З'ясовано, що середньовічна німецька містика є напрямком західно-європейського християнства, що долучається до традиції містичного осмислення трансцендентного досвіду в неоплатонізмі та ранньохристиянської релігійної філософії. Визначено, що фундаментальною ідеєю містичної антропології Мехтільди Магдебурзької та Майстра Екхарта є ствердження можливосі єднання людини з вищим началом, яке досягається апофатичним шляхом відсторонення людини від власної "людськості". Зазначено, що з огляду на певний екзистенціалізм антропологія німецьких містиків розглядає людину в цілісності її існування, розгортаючи дискурс, який за структурно-семантичними ознаками є своєрідним видом некласичного мислення, що дозволяє дослідити середньовічний німецький містицизм у контексті філософії Ф. Ніцше, М. Гайдеггера, Ж. Дерріда. Дослідження історико-філософського контексту становлення німецького середньовічного містицизму дозволило виявити характер того діалогу зі вченнями Псевдо-Діонісія Ареопагіта та Бернара Клервоського, в якому здійснювалося формування концепції Мехтільди Магдебурзької та Майстра Екхарта. Встановлено, що унікальність німецького містицизму полягає в тому, що його концептуальна система базується на принципі апофазису, який послідовно реалізується на гносеологічному, онтологічному й антропологічному рівнях. Зміст створеної таким чином "апофатичної антропології" полягає в актуалізації думки щодо відкритості людини до буття та до самої себе, в якій вона віднаходить можливість заперечення самої себе та відмови від себе.

  Скачати повний текст

Проаналізовано зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, що породжує ці практики, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Розглянуто рух філософії до літературності як одну з провідних тенденцій у сучасній західній філософії. Філософію описано як історико-літературний феномен через виділення трьох типів літературності: Платон (онтологія), Кант (гносеологія), Ніцше (комунікація). Проведено експлікацію вихідного поняття "літературність". Показано, що літературні практики залежать від антропологічних моделей, які їх породжують. Розглянуто зв'язок християнської антропології та літературного новаторства С.Керкегора.

  Скачати повний текст

Показано доцільність застосування до музики сучасної феноменологічної інтерпретації тіла як не протипокладеного душі/духу, що полягає у можливості легітимізації тілесної компоненти у філософії музичної культури. Запропоновано тезу про античну предуготовленість людського тіла до мистецтва, яка є необхідною передумовою існування мистецтва взагалі та музики зокрема. Виявлено, що "потяг" до "замовчування" тіла в музиці зумовлений онтологічною розбіжністю між раціональним і чуттєвим, духовним і тілесним, іманентною всій європейській метафізичній традиції, і позначився на концептуальному баченні музики. Проаналізовано філософські тексти про музику Шеллінга та піфагорійців, Гегеля та Шопенгауера, Аристотеля, Платона та Канта та показано наявність стійких опозицій "душа/дух - тіло", "раціональне - чуттєве", "розумне задоволення - фізична насолода", де слабкий термін піддавався систематичному витісненню. Розкрито тенденції позитивної інтерпретації тілесного аспекту музичної реальності в текстах С.К'єркегора, Ф.Ніцше, Т.Адорно, що вказує на деструкцію опозиційних структур і дозволяє розглядати філософські передумови "музичної тілесності". Висвітлено генеалогічний зв'язок між тілесним досвідом освоєння світу й "антропоморфними" властивостями музичної мови. Запропоновано положення про темпоральну естетизацію слухацької тілесності у процесі музичного сприйняття, а також ідею про те, що в музичному творі містяться метазвукові перцептивно-афективні структури, які означують "позамузичні" смисли музичного дискурсу (наведено "робоче" визначення музичного перцепту й афекту), - в чому набули розвитку ідея Р.Інгардена про іманентність "емоційних якостей" музичного твору, а також ідеї Ж.Дельоза і Ф.Гватарі про "перцепт і афект" як "Форми думки" мистецтва.

  Скачати повний текст

Проаналізовано системи антропологічних поглядів мислителів східної патристики. Показано, що антропологія східної патристики розроблена на основі єдиної системи філософських категорій і є вченням про людську природу та два способи її існування. Людина осмислюється представниками східної патристики як створена Богом нерозривна єдність розумної, вольової, афективно-чуттєвої душі та живого тіла. Довершеність людини тлумачиться ними як богоподібність доброчесної та мудрої особистості. Відхилення від шляху духовного самовдосконалення спричиняє дезінтеграцію душі в пристрастях. Процес реінтеграції включає доброчесний праксис, природне споглядання Бога і створеного світу та містичне єднання з Абсолютом.

  Скачати повний текст

На підставі концепцій суб'єктивної темпоральності виділено три антропологічні моделі співвідношення часу та суб'єктивності, які виходять за межі спільного бачення внутрішнього часу як тривалості й утворюють разом смисловий простір атропології тривалості. Показано, що дані моделі характеризуються акцентом на певному модусі часу, а саме: минулого, теперішнього або майбутнього, що зумовлює антропологічні характеристики. Модель "антропології пам'яті" експлікується на матеріалі філософії тривалості А. Бергсона, модель "антропології діалогу" грунтується на діалогічній філософії (М. Бубера, Ф. Розенцвейга, О. Розенштока-Хюссі, Ф. Ебнера), а модель "антропології Іншого" реконструйовано на підставі філософії Е. Левінаса. Досліджено трансформацію антропологічних характеристик у даних моделях тривалості. Увагу приділено аспекту інтерсуб'єктивності, виявлено його зв'язок зі сприйняттям тривалості та розглянуто як основний чинник процесу суб'єктивації. Запропоновано виділення антропологічних моделей тривалості як можливої методології аналізу сучасного стану філософської антропології. Проаналізовано поетику антропології тривалості як зміну мови, методів і умов побудови філософського та літературного тексту, зумовлену зміною парадигм теморальної антропології. На підставі аналізу поетики показано, що процес вкорінення у культурі антропологічних настанов відбувається як зміна мови висловлювання, спричинена трансформацією уявлення про суб'єктивну темпоральність.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження раціональності в антроповимірних контекстах, що розкривають такі первісні значення терміну "ratio", як міра, лічба, співрозмірність, та відбивають нагальність співвіднесення людської діяльності та її результатів. Розглянуто раціональність як феномен діяльнісного буття людини, акцентовано увагу на прагматичній сутності даного поняття. Здійснено реконструкцію розуміння раціональності в прагматично зорієнтованих напрямках філософії XX ст. (постструктуралізму, сучасної антропології, марксизму, неомарксизму, прагматизму, комунікативної традиції), що дозволяє відтворити підстави переходу від монологічної до діалогічної парадигми соціокультурного розвитку сучасного суспільства. Обгрунтовано тезу, що трансісторична філософська проблема людини може бути прийнята як опосередкування у дослідженні домінантних тенденцій культурно-історичних філософських парадигм. Обгрунтовано доцільність розуміння сучасної філософської парадигми у контексті її антроповимірної складової, що проявляється в новітніх розробках теми суб'єктивності, свободи, толерантності, ціннісного виміру буття.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження проблеми буттєвісного укорінення людини. Проаналізовано його екзистенційні та етноекзистенційні аспекти, розглянуто філософський доробок європейських і вітчизняних мислителів щодо вивчення даного питання. Запропоновано концепцію буттєвісного укорінення людини, що грунтується на засадах інтенційної єдності онтологічного, екзистенційно-ціннісного та соціокультурного (діяльнісного) підходів.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми та шляхи відтворення вищої освіти України у процесі її євроінтеграції. Висвітлено системні реформування та розкрито теоретичні засади розвитку вищої освіти України у XXI ст. Визначено економічні складові, напрямок і порядок проведення системних реформ. Обгрунтовано необхідність інтеграції даної освіти до європейського освітнього простору. Проведено аналіз використання народногосподарського потенціалу освіти, здійснено систематизацію показників економічної та соціально-економічної ефективності освіти, а також досліджено тенденції стосовно потенціалу вищої освіти України. Установлено, що якість є його невід'ємною складовою, має міжнародне визнання та є основою визнаних стратегій розвитку вищої освіти як філософська та політична категорія. З'ясовано керівну роль держави у забезпеченні якості даної освіти. Зроблено висновок, що обгрунтування й актуалізація поняття якості вищої освіти зумовлене створенням державних стандартів і визначенням процедур розрахунків індикаторів якості, що відповідають вимогам Болонського процесу.

  Скачати повний текст

Визначено, що влада в політико-антропологічному дискурсі - це неформальні відносини домінування, що виявляються в соціальних групах різних рівнів, з обов'язковим урахуванням психофізіологічних, психологічних, символічних і світоглядних ресурсів влади, завдяки яким забезпечується підкорення об'єктів влади суб'єкту. З'ясовано, що в політичній антропології влада не зводиться лише до політичної, а розглядається як взаємовідносини між індивідами та групами в різних сферах життєдіяльності, включаючи міжіндивідуальну взаємодію. Визначено, що антропологія влади - це самостійний напрям наукових досліджень в межах сучасного політико-антропологічного дискурсу, який вивчає владу з точки зору людини як суб'єкта й об'єкта владних відносин. Запропоновано розглядати нові напрями політико-антропологічних досліджень - антропологію влади, антропологію конфлікту та антропологію менеджменту як самостійні субдисципліни в межах сучасного політико-антропологічного дискурсу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням виникнення та становлення християнського віровчення, зокрема, такого його аспекту як християнська антропологія. Розроблено новий підхід до з'ясування механізму зародження віровчення християнської релігії, згідно з яким процес зародження і оформлення її віровчення відбувався переважно під впливом філософії Платона. Так, розкриваючи зміст релігійно-філософської концепції віровчення раннього християнства і встановлюючи спільні риси Платонової філософії і головних християнських віроповчальних положень, платонізм визначається за головне ідейне підгрунтя становлення християнської релігії. Атмосферою і географічним місцем, що слугувало за праматірне підгрунтя появи християнства, як релігійної системи, постала іудео-олександрійська діаспора Єгипту.

  Скачати повний текст

Висвітлено діалогічні взаємозв'язки філософської лірики Л.Вишеславського з творчістю Г.Сковороди, Т.Шевченка, П.Тичини, М.Рильського, О.Блока, В.Маяковського й інших українських і російських письменників. Вивчено поетичну систему письменника. Досліджено питання філософської поезії як теоретико-літературної проблеми. Обгрунтовано висновок, що філософська лірика є жанровим явищем. Висвітлено образи природи як домінанту філософських узагальнень поета, категорії часу та простору, як філософські концепти лірики Л.Вишеславського. Проаналізовано текстуальність у філософській ліриці поета. З'ясовано специфіку стрижневого образу ліричного героя у поезії Л.Вишеславського, завдяки якому творчість російськомовного лірика України набуває цілісного вигляду. Розкрито особливості функціонування Святого Письма у філософських творах поета Космосу.

  Скачати повний текст

Досліжено малорозроблену проблему екзистенційності української малої прози кінця XIX - початку XX ст. у контексті розвитку європейського екзистенціалізму. На підставі вивчення праць Н. Аббаньяно, М. Бердяєва, М. Гайдеггера, А. Камю, Ж.-П. Сартра, М. де Унамуно, К. Ясперса визначено філософсько-естетичні засади екзистенціалізму, проаналізовано форми його художнього вияву в літературі. До наукового обігу введено поняття екзистенційності як визначальної риси української літератури fin de siecle. На матеріалі новелістики В. Винниченка, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, В. Стефаника, М. Черемшини, М. Яцківа досліджено трансформацію розвитку екзистенціальних ідей і специфіку їх втілення в українській літературі зламу віків. Доведено, що екзистенційний світогляд духовно наближений до менталітету українців. Розглянуто основні теми та проблеми екзистенційної новелістики: трагізму людського існування, буття до смерті, самотності митця, специфічного буття жінки, екзистенції дітей. Встановлено, що використання прийомів сну, спогаду, фрагментарності, мозаїчності, художньої деталі, ретроспекції увиразнює найхарактерніші для екзистенціалізму феномени. Висвітлено проблему часовості, досліджено поетику екзистенційного хронотопу. Дані літературні явища проаналізовано в загальноєвропейському контексті, визначено місце українського модернізму в ньому.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретико-методологічні підходи до дослідження юридичної природи енциклопедії права через аналіз сутності, особливостей її утворення, функціонування в різних країнах під впливом різних філософських напрямів. Обгрунтовано методологічні концепції предмета та встановлено ідеалістичну інтерпретацію його філософського та правового розвитку. Досліджено в історико-порівняльному аспекті взаємозв'язок енциклопеції права з іншими юридичними дисциплінами в системі юридичних наук, визначено природне й інформаційне його значення для сучасної правової науки. Охарактеризовано енциклопедію права як науку, яка за час свого існування укомплектувала правові та філософські поняття та категорії у цілісний системний організм, відтак набула форми суспільного явища, що охоплює, зокрема, такі сфери людського існування, як правова, природна і філософська.

  Скачати повний текст

Показано, що формування світоглядних, теоретичних і методологічних принципів етичного вчення мислителя відбувалося під впливом американської прагматичної філософії та західноєвропейської культурної традиції. Уточнено уявлення стосовно двох аспектів етичної концепції американського вченого - розширено теорію розвитку моральних суджень Жана Піаже та презентовані ідеї Джона Дьюї про виховання та формування "справедливого суспільства", що дозволило вперше розглянути вчення Л. Кольберга в контексті еволюційної епістемології. Світоглядна та філософська позиція Л. Кольберга грунтується на етичних принципах, що містять онтологічно-метафізичний сенс - динамічний розвиток моральної свідомості та виховання й орієнтацію на універсальний етичний принцип моральності - свободу та добру волю.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст, сутнісні ознаки й особливості системи виховання Давньої Греції, досліджено її теоретичне обгрунтування в античній філософії. Висвітлено історію зародження та розвитку античної філософії. З'ясовано, що антична філософська думка у своїй спробі збагнути сутність людини як тілесно-духовної істоти визначила виключно важливі й необхідні фактори та передумови її духовного, фізичного й особистісного розвитку, який відбувається під впливом виховного процесу. Розкрито зміст і специфіку виховних моделей, сформуваних в Афінах та у Спарті, проаналізовано їх теоретичне обгрунтування у старогрецькій філософії. Розкрито історичне значення виховних ідей античної цивілізації, зокрема, показано їх вплив на подальший розвиток світової педагогічної думки.

  Скачати повний текст

Наведено комплексний теоретичний підхід, що дозволяє, аналізувати феномен імперії в декількох проекціях: глобальній площині (світ-системний аналіз), генеалогії (політична антропологія), інституціональної організації (структурно-функціональний аналіз), перспектив еволюції імперських типів (постструктуралістський та неомарксистський аналіз). Обгрунтовано нове визначення імперії як типу соціально-історичної організації систем універсального контролю, специфіка яких полягає в експансіоністських механізмах соціокультурної, військово-політичної й економічної інтеграції на підставі центр-периферійного підпорядкування різнорідних елементів. Запропоновано нову типологію імперій. Визначено, що головною функцією імперії є інтеграція соціокультурного розмаїття. Виокремлено інтеграційні форми та типи інтеграції головної функції імперії. Проведено "деконструювання" імперських типів і визначено напрямки еволюції імперій. Досліджено перспективи "відродження" імперських структур у XXI ст. Запропоновано варіанти майбутнього України в контексті глобалізаційних процесів.

  Скачати повний текст

Висвітлено ідею трансцендентного на підставі вивчення робіт провідних європейських філософів. Доведено, що методологічно-коректна постановка цього питання вимагає переосмислення класичної ідеї трансцендентного у контексті феноменологічної онтології людського буття. Сучасні методологічні засади дослідження ідеї трансцендентного полягають у залученні значень, що онтологічно зумовлює спосіб буттєвості трансцендентного у пізнанні та виявляється історично мінливим. Методологічна специфічність ідеї трансцендентного полягає у неможливості звичайних об'єктивних фіксацій і описів трансцендентного, що зумовлено самим характером існування трансцендентного як мислительного поля, яке знаходиться у міжсуб'єктних відносинах, наявно розташовується між суб'єктом і об'єком пізнавальної діяльності. У взаємозв'язку з цим розглянуто символічні форми свідомості всередині системно побудованої діяльності, що дозволяє тлумачити ідею трансцендентного в онтологічному вимірі. Акцентовано увагу на розумінні трансцендентного як сукупності смислів, які, незважаючи на різноманітність шляхів осягнення, виражають певні аспекти обмеженості нашого світу.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичну реконструкцію цілісної системи історико-філософських поглядів В. Ф. Асмуса, її теоретичних і методологічних засад, які можуть бути покладені в основу традиції сучасних досліджень вітчизняної філософії та її історії. З'ясовано умови формування мислителя як філософа, досліджено його історико-філософську спадщину, визначено місце та роль у вітчизняній і світовій історії філософії. До безпосереднього доробку В. Ф. Асмуса відносяться розробка цілісного історико-філософського вчення, яке охоплює теоретичні та методологічні проблеми, комплекс конкретних досліджень у галузях історії античної філософії, історії німецької класичної філософії, історії естетики, логіки та науки. Доведено, що історико-філософські дослідження та теоретичні надбання вченого й сьогодні виявляються актуальними для різних напрямків філософського пізнання.

  Скачати повний текст

В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

  Скачати повний текст