які склали органіку виконавської та учбово-педагогічної роботи вокалістів Одеської школи (М.Мусоргського, К.Дебюссі, У.Уолтона, К.Цепколенка, В.Гавриліна, Д.Шостаковича). Висвітлено семантичний і духовний аспекти камерно-вокального циклу, що фіксує у символічній формі уяву про життєвий шлях людини у буттєво-суттєвому та побутово-життєвому проявах. Визначено умови та специфіку інтерпретації в даному жанрі "великих" тем "малими" музично-виразними та виконавськими засобами. Досліджено музичні твори М.Мусоргського, К.Дебюссі, Д.Шостаковича, У.Уолтона, В.Гавриліна, К.Цепколенка та їх художньо самодостатні виконавські версії у новому аналітичному аспекті прийнятої концепції розуміння камерно-вокального циклу як граничного втілення "оперної - не-оперної стилістики". На підставі вивчення ідеї художнього буття вокального циклу у межах камерного вокального мистецтва XIX - XX ст., що символічно відтворює "життя Серця, Духу, Душі" осмислено ті процеси в музичній культурі минулого та сучасності, що виявляють засобами художньої творчості та специфіки камерної виконавської діяльності глибинні перетворення людської сутності.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісний компаративістський аналіз філософсько-антропологічних поглядів Г.Кониського та Г.Сковороди. Досліджено літературні пам'ятки XV - XVIII ст. та доведено, що в українській філософії існували певні напрями у трактуванні суті людини, а саме: ранньогуманістичний, утраквістичний, релігійно-містичний та раціоналістична течія нової християнської філософії. Показано найтиповіші риси людини бароко, які грунтуються на ідеях Г.Кониського та Г.Сковороди стосовно співвідношення душі та тіла, теорії пізнання, концепції щастя. Реконструйовано складові практичної філософії Г.Кониського та Г.Сковороди та з'ясовано особливості обгрунтування ними ролі морального вдосконалення людини, пізнання Бога та самореалізації у земному житті як основних чинників досягнення щастя, що свідчить про синтез у межах культури українського бароко філософських ідей, продукованих в інтелектуальному середовищі братських шкіл та Острозького культурно-освітнього осередку, з західноєвропейськими дудховними надбаннями.

  Скачати повний текст

Вивчено гендерні особливості ціннісно-смислової сфери осіб, засуджених за вбивство, що пов'язані з процесом сприйняття обставин власного злочину. Досліджено гендерні особливості змісту свідомого та неусвідомленого емоційного сприйняття важливих соціальних понять особами, що вчинили насильницькі злочини. Виявлено специфічні переживання, характерні для жінок та чоловіків, що вчинили вбивство, в момент, одразу після та набагато пізніше скоєного злочину. Вивчено гендерні особливості суб'єктивної картини насильницького злочину у порівнянні з об'єктивними даними за матеріалами кримінальних справ. Доведено необхідність психокорекційної роботи, спрямованої на розвиток самосвідомості, пробудження каяття, боротьбу з негативними почуттями та реконструювання ціннісної сфери у напрямку соціальної адаптації з урахуванням гендерних смислових схем. Розроблено психокорекційну програму "Вибір", здійснено її апробацію та показано ефективність застосування у виховній роботі з засудженими особами, що визнали свою вину. Наведено психолого-педагогічні рекомендації щодо проведення психокорекційної роботи пенітенціарним психологом з вбивцями з урахуванням їх гендерних особливостей.

  Скачати повний текст

Виявлено типологічну спорідненість психологічних і світоглядних витоків авторського міфотворення Г. Мелвілла та Ф. Достоєвського. Доведено, що заперечення обома митцями панівної у XIX ст. логоцентричної парадигми обумовило створення в романах "Мобі Дік" і "Злочин і кара" децентрованих та інтерсуб'єктивних авторських міфів. Визначено принципову спільність авторських міфів у семантичному та змістовому аспектах, яка полягає у відображенні в них уявлень про одвічну неподільність і незлиття добра й зла у світі та людській душі. Описано типологічну подібність художньої онтології децентрованих, інтерсуб'єктних авторських міфів у романах "Мобі Дік" і "Злочин і кара". Доведено, що їх художнє буття обумовлено єднанням суперчливих ідей і мотивів за умови внутрішнього нескінченного діалогу (у бахтінському розумінні діалогічного буття ідей) або "невирішувальної антиномії" (за термінологією Ж. Дерріди). Розкрито типологічну подібність зумовленості авторськими міфами таких компонентів міфопоетики романів "Мобі Дік" і "Злочин і кара", як родова сутність, хронотоп і стратегії тексту.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження джихаду як важливої складової концептів війни та миру в ісламі. Проблему співвідношення війни та миру в релігії ісламу вирішено на основі детального аналізу оригінальних текстів представників різних релігійних напрямів, а також праць сучасних дослідників. З'ясовано, що найважливішим у ісламі є заборона будь-яких примусів, зокрема залучення до релігії, а також будь-яких гасел, які закликають до війни. Існування даного підходу виявлено в Корані та Сунні. Джихад розглянуто як "великий джихад" і "малий джихад". До складу великого джихаду включено такі види: "джихад серця", "джихад язика (слова)", "джихад руки", малий джихад включає "джихад меча". Розкрито сутність поняття "джихад" як зусилля перед Богом щодо захисту власної віри, що не передбачає розповсюдження та насильницьке нав'язування власної віри. Встановлено, що поняття "джихад" також використовується для опису власної боротьби з пристрастями, як необхідність очищення душі для того, щоб стати справжнім мусульманином. Зроблено висовок, що людина як єдина у світі духовна істота є центральною постаттю в ісламі, саме вона прагне до миру, мирного співжиття з іншими людьми, власного щастя та щастя своїх нащадків.

  Скачати повний текст

Висвітлено суть поняття "живі сили" організму з використанням категорії "Рід" - єдиного системного різноманіття змісту "живого організму" (і життя як такого взагалі), а також видові відмінності, що становлять системне різноманіття та способи прояву "живої сили". Відзначено, що принциповим для даного дослідження є визначення протилежності між: "фізичною" (механічною) і "живою силою організму". Сила визначається як здатність опрацювати (у фізичому розумінні) або вивести зі стану спокою деяке фізичне тіло. На противагу цьому "живу силу" організму визначено як діючу творчу активність (інтелектно-інноваційну краетивність у конкурентному середовищі взаємодії штучного та природного інтелектів у біосферному та ноосферному вимірах людського буття). Тобто така творча активна сила організму, що забезпечує його відтворення, збереження і системно цільовий, вибірково спрямований розвиток, зміст якого відображається (для людини) усвідомлено поставленою метою, тобто ідеальністю (волі, розуму, душі) залежно від стану та потенційних можливостей наявних матеріальних сил людської тілесності.

  Скачати повний текст

Виявлено й охарактеризовано найбільш яскраві прояви духовності в українській літературі та творчості П.Куліша в цілому, духовність дійових осіб, духовну наснаженість проблематики (окремо) драматургії малих жанрів та "драмованої трилогії". У контексті духовності вивчено драматургію П.Куліша: від добро- чи злотворчої цілеспрямованості внутрішнього світу (душі) й діяльності дійових осіб у навколишньомі світі (духу) й до духовної еволюції автора. Визначено, що твори драматургії П.Куліша писалися в два періоди: ранній (1860 - 1883 рр.) і зрілий (1883 - 1885 рр.). Вони є відмінними за формами виявів, характером духовності дійових осіб, автора й проблематики в межах жанру: якщо у творах першого періоду домінували дух і проблематика особистісних інтересів та діянь, то в духовно зрілих багатоактних п'єсах другого періоду процес духовного прозріння героїв і масштаби духовності значно глибші та ширші, показані в процесі поступу або їх деградації - аж до демонізму.

  Скачати повний текст

Доведено, що погляди на сутність живого в отців східної церкви формувалися на основі синтезу античної філософії та біблійної інтерпретації. Відштовхуючись від ідеї живого як втілення душі, східна патристика розширила коло живих істот на основі розрізнення рівнів складності життєвих сил (Григорій Ніський, Максим Сповідник, Іоанн Дамаскін) і вперше розробила християнську ієрархію живого, поставивши на її вершині ангелів, однак акцентуючи верховенство людини над земним світом живого (Василій Великий, Діонісій Ареопагіт). Розглянуто напрями модернізації поглядів на живе у східнохристиянських ученнях з урахуванням його оцінки в сучасному православному дискурсі. Основними особливостями модернізованих уявлень слід вважати відхід від буквального розуміння ідей книги Буття, намагання узгодити православні догмати з даними сучасних наукових досліджень, коадаптувати релігійні та наукові положення щодо походження, сутності феномена живого.

  Скачати повний текст

Проаналізовано підходи до проблеми ірраціонального пізнання у західноєвропейській філософській думці. Охарактеризовано особливості ірраціонального пізнання, специфіку його ролі та проявів у процесі становлення та розвитку української філософської думки. Доведено, що звернення до ірраціонального пізнання у філософській культурі України випливає із специфіки національно-ментального критерію та психічних особливостей українського характеру та сягає своїм корінням античного та давньоукраїнського міфологічного світогляду. Простежено посилення уваги до ірраціонального пізнання у християнізованій філософській думці Києворуської доби та у період українського Відродження із акцентом на містичність, символічність, трансцендентність. Обгрунтовано визначальну роль філософського вчення Г.Сковороди в утвердженні уваги до ірраціонального, де особливими засобами пізнання є "серце", "натхнення", "споріднена праця". Встановлено, що традиція ірраціонального простежується і у романтичному світогляді М.Гоголя, М.Костомарова, П.Куліша, Т.Шевченко, О.Потебні, П.Юркевича, Лесі Українки, де пізнання це - духовне зусилля, робота душі, глибокі внутрішньо-моральні переживання, яке здійснюється через символічно-містичне бачення, інтуїтивне відчуття, екзистенціально-межове сприйняття.

  Скачати повний текст

Проаналізовано культурологічний аспект історіософського світобачення П.О.Куліша - видатного українського письменника, поета, історика, етнографа, публіциста, видавця, громадського діяча. Висвітлено історичні передумови формування його культурологічних поглядів і з'ясовано участь в українському громадсько-культурному русі XIX ст. Охарактеризовано світогляд ученого у контексті національних цінностей і орієнтирів українського народу, його культури, мови та літератури. Визначено роль науково-творчої спадщини П.Куліша у пробудженні національної свідомості та її вплив на розвиток української національної ідеї.

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку особливості сприйняття тіла у духовній, побутово-соціальній та культурно-мистецькій площинах античної та ранньосередньовічної світоглядної парадигми. Розглянуто механізми формування нового суспільного ідеалу (аскета), концепції інтелектуальної краси, символічність художнього оформлення та змісту тіла у пам'ятках мистецтва. Проаналізовано зміст категорії "тіло" у контексті засадничих понять християнської сакраментології, а саме: гріха, святості, смерті та воскресіння. Запропоновано новий підхід до детермінації гріховності, за яким шляхом розрізнення понять "тіло" та "плоть" доведено, що причиною та притулком гріха є не тіло, а плоть як продукт гріхопадіння. Здійснено аналіз природи святості тіла у контексті християнських таїнств і релігійних практик та з'ясовано особливості сакральних стратегій доби Античності та періоду раннього Середньовіччя. Установлено, що смерть розуміється як тимчасова "дезактивація" людської особистості, що не втрачає існування, однак без тіла не здатна до жодної діяльності. Доведено, що тіло набуває цілісності у феномені християнського тілесного воскресіння. Паритетне співвідношення душі та тіла запропоновано розглядати як фундаментальний принцип повноцінності людини, а саме: функціональність тіла не стосується лише земного життя, а має відношення до потойбічної перспективи. Обгрунтовано, що тіло є поліваріантною категорією, змістовне наповнення якої зумовлює спосіб життя, самоідентифікації та самопрезентації особистості, а в історії філософії є однією з визначальних характеристик певної епохи.

  Скачати повний текст

Досліджено архітектури гібридних нейро-фаззі мереж, методи їх навчання та самонавчання, адаптивні процедури нечіткої кластиризації для задач класифікації числових даних за умов апріорної та поточної невизначеності відносно характеру розподілу й істотного перетину класів. Запропоновано: рекурентні та робастні методи кластеризації у межах імовірнісного та можливісного підходів, що дозволяють проводити кластеризацію за умов перетину класів; імовірнісну нейронну мережу з нечітким виведенням, методи її побудови та навчання; рекурентний метд навчання радіально-базисної мережі на основі еліпсоїдального оцінювання, що забезпечує ефективне навчання за умови дефіциту інформації про розподіл збурень; гібридну нейро-фаззі мережу зустрічного розповсюдження та метод її навчання. Удосконалено методи самоорганізації модифікованої мережі Кохонена з можливістю нечіткого виведення та наведено метод попередньої обробки даних шляхом підвищення вимірності вихідного простору. Ефективність цих методів експериментально підтверджено на підставі відомих тестових вибірок даних для нечіткої класифікації у порівнянні з класичними нейро- та нейро-фаззі методами обробки даних. Підтверджено ефективність синтезованих методів та запропонованих архітектур гібридних нейро-фаззі мереж за умов створення систем біомедичної діагностики для сегментації послідовностей інтервалів серцебиття біологічного організму у процесі виходу та пробудження зі штучного гіпотаболічного стану, а також системи виявлення зон кровообігу на базі вихідної інформації ультразвукового сканування органів людини, що є важливим для медичного діагностування різноманітних уражень судин і застосовується за умов ранньої діагностики пухлинних захворювань внутрішніх органів з їх диференціюванням за ступенем злоякісності.

  Скачати повний текст

Досліджено категорію двійництва в літературах Заходу Нового часу, проаналізовано трактування психологічного архетипу двійника в художньому світі М.Льюїса, А.Радкліф, Ч.Метьюріна, Г.Кляйста, А.Шаміссо, Е.А.Т.Гофмана, Р.Стівенсона, Е.По, О.Уальда, Н.Готорна. Головну увагу приділено категорії характеру, яка формувалась в літературах Європи ще від античних часів, набула однозначного трактування в класицизмі, а в зазначену епоху набула поновлення через інтерес до біблійної концепції особистості як складної, сповненої суперечностей єдності. Досліджено формування категорії двійництва в естетиці готичного роману й англійського романтизму. Монохарактер романтичного героя, у порівнянні з класицистичним, переважно однозначним монохарактером, тут принципово ускладнюється. Виникає почуття полярних, взаємовиключних начал психіки, напруги між ними, що стає основою розвитку сюжету. Англійські романтики, зокрема, Байрон, враховують "готичний" досвід художнього освоєння "краси зла", висуваючи тип трагічного "лиходія" на зразок Каїна або Манфреда. Розглянуто явище двійництва в німецькій літературі, показано специфіку національної рефлексії та її художнього змалювання. Романтичні двійники мають тенденцію до художньої матеріалізації і є ілюстрацію до відомої тези О.Шпенглера про "фаустову душу". Психологічний матеріал у сфері художнього образа є вартісним, як і матеріал життєво-об'єктивний; фантастичне реалізується з пластичною повнотою. Водночас роздвоєність героя в німецькому романтизмі має виразні риси інтелектуальної конструкції, філософічної абстракції. Показано, що подальший розвиток теми двійника в західних літературах набуває макабристичного звучання (По, Стівенсон), але зачарування "красою зла" поступається моралізуючим тенденціям (Уайльд, Діккенс); модель двійництва має соціально-психологічне вмотивовування й у реалістичній літературі трансформується у картину "діалектики душі".

  Скачати повний текст

Досліджено концепцію свободи філософування Б. Спінози, проаналізовано теоретико-історичні причини її виникнення. Розкрито особливості трактування ученим таких філософських понять, як свобода та свобода філософування. Розкрито роль свободи філософування у людському бутті, яка полягає в уможливленні людського самозбереження та самовдосконалення шляхом пізнання. Доведено, що свобода у Б. Спінози має декілька вимірів, зокрема, онтологічний і політико-філософський. З'ясовано, що згідно зі спінозівською онтологією свобода полягає у звільненні людини від пасивних станів душі й осягнення нею свого місця у світовому причинно-наслідковому зв'язку. Доведено, що у політико-філософському сенсі свобода є поєднанням права суспільства на самоврядування, пізнавальної любові до Бога, свободи філософування та визнання права на привілеї. З'ясовано, що поняття свободи філософування не є тотожним поняттям свободи та свободи волі, водночас свобода філософування уможливлює свободу та є її наслідком. Розкрито сутність концепції свободи філософування у політичній філософії Б. Спінози. Зроблено висновок, що концепція свободи філософування є засобом обгрунтування свободи на суспільному рівні.

  Скачати повний текст

Проведено всебічний аналіз творів А.Бєлого "Котик Летаев" і "Крещеный китаец" у контексті його пізньої творчості та художньої автобіографічної прози постсимволізму. Обгрунтовано належність цих творів до жанру автобіографічного роману. Установлено, що найважливішими художніми принципами у пізній прозі символіста є пов'язані між собою принципи інтертекстуальності та контрапункту. Доведено, що проза, поезія, філософсько-теоретичні і навіть епістолярні твори А.Бєлого є тісно зв'язаними елементами гіпертексту, цілісної динамічної системи з єдиним комплексом тем і мотивів. Зазначено, що "Котик Летаев" і "Крещеный китаец", а також інші твори письменника ("Глоссолалия", "Записки чудака", "История развития самосознающей души") є відображенням однієї теми - історії розвитку душі, що символізує загальний духовний шлях людства. Цей новий принцип історичної свідомості, що базується на антропософських уявленнях А.Бєлого, а також на концепції "Феноменології духу" Г.Гегеля, стала основою специфічної модифікації модерністської художньої автобіографії. Художню автобіографію визначено як достовірний історичний документ, тому що автобіографічний текст письменника є його власною інтерпретацією історії, історичні факти заміщуються художніми. На підставі аналізу романів виявлено кілька нових літературних зв'язків (з творчістю Ф.І.Тютчева, М.В.Гоголя), розширено уявлення про світосприйняття та творчий метод письменника. Показано, що у творчості А.Бєлого поєднуються елементи досить несхожих культурних парадигм - модернізму та авангарду. Запропоновано висновок, що такі творчі знахідки А.Бєлого, як принцип створення гіпертексту за допомогою повторів і лейтмотивів, а також утворення автобіографії-міфу і певною мірою і деміфологізація, вплинули на прозу постсимволістів, зокрема, Б.Пастернака і Д.Хармса.

  Скачати повний текст

Визначено основні тенденції вивчення творчості І.Гезеля в наукових працях XIX - першої половини XX ст. та проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження його філософії у сучасній літературі. Висвітлено основні положення натурфілософської концепції І.Гезеля у контексті парадигми "Бог - світ - людина" у аспекті гуманістичних і барокових тенденцій, які визначили домінування пантеїстичних і деїстичних елементів у тлумачені співвідношення Бога і природи, людини та Всесвіту. Визначено та систематизовано категорії, на яких базується формування поняття "внутрішня людина" у філософії І.Гізеля, а саме: "істина", "віра", "воля", "свобода", "щастя". Відтворено своєрідне розуміння І.Гізелем людини як "диспозиційного чинника" та "ноуменальної цілісності", згідно якого суть людини розглядається через спонукальність, яка дає змогу досягти єдності душі та тіла та визначає її неповторну духовну індивідуальність. Систематизовано нові тенденції трактування етичних норм християнської моралі у релігійно-філософському вченні І.Гізеля, за якою людина розглядається як індивідуальність, що поєднує духовні цінності, визначені божою мудрістю, та власний розум і волю. Виокремлено концепцію "громадянського гуманізму", що становить оригінальне бачення смислових факторів буття людини І.Гізелем, яке базується на усвідомленні значимості й неповторності людської індивідуальності не лише перед Богом, а й перед суспільством, а це призводить до вдосконалення як окремої особистості, так і суспільства в цілому.

  Скачати повний текст