Аргументовано, що зі здобуттям незалежності Україна у своєму баченні перспектив тяжіла до європейського способу врядування та ціннісних орієнтацій, а європейськість як цивілізаційний маркер притаманний Україні й історично, і географічно, і все більше ментально – до тої міри, що західний вектор розвитку країни українці відстоювали і під час Революції Гідності, і потім на східних фронтах, даючи відсіч російській військовій агресії. Наголошено, що гармонізувати суто просторову європейську приналежність з досвідом демократичного будівництва, сформувати відкриту конкурентну економіку та паритетні відносини з рівноправними політичними партнерами – зміст європеїзації прагнень України знайти своє місце на міжнародній арені. Актуалізовано й категоризовано для української політичної науки сутність і зміст поняття «євроінтеграційні практики», яке автором визначено як функціональну складову політики євроінтеграції, організованої згідно з конкретним планом роботи державної влади щодо впровадження європейських стандартів в усі сфери суспільного життя через процес створення нормативно- правової бази інтеграції, формування відповідних структур реалізації політико-правових рішень з метою набуття членства в ЄС. Практики – це конкретні дії і рішення, які здійснюються в інституціональному, дипломатичному та позаінституціональному напрямках. За цими критеріями в режимі реального часу Україна виконує умови Угоди про асоціацію, удосконалює національне законодавство, гармоніює середовище відносин з країнами-сусідами членами ЄС, здобуває досвід демократизації і конструктивної реакції на виклики і ризики сьогодення. Підкреслено важливість включення до євроінтеграційного поступу громадського сектору – представників та організації громадянського суспільства, які є одночасно рушієм та індикатором позитивних трансформацій, а також виконують функції запобіжника у можливих зловживаннях влади. Українське громадянське суспільство у вирішальні періоди державотворення довело свою спроможність відстоювати спільний національний вибір. Стратегічну затребуваність теми дисертаційного дослідження аргументовано й триваючою російською агресією проти України та актами гібридної війни, передусім, її інформаційним компонентом (пропаганда, дезінформація). Акцентовано, що, з одного боку, євроінтеграція може стати своєрідним рефреймінгом для посилення обороноздатності країни, з іншого боку, російська загроза – це не лише українська проблема, але й безпековий виклик усій Європі, тому консолідація зусиль для спільного спротиву є нагальною потребою для партнерів з ЄС.^UThe dissertation emphasis on conclusion that Ukraine tended to the European way of governing and value orientations since its independence, and Europeanness was a marker of civilization is inherent in Ukraine historically, geographically and increasingly mentally. This western vector of development Ukrainians defended during the Revolution of Dignity, and then on the eastern fronts, repelling Russian military aggression. The author concludes that to harmonize a purely spatial European affiliation with the experience of democratic construction, to form an open competitive economy and parity relations with equal political partners is the essence of Europeanization of Ukraine's aspirations to find its place in the international arena. The content of the definition «European integration practices» are actualized and categorized for Ukrainian political science. The author formulates it as functional part of European integration policy organized in accordance with a specific plan of public authorities work to implement European standards in all spheres of public life through the process of creating a regulatory framework for integration, the formation of appropriate structures for the implementation of political and legal decisions in order to become EU members. Practices are concrete actions and decisions that are carried out in institutional, diplomatic and non-institutional areas. According to these criteria, Ukraine fulfills the terms of the Association Agreement in real time, improves national legislation, harmonizes the sphere of relations with neighboring EU member states, gains experience of democratization and constructive response to today's challenges and risks. The author accents the importance of public sector including in the European integration progress – representatives and civil society organizations, which are both a driver and an indicator of positive transformations, as well as act as a safeguard against possible abuses of power. Ukrainian civil society in the crucial periods of state formation proved its ability to defend a common national choice. The strategic demand for the topic of the dissertation research is substantiated by the ongoing Russian aggression against Ukraine and acts of hybrid warfare, first of all, by its information component (propaganda, misinformation). The research emphasizes that, on the one hand, European integration can become a kind of reframing to strengthen the country's defense capabilities, on the other hand, the Russian threat must consider as not only a Ukrainian problem, but also a security challenge for Europe. So, the research emphases on that consolidate efforts for joint resistance is an urgent need for EU partners.

Зазначено, що пріоритетним джерелом багатогранної творчості Л.Старицької-Черняхівської, відомої української письменниці доби раннього модернізму (кінця XIX - початку XX ст.), була національна історія, а також українське культурне та громадсько-політичне життя перших десятиріч XX ст. Системно та детально досліджено зміст і структуру, принципи та засоби художньої інтерпретації минувшини, розвиток майстерності письмениці у моделюванні історичних реалій за відродження української державності, національного характеру, в утвердженні духовних цінностей. Висвітлено жанрову еволюцію в історичній драматургії та виділено певні жанрові різновиди, а саме: історико-ліричну сцену ("Сапфо"), драми - історико-соціальну ("Аппій Клавдій"), історико-психологічну ("Гетьман Дорошенко"), історико-філософську ("Іван Мазепа"), історико-героїчну ("Розбійник Кармелюк"), "п'єсу в п'єсі" ("Милість Божа"), історико-драматичний етюд ("Останній сніп"). Висвітлено стильові особливості творів, традиційні та новаторські ознаки модифікацій жанрових різновидів, сюжетно-композиційних конструкцій.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження авторського кінематографа як феномена української й світової культури, простежено його формування, розвиток та особливості функціонування в сучасному культурному просторі.Розглянуто теоретичне підґрунтя авторства в кіно. Виокремлено авторські моделі в кінематографі. Уточнено визначення дефініцій «автор в кіно», «авторське кіно». Концепцію інтелектуального кіно С. Ейзен¬штейна визначено формотворчою в сучасних кіномоделях.Досліджено явище автобіографізму в кіно. Подано типологізацію образу автора в кіно. Показані способи відображення національної ідеї в авторських кіномоделях. Виявлено складові зображальної культури авторського фільму. Розкрито специфіку авторської діяльності в екранному і сценічному просторі.Показано особливості виробництва та диcтриб'юцiї авторських фільмів. Доведено, що українське авторське кіно є засобом міжкультурного діалогу. Доведено, що визнання українськими авторськими фільмами на міжнародних кінофорумах є свідченням зростання авторитету вітчизняного кіно на міжнародній арені та сприяє інтеграції України в світовий культурний простір.^UThe work provides a comprehensive study of the author's cinema – a bright artistic and artistic phenomenon of Ukrainian and world culture, traced its formation, development and features of functioning in the modern cultural space.The theoretical basis of authorship in cinema, based on philosophical, artistic-aesthetic, historical-cultural, psychological principles of reproduction of the picture of the world, is considered. This allowed us to identify different authorial models in cinema and determine the specifics of worldviews in the reflection of reality. The definitions of «author in cinema», «director-author», «author's cinema» have been clarified. The origins of the models of authorship in cinema are traced and the specifics of the author's reproduction of reality by means of art in different epochs are analyzed. It is specified that the basic principles of the universal language of directorial cinema were laid down by L. Kuleshov and D.Vertov. S. Eisenstein's concept of intellectual cinema is defined as formative in modern cinematic models.The phenomenon of autobiography in cinema is studied, its existential nature is revealed and the emphasis is on moral and ethical dominants. The typology of the author's image in cinema according to the forms of his presentation on the screen is given. It was found that the image of the author in the film can be expressed through: presentation to the audience of their own production palette; characteristic for the director screen score of pictorial plastic; author's idea. The expediency of using the biographical dimension and the potential of the artist's self-analysis in the process of author's self-realization is proved. The moral and ethical dominants of auteur cinema are analyzed and the reproduction of various models of human relations in auteur films is traced.The ways of displaying the national idea in the author 's cinematographic models are shown. The concept of «Ukrainian model of auteur cinema» is substantiated. It was found that the use of a camera was key in the creation of the language of films of the Ukrainian model of auteur cinema. It is shown that the formation and development of cinematic language are influenced by the following factors: the nature of the author's talent and individuality; genre laws; historical patterns of the film process. The author's creativity in the screen and stage space is analyzed.The specifics and the main components of the pictorial culture of the author's film are revealed: compositional construction of the frame, dynamics of the film camera movement, shooting angles, editing strokes, sound, light, color solutions, subject-material environment of the frame, mise-en-scеne.On the example of the works of I. Bergman, A. Vaida, L. Visconti, K. Zanussi, R. V. Fassbinder, M. Forman, A. Tarkovsky, the specifics of the author's activity in the screen and stage space are revealed, which presupposes the cross-use of pictorial means, theater and cinema. It is substantiated that the peculiarities of production and distribution of auteur films are connected with the state protectionism of film production and distribution and the development of the national institute of production.The production and distribution of author's films in the context of international cooperation are analyzed. It is proved that the Ukrainian auteur cinema is able to act as an effective means of intercultural dialogue, when the production and distribution of films is carried out within the framework of international cooperation projects – coproductions, as well as with the assistance of the European Foundation «Eurymage» and the European Commission Framework Program. It is argued that participation in projects of joint international production – co-production, is a cost-effective and efficient way to develop national (including auteur) cinema. The need to form a domestic institute of production was emphasized.It is argued that the participation and awarding of Ukrainian auteur films at prestigious international film forums is evidence of the growing authority of domestic cinema in the international arena and welcomes Ukraine's integration into the world cultural space.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сутності, змісту та розкриття особливостей адміністративно-правових засад відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.Установлено, що чинне українське законодавство, яким визначено адміністративно-правові засади відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, представлене положеннями Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законами України, серед яких основоположним є спеціальний антикорупційний закон – Закон України «Про запобігання корупції», а також підзаконними нормативно-правовими актами.^UThe dissertation provides a theoretical generalization and a new solution to the scientific problem, which is to determine the nature, content and disclosure of the administrative and legal basis of liability for offenses related to corruption.It is established that the current Ukrainian legislation, which defines the administrative and legal basis for liability for corruption-related offenses, is represented by the provisions of the Constitution of Ukraine, the Code of Administrative Offenses, Laws of Ukraine, among which is a special special anti-corruption law - Law of Ukraine "On Prevention corruption ”, as well as by-laws.

Дисертація присвячена дослідженню адміністративно-правових засадзабезпечення в Україні захисту об'єктів авторських і суміжних прав, щовиражені у цифровій формі. Висвітлено загальнотеоретичні та практичніпитання забезпечення захисту об'єктів авторських і суміжних прав, щовиражені у цифровій формі.Досліджено історичний шлях інституту захисту авторських і суміжнихправ на території сучасних країн, таких як Україна, США, країн ЗахідноїЄвропи. Звернено особливу увагу на розвиток адміністративно-правовихвідносин щодо захисту цифрових об'єктів авторських і суміжних прав.Автором наголошено, що право інтелектуальної власності є однією знайдавніших складових суспільно-правових відносин, і проблеми, щостосуються цієї галузі права, часто виходили на перший план уєвропейському суспільстві. Необхідність захищати інтелектуальну власністьвиникала через бажання авторів зберегти право отримувати вигоду зі своготвору, а також через постійні випадки зазіхання на продукціюінтелектуальної власності. Незважаючи на те, що проблема праваінтелектуальної власності та її захисту була завжди досить актуальною,античність і середньовіччя не знали універсальних кодексів, які бзабезпечували відповідне правове підґрунтя права інтелектуальної власності.Аргументовано, що новий час і суттєвий прогрес у виробництвіпризвели до розгалуження права інтелектуальної власності, оскільки виникаєнеобхідність регулювати ускладнені правовідносини як у сфері промисловихвинаходів, так і в сфері авторського права на художні твори. З розвиткомміжнародних відносин система реєстрації авторських прав ускладнюється таглобалізується, виникають міжнародні інститути регулювання правовідносину сфері інтелектуальної власності. Поступовий розвиток цієї сфери триваєдосі та буде тривати в подальшому через постійний розвиток технологійвиробництва та трансляції інформації.Досліджено особливості правового регулювання існування об'єктівавторських і суміжних прав, що виражені у цифровій формі. Авторомнаголошено, що об'єкти авторського права, що виражені у цифровій формі,виступають в якості інформації, яка поширюється каналами зв'язку, аправова регламентація захисту та обіг такої інформації відноситься допредметної сфери інформаційного права. Це вимагає включення до складусуб'єктів інформаційних правовідносин не тільки авторів, правовласників таінших осіб, які безпосередньо беруть участь у створенні, поширенні івикористанні творів, а й суб'єктів, які забезпечують технічну сторонуінформаційного обміну.Обґрунтовано висновок, що природа об'єктів авторських і суміжнихправ, що виражені у цифровій формі дещо ширша за межі авторського права,це висуває додаткові вимоги до правового регулювання їх обігу і захисту всилу того, що такі вимоги виходять також й за межі інформаційного права.Наявність таких особливостей, а також однорідних суспільних відносин, щовиникають з приводу створення, поширення і використання творівлітератури, науки і мистецтва, що виражені в цифровій формі та захистутаких об'єктів в технічно складному та наукоємному глобальномуінформаційному середовищі, є вагомою підставою для виникнення окремогоінституту захисту таких об'єктів, а саме інституту захисту авторських ісуміжних прав на об'єкти, що виражені в цифровій формі.Встановлено, що основними принципами захисту авторських ісуміжних прав на об'єкти, що виражені в цифровій формі, які реалізуютьсяінформаційно-правовими способами є: принцип транскордонності татранспарентності глобального інформаційного середовища; принципвідповідальності учасників інформаційного обміну за незаконне розміщенняматеріалів, що захищаються авторським правом в інформаційному просторі;принцип обмеженої відповідальності оператора зв'язку за зберігання тапередачу інформації, яка захищається авторським правом, без дозволу їїправовласників; принцип можливості обмеження доступу до інформації длязахисту законних інтересів авторів і правовласників .Досліджено існуючий на сьогоднішній день стан захисту авторських ісуміжних прав на національному та міжнародному рівнях. Міжнароднийдосвід свідчить про необхідність використання принципово нових підходівдо правового регулювання в даній сфері. При цьому деякими країнами,такими, як ФРН, США, Франція були вироблені необхідні правовіінструменти, які слід імплементувати в українське національне право,наприклад, законодавче регулювання діяльності сервіс-провайдерів,файлообмінних сервісів та ін.Встановлено, що правовий супровід інтелектуальної діяльності тазахист прав творчої особистості або винахідника у міжнародномузаконодавстві достатньо широко представлений та чітко структурований.Процес удосконалення нормативної бази зазначеної сфери розпочався ще уХІХ ст., але досконалості набув у ХХІ ст., коли суспільство стикнулися ізстрімкими глобалізаційними змінами.^UThe dissertation is devoted to the research of administrative and legal basesof ensuring in Ukraine protection of objects of copyright and related rights, whichare expressed in digital form. The general theoretical and practical issues ofensuring the protection of copyright and related rights, expressed in digital form,are covered.The historical way of the institute of protection of copyright and relatedrights on the territory of modern countries, such as Ukraine, the USA, the countriesof Western Europe is investigated. Particular attention is paid to the developmentof administrative and legal relations for the protection of digital objects ofcopyright and related rights.The author emphasizes that intellectual property law is one of the oldestcomponents of social and legal relations, and problems related to this area of lawhave often come to the fore in European society. The need to protect intellectualproperty arose because of the authors' desire to retain the right to benefit from theirwork, as well as through constant cases of encroachment on intellectual propertyproducts. Despite the fact that the problem of intellectual property rights and itsprotection has always been quite relevant, antiquity and the Middle Ages did notknow universal codes that would provide the appropriate legal basis for intellectualproperty rights.It is argued that new times and significant progress in production have led tothe branching of intellectual property rights, as there is a need to regulate complexlegal relations in the field of industrial inventions and in the field of copyright inworks of art. With the development of international relations, the system ofcopyright registration is becoming more complex and globalized, there areinternational institutions for regulating legal relations in the field of intellectualproperty. The gradual development of this area continues to this day and willcontinue in the future through the constant development of technologies for theproduction and transmission of information.The peculiarities of legal regulation of the existence of objects of copyrightand related rights, expressed in digital form, are studied. The author emphasizesthat the objects of copyright, expressed in digital form, act as informationdisseminated through communication channels, and the legal regulation ofprotection and circulation of such information belongs to the subject area ofinformation law. This requires the inclusion in the subjects of information relationsnot only authors, rightholders and others who are directly involved in the creation,distribution and use of works, but also entities that provide the technical side ofinformation exchange.The conclusion is substantiated that the nature of objects of copyright andrelated rights, expressed in digital form, is somewhat wider than copyright, it putsforward additional requirements to the legal regulation of their circulation andprotection due to the fact that such requirements also go beyond information law.The presence of such features, as well as homogeneous social relations arisingfrom the creation, dissemination and use of works of literature, science and art,expressed in digital form and the protection of such objects in a technicallycomplex and science-intensive global information environment, is a good basis forthe emergence of a separate institution for the protection of such objects, namelythe institution for the protection of copyright and related rights to objects expressedin digital form.It is established that the main principles of protection of copyright andrelated rights to objects expressed in digital form, which are implemented ininformation and legal ways are: the principle of cross-border and transparency ofthe global information environment; the principle of responsibility of participantsof information exchange for illegal placement of materials protected by copyrightin the information space; the principle of limited liability of the communicationoperator for the storage and transmission of information protected by copyright,without the permission of its copyright holders; the principle of the possibility ofrestricting access to information to protect the legitimate interests of authors andright holders.The current state of copyright and related rights protection at the nationaland international levels has been studied. International experience shows the needto use fundamentally new approaches to legal regulation in this area. At the sametime, some countries, such as Germany, the United States, and France, havedeveloped the necessary legal instruments that should be implemented intoUkrainian national law, such as legislative regulation of service providers, filesharing services, and others.

У дисертації наводиться порівняльно-правова характеристика адміністративно-правового регулювання економіки та обґрунтовується необхідність вжиття низки заходів, спрямованих на імплементацію кращих національних практик в українське національне право. Вказується, що основним детермінантом, який кардинально впливає на адміністративно-правове регулювання економіки у відповідній країні, є її державно-правовий режим, під яким запропоновано розуміти сукупність форм та методів здійснення публічної влади, а також рівень участі громадян в управлінні справами держави та суспільства.Автором надано характеристику адміністративно-правовому регулюванню економіки у країнах: повної демократії, неповної демократії, з гібридним державно-правовим режимом, з авторитарним державно-правовим режимом. Під поняттям «адміністративно-правового регулювання економіки запропоновано розуміти діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямованої на раціональне використання ресурсів різного походження задля належного функціонування економіки різного рівня й забезпечення сталого розвитку всієї країни як єдиного соціально-економічного та правового механізму.Визначено можливі напрями запозичення досвіду держав повної та неповної демократії з управління економічною діяльністю та його імплементації у національне право^UThe dissertation provides a comparative-legal characteristic of the administrative-legal regulation of the economy and substantiates the need to take a number of measures aimed at implementing the best national practices into Ukrainian national law. It is indicated that the main determinant that fundamentally affects the administrative and legal regulation of the economy in the respective country is its state-legal regime, under which it is proposed to understand the totality of forms and methods of exercising public power, as well as the level of participation of citizens in the management of state and society affairs.The author gave a description of the administrative and legal regulation of the economy in the countries of: full democracy, incomplete democracy, with a hybrid state-legal regime, with an authoritarian state-legal regime. Under the concept of "administrative and legal regulation of the economy, it is proposed to understand the activities of authorized bodies of state power and local self-government, aimed at the rational use of resources of various origins for the proper functioning of the economy at various levels and ensuring the sustainable development of the entire country as a single socio-economic and legal mechanism.The possible directions of borrowing the experience of the states of full and partial democracy in the management of economic activity and its implementation into national law have been determined

Досліджено нову філософську проблему, пов'язану з актуалізацією етнічної релігії (рідної віри) в Україні та аналогічні процеси у країнах Європи. Українське язичництво розглянуто як духовно-культурний феномен, що проявляється у світогляді, моральних нормах поведінки, звичаєвості й обрядовості у процесті функціонування етносу. Встановлено, що феноменальність рідної віри полягає в її здатності фіксувати, а за сприятливих умов - самовітворювати власні етнічні цінності. Показано, що дана актуалізація може відбуватися у підсвідомості носіїв власної етнічної культури як своєрідне підсвідоме "пригадування" окремими представниками етносу колективного досвіду своїх предків. Зроблено висновок, що етнорелігія (язичництво) - це природний генератор духовного життя етносів та упорядник їх життєвого простору та морально-звичаєвих відносин, в яких гарантом цілісності етнічної спільноти виступає сама етнічна група з її усталеними етнічними звичаями та цінностями Роду. Доведено, якщо розвитку етнічної релігії не перешкоджають зовнішні чинники - війни, поневолення, окупація, асимілятивні процеси, - то рідна віра може бути самодостатньою духовною системою на будь-якому етапі розвитку свого етносу, навіть на самому модерному. Зроблено висновок, що багатотисячолітні духовні традиції, що склалися природним шляхом, мають переваги перед штучними глобальними релігійними доктринами. Встановлено, що етнічні релігії виявляють більшу життєздатність і зберігають властивість періодично відроджуватись, і виступають засобом самозбереження етносу.

  Скачати повний текст

Проведено наукове дослідження антропософських тенденцій в українському мистецтві 1920-х рр. Українське мистецтво даного періоду розглянуто в контексті загальноєвропейської тенденції модернізму - пошуку "нової духовності". Доведено, що у сценічному мистецтві "Молодого театру" та театру "Березіль" використовувались прийом евритмії та елементи містерійного театру. Показано вплив евритмії на становлення методу перетворення Л.Курбаса. Досліджено антропософські мотиви та специфіку образотворення у творчості М.Хвильового, М.Куліша, П.Тичини. Проаналізовано творчість митців-"двадцятників" у театрі, живописі, скульптурі та літературі. Виявлено тенденцію свідомого творення мистецтва та його сакралізації. Доведено, що світоглядні, зокрема антропософські, аспекти у мистецтві даного періоду виступають не стільки філософськими категоріями, скільки засобами художнього вираження.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано витоки української духовної культури у творчій спадщині М. Брайчевського. Висвітлено основні етапи життя та діяльності ученого з метою визначення пріоритетних напрямів його наукових досліджень. Розглянуто концепцію етногенезу українського народу, розроблену М. Брайчевським, проаналізовано археологічні культури, зокрема черняхівську, та писемні пам'ятки. Доведено, що метод фіксації поступової зміни культур у часі на конкретній території дозволяє реконструювати процес еволюції культурних типів у даному регіоні, ствердити або заперечити безперевність і спадковість культурного розвитку. Досліджено процеси становлення й утвердження християнства, появу перших зразків світської художньої літератури у творчій спадщині науковця. Вивчено документи особового архівного фонду ученого, що стосуються його культурознавчої діяльності. З'ясовано, що у наукових працях М. Брайчевський вживав такі терміни: "український" - у дослідженнях ранньої та сердньовічної історії України, "українські племена", "українська державність" - у контексті Антського царства, "Україна - Русь" стосовно X - XI ст., "українське королівство", "друге українське королівство" - під час вивчення історії України XIII ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто виховний ідеал як обумовлене знанням щодо досконалих умов процесу виховання, метою якого є всебічний і гармонійний розвиток (саморозвиток) вільної у виборі особистості на засадах народності, природо- та культуровідповідності. Виявлено, що К. Ушинський вказує на національну основу всебічного та гармонійного розвитку особистості за досконалих умов процесу виховання, наголошує, що ідеал є недосяжним повністю, і у процесі виховання можна лише допомогти вихованцеві наблизитися до абсолютного ідеалу - Ісуса Христа. Встановлено, що критерієм ефективності досконалого процесу виховання К. Ушинський вважає самосвідомість вихованця, яка дає людині дар слова, свободу волі, моральність, прагнення досконалості, самовдосконалення, прогресу, а основною метою визначає людську особистість. Зазначено, що концепція виховного ідеалу у спадщині К. Ушинського відповідає основним засадам української виховної традиції та інтегрована у сучасне українське виховання.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз формування та розвитку теорії народного представництва. Вивчено витоки народовладдя та ставно-представницьких органів у Київській Русі, сеймовий досвід польсько-литовського періоду та Ради на Гетьманщині (склад, компетенцію, порядок роботи), а також українське представництво у парламентських установах Австро-Угорщини та Державній думі Росії. Значну увагу приділено становленню вітчизняного парламентаризму у добу національно-визвольних змагань 1917 - 1920-х рр., зокрема, формуванню складу та представництва, організаційних структур, компетенції, функцій та порядку роботи Української Центральної Ради; ідеям і спробам скликання народного представництва доби Гетьманату та Директорії; розвитку парламентаризму в ЗУНР, започаткуванню радянських вищих представницьких органів.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи створення та діяльності газет "Українське Слово" ("УС") і "Нове Українське Слово" ("НУС") в Україні у період Другої світової війни, розкрито можливості їх використання як історичного джерела. Охарактеризовано редакторський склад часописів, визначено рівень достовірності, проаналізовано тематику та проблематику газетних матеріалів. Розкрито інформаційні можливості газет у висвітленні ходу бойових дій на фронтах Другої світової війни, соціально-економічного стану, культурного та духовного життя регіону. З нових позицій проаналізовано офіційну інформацію, що друкувалася на шпальтах газет, та притаманні власне періодиці публіцистичні жанри, авторами яких були журналісти та письменники України, що залишилися на окупованій території. З'ясовано причини, які вплинули на припинення видання "УС" та "НУС". Проведено кількісні підрахунки, які дають підставу стверджувати, що газети "УС" та "НУС" періоду нацистської окупації є вагомим інформативним джерелом, яке вимагає критичного джерелознавчого аналізу.

  Скачати повний текст

Доведено, що "вмонтовування" життєпису Н. Суровцової у загальний контекст суспільно-політичного та культурного життя 1910-х - першої половини 1980-х рр. відкриває значні дослідницькі перспективи. Зазначено, що біографія містить кілька якісно відмінних і навіть контрастуючих між собою діб, епох, періодів: українське національне відродження на межі XIX й початку XX ст., нелегальна та напівлегальна політична діяльність української свідомої молоді, що у неї доволі рано ангажувалася Н. Суровцова тощо.

  Скачати повний текст

Розглянуто громадсько-політичне та культурно-освітнє життя українців у Східній Словаччині у період 1945 - 1992 рр. Акцентовано увагу на питаннях, у яких аналізується процес формування української національної меншини, та розвиток її взаємин з чехословацьким урядом, зокрема, процес вирішення українського питання у Чехословаччині після 1945 року. Визначено причини та перебіг створення громадсько-політичних, культурних і освітніх установ, таких як Українська народна рада Пряшівщини, Культурний союз українських трудящих у Чехословаччині, Український народний театр, Піддуклянський український ансамбль, Музей української культури в місті Свидник. Простежено характерні риси та специфіку розвитку української культури на Пряшівщині. Проаналізовано періодичні видання, у яких висвітлено основні події, пов'язані з життям українців на території Східної Словаччини. Визначено, що серед ЗМІ важливе місце посідає українське радіомовлення.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено громадсько-політичну та наукову діяльність М.Павлика (1853 - 1915 рр.) у контексті українського національного відродження. З'ясовано його роль в історії укрїнського суспільно-політичного руху. Уточнено відомі та введено до наукового обігу малодосліджені факти його біографії. Висвітлено процес становлення М.Павлика як громадсько-політичного діяча та вченого, еволюцію поглядів, а також розглянуто вплив на формування його наукового світогляду М.Драгоманова, С.Подолинського, Ф.Вовка, І.Франка, М.Грушевського. У контексті історіософських і культурологічних концепцій, прихильником яких був М.Павлик, теоретично обгрунтовано його концептуальні підходи до вивчення українського національного питання. Розкрито найважливіші аспекти наукової спадщини вченого у різних галузях знань. Проаналізовано його історичні, етнографічні та публіцистичні праці. Зроблено спробу об'єктивно оцінити внесок М.Павлика в українське національне відродження останньої чверті XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему діалогу у її традиційно українських парадигмальних, міжкультурних, суспільно-політичних та екзистенційно-персоналістичних проявах. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи щодо проблеми філософського діалогу, розглянуто історію його виникнення. Розкрито значення діалогічного підходу як методу наукового пізнання та морально-етичної основи відповідальності, співпричетності у спілкуванні між людьми та співпереживання з Іншим. Визначено особливості діалогічного пізнання, розкрито специфіку його ролі та проявів у процесі становлення та розвитку української філософської думки. Доведено присутність латентного діалогу у феномені двовір'я як поєднання народної, язичницької традиції та християнської парадигми, на базі якого сформовано українське світосприйняття й ідейне підгрунтя єдності давньоукраїнської спільноти. Досліджено витоки діалогічного мислення в українській філософській культурі, особливу увагу приділено вивченню традиційних ідей "софійності", толерантності та неперервного діалогу народно-оптимістичної, активно-громадянської та аскетично-споглядальної течій у спадщині давньоруських філософів та українських полемістів. На прикладі діалогічного викладу ідей Г.Сковороди та І.Франка доведено присутність двох значень діалогу як методу пошуку загальної істини та кордоцентрично-екзистенційного виявлення істини життя та щастя у самій людині.

  Скачати повний текст

Зазначено, що українське національне трудове законодавство потребує змін і удосконалення у контексті спрямованості політики України щодо її рівноправного членства у міжнародному співтоваристві на основі міжнародно-правових норм регулювання праці. Наголошено на необхідності вивчення джерел міжнародно-правового регулювання праці. Зазначені джерела вивчено на тлі процесів глобалізації постіндустріального суспільства. Досліджено кожний вид джерел міжнародно-правового регулювання праці. Джерела представлено у вигляді системи. На основі їх виявлених певних властивостей розроблено класифікацію. Вивчено сучасний стан ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в національне законодавство. За результатами проведеного дослідження запропоновано шляхи вдосконалення процесу ратифікації та імплементації міжнародно-правових норм в українське законодавство.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтава, 2024.Актуальність теми. Європейський стратегічний курс України на забезпечення динамічного розвитку соціальної сфери, сфери медицини та охорони здоров’я зумовлює необхідність модернізації вищої медичної освіти на засадах інтеграції інноваційних педагогічних ідей і моніторингу та оцінювання її якості. У зв’язку з цим сьогодні стає особливо актуальною проблема моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету, оскільки українське суспільство функціонує в системі ринкових відносин, а система охорони здоров’я – в умовах трансформації. Мета дослідження полягає у визначенні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності дидактичних умов моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету. Об’єкт дослідження – навчальне середовище медичного закладу вищої освіти.Предмет дослідження – сукупність дидактичних умов моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в роботі уперше визначено сукупність дидактичних умов моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету: (1) розроблення й упровадження програми підвищення кваліфікації для викладачів та працівників відділів забезпечення якості освіти медичних ЗВО «Моніторинг якості освіти майбутніх магістрів стоматології на засадах компетентнісного підходу»; 2) підвищення мотивації стейкґолдерів до участі у процесі моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології; 3) створення та розвиток у медичному ЗВО єдиної інтерактивно-цифрової системи моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології; 4) актуалізація можливостей медичного ЗВО як особистісно-розвивального та інноваційно-ресурсного середовища для підвищення ефективності підготовки майбутніх магістрів стоматології; 5) використання методів педагогічної кваліметрії як інструменту моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології);розроблено модель їх реалізації, яка складається із трьох взаємопов’язаних блоків: методологічно-цільового, змістово-реалізаційного та діагностико-результативного; розроблено функціональну структуру моніторингу якості освіти майбутніх магістрів стоматології у навчальному середовищі університету як систему взаємопов’язаних елементів-процедур, котрі охоплюють дидактичний контекст цього процесу (моніторинг процесуально-дидактичного, програмно-результативного, особистісно-розвивального та інноваційно-ресурсного компонентів навчального середовища університету).Ключові слова: якість освіти, моніторинг, навчальне середовище, майбутні магістри стоматології, модель, дидактичні умови, вища медична освіта, інформаційно-комунікаційні технології, компетентнісний підхід, комунікація, підвищення кваліфікації, сучасний фахівець, критичне мислення, інноваційні методи, освітня програма.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 011 Educational, pedagogical sciences. Poltava National Pedagogical University named after V. G. Korolenko, Poltava, 2024.Actuality of theme. The European strategic course of Ukraine to ensure the dynamic development of the social sphere, the sphere of medicine, and health care necessitates the modernization of higher medical education based on the integration of innovative pedagogical ideas and monitoring and evaluation of its quality. In connection with this, today the problem of monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university is becoming particularly relevant since the Ukrainian society functions in the system of market relations, and the health care system is in the conditions of transformation.The aim of the study consists of the determination, substantiation, and experimental verification of the effectiveness of didactic conditions for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university.The object of study – the educational environment of the medical higher education institution.The subject of study – a set of didactic conditions for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university. The scientific novelty of the obtained research results is that the work defines for the first time a set of didactic conditions for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university: (1) development and implementation of a program of professional development for teachers and employees of the departments of ensuring the quality of education of the medical higher educational institution "Quality Monitoring education of future masters of dentistry on the basis of the competence approach"; 2) increasing the motivation of stakeholders to participate in the process of monitoring the quality of education of future masters of dentistry; 3) creation and development of a single interactive digital system for monitoring the quality of education of future Masters of Dentistry at the medical higher education institution; 4) actualization of the opportunities of the medical higher education institution as a personal development and innovation resource environment for increasing the effectiveness of training future masters of dentistry; 5) the use of pedagogical qualitative methods as a tool for monitoring the quality of education of future masters of dentistry); a model of their implementation has been developed, which consists of three interrelated blocks: methodological-target, content-implementation and diagnostic-resultative; a functional structure for monitoring the quality of education of future masters of dentistry in the educational environment of the university has been developed as a system of interconnected elements-procedures that cover the didactic context of this process (monitoring of procedural-didactic, program-resultative, personal-developmental and innovative-resource components of the educational environment of the university). Keywords: quality of education, monitoring, educational environment, future masters of dentistry, model, didactic conditions, higher medical education, information and communication technologies, competence-based approach, communication, professional development, modern specialist, critical thinking, innovative methods, educational program.

Белименко Л. І. Дитячий мюзикл у сучасному українському сценічному мистецтві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства зі спеціальності 26.00.01 «Теорія та історія культури». – Київський національний університет культури і мистецтв, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2023.У дисертації вперше в українському мистецтвознавстві розглянуто та проаналізовано особливості й тенденції розвитку дитячого мюзиклу в сучасному сценічному мистецтві України; встановлено цілісний комплекс жанрових та художньо-естетичних рис дитячого мюзиклу, визначено його статус у системі музично-театральних жанрів. Досліджено відмінні одна від одної сценічні форми втілення дитячого мюзиклу професійними акторами на сценах музичних, музично-драматичних, драматичних театрів і театрів ляльок, а також колективами аматорських дитячих театрів-студій та продюсерськими агенціями (мюзикл бродвейського формату) – і виявлено варіативність використаних постановчих рішень. У різних форматах дитячого мюзиклу, що лишаються в єдиних жанрових рамках, виявлено особливості сценічної репрезентації, які впливають на його актуалізацію та популяризацію в сучасному сценічному мистецтві України. Ключові слова: дитячий мюзикл, сучасне українське сценічне мистецтво, професійний театр, бродвейський формат, аматорські студії, сюжетна основа, візуальний ряд, видовищність.^UBelymenko L. I. Children's musical in modern Ukrainian stage art. – Qualifying scientific work on manuscript rights.Thesis for the degree of candidate of art studies in specialty 26.00.01 Theory and History of Culture. – Kyiv National University of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2023.The peculiarities and trends of the development of children's musicals in the Ukrainian modern stage art were considered and analyzed in the dissertation for the first time in Ukrainian art history; a comprehensive set of genre and artistic and aesthetic features of children's musicals is established, and its role in the system of musical and theatrical genres is determined. The distinctiveness of stage representation, which influence its implementation and popularization in the modern stage art of Ukraine, are analyzed, in various formats of children's musicals within the single genre framework.An author's typology of children's musicals presented in the modern stage art of Ukraine is proposed according to: functional purpose (written directly for children; written for adults, the production is carried out with a number of artistic and aesthetic transformations, in accordance with the requirements of the children's audience); the performance cast (the production was performed with the participation of professional adult actors; the production was performed with the participation of a mixed cast - professional adult actors and children participating in theater studios); the format of the production and the specifics of the stage (professional, Broadway-type and amateur); plot basis (literary work, literary tale, folk tale, myths, legends, folk ritual, animated films, original plot); in the form of embodiment (musical-tale, musical-detective, musical in the style of a Broadway show, musical-fantasy, etc.). It was revealed that the key feature of a children's musical of the type defined as professional (the production of a musical is performed on a professional stage by professional directors with the participation of professional actors) is the theatrical aesthetics of modern domestic musical, dramatic, musical-dramatic and puppet theater. The main function implemented by means of musical productions, in addition to entertainment, is epistemological or cognitive. Individual modern children's musicals are unique productions of the domestic musical and poetic theater, which are distinguished by a deep philosophical and aesthetic basis and the mysteriousness of the stage action. They raise relevant problems and questions for the appropriate children's age category, represent socio-cultural and national features in an entertaining form.The research revealed that productions of children's musicals of the Broadway format, which increased in Ukraine in 2010–2020s, are characterized by bright vividness (rich costumes, special effects), saturation with modern multimedia technical techinques (video mapping, vidjing, video art, etc.), focusing on hedonism and entertainment. The overall structure of a children's musical consists of: dramatic lyricism of the storyline, which is generated by the idea of the author of the libretto; the dominance of action, spectacle and emotions over reflection and deep psychology; musicality, which consists in the spectrum of intonations and the rhythmic structure of the plot development; outrageousness and unexpectedness, manifested by means of external expressiveness, in particular, a bright form of staging a stage action.Research and analysis of children's musicals in the productions of amateur children's groups in 2010-2020s allowed to determine the main trends of their development and changes in the aesthetics of musical and dramatic productions for children: appeal in children's musicals to topics aimed at promoting the best qualities in the younger generation; complication of the psychological content of artistic images; expansion of artistic means of expression of all kinds of art – these features all form the specifics of a musical genre (music, drama, choreography, acting skills, performance skills, direction, scenography); expansion of the creative range of performers; increasing technical complexity in the implementation of artistic images; increasing requirements for expressiveness and artistry; enhancing the spectacle of the visual sequence of the production due to the improvement of mise-en-scène, means of plasticity, scenography and special effects.Keywords: children's musical, modern Ukrainian stage art, professional theater, Broadway format, amateur studios, plot basis, visual series, spectacle.

Висвітлено питання журналістської, есеїстичної, ідеологічної та видавничої спадщини Дмитра Донцова, головного редактора журналу "Літературно-Науковий Вістник" (ЛНВ), що видавався у Львові у 1922 - 1939 рр. Його діяльність розглянуто на тлі доби - у відношенні до історії української періодики,в контексті тогочасних естетичних та ідеологічних шукань і літературного процесу. Окремо розглянуто значення та комунікативний резонанс ЛВН. Особливу увагу приділено естетично-ідеологічній доктрині Дмитра Донцова та середовищу "вістниківців", зокрема їх впливу на українське політичне життя міжвоєнної доби та періоду Другої світової війни. Досліджено генезу поглядів діяча, який увійшов в історію як ідеолог українського націоналізму. Окреслено герменевтичну методологію Донцова, наголошено на можливості її застосування для оцінки культурного та політичного життя сучасної України. Досвід видання популярного журналу, яким був ЛНВ, може бути практично використаний сучасними видавцями.

  Скачати повний текст