Дисертацію присвячено питанням виникнення та становлення християнського віровчення, зокрема, такого його аспекту як християнська антропологія. Розроблено новий підхід до з'ясування механізму зародження віровчення християнської релігії, згідно з яким процес зародження і оформлення її віровчення відбувався переважно під впливом філософії Платона. Так, розкриваючи зміст релігійно-філософської концепції віровчення раннього християнства і встановлюючи спільні риси Платонової філософії і головних християнських віроповчальних положень, платонізм визначається за головне ідейне підгрунтя становлення християнської релігії. Атмосферою і географічним місцем, що слугувало за праматірне підгрунтя появи християнства, як релігійної системи, постала іудео-олександрійська діаспора Єгипту.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню філософської концепції природи у Шекспіра. Аналізується пізнавально-теоретична база сприйняття природи в драмах: від дослідження реальної дійсності до духовно-філософського осмислення природи. Концепція Шекспіра має у "Сні літньої ночі" ірраціональний характер, у "Бурі" - об'єктивний, в основі якого природничо-наукове сприйняття. Висувається теза, що природа є загальним важливим пунктом змісту драм. У творчості письменника відбувається зміна ставлення до ідеї та значення природи порівняно з тогочасною філософією: від позитивної оцінки природи до відмежування від неї в "Бурі". Вироблено систематизацію поглядів Шекспіра на природу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Проаналізовано феномен читання у світогляді В.В.Набокова, виявлено сутнісні характеристики, які дозволяють говорити про його безсумнівну значущість для сучасного філософського дискурсу. Обгрунтовано, що у розумінні письменника ставлення до світу літератури ілюструє якість життя людини. Призмою антропологічного аналізу для нього є феномен читання, який розуміється як модус людського буття, що забезпечує людині істинність існування. Доведено, що особливість творчості письменника, яка визначається критиками як "авторський соліпсизм", фактично забезпечує його творам художню полісемію та багатовимірність. З'ясовано, що читання, яке розуміється В.В.Набоковим як творчість, передбачає метафізичний зв'язок, який поєднує "уважних читачів" і відокремлює їх таким чином від світу удаваностей та симулякрів. Установлено, що категорії "творчість", "пам'ять", "потойбічність", "випадковість" і "пошлість" "прочитуються" письменником у тісному зв'язку з процесом читання. Обгрунтовано, що для В.В.Набокова читання є не стільки засобом підвищення освіченості або розвитку інтелекту, скільки способом самореалізації людини. Проаналізовано художні, та есеїстичні твори В.В.Набокова з точки зору даної проблеми. Визначено напрямок трансформації розуміння даного феномену в сучасну епоху панування аудіо, відео та мас-медіа.

  Скачати повний текст

Визначено соціокультурні детермінанти філософської освіти, її залежність від ідеологічних імперативів, світоглядних і ціннісних пріоритетів культури, філософської та педагогічної традиції. Розкрито функціональний потенціал філософської освіти та визначено її місце та роль у процесі гуманізації всієї освітньої системи. Визначено специфіку інституційної філософії та парадигмальні типи філософської освіти. Розглянуто моделі побудови навчальних програм з філософії. Розкрито значення екзистенційного досвіду для філосовування та оволодіння філософським знанням. Простежено можливості філософської освіти щодо формування діалогічності мислення людини XXI ст.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему втілення релігійно-філософської проблематики в романах Г.Гріна, І.Во, А.Мердока, У.Голдінга, М.Спарк, Дж.Фаулза 1950 - 70-х рр. Досліджено семантичну та жанрово-поетологічну своєрідність роману з релігійно-філософською проблематикою як художнє явище доби постмодернізму та "новітнього реалізму" в сучасній англійській літературі. Показано, що реальність постає в уяві сучасних митців складною, мінливою, суперечливою; її складовою також є "духовна реальність". Останнє є підгрунтям роману з релігійною проблематикою. Визначено специфіку образу героя, конфлікту та сюжету, змістовно-формальні константи, що об'єднують твори авторів у виразно виділену жанрову групу, розглянуто семантично-образні пласти у романі з релігійно-філософською проблематикою.

  Скачати повний текст

Проведено історико-філософський аналіз проблеми індивідуалізму, його суть, соціальну роль та історичні перспективи у контексті західної та вітчизняної культур. Встановлено, що все різноманіття філософсько-теоретичних концептуалізацій індивідуалізму пов'язано з запереченням або, навпаки, визнанням права людини на самовизначення та самоврядування, індивідуальну неповторність і нонконформізм. Показано, що в тлумаченні переважної більшості західних філософів, чиї погляди традиційно є до індивідуалістично зорієнтованими, суть індивідуалізму полягає не в славозвісній абсолютизації егоїстичних інтересів окремої особистості та запереченні колективних цінностей як таких, а у визнанні та захисті суверенного права людини на вибір в їх різноманітті та персональну відповідальність за його наслідки. Встановлено, що переважна більшість західних дослідників, які добре усвідомлюють можливість негативних наслідків індивідуалістичних настанов, в цілому вважає, що позитивний - творчий потенціал індивідуалізму значно перевершує ту загрозу, яка криється в цій можливості. Зроблено висновок, за яким сучасна західна та вітчизняна філософська думка все еволюціонує до визнання того, що за умов постійно зростаючої новизни, швидкоплинності, різноманіття суспільних процесів індивідуалізм не зникає, а поступово перетворюється на один з головних принципів особистого самовизначення та організації суспільного життя.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему філософської методології Б.Паскаля. Розглянуто цілісний герменевтико-семіологічний підхід до вивчення спадщини філософа, який є найбільш адекватним методології Паскаля, розроблений на засадах сучасної філософії. Встановлено, що саме такий підхід дозволяє виявити філософську оригінальність Паскаля, сформовану в діалозі з принциповими опонентами свого часу. Запропонований підхід висвітлює багатовимірність філософії Нового часу, а також християнську культуру мислення як підгрунтя європейської цивілізації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано системи антропологічних поглядів мислителів східної патристики. Показано, що антропологія східної патристики розроблена на основі єдиної системи філософських категорій і є вченням про людську природу та два способи її існування. Людина осмислюється представниками східної патристики як створена Богом нерозривна єдність розумної, вольової, афективно-чуттєвої душі та живого тіла. Довершеність людини тлумачиться ними як богоподібність доброчесної та мудрої особистості. Відхилення від шляху духовного самовдосконалення спричиняє дезінтеграцію душі в пристрастях. Процес реінтеграції включає доброчесний праксис, природне споглядання Бога і створеного світу та містичне єднання з Абсолютом.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано фундаментальну значимість класичної історико-філософської спадщини для сучасного розв'язання проблеми індивідуальної свободи. Показано, що свобода особистості завжди є свободою вибору індивіда. Зазначено, що вибір є критеріальним показником і визначником особистісної свободи та міри. Визначено роль "творчості свободи" як її сутнісної інтенції. Обгрунтовано, що сучасна історико-філософська теорія дає змогу визначити діяльнісний аспект творчості свободи. Доведено, що свобода іманентна людині, а людина як особистість - це, насамперед, вибір. Свобода особистості є проблемою самореалізації індивіда засобами вибору його світоглядної та життєвої позиції в ситуації "екзистенційної напруги" та діяльнісної справності, спрямованої на творчість свободи.

  Скачати повний текст

Запропоновано кваліфікувати статус філософської лірики в системі генерики як метажанровий різновид ліричного роду, суть якого визначає поетична (філософсько-лірична) рефлексія. З'ясовано місце філософської лірики в генологічній свідомості та світоглядно-естетичній еволюції І.Франка, її роль у кристалізації "філософської віри" письменника, систематизовано його погляди на філософську лірику як різновид "рефлексійної" поезії. З позицій діалектичної герменевтики запропоновано тлумачення ідейно-естетичних особливостей філософсько-ліричних творів, циклів, художньо-філософських концепцій поетичних книг. Визначено домінантні образно-смислові опозиції поетичної філософії збірок останнього десятиліття XIX - початку XX ст.:"ерос - танатос" ("Зів'яле листя"), "суще - належне" ("Мій Ізмарагд"), "сумнів - віра" ("Із днів журби"), "вічне - тлінне" ("Semper tiro"), які в загальному підсумку зводяться до універсальної діалектики ідеального та реального.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу поглядів на культуру та цивілізацію кінця XVIII - кінця XIX ст. та зроблено висновок, що українська філософська думка з кінця XVII ст. пропонує унікальну традицію "критики цивілізації", яка базується на християнському світогляді та визначає посередницьку роль філософського мислення між вірою та розумом; умовно її можна назвати "культуротворчою". Зазначено, що подальший шлях української філософської думки кінця XIX - початку XX ст. можна характеризувати як послідовне віддалення від цієї парадигми та пошук іншої, що базується на науково-раціональному пізнанні та ідеї прогресу. Запропоновано цю парадигму умовно назвати "цивілізаційною".

  Скачати повний текст

Проаналізовано зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, що породжує ці практики, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Розглянуто рух філософії до літературності як одну з провідних тенденцій у сучасній західній філософії. Філософію описано як історико-літературний феномен через виділення трьох типів літературності: Платон (онтологія), Кант (гносеологія), Ніцше (комунікація). Проведено експлікацію вихідного поняття "літературність". Показано, що літературні практики залежать від антропологічних моделей, які їх породжують. Розглянуто зв'язок християнської антропології та літературного новаторства С.Керкегора.

  Скачати повний текст

В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

  Скачати повний текст

Запропоновано шляхи вирішення проблеми реконструкції процесу розвитку концепту "людство", виявлено особливості його функціонування в суспільній свідомості. Доведено, що даний процес описується за моделлю спіралі, яка складається з ізоморфних витків з домінантами емпіричного або раціонального. Встановлено хронологічну першість витка з домінантою емпіричного, який завершився появою зрілого поняття "людство, що саморозвивається"; всі інші витки належать до другого типу (з домінантою раціонального в процесі осмислення). Зазначено, що сучасний стан феномену людства характеризується тим, що його рефлексія (поняття "людство") пройшла лише перші витки абстрактної трансформації. Обгрунтовано припущення, що у сучасному світі активних процесів глобалізації людство, поруч з родиною і нацією, стає домінуючою одиницею виживання землян.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження філософської лірики, її найважливіших жанрово-стильових особливостей. Зазначено, що становлення філософської лірики як особливого ліричного жанру відбулося у творчості поетів-романтиків В.А.Жуковського, Є.А.Баратинського, П.А.В'яземського, Ф.І.Тютчева. На підставі вивчення жанру філософської лірики у поезії 1880-х рр. (О.М.Апухіна, К.М.Фофанова, К.К.Случевського) доведено, що у цей період філософська лірика мала певні ознаки. Зауважено, що поштовхом до безлічі трансфомацій у текстах поетів є дисбалансність - відсутність цілісного та гармонійного ставлення до навколишнього світу. Проаналізовано лірику К.К.Случевського у контексті впливу романтичного світогляду та жанрово-стильових перетворень поезії 1880-х рр. та відзначено зміни в уявленні про світ і людину, що зумовило новаторський характер його творчості. Запропоновано тезу, що первісно філософська лірика - це лише ліричний твір, призначений для розкриття трансцендентної чи трансцендентальної проблематики, а у поезії передсимволіста внутрішнім фактором твору є не матеріал чи предмет художнього зображення, а саме форма ліричного висловлення, що відбиває спосіб поетичного освоєння дійсності. Відзначено, що у філософській ліриці К.К.Случевський не лише синтезував відкриття романтиків, але й підготував основу для поетичних експериментів символістів.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз протиріччя між філософським і теологічним просвітництвом в німецькій філософській думці початку XIX ст. Визначено необхідність переосмислення суті й ролі релігійного відображення й релігійного ставлення до світу у суспільстві, що переживає світоглядну кризу й злам старої системи цінностей. Досліджено, як від логічного аналізу релігії (Гегель), через історичний (Штраус) і культурологічний аналіз священних текстів (Бауер) в особі Руге і Фейєрбаха німецька філософська думка пов'язала роль і місце релігії в історії з логікою руху суспільства до свободи. Означено, що релігійний шлях розвитку є необхідністю історії, через релігію людина проявляється як істота творча, яка діє в межах певної культурної традиції.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження феномену власності як мотиваційної основи життєдіяльності особистості у соціально-філософському аспекті. Обгрунтовано концептуальну модель власності, що дозволяє розкрити особливості її прояву на рівні основних підсистем суспільства та на особистісному рівні. Визначено екзистенціали власності та ціннісні регулятиви власницької культури індивідів. Розроблено рівневу структуру ментального усвідомлення власності та соціально-філософську модель її емоційного сприйняття, що, залежно від психологічного впливу власності на особистість репрезентується у фрагментарній та актуальній власності високого, середнього та низького ступенів актуалізації. Охарактеризовано загальні можливості індивідів щодо реалізації внутрішньої власницької свободи та соціальні ефекти досліджуваного явища у сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософський екскурс понятійного співвідношення розуму та віри на підставі аналізу поглядів найбільш значущих та відомих в історії філософії особистостей, творчість яких досліджував П.І.Ліницький та вибудував власну філософську систему шляхом розв'язання проблеми антиномічності віри та розуму. Показано, що творчому доробку П.І.Ліницького притаманна традиційна для західноєвропейської філософії гносеологізація та раціоналізація філософської свідомості, але у творчому спадку київського філософа думки представників німецької філософської культури трансформовані через призму української філософської традиції, набули самобутності завдяки своєрідному синтезу з теїзмом, слідуванню ідеї співвідношення розуму та віри як одного з вирішальних принципів у побудові власної філософської системи. Доведено, що гносеологічна позиція П.І.Ліницького з усіма її особливостями та відмінностями, що свідчать про оригінальність мислителя, формувалась у протистоянні вульгарному матеріалізмові та позитивізмові, є помірковано-раціоналістичною, схильною до апріоризму, про що свідчить його висока оцінка умоглядності як основної форми пізнавальної взаємодії суб'єкта з об'єктом. Шляхом детального аналізу соціальних, моральних та естетичних засад поняття віри, на яких базувався П.І.Ліницький, вирішуючи питання про співвідношення понять розуму та віри, доведено, що в його особі українська філософська думка другої половини XIX - початку XX ст. мала високоосвіченого мислителя, який репрезентував своє власне оригінальне розуміння та осмислення найважливіших філософських проблем - онтології, гносеології, філософії історії, соціальної філософії, філософської антропології.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження проблеми буттєвісного укорінення людини. Проаналізовано його екзистенційні та етноекзистенційні аспекти, розглянуто філософський доробок європейських і вітчизняних мислителів щодо вивчення даного питання. Запропоновано концепцію буттєвісного укорінення людини, що грунтується на засадах інтенційної єдності онтологічного, екзистенційно-ціннісного та соціокультурного (діяльнісного) підходів.

  Скачати повний текст