Проаналізовано проблеми економіки знань, розкрито її місце та роль в інноваційному розвитку суспільства й освіти. Висвітлено еволюцію поглядів на природу, зміст і сутність даного феномену. Виявлено й охарактеризовано загальносвітові тенденції становлення економіки знань за умов розгортання глобалізації та інформаційної революції. На підставі дослідження ролі знання як суспільного блага й аналізу структури та факторів накопичення людського капіталу уточнено поняття "економіка знань", висвітлено позитивні та негативні наслідки становлення такої економіки, розкрито завдання та можливості держави у регулюванні цього процесу. Проаналізовано вітчизняні особливості розгортання економіки знань і визначено основні напрями інновацій, яких потребує освітня галузь України. Розглянуто проблеми правового та морального регулювання функціонування економіки знань у системі соціальних інновацій, обгрунтовано шляхи та засоби їх подолання.

  Скачати повний текст

Розкрито соціально-філософський зміст єдиного освітнього простору (ЄОП). Визначено витоки, особливості формування, сучасний стан, перспективи розвитку даного простору в Україні та в усьому світі, а також у філософському контексті висвітлено суть і особливості трансформації системи освіти України у взаємозв'язку з реалізацією політики євроінтеграції. Розвинуто інституційний підхід до вивчення ЄОП. З'ясовано, що зазначений простір - новітній соціальний субінститут у межах інституту освіти. Показано місце поняття "єдиний освітній простір" серед філософських категорій ("простір і час", "соціальний простір") та загальнонаукових термінів ("освітній простір"). Відзначено, що загальнонаукове поняття ЄОП походить від категорій "простір і час", "соціальний простір" та "соціальний час". Стверджено, що створення ЄОП на базі принципу безперервності освіти являє собою відповідь на глобальні інституційні трансформації. Установлено, що системотвірним фактором ЄОП є інтеграція системи освіти внаслідок економічної глобалізації. Засадами появи такого феномену, як ЄОП, запропоновано визначити певний рівень розвитку економіки та технологій, культури та суспільної свідомості. Зроблено висновок, що формування ЄОП має здійснюватись еволюційним шляхом, тобто як певний етап після стабілізації економіки, удосконалення сфери матеріального виробництва та становлення національної самовизначеності України.

  Скачати повний текст

Вперше ідеї вальдорфської педагогіки розглянуто на грунті філософії дитиноцентризму, яка відповідно до вимог сучасного етапу суспільного та цивілізаційного розвитку відбиває, розвиває та збагачує основні положення антропологічної антропософії Р. Штайнера щодо розвитку, навчання та виховання дитини. Проведено порівняльний аналіз проблеми вільного розвитку особистості в педагогічних теоріях В.О. Сухомлинського та Р. Штайнера. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови адаптації провідних ідей вальдорфської педагогіки в українській педагогічній практиці. Визначено критерії ефективності адаптації ідей цієї педагогіки до діяльності української школи. Розроблено методичні рекомендації для керівників, учителів і вихователів вальдорфських закладів освіти.

  Скачати повний текст

Проведено філософський аналіз впровадження інформаційних освітніх технологій, досліджено зміст, межі та наслідки процесу інформатизації освіти як чинника формування інноваційно-інформаційного суспільства. Проаналізовано структуру, типи, матеріальну та програмну забезпеченість процесу інформатизації освіти. Зроблено висновок, що в Україні цей процес знаходиться у початковому (зародковому) стані. Визначено основні етапи інформатизації освіти в Україні, обгрунтовано методику психолого-педагогічного забезпечення процесу інформатизації освіти, сутність якої полягає у збереженні та зміцненні суб'єкт-суб'єктних відносин учасників навчально-виховного процесу.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз і виокремлено характерні риси управлінської діяльності ВНЗ. Розглянуто існуючі підходи, моделі, методи, засоби планування та моніторингу навчального процесу. Запропоновано використати процесний підхід як основний для удосконалення систем управління ВНЗ. Розроблено формальну модель інформаційних і функціональних компонентів процесів планування та моніторингу обсягів навчальної роботи за умов впровадження кредитно-модульної системи навчання. Наведено схему управління обсягами навчальної роботи. Виокремлено компоненти управління та характеристика двох зворотних зв'язків, реалізація яких вимагає розробки методу зворотного розрахунку обсягів навчальної роботи студентів і викладачів ВНЗ. Висвітлено методи прямого та зворотного розрахунку планових обсягів навчальної роботи студентів і викладачів, реалізація яких забезпечує підвищення якості навчання за рахунок оптимізації обсягів навчальної роботи студентів і викладачів ВНЗ. Створено інформаційну технологію планування та моніторингу обсягів навчальної роботи студентів і викладачів (ІТПМОНР) на базі розроблених методів і програмних засобів.

  Скачати повний текст

Виявлено, що крос-культурна комунікація є креативним механізмом формування полідискурсивного простору сучасної освіти, соціальним конструктом освітнього потенціалу інформаційної культури. Показано, що на базі здійснення проектів крос-культурних комунікацій утворюється нова аксіосфера освіти, яка продукує морально-етичні детермінанти відповідальності й толерантності як домінуюючі, реалізація яких відбувається на засадах мультикультурності сучасного суспільства. Вперше у галузі філософії освіти проаналізовано комунікативні освітні стратегії. Виявлено евристичну функцію нового типу проектно-комунікативних стратегій в освіті. На фактологічному матеріалі соціологічного дослідження визначено міграційні тенденції сучасного українського студентства, які виявляють шляхи розширення комунікативного простору та симптоми невкоріненості людського буття. Розглянуто складний еволюційний процес пошуку адекватності й альтернативності у визначенні феноменів "крос-культурності", "крос-культурної прагматики", "крос-культурної комунікації", встановлено їх роль у філософсько-світоглядній традиції. Зроблено висновок, що специфічні й своєрідні виміри крос-культурної комунікації потребують вирішення проблеми ідентифікації новітніх методологічних засад філософії освіти.

  Скачати повний текст

З метою підвищення ефективності планування навчання студента за умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) розроблено та впроваджено методи та моделі інформаційної технології управління навчальним навантаженням студента. Досліджено інформаційний ресурс системи управління навчальним процесом. Визначено причини виникнення незадовільних результатів у процесі планування навчання студента. Зроблено висновок про необхідність створення моделей і методів, спрямованих на усунення виявлених причин. Обгрунтовано основні завдання планування навчання студента відповідно до умов КМСОНП. Розроблено математичну модель автоматизованого планування навчання студента. Створено метод визначення величини змістовно-логічної взаємозалежності модулів дисциплін. Розроблено метод розрахунку структурно-логічних схем, призначених для визначення раціональних часових інтервалів для розміщення модулів дисципліни з урахуванням цільової функції й обмежень математичної моделі автоматизованого планування навчання студента. Зроблено апробації автоматизованої системи планування навчання у Київському національному університеті будівництва та архітектури.

  Скачати повний текст

Визначено освіту як особливий тип предметної реальності, яка за допомогою комунікації формує та модернізує культурні способи опредмечування вироблених наукою знань. Вона є соціально-ціннісним процесом суб'єктно-суб'єктних стосунків, в якому має місце трансляція найновіших для суб'єкта теоретичних уявлень про сутність та закономірності розвитку природної та соціальної дійсності. Моральний вектор освіти розкриває моральні цінності соціуму як смислотвірні начала освіти, а останнє - як найдієвіший та ефективний канал трансляції моральних цінностей. У даному діалектичному зв'язку розкрито їх комунікативну природу, визначено сучасний імператив моральності. У контексті раціоналізму проаналізовано зміст освіти та моральності, обгрунтовано схематику побудови морального імперативу освіти інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено типологічний аналіз навчальної документації (НД) сучасного ВНЗ і запропоновано комплексну типологію НД ВНЗ за умов інформатизації освіти. Розроблено типологію документаційних потоків НД ВНЗ. Визначено функції навчальних документів в інтегрованому інформаційно-комунікаційному просторі ВНЗ. Розкрито комунікаційні властивості основних видів навчальних документів ВНЗ. Обгрунтовано визначення веб-сайту як середовища функціонування та як комунікаційного каналу розповсюдження електронної НД ВНЗ. Розроблено перспективну модель функціонування НД в інтегрованому інформаційно-комунікаційному просторі ВНЗ.

  Скачати повний текст

Розкрито культурно-історичну динаміку процесу освіти, визначено основні вектори модернізації її ціннісно-цільових основ. Досліджено сутність комунікативної раціональності, основу якої становлять дві фундаментальні сутності - інформація та взаємозв'язок. Встановлено, що дана сфера раціональності представлена як вектор взаємодії суб'єктів освітнього процесу щодо пізнаваної проблеми, у результаті якого встановлюється розуміння. Визначено, що основним засобом вираження комунікативної раціональності є мова як ціннісно-семіотичний канал освіти, яка формує специфічне "мовне світобачення" реальності суб'єктів освітнього процесу.

  Скачати повний текст

Визначено роль інституту освіти в системі забезпечення ключових можливостей людського розвитку. Обгрунтовано демографічне значення основних функцій інституту освіти та вектори їх впливу на репродуктивну та вітальну поведінку населення. Систематизовано основні напрями впливу освіченості населення на демографічну ситуацію. Розроблено й апробовано методику дослідження впливу освіченості населення на основні демографічні процеси, яка базується на використанні аналітичних індикаторів і економіко-математичного моделювання. Визначено пріоритети державної освітньої політики на кожному з рівнів системи освіти та запропоновано систему соціально-демографічних показників для оцінювання ефективності освітньої політики за умов демографічної кризи. Розроблено організаційно-економічний механізм покращання демографічної ситуації за допомогою інструментів освітньої політики.

  Скачати повний текст

Розкрито природу та механізми самореалізації особистості як унікальної цілісності, що виступає одночасно суб'єктом і власного творення, і трансформації соціального й освітнього середовища. Визначено сутність, особливості, механізми самореалізації особистості в контексті становлення "суспільства освіти". Встановлено парадигмальні філософсько-освітні засади, а також обгрунтовано сутність взаємодії соціальних і освітніх складових досліджуваного процесу, основу якої складає зростання значущості освітніх механізмів самореалізації у процесі формування "суспільства освіти" й ускладнення соціального змісту визначення смисложиттєвих пріоритетів особистості у контексті становлення проективно-моделювальних функцій освітньої сфери. Уточнено та систематизовано практичні напрями реформування освітнього простору в Україні.

  Скачати повний текст

Розроблено теорію, методи, алгоритми та програмний інструментарій інформаційної системи підтримки прийняття рішень під час управління навчальним процесом загальноосвітнього закладу, впровадження якої суттєво сприяє підвищенню ефективності роботи установи. Розроблено реляційну базу знань загальноосвітнього навчального закладу, яка включає базу даних, що складається з сукупності реляційних таблиць, що охоплюють усі сфери діяльності установи, та блок обробки даних, що складається з статистичного модуля та сукупності алгоритмів і програм, які сприяють автоматизації процесів обробки даних. Створено автоматизовану систему формування колективу учнів з урахуванням їх психофізіологічних особливостей та рівня підготовки на момент вступу до навчального закладу, що заснована на психологічному тестуванні та результатах вступного іспиту, обрабка даних в якій виконується системою нечіткого логічного виводу.

  Скачати повний текст

Визначено соціальну та когнітивну природу нової філософської парадигми національної системи освіти в контексті становлення філософії освіти як самостійної галузі знань та визначено головні напрямки концептуального використання парадигмальних положень філософії освіти для реформування педагогічної теорії й освітньої практики та здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що сучасна філософсько-освітня парадигма є основним предметом філософії освіти як самостійної галузі знань і теоретико-методологічною засадою здійснення освітянських реформ.

  Скачати повний текст

Здійснено розробку концептуальної моделі становлення нелінійного мислення сучасного педагога в нових соціокультурних та дискурсивних контекстах для модернізації вищої педагогічної освіти. Досліджено процес модернізації вищої педагогічної освіти з позиції нелінійного підходу як комплексне, багатомірне перетворення усіх її складових з метою становлення нової моделі освітнього процесу як одного з варіантів освітнього буття. Уточнено поняття нелінійного мислення педагога та доведено його евристичність в освітньому процесі. На підставі якісних методів дослідження виявлено недоліки у системі підготовки сучасного педагога та проаналізовано її відповідність сучасним цивілізаційним виклик і суспільним запитам. Запропоновано перевизначення мети сучасної освіти та напрями трансформації освітнього процесу.

  Скачати повний текст

Доведено закономірний характер впливу інформаційної сфери суспільства та глобального інформаційного простору на здійснення державної політики в галузі освіти. Розроблено теоретичні основи побудови єдиного інформаційного простору освіти України та виявлено конкретні способи його врахування в реформуванні освіти та побудові суспільства знань. Визначено вплив інформаційних і телекомунікаційних технологій на формування інноваційного суспільства, знаннєвої економіки, модернізацію національної системи освіти. Вдосконалено європейський досвід освітньо-інформаційної політики та проаналізовано основні напрями її впливу на країни-учасниці ОБСЄ й особистість.

  Скачати повний текст

Виявлено й охарактеризовано найважливіші матеріальні, соціально-економічні та духовно-ідеальні детермінанти, які разом з внутрішніми чинниками впливу визначають розвиток всього освітньо-наукового комплексу України та інших держав світу. Проаналізовано критичні етапи спільної еволюції суспільства та системи освіти. Розглянуто сучасну соціальну та когнітивну детермінованість прискорення трансформації освітньо-наукових комплексів. Здійснено філософський аналіз виникнення основних причин глибоких змін взаємодії держави та соціуму й освітньо-нукового комплексу. Досліджено прояви факторів демократизації, децентралізацї, глобалізації та зміни ринку праці. Проведено філософське та соціологічне дослідження особливостей формування суспільства знань у розвинених державах світу та Україні в сучасний період у контексті фундаментальної трансформації освітньо-наукового комплексу й орієнтації його на виконання нових завдань. Розглянуто основні філософсько-світоглядні та операційно-практичні аспекти теорії та практики розвитку освітньо-наукового комплексу Західної Європи, зокрема, зростання значення духовної складової та переходу до нових життєвих цінностей. Розкрито основні протиріччя та проблеми трансформації системи навчання та виховання в Україні та Росії, виявлено спільні та відмінні риси у філософській парадигмі розвитку освіти цих держав. Запропоновано ефективні підходи щодо підвищення суспільно-економічної ролі та значення національного освітньо-наукового комплексу.

  Скачати повний текст

Досліджено філософський аналіз проблем теорії й історії культури, спрямований на розробку концептуально-методологічного апарату сучасної соціальної філософії, філософії освіти та педагогічної антропології стосовно аналізу проблем освітньої культури. Встановлено, що освітня культура - це культура, яка сприяє успішному здобуттю освіти, а як основні складові освітньої культури визначено знаннєві, ціннісні та поведінкові якості, які людині необхідно мати для успішного одержання освіти. Освітня культура є собою передусім тією культурою, яка характеризує суб'єкт, що здобуває освіту. Якщо освіта є частиною культури у широкому сенсі слова, то освітня культура є складовою освіти та виступає як передумова набуття нової освіти.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні та методологічні засади розвитку інформаційно-освітнього середовища (ІОС) університету, зокрема: методологічні підходи до проблеми розвитку ІОС, тенденції розвитку університетської освіти, які впливають на розвиток ІОС, принципи побудови складників ІОС. Розроблено модель ІОС університету як сукупність взаємопов'язаних структур - просторово-семантичної, технологічної, інформаційно-компетентнісної, комунікативної, імовірнісної. Наведено методику експертизи складників ІОС, порталу університету як головного елементу ІОС університету, модель педагогічного супроводу розвитку ІОС університету. Визначено критерії та показники щодо експертизи компонентів ІОС, критерії та показники ефективності супроводу розвитку ІОС. Удосконалено зміст, форми та методи підготовки студентів і викладачів до взаємодії в сучасному ІОС. Набули подальшого розвитку поняття "ІОС університету", "співтворчість викладача та студента в ІОС", "супровід розвитку ІОС університету", класифікація видів педагогічного супроводу розвитку навчально-дослідницької діяльності студентів в ІОС.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію динамічної нелінійної трансформації раціональності в освіті як теоретико-конститутивного базису філософії освіти, на підставі якого необхідно розглядати хід розвитку освітянських стратегій. Встановлено, що аналіз матеріалу, який представлений парадигмами освіти та визначними педагогічними практиками та різними культурними техніками показує, що необхідно розмірковувати про багаторівневі трансформації раціональності. Виділено та проаналізовано типи раціональності в полі освіти. Показано, що прояви раціональності в освіті можуть мати конструктивний і деструктивний характер.

  Скачати повний текст