Досліджено проблему професійної спрямованості навчання природничо-наукових дисциплін у підготовці молодших спеціалістів технічного профілю. Проаналізовано стан дослідження проблеми у теорії та практиці, здійснено аналіз навчальних планів і програм природничо-наукової підготовки в коледжах і технікумах. Розкрито сутність і структуру природничо-наукової підготовленості майбутніх фахівців технічного профілю. Одержано дані, які підтверджують можливість педагогічного впливу на формування природничо-наукової підготовленості молодших спеціалістів технічного профілю. Доведено, що найефективніше це відбувається за дотримання таких педагогічних умов як актуалізація професійної спрямованості змісту природничо-наукової підготовки фахівця технічного профілю; впровадження інтеграції природничо-наукових, професійних знань і вмінь майбутніх фахівців у технічних коледжах і технікумах; використання сучасних освітніх технологій у процесі навчання природничо-наукових дисциплін з метою формування професійних умінь і навичок.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто цілісну картину розвитку шкільної природничої освіти в Правобережній Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. Визначено основні етапи, охарактеризовано соціально-економічні, політичні, культурно-педагогічні чинники, які зумовлювали особливості її функціонування. Проаналізовано структуру та зміст шкільних природознавчих предметів, розвиток форм, методів і засобів навчання природознавства у контексті розвитку національної школи. Уточнено понятійно-категоріальний апарат, зокрема, поняття "шкільна природнича освіта", сутність методів і форм навчання природознавства у даний період. Вдосконалено сутнісні характеристики педагогічного досвіду навчання природничих предметів і шляхи його поширення на з'їздах і конференціях вчителів, нарадах, що знайшло відображення в архівних матеріалах і на сторінках педагогічної преси, особливості викладання природознавства в різних типах шкіл того часу. Введено нові та маловідомі документи та публікації у періодичних виданнях, які розширюють межі сучасних знань про шкільну природознавчу освіту другої половини XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін. На підставі освітньо-філософського, психологічного, соціокультурологічного, інформаційно-технологічного та дидактичного підходів обгрунтовано педагогічні умови розвитку даної якості й уточнено сутність базових понять дослідження. Визначено критерії, показники та рівні сформованості інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін, проаналізовано її стан. Теоретично обгрунтовано структурно-функціональну модель і навчально-методичний комплекс щодо забезпечення формування інформційної компетентності студентів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої структурно-функціональної моделі формування інформаційної компетентності студентів комерційних коледжів.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення самостійної роботи як педагогічної категорії. Проведено цілісний аналіз змісту та форм самостійної роботи учнів у процесі вивчення природничих дисциплін у сільських малокомплектних школах (СМКШ) Слобожанщини (1960 - 1990 рр.). Виділено три етапи розвитку теорії та практики організації самостійної роботи учнів СМКШ у досліджуваний період (1960 - 1970-ті рр., кінець 1970-х - 1980-ті рр., 1990-ті рр.). Охарактеризовано основні види самостійної роботи учнів, форми їх організації та проведення на уроках і в позаурочній діяльності в СМКШ досліджуваного періоду. Висвітлено перспективи розвитку напрямів майбутніх досліджень, розкрито можливості використання історико-педагогічного досвіду у сучасних сільських навчально-виховних закладах. Розкрито можливості творчого удосконалення процесу вивчення дисциплін природничого циклу, питань теорії та практики організації самостійної роботи учнів СМКШ з урахуванням вітчизняного історико-педагогічного досвіду. До наукового обігу введено маловідомі історичні факти, документи, системно-логічні узагальнення, пов'язані з проблемою дослідження.

  Скачати повний текст

Розглянуто науково-технічну творчість як складник підготовки майбутнього вчителя природничо-математичного профілю. Розроблено та теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено інтегровану технологію підготовки майбутнього вчителя до технічного конструювання, яка передбачає репродуктивну діяльність, елементи контекстного навчання з розробкою навчальноконструкторського проекту, внутрішньогрупову диференціацію за різними програмами та за бажанням студентів, збагачення навчання додатковою організацією творчої діяльності в позанавчальний час. Виявлено умови, які забезпечують ефективність інтегрованої технології, уточнено критерії та показники готовності студентів до технічного конструювання. Подальшого розвитку набули дефініції "технічне конструювання", "готовність до технічного конструювання".

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано суть понять "ноосферна свідомість", "ноосферне моральне мислення", "ноосферна діяльність", "ноосферна освітня парадигма". Визначено критерії когнітивного, афективного та діяльнісного компонент моральної культури старшокласників у контексті ноосферної освіти. Обгрунтовано ефективність засобів ноосферної освіти (основ герменевтики, феноменології, акмеології, аутогностики, мистецтва, інформаційного середовища, діалогу культур, соціокультурної діяльності). Виділено соціально-педагогічні засади виховання моральної культури старшокласників. Як соціально-педагогічне забезпечення процесу виховання моральної культури на ноосферній основі запропоновано організаційно-технологічну модель на підставі мети, принципів, змісту (у контексті когнітивного, афективного та діяльнісного її компонентів), функціонуванні (засобів, психологічних механізмів), організації (соціально-педагогічних умов) і результату. Ефективність методики теоретично обгрунтовано й експериментально доведено. Наведено рекомендації щодо організації процесу виховання моральної культури старшокласників засобами ноосферної освіти.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретичні й організаційно-методичні основи підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності, розробку моделі процесу підготовки та експериментальної перевірки її ефективності у ВНЗ III - IV рівнів акредитації. У процесі реалізації завдань дослідження, зокрема, аналізу вітчизняного досвіду та наукової літератури з проблеми, виявлення етапів стаеовлення ідеї самоосвітньої діяльності вчителя природничих дисциплін, з'ясування сучасного стану підготовленості майбутніх учителів природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності й окреслення в ньому основних проблем, визначено основні позитивні результати та підтверджено в цілому гіпотезу дослідження. Експериметально перевірено ефективність впровадження запропонованої моделі у навчально-виховному процесі ВНЗ III - IV рівнів акредитації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано різні підходи до процесу формування понять у вітчизняній і зарубіжній педагогіці. З'ясовано особливості формування природничо-математичних понять. Визначено теоретико-методичні засади використання дидактичних засобів у навчальному процесі початкової школи. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичну модель формування природничо-математичних понять в учнів початкових класів, охарактеризовано її компоненти. Розроблено комплекс дидактичних засобів, які ефективно впливають на процес формування природничо-математичних понять у молодших школярів, висвітлено педагогічні умови їх використання.

  Скачати повний текст

Розроблено науково-теоретичні основи забезпечення професійно спрямованого навчання, наведено критеріальну характеристику та визначено особливості організації викладання природничо-математичних предметів у медичному коледжі, розкрито сутність базових понять дослідження. Створено модель професійно спрямованого навчання, яку використано у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу в медичному коледжі. Визначено структуру, мотивацію, ціннісні орієнтації, дидактичні компоненти й етапи професійно спрямованого навчання. Обгрунтовано умови успішної реалізації запропонованої моделі, якими є цілісний підхід до організації процесу забезпечення професійної спрямованості, варіативність організаційних форм навчальної діяльності та самовдосконалення студентів медичних коледжів. Встановлено критерії та показники рівнів сформованості професійної спрямованості у навчанні студентів медичних коледжів. Удосконалено комплекс педагогічної діагностики рівня професійно спрямованих предметів природничо-математичного циклу. Експериментально підтверджено, що успішній реалізації професійно спрямованого навчання сприяє комплексний підхід щодо вивчення професійних і природничо-математичних предметів студентами медичного коледжу.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано модель цілісної неперервної природничо-наукової освіти для початкової, основної, старшої школи. Обгрунтовано концепцію цілісної природничо-наукової освіти 1 - 12-х класів. Створено методичну систему та навчально-методичний супровід втілення в навчальний процес цілісності знань про природу. Розроблено систему навчальних програм, підручників, посібників для учнів і вчителів до освітніх галузей "Людина і світ", "Природознавство". Розкрито зміст і структуру понять "цілісність знань про природу", "образ світу", "образ природи", "природничо-наукова картина світу", "онтодидактичний стрижень освітньої галузі", "ядро природничо-наукових знань". Узагальнено педагогічні умови формування цілісності знань про природу. Визначено критерії, показники та рівні сформованості в учнів цілісності знань про природу. Розроблено педагогічні засади формування готовності вчителів початкової школи та предметів природничого циклу у післядипломній освіті, а також їх підготовки до викладання цілісності змісту освітньої галузі в навчальному процесі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розвиток змісту природничої освіти у вітчизняній середній школі у другій половині XIX - на початку XX ст. Досліджено вплив досягнень природничої науки на зміст шкільного курсу певних дисциплін у зазначений період. Установлено основні шляхи реформування змісту даної освіти. Визначено основні етапи розвитку змісту шкільної природничої освіти України у другій половині XIX - на початку XX ст. Проаналізовано теорії науковців і погляди педагогів-природознавців щодо змісту та методів навчання природничих дисциплін. Розкрито зміст навчальних планів, програм, підручників з природничих дисциплін дослідженого періоду, виявлено проблеми викладання даних дисциплін у середній школі та шляхи їх вирішення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено дидактичні основи побудови підручників з природничо-математичних дисциплін для початкових шкіл України (1958 - 1991 рр.). Проаналізовано основні аспекти теорії підручника, різноманітні підходи до розробки дидактичних засад його створення. Обгрунтовано доцільність використання структурно-функціонального підходу як основи аналізу дидактичних засад навчальних книг природничо-математичного циклу для початкових шкіл України досліджуваного періоду. Охарактеризовано дидактичні засади побудови підручників з природознавства та математики. Визначено основні функції підручників (інформаційну, розвивальну, мотиваційну та виховну), досліжено їх взаємозв'язок та особливості реалізації у структурі навчальних книг. На підставі структурно-функціонального аналізу підручників з предметів природничо-математичного циклу досліджуваного періоду обгрунтовано можливості використання історичного досвіду в сучасній навчальній практиці.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування системи оцінно-ціннісних знань студентів вищих навчальних закладів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін. Розкрито сутність поняття "оцінно-ціннісні знання". Доведено, що оцінно-ціннісні знання впливають на формування в сучасної молоді картини існуючої реальності й адекватного ставлення до навколишнього світу лише за умови їх об'єднання у єдину систему. Встановлено критерії сформованості системи оцінно-ціннісних знань студентів (мотиваційний, когнітивний, особистісно-діяльнісний). Розроблено й експериментально перевірено технологію формування системи оцінно-ціннісних знань майбутніх фахівців у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення продуктивності самостійної роботи студентів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу в коледжах технічного профілю. Проаналізовано суть базових понять, визначено функції самостійної роботи, виділено її особливості, які впливають на продуктивність навчання природничо-математичних дисциплін. Установлено індивідуально-типологічні характеристики студентів. Досліджено їх прояв у навчальній діяльності. Розглянуто сучасні наукові підходи до організації самостійної роботи. Обгрунтовано педагогічні умови її диференціації у коледжах. Розроблено модель диференціації самостійної роботи студентів коледжів технічного спрямування у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін, експериментально підтверджено її ефективність.

  Скачати повний текст

Висвітлено генезу природничої освіти, узагальнено науково-педагогічні погляди та розкрито внесок провідних учених другої половини XIX - початку XX ст. у розвиток природничої освіти у молодшій школі. Визначено й охарактеризовано основні етапи її становлення в Україні у досліджуваний період, наведено їх характеристику (1852 - 1870 - відновлення природознавства в початкових класах, інтенсивне формування теоретичних засад природничої освіти, шляхів її практичної реалізації; 1871 - 1900 рр. - вилучення природознавства з початкової школи, активна діяльність представників громадсько-педагогічного руху за його відновлення, науково-методичне обгрунтування організації природничої освіти; 1901 - 1920 рр. - поновлення початкової природної освіти, критика стану шкільного природознавства вченими, педагогами, їх боротьба за підвищення рівня засвоєння учнями знань з даної дисципліни). Проаналізовано науково-методичні засади, форми, методи та засоби навчання природничої освіти в початковій школі в Україні у другій половині XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підготовки майбутніх учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки. Проаналізовано учбово-методичну літературу та програми курсів "Безпека життєдільності" для вищих навчальних закладів та "Основи безпеки життєдіяльності" для загальноосвітньої школи. Визначено педагогічні умови підготовки учителів до навчання школярів основ безпечної поведінки, розроблено методику їх реалізації з використанням інтерактивних форм навчання. Встановлено критерії й охарактеризовано рівні готовності майбутнього вчителя до навчання школярів безпечної поведінки. Виявлено динаміку змін у формуванні досліджуваної професійної якості під впливом визначених педагогічних умов та особистісних характеристик майбутніх учителів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості, педагогічні умови формування духовних цінностей студентів коледжу у контексті нової педагогічної парадигми ціннісно орієнтованої природничої освіти коледжу, згідно з якою студент у суб'єктному аспекті набуває досвіду духовно-оцінної діяльності у цьому процесі. На підставі аналізу даної діяльності особистості обгрунтовано суть, структуру, розроблено модель формування духовних цінностей молоді (на прикладі вивчення природничих дисциплін коледжу) на базі інформаційно-нормативного, мотиваційно-потребового, діяльнісно-поведінкового компонентів з урахуванням психологічних новоутворень, потреб розвитку студентів I - II курсів коледжу. Визначено теоретично-методичні засади. Обгрунтовано психологічні аспекти організації навчально-виховного процесу як набуття студентами досвіду духовно-оцінної діяльності, що забезпечують суб'єктну активність і єдність зовнішьої, практичної, внутрішньої, психологічної сторін їх діяльності. Розглянуто головні фактори формування духовних цінностей студентів коледжу - навчально-пізнавальну діяльність, міжособистісне спілкування зі студентами, викладачами. Висвітлено особливості, принципи організації у єдності з їх сутнісними та динамічними характеристиками для досягнення ефективного педагогічного впливу у справі формування духовних цінностей. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено ефективність педагогічних умов, які забезпечують формування духовних цінностей студентів коледжу (на прикладі вивчення фізики й астрономії).

  Скачати повний текст

Досліджено компоненти та розроблено дидактичні підходи щодо гуманітаризації шкільного курсу фізики, основу якої становлять екологічні знання. Конкретизовано наукові підходи щодо визначення сутності, змісту та завдань гуманітаризації шкільного курсу фізики та визначено її специфіку (формування екологічної культури учнів) у порівнянні з традиційним навчанням, орієнтованим на засвоєння знань. Визначено зміст екологічних знань для учнів IX - XI класів з урахуванням компонентів гуманітаризації навчання фізики. Розроблено додаткові розділи до програми з фізики для учнів IX - XI класів загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до завдань гуманітаризації шкільного курсу фізики. Нові завдання рекомендовано використовувати у класах з профільною диференціацією вивчення фізики за програмами прикладного курсу та курсу поглибленого рівня, а також у програмах для профільних класів 12-річної школи. Розроблено тестові завдання для визначення рівнів сформованості в учнів елементів екологічних знань у процесі вивчення фізики, узгоджені з 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень. Тестові завдання рекомендовано використовувати з метою перевірки знань учнів з фізики, передбачених державним стандартом фізичної освіти.

  Скачати повний текст

Всебічно та грунтовно розглянуто вивчення фізики та хімії у вищих навчальних закладах (ВНЗ) I - II рівнів акредитації технічно-технологічного профілю на інтегративній базі. Обгрунтовано форми, методи та засоби інтеграції знань з даних дисциплін студентів. Висвітлено теорію навчання фізики як інтегративний процес, а також дидактичні та психологічні засади інтеграції знань. Проаналізовано систему інтегративно-предметного навчання. Розкрито й обгрунтовано методичні особливості інтегративного навчання фізики у даних ВНЗ за сучасних умов. Розглянуто модульний підхід до організації процесу навчання на базі безперервного оновлення змісту підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів. Показано, що специфіка інтегративних процесів у ВНЗ I - II рівнів акредитації зумовлена трьома блоками навчання (загальноосвітнім, загальнотехнічним і спеціальним), які знаходяться у дидактичній єдності, що потребує розробки інтегрованих курсів на підставі різноциклових знань. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику інтеграції знань з фізики та хімії студентів та визначено дидактичні умови ефективності її реалізації у навчально-пізнавальному процесі.

  Скачати повний текст