У дисертаційній роботі вперше в українському літературознавстві проаналізовано діаспорну жіночу прозу другої половини ХХ століття крізь призму системно-аналітичного підходу. Об'єктом дослідження є романи, повісті, а також найрепрезентативніша мала проза – оповідання, новели, фрагментарні жанри (етюд, образок, акварель, ескіз). Так, розглянуто жанрово-стильові особливості оповідань, зокрема різдвяне, соціальне, історичне, етнографічне, детективне, оповідання-портрет, психологічне оповідання. З'ясовано їх соціопсихологічні домінанти як підґрунтя структурної, наративної, образної, стильової специфіки малої прози авторок. Представниці української діаспори в умовах поліетнічної культури писали високохудожні твори українською мовою за межами рідної землі. Такий факт засвідчує їхню високу самосвідомість, осмислення патріотичного чину, заґрунтованість власного Я-его в національні основи. Доведено, що діаспорна жіноча проза другої половини ХХ століття оновила тематичну і жанрово-стильову системи, створивши, на наше переконання, інтелектуальну опозицію зааґанжованій прозі доби соціалістичного реалізму. Д. Гуменна, О. Мак, Л. Коваленко розімкнули історичний простір України до світових масштабів, змоделювали образи персонажів різних суспільних верств, майстерно окреслили психологічні типи, голоси яких зазвучали різними тональностями, а композиційні прийоми, сюжетні повороти, стильові ознаки по-особливому увиразнилися через ліричне та орнаментальне письмо за зразками західноєвропейської літератури з отриманням національної традиції. Ключові слова: жанр, стиль, світогляд, ґендерний підхід, дейксис, наратор, діаспора, жіноча проза, психологізм, символіка.^UFor the first time in domestic science about literature the analysis of materials of diaspora women's prose of the second half of the XX century with the system-analytical approach to the interpretation of genre-style peculiarities of epic works has been carried out in the dissertation. The object of the research is novels, narratives, as well as the most representative prose –fictional essay, fragmentary genres – sketch, pattern (watercolor), sketch. On the example of women's little prose various types of stories have been considered, including Christmas, social, historical, ethnographic, «detective», story-portrait, psychological narrative. The genre-style system of women's prose of the Ukrainian diaspora of the second half of the XX century has been explored. Socio-psychological dominants of works, which are the basis of structural, semantic and stylistic specificity of poetological components of artistic creativity of prose writers, have been revealed. The phenomenon of sensitive problems of Ukrainian history, which are and remain the material that prompts the artists of the word to create artistic prose, has been revealed. We consider women's literature as a socio-cultural and artisticaesthetic phenomenon. Its essence is expressed by the creation of women-writers of texts that radiate their peculiar perception of the world, the expression of elegant vocabulary in writing, and thus the texts are presented to the reader by representatives of women's artistic practice. A prose work that takes as its basis the historical event, the fact is modeled on the historical plot. The latter in artistic form represents a certain era or period of history. In prose historical truth is synthesized with artistic one, historical event – with artistic fiction. Women-writers of Ukraine under the conditions of poly-ethnic culture did not fail the chosen path, did not multiply the glory of foreign-language culture, but they modeled high-quality works in the Ukrainian language far from the Motherland, their native land. Such a fact testifies to their self-consciousness, the tendency to comprehend, and the susceptibility of their own I-ego on the national basis. It has been proved that the diaspora women's prose of the second half of the XX century announced the updating of the genre-style and thematic system, and such a step has been an intellectual opposition to the prose of the socialist realism era. D. Humenna, O. Mak, L. Kovalenko «opened up», expanded all the historical space of Ukraine up to the XX century, «populated» their prose with the characters of different layers of population, skillfully depicted psychological types whose voices sounded different tones-timbres, and composite receptions, stories, stylistic parameters in a specially updated lyrical and ornamental writing on samples of Western European culture with the emphasis on national identity, similarity and mentality. 19 The results of the dissertation can be used as a material for lectures on the history of Ukrainian literature of the XX century in higher education institutions, colleges, gymnasia and general educational schools with advanced study of humanities, as well as - in the preparation of relevant manuals, special courses on national writers, in particular autobiographic or historical prose, when writing scientific works on the history and theory of literature, course and diploma projects by students of philological disciplines. The materials of the dissertation and its conclusions will be useful for teachers-philologists of educational institutions of various types. Key words: genre, style, world outlook, deixis, narrator, diaspora, women's prose, psychologism, symbolism.

Дисертація присвячена обґрунтуванню надання медичної допомоги першому поколінню нащадків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, на первинній ланці. Розроблена система моніторингу стану здоров'я ґрунтується на проведеному епідеміологічному аналізі вперше виявленої захворюваності на непухлинні хвороби за чотирнадцятими класами МКХ-10, від народження до 18-річчя за період 1987–2016 рр.. Вивчення стану здоров'я ППН, як когорти, так і з урахуванням часу народження нащадків після аварії, проводилося, зважаючи на стать, за показниками розвитку непухлинної захворюваності: групами здоров'я, структурою та динамікою рівнів захворювань за трирічними періодами спостереження (до 3 років, 4–6, 7–9, 10–12, 13–15, 16¬–18 років). Вхідною інформацією для формування когорти досліджуваних була база даних «Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».Проведена оцінка стану здоров'я 35 893 осіб віком до 18 років, з них 18 138 – нащадків чоловічої статі (НЧС), 17 755 – нащадків жіночої статі (НЖС), які мешкають на радіаційно забруднених територіях Київської, Житомирської, Рівненської та Чернігівської областей України. Встановлено, що основним непухлинними захворюваннями, які впливають на стан здоров'я ППН є хвороби ендокринної системи, органів дихання та органів травлення. З досягненням 18-річчя третина ППН мають хронічні захворювання. Інвалідизація нащадків від народження до 18 років (0,19%-1,18%) відбувалася за рахунок захворювань, пов'язаних з наслідками Чорнобильської катастрофи. Найбільша захворюваність встановлена серед нащадків, народжених в перші роки після аварії ( 1987–1990), найменша – через 11–13 років (1996–1999). Достовірної різниці у розвитку непухлинної захворюваності серед ППН за гендерною ознакою не встановлено. Визначена тенденція до росту хвороб органів дихання, ендокринної системи та органів травлення при дорослішанні нащадків. Представлена функціонально-організаційна модель забезпечення нащадків першого покоління постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, проживаючих на радіоактивно забруднених територій, віком від трьох до 18 років медичною допомогою в умовах реформування галузі охорони здоров'я. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню, розробці та впровадженню концептуальної моделі гендерної рівності в охороні здоров'я України. Її метою визначено інтеграцію принципу гендерної рівності в охорону здоров'я та забезпечення рівних можливостей для чоловіків та жінок при отриманні послуг охорони здоров'я залежно від їх потреб.^UThe dissertation focusses on the reasoning for delivering medical care through the primary-tier care to the first-generation offspring (FGO) affected by the Chernobyl accident. The developed health monitoring system is based on the conducted epidemiological analysis of the initially detected non-tumour incidence rate by fourteen ICD-10 classes, from birth to the 18th birthday (1987–2016). The study of the health status of the FGO as a general cohort, and taking into account the birth time of the offspring after the accident, was carried out, subject to individuals' sex, based on the development of non-tumour morbidity, as follows: health groups, structure and dynamics of disease levels over three-year observation periods (up to 3 years, 4 –6, 7–9, 10–12, 13–15, 16–18 years). The basic data for the formation of the cohort of the studied individuals was the database "State Register of Ukraine of Persons Affected by the Chernobyl Accident" (SRU).The health condition was assessed among 35,893 people under the age of 18 years, of whom 18,138 were male offspring (MO), while 17755 were female offspring (FO) residing in the radioactively contaminated territories (RCT) of Kyiv, Zhytomyr, Rivne and Chernihiv regions of Ukraine. It has been established that the main non-tumour diseases that affect the health condition of the FGO are diseases of the endocrine system, respiratory system, and digestive system. After attaining 18 years of age, 30% of FGO have evidenced to have chronic disease. Disability of children aged from birth to 18 years (0.19% -1.18%) occurred due to diseases associated with the consequences of the Chernobyl accident. The highest incidence was found among the offspring born in the first years after the accident (1987-1990), and the smallest – after 11-13 years (1996-1999), respectively. There have not been established significant differences in the development of non-tumour incidence among FGOs based on gender, while there has been determined an increasing tendency for diseases of the respiratory system, endocrine system, and digestive system during the growth of the offspring.The functional and organizational model of providing the descendants of the first generation of victims of the Chernobyl accident, living in radioactively contaminated areas, aged three to 18 years with medical care in the context of health care reform is presented.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.03 – «Соціальна медицина» (галузь знань 22 Охорона здоров’я). – ДВНЗ «Національний університет фізичного виховання і спорту України» МОН України, Київ, 2023.Дисертація захищається в спеціалізованій вченій раді Д 61.051.09 в ДВНЗ «Ужгородський національний університет», МОН України, Ужгород, 2023.У дисертаційній роботі наведено узагальнення наукового підґрунтя формування безпечних і здорових умов праці медичних фахівців, підвищення безпеки пацієнтів у повсякденних умовах та надзвичайних ситуаціях, а також забезпечення мінімального впливу ЗОЗ на навколишнє середовище. Запропоновано принципово нове вирішення науково-практичної проблеми через обґрунтування парадигми безпечного лікарняного середовища. Парадигма розроблена на основі критичного аналізу сучасних підходів до мінімізації негативного впливу на людину чинників виробничого середовища в різних сферах економічної діяльності, забезпечення безпеки пацієнтів, а також отриманих власних даних щодо недооцінки у вітчизняній охороні здоров’я на всіх рівнях проблеми безпеки пацієнтів, стабільного зростання стаціонарної та післяопераційної летальності в ЗОЗ, формального підходу до попередження ненавмисної шкоди пацієнтам, існування звинувачувальної культури в керівної ланки в реагуванні на помилки медичного персоналу, тенденцій до зростання показників виробничого травматизму через недостатню оцінку проблем безпеки та гігієни праці медичних працівників, нечутливість системи охорони здоров’я до кращих практик створення безпечних і здорових умов праці для медичних працівників і захисту пацієнтів від небажаних наслідків медичної допомоги.Обґрунтовано прості організаційні підходи до впровадження парадигми безпечного лікарняного середовища на рівні лікарняного стаціонару.Запропоновано також концептуальні підходи до формування стратегії попередження дефектів надання медичної допомоги у вітчизняній системі охорони здоров’я.Ключові слова: безпека пацієнтів, безпека і гігієна праці медичних працівників, дефекти надання медичної допомоги, культура безпеки, медичні помилки.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Medical Sciences in the specialty 14.02.03 - "Social medicine" (22 Healthcare). - "National University of Physical Education and Sports of Ukraine", Kyiv, 2023.The dissertation is defended in the specialized academic council D 61.051.09 at the "Uzhgorod National University", Uzhhorod, 2023.The dissertation presents the generalization of the scientific basis for the formation of safe and healthy working conditions of medical specialists, improving the safety of patients in everyday conditions and emergencies, as well as ensuring the minimum impact of POPs on the environment. A fundamentally new solution to the scientific and practical problem is proposed through the substantiation of the paradigm of a safe hospital environment.The paradigm was developed on the basis of a critical analysis of modern approaches to minimizing the negative impact on human factors of the industrial environment in various fields of economic activity, ensuring patient safety, as well as obtained own data on the underestimation at all levels of the problem of patient safety, the rapid increase in inpatient and postoperative mortality in healthcare facilities health, a formal approach to preventing unintentional harm to patients, the existence of an accusatory culture in the management unit when responding Errors and medical staff, to trend growth of industrial injuries due to neglect security issues and occupational health medical professionals, health system insensitivity to the best practices of creating safe and healthy working conditions for health workers and protect patients from adverse effects of medical care.Simple organizational approaches to implementation of the paradigm of safe hospital environment at the hospital hospital level are substantiated.Conceptual approaches to formulating a strategy for preventing defects in the delivery of health care in the national healthcare system are also proposed.

Проведено дослідження умов та проблем реалізації стратегії України щодо європейської інтеграції у контексті її відносин з Росією. Проаналізовано сучасні концепції розширення та поглиблення інтеграційних зв'язків на європейському континенті у період системних перетворень у постбіполярний період. Розглянуто підходи Євросоюзу щодо визначення місця України в його східноєвропейській політиці, охарактеризовано стан і перспективи партнерства ЄС з РФ. Проаналізовано діяльність України щодо втілення стратегії європейської інтеграції та приєднання до простору об'єднаної Європи у процесі імплементації Угоди про партнерство та співробітництво ЄС з Україною, визначено умови успіху та причини невдач у досягенні її стратегічних цілей. Обгрунтовано необхідність коригування стратегічного курсу Києва за умов своєрідної стратегічної паузи поступу ЄС після останніх його розширень, показано доцільність розробки засад більш широкого маневру України як потужної складової європейського континенту. У контексті формування нової системи відносин проаналізовано еволюцію парадигми взаємозв'язку Києва з Москвою, визначено складові успіху інтеграційної стратегії України у вимірах загальноєвропейського простору. Досліджено чинники концепції Великої Європи, які визначаються не лише просторово-географічними межами, але й економічно-ресурсними та соціокультурними складовими.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено філософській експлікації суттєвих рис та особливостей європейського міста. Наукова новизна одержаних результатів полягає у в тому, що у вітчизняній соціально-філософській думці європейське місто вперше цілісно представлено як модус соціальної реальності та культурну категорію, втілену в ідеї міста й проявлену в міфі міста. Застосування феноменологічного, конструктивістського та синергетичного підходів до дослідження процесу створення та функціонування соціального простору міста, зокрема експлікації ідеї міста у вигляді міфу міста дозволили показати особливості європейського міста як модуса соціальної реальності, надати філософську дефініцію поняттям «міф міста» та «ідея міста», показати, що міф міста є формою буття ідеї міста. У результаті європейське місто концептуалізовано як реалізовану систему соціального буття, форма якої транслюється змістом ідеї міста, що має християнське походження, центральні смисли якої кодуються та транслюються міфом міста.Ідея європейського міста пояснюється як простір соціального буття, що формується навколо сакрального центру та архетипічно відтворюється на християнських територіях, набуває аподиктичного значення в структурі сенсів соціальної реальності Європи, в тому числі й модерного часу. В роботі показано шляхи трансформації сакрального простору в сучасному місті та проаналізовано особливості побудови сакральних міських просторів та їхню роль для локальних спільнот. За допомогою звернення до наративу про місто – міфу міста показано, яким чином ідея міста, втілюючись в конкретному місті, стає формою культурного існування для своїх мешканців. Міф міста представлено як актуальну реальність, пов'язану із системою уявлень локальної спільноти (городян) про місто та самих себе, закодовану символічними засобами в наративі про місто та опредметнену в міському просторі. Визначено, що міф європейського міста артикулює сакральні сенси ідеї міста та способи їх реального буття. На прикладі міфу Донецька, дослідженого до 2013 року, показано, що його наратив завжди будується навколо сакральних сенсів ідеї міста, а трансформації цього сакрального ядра, пов'язані з світоглядними зсувами (змінами в культурній онтології), змінюють просторову структуру міста та впливають на соціальне буття міста, маючи перетворюючий та мобілізаційний потенціал. Концептуальне розуміння європейської цивілізації як міської культури, запропоноване Фернаном Броделем, в дослідженні доповнене аналізом трансформації однієї з основних культурних цінностей – культурної пам'яті в сучасному місті. Проведений аналіз дозволив виокремити нові горизонти культурного мислення в розумінні ідеї міста, що показано на прикладі зміни ставлення до культурної спадщини в місті залежно від того, як змінюється розуміння культурної спадщини на рівні європейської спільноти.В роботі актуалізовано вектори подальшого міського розвитку на підставі проведеного аналізу програмних документів ООН (ООН-Хабітат, Всесвітнього форуму міст) щодо міського розвитку та виділено чинники, що обумовлюють зміну соціальної поведінки городян та впливають на зміну просторів, які людина конструює як середовище для життя.Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення і висновки, наведені в дисертаційній роботі, можуть використовуватися при моделюванні соціальних процесів та поведінки городян. Застосування результатів дослідження може бути корисним при практичній реалізації політики регіональної децентралізації, сприяти ініціюванню міжміського діалогу для розвінчання локальних стереотипів та зменшення соціальної напруги.^UThe thesis is devoted to the philosophical explication of essential features of the European city. The scientific novelty of the obtained results is that in national socio-philosophical thought the European city as a mode of social real life and cultural category embodied in the urban concept and manifested in urban myth shows for the first time. Application of phenomenological, constructivist and synergetic approaches to the study of the urban social space establishing and functioning, in particular the explication of urban concept in the form of urban myth allowed to show the features of the European city as a mode of social reality, provide a philosophical definition of the concepts of "myth of the city" and "idea of the city", show that the myth of the city is a form of existence of the idea of the city. In result European city is interpreted as an implemented system of social real life, which form is translated by the content of the urban concept of Christian origin, the central meanings of which are encoded and transmitted by the urban myth.It is proved that the European urban concept as a space of social existence being formed around the sacred center and archetypically reproduced in Christian territories, acquires apodictic significance in the structure of meanings of the European social real life, including modern times. It is substantiated that the European city embodies the worldview structure of the Christian and modern thinking and is one of the actualized spaces for complete worldview imperatives implementation of the Christian and modern age.The thesis shows the ways of transformation of sacred space in a modern city and analyzes the features of the construction of sacred urban spaces and their role for local communities. The thesis analyzes the "work" of the idea of the city. By addressing the narrative of the city – the myth of the city, it is shown how the idea of a city, embodied in a particular city, becomes a form of cultural existence for its inhabitants. The urban myth articulates and implements the cultural urban concept. The urban myth is presented as an actual reality linked to a system of local community (citizens) idea of the city and themselves, encoded by symbolic means in urban narrative and materialized in the urban space; the European urban myth articulates the sacred meanings of the urban concept and the ways for their real existence. It is determined that the myth of the European city articulates the sacred meanings of the idea of the city and the ways of their real existence. Using Donetsk myth as an example, studied before 2013, it has been shown that its narrative is always built around the sacred meanings of the urban concept, and the transformations of this sacred core associated with ideological shifts (changes in cultural ontology) change the spatial urban structure and affect social existence of the city, having a transformative and mobilizing potential.In addition, the thesis further developed an understanding of European civilization as urban culture proposed by Fernand Braudel, supplemented by transformation analysis of one of the main cultural values – cultural memory in the modern city. The analysis allowed us to identify new horizons of cultural thinking in understanding the idea of the city, as shown by the example of changing attitudes to cultural heritage in the city depending on how the understanding of cultural heritage at the level of the European community changes.Study of the current state of urban change, in particular, through analysis of UN (UN-Habitat, World Urban Forum) policy documents on urban development, vectors updated of further urban development. The practical significance of the results is that the main provisions and conclusions of this thesis paper can be used in modeling social processes and the behavior of citizens. The application of the research results can be useful in the practical implementation of the regional decentralization policy and to help initiate an inter-city dialogue to dispel local stereotypes and reduce social tension.

Вперше у вітчизняній політології комплексно досліджено процес формування системи європейського співробітництва у сфері захисту навколишнього природного середовища, запропоновано періодизацію його розвитку. Виявлено спільні тенденції й специфічні особливості європейського співробітництва у сфері захисту навколишнього природного середовища. Вперше у вітчизняній політології вивчено формування, становлення та розвиток загальноєвропейського процесу "Довкілля для Європи", розкрито його роль у запровадженні екологічної політики у державах з перехідною економікою. Створено класифікацію національних пріоритетів України у галузі міжнародного природоохоронного співробітництва в Європі. Узагальнено позитивний і негативний досвід України у формуванні багато- та двостороннього співробітництва у сфері захисту навколишнього природного середовища.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу певних джерел і літератури комплексно досліджено проблему становлення та розвитку меншовицьких осередків Катеринославської губернії в 1903 - 1907 рр. Виокремлено актуальні проблеми історії діяльності меншовиків Катеринославщини. Виявлено, систематизовано та класифіковано джерела,що містять інформацію з історії меншовиків губернії. До наукового обігу введено документи меншовицьких партійних організацій і правоохоронних органів. Розглянуто програмні засади й основні напрями партійної діяльності меншовиків Катеринославщини в 1903 - 1907 рр. Виділено два етапи, упродовж яких партійна робота меншовиків суттєво відрізнялась у сфері агітаційно пропагандистської та бойової діяльності. З'ясовано характер стосунків меншовиків з більшовиками. Проаналізовано причини їх конфронтації. Виявлено умови, за яких співробітництво реалізувалося на практиці. Одержано певний історичний матеріал, на підставі якого досліджено мережу соціал-демократичних організацій Катеринославщини, їх організаційну структуру, розглянуто основні форми та методи діяльності меншовиків, висвітлено динаміку росту чисельності членів організацій РСДРП губернії у 1903 - 1907 рр.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено розвиток європейської ідеї у 1945 - 1952 рр. Її головними носіями у цей час були різні громадські організації ліберально-демократичного напрямку, що прагнули об'єднання Європи. Вони поділялись на федералістів, які виступали за делегування частини національних повноважень на наднаціональний рівень, й уніоністів, які обстоювали міждержавне співробітництво. Початок "холодної війни" зумовив зростання об'єднавчих настроїв на заході континенту. Це підтвердив Гаазький конгрес 1948 р., під час роботі якого було створено ідейні засади інтеграційних процесів. Заснування Ради Європи (РЄ) - першої міжнародної парламентської асамблеї - було одним з його головних підсумків. Однак відсутність у РЄ значних повноважень спричинила пошук інших варіантів євробудівництва. "Декларація Шумана" (1950) і, як її наслідок, створення Європейського співтовариства вугілля та сталі започаткували інтеграційні процеси, визначивши їх напрямок на наступні десятиріччя.

  Скачати повний текст

Вперше охарактеризовано рецепції новоєвропейської теорії процесу в новітній українській філософській думці й її реінтерпретації в українських суспільних контекстах. Виявлено систему критеріїв, за якими оцінювали суспільний процес мислителі народницького (народ, автономія, соціальне визволення) та консервативного (традиція, незалежність, національне визволення) напрямів. Розглянуто світові світоглядні основи суспільного прогресу в українській філософії, зокрема, вагому роль суб'єктивних чинників у здійсненні суспільного прогресу, а також рушійні сили прогресу, головним з яких є людина як суб'єкт історичної та соціальної дії. Розкрито змістове навантаження ідеї прогресу, що розглядалась українськими мислителями як багатозначна світоглядно-ціннісна категорія, яка об'єднувала погляди про досконалий суспільний лад і критику та відповідність йому теперішнього стану суспільного життя, вимогу соціальної трансформації та побудови гармонійного та досконалого суспільства, шляхом еволюційних змін. Охарактеризовано особливості розвитку ідеї суспільного прогресу в українській філософській думці другої половини XIX - початку XX ст. та обгрунтовано пріоритетність його основних аспектів - соціального та національного у їх співвідношенні.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності й особливості становлення та розвитку системи соціально-трудових відносин у структурі ринкової економічної системи, інституціональний зміст і структура соціально-трудових відносин і таких її інститутів як соціальне партнерство та трипартизм, зайнятість, найм. Розглянуто такі основні категорії інституціонального аналізу як інститут, інституція, організація, трансакція та рутинізація й висвітлено методологічні можливості їх інструментального застосування в аналізі інститутів соціально-трудових відносин. Визначено взаємодію таких суб'єктів соціально-трудової сфери як роботодавець, найманий працівник і держава, а також особливості проведення ними соціальної місії. Розглянуто особливості соціально-трудових відносин планово-директивної системи господарства, а також обгрунтовано необхідність ринкової трансформації інститутів соціально-трудових відносин в Україні.

  Скачати повний текст

Окреслено теоретичні підходи до аналізу сучасного інформаційного успільства в добу глобалізації. Інформаційну політику розглянуто як значимий чинник реформ у євроатлантичному векторі розвитку держави. Проаналізовано здобутки та проблеми цієї політики на сучасному етапі розвитку України. Розкрито місце та роль громадських організацій та неурядових структур в демократичному суспільно-політичному процесі та у процесі євроатлантичної співпраці держави. Визначено механізми формування громадської думки та їх особливості за умов демократичних суспільних перетворень. Розроблено рекомендації для підвищення ефективності механізму інформування громадськості з питань курсу на євроатлантичне співробітництво України, в якому провідна роль належить державі у тісній співпраці з неурядовими громадськими організаціями та ЗМІ, для забезпечення належного розуміння та сприйняття громадськістю політики євроатлантичного співробітництва.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади функціонування інфраструктури ринку праці, розкрито особливості функціонування інфраструктурної підтримки ринку праці України. Визначено основні виклики та тенденції сучасного розвитку інфраструктурного ринку праці (ІРП), на основі чого запропоновано напрями покращання функціонування інфраструктури ринку праці України. Удосконалено визначення поняття "інфраструктура ринку праці", визначено стратегічні цілі її функціонування, окреслено основні особливості діяльності інфраструктурних посередників. Розглянуто основні методологічні підходи щодо аналізу інфраструктури ринку праці, запропоновано використовувати систему 4-рівневого аналізу, яка дозволяє комплексно оцінити функціонування ІРП. Проаналізовано особливості формування та функціонування системи інфраструктури ринку праці України, її державної та приватної підсистем. У ході економетричного моделювання конфігурації ІРП України виявлено, що більшою мірою на неї впливають показники економічної активності населення, режиму зайнятості та кваліфікації робочої сили регіону: що більш захищена зайнятість на ринку праці та більш кваліфікована та мобільна робоча сила, то менша роль державного посередника на ринку послуг з працевлаштування. Розкрито виклики світової фінансово-економічної кризи та виокремлено ключові фактори, які впливають на сучасний розвиток інфраструктурної підтримки ринку праці. Запропоновано напрями подальшого розвитку інфраструктури українського ринку праці: законодавче регулювання, інформаційне забезпечення, функціонування окремих ланок ІРП та співробітництво між організаційно та функціонально різними підсистемами ІРП.

  Скачати повний текст

У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади іншомовної підготовки у льотних навчальних закладах України другої половини ХХ ‒ початку ХХІ ст.. Проаналізовано історіографію та джерельну базу обраної проблеми. Досліджено особливості реорганізації іншомовної професійної підготовки майбутніх авіаційних фахівців у льотних закладах освіти України середини ХХ ‒ початку ХХІ ст.. В результаті здійснення та обґрунтування періодизації розвитку іншомовної професійної льотної підготовки України було виокремлено наступні історичні періоди: іншомовна підготовка у процесі зародження льотної освітньої системи цивільної авіації в умовах технічного переозброєння (1961‒1970 рр.); міжнародне співробітництво та роль іншомовної підготовки майбутніх авіафахівців в освітній системі цивільної авіації (1971‒1984 рр.); іншомовна підготовка під час трансформації мереж і структур загальної і вищої освіти, зокрема авіаційної (1985‒1992 рр.); перехід до загальноприйнятих міжнародних стандартів і вимог до іншомовної професійної льотної підготовки за часів незалежності України (1993‒2007 рр.). Аналіз питання історико-педагогічних передумов зародження системи підготовки авіаційних кадрів здійснено відповідно до: 1) розвитку науково-технічного прогресу у сфері літакобудування та авіаційного пасажироперевезення на початку ХХ ст.; 2) виникнення і становлення льотної іншомовної професійної підготовки у контексті історичних умов та факторів, що обумовили необхідність володіння авіаційними фахівцями іноземною мовою, до яких віднесено, насамперед, міжнародне авіаційне співробітництво та вступ країни до організації цивільної авіації (ІКАО); 3) розвиток нормативно-правового забезпечення функціонування вищих льотних закладів освіти цивільної авіації та здійснення льотної іншомовної професійної підготовки. Доведено, що у досліджуваний період відбувається пошук місця іншомовної підготовки як складової системи освіти авіаційних фахівців: від повного її заперечення (на той час авіаційні фахівці не послуговувалися іноземною мовою як професійною, що обумовлювалося відсутністю міжнародних пасажироперевезень) до визнання її обов’язковості.Досліджено зміст, форми, методи організації іншомовної підготовки льотних навчальних закладів у визначених періодах. Окреслено характерні особливості кожного періоду: І ‒ державне визнання необхідності поліпшення стану вивчення та викладання іноземної мови; ІІ ‒ активізація роботи науково-педагогічного складу льотних закладів освіти у процесі складання навчальних програм та видання навчальних посібників з іноземної мови, що спираються на вимоги ІКАО; ІІІ ‒ здійснення професійно орієнтованого навчання авіаційній англійській мові, враховуючи п’ять видів мовленнєвої діяльності; ІV ‒ загальна стандартизація процесу вивчення авіаційної англійської мови згідно з вимогами ІКАО. Актуалізовано перспективні можливості творчого використання результатів дослідження, що ефективно впливатимуть на стан професійної іншомовної підготовки у льотних закладах України та на рівень володіння іноземною мовою майбутніх авіафахівців.Доведено, що, відповідно до кожного із зазначених періодів, відбувається: 1) зміна ставлення до іноземної мови, починаючи від усвідомлення необхідності спільної мови комунікації міжнародної цивільної авіації, введення законодавчо закріпленої стандартної фразеології, а також підвищення вимог до мовленнєвих навичок та вмінь пілотів до визнання необхідності віднесення її до мови, що забезпечує безпечну професійну діяльність авіаційних фахівців; 2) зміна методичних підходів до навчання іноземній мові – свідомо-практичний, інтенсивний, комунікативний, компетентнісний; 3) реалізація компетентнісного підходу – від формування навичок іншомовного спілкування до формування комунікативної компетентності як складової системи професійних компетентностей авіаційних фахівців; 4) встановлення державних стандартів іншомовної підготовки авіаційних фахівців; 5) зміна вимог до професійної підготовки викладачів іноземної мови.Унікальність роботи полягає в тому, що вперше: в історико-педагогічному дослідженні цілісно та всебічно охарактеризовано теорію і практику розвитку іншомовної підготовки в історії розвитку вітчизняної професійної освіти у льотних навчальних закладах України (друга половина ХХ – початок ХХІ століття), з’ясовано теоретичні, організаційні та змістові засади її розвитку. Уточнено провідні аспекти, положення, що складають теоретичні основи професійної іншомовної підготовки в авіаційній галузі; поняттєвий апарат дослідження через характеристику поняття «система підготовки» в галузі професійної авіаційної освіти та іншомовної підготовки як її складової. Ключові слова: професійна підготовка, іншомовна підготовка, авіаційна англійська мова, авіаційний фахівець.^UThe dissertation substantiates the theoretical and methodological principles of foreign language training in flight training institutions of the second half of the 20th ‒ beginning of the 21st century. The historiography and source base of the selected problem are analyzed. There were studied the peculiarities of the reorganization of professional foreign language training of future aviation specialists in aviation educational institutions of Ukraine in the middle of the 20th ‒ beginning of the 21st centuries. As a result of the implementation and justification of the periodization of the foreign language professional flight training development in Ukraine, the following historical periods were distinguished: foreign language training in the process of civil aviation flight education system development in the conditions of technical rearmament (1961‒1970); international cooperation and the role of foreign language training of future aviation specialists in the educational system of civil aviation (1971‒1984); foreign language training during the transformation of networks and structures of general and higher education, in particular aviation (1985‒1992); transition to generally accepted international standards and requirements for foreign language professional flight training during the independence of Ukraine (1993‒2007). The analysis of the issue of historical and pedagogical prerequisites for the birth of the aviation personnel training system was carried out in accordance with: 1) the development of scientific and technical progress in the field of aircraft construction and air passenger transportation at the beginning of the 20th century; 2) the emergence and formation of flight foreign language professional training in the context of historical conditions and factors that determined the need for aviation specialists to speak a foreign language, which include, first of all, international aviation cooperation and the country's entry into the Civil Aviation Organization (ICAO); 3) the development of regulatory and legal support for the functioning of higher flying institutions of civil aviation education and the implementation of flight foreign language professional training. It is proved that in the period under study, a search for a place for foreign language training as a component of the education system of aviation specialists is taking place: from its complete denial (at that time, aviation specialists did not use a foreign language as a professional language, which was due to the lack of international passenger transportation) to recognition of its obligation.The organizational content, forms, and methods of foreign language training at flight schools in certain periods have been studied. The characteristic features of each period are outlined: I ‒ state recognition of the need to improve the state of learning and teaching a foreign language; ІІ ‒ intensification of the work of the scientific and pedagogical staff of flight education institutions in the process of drawing up training programs and publishing foreign language training manuals based on ICAO requirements; ІІІ ‒ implementation of professionally oriented training in aviation English, taking into account five types of speech activity; IV ‒ general standardization of the aviation English language learning process in accordance with ICAO requirements. Prospective opportunities for creative use of research results have been updated, which will effectively influence the state of professional foreign language training in aviation institutions of Ukraine and the level of foreign language proficiency of future aviation specialists.It has been proven that, in accordance with each of the specified periods, there is: 1) a change in the attitude towards a foreign language, starting from the awareness of the need for a common language of communication in international civil aviation, the introduction of a legally established standard phraseology, as well as an increase in the requirements for the speaking skills and abilities of pilots to the recognition the need to refer it to the language that ensures the safe professional activity of aviation specialists; 2) change in methodical approaches to learning a foreign language ‒ conscious-practical, intensive, communicative, competence-based; 3) implementation of the competence approach - from the formation of foreign language communication skills to the formation of communicative competence as a component of the professional competence system of aviation specialists; 4) establishment of state standards for foreign language training of aviation specialists; 5) changing the requirements for the professional training of foreign language teachers.Key words: vocational training, foreign language training, aviation English, aviation specialist.

Проведено дослідження явища ірраціональності як антиподу "економічного розуму", що виникає під впливом почуттів і є проявом емоцій. Побудовано модель процесу споживацього вибору домогосподарства за ринкових умов, охарактеризовано її основні складові (доход, ринкові комунікації та способи стимулювання збуту) як базові фактори впливу, а також чинники-"фільтри" (пізнавальні здібності, соціальне середовище та психологічні особливості індивіду). Запропоновано поділ ринкової ірраціональності споживача на усвідомлену та неусвідомлену. Досліджено економічні, часові та пізнавальні ресурси споживачів-домогосподарств та їх вплив на ринкові рішення. Проаналізовано фактори, що визначають специфіку поведінки споживачів в Україні: рівень доходів домогосподарств, особливості їх диференціації та національного менталітету. Показано зележність між рівнем доходу, пізнавальними здібностями споживачів-домогосподарств та часткою ірраціональної складової у ринкових рішеннях. Визначено головні функції комунікаційної підсистеми підприємства - інформаційну та спонукальну. Встановлено значення якості товару та запропоновано новий підхід щодо врахування впливу даного чинника на споживацький вибір та ринкову привабливість. Встановлено перевагу якості маркетингових комунікацій над якістю товару у формуванні первинного вибору споживача. Проведено дослідження суспільного феномену моди як комунікаційного елементу, який використовується у системах маркетингових комунікацій. Запропоновано їх проекти синтезованого типу, орієнтовані на реалізацію синергетичного ефекту.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємовідносини радянської влади й аграрної інтелігенції. Визначено, що серед представників обох цих конкуруючих еліт бракувало одностайності у відношенні одна до одної. Показано динаміку змін у ставленні аграрної інтелігенції до більшовиків, а також основні точки зору всередині КП(б)У на місце та роль інтелігенції у радянському суспільстві. Наведено підраховані дані щодо кількості аграрної інтелігенції на початку та наприкінці 1920-х рр. Узагальнено теоретичні основи проблеми, надано власне визначення поняття "аграрна інтелігенція". Проаналізовано основні напрямки діяльності аграрної інтелігенції. Зазначено, що, на відміну від сучасних аграрників, представники аграрної інтелігенції радянської України 1920-х рр. займалися не лише науковою, викладацькою, дослідною, виробничою, адміністративною діяльністю та поширенням агрономічних знань, а ще й змушені були вести культурно-просвітницьку роботу. Обгрунтовано, що трансформація свідомості та повсякденного життя селян, як одне з головних завдань радянської влади, вимагала зміни духовно-культурного простору "старої" та створення духовно-культурного простору "нової" аграрної інтелігенції. Виявлено шляхи та механізми впливу радянської влади на трансформацію духовно-культурного простору та побуту аграрної інтелігенції. Розкрито особливості матеріально-побутових умов життя аграрної інтелігенції в місті та в селі. Висвітлено її матеріальні прибутки та видатки, купівельна спроможність, умови побуту, особливості харчування й одягу, проведення дозвілля, соціальне забезпечення, медичне обслуговування, санаторно-курортне лікування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному дослідженні адміністративноправових аспектів співпраці Державного бюро розслідувань з іншими правоохоронними органами. У результаті проведеного дослідження зроблено ряд концептуальних висновків, висунуто та обґрунтовано низку нових наукових положень, які можуть бути використані для удосконалення сучасної концепції взаємодії Державного бюро розслідувань з іншими правоохоронними органами. У роботі сформовано теоретико-правову візію адміністративно-правових аспектів співпраці Державного бюро розслідувань з іншими правоохоронними органами як комплексної системи, яка: встановлює нормативно-правову базу взаємодії правоохоронних органів у протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Державного бюро розслідувань; спрямована на систематичну співпрацю Державного бюро розслідувань з іншими правоохоронними органами, узгоджується з їхньою метою і завданнями, ґрунтується на принципах спільної діяльності; об’єднує специфічні сили і засоби, джерела інформації визначених правоохоронних органів для досягнення спільної мети співпраці. Охарактеризовано зарубіжний досвід організації правоохоронних органів у контексті діяльності Державного бюро розслідувань та встановлено напрями оптимізації адміністративно-правового регулювання міжнародного співробітництва Державного бюро розслідувань. Ключові слова: Державне бюро розслідувань, адміністративно-правові аспекти, співпраця Державного бюро розслідувань, правоохоронні органи, адміністративно-правове регулювання, міжнародне співробітництво, кримінальні правопорушення, протидія злочинності.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive study of the administrative and legal aspects of the cooperation of the State Bureau of Investigation with other law enforcement agencies. As a result of the conducted research, a number of conceptual conclusions were made, a number of new scientific provisions were put forward and substantiated, which can be used to improve the modern concept of the interaction of the State Bureau of Investigation with other law enforcement agencies. The work formed a theoretical-legal vision of the administrative-legal aspects of the cooperation of the State Bureau of Investigations with other law enforcement agencies as a complex system that: establishes a normative-legal basis for the interaction of law enforcement agencies in combating criminal offenses assigned to the jurisdiction of the State Bureau of Investigations; aimed at the systematic cooperation of the State Bureau of Investigation with other law enforcement agencies, consistent with their goals and tasks, based on the principles of joint activity; unites specific forces and means, sources of information of specified law enforcement agencies to achieve the common goal of cooperation. Having clarified the content of the administrative and legal aspects of the cooperation of the State Bureau of Investigations with other law enforcement agencies, it is proposed to define them as a a set of issues related to the normatively established provisions of administrative law in the sphere of interaction of the State Bureau of Investigation with other law enforcement agencies for the purpose of prevention, detection, termination, disclosure and investigation of criminal offenses classified as their competence. According to the criterion of the form of expression, the administrative and legal regulation of the activities of the State Bureau of Investigations is classified into two main groups: 1) external – acts created outside the State Bureau of Investigations; 2) internal – departmental acts that additionally regulate and detail aspects related to the organization of activities and interaction of the State Bureau of Investigation with other law enforcement agencies. Insufficient regulatory support for the aspects of cooperation of the State Bureau of Investigations with other law enforcement agencies and the need for more detailed regulation of forms of interaction, the essence of joint activities, criteria for their effectiveness, and the roles of each subject in such a process are noted. The principles of cooperation are investigated by analyzing their three systems: general principles of law enforcement activity (their practical implementation in the process of organization, activity and interaction of the State Bureau of Investigations), special principles of the State Bureau of Investigations, principles of cooperation. The foreign experience of the organization of law enforcement agencies in the context of the activities of the State Bureau of Investigations is characterized, and directions for optimizing the administrative and legal regulation of international cooperation of the State Bureau of Investigations are established. Keywords: the State Bureau of Investigations, administrative and legal aspects, cooperation of the State Bureau of Investigations, law enforcement agencies, administrative and legal regulation, international cooperation, criminal offenses, combating crime.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми встановлення та застосування адміністративного арешту, виправних і громадських робіт. Розкрито суть поняття, зміст та соціальне значення цих адміністративно-правових явищ. Визначено критерії відмежування адміністративного арешту від інших заходів правового примусу. Сформульовано поняття адміністративного підсудного проступку як підстави встановлення адміністративного арешту, виправних і громадських робіт, наведено кваліфікацію цих правопорушень. Визначено особливості провадження у справах про адміністративні підсудні проступки, за вчинення яких передбачається адміністративний арешт і виправні роботи. Запропоновано процесуальну стадію - попереднє адміністративне розслідування у справах про адміністративні підсудні проступки, особливості вирішення в суді справ щодо цих та провадження щодо виконання постанов про застосування адміністративного арешту, виправних і громадських робіт.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено корупцію як соціальне явище та правову категорію, а також як правопорушення та злочин у діяльності співробітників органів внутрішніх справ (ОВС). Визначено загальні й особливі передумови виникнення корупції серед даних співробітників, їх наслідки та вплив на розвиток суспільних відносин у державі. Висвітлено сфери професійної діяльності співробітників ОВС, які є найбільш небезпечними для ураження корупцією. На базі норм адміністративного права розроблено організаційно-управлінські засади системи протидії корупції в ОВС. Нв підставі теоретичних висновків дослідження й аналізу чинного законодавства, з урахуванням міжнародного досвіду розроблено та внесено пропозиції, спрямовані на вдосконалення антикорупційного законодавства та діяльності суб'єктів боротьби з корупцією.

  Скачати повний текст

Проведено теоретико-правовий аналіз понять досліджуваної проблеми, зокрема таких, як "взаємодія", "співробітництво", "співпраця", "партнерство", "громадська думка", "імідж", "паблік рилейшнз" та "довіра". Досліджено аспекти становлення співпраці міліції (поліції) з населенням в історичному контексті та сучасні тенденції їх розвитку. Визначено характерні особливості процесу взаємодії поліції європеських країн з населенням. Проаналізовано сучасний стан функціонування системи МВС України у сфері взаємодії з населенням та обгрунтовано можливі шляхи удосконалення в цьому напрямі з урахуванням позитивних напрацювань поліції європейських країн.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми формування законодавчої регламентації та реалізації адміністративно-правових засад управління у сфері автомобільних доріг, а також визначення основних напрямків його удосконалення. В адміністративно-правовій науці управління у сфері автомобільних доріг (державне та громадське) розглядається як соціальне, правове явище. Проведено новий підхід до розуміння та визначення змісту державного управління у сфері автомобільних доріг шляхом комплексного дослідження структурних змін у системі державного управління: суб'єктах і об'єкті управління, взаємовідносинах між ними. Сформульовано властивості, принципи, функції, форми державного управління у сфері автомобільних доріг за умови зміни змісту та характеру державного управління у сфері автомобільних доріг; сформульовано принципи права, на засадах яких засновано норми права, які регулюють державне управління у сфері автомобільних доріг. Досліджено типи управлінських рішень, які приймаються в процесі державного управління у сфері автомобільних доріг, відповідно до певної форми реалізації норм права: уповноважуючі, забороняючі, зобов'язуючі. Визначено засоби правового регулювання державного управління у даній сфері - позитивні зобов'язання, дозволи та заборони.

  Скачати повний текст