Обгрунтовано оригінальний підхід до аналізу стратифікаційних порядків суспільства на підставі вітчизняного та зарубіжного досвіду вивчення соціальної нерівності. Висвітлено перспективи використання даного підходу, описано його основні кон'юнкції, множинність стратифікаційних порядків та їх реконфігурацію у суспільствах, що трансформуються. На підставі аналізу результатів емпіричних досліджень виявлено характер стратифікаційних процесів у Львові та Донецьку. Виділено основні соціальні страти та визначено їх стратифікаційні профілі, встановлено ступінь консистентності/неконсистентності статусних позицій у різних соціальних стратах. Проаналізовано самоідентифікаційні практики львів'ян і донеччан, характерні для них типи мобільної поведінки, життєві стратегії та рівень соціальної адаптації індивідів з різних страт. Особливості структурування соціуму інтерпретовано у контексті взаємозв'язків між різними стратифікаційними порядками, які характеризуються неоднаковою здатністю диференціювати простір нерівності регіону.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано значення вищої освіти як механізму формування кар'єрного ресурсу спеціаліста. Із використанням системно-структурного, діяльнісного, компетентнісного та соціокультурноного підходів розкрито сутність кар'єри як соціального феномена, а також як результату та процесу активної поведінки, що сприяє формуванню конкурентоспроможності випускників ВНЗ на ринку праці. Виявлено, що за сучасних умов освіта позиціонується молоддю як ресурс соціальної мобільності та засіб освоєння нових соціальних ролей, а також як система, що визначає процес і порядок розвитку кар'єрного ресурсу студента. Встановлено, що за допомогою самоменджменту організації кар'єри та маркетингових інструментів оптимізації кар'єрного ресурсу випускник виявляється здатним реалізовувати стратегічні кар'єрні цілі та підвищувати ефективність розв'язання тактичних задач розвитку кар'єрних ліній за умов конкуренції на ринку праці. Виявлено, що в результаті системних трансформацій ВНЗ перетворюється на засіб конструювання способу життя молодого спеціаліста, в структуру, що формує у випускника навички безперервного пристосування та розвитку кар'єрного ресурсу за умов конкуренції.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні засади соціологічного вивчення соціального статусу особи з обмеженими можливостями (ОМ). Визначено чинники та складові соціального статусу осіб з ОМ. Показано, що освітньо-професійний статус осіб з особливими потребами є визначальним в системі статусів осіб з ОМ. Зазначено, що відносини суспільства з такими особам складалися в межах таких моделей: опіки, соціальної ексклюзії та соціальної інклюзії. Розкрито місце та роль інклюзивної університетської освіти у формуванні та підвищенні соціального статусу осіб з ОМ. Виявлено університетські засоби, які сприяють інтеграції осіб з ОМ в сучасний соціум. Визначено механізми та чинники, що обумовлюють процес одержання якісної інклюзивної університетської освіти особами з ОМ за умов сучасного університетського комплексу.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив статеворольових стереотипів на кар'єрні домагання студентської молоді. Проаналізовано суть професійної самореалізації особистості. Надано соціально-психологічне визначення феномену кар'єри та його складових, відповідно до чого виокремлено типи кар'єрних домагань і стратегії їх реалізації. Розкрито зміст статеворольових стереотипів, притаманних українському суспільству. Теоретично обгрунтовано модель гендерної специфіки професійної самореалізації особистості. Розглянуто суб'єктивні перспективи даної самореалізації студентської молоді. Проведено порівняльний аналіз рівня кар'єрних домагань і стратегії їх реалізації у чоловіків і жінок. Запропоновано процедуру діагностування статеворольових стереотипів і стереотипності гендерної ідентичності студентів вищих навчальних закладів. З використанням цієї процедури досліджено статеворольові стереотипи студентської молоді та доведено їх вплив на кар'єрні домагання чоловіків і жінок, а також розкрито специфіку цього впливу.

  Скачати повний текст

Здійснено концептуалізацію еволюції відображення в теоретичній соціології зв'язку між груповими стилями життя та соціальною структурою. За допомогою компаративного аналізу відображення зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою визначено етапи та основні риси еволюції теоретичної рефлексії даної взаємодії. Встановлено дві вихідні точки (начала) еволюції: концепції Т.Веблена та М.Вебера, на основі яких сформовано два її напрямки. Доведено, що зв'язок між груповими життєвими стилями та соціальною структурою відображається як взаємозалежність, взаємообумовленість двох явищ. З'ясовано, що в концепціях М.Вебера, Т.Вебелена, Л.Іоніна та П.Бурдьє стиль життя групи розглядається як один з головних факторів, що визначає її соціальний престиж, авторитет, позицію в суб'єктивній площині соціальної структури. Виявлено, що у всіх розглянутих концепціях визнається можливість регулювання життєвих стилей груп об'єктивним статусом їх членів (зокрема, соціально-економічним) та домінуючою ціннісно-нормативною системою.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що процес формування змісту поняття "соціальний престиж" має декілька стадій залежно від стану розвитку соціології як науки, які є переходом від емпіричної соціології до теорій середнього рівня та теоретичної соціології. Виявлено, що в процесі еволюції даного поняття відбувається розширення та зміна його об'єктивного аналогу, в результаті яких поглиблюються предметна область вжитку та теоретико-методологічний, інтегративний і пізнавальний потенціали. Визначено ступінь залучення терміна "соціальний престиж" у соціологічний дискурс. Охарактеризовано його основні онтологічні виміри та показано особливості процедури операціоналізації. Особливу увагу приділено вивченню пізнавальних функцій поняття "соціальний престиж" у понятійно-категоріальному апараті теоретичної соціології (світоглядної, конструювальної, онтологічної, методологічної, логічної, регулятивної, евристичної, синтезувальної й узагальнювальної). Досліджено особливості реалізації методичної функції поняття "соціальний престиж" в емпіричній соціології, що свідчить про досягнення ним статусу категорії та поповнення понятійно-категоріального апарата наукової дисципліни.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему впливу економічних факторів на соціальну структуру сучасного українського суспільства. Зроблено спробу обгрунтувати положення, що трансформація виробничо-майнових відношень, що відбуваються в країні, призвела до формування та становлення нової класової структури суспільства. На підставі статистичних даних та наукових досліджень доведено, що українське суспільство перебуває під впливом двох головних процесів: тінізації та маргіналізації. Розглянуто складові елементи соціально-класового механізму суспільства: ринок праці (як один з основних факторів утворення нових класів за професійною ознакою; заробітна плата (як головний показник розподілу класів за рівнем доходів); сучасні економічні процеси, що не сприяють розвитку середнього класу та призводить до деструктуризації суспільства; економічні, правові, адміністративні, інституціальні та соціально-психологічні інструменти впливу держави на стратифікаційні процеси. Запропоновано заходи щодо підвищення соціального статусу більшої частини громадян України до рівня представників середнього класу.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз екстремалізму як соціокультурного явища, яке визначає сукупність різноманітних екстремальних проявів і тенденцій природного та соціального походження, що є факторами впливу на поведінку та діяльність індивідуальних і групових соціальних суб'єктів. Досліджено детермінанти екстремалізму, його сутнісні ознаки, основні види та форми прояву. Вивчено закономірності поширення екстремалізму в суспільстві інформаційного типу. Значну увагу приділено аналізу динаміки ектремалізаційних тенденцій на нинішньому етапі історичного розвитку України з урахуванням формування ринкових відносин та специфіки націо- та державотвірних процесів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження знакового спорядження повсякденної взаємодії (ЗСПВ) як соціокультурного феномену. Сформульовано дефініцію та визначено співвідношення даної категорії з суміжними, розроблено її типологію. Аналіз ЗСПВ проведено у контексті соціокультурного підходу. Визначено репрезентаційні функції ЗСПВ на підставі синтезу категорій "схема сприйняття" та "фрейм соціальної взаємодії". Як фундаментальні фрейми, що регулюють використання ЗСПВ, розглянуто ритуал та гру. На підставі теорії ігор та ритуалів, яку використано замість традиційного вивчення ЗСПВ як "посвідчення соціального статусу", описано механізми репрезентації соціальних смислів: ритуальний - у традиційному суспільстві, канонічний - у суспільстві модерну та ігровий - у постмодерній соціокультурній ситуації. Розкрито ігровий характер ставлення до речей-знаків як сутнісну характеристику суспільного споживання. На підставі інтеграції досліджуваного поняття у теорію культурних інсценувань визначено роль ЗСПВ у процесах соціальних змін. Показано значення ЗСПВ як найважливішого елементу презентаційного аспекту культурної форми. Наведено характеристику ЗСПВ як засобу диференціації бажаних і небажаних партнерів взаємодії. Узагальнено соціальні уявлення про ЗСПВ у репрезентації соціального статусу та статусних домагань. Проведено ретроспективний аналіз і визначено тенденції формування сучасного ЗСПВ, висвітлено перспективи його розвитку.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичну реконструкцію основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса та Дж. Локка. Розглянуто місце соціальної філософії мислителів у становленні цієї ідеї, досліджено історико-філософський контекст її генезису. Висвітлено місце теорій суспільного договору Т. Гоббса та Дж. Локка в становленні концепту соціально-правової державності. Доведено значущість концепції верховного суверенітету як засадничої ідеї, що уможливлює рефлексію щодо свободи прав людини у даній філософії. Систематизовано спільні риси та відмінності соціально-філософських концепцій справедливості, рівності, загального блага. Виявлено зв'язок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса та Дж. Локка та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичне положення щодо легітимізації як взаємопов'язувальної ланки між дією окремої соціальної особи та соціально нормованим соціальним простором. Розкрито суть поняття "легітимізація", висвітлено структуру загального механізму легітимізаційної діяльності, здійснено поділ явища легітимізації на різновиди та форми прояву залежно від ступеня залучення та ролі суб'єктів як учасників легітимізаційного процесу та суб'єктів соціальної взаємодії. Шляхом теоретичного синтезу декількох соціологічних підходів до розгляду взаємодії індивида та суспільства доведено, що легітимізація соціальної нерівності є засадничим фактором ствердження соціального порядку. Розкрито механізм легітимізації соціальної нерівності у суспільствах різноманітних типів. Уперше описано специфіку легітимізаційної ситуації в Україні у порівнянні з легітимізаційними практиками інших країн. Виявлено соціальні індикатори легітимізації соціальної нерівності: мову (вокеб'юлярний апарат) суб'єктів легітимізаційного процесу; поведінкову рефлексію - реакцію на соціальну нерівність як предмет легітимізаційної діяльності; просторову організацію суспільства; інформативну інфраструктуру суспільства та індикатори макропобудови комунікативного простору; легалізацію легітимізації соціальної нерівності; емпірично зафіксоване уявлення соціальних суб'єктів про існування соціальної вертикалі у суспільстві та відповідного демонстративного позиціювання своєї особи у даній вертикалі.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості спрямованості особистості студентів, орієнтованих на управлінську кар'єру в порівнянні зі студентами, не орієнтованими на вертикальну кар'єру, працівниками комерційних фірм, що обіймають керівні посади, та рядовими співробітниками. Виявлено особливості спрямованості особистості кар'єрноорієнтованих студентів, які відрізняють їх від студентів, не орієнтованих на управлінську кар'єру, рядових співробітників і керівників, а також рівневу структуру даної спрямованості. З'ясовано взаємозв'язки між кар'єрними орієнтаціями, особливостями суб'єктивного контролю особистості, орієнтацією на мету, засіб, результат у структурі діяльності, а також особливостями спрямованості на виконання завдання або на персонал. Проаналізовано вплив особливостей особистості, професійного досвіду та статусу в організації на механізми досягнення поставлених кар'єрних цілей. Виділено ряд особливостей спрямованості особистості, що сприяють орієнтації на вертикальну кар'єру й обіймання керівних посад.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості феномену ризику у соціально-філософському контексті, що дозволило представити його як специфічний засіб впливу на суспільні процеси та розробити модель функціонування соціального ризику. Опрацьовано концепцію прийнятного та необхідного ризику, яка визначає, що стратегічно позитивний ризик за умов динамічного розвитку суспільства є фактором сталого розвитку. Встановлено, що ризик виступає як засіб раціонально-практичного розкриття "таємниці" стратегічного творення нової дійсності, яка набула форми глобалізації, ризикогенної за своєю природою. Вдосконалено класифікацію ситуацій невизначеності як домінувальної характеристики ризику, розуміння векторів детермінування кризової ситуації як невід'ємного компонента ризику та критерії визначення ризикових наслідків глобалізації. Надано практичні рекомендації, які сприятимуть формуванню стійкості соціального розвитку.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження освіти як чинника формування соціального статусу жінок, зокрема виявлено причини невідповідності між високим освітнім рівнем жінок та їх низьким соціальним статусом. Розкрито специфіку освіти у контексті ретрансляції соціального досвіду в гендерному аспекті. Визначено диференціюючий вплив на гендерну самоідентифікацію жінок ціннісних орієнтацій учителів. Проаналізовано освіту як таку, що детермінує соціально-професійну орієнтацію жінок і, відповідно, визначає місце та роль у структурі виробництва та сфері управління. Охарактеризовано соціальний статус жінок у сучасному українському суспільстві, визначено основні напрямки та заходи у сфері освіти щодо поліпшення її якості та ефективності з метою підвищення соціального статусу жінок.

  Скачати повний текст

Проаналізовано статусно-рольову взаємодію з використанням символу як механізму та ресурсу такої взаємодії. Здійснено критичний аналіз концепцій символу та символічної взаємодії у вітчизняній і зарубіжній соціології. Висвітлено механізм його використання у статусно-рольових презентаціях. Обгрунтовано шляхи модернізації тематики та концептуального апарату дослідження даного аспекту людської діяльності. Виявлено передумови виникнення та механізми формування груп з домінуванням рольової презентації над статусними позиціями. Досліджено тенденції моди у модерному та постмодерному суспільствах у контексті статусно-рольових презентацій, а також сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування кар'єри в сучасному суспільстві, визначено соціальні детермінанти її розвитку. Концептуалізовано умови формування кар'єри: як вимоги суспільства до індивіда, що бажає досягти успіху в кар'єрі; як контекст, у якому відбувається реалізація індивідуальної кар'єри; як обставини, від яких залежить успіх в індивідуальній кар'єрі. Відзначено, що даний підхід дає можливість здійснити системний розгляд кар'єри як складного та багатомірного явища сучасної реальності. На підставі емпіричних даних проведено дослідження кар'єри у контексті образів, що презентуються у ЗМІ фахівцями з кадрового консалтингу, а також в аспекті сприйняття та інтерпретації діючими суб'єктами. На підставі порівняльного аналізу "публічних" і "непублічних" біографічних інтерв'ю, що презентують успішні кар'єрні стратегії, здійснено систематизацію соціальних умов і показано, що об'єктивні й суб'єктивні чинники взаємодіють між собою, детермінуючи вибір індивідами дій, спрямованих на успішне здійснення власної кар'єри.

  Скачати повний текст

Вперше у науковий обіг введено поняття "соціокультурний потенціал трансформації" пострадянського суспільства, яке базується на концепції взаємного поділу структур і акторів, висвітлює напруженість між можливостями структури та здібностями соціальних акторів їх реалізувати, що характеризує соціальність і реалізованість практичної культури у структурованому середовищі соціальних акторів. Трансформаційне пострадянське суспільство розглянуто як особливий тип , що має специфічний механізм розвитку. Уточнено поняття соціальної трансформації як особливого процесу соцієтальних змін. Вперше проаналізовано функціонування соціального механізму трансформації на макро- та мікрорівнях, розроблено теоретичні засади його подальшого соціологічного дослідження. Сукупність життєвих стратегій та соціальних практик, притаманних індивідам і угрупуванням певного суспільства, визначено як втілення соціокультурного потенціалу трансформації. У теоретичному й емпіричному аспектах описано особливості форм об'єктивації соціокультурного потенціалу на мезорівні суспільної системи. Удосконалено визначення соціологічного поняття "життєві стратегії населення" як однієї з форм об'єктивації соціокультурного потенціалу трансформації.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретико-методологічну модель структурування сучасного українського суспільства за умов трансформації. Проведено дослідження стратифікаційних процесів на рівні регіону. Узагальнено досвід використання багатовимірного стратифікаційного підходу у межах загальної теорії стратифікації. Запропоновано методологію багатовимірного стратифікаційного дослідження соціальної структури трансформаційного українського суспільства на базі синтезованої моделі теорії соціального простору нерівності та теорії капіталів. На підставі багатовимірної методології (з використанням 15-ти показників статусної позиції) виділено та досліджено в емпіричному аспекті основні прошарки, які утворюють стратифікаційну структуру українського суспільства на рівні регіону: "вищий та середній класичний прошарки", "прошарок висококваліфікованих спеціалістів-професіоналів", "український серединний прошарок", "базовий економічно активний прошарок", "базовий економічно незайнятий прошарок", "нижчий прошарок". Вперше проведено багаторівневий стратифікаційний аналіз регіональної соціальної структури сучасного українського суспільства. Побудовано стратифікаційні профілі прошарків на мікро- та мезорівнях (критеріїв нерівності та капіталів відповідно) та наведено оцінку сформованості статусних позицій індивідів у регіоні. На підставі первинних емпіричних даних проаналізовано вплив різноманітних критеріїв стратифікації (ресурсів, капіталів) на структурування сучасного українського суспільства, встановлено взаємозалежності між ними у межах побудованої стратифікаційної моделі.

  Скачати повний текст

Вивчено феномен маргінальності в сучасному українському суспільстві, його детермінанти та форми прояву. Викладено теоретико-методологічні засади дослідження даного феномену. Реінтепретовано поняття "соціальної маргінальності". Запропоновано його трактування як становище (та процес його досягнення) елементів соціальної системи в ситуації розузгодження їх соціальних якостей, що зумовлює трансформацію останніх. Доведено, що за сучасних умов соціальна маргінальність є результатом культурних та стратифікаційних суперечностей соціальної системи, детермінованих трансформаційними процесами. Введення до дискурсивного контексту терміну "соціальна маргінальність" значно поповнює категоріальний апарат соціологічної науки в контексті аналізу соціальних явищ. Розкрито природу та специфіку розгортання механізму маргінальності залежно від типів та основних детермінант феномену. Визначено, що структурна диференціація концепту "маргінальність" дає змогу виділити "граничність" та "периферійність" як основні характеристики явища. Це дало змогу позиціювати межову маргінальність як конструктивний соціальний феномен сучасного суспільства. Виділено основні форми маргінальності.

  Скачати повний текст