Виявлено особливості дії гемолітичних агентів різної хімічної природи на активність ключового ферменту біосинтезу гему - 5-АЛК-синтази і вміст деяких гемопротеїнів у печінці щурів. Установлено, що підвищення 5-АЛК-синтазної активності є однією з причин накопичення вільного гему в печінці щурів у перші години дії фенілгідразину та гліцеролу, а також у пізні терміни після введення хлориду кадмію та хлориду меркурію.Виявлено, що фенілгідразин спричинює двофазну зміну 5-АЛК-синтазної активності в печінці щурів: короткочасне зниження активності та подальше підвищення. Зроблено припущення, що однією з причин зростання 5-АЛК-синтазної активності за цих умов є деградація цитохрома Р-450. Уперше встановлено, що підвищення 5-АЛК-синтазної та триптофан-2,3-диоксигеназної активностей у печінці щурів за введення гліцеролу є результатом активації синтезу даних ферментів de novo. Показано, що блокування циклогексимідом зростання 5-АЛК-синтазної активності за дії гліцеролу супроводжується нормалізацією вмісту вільного гему в печінці щурів. На підставі одержаних даних зроблено висновок, що індукція 5-АЛК-синтази є основною причиною накопичення вільного гему в печінці щурів протягом перших годин дії гліцеролу.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни плечових кісток щурів з різними типами автономної нервової системи за умов адаптації до клітинного зневоднення, тяжкого зневоднення та у реадаптаційний період. Виявлено, що кістки інтактних щурів з різним типом автономної нервової системи не мають відмінностей. Встановлено, що проявами адаптації до клітинного зневоднення у плечових кістках є зменшення росткових зон, розширення центральних каналів остеонів, зменшення величини мінерального насичення та підвищення рівня мікроелементів кісток. Найбільшу різницю з контрольною групою виявлено у щурів-парасимпатотоніків, найменшу - у симпатотоніків. З'ясовано, що через 42 доби реадаптації після тяжкого клітинного зневоднення парасимпатотонічні тварини мали найвищі показники морфометрії та мінеральної насиченості кісток.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати досліджень вмісту та функціональної активності убіхінону в тканині та субклітинних фракціях печінки та серця щурів за умов експериментальних патологічних станів та їх корекції за допомогою комплексів попередників і модуляторів біосинтезу убіхінону. Показано, що за умов експериментальних патологічних станів (зокрема, Е-гіповітамінозу й адріаміцин-індукованої кардіоміопатії) відбувається зниження вмісту убіхінону в тканині печінки та серця, пригнічення його біосинтезу, перерозподіл його між внутрішньоклітинними фракціями, а також зниження активності оксидоредуктазу ланцюга транспорту електронів мітохондрій і зміни клітинного про- й антиоксидантного балансу. Доведено можливість ефективної корекції таких змін за допомогою комплексів попередників і модуляторів біосинтезу убіхінону та визначено оптимальне співвідношення компонентів у складі комплексу.

  Скачати повний текст

Визначено ефективність впливу уреїду оксанілової кислоти (УОК), уреїд-4-хлороксанілової кислоти (У-4-ХОК) у динаміці на активність амінотрансфераз, фосфатаз, оксидаз і на вміст деяких сполук у крові білих щурів у нормі та у разі гострого запалення з оксидантним стресом. Установлено, що УОК та У-4-ХОК у процесі введення у шлунок у дозах 50 мг/кг і 100 мг/кг здоровим щурам у динаміці чотирьох годин не прискорюють процеси обміну з участю внутрішньоклітинних ферментів, гострофазних протеїнів, амінів, ліпідів і перекисного окислення ліпідів, не пригнічують антиоксидантну систему, а у випадку гострого карагенінового запалення з оксидантним стресом проявляють антизапальні та антиоксидантні властивості, коли у динаміці сприяють зниженню у сироватці крові показників аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної та кислої фосфатаз, супероксиддисмутази, каталази, гістаміну, серотоніну, загального білку, фібриногену, церулоплазміну, загальних ліпідів, холестирину, дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду та відновленого глутатіону.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни активності високопорогових кальцієвих каналів гіпокампу щура під час модулювання умов гіпоксії. Показано, що активність високопорогових кальцієвих каналів нейронів гіпокампу модулюється зниженням напруги кисню зовнішнього середовища за відсутності глюкози у зовнішньому середовищі. Встановлено, що за умов фіксації внутрішньоклітинної концентрації кальцію на нульовому рівні не відбувається адекватна зміна максимальної амплітуди кальцієвого струму. У разі наявності вільного внутрішньоклітинного кальцію відбувається потенціювання кальцієвого струму у випадку зменшення напруги кисню зовнішньоклітинного розчину.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості функціонування тирозинових протеїнфосфатаз (ТПФ-аз) у плазматичних мембранах, цитозолі спленоцитів та тимоцитів щурів через 12 годин після тотального рентгенівського опромінення у дозах 1,25; 0,5; 0,75 та 1,0 Гр. Виявлено найбільше зростання активності ТПФ-аз за умов впливу іонізуючої радіації у дозі 0,5 Гр, а для цитозольних ТПФ-аз спленоцитів - 0,25 Гр. Вивчено кінетичні властивості ізольованої ТПФ-ази CD 45. З'ясовано, що цей фермент більш споріднений з фосфатирозином, ніж з паранітрофеніфосфатом. Визначено, що опромінення тварин у дозі 0,5 Гр спричинює зниження спорідненості ферменту до фосфотирозину та зменшення максимальної швидкості фосфатазної реакції. Показано однонаправлені зміни активності тирозинових протеїнкіназ, ТПФ-аз та вмісту циклічних нуклеотидів у клітинах селезінки та тимусу щурів на тлі введення різних речовин за умов опромінення у низьких дозах.

  Скачати повний текст

Виявлено, що в процесі онтогенезу у щурів у тканинах внутрішніх органів виникають умови для зміни ефективності функціонування ферментів, які каталізують окисно-відновні шляхи утилізації карбонільних сполук метаболізму, за умов іммобілізаційного стресу. Вони зумовлюють виникнення "напруги" під час відновлення альдегідів в альдегідредуктазній реакції в печінці 1,5-місячних тварин, а також гальмування перетворень альдегідів в окисних і відновних реакціях у печінці та скелетному м'язі старих щурів. Вікове зниження швидкості утилізації ендогенних альдегідів у досліджених тканинах визначає зниження їх стійкості до вільнорадикального ушкодження. У зв'язку з цим важливу роль у підвищенні резистентності організму до дії ушкоджувальних факторів стресу відіграє спрямована регуляція утилізації ендогенних альдегідів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано використання акустичних репелентів у боротьбі зі шкідливими гризунами, вивчено ефективність і доцільність їх застосування в комплексі з традиційними засобами дератизації на об'єктах ветеринарно-санітарного нагляду. Встановлено залежність етіологічних показників від частотних параметрів емітованого сигналу. Одержано нові дані про вплив акустичних репелентів на біоелектричну активність головного мозку та серця лабораторних щурів. Досліджено динаміку фізіологічних і біохімічних показників крові та репродуктивних показників у щурів за дії акустичного репеленту АР-010. Розроблено спосіб відлякування гризунів і комплексний план, який поєднує фізичні та хімічні засоби дератизації.

  Скачати повний текст

Запропоновано нову модель дилятаційної кардіоміопатії (ДКМП), яка індукується введенням карміноміцину щурам; продемонстровано її тотожність з відомими моделями та патоморфологічними змінами внаслідок ДКМП у людини. Встановлено, що використання аміодарону в експерименті та за клінічних умов, призводить до покращання метаболізму міокарда, показників його біоелектричної активності та морфологічної картини. Це відбувається на тлі оптимізації стану системи аденілових нуклеотидів еритроцитів периферичної крові. Виявлено, що модулюючий ефект аміодарону щодо відповідних показників, які вивчалися у людини, значно потенціюється додаванням мілдронату. Зроблено висновок щодо доцільності комбінованого використання зазначених препаратів у комплексній терапії ДКМП.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальне дослідження нового класу сполук - амідів хінолін-карбонових кислот щодо виявлення анаболічної активності. Відібрано найбільш активну та найменш токсичну субстанцію, умовно названу хіноболін. Встановлено, що хіноболін дозою 42 мг/кг виявляє значну анаболічну активність без андрогенної дії. Досліджено, що за умов експериментальної ізадринової кардіоміодистрофії субстанція нормалізує біоелектричну активність серцевого м'яза, знижує рівень лактатдегідрогенази та запобігає загибелі тварин. На тлі гідрокортизон-індукованого катаболізму хіноболін виявляє виразну анаболічну дію, запобігає різкому зниженню маси тіла щурів, сприяє збагаченню білком тканин серця, селезінки та нирок, посилює реутилізацію азоту органічних сполук і зберігає функціональні показники нирок на фізіологічному рівні.

  Скачати повний текст

На відтвореній моделі стресу описано зміни біоелектричної активності кори головного мозку та гіпокампа щурів. Визначено, що за умов експерименту за абсолютними та відносними показниками біоелектричної активності зазначених структур домінуючою була дельта-активність. Встановлено, що як за фізіологічних умов, так і за умов зооконфліктного стресу динаміка потужності усіх досліджуваних ритмів ЕКоГ та ЕГГ мала трифазний характер. Показано, що за умов стресової програми на початку та наприкінці дослідження абсолютна потужність біоелектричної активності усіх частотних діапазонів даних структур мозку мала вищі значення за аналогічні показники тварин контрольної групи. Одержані дані про динаміку біоелектричної активності кори головного мозку та гіпокампа на фоні стресу та модулювання синаптичної передачі аміназином, амітриптиліном і карбамазепіном вказують на те, що не зважаючи на механізми дії досліджених препаратів, спостерігалися синхронізуючі впливи, які можуть свідчити про гіпермедіацію, котра забезпечує процеси саморегуляції за умов стресу. Показано, що медикаментозна пряма чи опосередкована активація стрес-лімітувальної системи мозку щурів відбувається за рахунок гіпермедіації, яка призводить до підвищення концентрації медіатору в синаптичній щілині шляхом стимулювання синтетичної активності пресинаптичного нейрону, блокади зворотного захвату медіатора чи блокади його поглинання.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано фенотипічні відмінності психоемоційних станів та їх динаміку за умов емоційного стресу та фармакологічних дій. Установлено, що психоемоційний стан досліджених тварин у контролі різний. На підстві порівняння числових значень досліджених показників поведінки виділено групи з різними рівнями тривожності, поведінкової активності та депресивності. Показано, що емоційний стрес специфічним чином модифікує поведінку експериментальних щурів з початковими низькими, середніми та високими поведінковими індексами. З'ясовано що соціальна ізоляція вірогідно частіше у порівнянні з іммобілізацією індукує розвиток депресивно-подібного стану, що має прояв у зниженні рухової та дослідної активності та збільшенні часу іммобілізації в тесті Порсорта. Вперше показано, що вибіркове посилення активності моноамінергічних систем мозку шляхом введення L-триптофану та депренілу у певних випадках збільшує рівень депресивності тварин з початковим високим значенням цього показника. Встановлено, що вибіркова фармакологічна стимуляція моноамінергічних систем має різний, часто протилежний, вплив на рівень тривожності та поведінкової активності щурів. спостережуваних змін. Установлено, що зміни психоемоційного профілю підгруп щурів з низькими, середніми та високими поведінковими індексами на тлі вибіркового фармакологічного посилення або стримування активності моноамінергічних систем мозку збігаються за спрямованістю та вираженням з певними змінами, що виникають на тлі емоційних стресових дій. Це доводить про спільність нейрохімічної природи порушень поведінки, спричинених стресом, що призводять до формування депресивно-подібного стану, та припускає попередній аналіз фенотипічних відмінностей поведінки у разі прогнозування фармакологічних ефектів психотропних препаратів.

  Скачати повний текст

Вперше експериментально доведено, що аніліди хінолін-карбонових кислот є сполуками, які мають виражені діуретичний, гіпотензивний і дегідратаційний ефекти. Показано доцільність подальшого пошуку діуретиків з гіпотензивною активністю серед речовин зазначеної групи. Доведено, що зміни функціональної діяльності нирок під впливом карборену залежать від його дози, тривалості застосування та ступеня гідратації організму. Вперше показано, що карборен нормалізує порушення кислотно-лужної рівноваги (КЛР) і водно-електролітного обміну за умов артеріальної гіпертензії (АГ). З'ясовано механізми порушень водно-електролітного обміну у спонтанно гіпертензивних щурів, які проявляються ранньою гіперкреатинемією поряд з мікроальбумінурією і призводять до порушення функції нирок. Доведено, що механізми реалізації антигіпертензивного ефекту карборену базуються на зменшенні рідини в організмі у спонтанно гіпертензивних щурів, а також за рахунок прямої спазмолітичної дії на стінку судин. Вперше вивчено зміни КЛР в організмі інтактних тварин, за умов АГ і у разі патології нирок і перспективи корекції порушень КЛР карбореном. Показано, що порушення КЛР за умов АГ і на тлі метаболічного ацидозу, спричиненого хлористим амонієм, проявляються артеріальною гіпоксемією, зменшенням утилізації кисню тканинами, зниженням вмісту стандартного бікарбонату і, як наслідок, зменшенням суми буферних основ. Всі ці зміни нормалізуються за умов уведення карборену. Вперше доведено, що місцем локалізації діуретичного ефекту є дистальний і частково проксимальний відділи звивистих канальців нефрону.

  Скачати повний текст

Підтверджено антигіпоксичні й антиоксидантні властивості спіразидолу на моделях тетрахлорметанового гепатиту та ізадринового міокардиту у щурів, а антиексудативні властивості - на моделі керагенінового набряку у мишей. Зазначено, що на тлі тетрахлорметанового гепатиту спіразидол знижує вміст тіобарбітурової кислоти (ТБК)-реактантів і дієнових кон'югатів (ДК), підвищує рівень відновленого шлутатіону та супероксиддисмутази (СОД), знижує активність ферментів цитолізу (АлАТ і АсАТ), позитивно впливає на показник масового коефіцієнта печінки та подовжує тривалість життя щурів. Висвітлено, що на моделі ізадринового міокардиту введення спіразидолу (внутрішньошлунково у дозі 18,6 мг/кг щодоби протягом 4-х діб) сприяє нормалізації показників ЕКГ, зниженню рівня процесів ПОЛ у міокарді та сироватці крові, збільшенню утилізації енергії макроергічного зв'язку міокардинальними клітинами, що в цілому покращує скоротливу функцію серцевого м'яза.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні вивчено антикоагулянтну дію таблеток на основі бджолиної отрути - "Апівен", призначених для зовнішнього застосування у вигляді водного розчину для примочок. На моделях травматичного набряку стопи щурів та "ватної гранульоми" доведено протизапальний ефект таблеток "Апівен". Розроблено модель експериментального тромбофлебіту периферичних вен у кролів, на прикладі якої встановлено, що "Апівен" перевищує за антикоагулянтною, антиоксидантною, пртизапльню активністю та регулювальним впливом на систему перекисного окиснення ліпідів референс-препарат - гепаринову мазь. Доведено відсутність істотного токсичного впливу таблеток "Апівен" у разі зовнішнього застосування на органи та системи тварин в експерименті за тривалого застосування, а також відсутність алергічних проявів.

  Скачати повний текст

Відзначено, що попередня як одноразова, так і курсова дія низькоінтенсивного ЕМВ НВЧ має виражену антиноцицептивну дію за больових стресів різної етіології (тонічного, вісцерального, гострого болю), що свідчить про певну універсальність анальгетичної дії даної НВЧ на організм; визначено її антиноцицептивну дію, зокрема, значне зменшення тривалості больових реакцій, збільшення порогу больової чутливості щурів у високочастотному, ультра- і інфрадіанному діапазонах. Доведено, що у механізмах анальгетичної дії міліметрового випромінювання значну роль відіграють опіоїдні пептиди, серотонін, мелатонін, дофамін- і норадренергічні системи організму.

  Скачати повний текст

Встановлено, що іонізуюча радіація та важкі метали за умов тривалого впливу викликають суттєве пригнічення активності компонентів антиоксидантного захисту в усіх досліджуваних відділах мозку. Обгрунтовано, що за значеннями загальної антиокислювальної активності серед структур мозку найбільш резистентною до впливу опромінення виявилась кора головного мозку, а серед внутрішніх органів - серце, а під дією важких металів більшого ураження зазнала печінка. Висвітлено, що тривалий комбінований вплив застосованих радіаційно-хімічних чинників на антиоксидантну систему досліджуваних тканин не характеризується адитивністю ефектів цих чинників, а відображує складний характер взаємодії між процесами, що формують відповідну реакцію організму на дію факторів різної природи. Визначено, що під дією опромінення та солей важких металів зміни показників антиоксидантної активності у тканинах внутрішніх органів найбільше корелюють з такими у корі та підкорковому відділі головного мозку. Виявлено, що застосування бджолиного обніжжя в контексті окремого та комбінованого тривалого впливу радіаційно-хімічних чинників призводило до наближення антиоксидантної активності в усіх досліджуваних органах і відділах головного мозку щурів до контрольних значень.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено антирадикальні та антиоксидантні властивості природних та синтетичних фенолів і N-вмісних гетероциклів, досліджено їх взаємозв'язок зі структурними й енергетичними параметрами даних молекул. Визначено антирадикальні й антиоксидантні властивості групи одно- та двоядерних фенолів, а також N-вмісних гетероциклів з класів піридинкарбонових кислот, 1,4-дигідропіридинів, природних N-вмісних гетероцилків, а також S-похідних хіназолінів. Встановлено наявність позитивних корелятивних взаємозв'язків між значеннями антиоксидантної активності досліджуваних сполук та енергією активації, константами швидкості утворення та енергією резонансу вільнорадикальних форм відповідних сполук. Серед нових сполук - S-похідних хіназолінів за результатами використання комплексу фармакологічних, біохімічних і квантово-хімічних методів відібрано найбільш потужний антиоксидант - сполуку NC-109, для якої проведено дослідження цитопротекторної дії in vitro на моделі хімічного ураження клітин печінки тетрахлорметаном. Показано високу антиоксидантну активність сполуки NC-109, досліджено її мембраностабілізуючі та геномопротекторні ефекти. З'ясовано, що введення сполуки NC-109 щурам, отруєним тетрахлорметаном, сприяє корекції заряду поверхні мембран ЕР та структури білків. Доведено, що гепатопротекторні ефекти сполуки NC-109 не поступаються стандартному фенольному антиоксиданту іонолу.

  Скачати повний текст