На підставі удосконалених теоретико-методичних засад вчення про антропогенні ландшафти досліджено сингенез рослинних угруповань у зонах техногенезу. Виділено стадії їх розвитку в специфічних геоекологічних умовах. Доведено, що сингенез рослинних угруповань у зонах техногенезу доцільно вивчати через вільні поля-ділянки з незакріпленими ландшафтними взаємозв'язками, що мають сприятливе середовище для розвитку рослин. На прикладі Криворізької ландшафтно-технічної системи упродовж 1992 - 2008 рр. досліджено сингенез рослинного покриву як компонента-індикатора різноманітних за субстратом (мішані, щебенисті та глинисті) та різновікових (0 - 130 років) відвальних ландшафтних комплексів для обгрунтування заходів щодо їх подальшого окультурення, зокрема, лісогосподарського, степового заповідання, розвитку індустріального туризму, а також удосконалення структури регіональної екологічної мережі.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-методичні засади дослідження агровиробничо-рекреаційного комплексу (АВРК), а також агровиробничо-рекреаційний потенціал (АВРП) території та його вплив на функціонування АВРК. На прикладі Запорізького рекреаційного району обгрунтовано склад територіально-функціональної структури, визначено основні напрямки її удосконалення та запропоновано перспективи сталого розвитку.

  Скачати повний текст

Уперше на прикладі Полтавського лесового плато виділено новий вид зсувів - "улоговинний", який утворюється у місцях, де під товщею четвертинних, насипних або антропогенних відкладів є заглиблення у покрівлі водотривкого шару - улоговина. Удосконалено методику обробки результатів випробувань грунту на одноплощинний та обертальний зріз для визначення питомого структурного зчеплення на базі чіткого розділення фаз деформування грунту. Уперше визначено лінійну залежність структурної деформації від нормального тиску на грунт. З використанням приладу стендового одноплощинного зрушення одержано нові експериментальні дані, які підтверджують збільшення структурного зчеплення послаблених грунтів улоговини за допомогою цементації за бурозмішувальною технологією.

  Скачати повний текст

Із використанням фізико-географічної та палеогеографічної методологій досліджено етапи розвитку ландшафтів Українського Розточчя. Доведено вплив пізньопалеозойських тектонічних структур на формування давнього та сучасного рельєфу, а також ландшафтної структури досліджуваної території. З'ясовано, що у період раннього сармату Розточчя існувало у вигляді окремої палеогеографічної області, було вододілом і мало хвилястий, горбистий рельєф, утворений міоценовими відкаладами. Зроблено припущення, що за умов субтропічного клімату на даній території співіснували мезофільні рослини поряд з вічнозеленими реліктами палеогену, серед тварин були представники травоїдної гіпаріонової фауни. Виявлено, що прилегла частина Малого Полісся не була затоплена міоценовими морями, а масштаби ерозійного нищення гіпотетичної крейдово-третинної товщі Малого Полісся, окреслені попередніми дослідниками, є перебільшеними. Доведено, що у час максимального зледеніння у долинах на Розточчі панували болота, сирі та вологі луки, рідкі деревно-чагарникові острівки, сухіші межиріччя були зайняті тунролісовою рослинністю з островами лісів паркового типу, складеними холодостійкими породами. Зроблено висновок, що Українське Розточчя у регіональній системі сучасних фізико-географічних одиниць є частиною фізико-ландшафтної області Розточчя, що входить у склад Західної Європи, Середньо-Європейської (Німецько-Польської) рівнини. Запропоновано визначення Розточчя як зони хвойношироколистяних лісів Західної Європи. У межах Українського Розточчя виділено чотири ландшафти, окремі місцевості та складні урочища.

  Скачати повний текст

Розроблені принципи вивчення і якісного оцінювання здатності агроландшафтів до самоочищення. Викладена методика укладання середньомасштабної карти ландшафтно-геохімічних систем для вивчення здатності ландшафтних комплексів до самоочищення (на прикладі басейну р.Росі). Проаналізована просторова ландшафтно-геохімічна структура басейну р.Росі. Охарактеризовані фактори, що визначають здатність агроландшафтів басейну р.Росі до самоочищення. За сукупністю факторів виділені й проаналізовані ландшафтно-геохімічні райони басейну р.Росі для трьох груп процесів самоочищення. Проведено якісне оцінювання здатності агроландшафтів басейну р.Росі до самоочищення від пестицидів, свинцю, кадмію, міді та цинку.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності поширення та особливості динаміки сучасних екзогенних геоморфологічних процесів в Українських флішових Карпатах. Розкрито зміст основних підходів, термінів і понять теорії екзоморфодинаміки, узагальнено досвід вивчення екзогенних процесів в Українських флішових Карпатах. Удосконалено методику екзодинамічних досліджень з урахуванням специфіки флішових гір помірного кліматичного поясу. Встановлено особливості геоморфологічної будови Українських флішових Карпат, здійснено їх геоморфологічну регіоналізацію. Розроблено регіональну класифікацію сучасних екзогенних геоморфологічних процесів, встановлено їх інтенсивність, описано нові механізми розвитку. За результатами великомасштабного картографування та стаціонарних спостережень виявлено закономірності просторово-часової диференціації екзогенних процесів з урахуванням геологічної і геоморфологічної будови, вертикальної та горизонтальної неоднорідності чинників розвитку процесів та особливостей господарського освоєння території. Запропоновано нові підходи щодо організації екзоморфодинамічного моніторингу в Карпатах.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено гіпотезу про те, що конструювання учбового матеріалу початкового курсу шкільної географії шляхом сходження від абстрактного до конкретного забезпечує ефективне формування в учнів теоретичних географічних понять. Розкрито залежність ефективності формування понять в учнів від організації учбової діяльності, спрямованої на дослідження ними генетично вихідної "клітинки" фізичної географії - ландшафту та відкриття змістового відношення між його природними компонентами - головної умови його функціонування та розвитку. Зазначено, що таким відношенням є "взаємозалежність властивостей природних компонентів ландшафту".

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні основи фізико-географічної оцінки стану та ступеня антропогенної зміни природно-ресурсного потенціалу (ПРП) території та апробації розробленої теорії на прикладі Дніпропетровщини. Запропоновано комплексну систему абсолютних показників для оцінки стану та рівня змін біологічних, земельних, водних, повітряних, мінерально-сировинних і рекреаційних ресурсів території. Надано просту схему переходу від багатокритеріальної оцінки до однокритеріальної. Введено інтегральні відносні показники стану ПРП, рівня антропогенного впливу на ПРП, питомої ваги кожного окремого показника в загальній системі показників для визначення структури ПРП. Вивчено сучасний стан ПРП степового Придніпров'я, зроблено кількісну оцінку ступеня та характеру змін ПРП внаслідок життєдіяльності людини. Визначено компонентну структуру та територіальну диференціацію ПРП, а також фактори антропогенного впливу на ПРП. Проведено природно-ресурсне районування території області.

  Скачати повний текст

Розвинуто конструктивно-географічні засади дослідження антропогенних мікроосередкових процесів, їх різноманіття та класифікації. Проаналізовано натуральні й антропогенні чинники, що зумовлюють розвиток небажаних антропогенних мікроосередкових процесів. На прикладі Подільського Побужжя розглянуто мікроосередкові процеси як індикатори напрямів змін в антропогенних ландшафтах. Обгрунтовано заходи щодо стабілізації та раціональної організації функціонування мікроосередкових процесів у сучасних ландшафтах Подільського Побужжя.

  Скачати повний текст

Здійснено інженерно-геоморфологічний аналіз рельєфу і природокористування на основі інтерпретації аерокосмічних знімків. Виявлено різні типи текстур аерокосмозображень, які є індикаторами морфолого-господарських поєднань. Встановлено, що регіональні текстури на космознімках відповідають морфолого-господарським комплексам регіонального рангу, їх утворюють співвідношення між типами природокористування і типами рельєфу. Локальні текстури на аерознімках відповідають локальним морфолого-господарським комплексам, сформованим на основі поєднань об'єктів та видів природокористування з елементами рельєфу. Визначено показники узгодженості господарських і морфологічних елементів у межах морфолого-господарських комплексів. Виявлено тенденції динаміки природокористування та рельєфу, їх взаємообумовленості з використанням різночасових аерознімків.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему визначення рекреаційного потенціалу природних територіальних систем Горган (Українських Карпат). Запропоновано використання математичних конструктів для визначення складових, а також рекреаційного потенціалу гірських територій у цілому. Розроблено методику оцінювання складових рекреаційного потенціалу гірських територій. Обгрунтовано можливість застосування розробленої методики для оцінювання ефективності рекреаційного використання території Горган, розробки заходів щодо оптимізації геосистем даної території за умов інтенсивного рекреаційного використання. Здійснено картографію Горган за основними оцінними складовими рекреаційного потенціалу.

  Скачати повний текст

Удосконалено теоретико-методичні засади дослідження лісостепових ландшафтів у контексті своєрідності й оригінальності природи Лісостепових полісь. Виділено основні етапи вивчення Лісостепових полісь правобережної України, досліджено чинники їх формування. Показано вплив даних чинників на розвиток азональних особливостей ландшафтів Лісостепових полісь. Показано роль і значення Лісостепових полісь у структурі Серединного ландшафтного поясу Східно-Європейської рівнини у межах України. Проведено порівняльний аналіз природи Лісостепових полісь і прилеглих регіонів лісополя, виявлено парадинамічні зв'язки між ними. Розглянуто особливості функціонування антропогенних ландшафтів, обгрунтовано необхідність їх раціонального використання й охорони. Показано можливість формування на основі Лісостепових полісь національних природних парків.

  Скачати повний текст

Визначено основні чинники формування сезонних станів ландшафтів - гідрокліматичні, морфолітогенні, грунтово-рослинні, обгрунтовано закономірності їх прояву. Встановлено головні просторові і часові закономірності та деякі особливості ходу природних процесів у ландшафтах Київського Полісся та Середнього Побужжя протягом різних сезонних станів. Удосконалено методику вивчення сезонних станів ландшафтів (на прикладі зимових станів), зокрема розроблено методику виділення і великомасштабного картографування сезонних фаз (підсезонних станів ландшафтів) та методичні прийоми оцінювання здатності ландшафтів до снігонакопичення і промерзання грунту. Розглянуто окремі аспекти практичного використання результатів проведеного дослідження.

  Скачати повний текст

Доведено, що процес розвитку екзогенних геологічних процесів тісно пов'язаний не тільки з загальновідомими чинниками, але й з динамікою неотектонічних рухів як проявом глобальних геодинамічних процесів та проявами сейсмічної активності, що обгрунтовано аналізом зв'язків кількості, розмірів зсувів та інших статистичних показників, які їх характеризують, а також з місцезнаходженням зсувних ділянок відносно до певних структурно-тектонічних зон Закарпаття, яким властиві різні рівні інтенсивності варіацій природного імпульсного електромагнітного поля Землі. На цій підставі запропоновано реалізувати районування території Закарпаття за схильністю до активізації зсувонебезпечних процесів. Теоретично обгрунтовано механізм утворення шару динамічних деформацій (ШДД). Визначено, що підготовка зсувів у значній мірі забезпечується розвитком деформаційних процесів у цьому шарі, внаслідок чого утворюється поверхня ковзання. Зазначено, що вивчення динамічних змін у ШДД за умов забезпечення їх реєстрації високоточними геофізичними методами є основою моніторингу зсувних процесів. Розроблено нову технологію робіт за методом природного імпульсного електромагнітного поля Землі, яка забезпечується використанням приладу РХІНДС-ПМ, удосконаленою методикою польових робів, системою обробки даних польових спостережень згідно з запропонованованим алгоритмом, що дозволяє застосовувати даний метод для режимних спостережень як складової частини системи моніторнигу зсувів. Доведено, що для дослідження зсувонебезпечних ділянок основним є метод зондування становленням електромагнітного поля в ближній зоні, завдяки розробці принципово нової електророзвідувальної станції "Стадія-М" для вивчення верхньої частини розрізу, яка забезпечує одержання кількісних параметрів для розрахунку просторово-часових змін фізико-механічних властивостей порід і стійкості зсувів.

  Скачати повний текст

Надано інтегральну оцінку антропогенній модифікації природних компонентів ландшафтів Шацького національного природного парку. Висвітлено ландшафтну структуру території парку. Проведено оцінювання естетичної цінності всіх видів ландшафтних систем парку. Розраховано показники ландшафтно-геофізичного сполучення в межах даної території з метою виявлення трансформаційних процесів. Досліджено закономірності прояву трансформації ландшафтних систем на підставі аналізу гідрохімічного потоку речовини за даними мінералізації підземних і поверхневих вод, атмосферних опадів у межах даної території. Виведено емпіричну формулу, яка моделює динаміку аквальних систем. Обгрунтовано систему заходів з оптимізації просторово-часового функціонування геосистем Шацького національного природного парку.

  Скачати повний текст

Розвинуто теоретико-методологічні підходи до формування та розвитку екомережі, обгрунтовано критерії та методи визначення її базових елементів. Проаналізовано історичні етапи природозаповідання обласного регіону. Оцінено та з'ясовано найважливіші елементи перспективної екомережі (природні ядра, екологічні коридори, буферні зони, зони відновлення природної рослинності) стосовно основних ландшафтів і груп ландшафтів Тернопільської області, проведено їх ранжування та структурно-функціональний аналіз. Обгрунтовано територіально-функціональну структуру регіональної екомережі. Оцінено роль перспективної регіональної екомережі щодо збереження біорізноманіття, оптимізації структури землекористування та покращення природних умов життєдіяльності населення.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальні підходи й алгоритми структурного аналізу природоохоронних систем, виокремлено їх базові елементи. Запропоновано варіанти оптимальної територіальної організації ландшафтних систем. Висвітлено конструктивно-географічні засади сталого розвитку природоохоронних систем території. Визначено пріоритетні функції узгодженого розвитку регіону: антропоекологічну та природоохоронну. Проаналізовано основні напрямки географічних досліджень природоохоронних систем: природничо- та гуманістично-географічний, які органічно поєднуються у конструктивно-географічному підході. Розроблено систему комп'ютерно-картографічних моделей екомережі, багатофакторного аналізу етапів проектування природоохоронних систем Подільського регіону. Обгрунтовано доцільність створення 41-ї ключової території, що репрезентує біотичне та ландшафтне різноманіття 33-х із 37-ми ландшафтних районів Поділля. Створено великомасштабну картосхему біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури, що відображає каркас природоохоронної системи регіону. У межах просторових поліфункціональних систем збереження біотичного та ландшафтного різноманіття виокремлено декілька типів екомережоформувальних вузлів: національного рівня - 5, регіонального - 11, локального - 25. Запропоновано модель оптимізації заповідної мережі, що передбачає формування 82-х перспективних для заповідників об'єктів (5 національних природних парків, природний заповідник, 23 регіональні ландшафтні парки, 43 заказники). За результатами аналізу існуючої структури землекористування створено оптимізаційні моделі природоохоронних систем Поділля. Розраховано та зіставлено регіональні індекси антропогенної перетвореності для оптимальної, фактичної та пропонованої структур землекористування Поділля з метою визначення ступеня екологічності фактичної та проектованої структур землекористування в аспекті їх наближення до оптимальної (екологічно стабільної) структури.

  Скачати повний текст

Розроблено математичні моделі та прогнози природних складових сучасної динаміки деяких характеристик приземного й озонового шару атмосфери над територіями різних ландшафтних комплексів рівнинної України, їх водних об'єктів і біоценозів. Установлено зміни характеристик їх грунтів і розташувань ландшафтних меж, що могли б виникнути у другій половині XX ст. під впливом природних чинників. Запропоновано узагальнену математичну модель природних складових міжрічних змін будь-яких інших характеристик ландшафтних комплексів, яка дозволяє використовувати за відображення даних процесів аппарат теорії лінійних динамічних систем.

  Скачати повний текст

Наведено ландшафтознавче обгрунтування розв'язання локальних геоекологічних проблем. Розкрито суть наукового поняття "природно-економічний потенціал ландшафтних комплексів", запропоновано методику грошової оцінки природно-економічного потенціалу (ПЕП) ландшафтних комплексів (ЛК), розраховано лісо-, сільсько-, рекреаційно-, рибогосподарський і природоохоронний ПЕП ЛК Боярського природно-господарського підрайону. Подано великомасштабні карти ЛК даного регіону й оцінювальні карти ландшафтів, здійснено сутнісну інвентаризацію геоекологічних проблем регіону. Наведено рекомендації щодо раціонального використання, охорони та відтворення Боярських ландшафтів комплексів даного підрайону для вирішення геоекологічних проблем.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історичні етапи формування та розвитку антропогенних аквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів Поділля, удосконалено та доповнено теоретико-методологічні засади їх дослідження. Розглянуто структуру та складено класифікацію аквальних, водно-болотних антропогенних ландшафтів та їх аналогів, проведено районування великих антропогенних ландшафтів. Виявлено специфіку функціонування парадинамічних взаємозв'язків між водними та суміжними ландшафтами, встановлено закономірності формування та розвитку водно-болотних екотонів. Спрогнозовано динамічні зміни у взаємодії аквальних антропогенних ландшафтних комплексів з суміжними територіями. Визначено перспективи розвитку й обгрунтовано основні напрями оптимізації та можливості рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів.

  Скачати повний текст